ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
УКАЗ
Про затвердження Положення про громадських
вихователів неповнолітніх
( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1967, N 34, ст. 243 )
( Із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР УРСР
N 1116-XI від 16.10.85
N 4452-XI від 21.08.87
Кодексом
N 2341-III від 05.04.2001 -
набуває чинності з 01.09.2001 )
Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:
1. Затвердити Положення про громадських вихователів неповнолітніх.
( Стаття 2 втратила чинність на підставі Кодексу N 2341-III від 05.04.2001 - набуває чинності з 01.09.2001 )
Голова Президії Верховної Ради Української РСР Д.КОРОТЧЕНКО
Секретар Президії Верховної Ради Української РСР А.ЗЛЕНКО
м. Київ, 26 серпня 1967 р.
N 284-VII
Положення
про громадських вихователів неповнолітніх
I. Загальні положення
1. Інститут громадських вихователів засновано з метою підвищення ролі громадськості у вихованні неповнолітніх, які вчинили правопорушення.
Основним завданням громадських вихователів є подання допомоги батькам або особам, що їх замінюють, у перевихованні неповнолітніх правопорушників у дусі поваги і додержання законів і правил соціалістичного співжиття.
2. Громадськими вихователями можуть бути найбільш активні робітники, службовці, колгоспники, представники творчої інтелігенції, військовослужбовці, студенти, пенсіонери та інші громадяни, які за своїми діловими і моральними якостями здатні виконувати покладені на них обов'язки мають необхідну загальньоосвітню підготовку, життєвий досвід або досвід роботи з дітьми, при умові їх згоди взяти на себе обов'язки громадського вихователя. ( Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 1116-XI від 16.10.85 )
Особи, що рекомендуються як громадські вихователі, висуваються загальними зборами трудового колективу або громадської організації, у яких вони перебувають, чи зборами мешканців будинку за місцем проживання. Списки рекомендованих передаються до районної (міської), районної в місті комісії в справах неповнолітніх. Ці особи входять до складу активу комісії. ( Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 1116-XI від 16.10.85 )
3. Громадський вихователь призначається, коли це буде визнано за необхідне, для запобігання бездоглядності, правопорушенням, виправлення і перевиховання неповнолітнього, який:
а) звільнений з місця позбавлення волі;
б) засуджений умовно, або до міри покарання, не зв'язаної з позбавленням волі, або відносно якого виконання вироку до позбавлення волі відстрочено;
в) вчинив злочин, але звільнений від кримінального покарання внаслідок акта амністії або в зв'язку з недоцільністю застосування кримінального покарання;
г) вчинив діяння, що містить ознаки злочину, до досягнення віку, з якого настає кримінальна відповідальність, або звільнений від кримінальної відповідальності в зв'язку із застосуванням заходу громадського впливу;
д) повернувся з спеціальної навчально-виховної або лікувально-виховної установи;
е) вчинив правопорушення, що тягне за собою застосування заходу громадського впливу або адміністративного стягнення;
є) вживає спиртні напої, наркотичні, лікарські та інші засоби, що викликають одурманювання; ( Пункт "є" частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 4452-XI від 21.08.87 )
ж) систематично самовільно залишає сім'ю у віці до 16 років;
з) злісно ухиляється від навчання або роботи;
и) систематично займається азартними іграми, а також веде антигромадський спосіб життя. ( Частина перша статті 3 в редакції Указу ПВР УРСР N 1116-XI від 16.10.85 )
При призначенні громадського вихователя батьки або особи, що їх замінюють, не звільняються від обов'язків по вихованню неповнолітнього і відповідальності за його поведінку.
4. Передача неповнолітнього під нагляд громадського вихователя провадиться районною, (міською), районною в місті комісією у справах неповнолітніх на підставі ухвали, вироку або постанови суду, який вважає за необхідне призначити громадського вихователя, або з власної ініціативи чи ініціативи державних органів, громадських організацій і громадян. ( Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 1116-XI від 16.10.85 )
Комісія у справах неповнолітніх у 5-денний строк після прийняття рішення про призначення громадського вихователя повідомляє суд, державні органи, громадські організації і громадян, з ініціативи яких розглядалася справа, прізвище, ім'я та по батькові, місце роботи і проживання громадського вихователя.
5. При призначенні громадського вихователя комісією у кожному окремому випадку враховується характер правопорушення, вік неповнолітнього, його схильності, інші обставини, а також можливість і згода самого громадського вихователя виконувати покладені на нього обов'язки відносно цього неповнолітнього.
6. Громадському вихователю районна, (міська), районна в місті комісія в справах неповнолітніх вручає посвідчення і пам'ятку, в якій викладаються обов'язки і права громадського вихователя. ( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 1116-XI від 16.10.85 )
7. Громадські вихователі проводять свою роботу в тісному контакті з батьками неповнолітнього або особами, що їх замінюють, з громадськими організаціями за місцем навчання, роботи або проживання неповнолітнього, з органами внутрішніх справ (міліцією) та представниками громадськості, які працюють серед неповнолітніх.
