МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ
N 644 від 21.11.2000
м.Київ

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
24 листопада 2000 р.за N 861/5082

Про затвердження окремих розділів
Правил перевезення вантажів

Відповідно до пункту 4 Положення про Міністерство транспорту України, затвердженого Указом Президента України від 11.05.2000 N 678/2000, та статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі розділи Правил перевезення вантажів (додаються):

Правила приймання вантажів до перевезення;

Правила видачі вантажів;

Правила оформлення перевізних документів;

Правила розрахунків за перевезення вантажів;

Правила обчислення термінів доставки вантажів;

Правила зберігання вантажів;

Правила перевезення вантажів з оголошеною вартістю;

Правила перевезення вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів);

Правила реалізації вантажів;

Правила перевезення вантажів, які змерзаються;

Правила перевезення вантажів залізничними лініями вузької колії;

Правила перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів;

Правила перевезення вантажів, які підлягають фітосанітарному контролю;

Правила перевезення вантажів у транспортних пакетах;

Правила обслуговування залізничних під'їзних колій.

2. Державній адміністрації залізничного транспорту (Г.М.Кірпа):

2.1. Подати цей наказ в установленому порядку до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

2.2. Довести затверджені розділи Правил до відома працівників залізниць, підприємств, організацій, установ, експедиторів та громадян, які користуються залізничним транспортом.

2.3. Організувати вивчення причетними працівниками залізниць цих розділів Правил, прийняти їх до керівництва та забезпечити виконання.

3. З моменту введення в дію вищезазначених розділів Правил перевезення вантажів вважати такими, що на території України не застосовуються, розділи 3, 4, 6 -8, 10-16, 21, 26-30, 34-36 "Правил перевозок грузов", затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 06.11.81, 20.09.65, 22.06.73, 20.06.65, 21.06.65, 20.08.65, 03.06.68, 09.08.65, 15.09.65, 06.06.66, 25.09.65, 16.05.75, 14.09.65, 31.10.72, 27.04.66, 09.08.65, 18.05.66, 17.08.82.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра транспорту А.Ф.Демиденка.

Міністр Л.М.Костюченко

Затверджено
Наказ Міністерства
транспорту України
21.11.2000 N 644

Правила приймання вантажів до перевезення
(ст. 7 , 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту)

1. Відправники можуть пред'являти вантажі до перевезення на місцях загального й незагального користування.

2. Перевезення вантажів здійснюються вагонними, дрібними, контейнерними, груповими або маршрутними відправками.

У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються в таких значеннях:

вагонна відправка - партія вантажу за однією накладною в такій кількості, для перевезення якої потрібно надання окремого вагона;

дрібна відправка - партія вантажу за однією накладною, для перевезення якої не потрібно надавати окремий вагон;

контейнерна відправка - партія вантажу за однією накладною для перевезення в універсальному контейнері;

групова відправка - партія вантажу за однією накладною, для перевезення якої надається не менше двох вагонів, але менше маршруту;

маршрутна відправка - партія вантажу за однією накладною в кількості, яка відповідає ваговій нормі, встановленій для маршруту ("ядра" маршруту).

3. Вантажі, що потребують тари для збереження їх від утрати, псування або пошкодження при перевезенні, повинні пред'являтися до перевезення у справній тарі, яка відповідає стандартам або технічним умовам, а вантажі, на тару і упакування яких стандарти та технічні умови не встановлено, - у справній тарі, що забезпечує їх збереження. Упаковка, в якій вантаж пред'являється до перевезення, не повинна завдавати шкоди рухомому складу, залізничній колії й навколишньому середовищу.

Сільськогосподарська продукція, яка відправляється заготівельними організаціями споживчої кооперації, сільськогосподарськими державними, колективними підприємствами, фермерськими господарствами або громадянами, може прийматися до перевезення в нестандартній тарі, яка забезпечує схоронність вантажу при перевезенні.

Відправник несе відповідальність за пред'явлений до перевезення вантаж у нестандартній і неякісній упаковці.

Якщо при зовнішньому огляді тари або упаковки пред'явленого до перевезення вантажу будуть помічені недоліки, які можуть призвести до втрати, псування або пошкодження вантажу, то відправник зобов'язаний на вимогу станції привести тару або упаковку у відповідність до вимог стандартів або інших нормативно-технічних документів на продукцію.

