ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
N 446 від 13.11.2000
м.Київ

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
30 листопада 2000 р. за N 883/5104

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови Національного банку
N 561 від 17.12.2003)

Про внесення змін до Положення про порядок розрахунку
резерву на відшкодування можливих збитків банків
від операцій з цінними паперами

Відповідно до статті 59 Закону України "Про Національний банк України" (679-14) та з метою забезпечення стабільної роботи банків і формування ними резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами в достатніх обсягах Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Зміни до Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.99 N 629 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2000 за N 45/4266 (додаються).

2. Зобов'язати керівників комерційних банків, підрозділів центрального апарату та установ Національного банку України взяти до керівництва в роботі Зміни до Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами і дотримуватися їх вимог.

3. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Я.Ф.Солтиса, Департамент пруденційного нагляду (В.О.Зінченко), Управління нагляду за в

еликими банками (Ю.О.Герасименко), Операційне управління (В.Д.Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.

Голова В.С.Стельмах

Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
13.11.2000 N 446

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 листопада 2000 р. за N 883/5104

Зміни до Положення про Порядок розрахунку резерву
на відшкодування можливих збитків банків від операцій
з цінними паперами

1. Назву Положення викласти в такій редакції:

"Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами та інших вкладень у статутні фонди підприємств".

2. Пункти 1.6 та 1.7 викласти в такій редакції:

"1.6. Банки зобов'язані формувати резерв у розмірі перевищення балансової вартості цінних паперів порівняно з їх ринковою вартістю, яка коригується (зменшується) з урахуванням ризику емітента (клас емітента визначається згідно з додатком 1 до цього Положення).

Заборгованість за операціями з цінними паперами вважається нестандартною, якщо ринкова вартість цих цінних паперів, що визначається згідно з цим Положенням, є меншою, ніж їх балансова вартість.

1.7. Банки зобов'язані здійснювати щомісячне формування та коригування резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами, що визнані нестандартними, у строки, установлені в пунктах 4.10 та 4.11 цього Положення".

3. У розділі 2 визначення терміну "Пайові цінні папери" доповнити реченням такого змісту:

"До операцій з пайовими цінними паперами прирівнюються інші вкладення банку у статутні фонди підприємств незалежно від форми власності, що не оформлені у вигляді цінних паперів".

4. Підпункт 3.1.2 пункту 3 викласти в такій редакції:

"3.1.2. У разі прийняття керівництвом банку рішення про продаж групи цінних паперів з портфеля на інвестиції зміна первісного наміру банку щодо цих паперів вважається об'єктивною за таких умов:

наявність фактів значних змін стану кредитоспроможності (погіршення) емітента, що підтверджується певними документами;

реорганізація банку (шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення);

застосування або зміна вимог нормативних актів щодо заборони або обмеження максимальної суми інвестицій банків у певні види цінних паперів;

погіршення нормативів платоспроможності і достатності капіталу, ліквідності, інвестування, яке пов'язане з операціями з цінними паперами у зв'язку із змінами нормативних вимог Національного банку України та викликає потребу скорочення суми активів банку;

зміна інвестиційної політики банку".

5. У підпункті 3.1.3 пункту 3 останнє речення абзацу другого вилучити.

6. У підпункті 3.3.1 пункту 3 абзац третій вилучити.

7. Пункт 4.1 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Державні цінні папери вважаються такими, що не мають ризику погіршення фінансового стану емітента, проте можуть знецінюватися внаслідок зміни ринкової норми дохідності і тому підлягають резервуванню у розмірі перевищення балансової вартості цінних паперів порівняно з їх ринковою вартістю.

У разі віднесення цих цінних паперів до портфеля на інвестиції і відсутності активного ринку щодо них банк здійснює визначення їх ринкової вартості за відповідним розрахунком (згідно з додатком 4 до цього Положення) без урахування фактора ризику емітента".

8. Пункт 4.5 викласти в такій редакції:

"4.5. Резервуванню підлягають усі групи цінних паперів, що перебувають у портфелях банку: на продаж - 15 і більше календарних днів, на інвестиції за станом на 1 січня наступного за звітним періодом. За групою цінних паперів, що зараховані до портфеля на інвестиції протягом грудня звітного року, банк може доформувати резерв до дати подання річного балансу".

