ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

УКАЗ

Про внесення доповнень і змін до Кодексу законів про працю
Української РСР

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1975, N 24, ст. 296 )

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 20 травня 1974 року "Про затвердження Положення про порядок розгляду трудових спорів" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1974 р., N 22, ст. 325) Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

I. Внести до Кодексу законів про працю Української РСР ( 322-08 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375; 1973 р., N 40, ст. 343) такі доповнення і зміни:

1. Доповнити Кодекс статтею 238-1 такого змісту:

"Стаття 238-1. Задоволення грошових вимог

При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (статті 235, 241), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних йому сум не більш як за один рік, а в питанні про грошову компенсацію за невикористану відпустку при звільненні - не більш як за 2 робочих роки (в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, не більш як за 3 робочих роки)".

2. Статті 222, 231, 240 Кодексу викласти в такій редакції:

"Стаття 222. Порядок розгляду трудових спорів

Порядок розгляду трудових спорів комісіями по трудових спорах, фабричними, заводськими, місцевими комітетами професійних спілок і вищими в порядку підлеглості органами регулюється Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю, Положенням про порядок розгляду трудових спорів, затверджених Президією Верховної Ради СРСР, цим Кодексом, а порядок розгляду справ по трудових спорах у районних (міських) народних судах визначається, крім цього, й цивільним процесуальним законодавством".

"Стаття 231. Розгляд трудових спорів у районних
(міських) народних судах

У районних (міських) народних судах розглядаються трудові спори за заявами:

1) робітників і службовців, коли вони не згодні з постановою фабричного, заводського, місцевого комітету професійної спілки;

2) адміністрації підприємства, установи, організації, коли вона вважає, що постанова фабричного, заводського, місцевого комітету професійної спілки суперечить чинному законодавству;

3) робітників і службовців, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах у складі профспілкового організатора і керівника підприємства, установи, організації або коли в цій комісії не було досягнуто згоди сторін;

4) прокурора, коли він вважає, що постанова фабричного, заводського, місцевого комітету професійної спілки чи рішення комісії по трудових спорах у складі профспілкового організатора і керівника підприємства, установи, організації суперечить чинному законодавству.

Крім того, безпосередньо в районних (міських) народних судах, без звернення до комісії по трудових спорах і фабричного, заводського, місцевого комітету професійної спілки, розглядаються трудові спори за заявами:

1) робітників і службовців, звільнених з ініціативи адміністрації підприємства, установи, організації, про поновлення на роботі, а також про зміну формулювання причин їх звільнення, за винятком випадків, коли згідно з чинним законодавством такі спори розглядаються вищими в порядку підлеглості органами (стаття 240);

2) робітників і службовців підприємств, установ, організацій, де немає фабричних, заводських, місцевих комітетів професійних спілок і профспілкових організаторів, а також за заявами осіб, які працюють за трудовими договорами в колгоспах і міжколгоспних організаціях;

3) адміністрації про покриття робітниками і службовцями шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.

Безпосередньо в районному (міському) народному суді розглядається також трудовий спір між працівником і адміністрацією в такому питанні застосування трудового законодавства, яке щодо цього працівника відповідно до чинного законодавства попереднього було вирішено адміністрацією за погодженням з фабричним, заводським, місцевим комітетом професійної спілки в межах наданих їм прав".

"Стаття 240. Розгляд трудових спорів в порядку
підлеглості органами

Вищими в порядку підлеглості органами розглядаються трудові спори за заявами:

1) працівників, які займають посади, передбачені в переліку N 1 додатку N 1 до Положення про порядок розгляду трудових спорів,b - у питаннях звільнення, зміни формулювання причин звільнення і переведення їх на іншу роботу, а також накладення дисциплінарних стягнень;

2) працівників, зазначених у переліку N 2 додатку N 1 до Положення про порядок розгляду трудових спорів, - у питаннях звільнення або зміни формулювання причин звільнення, якщо звільнення зв'язане з визнанням їх у встановленому порядку такими, що не відповідають займаній посаді, або з необранням на новий строк;

3) вчителів загальноосвітніх шкіл - у питаннях звільнення або зміни формулювання причин звільнення, якщо звільнення зв'язане з визнанням їх в результаті атестації такими, що не відповідають займаній посаді;

4) працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами про дисципліну, - в питаннях накладення на них дисциплінарних стягнень;

5) керівних працівників підприємств, установ, організацій - у питаннях про премії, які затверджуються їм до виплати згідно з діючими положеннями керівниками вищестоящих організацій".

3. Внести до статей 223, 225, 228, 230, 234, 235 Кодексу такі доповнення й зміни:

1) частину першу статті 223 після слів "з рівної кількості" доповнити словом "постійних"; цю ж статтю доповнити частиною четвертою такого змісту:

"На підприємствах, в установах і організаціях, де фабричному, заводському, місцевому комітету професійної спілки надано права районного комітету професійної спілки, за рішенням цього комітету і адміністрації підприємства, установи, організації можуть бути утворені в цехах та інших структурних підрозділах цехові комісії по трудових спорах, які діють на тих же підставах, що й загальнозаводські комісії";

2) у частині другій статті 225 слово "надходження" замінити словом "подання";

3) статтю 228 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Фабричний, заводський, місцевий комітет професійної спілки, якому надано права районного комітету професійної спілки, може передавати цеховим комітетам професійної спілки право розглядати трудові спори в порядку, встановленому Положенням про порядок розгляду трудових спорів";

у зв'язку з цим частини другу, третю, четверту та п'яту цієї статті вважати відповідно частинами третьою, четвертою, п'ятою та шостою;

4) статтю 230 після частини п'ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Фабричний, заводський, місцевий комітет професійної спілки має право відмовити працівникові у видачі посвідки, якщо рішення комісії по трудових спорах суперечить чинному законодавству. У цьому разі фабричний, заводський, місцевий комітет професійної спілки скасовує рішення комісії і виносить постанову по суті спору";

у зв'язку з цим частину шосту цієї статті вважати частиною сьомою;

5) статтю 234 доповнити частиною другою такого змісту:

"При визнанні формулювання причин звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні чи постанові причини звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та посиланням на відповідну статтю (пункт) закону";

у зв'язку з цим назву статті викласти у такій редакції:

"Стаття 234. Поновлення на роботі та зміна формулювання
причин звільнення";

6) у частині першій статті 235 слова "за рішенням суду" замінити словами "за рішенням або постановою органу, що розглядає трудовий спір".

II. Внести цей Указ на затвердження Верховної Ради Української РСР.

Голова Президії Верховної Ради Української РСР I.ГРУШЕЦЬКИЙ

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР Я.КОЛОТУХА

м. Київ, 5 червня 1975 р.
N 3866-VIII