Відправник зобов'язаний на вимогу станції пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.

4. Відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.

5. Загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах.

Маса вантажу визначається відправником.

Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

6. Маса тарних і штучних вантажів визначається до пред'явлення їх до перевезення із зазначенням на кожному вантажному місці його маси брутто і нетто.

Якщо пред'являються вантажні місця стандартної маси, то зазначати масу на кожному місці не обов'язково, за винятком випадків, коли це передбачено стандартами чи технічними умовами.

Маса тарних і штучних вантажів визначається шляхом підрахунку суми стандартної маси брутто вантажних місць або маси, зазначеної в трафареті. У накладній зазначається маса й кількість місць, а в графі "Спосіб визначення маси" для стандартних місць додатково проставляється стандартна маса брутто і нетто одного вантажного місця.

7. Маса зернових вантажів, насіння, висівок і комбікормів, які перевозяться насипом, картоплі, овочів і баштанних культур, які перевозяться навалом, визначається відправником на вагонних, елеваторних, інших вагах або за допомогою дозувальних пристроїв чи інших спеціальних приладів.

8. Маса вантажів, які перевозяться наливом у цистернах, визначається зважуванням або заміром висоти наливу з подальшим визначенням об'єму налитого вантажу і його маси за допомогою спеціальних таблиць. При визначенні маси заміром відправник зобов'язаний окремо зазначити в накладній висоту наливу, температуру вантажу в цистерні й густину продукту.

Маса харчових наливних вантажів визначається на вагонних вагах, а в разі їх відсутності - на товарних вагах.

Маса етилового (винного) спирту в цистернах визначається відправником за допомогою спеціальних таблиць.

9. Лісоматеріали й дрова повинні пред'являтися до перевезення із зазначенням у накладній таких даних:

у разі перевезення в спеціальних контейнерах або в пакетах - кількості контейнерів або пакетів;

у разі перевезення з використанням верхньої звуженої частини обрису навантаження ("шапки") - кількості основних штабелів, їх висоти і кількості штабелів, укладених у "шапці";

у разі перевезення лісоматеріалів і дров у критих вагонах - кількості штабелів;

в інших випадках - кількості штабелів і їх висоти. Маса лісоматеріалів і дров визначається відправником умовно. 10. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розщіплення.

Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування.

Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі:

зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом;

харчові в цистернах (олія, меляса тощо); картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом.

При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження.

При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження.

Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.

11. У разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування.

12. У разі перевезення вантажів з устаткуванням, яке знімається (в тому числі з щитами для овочів), і утепленням, у накладній під найменуванням вантажу зазначаються маса обладнання й утеплювальних матеріалів і спосіб її визначення.

Маса обладнання, яке знімається, матеріалів для утеплення і знімних щитів у масу тари вагона не включається.

13. Кількість місць вантажів, які пред'являються до перевезення, у всіх випадках визначає відправник.

У разі приймання вантажів дрібними відправками на місцях загального користування через склади станцій залізниця приймає їх за кількістю місць і загальною масою, визначеною відправником як сума мас, зазначених на кожному вантажному місці.

14. Приймання до перевезення експортних вантажів у прямому міжнародному вантажному залізничному сполученні, а також через морські порти й прикордонні станції не в прямому міжнародному сполученні здійснюється на підставі цих Правил і угод про залізничні міжнародні сполучення. Вивезення таких вантажів за межі митної території України провадиться тільки після завершення їх митного оформлення. Порядок митного оформлення встановлюється Митним кодексом України ( 1970-12 ).

Імпортні вантажі, завантажені в портах, приймаються за справними пломбами портів, експедиторів або вантажовласників без перевірки маси й стану вантажу; тарні й штучні вантажі у відкритих вагонах за наявності ознак недостачі, псування або пошкодження приймаються з перевіркою їх кількості й стану лише в пошкоджених місцях; навалочні та насипні вантажі приймаються згідно з Правилами перевезення вантажів навалом і насипом.

15. На тарно-пакувальні і штучні вантажі відправник зобов'язаний нанести маніпуляційні знаки і транспортні написи (основні, додаткові та інформаційні).

