ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

УКАЗ

Про соціальний захист населення в умовах лібералізації цін

( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 34 від 09.01.92 )

( Додатково див. Постанову КМ N 17 від 11.01.92 )

( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 112 від 28.02.92 )

У зв'язку з проведенням заходів щодо лібералізації цін та з метою посилення соціального захисту населення постановляю:

( Стаття 1 втратила чинність на підставі Указу Президента N 34 від 09.01.92 )

1. Як упереджуючий захід підвищити з 2 січня 1992 року на 100 процентів державні тарифні ставки і посадові оклади працівників охорони здоров'я, освіти, культури, науки, правоохоронних органів, судів, органів державної влади і управління та інших установ і організацій, що фінансуються з бюджету.

Рекомендувати підприємствам і організаціям, які використовують державні тарифні ставки та посадові оклади, підвищити оплату праці тим, хто працює за наймом, в порядку, встановленому для бюджетних організацій, з урахуванням наявних фінансових можливостей.

( Стаття 2 втратила чинність на підставі Указу Президента N 34 від 09.01.92 )

2. Зберегти існуючий порядок обчислення розмірів соціальних виплат (сім'ям з дітьми, по безробіттю, тимчасовій непрацездатності тощо) у процентному відношенні до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, підвищивши їх з 1 січня 1992 року у 2 рази.

3. Підвищити з 1 січня 1992 року на 100 процентів:

розміри державних пенсій, призначених до 1 січня 1992 року і скоригованих відповідно до частини шостої статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12). При обчисленні пенсій, що призначатимуться (перераховуватимуться) у 1992-1993 роках, сума середньомісячного заробітку за період до 1 січня 1992 року збільшується на 100 процентів;

( Абзац третій статті 3 втратив чинність на підставі Указу Президента N 34 від 09.01.92 ) розміри стипендій студентам вищих навчальних закладів, аспірантам, докторантам, учням професійних навчально-виховних закладів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

(Стаття 4 втратила чинність на підставі Указу Президента N 112 від 28.02.92)

4. При зростанні споживчих цін більш як у 2 рази подальший захист купівельної спроможності громадян здійснювати шляхом індексації їхніх грошових доходів і періодичного перегляду розмірів державних соціальних гарантій.

Установити, що з січня 1992 року індексації підлягають:

оплата праці (грошове забезпечення), суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків, а також суми, виплачувані особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, у межах десятикратного мінімального розміру заробітної плати. Частина доходу в межах трикратного мінімального розміру заробітної плати індексується повністю, наступна частина доходу в межах семикратного мінімального розміру заробітної плати - в 50-процентному розмірі. Частина грошового доходу, що перевищує десятикратний мінімальний розмір заробітної плати, індексації не підлягає;

державні пенсії, соціальна допомога і стипендії - у повному розмірі.

Індексації підлягають грошові доходи, нараховані у місяці, за який публікується індекс споживчих цін.

Установити, що починаючи з 1 лютого 1992 року при зростанні індексу споживчих цін понад 100 процентів провадиться перегляд тарифних ставок і посадових окладів виходячи з мінімального розміру заробітної плати, підвищеної відповідно до індексу споживчих цін.

5. Кабінету Міністрів України визначити:

порядок і розміри підвищення грошових норм витрат на соціальне обслуговування населення в лікарнях, інтернатах, закладах соціального забезпечення, школах, дошкільних та інших закладах соціальної сфери, а також відшкодування витрат за безплатний та пільговий відпуск лікарських засобів особам, які мають на це право;

порядок і джерела фінансування витрат на підвищення заробітної плати та індексацію грошових доходів працівників підприємств і організацій, що реалізують продукцію (послуги) за державними регульованими цінами і тарифами, при недостачі для цього власних коштів з незалежних від них причин;

неоподатковуваний мінімум заробітної плати з урахуванням збільшення її розміру та скоригувати розміри заробітної плати, з якої встановлено прогресивне оподаткування, неоподатковуваний розмір сум матеріальної та іншої допомоги;

умови перерахунку підприємствами, установами й організаціями раніше визначених розмірів відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків.

6. Кабінету Міністрів України та Національному банку України розробити і запровадити механізм, який сприяв би припливу коштів населення до Ощадного та інших банків України.

Президент України Л. КРАВЧУК

27 грудня 1991 року,
N 20