ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 340-а від 27.10.2000
м.Київ
Про затвердження Концепції інформатизації органів
державної статистики
На виконання заходів реалізації Програми реформування державної статистики на період до 2002 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.98 року N 971 , та з метою подальшого розвитку і удосконалення інформаційно-обчислювальної системи Держкомстату НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Концепцію інформатизації органів державної статистики (далі - Концепція), що додається.
2. Відповідальність за реалізацію Концепції покласти на управління інформатизації (Василевський Ф.В.).
3. Визначити головною організацією з виконання завдань з інформатизації органів державної статистики Головне міжрегіональне управління статистики в м. Києві (ГМУС) (Сидоренко М.М.).
4. Управлінню інформатизації (Василевський Ф.В.) разом з ГМУС (Сидоренко М. М.) підготувати та подати на затвердження план першочергових заходів з інформатизації органів державної статистики відповідно до Концепції.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Комітету Шишкіну К.М.
Голова Комітету О.Г.Осауленко
Затверджено
наказом Державного комітету
статистики України
від 27 жовтня 2000 р. N 340-а
Концепція інформатизації органів державної статистики
1. Загальні положення
Узв'язку з переходом України до ринкових відносин, проведенням соціально-економічних реформ, розширенням міжнародного співробітництва, демократизацією суспільства зростають вимоги до оперативності і достовірності статистичної інформації, її відповідності міжнародним стандартам, а також забезпечення доступності даних статистики широкій громадськості.
Головні завдання розвитку державної статистики України на сучасному етапі визначаються Програмою реформування державної статистики на період до 2002 року (далі - Програма), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.98 року N 971. Вони полягають у завершенні системного реформування статистики з метою більш повного забезпечення потреб органів державної влади та інших користувачів статистичної інформації в об'єктивних і достовірних даних щодо соціально-економічного розвитку країни, її регіонів, галузей, секторів економіки та суб'єктів господарювання.
Реалізація Програми повинна забезпечити остаточний перехід до прийнятих у міжнародній практиці методів збирання, опрацювання, аналізу та розповсюдження статистичної інформації, створення статистичної системи, адаптованої до ринкових умов, що діють в Україні, до міжнародних стандартів і методології.
Забезпечення відповідності системи обліку та методів статистичного спостереження міжнародним стандартам дасть можливість здійснювати міждержавний обмін інформацією на основі впровадження системи взаємоузгоджених класифікаторів, удосконалення всіх етапів статистичного спостереження - починаючи з системи показників, методів збирання звітності і закінчуючи її опрацюванням, аналізом і розповсюдженням.
Внесення змін до порядку збирання та опрацювання статистичної звітності - це в першу чергу перехід до несуцільних методів спостереження з оптимальною періодичністю надання інформації, використання спеціальних моніторингів, переписів та опитувань.
У рамках виконання Програми передбачається створення сучасної інформаційно-обчислювальної системи органів державної статистики як основи для реалізації Програми в цілому. Існуюча програмно-технічна база органів державної статистики та інформаційні технології збирання, обробки, аналізу та розповсюдження статистичної інформації не дають змоги в повній мірі реалізувати комплекс заходів і завдань Програми.
Інформатизація - це сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, побудованих на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки. (Концепція Національної програми інформатизації. Схвалено Законом України "Про Концепцію Національної програми інформатизації" від 4 лютого 1998 року N 75/98-ВР.
Концепція інформатизації органів державної статистики включає характеристику сучасного стану інформатизації, мету та основні завдання, принципи і напрямки інформатизації, очікувані наслідки її реалізації.
2. Стан інформатизації органів державної статистики
Загальна схема збирання і обробки статистичної інформації
Роль статистики у колишньому СРСР визначалась плановим характером економіки. Тотальне планування народного господарства вимагало такого ж контролю за виконанням планів. Тому в основу статистики було покладено суцільне спостереження за звітуючими одиницями, якими були підприємства, організації та інші структури. Кожна звітуюча статистична одиниця повинна була подати до органів державної статистики дані про свою діяльність за установленими формами статистичної звітності.
управління економікою зумовили організаційну структуру державної статистики, яка має ієрархічний характер і складається з трьох рівнів:
статистики;
обласне управління статистики (ОУС), Київське та Севастопольське міські управління;
міжрегіональне управління статистики Держкомстату в м. Києві (ГМУС).
статистичних звітів від звітуючих одиниць, по окремих статистичних формах інформація узагальнюється в розрізах галузей економіки та територій і передається на регіональний рівень на паперових або магнітних носіях (дискетах) за допомогою пошти, у деяких випадках використовується модемний зв'язок по комутованих телефонних лініях.
перетворення інформації, що надійшла з районного рівня та від звітуючих одиниць, в електронний вигляд та її автоматизована обробка, яка складається з контролю отриманої інформації, узагальнення за різними критеріями і отримання вихідних документів для забезпечення потреб регіональних органів управління. У випадку виявлення помилок у вхідній інформації для її уточнення надсилається запит на районний рівень, який у свою чергу зв'язується з підприємством, що подало дані. У подальшому переважно агрегована інформація надходить на центральний рівень у ГМУС Держкомстату. Для передачі використовується мережа УкрПак на базі виділених та комутованих телефонних ліній.
агрегується у цілому по Україні, а також у розрізах територій і галузей економіки. Вона використовується Держкомстатом в першу чергу для забезпечення центральних органів державної влади та управління необхідною для прийняття рішень інформацією, а також для розповсюдження статистичної інформації серед широкої громадськості та для аналітичної роботи.
RS/6000 7015-R40 (ОП 512 МВ, 2 мережевих адаптери FDDI, DiskRAID 10 х 4.5 GB, ОС ІВМ АІХ 4.1), резервного сервера баз даних - ІВМ RS/6000 7015-R40 (ОП 256 МВ, 2 мережевих адаптери FDDI, ОС ІВМ АІХ RS/6000 7015-R40.
програмні продукти - MS OFFICE; системи керування базами даних (СКБД) - Sybase SQL AnyWhere, Sybase SQL Server; інструментальні програмні засоби для проектування баз даних і розроблення програмного забезпечення S-designor, PowerBuilder, програмні системи FoxPro 2.х та Clipper 5.х.
Sybase SQL Server. Це дало можливість до кінця 1998 року ввести в дію локальні обчислювальні мережі на регіональному рівні, що складаються із одного файл-серверу та 22 робочих станцій в середньому на один регіон. Крім того, на регіональному рівні використовуються комп'ютери типу I486 та I386 і невелика кількість комп'ютерів з процесором Pentium, отриманих із інших джерел. В цілому оснащеність комп'ютерною технікою на регіональному рівні не перевищує 20 % від чисельності співробітників і є нерівномірною, що не дає можливості використовувати в повному обсязі сучасні інформаційні технології та програмні засоби для ефективної організації збирання і автоматизованої обробки статистичної інформації.
