ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
N 349 від 04.09.98
м.Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Національного банку N 101 від 31.03.2005 )

Зареєстровано
в юридичному департаменті Нацбанку
21 вересня 1998 р. за N 575

Про введення обов'язкового продажу
надходжень в іноземній валюті на
користь резидентів - юридичних осіб

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку
N 365 від 14.09.98
N 408 від 01.10.98
N 26 від 22.01.99
N 39 від 27.01.99
N 62 від 12.02.99
N 141 від 24.03.99
N 455 від 15.09.99
N 604 від 22.12.99
N 93 від 09.03.2000
N 62 від 12.02.2001 )

( У тексті Постанови слова "кредитно-фінансова установа" в
усіх відмінках замінено словами "фінансова установа" у
відповідних відмінках згідно з Постановою Нацбанку
N 62 від 12.02.2001 )

У зв'язку з тим, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України продовжують затримувати продаж у дедалі зростаючих обсягах експортної валютної виручки та інших валютних надходжень, що спричиняє суттєве зменшення міжбанківського валютного ринку, та з метою більш надійного забезпечення вимог населення за вкладами і недопущення безпідставного відтоку іноземної валюти, а також керуючись положеннями статей 6 та 11 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ), Правління, виконуючи конституційні зобов'язання Національного банку України щодо забезпечення стабільності грошової одиниці України (ст.99 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Встановити, що на період до стабілізації ситуації на валютному ринку України 50 відсотків надходжень в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України на користь резидентів-юридичних осіб підлягають обов'язковому продажу через уповноважені банки та уповноважені фінансові установи на міжбанківському валютному ринку України у порядку, встановленому Національним банком України (включаючи надходження на кореспондентські рахунки банків, починаючи з 4 вересня 1998 р., які не зараховані на поточні валютні рахунки клієнтів), за винятком випадків, передбачених у цій постанові. ( Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 365 від 14.09.98 )

Обов'язковому продажу не підлягають кошти в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України:

а) що надходять у вигляді кредитів (позик, фінансової допомоги) від уповноважених банків та уповноважених фінансових установ, від нерезидентів, міжнародних фінансових організацій, а також кошти, переуступлені Національним банком України уповноваженим банкам за грантом Кредитної установи для відбудови (KfW, Німеччина); суми надходжень в іноземній валюті, які повністю направляються резидентами на погашення заборгованості за цими кредитами, позиками, фінансовою допомогою та зобов'язань за договорами міжнародного лізингу. Кошти за залученими від нерезидентів кредитами, позиками, поворотною фінансовою допомогою не підлягають обов'язковому продажу, якщо на проведення таких операцій відповідно до чинного законодавства України отримано гарантію Кабінету Міністрів України, індивідуальну ліцензію або реєстраційне свідоцтво Національного банку України; ( Підпункт "а" пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 39 від 27.01.99 )

б) що перераховуються на територію України з метою здійснення інвестицій;

в) що придбані на міжбанківському валютному ринку України через уповноважені банки та уповноважені фінансові установи протягом строку, встановленого валютним законодавством України для розрахунків з нерезидентами;

г) що були перераховані на користь нерезидента і повернулися у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання повністю або частково не виконані, за умови, що ці кошти не були куплені на міжбанківському валютному ринку України;

д) що надійшли на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення, консигнації або за агентськими угодами і які підлягають перерахуванню резидентам та нерезидентам. Резиденти-посередники здійснюють обов'язковий продаж лише отриманої від нерезидентів комісійної винагороди;

е) що належать уповноваженим банкам та уповноваженим фінансовим установам;

є) депозити, що розміщені резидентами в уповноважених банках та уповноважених фінансових установах (включаючи проценти, нараховані за ними), а також інвестиції, здійснені резидентами за межі України у разі їх повернення власнику; ( Підпункт "є" пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 39 від 27.01.99 )

ж) що надходять транспортним організаціям (авіаційним, судноплавним, залізничним, автомобільним) та підприємствам зв'язку від експорту власних послуг та направляються ними на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням їх транспортних засобів (надання послуг зв'язку) за межами України, а також що надходять риболовецьким суднам та направляються ними на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням цих суден за межами України. Підставою для віднесення транспортних послуг та послуг зв'язку до власних послуг є документ (сертифікат тощо) Торгово-промислової палати України; ( Пункт 1 доповнено підпунктом "ж" згідно з Постановою Нацбанку N 365 від 14.09.98, в редакції Постанов Нацбанку N 408 від 01.10.98, N 62 від 12.02.99 )

з) що надходять безкоштовно у вигляді добровільних пожертвувань;

(Пункт 1 доповнено підпунктом "з" згідно з Постановою Нацбанку N 26 від 22.01.99 )

і) відсотки, нараховані на залишки коштів в іноземній валюті на рахунках резидентів - юридичних осіб; ( Пункт 1 доповнено підпунктом "і" згідно з Постановою Нацбанку N 455 від 15.09.99 )

( Підпункт "ї" пункту 1 втратив чинність на підставі Постанови Нацбанку N 93 від 09.03.2000 ) ї) що складають суми виручки в іноземній валюті суб'єктів господарської діяльності з іноземними інвестиціями за експорт продукції (робіт, послуг) власного виробництва, на письмову вимогу іноземного інвестора протягом десяти років з дня реєстрації інвестиції за умови, що іноземні інвестиції були фактично здійснені та зареєстровані в період дії Закону України від 13 березня 1992 року N 2198-XII "Про іноземні інвестиції". Підставою для визначення продукції як такої, що належить до власного виробництва, є документ торгово-промислової палати. ( Пункт 1 доповнено підпунктом "ї" згідно з Постановою Нацбанку N 604 від 22.12.99 )

( Абзац пункту 1 втратив чинність на підставі Постанови Нацбанку N 93 від 09.03.2000 ) У разі об'єктивної потреби та обгрунтування економічної необхідності звільнення від обов'язкового продажу коштів в іноземній валюті, які не ввійшли до переліку, визначеного в пункті 1 цієї постанови, Національний банк України приймає окреме рішення за кожним таким випадком.

(Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 604 від 22.12.99 )

и) що вносяться як тендерне забезпечення, тендерна гарантія під час проведення тендерів і мають бути повернуті після визначення переможця оферентам (претендентам), які брали участь у тендері; ( Абзац другий пункту 1 доповнено підпунктом "и" згідно з Постановою Нацбанку N 62 від 12.02.2001 )

ї) що надходять на рахунок митних органів і підлягають перерахуванню до Державного бюджету України. ( Абзац другий пункту 1 доповнено підпунктом "ї" згідно з Постановою Нацбанку N 62 від 12.02.2001 ) ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 141 від 24.03.99 )

2. На час дії цієї постанови інші нормативні акти Національного банку України застосовуються в частині, що не суперечить цій постанові.

3. Постанова набуває чинності з дня її прийняття.

4. Департаменту валютного регулювання (С.О. Яременко) довести зміст цієї постанови до відома Кримського республіканського, Головного, обласних та по м.Києву і Київській області управлінь Національного банку України, а також комерційних банків для керівництва і використання в роботі.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покладається на першого заступника Голови Правління В.С.Стельмаха.

Голова В.А.Ющенко