9. Пункт 4.6 доповнити підпунктом п'ятим такого змісту:

"5) вкладення у пайові цінні папери установ, де метою банку є можливість реалізації інших прав, а не одержання економічного доходу (акції бірж, депозитаріїв)".

10. Пункт 4.11 викласти в такій редакції:

"4.11. Планова переоцінка портфеля цінних паперів на інвестиції проводиться за станом на 1 січня року, наступного за звітним. За результатами переоцінки банк зобов'язаний здійснити коригування суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати подання місячного балансу за грудень попереднього року.

Портфель цінних паперів на інвестиції підлягає обов'язковій позаплановій переоцінці, якщо при первісному віднесенні цінних паперів до відповідного портфеля банку за категоріями були порушені вимоги, викладені в підпункті 3.1.1 пункту 3 цього Положення, що виявлені фактами продажу або переведення груп цінних паперів до портфеля на продаж.

Якщо рішення про продаж групи цінних паперів з портфеля на інвестиції прийняте за умов, що зазначені в підпункті 3.1.2 пункту 3 цього Положення, то здійснюється переоцінка відповідної групи цінних паперів.

Позапланова переоцінка проводиться за станом на 1 число місяця, наступного за звітним. За результатами переоцінки банк зобов'язаний здійснити коригування суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати подання місячного балансу.

За результатами річних звітів, що отримані від емітентів, банк має право провести позапланову переоцінку портфеля на інвестиції та здійснити коригування суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати подання місячного балансу за квітень".

11. У підпунктах 5.1.1 пункту 5 та 6.1.1 пункту 6 слова "на тій біржі, де такий папір було придбано" замінити словами "на організаційно оформленому біржовому ринку".

12. У пункті 1 додатка 4 абзаци п'ятий, шостий, сьомий і восьмий вилучити та доповнити останнім абзацом такого змісту:

"Фінансова оцінка емітента здійснюється не рідше ніж один раз на три місяці; якщо емітентом є банк, - не рідше ніж один раз на місяць.

При визначенні розрахункової ринкової вартості груп цінних паперів, що складаються з цінних паперів центральних та місцевих органів державної влади, розрахункова ринкова вартість визначається без урахування фактора ризику емітента".

13. Пункт 2 додатка 4 викласти в такій редакції:

"2. Розрахункова ринкова вартість цінних паперів, що не мають активного ринку та віднесені до категорії 2, обчислюється для пайових цінних паперів з нефіксованим доходом за формулою (1), а для всіх інших цінних паперів - за формулою (2).

2.1. Для пайових цінних паперів з нефіксованим доходом береться до розрахунку менша із сум:

оцінна сума доходу інвестора від цінного папера, дисконтована на сім років з періодом дисконту один рік під поточну ставку KIBOR найтривалішого строку,

або пропорційна частка участі інвестора в капіталі емітента:

Е - сума
f - функція
ст. - степінь
де РВ - розрахункова ринкова вартість цінного папера;
Д - оцінна сума доходу цінного папера за відповідний період (місяць, квартал, рік);
d - ставка KIBOR1;
t - кількість періодів сплати доходу (місяць, квартал, рік);
К - капітал емітента;
r - пропорційна частка участі в капіталі емітента.

1 До розрахунку береться середньозважена ставка міжбанківського кредитування (KIBOR) за відповідний період.

При цьому потрібно враховувати таке:

а) величиною оцінної суми доходу вважається частка в середньому чистому прибутку після оподаткування емітента за останні три роки (або за меншу кількість років, якщо з часу заснування емітента минуло менше ніж три роки), що пропорційна частці участі банку в статутному фонді емітента;

б) сума капіталу емітента розраховується таким чином:

для підприємств (небанківських установ) - відповідно до переліку показників 1 "Наявність власного капіталу" додатка 3 до цього Положення;

для банків - згідно з алгоритмом розрахунку нормативу капіталу (Н1), що визначений в Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків (затвердженій постановою Правління Національного банку України від 14.04.98 N 141 та зареєстрованій Міністерством юстиції України 15.05.98 за N 323/2763, зі змінами);

в) у разі відсутності інформації про емітента розрахунковою ринковою вартістю вважається нуль.

