ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

УКАЗ

( Указ втратив чинність з 01.01.2004 року на підставі
Сімейного Кодексу N 2947-III від 10.02.2002,
ВВР, 2002, N 21-22, ст.135 )

Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб
та сім'ю Української РСР

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1970, N 2, ст. 16 )

( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії ВР
N 783-X від 01.09.80, ВВР, 1980, N 38, ст.754 )

Відповідно до Закону Української РСР від 20 червня 1969 року "Про затвердження Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР" (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1969 р., N 26, ст. 204) Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

1. До приведення законодавства Української РСР у відповідність з Кодексом про шлюб та сім'ю Української РСР ( 2006-07 ) діючі акти шлюбно-сімейного законодавства Української РСР застосовуються, оскільки вони не суперечать Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР.

2. Кодекс про шлюб та сім'ю Української РСР застосовується до шлюбно-сімейних правовідносин, що виникли після введення його в дію, тобто з 1 січня 1970 року.

По шлюбно-сімейних правовідносинах, які виникли до 1 січня 1970 року, Кодекс застосовується до тих прав і обов'язків, що виникнуть після введення в дію Кодексу, за винятками, встановленими наступними статтями цього Указу.

3. У випадках, коли правила, які містяться у Кодексі про шлюб та сім'ю Української РСР, раніше були встановлені Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та сім'ю, ці правила застосовуються з часу введення в дію відповідних правил Основ.

4. Правила статей 24, 25, 26 та 28 Кодексу щодо прав подружжя на майно та його розділу застосовуються у відношенні всього майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, в тому числі й набутого ним до 1 січня 1970 року.

5. Правила статті 35 Кодексу про звільнення одного з подружжя від обов'язку утримувати другого або про обмеження цього обов'язку строком застосовуються і в тих випадках, коли кошти на утримання стягуються за рішенням суду, постановленим до 1 січня 1970 року.

6. Правила частин другої та третьої статті 53 Кодексу про встановлення в судовому порядку батьківства особи, з якою мати не перебувала в шлюбі, застосовуються у відношенні дітей, що народилися після введення в дію Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та сім'ю, тобто після 1 жовтня 1968 року.

7. У відношенні дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року від осіб, що не перебувають між собою у шлюбі, батьківство може бути встановлено за спільною заявою матері дитини і особи, яка визнає себе батьком дитини. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановлення її місця проживання батьківство може бути встановлено за заявою батька. В разі смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком дитини, факт визнання нею батьківства може бути встановлений в судовому порядку. На підставі спільної заяви батьків або батька дитини або рішення суду про встановлення факту визнання батьківства провадиться відповідна реєстрація в органах запису актів громадянського стану з внесенням запису про батька у свідоцтво про народження дитини. ( Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії ВР N 783-X від 01.09.80 )

Встановлення батьківства у відношенні осіб, які досягли повноліття, допускається тільки з їх згоди.

8. При встановленні батьківства у порядку, передбаченому статтею 7 цього Указу, діти мають ті ж права і обов'язки щодо батьків та їх родичів, що й діти, які народилися від осіб, які перебувають у шлюбі між собою.

У цих випадках взаємні права і обов'язки між дитиною, яка народилася до 1 жовтня 1968 року, і батьком, а також родичами батька вважаються такими, що виникли з моменту народження дитини.

9. За заявою матері дитини, що народилася до введення в дію Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та сім'ю її опікуна (піклувальника), а також самої дитини після досягнення нею повноліття, в книгу записів народжень і в свідоцтво про народження дитини вноситься запис про батька дитини в порядку, передбаченому частиною другою статті 55 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР. ( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії ВР N 783-X від 01.09.80 )

10. Строк позовної давності, встановлений статтею 56 Кодексу, у випадках, коли особі, яка записана як батько або мати дитини, було відомо або повинно було бути відомо про зроблений запис до введення в дію Кодексу, обчислюється з 1 січня 1970 року. Проте строк позовної давності вважається таким, що скінчився, якщо з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про зроблений запис, пройшло більше трьох років і підстав для зупинення, перерви і поновлення цього строку не було.

11. Правила, встановлені частинами другою та третьою статті 82 Кодексу про зменшення розміру аліментів або про звільнення від їх сплати, застосовуються і в тих випадках, коли аліменти стягуються за рішенням суду, постановленим до 1 жовтня 1968 року.

12. Суд вправі на підставі статей 94 та 100 Кодексу за позовом особи, яка сплачує аліменти, звільнити її повністю або частково від сплати заборгованості по аліментах і в тих випадках, коли заборгованість утворилась до 1 січня 1970 року.

13. Правила статті 96 Кодексу про обов'язок вихованців утримувати непрацездатних повнолітніх членів сім'ї, які їх утримували, застосовуються і у випадках, коли виховання і утримання мали місце протягом не менш як п'яти років, що безпосередньо передували введенню в дію Кодексу.

14. Доручити Раді Міністрів УРСР привести рішення Уряду УРСР у відповідність з Кодексом про шлюб та сім'ю Української РСР.

Голова Президії Верховної Ради Української РСР О.ЛЯШКО

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР А.ЗЛЕНКО

м. Київ, 29 грудня 1969 р.
N 2476-VII