Указ : Про внесення доповнень і змін до Кримінального кодексу Української РСР

Документ втратив чиннiсть!

ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

УКАЗ

( Указ відмінено згідно Кодексу
N 2341-III від 05.04.20 01 -
набуває чинності з 01.09.2001 )

Про внесення доповнень і змін до Кримінального кодексу
Української РСР

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1969, N 50, ст. 388 )

Відповідно до Закону СРСР від 11 липня 1969 року "Про внесення доповнень і змін в Основи кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік" Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

1. Доповнити Кримінальний кодекс Української РСР ( 2001-05 , 2002-05 ) статтею 52-1 такого змісту:

"Стаття 52-1. Незастосування умовно-дострокового звільнення від покарання і заміни покарання більш м'яким

Умовно-дострокове звільнення від покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням не застосовуються:

1) до особливо небезпечного рецидивіста;

2) до особи, яка раніше була засуджена до позбавлення волі за умисний злочин, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, якщо ця особа до закінчення невідбутого строку покарання знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;

3) до особи, яка була засуджена за особливо небезпечний державний злочин (статті 56 - 65); бандитизм (стаття 69); дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових установ (стаття 69-1); виготовлення або збут підроблених грошей або цінних паперів при обтяжуючих обставинах (стаття 79 частина 2); порушення правил про валютні операції при обтяжуючих обставинах (стаття 80 частина 2); розкрадання державного або громадського майна в особливо великих розмірах (стаття 86-1); розбій з метою заволодіння державним, громадським майном або особистим майном громадян при обтяжуючих обставинах (статті 86 частина 2 і 142 частини 2 та 3); умисне вбивство при обтяжуючих обставинах (статті 93 і 234 пункт "в"); згвалтування, вчинене групою осіб або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а так само згвалтування неповнолітньої (стаття 117 частина 3); одержання хабара, посередництво в хабарництві або дачу хабара при обтяжуючих обставинах (статті 168 частина 2, 169 частина 2 і 170 частина 2); посягання на життя працівника міліції або народного дружинника у зв'язку з їх службовою або громадською діяльністю по охороні громадського порядку при обтяжуючих обставинах (стаття 190-1); особливо злісне хуліганство (стаття 206 частина 3); розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин шляхом розбійного нападу (стаття 223 частина 2)".

2. Внести доповнення і зміни у статті 25, 26, 52 і 53 Кримінального кодексу Української РСР, виклавши їх у такій редакції:

"Стаття 25. Позбавлення волі

Позбавлення волі встановлюється на строк від трьох місяців до десяти років, а за особливо тяжкі злочини і для особливо небезпечних рецидивістів у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і цим Кодексом, - не більше п'ятнадцяти років.

При призначенні покарання особі, яка не досягла до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, строк позбавлення волі не може перевищувати десяти років.

Відбування покарання у вигляді позбавлення волі за вироком суду призначається у виправно-трудових колоніях загального, посиленого, суворого і особливого режимів або в тюрмі, а також у виховно-трудових колоніях загального і посиленого режимів.

Відбування покарання у виправно-трудових колоніях призначається чоловікам:

засуджуваним вперше до позбавлення волі за злочини, що не є тяжкими, - в колоніях загального режиму;

засуджуваним вперше до позбавлення волі за тяжкі злочини у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і цим Кодексом, - у колоніях посиленого режиму;

засуджуваним за особливо небезпечні державні злочини або тим, що раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, - в колоніях суворого режиму;

визнаним особливо небезпечними рецидивістами - а колоніях особливого режиму.

Засуджуваним до позбавлення волі жінкам відбування покарання у виправно-трудових колоніях призначається: визнаним особливо небезпечними рецидивістками, а також засуджуваним за особливо небезпечні державні злочини - в колоніях суворого режиму, іншим засуджуваним до позбавлення волі жінкам - у колоніях загального режиму.

Відбування покарання у виховно-трудових колоніях призначається:

неповнолітнім чоловічої статі, засуджуваним вперше до позбавлення волі за злочини, що не є тяжкими, а також неповнолітнім жіночої статі - в колоніях загального режиму;

неповнолітнім чоловічої статі, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, а також засуджуваним до позбавлення волі за тяжкі злочини у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і цим Кодексом, - у колоніях посиленого режиму.

