ВЕРХОВНА РАДА СРСР

ЗАКОН

Про статус народних депутатів в СРСР

Народ в СРСР здійснює державну владу через Ради в особі вільно обраних ним депутатів. Депутати - повноважні і відповідальні представники народу, покликані на основі його довір'я виражати і захищати в Радах суспільні інтереси, керувати справами держави, соціально-економічним розвитком, спрямовувати і контролювати роботу державного апарату.

Депутати виступають провідною силою самоврядування народу в радянському суспільстві. Непорушним принципом депутатської діяльності є всемірна турбота про потреби виборців, народний добробут, зміцнення радянської демократії, про погодження інтересів особи, соціальних груп, класів, націй і суспільства в цілому.

Мета цього Закону полягає в закріпленні основ статусу всіх народних депутатів в СРСР, їхніх найважливіших повноважень і гарантій депутатської діяльності, відповідальності депутатів перед виборцями або перед громадськими організаціями, які їх обрали, створенні необхідних умов для ефективної депутатської діяльності.

I. Загальні положення

Стаття 1. Участь депутата у здійсненні державної влади

Здійснення Радою народних депутатів державної влади грунтується на ініціативній та активній участі в її роботі кожного депутата.

Беручи участь у роботі З'їзду народних депутатів, Верховних Рад, місцевих Рад народних депутатів та їхніх органів, депутати вирішують найважливіші питання державного, господарського і соціально-культурного будівництва, приймають закони та інші рішення Рад, контролюють роботу державних органів, підприємств, установ і організацій.

У своїй діяльності депутати керуються інтересами народу, виражають і захищають інтереси своїх виборців, громадських організацій, які їх обрали, а також враховують економічні, культурні, національні та інші особливості союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округу, адміністративно-територіального утворення, на території яких депутати здійснюють свої повноваження.

Депутат будує свою роботу відповідно до законів СРСР, союзної, автономної республіки, а також на основі рішень відповідних Рад народних депутатів, наказів виборців і громадських організацій, добивається виконання своєї передвиборної програми.

Стаття 2. Законодавство про повноваження депутатів

Повноваження народних депутатів в СРСР визначаються на основі Конституції СРСР цим Законом, а також:

законодавством Союзу РСР - для народних депутатів СРСР;

законодавством союзних республік - для народних депутатів союзних республік;

законодавством союзних і автономних республік - для народних депутатів автономних республік, місцевих Рад народних депутатів.

Стаття 3. Виникнення і строк повноважень депутата

Відповідно до Конституції СРСР депутат одержує свої повноваження в результаті обрання його до Ради від виборчого округу на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні або обрання від громадської організації.

Повноваження депутата починаються з дня його обрання народним депутатом СРСР, народним депутатом союзної чи автономної республіки або відповідної місцевої Ради народних депутатів. Мандатна комісія, яку обирають З'їзд народних депутатів, Верховна Рада союзної, автономної республіки, де створення З'їзду не передбачається, місцева Рада народних депутатів, перевіряє повноваження депутатів. З'їзд народних депутатів, Верховна Рада союзної, автономної республіки, місцева Рада народних депутатів за поданням мандатної комісії приймає рішення про визнання повноважень депутатів, а в разі порушення законодавства про вибори - про визнання виборів окремих депутатів недійсними.

Повноваження депутата закінчуються в день обрання народних депутатів СРСР, народних депутатів союзних і автономних республік, місцевої Ради народних депутатів нового скликання.

Стаття 4. Поєднання депутатської діяльності з виконанням
виробничих і службових обов'язків

Депутат здійснює свої повноваження, як правило, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.

Стаття 5. Взаємовідносини депутата з виборцями та з громадською організацією, яка його обрала, підзвітність і відповідальність депутата перед ними

Депутат, обраний від округу, підтримує зв'язки з виборцями, з колективами і громадськими організаціями, які висунули його кандидатом у депутати, а також з колективами інших підприємств, установ, організацій, державними і громадськими органами, розміщеними на території його виборчого округу.

Депутат, обраний від громадської організації, підтримує зв'язки з її органами і низовими колективами, з населенням, підприємствами, установами, організаціями, державними і громадськими органами за місцем його проживання і роботи.

Виборці і громадські організації дають накази своїм депутатам.

Депутат є відповідальним перед виборцями або перед громадською організацією, яка його обрала, і їм підзвітним.

Депутат, який не виправдав довір'я виборців або громадської організації, яка його обрала, може бути відкликаний у встановленому законом порядку.