Локальні мережі на сьогодні функціонують тільки на регіональному та центральному рівнях. У зв'язку з недостатнім рівнем оснащення органів державної статистики обчислювальною технікою на регіональному рівні локальні мережі побудовані на базі одного фізичного серверу. Це створює серйозні проблеми в забезпеченні ефективного функціонування локальних мереж регіонального рівня, оскільки на одному фізичному сервері доводиться одночасно розміщувати службу управління мережею, системні сервіси, системи керування базами даних і самі бази, а також використовувати їх як файлові системи загального призначення. Вимоги до конфігурації цих сервісів різні, що призводить до неефективної роботи встановлених серверних систем. Для забезпечення нормальної роботи обчислювальної мережі регіонального рівня в разі поточного завантаження необхідно встановлювати 5 - 7 серверів у кожному регіональному підрозділі.
Ефективність функціонування локальних мереж багато в чому залежить від правильної конфігурації встановленого обладнання. На центральному рівні локальна обчислювальна мережа сконфігурована з єдиним широкомовним сегментом на 600 станцій, у той час, як вже встановлене обладнання за його переконфігурації дасть можливість встановити розмір сегмента в кількості 60 портів, тобто в 10 разів менше.
На сьогоднішній день телекомунікаційна система Держкомстату базується на використанні мережі комутації пакетів загального користування за протоколом X.25 - УкрПак. Забезпечується режим файлового обміну між центральним і регіональним рівнями на основі виділеної лінії (чотири віртуальні канали) на центральному рівні та комутованих ліній на регіональному рівні. Діюча система не відповідає вимогам, що ставляться до телекомунікаційної системи, яка повинна забезпечувати обмін даними і управління ресурсами в корпоративній мережі органів державної статистики. Більш того, у зв'язку з низькою якістю комутованих телефонних ліній загального користування на регіональному та районному рівнях не забезпечується ефективний оперативний обмін файлами.
Відсутність необхідних комп'ютерних засобів на районному рівні та недостатня оснащеність ними регіонального і центрального рівнів не дають змоги провести радикальні зміни в технологіях збирання, обробки, аналізу та розповсюдження статистичної інформації. Отримана у 1997 - 1998 роках в рамках інституційної позики Світового банку техніка та програмні засоби, у зв'язку з бурхливим розвитком в останні роки комп'ютерної галузі, не повною мірою задовольняє потреби органів державної статистики щодо використання сучасних програмних статистичних пакетів для аналізу статистичних даних типу SAS, SPSS, FAME та інших. Недостатньою є також ефективність роботи локальних мереж в разі використання програмного забезпечення на основі сучасних реляційних СКБД, призначеного для функціонування в режимі "клієнт-сервер". Крім того, на випадок виходу з ладу сервера локальної мережі регіонального рівня, через відсутність його дублювання, робота в локальній мережі стає неможливою, що робить проблематичним проведення обробки статистичної інформації і її надання в установлені терміни.
Збирання і обробка статистичної інформації
Основні недоліки існуючої системи збирання інформації:
значні витрати часу і недостатня якість даних у разі використання паперових носіїв;
великі обсяги введення даних на регіональному рівні, а отже, значні витрати часу на виконання етапу введення;
великий часовий інтервал виправлення помилок у первинних даних;
великі обсяги введення даних в результаті проведення суцільних обстежень. Переважання суцільних обстежень призводить до невиправдано високого навантаження на респондентів, великих затрат і недостатньої якості інформації;
дублювання даних на етапі їх введення. На сьогодні склад інформації в різних галузях статистики визначається їх інформаційними потребами, які мало пов'язані між собою, що призводить до багаторазового введення даних у різних галузевих підсистемах автоматизованої обробки інформації і, в окремих випадках, до суперечності зібраної інформації. Це спричиняється об'єктивними факторами, пов'язаними з існуючою технологією збирання і електронної обробки даних і, в першу чергу, відсутністю можливості обміну даними між комплексами електронної обробки статистичної інформації (КЕОІ).
Автоматизована обробка статистичної інформації на регіональному (районному) рівні передбачає наступні технологічні етапи:
введення даних з паперових носіїв у пам'ять електронних машин;
логічний, арифметичний контроль первинних даних, контроль кодової частини на відповідність класифікаторам, регістрам, довідникам;
агрегування даних у відповідності з різними критеріями;
порівняння даних за поточний період з даними за попередні періоди та проведення аналізу відхилень;
формування та друк вихідних документів переважно у вигляді таблиць на паперових носіях;
зберігання інформації.
Аналогічна технологія автоматизованої обробки статистичної інформації існує і на центральному рівні (у ГМУС), за винятком того, що як первинні тут можуть бути агреговані дані з регіонального рівня.
На сьогоднішній день автоматизація обробки статистичної звітності здійснюється за допомогою комплексів електронної обробки статистичної інформації (КЕОІ), що являють собою сукупність файлів даних та програмних модулів, призначених для реалізації конкретних алгоритмів роботи з даними відповідно до етапів їх обробки.
На районному рівні, у зв'язку з недостатнім комп'ютерним оснащенням, відсутнє централізоване розроблення програмного забезпечення обробки статистичної звітності. Автоматизація обробки здійснюється окремими програмами, що розробляються переважно на регіональному рівні для потреб свого ж регіону.
На центральному та регіональному рівнях автоматизована обробка інформації здійснюється за допомогою комплексів електронної обробки статистичної інформації (КЕОІ), що розробляються переважно централізовано колективом програмістів ГМУС. КЕОІ забезпечують введення, контроль, агрегування статистичної інформації та отримання вихідних документів у вигляді текстових таблиць. Розроблення програмного забезпечення більшості КЕОІ проводиться на основі програмних систем Clipper 5-х та FoxPro 2-х, які на сьогодні є морально застарілими, не дають можливості реалізувати сучасні інформаційні технології обробки інформації і обробку значних обсягів даних (що є характерним для статистики). Частково відбувається перехід до розроблення програмного забезпечення КЕОІ на основі нових інструментальних програмних засобів.