2.2. Для всіх інших цінних паперів береться до розрахунку оцінна сума доходу (фіксованого або нефіксованого), дисконтована за кожний період сплати такого доходу під відповідну за строком ставку KIBOR, плюс номінальна вартість цінного папера, дисконтована під відповідну за строком ставку KIBOR:

Е - сума
ст. - степінь
де РВ - розрахункова ринкова вартість цінного папера;
Д - оцінна сума доходу цінного папера за відповідний період (місяць, квартал, рік);
d - ставка KIBOR;
НВ - номінальна вартість цінного папера;
n - кількість періодів (місяць, квартал, рік), що залишилися до погашення цінного папера;
t - кількість періодів сплати доходу (місяць, квартал, рік).

При цьому слід ураховувати таке:

а) якщо в період виникнення грошового потоку немає відповідної ставки KIBOR, то до розрахунку береться ставка KIBOR, що відповідає строку 90 днів;

б) наявність неамортизованої частини дисконту або премії за цінними паперами, що придбані з дисконтом або премією, при визначенні розрахункової ринкової вартості до уваги не береться;

в) до величини оцінного доходу пайових або безстрокових цінних паперів з нефіксованим доходом включається нарахований за минулі 12 календарних місяців дохід, про що банк має документальне підтвердження (повідомлення емітента), незалежно від того, був цей дохід одержаний, чи ні. Однак не включається дохід, одержаний протягом останніх 12 місяців, який належить до попередніх звітних періодів;

г) оскільки проміжні виплати доходу від дисконтних цінних паперів не допускаються, то для дисконтних цінних паперів має використовуватися тільки друга частина формули (2) - дисконт номіналу;

є') банк має право самостійно обирати фактор дисконту для цінних паперів, номінал яких виражено в іноземній валюті. Рекомендується фактором дисконту вважати середню запропоновану ставку міжбанківського ринку валютних кредитів, регулярним учасником якого є банк;

д) у разі неодержання банком доходу від цінного папера за будь-який з періодів або часткового чи повного непогашення його номіналу банк має самостійно визначити реальну можливість одержання такого доходу в майбутньому та віднести відповідний грошовий потік до відповідного періоду дисконтування;

е) у разі прийняття Арбітражним судом України рішення про визнання емітента банкрутом або рішення уповноваженого органу про ліквідацію емітента, а також у разі опротестування векселів, розрахунковою ринковою вартістю цінних паперів вважається нуль;

є) за векселями строком "за пред'явленням" період дисконту не повинен перевищувати 1 рік з дати його виписки.

Розрахункова ринкова вартість груп цінних паперів категорії 4 обчислюється так само, як і вартість груп цінних паперів категорії 2 (з урахуванням вимог додатка 1 до цього Положення).

Приклади розрахунку резерву під
операції з цінними паперами

Приклад 1. Безстрокові пайові цінні папери з нефіксованим доходом (прості акції).

Припустимо, що в портфелі банку на продаж знаходиться група цінних паперів з такими даними:

вид цінного папера - прості акції; кількість - 100 шт.; номінал - 10 грн.; банкові належать 10% сукупної суми акцій, що перебувають в обігу; чистий прибуток емітента після оподаткування за минулий рік становив 3000 грн.; сума капіталу емітента становить 11000 грн.; ставка KIBOR на 90 днів - 18% річних. Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів визначається у три етапи. Перший етап: визначення оцінної суми доходу, дисконтованої на 7 років.

Оцінна сума доходу інвестора від цінного папера становить частину чистого прибутку емітента після оподаткування, що пропорційна частці банку від сукупної суми акцій, що перебуває в обігу.

У цьому прикладі оцінна сума доходу становить: 3000 грн. х х 10% = 300 грн. Таким чином, оцінний дохід інвестора становить 3 грн. на одну акцію, тобто 3%.

Дисконтування оцінної суми доходу на 7 років під ставку KIBOR найтривалішого строку визначається за формулою (1):

Е - сума ст. - степінь

Другий етап: визначення пропорційної частки участі інвестора в капіталі емітента.

Пропорційна частка участі інвестора в капіталі емітента становить: 11000 грн. х 10% = 1100 грн.

Третій етап: обирається менша сума з отриманих за результатами розрахунку першого та другого етапів. 1143,46 грн. > 1100,00 грн.

Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів становить 1100,00 грн.

Приклад 2. Безстрокові пайові папери з нефіксованим доходом (прості акції).