Стаття 6. Взаємовідносини депутата з Радою та її органами

Депутат, будучи членом колегіального представницького органу державної влади, має всю повноту прав, які забезпечують його активну участь у діяльності Ради, утворюваних нею комітетів, постійних комісій, інших органів, несе обов'язки перед Радою, виконує доручення Ради та її органів.

Рада має право заслухати повідомлення депутатів про їхню роботу в Раді, про виконання ними рішень і доручень Ради та її органів.

У разі невиконання депутатом своїх обов'язків у Раді, порушення ним установленого порядку роботи представницького органу, вимог депутатської етики питання про поведінку депутата може бути розглянуто Радою або відповідною комісією Ради.

Президії, виконавчі і розпорядчі органи відповідних Рад народних депутатів подають депутатам необхідну допомогу в їхній роботі, інформують депутатів про діяльність Ради та її органів, про хід виконання планів економічного і соціального розвитку, реалізацію наказів виборців і громадських організацій, про заходи, вжиті за критичними зауваженнями і пропозиціями депутатів, сприяють вивченню депутатами радянського законодавства, досвіду роботи Ради, громадської думки.

Стаття 7. Захист прав, честі і гідності депутата

Радянська держава гарантує кожному депутатові умови для безперешкодного й ефективного здійснення його повноважень, захищає його права, честь і гідність.

Особи, які посягають на честь і гідність депутата, підлягають адміністративній або кримінальній відповідальності згідно із законом.

Службові особи державних і громадських органів, підприємств, установ та організацій, які не виконують своїх обов'язків перед депутатом, перешкоджають його роботі, подають йому явно неправдиву інформацію, порушують гарантії депутатської діяльності, підлягають дисциплінарній відповідальності аж до звільнення з посади або адміністративній чи кримінальній відповідальності згідно із законом.

Стаття 8. Дострокове припинення повноважень депутата за
рішенням Ради

Повноваження депутата припиняються достроково за рішенням Ради, яке приймається у зв'язку з обранням або призначенням депутата на посаду, зайняття якої за законом є несумісним з виконанням депутатських повноважень, або в зв'язку з обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили щодо особи, що є депутатом, а також у разі втрати депутатом громадянства СРСР.

Повноваження депутата може бути припинено достроково за рішенням Ради, яке приймається у зв'язку з особистою заявою депутата про відставку через обставини, що перешкоджають виконанню повноважень, або з інших особистих причин.

II. Діяльність депутата в Раді

Стаття 9. Участь депутата в роботі З'їзду народних депутатів,
у сесіях Ради

На засіданнях З'їздів народних депутатів, сесіях Верховних Рад і місцевих Рад депутати на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують найважливіші питання, віднесені до відання відповідного представницького органу державної влади.

Депутат зобов'язаний бути присутнім на засіданнях З'їзду народних депутатів, сесіях Ради та їхніх органів, до складу яких він обраний, брати активну участь у їхній роботі. У разі неможливості прибути на засідання або сесію депутат повідомляє про це відповідно в президію Ради або її голові.

Президії Рад народних депутатів, а в міських (міст районного підпорядкування), селищних і сільських Радах - їх голови заздалегідь у строки, встановлені регламентами відповідних Рад, повідомляють депутата про час скликання і місце проведення З'їзду народних депутатів, сесії Ради, про питання, які вносяться на їх розгляд, і подають йому всі необхідні матеріали в цих питаннях.

Стаття 10. Права депутата на засіданнях З'їзду народних
депутатів, сесії Ради

Депутат користується правом ухвального голосу в усіх питаннях, що розглядаються на засіданні З'їзду народних депутатів, сесії Верховної Ради або місцевої Ради народних депутатів. Народний депутат СРСР, народний депутат союзної, автономної республіки, який не входить до складу Верховної Ради, може брати участь у засіданнях Верховної Ради з правом дорадчого голосу.

Депутат має право:

обирати і бути обраним до органів Ради;

пропонувати питання для розгляду Радою;

вносити пропозиції і зауваження щодо порядку денного, порядку розгляду і по суті обговорюваних питань;

вносити проекти рішень і поправки до них;

висловлювати думку щодо персонального складу створюваних Радою органів і кандидатур службових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Радою;

брати участь у дебатах, звертатись із запитами, ставити запитання;

виступати з обгрунтуванням своїх пропозицій і щодо мотивів голосування, давати довідки;

вносити пропозиції про заслуховування на засіданні З'їзду народних депутатів, сесії Верховної Ради, місцевої Ради народних депутатів звіту чи інформації будь-якого органу або службової особи, підзвітної чи підконтрольної Раді.

Депутат в обговорюваному на засіданні або сесії питанні може передати головуючому текст свого виступу, пропозицій і зауважень для включення до протоколу засідання, сесії.

