Угода
між Урядом України та Урядом Туркменістану про
співробітництво у сфері міжнародного автомобільного
сполучення

( Угоду схвалено і подано на ратифікацію Постановою КМ
N 441 від 06.05.2001 )

Уряд України та Уряд Туркменістану, у подальшому пойменовані як Договірні Сторони,

керуючись необхідністю подальшого розвитку співробітництва між своїми державами у сфері міжнародного автомобільного сполучення,

намагаючись полегшити здійснення автомобільного сполучення між обома країнами, а також транзитом через їх території до третіх країн,

бажаючи урегулювати ці питання в дусі взаємодопомоги, співробітництва та взаємної вигоди,

вирішили укласти цю Угоду і з цією метою призначили уповноваженими:

від Уряду України - Міністерство транспорту України, від Уряду Туркменістану - Міністерство автомобільного транспорту Туркменістану,

які після обміну повноваженнями, визначеними у відповідному порядку, домовились про наступне:

Стаття 1

Договірні Сторони будуть взаємно сприяти здійсненню та розвитку автомобільного сполучення між обома країнами, а також транзитом через їх території до третіх країн.

Стаття 2

В цій Угоді під регулярними перевезеннями пасажирів автобусами розуміються такі перевезення, які виконуються відповідно до узгоджених між компетентними органами Договірних Сторін маршрутів, опублікованим розкладом та встановленими тарифами.

Стаття 3

Договірні Сторони погодились, що:

1. Перевезення пасажирів автобусів у відповідності з цією Угодою будуть виконуватися на підставі дозволів, які будуть видаватися по взаємній згоді компетентними органами Договірних Сторін. Компетентний орган кожної Договірної Сторони видає дозвіл на той відрізок маршруту, який проходить по його території.

2. Дозвіл не потрібен для виконання перевезення пасажирів автобусами:

а) коли група одного і того ж складу перевозиться в одному і тому автобусі протягом поїздки, яка починаються та закінчується на території тієї Договірної Сторони, де автобус зареєстровано,

б) коли група одного і того ж складу перевозиться в одному і тому ж автобусі у одному напрямку на протязі поїздки, яка починається (закінчується) на території однієї Договірної Сторони, де автобус зареєстровано, та закінчується (починається) на території іншої Договірної Сторони за умови, що автобус залишає цю територію (в'їжджає на неї) порожнім.

3. На характер перевезення, які зазначені в пункті 2, не має впливу заміна перевізником несправного автобуса автобусом, придатним до експлуатації.

Стаття 4

Компетентні органи Договірних Сторін передають одна одній пропозиції про відкриття регулярних автобусних ліній.

Пропозиції повинні включати дані відносно маршруту, розкладу та тарифів, а також передбаченого часу вводу лінії в експлуатацію.

Стаття 5

Договірні Сторони домовились, що прохання про видачу дозволів на нерегулярні перевезення пасажирів автобусами будуть направлятися безпосередньо компетентним органам Сторін. У проханні повинні бути дані про характер перевезень та період часу Перебування автобуса в країні призначення.

Стаття 6

Для поїздок легковими автомобілями дозволи не потрібні.

Стаття 7

Договірні Сторони домовились, що:

1. Перевезення вантажів, коли пункт відправки знаходиться на території однієї із Договірних Сторін, а пункт призначення - на території іншої Договірної Сторони, а також перевезення вантажів транзитом в треті країни, будуть виконуватися на підставі дозволів, які видаватимуться компетентними органами Сторін.

2. На кожний вантажний автомобіль або автопоїзд має бути видано окремий дозвіл. Кожний такий дозвіл дає право на виконання одного рейсу туди та у зворотному напрямку.

3. Компетентні органи Договірних Сторін до листопада поточного року на основі паритету визначають кількість дозволів, які будуть видаватися взаємно, для виконання перевезень вантажів у наступному році.

Стаття 8

Дозволи не потрібні на виконання перевезень:

а) рухомого майна при переселенні;

б) експонатів, обладнання та матеріалів, призначених для ярмарок та виставок;

в) транспортних засобів, тварин, спортивного інвентарю та майна призначених для проведення спортивних заходів;

г) театральних декорацій та реквізиту, музичних інструментів, обладнання для кінозйомок, радіо- та телевізійних передач;

д) тіл та праху померлих.

Виключення, які передбачені у пунктах "б", "в" і "г", діють тільки у тих випадках, коли вантаж підлягає поверненню на територію тієї Договірної Сторони, якій належить автотранспортний засіб, або якщо вантаж перевозиться транзитом у треті країни.

Стаття 9

Кожна з Договірних Сторін приймає всі можливі заходи, щоб полегшити практичне здійснення перевезень, передбачених цією Угодою.

Стаття 10

При виконанні перевезень у відповідності до цієї Угоди перевізники однієї Договірної Сторони, що перебувають на території іншої Договірної Сторони, зобов'язані дотримуватись діючих там законів, законодавчих актів та нормативів, статутів автомобільного транспорту та нормативних актів, які з них випливають.