Існуюча технологія обробки даних полягає в розробці для кожної форми статистичної звітності, як правило, окремого КЕОІ, який містить весь цикл автоматизованої обробки даних за формою: введення, контроль, агрегування, отримання вихідних таблиць. До того ж, дані зберігаються в файлах, що належать програмним комплексам. У кожному КЕОІ також зосереджено ведення нормативно-довідкової інформації, що необхідна в разі обробки даних цим програмним комплексом. Досить часто використовуються локальні довідники і класифікатори. Використання локальних довідників і відсутність зв'язків між ними призводить до того, що реалізувати інформаційні запити, для яких потрібні дані з декількох статистичних форм, можливо тільки вручну або за розроблення спеціальних програм і таблиць перехідних ключів. Така ситуація різко обмежує можливості оперативного отримання інформації для аналітичної роботи і розповсюдження.
Відсутність централізованої системи ведення та використання класифікаторів, регістрів і довідників обмежує можливість спільного використання статистичних даних різних галузей статистики, а також даних різних статистичних форм.
Крім того, в існуючій системі ведення і використання нормативно-довідкової інформації на сьогоднішній день повністю відсутнє управління часовими інтервалами існування об'єктів класифікації і регістрів, внаслідок чого також неможливий хронологічний аналіз цих об'єктів, синхронізація даних статистичної звітності та їх ретроспективний аналіз.
З огляду на постійні зміни статистичної звітності в умовах перехідного періоду в економіці держави, програмування і підтримка програмних комплексів у робочому стані потребують великої кількості висококваліфікованих фахівців з розроблення програмного забезпечення. Програмне забезпечення обробки статистичної інформації реалізується на основі застарілих технологій і програмних продуктів, не використовуються переваги локальних мереж, серверної обробки тощо. Ще однією проблемою є відсутність стандартів на формати представлення даних у програмних комплексах, що не дає можливості широко використовувати сучасні статистичні і офісні програмні продукти для аналітичної роботи з даними, що зберігаються у файлах комплексів.
На сьогодні електронна обробка статистичної інформації на центральному рівні, в основному, зосереджена у ГМУС. Галузеві управління не мають безпосереднього доступу до статистичної інформації та програмних засобів її обробки. Відсутні інтерфейсні засоби між КЕОІ, що, як правило, функціонують під управлінням DOS, та офісними програмами і статистичними програмними пакетами, які призначені для аналізу даних та подальшої їх обробки.
Залишається актуальною проблема автоматизованого ведення динамічних рядів - інформація знаходиться на паперових носіях і її обробка проводиться переважно в ручний спосіб.
Розповсюдження статистичної інформації
Публікаційна діяльність і діяльність з розповсюдження інформації, в основному, визначались потребами в статистичній інформації державних органів влади і управління для забезпечення контролю за виконанням планів розвитку народного господарства.
Результати статистичних спостережень та досліджень відображали динаміку змін статистичних показників і надавались користувачам на паперових носіях у вигляді фіксованих таблиць, що характеризували діяльність галузей народного господарства.
Групи користувачів і зацікавлені громадяни країни мали доступ до обмеженого переліку соціально-економічних показників. Основним джерелом інформації для них були квартальні повідомлення в пресі та статистичний щорічник.
Оскільки дані статистики призначались в першу чергу для адміністративних органів та уряду, маркетингова діяльність з розповсюдження статистичної інформації була відсутня. Обмеженою була також співпраця з пресою. Зміст і оформлення, способи розповсюдження статистичної інформації не відповідали вимогам засобів масової інформації. У зв'язку з такою спрямованістю розповсюдження статистичної інформації недостатня увага приділялась створенню новітньої поліграфічної бази органів державної статистики та впровадженню сучасних інформаційних технологій, програмних і технічних засобів, які забезпечували б якісне і оперативне надання статистичної інформації користувачам. різноманітних груп користувачів статистичних даних не дає змоги диференційовано підходити до надання інформаційних продуктів та послуг з урахуванням інтересів окремих груп користувачів.
На сьогодні за результатами статистичних спостережень та досліджень, що проводяться відповідно до Плану статистичних робіт, затвердженого Кабінетом Міністрів України, випускаються щомісячні статистичні бюлетені і доповіді про соціально-економічний стан країни, збірник "Статистичний щорічник України", а також численні галузеві збірники і бюлетені. Основні користувачі статистичних даних - це органи державної влади і управління. Місцеві органи державної статистики публікують і розповсюджують статистичні дані самостійно, в основному для забезпечення потреб у статистичній інформації місцевого адміністративно-управлінського апарату. інформація та обмін інформаційними потоками набуває все більшого значення. яка повинна стати основою в плануванні та контролі здійснення принципових соціально-економічних змін в умовах перехідної економіки. Планування змін у суспільних процесах передбачає, з одного боку, наявність інформації про початкову ситуацію, з іншого - необхідних даних для моделювання можливих наслідків таких змін. Виникає потреба в інформації про актуальний стан справ, яка дає можливість впливати на подальший розвиток подій.
Публікація і розповсюдження статистичної інформації серед широкої громадськості є одним із основних напрямків діяльності статистичного відомства.
Статистичні дані тільки тоді мають цінність, коли вони:
надаються користувачу своєчасно і у потрібній формі;
враховують диференційний характер потреб в інформації з боку користувачів; суспільстві;
є об'єктивними і нейтральними;
доступні для сприйняття всіма користувачами.
В умовах відкритого демократичного суспільства виділяються різні категорії користувачів статистичної інформації, які зі своїми специфічними потребами повинні враховуватись в процесі розповсюдження інформації:
органи державної влади та управління;
громадські організації та об'єднання;
наукові установи та навчальні заклади;
підприємства, окремі громадяни;
міжнародні організації, інші зарубіжні користувачі.
Статистика, як постачальник статистичних даних, мусить знати потреби окремих груп користувачів, мати уяву про те, яка інформація, в якій формі і в які терміни буде потрібна різним групам користувачів. Користувачі повинні знати, які статистичні дані, на основі якого методу збирання, з якою періодичністю, з яким рівнем диференціації і в який термін можуть бути надані статистикою. інформація повинна надходити до тих груп користувачів, для яких вона призначена. Крім того, для різних груп користувачів можуть використовуватись різні механізми розповсюдження статистичної інформації.
Необхідність підвищення рівня достовірності даних статистики та ступеню їх відповідності міжнародним нормам потребує розширення та поліпшення тематики публікацій, значного удосконалення технології підготовки та розповсюдження статистичної інформації.
3. Мета і основні завдання інформатизації органів
державної статистики
Головною метою інформатизації органів державної статистики є досягнення на основі сучасних інформаційних технологій, програмних та технічних засобів у максимально стислі терміни якісно нового рівня інформаційно-обчислювальної системи (ІОС) для ефективного і своєчасного забезпечення якісною статистичною інформацією органів державної влади і управління, а також повної доступності результатів обробки та аналізу статистичних даних для широкої громадськості, наукових установ, навчальних закладів тощо.