Порядок здійснення зазначених прав визначається цим Законом і Регламентом відповідної Ради.

Стаття 11. Право депутата на постановку питання про довір'я складові органів, утворених або обраних Радою, і службовим особам

Депутат має право відповідно до законодавства Союзу РСР, союзної, автономної республіки на постановку в Раді питання про довір'я складові утворених або обраних Радою органів чи обраним, призначеним або затвердженим нею службовим особам.

Стаття 12. Право законодавчої ініціативи народних депутатів СРСР, народних депутатів союзної, автономної республіки

Народний депутат СРСР, народний депутат союзної, автономної республіки має право законодавчої ініціативи на відповідному З'їзді народних депутатів і у Верховній Раді.

Право законодавчої ініціативи здійснюється в порядку, встановленому законами СРСР, союзної, автономної республіки.

Стаття 13. Депутатський запит

Депутатський запит - вимога, яка заявляється на сесії Ради до державних органів і службових осіб, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, що мають суспільне значення.

Народний депутат СРСР, народний депутат союзної, автономної республіки на засіданнях З'їзду народних депутатів і сесіях Верховної Ради має право звернутись із запитом відповідно до Президії Верховної Ради СРСР, до Голови Верховної Ради СРСР, до Ради Міністрів СРСР, до Президії Верховної Ради, до Голови Верховної Ради і Ради Міністрів союзної, автономної республіки, до керівників інших державних органів, які утворюються або обираються відповідно З'їздом народних депутатів СРСР і Верховною Радою СРСР, З'їздом народних депутатів і Верховною Радою союзної, автономної республіки.

Народний депутат союзної, автономної республіки має також право звернутись із запитом до керівників розташованих на території відповідної республіки підприємств, установ і організацій союзного підпорядкування з питань, віднесених до відання республіки, а народний депутат автономної республіки - також до керівників розташованих на території автономної республіки підприємств, установ і організацій республіканського (союзної республіки) підпорядкування з питань, віднесених до відання автономної республіки.

Депутат місцевої Ради має право звернутись із запитом до президії Ради, до голови Ради, до виконавчого комітету, керівників його відділів і управлінь, а також до керівників розташованих на території Ради підприємств, установ і організацій з питань, віднесених до відання відповідної Ради.

Запит може бути внесено депутатом або групою депутатів у письмовій або усній формі. Запит, внесений у письмовій формі, підлягає оголошенню на засіданні З'їзду, сесії Ради.

Державний орган або службова особа, до яких звернено запит, зобов'язані дати усну або письмову відповідь на запит на засіданні З'їзду народних депутатів, сесії Ради в строки і в порядку, встановлені законами СРСР, союзної, автономної республіки. Запит, відповідь на нього і прийняте Радою за результатами розгляду запиту рішення публікуються.

Рада має право зобов'язати державний орган або службову особу подати до встановленого Радою строку звіт про виконання рішення за запитом депутата.

Стаття 14. Порядок розгляду пропозицій і зауважень депутатів, внесених на засіданнях З'їзду народних депутатів, сесії Ради

Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на засіданні З'їзду народних депутатів, сесії Ради або передані у письмовій формі головуючому на засіданні або сесії, розглядаються Радою, її комітетами чи комісіями або надсилаються на розгляд відповідним державним і громадським органам та службовим особам.

Державні і громадські органи, а також службові особи, яким надіслано пропозиції та зауваження депутатів, внесені на засіданні З'їзду народних депутатів, сесії Ради, зобов'язані не пізніш як у місячний строк розглянути ці пропозиції та зауваження і про результати повідомити безпосередньо депутата, а також відповідно президію або голову Ради, Раду Міністрів, виконавчий комітет Ради.

Контроль за розглядом і реалізацією пропозицій та зауважень депутатів здійснюється відповідно президією Ради, Радою Міністрів, виконавчим комітетом Ради.

Стаття 15. Участь депутата в роботі органів Ради

Депутат, який входить до складу президії Ради, комітету, постійної комісії та інших органів Ради, має право вносити будь-які питання і пропозиції на розгляд зазначених органів, брати участь у підготовці їх до розгляду, в їх обговоренні і прийнятті щодо них рішень, а також в організації проведення в життя рішень Ради та її органів і в контролі за їх виконанням.

Депутат, не згідний з рішенням органу Ради, до складу якого він входить, має право викласти свою точку зору на засіданні З'їзду народних депутатів, сесії Ради або повідомити про неї в письмовій формі головуючому.

Народний депутат СРСР, народний депутат союзної, автономної республіки, який не є членом Верховної Ради і обраний до складу комітету чи постійної комісії, бере участь у роботі комітету чи постійної комісії з правом ухвального голосу.

