ПРЕЗИДЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
УКАЗ
( Указ втратив чинність на підставі Кодексу
N 4651-VI від 13.04.2012 )
Про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального
кодексу Української РСР
( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1972, N 36, ст. 314 )
Відповідно до указів Президії Верховної Ради СРСР від 31 серпня 1970 року "Про внесення змін до статей 22 і 36 Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік" та від 3 лютого 1972 року "Про внесення змін до статті 22 Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік" а також враховуючи практику застосування кримінально-процесуального законодавства, Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:
Внести такі зміни і доповнення до Кримінально-процесуального кодексу Української РСР ( 1002-05 , 1003-05 ):
1. Статті 44, 45 і 48 Кодексу викласти в такій редакції:
"Стаття 44. Участь захисника в кримінальному
судочинстві
Захисник допускається до участі в справі з моменту оголошення обвинуваченому про закінчення попереднього слідства і пред'явлення обвинуваченому всіх матеріалів справи для ознайомлення. За постановою прокурора захисника може бути допущено до участі в справі з моменту пред'явлення обвинувачення.
У справах про злочини неповнолітніх, німих, глухих, сліпих та інших осіб, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свого права на захист, захисник допускається до участі в справі з моменту пред'явлення обвинувачення.
У справах, в яких попереднє слідство не провадилось, захисник допускається до участі після віддання обвинуваченого до суду.
Як захисники допускаються адвокати, представники професійних спілок та інших громадських організацій.
За ухвалою суду або за постановою судді захисниками можуть бути і близькі родичі або законні представники обвинуваченого, а також інші особи.
Стаття 45. Обов'язкова участь захисника
Участь захисника в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції обов'язкова:
1) коли підсудний через свої фізичні або психічні вади (німий, глухий, сліпий і інші) не може сам здійснювати свого права на захист;
2) коли підсудний неповнолітній;
3) коли підсудний не володіє мовою, якою ведеться судочинство;
4) при наявності суперечностей між інтересами підсудних, коли хоч один з них має захисника;
5) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає смертну кару;
6) коли в судовому розгляді справи бере участь прокурор, а також громадський обвинувач при відсутності громадського захисника;
7) при розгляді в суді справи про застосування примусових заходів медичного характеру;
8) коли суд або суддя визнають необхідною участь захисника при розгляді справи щодо підсудного, який вчинив злочин будучи неповнолітнім, але на момент розгляду справи досяг повноліття.
Участь захисника в справі є обов'язковою на попередньому слідстві у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, - з моменту пред'явника обвинувачення і у випадках, передбачених пунктами 3 і 5 частини першої цієї статті, - з моменту оголошення обвинуваченому про закінчення попереднього слідства і пред'явлення обвинуваченому матеріалів справи для ознайомлення";
"Стаття 48. Обов'язки і права захисника
Захисник зобов'язаний використати всі зазначені в законі засоби і способи захисту з метою з'ясування обставин, що виправдують обвинуваченого або пом'якшують його відповідальність, і подавати обвинуваченому необхідну юридичну допомогу.
З моменту допущення до участі в справі захисник вправі: мати побачення з обвинуваченим наодинці без обмеження числа побачень та їх тривалості; ознайомлюватися з усіма матеріалами справи і виписувати з неї необхідні відомості; подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії і рішення слідчого, прокурора і суду. З дозволу слідчого захисник може бути присутнім при допитах обвинуваченого при провадженні інших слідчих дій, виконуваних за клопотанням обвинуваченого або його захисника.
У випадках, коли захисника допущено до участі в справі з моменту пред'явлення обвинувачення, він, крім того вправі:
1) бути присутнім при пред'явленні обвинувачення і допитах обвинуваченого та ставити запитання обвинуваченому;
2) бути присутнім при провадженні інших слідчих дій, виконуваних за участю обвинуваченого або за клопотаннями обвинуваченого чи його захисника, ставити свідкам, потерпілим і експертам;
3) подавати письмові зауваження з приводу правильності і повноти запису до протоколу слідчої дії, в якій він брав участь.
Слідчий може відвести запитання, поставлене захисником, але він зобов'язаний занести відведене запитання до протоколу.
Адвокат не вправі відмовитися від взятого на себе захисту обвинуваченого".
2. В частині п'ятій статті 27 Кодексу слова "статтею 108" замінити словами "частинами 1 і 2 статті 108".
3. Частину третю статті 46 Кодексу викласти в такій редакції:
"Відмова від захисника у випадках, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 5, 7 і 8 частини першої статті 45 цього Кодексу, не обов'язкова для слідчого, прокурора і суду".
4. Частину четверту статті 218 Кодексу викласти в такій редакції:
Якщо обвинувачений заявив клопотання про участь у справі захисника, а також у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 і 5 частини першої статті 45 цього Кодексу, слідчий надає можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи і захисникові, про що складає окремий протокол. При цьому пред'явлення матеріалів справи має бути відкладено до явки захисника, але не більше як на три дні. При неможливості для обраного обвинуваченим захисника з'явитися в цей строк слідчий вживає заходів, передбачених частиною 3 статті 47 цього Кодексу".
5. Доповнити частину третю статті 227 Кодексу пунктом "9" такого змісту:
"9) допускати захисника до участі в справі з моменту пред'явлення обвинуваченого в порядку, передбаченому частиною першою статті 44 цього Кодексу".
6. Частину другу статті 237 Кодексу викласти в такій редакції:
"У справах про злочини неповнолітніх і про злочини, за які мірою покарання може бути призначено смертну кару, а також у випадках незгоди судді з обвинувальним висновком або при необхідності змінити запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, проводиться розпорядче засідання суду. При цьому незалежно від підстав внесення справи в розпорядче засідання суд вирішує всі питання, віднесені до відання розпорядчого засідання".
Голова Президії
Верховної Ради Української РСР I.ГРУШЕЦЬКИЙ
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР Я.КОЛОТУХА
м. Київ, 30 серпня 1972 р.
N 986-VIII