ІОС органів державної статистики являє собою систему програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, що забезпечують автоматизацію процесів збирання, обробки, накопичення, аналізу, зберігання та розповсюдження статистичної інформації.
На відміну від попередніх модернізацій, коли в основному змінювалася на більш потужну технічна база і частково технологія обробки статистичної інформації, нинішня охоплює всі складові інформаційно-обчислювальної системи Держкомстату: програмно-технічну базу, технологію та методологію збирання, опрацювання і аналізу статистичної звітності, телекомунікаційну мережу.
Основними завданнями інформатизації органів державної статистики є:
модернізація програмно-технічної бази, забезпечення органів державної статистики сучасними програмними і технічними засобами для ефективного виконання покладених на них завдань у необхідному обсязі, забезпечення ефективного функціонування і розвитку локальних мереж центрального, регіонального та районного рівнів;
застосування сучасних інформаційних технологій для автоматизації процесів збирання, обробки, аналізу та розповсюдження статистичної інформації на основі максимального використання стандартних програмних засобів (операційних систем, офісних програмних засобів, реляційних систем керування базами даних, статистичних програмних пакетів тощо);
перехід від технології електронної обробки інформації, яка базується на використанні комплексів електронної обробки інформації, що створюються, як правило, за принципом одна форма статистичної звітності - один комплекс, на основі застарілих технологій та програмних засобів і використання локальних довідників, до технологій, що базуються на використанні баз даних статистичних показників та реалізації динамічної системи SQL-запитів для отримання необхідної інформації в різних розрізах, використання таких баз у сукупності з прикладними статистичними пакетами (типу SPSS, SAS) для забезпечення аналітичної роботи;
стандартизація технології автоматизованої обробки статистичної звітності - розроблення типових уніфікованих технологій та відповідного програмного забезпечення автоматизованої обробки статистичної інформації;
побудова глобальної (корпоративної) мережі органів державної статистики, що базується на локальних обчислювальних мережах центрального, регіонального та районного рівнів, удосконаленні діючої системи обміну інформацією на основі використання сучасних телекомунікаційних технологій, програмних та технічних телекомунікаційних засобів; розроблення системи захисту інформації, що включає комплекс організаційних заходів, технічних та програмних засобів, які реалізують розмежування прав доступу до інформації, створення окремих підмереж, фіксацію доступу до баз даних з конфіденційною інформацією та інше;
створення інформаційних фондів органів державної статистики та надання можливості доступу до них споживачам статистичної інформації у рамках виділених їм повноважень, удосконалення та розвиток системи розповсюдження статистичної інформації.
4. Склад і основні напрямки удосконалення та розвитку
інформаційно-обчислювальної системи органів
державної статистики
По вертикалі ІОС органів державної статистики можна розділити на чотири рівні, що повинні бути взаємоузгоджені між собою:
інформаційний - інформаційні технології верхнього рівня, що реалізують можливості ефективного виконання органами державної статистики покладених на них завдань щодо збирання, обробки, аналізу та розповсюдження статистичної інформації;
інструментальний - інструментальні програмні засоби та технології (поділяються на стандартні і нестандартні), що призначені для реалізації технологій інформаційного рівня. До них відносяться: програмні статистичні пакети, офісні програмні пакети, системи керування базами даних (СКБД), мови програмування та засоби розроблення прикладного програмного забезпечення, технології та програмні засоби розповсюдження статистичної інформації тощо;
системний - системне програмне забезпечення, що складається із операційних систем, спеціальних програмних засобів моніторингу стану обчислювальних мереж та апаратних засобів і управління їх функціонуванням;
технічний - апаратні засоби (сервери, робочі станції, телекомунікаційне обладнання тощо) і вбудоване програмне забезпечення контролю та настройки функціонування окремих пристроїв.
Конкретна реалізація кожного із рівнів ієрархії буде впливати на можливості реалізації тих чи інших функцій більш високого рівня, тому в розробці проектних рішень щодо удосконалення та розвитку ІОС важливим є найбільш повне врахування вимог кожного із рівнів, починаючи з верхнього, до нижчих за ієрархією рівнів.
По горизонталі ІОС органів державної статистики може бути представлена у вигляді трьох основних функціональних підсистем:
технічні та програмні засоби і технології збирання, автоматизованої обробки та аналізу статистичної інформації;
технічні та програмні засоби і технології розповсюдження інформації;
технічні та програмні засоби і технології побудови та забезпечення ефективного функціонування глобальної корпоративної мережі органів державної статистики, що включає як складові частини локальні обчислювальні мережі, телекомунікаційну підсистему обміну інформацією між різними рівнями її обробки, підсистему захисту даних, підсистему зберігання даних та забезпечення доступу до них на різних рівнях їх обробки.
Такий поділ є умовним, оскільки всі перелічені системи взаємодіють між собою, і чіткі межі, що відділяють одну підсистему від іншої, відсутні. Проте такий підхід дає змогу зосередити увагу на ключових проблемах функціонування і розвитку ІОС органів державної статистики.
Основними напрямками удосконалення та розвитку ІОС органів державної статистики є:
розроблення та впровадження автоматизованої системи збирання, опрацювання і аналізу даних державної статистики (АС-Держстат) на основі сучасних інформаційних технологій;
створення корпоративної мережі органів державної статистики;
створення системи інформаційних ресурсів Держкомстату та забезпечення доступу до них;
модернізація та реорганізація існуючого технічного та програмно-технологічного комплексу у зв'язку з впровадженням АС-Держстат;
удосконалення системи розповсюдження статистичної інформації.
Реалізація основних напрямків удосконалення та розвитку ІОС планується шляхом:
розроблення відповідних проектних документів (технічне завдання, технічний проект);
проведення пілотних проектів та аналізу їх результатів;
забезпечення сучасними програмно-технічними засобами органів державної статистики;
створення відповідної нормативно-правової бази;
внесення змін в організаційну структуру органів державної статистики.
З метою впровадження сучасних інформаційних технологій в системі державної статистики України, в першу чергу мають бути вирішені питання забезпечення органів державної статистики необхідною кількістю потужних серверів баз даних, високопродуктивними робочими станціями, сучасними програмними засобами. Крім того, необхідно наростити потужності діючих комп'ютерів у межах їх технічних можливостей, в основному це стосується обсягів встановленої оперативної (на сьогодні - 16 МБ) та дискової (1.2-1.4 ГБ) пам'яті.
Удосконалення та розвиток підсистеми збирання,
автоматизованої обробки та аналізу статистичної інформації
Основні вимоги, що ставляться до системи збирання та електронної обробки інформації - забезпечення точності, достовірності, своєчасності подання статистичних даних та їх актуальності.