Службові особи підприємств, установ, організацій, а також керівники профспілкових, комсомольських та інших громадських організацій подають всіляку допомогу в роботі громадських вихователів. ( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 1116-XI від 16.10.85 )
8. Керівництво і контроль за роботою громадських вихователів здійснюють районні, (міські), районні в містах комісії у справах неповнолітніх, методичне керівництво - відділи народної освіти виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів, які організують ознайомлення громадських вихователів з основами педагогіки, психології та правових знань. ( Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 1116-XI від 16.10.85 )
Громадський вихователь постійно підтримує зв'язок з комісією в справах неповнолітніх і трудовим колективом або громадською організацією, що його висунули, по роботі, яку він проводить. ( Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 1116-XI від 16.10.85 )
9. Заміна одного громадського вихователя іншим може бути проведена у виняткових випадках, коли районна, (міська), районна в місті комісія у справах неповнолітніх визнає це за необхідне. ( Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 1116-XI від 16.10.85 )
При зміні неповнолітніми місця проживання комісія, що призначила громадського вихователя, повідомляє відповідну комісію за місцем нового проживання неповнолітнього про необхідність виділення іншого громадського вихователя.
10. Робота громадського вихователя припиняється за рішенням районної, (міської), районної в місті комісії у справах неповнолітніх у зв'язку з виправленням неповнолітнього або досягненням ним 18-річного віку, а також в разі заміни одного громадського вихователя іншим. ( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 1116-XI від 16.10.85 )
II. Обов'язки громадського вихователя
11. Громадський вихователь зобов'язаний:
а) подавати батькам або особам, що їх замінюють, допомогу у вихованні неповнолітнього, докладати всіх зусиль для виправлення неповнолітнього, викоренення у нього шкідливих і аморальних звичок та уявлень, для підготовки його до свідомої суспільно корисної трудової діяльності; виховувати неповнолітнього в дусі революційних, трудових і бойових традицій нашого народу, любові до Батьківщини, поваги до старших; прищеплювати йому почуття відповідальності перед суспільством і державою;
б) наглядати за акуратним відвідуванням неповнолітнім учбових занять, його успішністю, виконання домашніх завдань, поведінкою у школі, на роботі, в сім'ї, на вулиці, у громадських місцях; залучати його до роботи позашкільних дитячих закладів і гуртків; вживати заходів до створення належних умов для правильної організації навчання, праці і дозвілля неповнолітнього;
в) при необхідності сприяти в залученні неповнолітнього до суспільно корисної праці, у влаштуванні його в навчальний заклад, у спортивно-технічні та інші гуртки і секції.
В процесі своєї роботи громадський вихователь, враховуючи особу неповнолітнього, повинен використати найбільш ефективні форми і засоби виховної роботи, звертаючись у необхідних випадках за допомогою до районної, (міської), районної в місті комісії в справах неповнолітніх, до громадських організацій, до органів внутрішніх справ (міліції), педагогів, лікарів та інших спеціалістів. ( Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 1116-XI від 16.10.85 )
III. Права громадського вихователя
12. Громадський вихователь має право:
а) відвідувати неповнолітнього за місцем проживання, навчання або роботи, контролювати його витрати, давати необхідні поради по додержанню правил поведінки; у випадку неодноразово невиконання його вимог або відсутності позитивних наслідків у перевихованні неповнолітнього - вносити питання на обговорення комісії у справах неповнолітніх для застосування до нього інших заходів впливу;
б) звернуту увагу батьків або осіб, що їх замінюють, на неналежне виконання ними батьківських обов'язків, роз'ясняти відповідальність за виховання і поведінку неповнолітніх; ставити перед комісією у справах неповнолітніх питання про повідомлення за місцем роботи батьків про незадовільне виконання обов'язків по вихованню дітей, про обговорення їх поведінки на засіданні комісії та вжиття інших заходів впливу;
в) ставити питання перед адміністрацією і громадськими організаціями за місцем навчання, роботи або проживання неповнолітнього про усунення недоліків у виховній роботі та створення найбільш сприятливих умов для його навчання або роботи.
IV. Заходи заохочення громадських вихователів
13. Громадські вихователі, які активно і зразково виконують свої обов'язки, заохочуються виконавчими комітетами районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів, громадськими організаціями, керівниками підприємств, установ та інших організацій:
оголошення подяки;
нагородженням грамотою;
занесенням на Дошку пошани;
грошовою премією цінним подарунком або наданням пільгової путівки до санаторію чи будинку відпочинку.
Громадським вихователям, які найбільш сумлінно ставляться до своїх обов'язків, як захід заохочення (за поданням комісії у справах неповнолітніх), може бути встановлена керівниками підприємств, установ і організацій за місцем роботи додаткова оплачувана відпустка тривалістю до трьох робочих днів на рік. ( Стаття 13 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 1116-XI від 16.10.85 )
Секретар Президії Верховної Ради Української РСР А.ЗЛЕНКО