Залежно від характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, особи винного та інших обставин справи суд, із зазначенням мотивів ухваленого рішення, може призначити відбування позбавлення волі засудженим, не визнаним особливо небезпечними рецидивістами, у виправно-трудових колоніях будь-якого виду, крім колоній особливого режиму, а засудженим неповнолітнім чоловічої статі - у виховно-трудових колоніях загального режиму замість колоній посиленого режиму.

Позбавлення волі у вигляді ув'язнення в тюрмі на весь строк покарання або частину його може бути призначене особам, які вчинили тяжкі злочини у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і цим Кодексом, а також особливо небезпечним рецидивістам.

Зміну призначеного засудженому виду виправно-трудової установи провадить суд за підставами і в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Примітка I. При призначенні особам, засуджуваним до позбавлення волі, виду виправно-трудової колонії, а також при призначенні позбавлення волі у вигляді ув'язнення в тюрмі виходити з того, що до тяжких злочинів, крім особливо небезпечних державних злочинів, відносяться також такі злочини при засудженні за них до позбавлення волі на строк не нижче п'яти років: бандитизм (стаття 69); дії що дезорганізують роботу виправно-трудових установ (69-1); масові безпорядки (стаття 71); пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 78); виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів (стаття 79); порушення правил про валютні операції (стаття 80); розкрадання державного або громадського майна у великих і особливо великих розмірах (статті 81 частина 3, 82 частина 3, 83 частина 3, 84 частина 3 і 86-1); розкрадання державного або громадського майна шляхом грабежу, вчинене при обтяжуючих обставинах (стаття 82 частина 2); розбій з метою заволодіння державним, громадським майном або особистим майном громадян (статті 86 і 142); умисне знищення або пошкодження державного, громадського майна або особистого майна громадян при обтяжуючих обставинах (статті 89 частини 2 і 3 та 145 частина 2); умисне вбивство (статті 93 і 94); умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 101); згвалтування (стаття 117); грабіж при обтяжуючих обставинах (стаття 141 частина 2); спекуляція при обтяжуючих обставинах (стаття 154 частина 2); перевищення влади або службових повноважень при обтяжуючих обставинах (стаття 166 частина 2); одержання хабара, посередництво в хабарництві і дача хабара (статті 168, 169 і 170); притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності при обтяжуючих обставинах (стаття 174 частина 2); примушення давати показання при обтяжуючих обставинах (стаття 175 частина 2); винесення завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови, якщо воно спричинило тяжкі наслідки (стаття 176 частина 2); посягання на життя працівника міліції або народного дружинника у зв'язку з їх службовою або громадською діяльністю по охороні громадського порядку (стаття 190-1); злісне або особливо злісне хуліганство (стаття 206 частини 2 і 3); розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин при обтяжуючих обставинах (стаття 223 частина 2); непокора при обтяжуючих обставинах (стаття 232 пункти "б" і "в"); опір начальникові або примушення його до порушення службових обов'язків (стаття 234); насильницькі дії щодо начальника (стаття 236); дезертирство (стаття 241); умисне знищення або пошкодження військового майна при обтяжуючих обставинах (стаття 245 пункти "б" і "в"); порушення правил несення бойового дежурства (стаття 251 пункти "а", "в" і "г").

Примітка II. При призначенні неповнолітнім чоловічої статі, засуджуваним до позбавлення волі, виду виховно-трудової колонії виходити з того, що до тяжких злочинів відносяться такі злочини при засудженні за них до позбавлення волі на строк не нижче п'яти років: бандитизм (стаття 69); умисне вчинення дій, що спричинили аварію поїзда (стаття 78); розкрадання державного або громадського майна шляхом грабежу, вчинене при обтяжуючих обставинах (стаття 82 частини 2 і 3); розбій з метою заволодіння державним, громадським майном або особистим майном громадян (статті 86 і 142); умисне знищення або пошкодження державного, громадського майна або особистого майна громадян, що спричинило тяжкі наслідки (статті 89 частини 2 і 3 та 145 частина 2); умисне вбивство (статті 93 і 94); умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 101); згвалтування при обтяжуючих обставинах (стаття 117 частини 2 і 3); грабіж при обтяжуючих обставинах (стаття 141 частина 2); посягання на життя працівника міліції або народного дружинника в зв'язку з їх службовою або громадською діяльністю по охороні громадського порядку (стаття 190-1); злісне або особливо злісне хуліганство (стаття 206 частини 2 і 3); розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин шляхом розбійного нападу (стаття 223 частина 2)";