Народний депутат СРСР, народний депутат союзної, автономної республіки, який не є членом комітету чи постійної комісії, може брати участь у засіданні комітету чи постійної комісії з правом дорадчого голосу.

Депутат має право вступати в постійні і тимчасові депутатські групи, що формуються в Раді, і вільно виходити з них.

Стаття 16. Участь депутата в перевірках роботи державних і громадських органів, підприємств, установ та організацій

За дорученням Ради або її органів депутат може брати участь у перевірках роботи розташованих на території Ради державних і громадських органів, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до відання Ради, знайомитися з необхідними документами, проводити депутатське розслідування. Про результати перевірки депутат інформує Раду або її органи, а також відповідні державні і громадські органи, підприємства, установи, організації і, в разі потреби, вносить пропозиції про поліпшення їхньої роботи, усунення виявлених недоліків, скасування незаконних рішень, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні державної дисципліни і законності.

Депутат має право порушувати в Раді та її органах питання про необхідність проведення перевірок роботи державних і громадських органів, підприємств, установ та організацій, розташованих на території Ради, про проведення у встановленому законом порядку розслідувань з будь-якого питання.

III. Діяльність депутата у виборчому окрузі
і в громадській організації

Стаття 17. Права депутата у зв'язку з роботою у виборчому окрузі і в громадській організації, яка його обрала

У своїх виборчих округах і в громадських організаціях, які їх обрали, депутати мають право:

брати участь при розгляді в органах державного управління та органах відповідних громадських організацій будь-яких питань, що зачіпають істотні інтереси громадян у виборчих округах і членів громадських організацій; ці органи зобов'язані заздалегідь сповіщати депутатів про розгляд таких питань;

перевіряти з власної ініціативи із залученням при необхідності громадськості і народних контролерів відомості про порушення законів, прав і законних інтересів громадян та організацій, прояви тяганини та бюрократизму, які стали їм відомі із звернень громадян, організацій та інших джерел, одержувати необхідну для цього інформацію, вимагати від відповідних органів і службових осіб усунення виявлених порушень;

проводити збори, конференції виборців округу, зустрічі з трудовими колективами, низовими колективами і місцевими органами громадських організацій; брати участь у засіданнях органів громадського самоврядування, у зборах радянського і господарського активу, трудових колективів, громадян за місцем проживання.

Депутат має переважне право виступати з питань своєї депутатської діяльності по місцевому радіо і телебаченню, в місцевій пресі чи в періодичних виданнях громадської організації, яка його обрала. Редагування поданих депутатом для опублікування матеріалів без погодження з ним не допускається.

Стаття 18. Обов'язки депутата у зв'язку з роботою у виборчому окрузі і в громадській організації, яка його обрала

У своїх виборчих округах і в громадських організаціях, які їх обрали, депутати зобов'язані:

регулярно інформувати у відповідних регіонах населення, низові колективи і місцеві органи громадських організацій, які їх обрали, про роботу З'їздів народних депутатів, Верховних Рад, місцевих Рад народних депутатів, про виконання планів та програм економічного і соціального розвитку, рішень Рад, наказів виборців, а також своїх передвиборних програм;

брати участь в організації і контролі виконання законів, рішень Ради та її органів;

вивчати громадську думку, потреби і запити населення, громадських організацій, повідомляти про них Раду та її органи, вносити пропозиції і вживати інших заходів для їх задоволення;

сприяти розгортанню різних форм самоврядування, соціальної активності громадян, залученню їх до управління державними і громадськими справами.

Стаття 19. Розгляд депутатом пропозицій, заяв і скарг
громадян

Депутат розглядає одержані ним пропозиції, заяви і скарги виборців, членів громадської організації, яка його обрала, вживає заходів для їх правильного і своєчасного розв'язання; регулярно веде прийом громадян у населених пунктах свого виборчого округу, а депутат від громадської організації - за місцем свого проживання або роботи чи в іншому місці, що визначається депутатом. Він має право запрошувати для участі у прийомі громадян службових осіб державних і громадських органів, підприємств, установ та організацій, розташованих на території виборчого округу.

Депутат вивчає причини, що породжують скарги, і вносить свої пропозиції на З'їзд народних депутатів, у Верховну Раду, місцеву Раду народних депутатів, в органи громадської організації, яка його обрала, в інші державні і громадські органи, підприємства, установи та організації.

Депутат має право здійснювати контроль за розглядом надісланих ним пропозицій, заяв і скарг у державних і громадських органах, підприємствах, установах та організаціях, розташованих на території Рад, і брати особисту участь у їх розгляді. Службові особи державних і громадських органів та організацій зобов'язані подавати депутатові допомогу в його контрольній діяльності.