Для зменшення витрат часу, підвищення оперативності збирання і обробки статистичної інформації та її достовірності необхідно:
максимально наблизити систему введення даних до джерел їх виникнення, якими є звітуючі одиниці та максимально використати стандартні програмні засоби для введення даних. На сьогоднішній день значна частина підприємств має достатню комп'ютерну базу, що дає можливість розглянути питання стосовно отримання даних від першоджерел у електронному вигляді. Одночасно розробити на основі СКБД, яка не потребує значних технічних ресурсів, типову систему введення та контролю первинних даних для централізованого введення даних на районному та регіональному рівнях. Такий підхід може дати значне скорочення термінів збирання і обробки статистичних даних та підвищення їх достовірності;
для уникнення дублювання даних на етапі введення - створити каталоги статистичних показників у кожному галузевому управлінні і відповідні бази метаданих, що описують кожний показник, а також розгалужену систему електронного обміну між базами даних статистичних показників різних галузей статистики. На основі аналізу галузевих каталогів побудувати загальний каталог статистичних показників (словник даних), який повинен включати взаємозв'язки між даними у галузевих інформаційних системах на рівні баз даних, що застерігатиме від дублювання під час збирання інформації, а також визначити інформаційне наповнення галузевих баз даних та їх взаємодію з центральною базою даних і базами даних розповсюдження інформації;
скоротити обсяги введення інформації і витрати на збір даних за рахунок переходу до вибіркових обстежень. Вибіркові обстеження спеціально розробляються з врахуванням особливостей предметної області, в результаті чого інформація для вирішення конкретних задач статистики, отримана за їх допомогою, може у багатьох випадках бути більш точною, ніж у разі застосування адміністративних методів, що базуються на суцільних спостереженнях;
під час переходу від суцільних спостережень до вибіркових, враховуючи обсяги інформації при введенні і терміни подання інформації, ефективним може бути застосування на центральному і регіональному рівнях сканерних технологій введення і обробки статистичних даних, але при цьому необхідно розглянути весь цикл робіт і сукупність засобів, пов'язаних з використанням зазначених технологій: засоби розроблення анкет, потужні принтерні комплекси для тиражування, автоматизовані лінії для підготовки і розсилки анкет опитування тощо.
Стратегія зміни існуючої технології електронної обробки статистичної інформації полягає в створенні і використанні замість КЕОІ галузевих баз даних статистичних показників, центральної бази даних статистичної інформації та можливості безпосереднього доступу до вказаних баз працівників статистичних органів в рамках виділених їм повноважень. В першу чергу планується:
розробити методологічні основи створення баз даних статистичних показників та їх використання (відбір показників, зіставлення кола звітуючих одиниць за різними статистичними формами тощо);
розробити єдину систему актуалізації і ведення класифікаторів, довідників, статистичного регістру звітних одиниць, яка повинна стати сполучною інформаційною ланкою між статистичними показниками в базах даних різних рівнів, а також основою для побудови різного роду вибірок під час проведення вибіркових обстежень і переписів;
впровадити ефективні уніфіковані технології розроблення і функціонування програмного забезпечення на основі максимального використання стандартних програмних продуктів і стандартних форматів представлення даних;
визначити якісний склад інформаційних об'єктів і терміни зберігання інформації, склад програмно-технічного комплексу для її обробки, формати даних, методи доступу, створити базу метаданих з описом інформаційних об'єктів та їх характеристиками, використати інформаційні сховища і "вітрини" даних, технологію OLTP і багатовимірного аналізу. Для вирішення перелічених задач необхідно забезпечити органи державної статистики окремими серверами баз даних, технічними засобами збереження великих обсягів інформації (сховища даних), спеціальними програмними компонентами систем керування базами даних, розрахованих на обробку такого роду інформації;
розробити технологію взаємодії спеціалізованих статистичних програмних пакетів типу SPSS, SAS тощо, призначених для проведення аналізу і прогнозування, з базами даних статистичних показників. Крім того, для аналітичної роботи можуть знадобитись спеціальні програмні засоби обробки багатовимірних масивів інформації і прийняття рішень;
розробити єдину систему ведення нормативно-довідкової інформації і технологію її використання, яка б забезпечувала зв'язок між об'єктами різних класифікаторів і реєстрів, а також можливість отримання інформації про стан цих об'єктів в часі і просторі (створення, злиття, поділ, зміна рівня ієрархії, ліквідація). Тільки за такої умови можливий оперативний аналіз статистичних даних у будь-якому заданому інтервалі часу.
Основою для вирішення цих задач, як і у випадку удосконалення системи збирання інформації, мають бути галузевий і загальний каталоги статистичних показників, система метаданих, програмно-технічні комплекси їх ведення і використання.
Загальні принципи переходу від діючих технологій збирання
і автоматизованої обробки статистичної інформації до
перспективних технологій
Складність змінення існуючої системи збирання і обробки інформації полягає також у тому, що на сьогоднішній день обробка інформації здійснюється за допомогою комплексів електронної обробки інформації (більше 500 для двох рівнів: центрального і регіонального), і для переходу до технологій обробки інформації, що базуються на використанні обчислювальних мереж, баз даних, архітектури "клієнт-сервер", потрібні значні фінансові та людські ресурси і тривалий час. Тому доцільною може стати розроблення спеціальної технології, яка передбачає поступовий перехід і полягає в наступному:
створення галузевих каталогів статистичних показників і на їх основі проектування галузевих баз даних;
розроблення стандартних програмних засобів, які дають можливість проводити "відкачку" інформації із діючих КЕОІ у бази даних з прив'язкою до системи міжнародних та державних класифікаторів;
поступова заміна отримання вихідних документів за допомогою КЕОІ на їх отримання із баз даних, забезпечення поточної роботи галузевих управлінь з інформацією, що знаходиться у базах даних, за допомогою стандартних програмних засобів;
у випадку необхідності внесення істотних змін до програмного забезпечення КЕОІ проводиться повна заміна технології автоматизованої обробки даних, включаючи всі її етапи - введення, контроль, агрегування, отримання вихідних документів.
Перехід від КЕОІ до інтегрованих баз даних статистичних показників, крім побудови ефективних інформаційно-обчислювальних систем, дає змогу в подальшому значно скоротити потребу в професійно підготовлених спеціалістах з програмування, що також є важливим чинником скорочення витрат з врахуванням того, що професійні програмісти у всьому світі відносяться до розряду високооплачуваних працівників.
Таким чином, нові технології автоматизованої обробки статистичної інформації можуть запроваджуватись паралельно з існуванням діючих, причому забезпечується плавний перехід від одних до інших з мінімальними затратами, без порушення існуючої схеми і термінів надання статистичної інформації внутрішнім і зовнішнім користувачам.