"Стаття 26. Особливо небезпечний рецидивіст

Особливо небезпечним рецидивістом за вироком суду може бути визнана:

1) особа, яка раніше була засуджена до позбавлення волі за особливо небезпечний державний злочин (статті 56 - 65); бандитизм (стаття 69); виготовлення або збут підроблених грошей або цінних паперів при обтяжуючих обставинах (стаття 79 частина 2); порушення правил про валютні операції при обтяжуючих обставинах (стаття 80 частина 2); розкрадання державного або громадського майна в особливо великих розмірах (стаття 86-1); розбій з метою заволодіння державним, громадським майном або особистим майном громадян при обтяжуючих обставинах (статті 86 частина 2 і 142 частини 2 і 3); умисне вбивство (статті 93, 94 і 234 пункт "в"); згвалтування, вчинене групою осіб або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а так само згвалтування неповнолітньої (стаття 117 частина 3); посягання на життя працівника міліції або народного дружинника у зв'язку з їх службовою або громадською діяльністю по охороні громадського порядку (стаття 190-1) і знову вчинила будь-який з перелічених злочинів, за який вона засуджується до позбавлення волі на строк не нижче п'яти років;

2) особа, яка раніше двічі в будь-якій послідовності була засуджена до позбавлення волі за особливо небезпечний державний злочин (статті 56 - 65); бандитизм (стаття 69); масові безпорядки (стаття 71); виготовлення або збут підроблених грошей або цінних паперів (стаття 79); порушення правил про валютні операції (стаття 80); розкрадання державного або громадського майна при обтяжуючих обставинах (статті 81 частини 2 і 3, 82 частини 2 і 3, 83 частини 2 і 3, 84 частини 2 та 3 і 86-1); розбій з метою заволодіння державним, громадським майном або особистим майном громадян (статті 86 і 142); умисне вбивство (статті 93, 94 і 234 пункт "в"); умисне тяжке тілесне ушкодження (статті 101); згвалтування (стаття 117); крадіжку, грабіж або шахрайство, вчинені при обтяжуючих обставинах (статті 140 частина 2, 141 частина 2 і 143 частина 2); спекуляцію при обтяжуючих обставинах (стаття 154 частина 2); одержання хабара (стаття 168); посягання на життя працівника міліції або народного дружинника у зв'язку з їх службовою або громадською діяльністю по охороні громадського порядку (стаття 190-1); особливо злісне хуліганство (стаття 206 частина 3); розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин при обтяжуючих обставинах (стаття 223 частина 2); виготовлення, придбання або зберігання наркотичних речовин з метою збуту, а так само збут таких речовин (стаття 229) і знову вчинила будь-який з перелічених злочинів, за який вона засуджується до позбавлення волі на строк більше трьох років;

3) особа, яка раніше три рази або більше в будь-якій послідовності була засуджена до позбавлення волі за злісне хуліганство (стаття 206 частина 2) або за злочини, перелічені в пункті 2 частини першої цієї статті, і знову вчинила злісне хуліганство або будь-який з злочинів, перелічених у пункті 2 частини першої цієї статті, за який вона засуджується до позбавлення волі;

4) особа, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі за будь-який з злочинів, перелічених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, і знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджується до позбавлення волі на строк не нижче п'яти років.

Суд, розглядаючи питання про визнання особи особливо небезпечним рецидивістом, враховує особу винного, ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, їх мотиви, ступінь здійснення злочинних намірів, ступінь і характер участі у вчиненні злочинів та інші обставини справи. Рішення суду повинно бути мотивоване у вироку.

При вирішенні питання про визнання особи особливо небезпечним рецидивістом не враховується судимість за злочин, вчинений цією особою віком до вісімнадцяти років, а також судимість, яка знята або погашена у встановленому законом порядку.

Визнання особи особливо небезпечним рецидивістом скасовується при знятті з неї судимості.

Статті кримінальних законів Союзу РСР і цього Кодексу, що передбачають відповідальність за вчинення злочину особливо небезпечним рецидивістом, застосовуються у випадках, коли особа була визнана у встановленому законом порядку особливо небезпечним рецидивістом до вчинення даного злочину";

"Стаття 52. Умовно-дострокове звільнення від покарання
і заміна покарання більш м'яким

До осіб, засуджених до позбавлення волі, заслання, вислання, виправних робіт або направлення в дисциплінарний батальйон, крім осіб, перелічених у статті 52-1 цього Кодексу, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.

Умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням може бути застосовано до засудженого лише в тому разі, якщо він зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням застосовуються судом за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, який відає виконанням покарання, і спостережної комісії при виконавчому комітеті місцевої Ради депутатів трудящих, а щодо особи, яка відбуває покарання в дисциплінарному батальйоні, - за поданням командуванням дисциплінарного батальйону.

Умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням може бути застосовано після фактичного відбуття засудженими не менше половини призначеного строку покарання.

До осіб:

1) засуджених за умисний злочин до позбавлення волі на строк більше трьох років;

2) які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинили умисний злочин, за який вони засуджені до позбавлення волі;

3) які вчинили під час відбування покарання у місцях позбавлення волі умисний злочин, за який вони засуджені до позбавлення волі, -

умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням може бути застосовано після фактичного відбуття не менше двох третин призначеного строку покарання.

При умовно-достроковому звільнення від покарання або заміні покарання більш м'яким покаранням засуджений може бути звільнений також від додаткових покарань у вигляді заслання, вислання, позбавлення права займати певні посади або займатись певною діяльністю.

При заміні невідбутої частини позбавлення волі засланням, висланням або виправними роботами вони призначаються в межах строків, установлених законом для цих видів покарання, і не повинні перевищувати невідбутого строку позбавлення волі.

Застосовуючи умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, суд може покласти на певний колектив трудящих, за його згодою, обов'язок по нагляду за умовно-достроково звільненим протягом невідбутої частини призначеного судом строку покарання або за особою, якій невідбуту частину покарання замінено більш м'яким покаранням, і проведенню з нею виховної роботи.

В разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення, протягом невідбутої частини покарання нового умисного злочину, за який вона засуджена до позбавлення волі, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтею 43 цього Кодексу";

"Стаття 53. Умовно-дострокове звільнення від покарання і заміна покарання більш м'яким покаранням щодо осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років

До осіб, засуджених до позбавлення волі або виправних робіт за злочини, вчинені у віці до вісімнадцяти років, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.

Умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням може бути застосовано до засудженого за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, лише в тому разі, якщо він зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням застосовуються судом за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає виконанням покарання, і комісії в справах неповнолітніх або спостережної комісії при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів трудящих.

Умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням може бути застосовано до засуджених за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, після фактичного відбуття не менше третини призначеного строку покарання.

До осіб:

1) засуджених до позбавлення волі на строк не нижче п'яти років за умисний злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років;

2) які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинили у віці до вісімнадцяти років умисний злочин, за який вони засуджені до позбавлення волі;

3) які вчинили у віці до вісімнадцяти років під час відбування покарання в місцях позбавлення волі умисний злочин, за який вони засуждені до позбавлення волі, -

умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням може бути застосовано після фактичного відбуття не менше половини призначеного строку покарання.

До осіб:

1) які раніше були засуджені до позбавлення волі за умисний злочин, до яких було застосовано умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, якщо ці особи до досягнення вісімнадцятирічного віку і до закінчення невідбутого строку покарання знову вчинили умисний злочин, за який вони засуджені до позбавлення волі;

2) засуджених за вчинений у віці до вісімнадцяти років злочин: бандитизм (стаття 69); розбій з метою заволодіння державним, громадським майном або особистим майном громадян при обтяжуючих обставинах (статті 86 частина 2 і 142 частини 2 та 3); умисне вбивство при обтяжуючих обставинах (стаття 93); згвалтування, вчинене групою осіб або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а так само згвалтування неповнолітньої (стаття 117 частина 3); посягання на життя працівника міліції або народного дружинника у зв'язку з їх службовою або громадською діяльністю по охороні громадського порядку при обтяжуючих обставинах (стаття 190-1); особливо злісне хуліганство (стаття 206 частина 3); розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин шляхом розбійного нападу (стаття 223 частина 2), -

При заміні невідбутої частини позбавлення волі виправними роботами вони призначаються у межах строків, встановлених законом для цього виду покарання, і не повинні перевищувати невідбутий строк позбавлення волі.