Стаття 20. Звіти депутата перед виборцями і громадською
організацією

Народний депутат СРСР, народний депутат союзної, автономної республіки періодично, але не рідше як один раз на рік, а депутат місцевої Ради - не рідше як два рази на рік зобов'язаний звітувати про свою роботу, хід виконання передвиборної програми, наказів, про роботу Ради і тих її органів, до яких він обраний, перед виборцями, колективами і громадськими організаціями, що висунули його кандидатом у депутати, і перед громадською організацією, яка його обрала. Звіт депутата може бути проведено також на вимогу виборців або членів громадської організації, яка його обрала, в порядку, встановленому законами СРСР, союзної, автономної республіки.

Звіти депутата проводяться на зборах виборців, що скликаються з цією метою, а також на конференціях делегатів від виборців даного виборчого округу або членів громадської організації, яка його обрала.

Збори, конференція, на яких заслуховується звіт депутата, приймають рішення з викладенням пропозицій та зауважень виборців депутатові, яке доводиться до відома виборців округу або членів громадської організації, яка його обрала.

Стаття 21. Сприяння депутатові у проведенні звітів і зустрічей з виборцями та членами громадської організації

Збори, конференції виборців і членів громадських організацій для проведення звітів депутатів і зустрічей з ними скликаються президіями Рад, радами трудових колективів, місцевими органами громадських організацій та органами громадського самоврядування.

Депутатові забезпечуються необхідні умови для проведення звітів і зустрічей з виборцями, з членами громадської організації, яка його обрала. З цією метою президія або виконавчий комітет відповідної Ради, місцеві органи громадської організації, адміністрація і громадські організації підприємств, установ, організацій виділяють приміщення, сповіщають громадян про час і місце проведення звіту депутата, його зустрічей з виборцями та членами громадської організації, прийому депутатом громадян, направляють на запрошення депутата для участі у прийомах і зустрічах своїх відповідальних представників, а також вживають інших заходів для подання депутатові допомоги в його роботі на місцях.

Довідкові та інформаційні матеріали, необхідні для звітів і виступів, надаються депутатові на його прохання відповідно президією Ради або виконавчим комітетом тієї Ради, депутатом якої він є, президіями або виконавчими комітетами Рад, розташованих на території виборчого округу, органами громадської організації, яка його обрала.

Стаття 22. Участь депутата в роботі нижчестоящих Рад

Депутат на території Ради, до складу якої він обраний, має право брати участь з дорадчим голосом у засіданнях нижчестоящих Рад та їхніх органів.

Стаття 23. Звернення депутата

Депутат має право звертатись у всі державні і громадські органи, підприємства, установи та організації, до службових осіб з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених питань. Зазначені органи і службові особи зобов'язані дати депутатові відповідь на його звернення невідкладно, а в разі потреби додаткового вивчення чи перевірки - не пізніш як у місячний строк.

Звернення депутатів з найважливіших питань, у тому числі про необхідність прийняття, зміни або скасування рішення відповідного органу, підлягають розглядові відповідно президіями Рад, виконавчими комітетами Рад, колегіями міністерств, державних комітетів і відомств, Радами Міністрів. Про день розгляду депутата має бути повідомлено заздалегідь.

Стаття 24. Право депутата на невідкладний прийом службовими
особами

У питаннях депутатської діяльності депутат користується правом безперешкодного відвідання на території Ради державних і громадських органів, підприємств, установ і організацій, а також правом невідкладного прийому їхніми керівниками та іншими службовими особами.

Порядок відвідання депутатами організацій, діяльність яких пов'язана з державною й іншою охоронюваною законом таємницею, встановлюється законом.

Стаття 25. Право депутата вимагати усунення порушення
законності

Зіткнувшись із порушенням прав і охоронюваних законом інтересів громадян чи іншим порушенням законності, депутат як представник державної влади має право на місці зажадати припинення порушення, а в необхідних випадках звернутися з вимогою до відповідних органів і службових осіб присікти такі порушення. Факт порушення може фіксуватись у протоколі, складеному депутатом або на його вимогу - представником відповідного правоохоронного чи контрольного органу.

Службові особи державних і громадських органів, адміністрація підприємств, установ та організацій, а також працівники міліції, до яких звернена вимога депутата, зобов'язані негайно вжити заходів для усунення порушення і при необхідності - для притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата. У разі невжиття заходів службові особи несуть дисциплінарну або кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку.

Стаття 26. Депутатські групи

Для спільної роботи у виборчих округах, трудових колективах, громадських організаціях по здійсненню своїх повноважень депутати можуть на основі їхньої взаємної згоди об'єднуватись у депутатські групи.