З метою економії і ефективнішого використання коштів, що спрямовуються на модернізацію інформаційно-обчислювальної системи органів державної статистики, необхідно розглянути доцільність створення мережі міжрегіональних центрів обробки інформації (5-6) на основі територіальних і галузевих критеріїв (наприклад, кількість звітуючих одиниць в галузі і їх групування по території). Створення такої мережі спеціалізованих центрів обробки дасть можливість сконцентрувати ресурси, зменшити витрати, пов'язані з необхідністю резервування технічних засобів та придбанням дорогих програмних продуктів. До того ж така модернізація може здійснюватися паралельно зі змінами існуючої технології збирання та автоматизованої обробки інформації. Але в цьому випадку значно зростають вимоги до системи обміну інформації, якості і пропускної здатності ліній зв'язку.
Удосконалення та розвиток підсистеми розповсюдження
інформації
Модернізація інформаційно-обчислювальної системи та формування інформаційних фондів органів державної статистики забезпечить користувачам отримання статистичної інформації відповідно до їх запитів і потреб на основі використання сучасних інформаційних технологій та досвіду кращих закордонних статистичних організацій. При цьому потребують визначення принципи та регламентація доступу до інформаційних фондів органів державної статистики з боку різних груп користувачів статистичної інформації. Для підвищення ефективності функціонування системи розповсюдження статистичних даних важливо постійно вивчати попит на інформаційні ресурси, що вимагає проведення маркетингових досліджень.
Вирішення поставлених проблем потребує:
удосконалення організації, форм і методів розповсюдження статистичної інформації серед користувачів, у тому числі на платній основі;
створення автоматизованої системи підготовки статистичної інформації для публікацій та розповсюдження даних;
розроблення і впровадження системи розповсюдження статистичної інформації в електронному вигляді, включаючи засоби електронної пошти, інтернет, використання оптичних дисків тощо;
організації моніторингу інформаційних послуг і якості забезпечення статистичною інформацією;
розроблення моделі маркетингу та її реалізацію для розповсюдження статистичної інформації.
В інформаційному та технологічному контекстах головним тут є автоматизована підготовка інформації до розповсюдження. Забезпечення оперативності і задоволення потреб різних груп користувачів цілком і повністю залежить від підсистем обробки та зберігання даних і функціонування корпоративної мережі.
Подальше удосконалення підсистеми розповсюдження інформації у такому напрямі зводиться до створення системи автоматизованої підготовки інформації для широкого кола користувачів шляхом використання баз даних розповсюдження інформації з відповідною метаінформацією, без якої самі дані мають обмежену цінність. Призначення метаінформаційної системи - утворення та ведення повної й уніфікованої системи описів даних з метою досягнення незалежності обробки від конкретних даних та програм.
Бази даних розповсюдження можуть формуватись за тематикою статистичних досліджень та спостережень або за іншими критеріями (наприклад, частота запитів інформації тощо) із баз даних статистичних показників. інформація із баз даних розповсюдження має бути доступною для користувачів як на паперових носіях, так і в електронному вигляді - на дискетах, оптичних дисках, засобами Internet та електронної пошти. Тут важливе значення мають формати представлення даних, які повинні давати змогу користувачеві працювати з даними за допомогою стандартних програмних засобів.
Важливим чинником підвищення ефективності розповсюдження статистичної інформації є створення автоматизованих систем моніторингу запитів статистичної інформації. Це дало б можливість визначити коло споживачів інформації та їх потреби щодо змісту й подання інформації, вивчати попит на неї в різних галузях статистики тощо, і сприяло б виробленню цілеспрямованої ефективної політики розповсюдження статистичної інформації.
Створення баз даних розповсюдження статистичної інформації можна вже розпочати сьогодні, не чекаючи істотних змін у технології збирання та обробки. Це досягається шляхом використання статистичних даних, що зберігаються у КЕОІ, і розроблення відповідних таблиць перехідних ключів, за допомогою яких відображаються зв'язки між інформацією у КЕОІ різних статистичних форм.
У технічному плані необхідно вирішити питання нарощування потужності видавничого центру на центральному рівні, створення таких центрів в регіонах, придбання мультимедійних графічних станцій та серверів для підготовки інформації до розповсюдження через мережу Internet, пристроїв запису на оптичні диски, твердо-чорнильних та лазерних кольорових принтерів, сканерного та копіювального обладнання. Все це дало б можливість значно підвищити якість оформлення та впровадити сучасні методи підготовки і доставки статистичних матеріалів кінцевому користувачеві.
Загальні принципи побудови корпоративної мережі
органів державної статистики
Корпоративна мережа призначена для створення єдиного інформаційного простору органів державної статистики.
Складовими частинами мережі є:
локальні обчислювальні мережі центрального, регіонального та районного рівнів;
телекомунікаційна система обміну інформацією між різними рівнями обробки статистичної інформації;
система захисту даних;
система зберігання інформації.
Локальні мережі
Основні напрямки розвитку локальних обчислювальних мереж:
придбання необхідної кількості серверів, оптимальне розміщення на них серверних систем різного типу, ефективна конфігурація встановленого мережевого обладнання; будуються з виділеними серверами управління мережею. На районному рівні допустимо функціонування однорангових мереж, але з виділеним комп'ютером (сервером) зберігання даних; інформації на різних рівнях, повинні підтримувати єдиний мережевий протокол - ТСР/ІР;
кабельна розводка мережі має проводитися, виходячи із характеристик приміщення та правил його обладнання (а не забезпечення персоналу). Комутаційні панелі встановлюються з кількістю портів відповідно до кабельної розводки, а кількість портів на комутаційному обладнанні розраховується з коефіцієнтом 1.1 від потреби в комп'ютерах. Комутаційне обладнання повинно підтримувати протокол управління мережею SNMP;
у даний час і в середньостроковій перспективі, швидкість обміну 10 чи 100 Мбіт/с для станцій клієнтів мережі визначається в залежності від інформаційного навантаження на окремі сегменти мережі. Зв'язок на рівні серверів і центральних мережевих пристроїв має забезпечуватись із швидкістю не менше 100 Мбіт/с;
конфігурації локальних мереж повинні підтримувати 3-х або більше рівневі архітектури обробки даних, забезпечувати використання серверів прикладень, що дає можливість ефективно розподіляти навантаження в обчислювальній мережі, оперативно вносити необхідні зміни до програмного забезпечення обробки та баз даних зберігання статистичної інформації;
необхідно забезпечити моніторинг функціонування локальних мереж, за результатами якого періодично проводити роботи з оптимізації функціонування мережі за рахунок змін в її конфігурації (сегментації, виділення окремих віртуальних підмереж, застосування програмних і технічних засобів маршрутизації тощо);
локальні обчислювальні мережі нижнього рівня повинні мати зв'язок з мережею більш високого рівня.