За даними, що наведені в прикладі 1, припустимо, що за минулий рік емітенту завдано збитків.

Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів визначається у три етапи. Перший етап: визначення оцінної суми доходу, дисконтованої на 7 років. Оцінна сума доходу інвестора дорівнює нулю.

Дисконтування оцінної суми доходу на 7 років під ставку KIBOR найтривалішого строку визначається за формулою (1):

7 0 грн.

ст. - степінь
Другий етап: визначення пропорційної частки участі інвестора в капіталі емітента.
Пропорційна частка участі інвестора в капіталі емітента становить:
11000 грн. х 10% = 1100 грн.

Третій етап: обирається менша сума з отриманих за результатами розрахунку першого та другого етапів.
0,00 грн. < 1143,46 грн.

Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів становить 0,00 грн.

Приклад 3. Безстрокові пайові цінні папери з фіксованим доходом (привілейовані акції).

Припустимо, що в портфелі банку на продаж є група цінних паперів з такими даними:

вид цінного папера - привілейовані акції; кількість - 10 шт.; номінал - 1000 грн.; ставка дохідності - 15% річних; ставка KIBOR на 90 днів - 12% річних.

Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів визначається таким чином:

оцінна сума доходу становить:

Дисконтування оцінної суми доходу на 7 років під ставку KIBOR найтривалішого строку визначається за формулою (2):

Слід зазначити, що за цінними паперами, ринкова вартість яких обчислена за цим прикладом, резерв формувати не потрібно, оскільки розрахункова ринкова вартість цінних паперів (11369,15 грн.) перевищує їх балансову вартість (10000 грн.).

Приклад 4. Строкові боргові цінні папери із фіксованим купонним доходом (облігації, депозитні сертифікати та процентні векселі).

Припустимо, що в портфелі банку на продаж є група цінних паперів з такими даними: вид цінного папера - облігація; кількість - 1 шт.; вартість придбання - 1200 грн.; номінал - 1000 грн.; ставка дохідності - 24% річних (купонний дохід на рівні 20 грн. щомісяця); період, що лишився до погашення, - 12 місяців; період одержання доходу - один раз на місяць; ставка KIBOR на 30 днів - 6% річних (0,5% щомісяця); ставка KIBOR на 60 днів - 12% річних (1% щомісяця); ставка KIBOR на 90 днів - 36% річних (3% щомісяця).

Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів визначається таким чином:

Приклад 5. Строкові боргові цінні папери із фіксованим дисконтним доходом (облігації, депозитні сертифікати та дисконтні векселі).

Припустимо, що в портфелі банку на продаж є група цінних паперів з такими даними: вид цінного папера - вексель з оплатою на місці на час пред'явлення; кількість - 1 шт.; номінал - 1000 грн.; вексель придбано з дисконтом 10% від номіналу; строк до погашення - 1 рік; ставка KIBOR на 90 днів - 12% річних.

Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів визначається за формулою (1):

Слід зазначити, що за цінними паперами, ринкова вартість яких обчислена за цим прикладом, потрібно формувати резерв, оскільки

ринкова розрахункова вартість цінних паперів (892,86 грн.) менша, ніж їх балансова вартість.

ринкова розрахункова вартість цінних паперів (892,86 грн.) менша, ніж їх балансова вартість.

ринкова розрахункова вартість цінних паперів (892,86 грн.) менша, ніж їх балансова вартість.

Приклад 6. Строкові боргові цінні папери з нефіксованим купонним доходом (облігації, депозитні сертифікати та процентні векселі).

Припустимо, що в портфелі банку на продаж є група цінних паперів з такими даними: вид цінного папера - депозитний сертифікат; кількість - 1 шт.; номінал і вартість придбання - 1000 грн.; ставка дохідності - на рівні KIBOR (щомісячний купон за плаваючою ставкою); період, що лишився до погашення, - 30 днів; ставка KIBOR на 30 днів - 24% річних (2% щомісяця).

Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів визначається таким чином:

Слід зазначити, що за цінними паперами, ринкова вартість яких обчислена за цим прикладом, потрібно формувати резерв, оскільки розрахункова ринкова вартість цінних паперів (999,99 грн.) менша, ніж їх балансова вартість (1000 грн.)".

Директор Департаменту
пруденційного нагляду В.О.Зінченко