IV. Організація роботи з наказами виборців
і громадських організацій

Стаття 27. Накази народним депутатам

Наказами є доручення, ухвалені при зустрічах з кандидатами в народні депутати зборами або конференціями, які представляють виборців округу, а при виборах від громадських організацій - також з'їздами, конференціями або пленумами їхніх загальносоюзних чи республіканських органів.

Як накази народним депутатам СРСР розглядаються доручення, реалізація яких належить до відання загальносоюзних органів, а народним депутатам союзних, автономних республік, місцевих Рад народних депутатів - до відання відповідних республіканських чи місцевих органів.

Кандидат у депутати має право не прийняти як наказ пропозицію, внесену зборами або конференцією виборців, якщо вона суперечить його передвиборній програмі.

Стаття 28. Підготовка і прийняття рішень за наказами

Узагальнення і попередній розгляд наказів народним депутатам СРСР, народним депутатам союзних, автономних республік, місцевих Рад народних депутатів здійснюються відповідно Президією Верховної Ради СРСР і Радою Міністрів СРСР, Президіями Верховних Рад і Радами Міністрів союзних, автономних республік, президіями і виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів з урахуванням пропозицій та зауважень комітетів і постійних комісій Рад народних депутатів.

Ради народних депутатів ухвалюють рішення про прийняття наказів до виконання. Рада має право ухвалити умотивоване рішення про недоцільність виконання окремих наказів.

Ради народних депутатів враховують накази при розробці планів економічного і соціального розвитку і складанні бюджету, а також при підготовці рішень з інших питань. Заходи щодо їх реалізації виділяються у планах та бюджеті у спеціальний розділ.

Стаття 29. Організація виконання наказів

Виконання наказів, взятих до виконання Верховною Радою СРСР, забезпечують Рада Міністрів СРСР, інші державні та громадські органи; наказів, взятих до виконання Верховними Радами союзних і автономних республік, місцевими Радами народних депутатів, - їхні виконавчі і розпорядчі, інші республіканські і місцеві органи.

Пропозиції, що їх містять накази кандидатам, не обраним у ході виборів депутатами, надсилаються у відповідні органи і службовим особам для розгляду і вжиття заходів.

Контроль за виконанням наказів, даних народним депутатам СРСР, здійснюється Верховною Радою СРСР; народним депутатам союзних, автономних республік - Верховними Радами союзних, автономних республік; народним депутатам місцевих Рад народних депутатів - відповідними Разами народних депутатів.

Виконавчі і розпорядчі органи не рідше одного разу на рік доповідають Радам народних депутатів про хід виконання рішень за наказами.

Стаття 30. Участь народного депутата в роботі з наказами

Народні депутати беруть участь у розробці та обговоренні заходів щодо реалізації наказів, здійснюють контроль за їх виконанням, регулярно інформують виборців і громадські організації про хід виконання наказів.

Стаття 31. Гласність у роботі з наказами

Рішення Верховної Ради СРСР, Верховних Рад союзних, автономних республік, місцевих Рад народних депутатів, прийняті за наказами, підлягають обов'язковому опублікуванню.

Засоби масової інформації висвітлюють хід виконання наказів виборців і громадських організацій.

V. Основні гарантії депутатської діяльності

Стаття 32. Забезпечення умов для здійснення депутатом його
повноважень

Рада, інші державні і громадські органи, підприємства, установи, організації та їх службові особи забезпечують умови для здійснення депутатом його повноважень.

Президія Ради, виконавчий комітет Ради забезпечують депутатам можливість користуватись приміщеннями для участі в роботі відповідно З'їзду народних депутатів, Верховної Ради, місцевої Ради народних депутатів, їхніх комітетів і постійних комісій, депутатських груп, а також бібліотечними фондами й архівами Ради, засобами зв'язку, електронно-обчислювальною, організаційною, копіювально-розмножувальною і друкарською технікою, яку має Рада. Підприємства, установи й організації, розташовані на території місцевої Ради, сприяють Раді у використанні наявної в них електронно-обчислювальної, організаційної, копіювально-розмножувальної і друкарської техніки для забезпечення депутатської діяльності.

Державні і громадські органи, підприємства, установи та організації сприяють народним депутатам СРСР при провадженні депутатської діяльності в організації їхніх поїздок по виборчому округу, в наданні їм транспорту, в забезпеченні їх у позачерговому порядку готелями. Народним депутатам СРСР, які ведуть у Верховній Раді СРСР постійну роботу, надається на весь її період у разі потреби службова житлова площа.