Телекомунікаційна система обміну інформацією
Телекомунікаційна система обміну інформацією має велике значення для функціонування і розвитку інформаційно-обчислювальної мережі Держкомстату та її інтеграції з інформаційними системами інших державних органів, а також для забезпечення обміну статистичними даними із закордонними статистичними відомствами. Телекомунікаційна система повинна забезпечити:
надійний зв'язок і обмін даними між центральним, регіональним та районним рівнями обробки статистичної інформації;
забезпечення необхідною статистичною інформацією в електронному виді органів державної влади та управління;
можливість безпосереднього доступу до інформаційних фондів Держкомстату з боку широкої громадськості, учбових і наукових установ, суспільних організацій, окремих громадян;
можливість керування мережевим обладнанням різних рівнів обробки інформації із одного центру;
функціонування електронної пошти для забезпечення оперативної передачі інструктивних, методичних і методологічних матеріалів;
побудову та ефективне функціонування корпоративної мережі органів державної статистики і в її рамках можливість розподіленої обробки статистичної інформації та реплікацій змін у базах даних різних рівнів обробки статистичної інформації; доступ до глобальної світової мережі Internet. Із телекомунікаційних технологій, що задовольняють вказаним вимогам, сьогодні на українському ринку комунікаційних послуг доступні Frame Relay і АТМ. Протокол АТМ, незважаючи на свої широкі можливості, вже тривалий час залишається дуже дорогим і тому реально для удосконалення телекомунікаційної підсистеми органів державної статистики може бути використана технологія Frame Relay, яка забезпечує: динамічно керовану пропускну спроможність ліній зв'язку; можливість організації віртуальних субканалів з гарантованою пропускною спроможністю для спеціалізованих сервісів (передача даних, голос, факс, управління ресурсами тощо);
можливість інкапсуляції протоколу ІР у несучому протоколі мережі передачі даних;
вільне проходження ІР пакетів корпоративною мережею при їх інтелектуальній маршрутизації;
можливість підтримки і централізованого управління корпоративними мережевими ресурсами і сервісами;
централізацію шлюзування з глобальними мережами (Internet, Sprint, GlobalFax та іншими).
Першочерговими завданнями, що потребують негайного вирішення, є перехід на виділені лінії зв'язку на регіональному рівні та збільшення числа віртуальних каналів на центральному рівні та швидкості передачі даних.
Захист даних
У зв'язку з використанням локальних і глобальних інформаційних та обчислювальних мереж проблеми захисту інформації набувають першорядного значення. Їх можна розділити на дві групи:
захист від часткового або повного зруйнування даних, яке може бути викликане незумисними (збій технічного обладнання, програмного забезпечення, некваліфіковані дії обслуговуючого персоналу тощо) або зумисними діями;
тих, що становлять таємницю або мають комерційну цінність).
До основних способів несанкціонованого доступу до інформації відносяться: створення програмних і технічних засобів, що виконують звернення до об'єктів доступу в обхід засобів захисту;
модифікація засобів захисту з метою здійснення доступу до інформації;
впровадження програмних або технічних механізмів, що порушують передбачувану структуру і функції засобів обчислювальної техніки та автоматизованих систем і дають змогу здійснити несанкціонований доступ до інформації.
Виділяють чотири рівні можливостей для порушення захисту даних. Класифікація є ієрархічною, тобто кожний наступний рівень містить у собі функціональні можливості попереднього.
Перший рівень визначає можливість виконання заздалегідь передбачених функцій з обробки інформації - запуск задач (програм) з фіксованого набору.
Другий рівень визначає можливість створення і запуску власних програм з новими функціями з обробки інформації.
Третій рівень визначається можливістю управління функціонуванням автоматизованих систем, тобто впливом на базове програмне забезпечення системи і на склад та конфігурацію її обладнання.
Четвертий рівень визначається обсягом повноважень та можливостей осіб, що здійснюють проектування, реалізацію і ремонт технічних засобів, аж до включення в склад засобів обчислювальної техніки власних технічних засобів з новими функціями з обробки інформації.
Захист інформації базується на таких принципах:
захист інформації повинен забезпечуватися на всіх технологічних етапах обробки інформації і у всіх режимах функціонування, в тому числі під час проведення ремонтних і регламентних робіт;
програмно-технічні засоби захисту не повинні істотно погіршувати основні функціональні характеристики автоматизованих систем - надійність, швидкодію, можливість зміни конфігурації;
невід'ємною частиною робіт із захисту є оцінка ефективності засобів захисту, здійснювана за методикою, що враховує всю сукупність технічних характеристик об'єктів захисту;
захист автоматизованих систем повинен передбачати контроль ефективності самих засобів захисту. Цей контроль може бути або періодичним, або ініціюватися в міру необхідності користувачем автоматизованої системи чи контролюючими органами;
засоби інтерпретації (симуляції) даних мають бути повністю прозорі для користувачів і не повинні порушувати основні властивості сукупності оригінальних даних.
Рішення для забезпечення ефективного захисту даних повинні мати комплексний характер і передбачати у своєму складі:
організаційні заходи;
програмно-технічні засоби.
До комплексу організаційних заходів входять:
розмежування прав доступу до даних для різних груп співробітників та користувачів;
створення служб адміністрування мереж, баз даних і безпеки даних, розроблення відповідних положень про ці служби та посадових інструкцій;
підготовка і проведення навчання обслуговуючого персоналу.
Програмно-технічні засоби складаються із засобів, що поставляються разом з операційними системами і системами керування базами даних, які підтримують розмежування прав доступу до даних, і спеціальних засобів захисту даних, які необхідно придбати додатково: брандмауери для захисту від атак на мережу із-зовні, засоби шифрування, антивірусні засоби. Крім того необхідно розробити чи придбати засоби реєстрації доступу до інформації, що має конфіденційний або комерційний характер, у спеціальних журналах обліку.