Стаття 11

Договірні Сторони домовились зберегти чинні на момент підписання цієї Угоди правила, положення, інструкції, стандарти та технічні умови, які регламентують роботу автомобільного транспорту.

Стаття 12

Автотранспортні підприємства та організації однієї Договірної Сторони з дозволу компетентного органу та по узгодженню з компетентним органом іншої Договірної Сторони можуть створювати свої представництва на її території з метою організації та виконання перевезень пасажирів та вантажів.

Стаття 13

Кожна Договірна Сторона визнає на своїй території документи та номерні знаки на автотранспортні засоби, які видані компетентними органами іншої Договірної Сторони, а також кваліфікаційні свідоцтва право керування автотранспортним засобом.

Стаття 14

Не дозволяються перевезення вантажів автотранспортними засобами однієї із Договірних Сторін, коли пункт відправлення та пункт призначення знаходяться на території іншої Договірної Сторони або коли пункт відправлення знаходиться на території іншої Договірної Сторони, а пункт призначення на території третьої сторони. Проте компетентні органи Договірних Сторін можуть давати дозвіл на виконання таких перевезень в кожному окремому випадку.

Стаття 15

При перевезеннях, коли загальна вага вантажу та автотранспортних засобів, або їх розміри перевищують норми, які встановлені на територіях Договірних Сторін, а також при перевезеннях небезпечних вантажів необхідно мати особливий дозвіл компетентних органів Договірних Сторін.

Компетентні органи Договірних Сторін повинні дати відповідь на прохання видати такий дозвіл не пізніше 10 днів з дня його отримання.

Стаття 16

Організаційні, технічні та комерційні питання, пов'язані з виконанням міжнародного автомобільного сполучення на підставі цієї Угоди, будуть урегульовані у двосторонніх протоколах і договорах, які будуть укладатися між компетентними органами Договірних Сторін.

Стаття 17

Розрахунки та платежі, які випливають з виконання цієї Угоди, будуть виконуватися у відповідності до чинних між Договірними Сторонами угод про платежі.

Стаття 18

Договірні Сторони домовились, що:

1. Двосторонні перевезення пасажирів та вантажів, які виконуються перевізниками однієї із Договірних Сторін на території і з території іншої Договірної Сторони у відповідності до цієї Угоди, а також транспортні засоби, які виконують ці перевезення, звільняються від податків та державних зборів, які пов'язані з використанням або утриманням доріг та інших шляхів сполучення, володінням або використанням транспортних засобів, а також податків та зборів на доходи та прибутки, які отримуються від перевезень, за винятком збору за перевищення ваги, габаритів, вантажопідйомності автотранспортного засобу відповідно до норм, установлених законодавством Договірних Сторін.

2. Перевезення пасажирів та вантажів через території Договірних Сторін транзитом у треті країни, а також транспортні засоби, які виконують ці перевезення, обкладаються податком та державним збором.

Стаття 19

У відношенні прикордонного, митного та санітарного контролю, а також, всіх інших питань, які особливо не обговорені у цій Угоді, будуть застосовуватися положення міжнародних угод, учасниками яких є Договірні Сторони, а при їх відсутності - внутрішні закони та правила кожної із Договірних Сторін.

Стаття 20

Відповідні органи Договірних Сторін будуть здійснювати прикордонний, митний та санітарний контроль позачергово при перевезеннях тяжкохворих, при здійсненні регулярних перевезень пасажирів автобусами, а також при перевезеннях автотранспортними засобами тварин, вантажів, які швидко псуються, та небезпечних вантажів.

Стаття 21

Договірні Сторони через свої компетентні органи будуть здійснювати безпосередні контакти з метою забезпечення виконання цієї Угоди, а також вдосконалення організації міжнародного автомобільного сполучення між обома країнами та обміну досягнутим в цій галузі досвідом.

Стаття 22

Договірні Сторони створять сумісну комісію з представників компетентних органів, основними задачами якої є:

а) забезпечення виконання цієї Угоди;

б) визначення форм, часу, маршрутів, контингенту дозволів та організація обміну дозволами;

в) вивчення та внесення пропозицій щодо вирішення проблем, які не урегульовані цією Угодою;

г) розгляд та вирішення спірних питань щодо застосування цієї Угоди.

Сумісна комісія збирається на першу вимогу однієї із Договірних Сторін.

Сумісна комісія може вносити поправки до будь-якої статті цієї Угоди та представляти їх на розгляд Урядів Договірних Сторін.

Стаття 23

Ця Угода набуває чинності у день отримання однією із Договірних Сторін останнього повідомлення про завершення іншою Договірною Стороною всіх необхідних для цього юридичних формальностей. До того часу, з моменту підписання, ця Угода застосовується тимчасово.

Ця Угода буде діяти до закінчення терміну у 90 днів з дня, коли одна із Договірних Сторін повідомить письмово іншу Договірну Сторону про свої наміри припинити дію цієї Угоди.

Здійснено в м. Ашгабаті 25 лютого 1993 р. у двох примірниках, кожний на українській, туркменській та російській мовах, причому всі тексти мають однакову силу.