Застосовуючи умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, суд може покласти на певний колектив трудящих чи особу, за їх згодою, обов'язок по нагляду за умовно-достроково звільненим протягом невідбутої частини призначеного судом строку покарання або за особою, якій невідбуту частину покарання замінено більш м'яким покаранням, і проведенню з нею виховної роботи.

В разі вчинення особою, до якої у віці до вісімнадцяти років було застосовано умовно-дострокове звільнення, протягом невідбутої частини покарання нового злочину, за який вона засуджена до позбавлення волі, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтею 43 цього Кодексу".

3. Внести такі зміни в частину другу статті 10 Кримінального кодексу УРСР:

а) слова "злісне хуліганство (стаття 206 частини 2 і 3)" замінити словами "злісне або особливо злісне хуліганство (стаття 206 частини 2 і 3)";

б) слова "(статті 89 частина 2 та 145 частина 2)" замінити словами "(статті 89 частини 2 і 3 та 145 частина 2)".

4. Частину четверту статті 29 Кримінального кодексу УРСР викласти в такій редакції:

"Порядок відбування виправних робіт без позбавлення волі встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР".

5. Внести зміни у статтю 30 Кримінального кодексу УРСР, виклавши її в такій редакції:

"Стаття 30. Відповідальність за ухилення від відбування
виправних робіт

В разі злісного ухилення від відбування покарання особи, засудженої до виправних робіт без позбавлення волі, суд може замінити невідбутий строк виправних робіт покаранням у вигляді позбавлення волі на той же строк".

6. Пункт 11 статті 41 Кримінального кодексу УРСР викласти в такій редакції:

"11) вчинення злочину особою, яка перебуває в стані сп'яніння. Суд вправі, залежно від характеру злочину, не визнати цю обставину обтяжуючою відповідальність".

7. Внести зміни в частини першу і п'яту статті 45 Кримінального кодексу УРСР, виклавши їх в такій редакції:

частина перша

"Якщо при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі або виправних робіт суд, враховуючи обставини справи і особу винного, прийде до переконання про недоцільність відбування винним призначеного покарання, він може ухвалити про умовне незастосування покарання до винного з обов'язковим зазначенням у вироку мотивів умовного засудження. В цьому разі суд постановляє не приводити вирок у виконання, якщо протягом визначеного судом іспитового строку засуджений не вчинить нового умисного злочину";

частина п'ята

"В разі вчинення умовно засудженим протягом іспитового строку нового умисного злочину, за який він засуджений до позбавлення волі, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтею 43 цього Кодексу".

8. Внести доповнення і зміни в статтю 55 Кримінального кодексу УРСР, в зв'язку з чим:

а) пункт 8 частини першої цієї статті викласти так:

"8) особи, засуджені до позбавлення волі на строк більше десяти років, і особливо небезпечні рецидивісти, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного і додаткового) не вчинять нового злочину і якщо при цьому судом буде встановлено, що засуджений виправився і немає потреби вважати його таким, що має судимість";

б) частини третю і четверту цієї статті викласти в такій редакції:

"Якщо особа у встановленому законом порядку була достроково звільнена від покарання, то строк погашення судимості обчислюється, виходячи з фактично відбутого покарання з моменту звільнення від відбування покарання (основного і додаткового). В разі, якщо невідбуту частину позбавлення волі замінено більш м'яким покаранням, строки погашення судимості обчислюються, виходячи з відбутого строку позбавлення волі, з моменту відбуття більш м'якого покарання (основного і додаткового).

Якщо особа, яка відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку, що погашає судимість, переривається. Строк погашення судимості по першому злочину обчислюється заново після фактичного відбуття покарання (основного і додаткового) за останній злочин. У цих випадках особа вважається судимою за обидва злочини до закінчення строку погашення судимості за найбільш тяжкий з них".

9. Внести зміни в частину третю статті 206 Кримінального кодексу УРСР, виклавши її в такій редакції:

"Особливо злісне хуліганство, тобто дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони вчинені з застосуванням чи спробою застосування вогнестрільної зброї або ножів, кастетів чи іншої холодної зброї, а так само інших предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років".

Голова Президії Верховної Ради Української РСР О.ЛЯШКО

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР А.ЗЛЕНКО

м. Київ, 12 грудня 1969 р.
N 2368-VII