ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
N 259 від 04.07.2001
м.Київ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
23 липня 2001 р. за N 622/5813
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Правління Національного банку України
N 79 від 17.02.2009)
Про затвердження Правил проведення перевірок пунктів
обміну іноземної валюти на території України
Відповідно до повноважень Національного банку України, наданих йому статтями 7, 44 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) та статтями 13, 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", та з метою вдосконалення контролю за роботою пунктів обміну іноземної валюти Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Правила проведення перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України (додаються).
2. Департаменту валютного регулювання (С.О.Яременко) розробити та внести на затвердження Правління Національного банку України Інструкцію про порядок роботи пунктів обміну іноземної валюти.
3. Департаменту валютного контролю та ліцензування (С.О.Брагін) довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та комерційних банків України для керівництва в роботі.
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Департамент валютного контролю та ліцензування (С.О.Брагін).
5. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Голова В.С.Стельмах
Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
04.07.2001 N 259
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
23 липня 2001 р. за N 622/5813
Правила
проведення перевірок пунктів обміну іноземної валюти
на території України
Згідно зі статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 N 15-93 Національний банк України (далі - Національний банк) є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, що не належать до компетенції інших державних органів, а також забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю, визначених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Національний банк установлює порядок організації та проведення перевірок пунктів обміну іноземної валюти уповноважених банків або юридичних осіб, які діють на підставі агентських угод з уповноваженими банками (далі - пункти обміну), а також визначає обов'язки уповноважених банків або юридичних осіб, які діють на підставі агентських угод з уповноваженими банками (далі уповноважені банки або агенти), у сприянні проведенню перевірок.
1. У порядку, установленому цими Правилами, перевірки пунктів обміну здійснюються уповноваженими працівниками центрального апарату та територіальних управлінь Національного банку (далі - уповноважені працівники).
2. Перевірки пунктів обміну проводяться відповідно до планів перевірок, складених на кожний квартал тими структурними підрозділами Національного банку, до компетенції яких належить здійснення таких перевірок, і затверджених керівниками цих підрозділів. Планові перевірки кожного пункту обміну здійснюються, як правило, не рідше ніж один раз за півроку. Позапланові перевірки здійснюються за вказівкою керівництва Національного банку або його територіальних управлінь.
Перевірки пунктів обміну можуть проводитися комплексно або з окремих питань (дотримання встановлених порядків обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО), обмінних курсів, вимог з організації охорони та технічного стану приміщень пунктів обміну). Комплексні перевірки пунктів обміну мають передбачати перевірку операцій, виконуваних ними, щодо їх відповідності чинному валютному законодавству та нормативно-правовим актам Національного банку.
Перевірки пунктів обміну можуть здійснюватися разом з податковими органами та/або правоохоронними органами, за їх згодою.
У разі потреби здійснення перевірки даних за попередні операційні дні, які зберігаються в пам'яті РРО, слід залучати до перевірки осіб, які відповідно до законодавства мають право доступу до зазначених даних (адміністратор компютерно-касової системи уповноваженого банку або агента або представник відповідного податкового органу).
3. Перевірка пункту обміну має розпочинатися з пред'явлення уповноваженими працівниками своїх повноважень представнику уповноваженого банку або агента чи працівнику цього пункту обміну (далі - касир). Ці повноваження підтверджуються відповідним дорученням, яке видає уповноваженим працівникам керівник, який призначив перевірку, та службовими посвідченнями.
4. Уповноважені працівники під час проведення перевірок, передбачених цими Правилами, мають право:
а) отримувати від касира пункту обміну потрібні для перевірки документи, у тому числі:
копію довідки про реєстрацію пункту обміну територіальним управлінням Національного банку;
накази та інші документи уповноваженого банку або агента;
первинні та інші бухгалтерські, обліково-звітні та грошово-розрахункові документи, дані про операції поточного дня;
документи, пов'язані з організаційно-технічним забезпеченням діяльності пункту обміну (документи про реєстрацію РРО тощо);
б) отримувати від касира пункту обміну довідки та усні роз'яснення, а також письмові пояснення у разі невиконання або неналежного виконання ним вимог чинного законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку; ознайомлюватися з роботою організаційно-технічних засобів, які використовуються у цьому пункті обміну, у разі надання ними готівкової валюти для обміну (з можливим подальшим анулюванням здійсненої операції);
в) у разі потреби самостійно або за допомогою уповноваженого банку або агента, пункт обміну якого перевіряється, робити копії з отриманих документів;
г) доступу до приміщення пункту обміну без представника уповноваженого банку або агента;
є) вимагати від касира пункту обміну власноручно перерахувати наявну готівку в їх присутності.
5. Уповноважені банки або агенти, пункти обміну яких перевіряються, під час перевірки повинні сприяти її проведенню, зокрема, зобов'язані надавати на вимогу уповноважених працівників усі необхідні їм довідки, пояснення та документи.
Випадки невиконання або неналежного виконання уповноваженим банком або агентом, пункт обміну якого перевіряється, вимог, передбачених цими Правилами, відображаються в акті перевірки. Зазначений акт може бути підставою для притягнення уповноваженого банку або агента, пункт обміну якого перевіряється, до відповідальності згідно з чинним законодавством.
6. Уповноважені працівники повідомляють уповноважений банк або агента, пункт обміну якого перевіряється, про виявлені в цьому пункті обміну недоліки та порушення через їх представників (у разі їх присутності) безпосередньо після перевірки, а також письмово (за підписом керівника структурного підрозділу) протягом трьох робочих днів після здійснення перевірки.
7. За результатами перевірки кожного пункту обміну складається акт перевірки. У цьому акті зазначаються всі виявлені під час перевірки порушення та недоліки. Акти перевірок підписують уповноважені працівники. У разі проведення перевірок уповноваженими працівниками разом із податковими органами та/або правоохоронними органами акт перевірки підписується усіма працівниками, які брали участь у перевірці.
Акт перевірки повинен подаватися для ознайомлення представнику уповноваженого банку або агента, пункт обміну якого перевірявся (у разі його присутності), та касиру. Зазначені представник та касир зобов'язані ознайомитися з актом перевірки та поставити на ньому свої підписи з позначкою: "з актом ознайомлений, один примірник отримав". У разі наявності заперечень кожен з них має право додати до акта перевірки свої письмові зауваження.
Якщо представник уповноваженого банку або агента, пункт обміну якого перевірявся, або касир від ознайомлення з актом або від підпису акта відмовився, то уповноважений працівник повинен перед своїм підписом зробити такий запис: "Представник уповноваженого банку або агента, касир пункту обміну (зазначити, кому належить пункт обміну) (прізвище, ім'я, по батькові) від ознайомлення з актом (від підпису акта) відмовився".
Акт перевірки пункту обміну складається не менше ніж у трьох примірниках. Перший примірник надається представнику уповноваженого банку або агента, пункт обміну якого перевірявся, чи касиру, про що в другому та третьому примірниках акта робиться такий запис: "перший примірник цього акта надано "___"_________ 200_ р. представнику уповноваженого банку або агента чи касиру (прізвище, ім'я, по батькові та підпис отримувача)". Другий примірник передається керівнику, який призначив перевірку, для розгляду та вжиття заходів, а третій примірник залишається для обліку та контролю в структурному підрозділі, уповноважені працівники якого здійснювали цю перевірку. У разі проведення перевірки групою, сформованою із залученням відповідних податкових та/або правоохоронних органів, складаються додаткові примірники для їх подання до органів, уповноважені працівники яких були в складі групи перевірки (для обліку).
Директор Департаменту валютного контролю та ліцензування С.О.Брагін