Основними напрямками забезпечення захисту інформації є створення системи розмежування доступу до інформації, яка передбачає:
реалізацію правил розмежування доступу суб'єктів і їх процесів до даних;
реалізацію правил розмежування доступу суб'єктів і їх процесів до пристроїв створення твердих копій;
ізоляцію програм процесу, що виконується в інтересах суб'єкта, від інших суб'єктів;
управління потоками даних з метою запобігання запису даних на невідповідні носії інформації;
реалізацію правил обміну даними між суб'єктами;
ідентифікацію і автентифікацію суб'єктів і підтримку зв'язку "суб'єкт об'єкт" протягом всього періоду виконання процесу та неможливість впливу на даний процес з боку процесів інших суб'єктів;
реєстрацію дій суб'єкта і його процесу;
надання можливостей вилучення і включення нових суб'єктів і об'єктів доступу, а також зміни повноважень суб'єктів;
спроби несанкціонованого доступу;
тестування програмно-технічних засобів;
очищення оперативної пам'яті і робочих областей на магнітних носіях після завершення роботи користувача з даними, що захищаються; облік вихідних друкарських і графічних форм та твердих копій;
контроль цілісності програмної і інформаційної частини системи розподілу доступу. операційних систем локальних мереж та їх взаємодії;
операційної системи окремих комп'ютерів; системи керування базами даних; комплексів прикладних програм.
Зберігання даних
Головною метою створення системи зберігання даних є необхідність забезпечення доступу до розподілених по різних рівнях обробки інформаційних фондів органів державної статистики.
Об'єктами інформаційних фондів є:
первинні бази даних статистичної звітності;
бази даних статистичних показників;
бази даних текстової інформації (бюлетені, експрес-інформації, інструктивні матеріали, щорічники тощо);
бази даних розповсюдження статистичної інформації;
класифікатори, статистичні регістри;
бази даних метаінформації, яка описує інформаційні об'єкти різних рівнів обробки статистичної інформації.
Основні принципи функціонування системи зберігання даних:
об'єкти інформаційного фонду можуть зберігатись централізовано або знаходитись на різних рівнях обробки статистичної інформації (центральний, регіональний, районний), тобто рознесені територіально. Проте користувач системи не повинен помічати різниці в роботі з даними. Вся підтримка розподілених обчислень реалізується засобами серверів баз даних і серверів прикладень;
сховища статистичних показників і нормативної інформації повинні давати можливість одержання інформації в будь-який момент, за станом на будь-яку дату з урахуванням факту реального розміщення даних;
доступ до інформації повинен здійснюватися за допомогою системи метаданих (яка дає можливість будувати запити до системи на природній мові) і на підставі існуючих у системі класифікаторів;
повинен підтримуватися наскрізний пошук інформації (тобто не обмежений конкретним масивом інформації);
доступ до інформації здійснюється винятково на основі дозволу (сертифіката) адміністратора бази даних і власника інформації;
всі аналітичні документи, що випускаються органами державної статистики, повинні зберігатися в системі і мати прив'язку до їх організаційної та галузевої структур.
Основні напрямки створення системи зберігання даних та забезпечення доступу до об'єктів інформаційного фонду органів державної статистики:
створення та ведення єдиної уніфікованої системи ідентифікації об'єктів інформаційних фондів;
створення системи пошуку інформації, що забезпечує пошук даних незалежно від їх фізичного розміщення;
створення окремих корпоративних сховищ даних для зберігання архівних версій інформаційних об'єктів та використання спеціалізованих програмних засобів для забезпечення доступу до них.
5. Організаційна та нормативно-правова база
Для забезпечення ефективного функціонування ІОС органів державної статистики передбачається утворення на центральному, регіональному та районному рівнях в структурі органів державної статистики окремих підрозділів для виконання функцій:
адміністрування обчислювальних мереж;
адміністрування баз даних статистичної інформації;
адміністрування захисту даних та розмежування доступу до різних видів інформації;
адміністрування телекомунікаційної підсистеми;
розповсюдження статистичної інформації та розроблення відповідних положень про ці підрозділи.
Необхідною умовою реалізації цієї концепції є постійна підготовка та перепідготовка спеціалістів органів державної статистики з питань застосування сучасних інформаційних технологій, використання програмних та технічних засобів. Необхідно забезпечити навчання спеціалістів з адміністрування локальних та глобальних мереж, баз даних, підсистем захисту та зберігання даних, телекомунікаційної підсистеми, спеціалістів з Internet-технологій, спеціалістів з використання операційних систем та сканерних технологій, обслуговування технічних комп'ютерних засобів.
Крім того, необхідно передбачити розроблення нормативних документів:
положення, що регламентує доступ до інформаційних фондів Держкомстату з боку зовнішніх і внутрішніх користувачів статистичної інформації;
положення про регламент інформаційного обміну між структурними підрозділами Держкомстату та підпорядкованими йому організаціями;
положення про надання інформаційних послуг в електронному вигляді.
6. Етапи удосконалення та розвитку
інформаційно-обчислювальної системи органів
державної статистики
Удосконалення та розвиток інформаційно-обчислювальної системи органів державної статистики здійснюється у відповідності з наступними етапами.
Етап 1. 2000 - 2003 рр.
Розроблення та впровадження автоматизованої системи збирання, опрацювання і аналізу даних державної статистики на основі сучасних інформаційних технологій. Створення корпоративної інформаційно-обчислювальної мережі органів державної статистики. Удосконалення системи розповсюдження статистичної інформації.
До основних напрямків робіт на цьому етапі слід віднести:
розроблення типових технологій збирання, опрацювання і аналізу для центрального, регіонального та районного рівнів обробки статистичної інформації;
розроблення телекомунікаційної системи органів державної статистики;
розроблення системи безпеки даних при автоматизованій обробці та передачі статистичної інформації;
розроблення системи довгострокового зберігання даних для різних рівнів їх обробки;
розроблення технологій переходу від існуючої системи збирання, опрацювання і аналізу даних державної статистики до автоматизованої системи сучасного рівня;
підготовка необхідної кількості фахівців для забезпечення переходу на сучасні програмно-технічні засоби та інформаційні технології;
забезпечення органів державної статистики сучасними програмними та технічними засобами;
розповсюдження статистичних публікацій у вигляді електронних видань, впровадження і використання мультимедійних та геоінформаційних технологій для підготовки та випуску статистичних публікацій.
Етап 2. 2004 - 2007 рр.
Створення та розвиток інтегрованої інформаційної системи органів державної статистики на основі системи ведення інформаційних фондів Державного комітету статистики та забезпечення доступу до них центральних і місцевих органів державної влади, підприємств та організацій, науково-дослідних установ, широкого кола громадськості.
На цьому етапі планується:
забезпечення уніфікованої ідентифікації об'єктів інформаційного фонду Держкомстату;
розроблення системи метаданих, що описує об'єкти інформаційного фонду та можливості доступу до них;
розроблення корпоративного сховища даних, технологій розподіленої обробки та забезпечення доступу користувачів статистичної інформації до об'єктів інформаційного фонду органів державної статистики на всіх рівнях.