Народний депутат СРСР вправі мати помічників-секретарів, які перебувають у штаті підприємств, установ, організацій або включаються на прохання депутата у штати виконавчих комітетів місцевих Рад, для подання йому організаційно-технічної і науково-консультативної допомоги у здійсненні депутатських повноважень. Для більш тісного зв'язку з населенням, громадською організацією, одержання постійної допомоги в роботі депутат може мати помічників на громадських засадах.

Порядок забезпечення діяльності народних депутатів СРСР, народних депутатів союзних і автономних республік визначається відповідно Верховною Радою СРСР, Верховними Радами союзних і автономних республік.

Положення про помічників-секретарів народних депутатів СРСР затверджується Верховною Радою СРСР.

Стаття 33. Звільнення депутата від виробничих або службових обов'язків і відшкодування витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю

На час засідань З'їзду народних депутатів, сесій Верховної Ради або місцевої Ради народних депутатів, а також для здійснення депутатських повноважень в інших випадках, передбачених законом, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок коштів відповідного державного чи місцевого бюджету.

Народний депутат СРСР має право звільнятися від виконання виробничих або службових обов'язків на строк, необхідний депутатові для провадження депутатської діяльності.

Випадки і порядок відшкодування народним депутатам СРСР витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, а також порядок надання відпусток народним депутатам СРСР, які ведуть у Верховній Раді СРСР постійну роботу, визначаються Верховною Радою СРСР.

Стаття 34. Право депутата на одержання інформації і консультацій. Подання депутатові юридичної допомоги

Президія Ради, виконавчий комітет Ради забезпечують депутата документами, прийнятими З'їздом народних депутатів, Верховною Радою чи місцевою Радою народних депутатів, офіційними виданнями, інформаційними матеріалами Ради та її органів.

Державні і громадські органи, адміністрація підприємств, установ та організацій, розташованих на території Ради, зобов'язані на просьбу депутата забезпечити його консультаціями спеціалістів у питаннях, пов'язаних з депутатською діяльністю, і надати негайно, а за відсутності такої можливості - не пізніш як у місячний строк потрібну йому інформацію.

Президія Ради, виконавчий комітет Ради, адміністрація підприємств, організацій, наукових, навчальних і юридичних установ забезпечують депутатові допомогу у правових питаннях, що виникають у його депутатській діяльності.

Стаття 35. Право депутата на безплатний проїзд

Народний депутат СРСР на території Союзу РСР, народний депутат союзної, автономної республіки на території відповідної республіки користується правом безплатного проїзду на всіх залізничних, автомобільних, водних, повітряних внутрішніх шляхах сполучення і всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі).

Депутат Ради народних депутатів автономної області, автономного округу, крайової, обласної, районної, міської, районної в місті, селищної і сільської Ради користується відповідно на території краю, області, округу, району, міста, селища і сільради правом безплатного проїзду на автомобільному і водному транспорті республіканського підпорядкування і всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), а депутат Ради народних депутатів автономної області, автономного округу, крайової, обласної, районної Ради - також на залізничному і повітряному транспорті.

Порядок і умови безплатного проїзду народних депутатів СРСР, народних депутатів союзних, автономних республік, місцевих Рад народних депутатів, порядок пов'язаних з цим розрахунків з транспортними організаціями, а також умови використання депутатами особистого автотранспорту у зв'язку із провадженням депутатської діяльності визначаються Радою Міністрів СРСР і Радами Міністрів союзних республік.

Стаття 36. Охорона трудових прав депутата, прав депутата з
числа військовослужбовців

Депутата не може бути з ініціативи адміністрації (командування) звільнено з роботи на підприємстві, в установі чи організації, з дійсної військової служби, виключено з колгоспу (іншого кооперативу), навчального закладу або переведено у порядку дисциплінарного стягнення на нижчеоплачувану роботу (понижено на посаді) без попередньої згоди Ради.

Депутатові, звільненому від виробничих або службових обов'язків внаслідок обрання його до складу Ради або її органів, після закінчення строку повноважень надається попередня робота (служба) або за її відсутності інша рівноцінна робота (служба).

Час роботи депутата в Раді та її органах зараховується в загальний і безперервний стаж роботи, стаж роботи (служби) за спеціальністю.

Стаття 37. Депутатська недоторканність народних депутатів СРСР, народних депутатів союзних і автономних республік

Народного депутата СРСР, народного депутата союзної республіки не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, заарештовано або піддано заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, без згоди відповідно Верховної Ради СРСР, Верховної Ради союзної республіки.

