КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 27 лютого 1991 р. N 49
м.Київ
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 1024 від 20 грудня 2017 р.)
Про затвердження Правил застосування спеціальних
засобів при охороні громадського порядку
в Українській РСР
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 597 від 26.10.92
N 583 від 30.07.93
N 302 від 21.04.95
N 829 від 04.08.97 )
Рада Міністрів Української РСР ПОСТАНОВЛЯЄ:
Затвердити Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР (додаються).
Голова Ради Міністрів УРСР В.ФОКІН
Керуючий Справами Ради Міністрів УРСР В.ПЄХОТА
Затверджені
постановою Ради Міністрів УРСР
від 27 лютого 1991 р. N 49
Правила
застосування спеціальних засобів при охороні
громадського порядку в Українській РСР
I. Організаційно-правові основи застосування
спеціальних засобів
1. Ці Правила визначають порядок застосування спеціальних засобів особовим складом міліції та іншими працівниками органів і установ внутрішніх справ, військовослужбовцями внутрішніх військ, які залучаються до охорони громадського порядку і громадської безпеки, боротьби зі злочинністю (надалі - "працівники міліції"), та перелік спеціальних засобів.
2. Правовою основою застосування спеціальних засобів є Закон Української РСР "Про міліцію" ( 565-12 ) та Постанова Верховної Ради УРСР від 29 листопада 1990 р. "Про невідкладні заходи про зміцненню законності і правопорядку в республіці".
3. Спеціальні засоби застосовуються у випадках, коли використано і не дали бажаних результатів усі інші форми попереднього впливу на правопорушників:
а) для захисту громадян і самозахисту працівника міліції від нападу та інших дій, що створюють загрозу їхньому життю або здоров'ю;
б) для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;
в) для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їхньої приналежності, або їх звільнення у разі захоплення;
г) для затримання і доставлення до міліції або іншого службового приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і утримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;
д) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльність населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей;
є) для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю;
ж) для звільнення заложників.
4. Використанню спеціальних засобів, за винятком необхідності відбиття раптового нападу на працівника міліції та звільнення заложників, має передувати попередження про намір їх застосування.
Попередження може бути зроблено голосом, а при значній відстані або зверненні до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі мови, і в кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби застосовуватимуться, та українською і російською мовами не менш як 2 рази з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.
5. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.
6. Рішення про застосування спеціальних засобів приймає службова особа, відповідальна за забезпечення громадського порядку, або керівник конкретної операції. Працівники міліції, які діють індивідуально, приймають такі рішення самостійно. Про застосування цих засобів вони у письмовій формі доповідають безпосередньому начальнику із зазначенням: коли, де, проти кого, за яких обставин застосовувалися спеціальні засоби та наслідків їх застосування.
Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування спеціальних засобів, працівник міліції зобов'язаний негайно і письмово повідомити безпосередньому начальникові для сповіщення прокуророві.
Начальник органу чи установи внутрішніх справ, командир частини внутрішніх військ доповідає вищестоящому керівнику. При необхідності інформуються керівники органів місцевої влади.
7. У кожному випадку застосування спеціальних засобів працівники міліції зобов'язані в найкоротші строки забезпечити подання потерпілим необхідної допомоги, повідомляючи лікарям і медичним закладам, який засіб застосовано в кожному конкретному випадку.
8. Забороняється застосування спеціальних засобів:
а) до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що реально загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору;
б) у приміщеннях і на земельних ділянках, які закріплено за дипломатичними, консульськими та іншими представництвами іноземних держав, за винятком випадків, коли від глави дипломатичного або глави іншого відповідного представництва надійде прохання застосувати вказані засоби проти правопорушників;
в) у приміщеннях або виробництвах, пов'язаних з виготовленням вибухових чи легкозаймистих речовин, у дитячих і лікувальних закладах.
9. Після застосування спеціальних засобів провадиться огляд приміщень і місцевості з метою виявлення потерпілих, можливих вогнищ, пошкодження об'єктів життєзабезпечення, а також збору спеціальних засобів, що не спрацювали, а при необхідності - дегазація.
10. Начальники органів і установ внутрішніх справ, командири з'єднань і частин внутрішніх військ повинні систематично проводити роботу по забезпеченню законності застосування спеціальних засобів, притягати згідно з чинним законодавством до відповідальності осіб, які допустили їх неправомірне використання; організовувати навчання особового складу застосування спеціальних засобів і підготовку кваліфікованих спеціалістів-інструкторів за затвердженою програмою; видавати особовому складу спеціальні засоби тільки після складання кожним з них заліків з правил та порядку їх застосування.
Відповідальність за організацію роботи по забезпеченню законності застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку покладається на Міністра внутрішніх справ УРСР.