Народного депутата автономної республіки на території автономної республіки, а також на всій території союзної республіки, до якої входить автономна республіка, не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, заарештовано або піддано заходам адміністративного стягнення, які накладаються в судовому порядку, без згоди Верховної Ради автономної республіки.

Кримінальну справу щодо народного депутата СРСР, народного депутата союзної, автономної республіки може бути порушено тільки відповідно Генеральним прокурором СРСР, прокурором союзної, автономної республіки.

Стаття 38. Депутатська недоторканність депутатів місцевих
Рад народних депутатів

Депутата Ради автономної області, автономного округу на території автономної області чи автономного округу, а також на всій території відповідно союзної республіки, краю або області, до якої входить автономна область чи автономний округ, не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, заарештовано або піддано заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, без згоди Ради, до якої він обраний.

Депутата крайової, обласної, районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів не може бути на території відповідної Ради притягнуто до кримінальної відповідальності, заарештовано або піддано заходам адміністративного стягнення, які накладаються в судовому порядку, без згоди відповідної Ради.

Порядок порушення кримінальної справи щодо депутата місцевої Ради народних депутатів визначається законодавством Союзу РСР і союзних республік.

Стаття 39. Порядок одержання згоди Ради на притягнення
депутата до відповідальності

Для одержання згоди Ради на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, арешт або застосування заходів адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, відповідний прокурор вносить у Раду подання. Його може бути внесено і вищестоящим прокурором.

Подання вноситься перед пред'явленням депутатові обвинувачення, або дачею санкції на арешт, або надісланням справи про адміністративне правопорушення до суду.

Вищестоящий прокурор може відкликати подання про одержання згоди на притягнення депутата до відповідальності, внесене в Раду нижчестоящим прокурором.

Рада розглядає подання прокурора не пізніш як у місячний строк і може затребувати від прокурора додаткові матеріали, необхідні для вирішення питання, порушеного у поданні. Рада приймає умотивоване рішення і у триденний строк повідомляє про нього прокурора. При наявності для цього підстав Рада може переглянути своє рішення. Депутат має право брати участь у розгляді Радою питання про його депутатську недоторканність.

При незгоді з рішенням місцевої Ради народних депутатів вищестоящий прокурор має право увійти відповідно у вищестоящу Раду з поданням про скасування рішення і передачу питання на повторний розгляд відповідної Ради. З поданням про скасування рішення сільської, селищної, міської (міста районного підпорядкування) Ради і про передачу питання на повторний розгляд має право увійти відповідно в районну, міську Раду також районний або міський прокурор. Якщо Рада підтвердить початкове рішення, питання може бути розв'язано по суті обласною, крайовою Радою народних депутатів за поданням відповідно прокурора області, краю, республіки.

Якщо подання прокурора, внесене у порядку, передбаченому цією статтею, не розглянуто місцевою Радою народних депутатів у місячний строк, вищестояща Рада за поданням відповідного або вищестоящого прокурора вживає заходів для забезпечення негайного його розгляду.

Прокурор, який вносив подання в Раду, у триденний строк з дня закінчення провадження у справі зобов'язаний повідомити Раді, яка дала згоду на притягнення депутата до відповідальності або його арешт, про результати розслідування чи розгляду справи.

Одержання згоди на притягнення депутата місцевої Ради народних депутатів до кримінальної відповідальності, арешт або застосування заходів адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, не потрібно, якщо злочин або адміністративне правопорушення вчинено депутатом поза територією тієї Ради, до складу якої він обраний, а народним депутатом автономної республіки - поза територією союзної республіки, до складу якої входить автономна республіка, а сам депутат перебуває поза цією територією. У тих випадках, коли на момент вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності, про арешт або застосування заходів адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, депутат місцевої Ради народних депутатів перебуває на території Ради, до складу якої він обраний, а народний депутат автономної республіки - на території союзної республіки, до складу якої входить автономна республіка, одержання такої згоди здійснюється в порядку, встановленому цією статтею.

Стаття 40. Депутатське посвідчення і нагрудний знак депутата

Депутат має депутатське посвідчення і нагрудний знак депутата, які видаються йому після визнання Радою повноважень депутата. Депутатським посвідченням і нагрудним знаком депутат користується протягом строку своїх повноважень.

Положення про посвідчення і нагрудні знаки народних депутатів, а також зразки посвідчень і нагрудних знаків затверджуються:

для народних депутатів СРСР - Президією Верховної Ради СРСР;

для народних депутатів союзних і автономних республік, депутатів місцевих Рад народних депутатів - Президіями Верховних Рад відповідних союзних і автономних республік.

Голова Верховної Ради СРСР М.ГОРБАЧОВ

Москва, Кремль. 21 грудня 1989 р.
N 965-I