11. Правила експлуатації, технічного обслуговування, зберігання, обліку, списання та знищення спеціальних засобів, необхідні заходи обережності при користуванні ними, порядок організації та програми навчання особового складу встановлюються Міністерством внутрішніх справ УРСР.
II. Перелік спеціальних засобів
12. Спеціальними засобами, що застосовуються при охороні громадського порядку, є:
а) засоби індивідуального захисту:
шоломи (стальні армійські, "Сфера", каска захисна пластмасова) бронежилети протиударні та броньові щити;
б) засоби активної оборони: гумові кийки; наручники; електрошокові пристрої; патрони і пристрої для їх вітчизняного виробництва, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
ручні газові гранати, а також патрони з газовими гранатами ("Черемуха-1", "Черемуха-4", "Черемуха-5", "Черемуха-6", "Черемуха-7", "Черемуха-10", "Черемуха-12", "Сирень-1", "Сирень-2", "Сирень-3");
балончики, патрони, гранати та інші спецзасоби з препаратами сльозоточивої та дратівної дії на основі природних капсаїциноїдів, морфоліду пералгонової кислоти (МПК), ортохлорбензальмалононітрилу (CS) і речовини АЛГОГЕН;
( Підпункт "б" пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 583 від 30.07.93, N 302 від 21.04.95, в редакції Постанови КМ N 829 від 04.08.97 )
в) засоби забезпечення спеціальних операцій: ранцеві апарати "Облако" світлошумова граната "Заря" та світлошумовий пристрій "Пламя" патрони з гумовою кулею "Волна-р" водомети бронемашини та інші транспортні засоби пристрій для примусової зупинки автотранспорту "Еж-М";
г) пристрої для відкриття приміщень, захоплених правопорушниками:
малогабаритні підривні пристрої "Ключ", "Імпульс".
При охороні громадського порядку можуть також використовуватися службові собаки.
III. Особливості застосування засобів активної оборони
і забезпечення спеціальних операцій
13. При застосуванні наручників потрібна періодична (не рідше як через 2 години) перевірка стану фіксації замків.
14. Забороняється нанесення ударів гумовим кийком по голові, шиї, ключичній області, животі, статевих органах.
15. Світлошумові засоби відволікаючої дії (світлошумова граната "Заря", світлошумовий пристрій "Пламя") застосовуються на відстані не ближче двох метрів від людини.
16. Водомети застосовуються для розсередження учасників масових безпорядків при температурі атмосферного повітря не нижче 0 градусів С.
17. При застосуванні сльозоточивих речовин забороняється прицільна стрільба по правопорушниках, розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторне застосування їх у межах зони ураження в період дії цих речовин.
"Черемуха-1", "Черемуха-4", "Черемуха-12", "Сирень-3" та "Облако" застосовуються тільки на відкритій місцевості.
18. Забороняється застосовувати пристрій типу "Еж-М" для примусової зупинки автотранспорту, в тому числі вантажних автомобілів, що здійснюють перевезення людей; автотранспорту, приналежного дипломатичним, консульським та іншим представництвам іноземних держав; мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, а також на гірських шляхах або ділянках шляхів з обмеженою видимістю, залізничних переїздах, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях.
19. Патрони з гумовою кулею ударної непроникливої дії "Волна-р" відстрілюються з допомогою спеціального карабіна на відстані не ближче 40 метрів від людини і тільки по нижній частині ніг. ( Пункт 19 в редакції Постанови КМ N 829 від 04.08.97 )
20. Забороняється застосування малогабаритних підривних пристроїв "Ключ", "Импульс" для відкриття приміщень, захоплених правопорушниками, де перебувають заложники.
21. При охороні громадського порядку використовуються службові собаки, які пройшли відповідний курс дресирування, визнані придатними для службового користування і перебувають у штатах підрозділів службового собаківництва. Право застосування службових собак надається працівникам міліції, які несуть з ними службу. Службові собаки застосовуються на довгому і короткому поводках, без поводка, в наморднику і без нього, виходячи з конкретної ситуації, що склалася.
22. Модифікації зазначених у підпунктах "б", "в", "г" пункту 12 цих Правил спеціальних засобів, пов'язаних з видозміною їх конструкції та експлуатаційних параметрів, що не тягнуть за собою змін тактико-технічних властивостей, вводяться в дію наказами Міністра внутрішніх справ УРСР. У міру розробки нових спеціальних засобів активної оборони і забезпечення спеціальних операцій, не вказаних у цих Правилах, їх перелік доповнюється Радою Міністрів УРСР за поданням Міністерства внутрішніх справ УРСР і висновком Міністерства охорони здоров'я УРСР, Прокуратури УРСР.