Маніпуляційні знаки - це знаки, які вказують на спосіб поводження з вантажем. Потреба нанесення маніпуляційних знаків визначається стандартами або іншими нормативно-технічними документами на продукцію. Маніпуляційні знаки наносяться відповідно до ГОСТ-14192-96.

Основні написи: повне найменування вантажоодержувача; повне найменування станції призначення і скорочене найменування залізниці призначення;

кількість вантажних місць у відправці і порядковий номер місця (дріб, де в чисельнику - порядковий номер місця у відправці, у знаменнику - число місць у відправці).

Кількість вантажних місць і порядковий номер місця повинні зазначатися в тих випадках, коли перевозяться різнорідні або різносортні вантажі в однотипній тарі, або однорідні вантажі в різнотипній тарі, або коли не допускається змішування сортів у відправці однорідних вантажів, при перевезеннях комплектів обладнання, у разі транспортування з перевантаженням у дорозі, при перевезенні дрібних відправок.

У разі перевезення вантажів транспортними пакетами замість порядкового номера місця і кількості вантажних місць у відправці наносяться: у чисельнику - загальна кількість пакетів у відправці; в знаменнику кількість вантажних місць у пакеті, в дужках - порядковий номер пакета. Наприклад: 3/50 (2).

Додаткові написи: повне найменування вантажовідправника; найменування пункту відправлення із зазначенням залізничної станції відправлення і скороченого найменування залізниці відправлення; залізничні написи (залізнична марка). Залізничні написи наносяться на кожне місце вантажів, які перевозяться дрібними відправками, у вигляді дробу: чисельник порядковий номер за книгою приймання вантажів до відправлення і через тире кількість місць; знаменник - код станції відправлення згідно з Тарифним керівництвом N 4. Якщо дрібні відправки пред'являються до перевезення сформованими в пакет, що складається з окремих одиниць, скріплених між собою за допомогою універсальних, спеціальних пакетувальних засобів або в поліетиленовій плівці, то залізничне маркування наноситься на пакет у вигляді дробу, де чисельник - порядковий номер за книгою приймання вантажів до відправлення, через тире - кількість пакетів, у дужках - кількість місць у пакеті, в знаменнику - код станції відправлення згідно з Тарифним керівництвом N 4. Залізничне маркування провадиться: станцією відправлення при прийманні до перевезення вантажів дрібними відправками на місцях загального користування;

відправником - при навантаженні вантажів дрібними відправками на місцях незагального користування.

За узгодженням з відправниками залізниця може встановити порядок нанесення відправниками додаткових написів до пред'явлення вантажу до перевезення. Відомості про залізничні написи зазначаються в графі накладної "Марка залізниці".

Інформаційні написи: маса брутто і нетто вантажного місця в кілограмах; габаритні розміри вантажного місця в сантиметрах (довжина, ширина і висота або діаметр і висота); об'єм вантажного місця в кубічних метрах. Габаритні розміри вантажного місця не зазначаються, якщо вони не перевищують 1 м.

16. Основні, додаткові, інформаційні написи та маніпуляційні знаки повинні бути нанесені на кожне вантажне місце.

При перевезенні однорідних вантажів у прямому залізничному сполученні вагонними відправками допускається наносити основні, додаткові й інформаційні написи (крім маси брутто і нетто) не на всіх вантажних місцях, але не менше ніж на чотирьох. У цьому разі замарковані місця розташовують:

у критих вагонах по два місця біля кожних дверей написами назовні;

на відкритому рухомому складі - у верхньому ярусі по два місця біля кожного повздовжнього борту платформи або напіввагона написами назовні. Якщо навантаження проведене врівень з бортами або нижче бортів, то замарковані місця укладаються написами догори.

При перевезенні вантажів насипом і наливом транспортні написи не наносяться.

Місця і способи нанесення транспортних написів і маніпуляційних знаків, розміри бирок, маніпуляційних знаків і написів визначаються відповідно до ГОСТ-14192-96.

17. Лісоматеріали і дрова, які перевозяться на відкритому рухомому складі, відправник повинен замаркувати таким чином:

у разі навантаження на платформи, а також у напіввагони вище бортів - на торцевий бік штабелів нанести букву Т, горизонтальна лінія якої шириною не менше 5 см проводиться по верхньому ряду штабеля по всій його ширині, а вертикальна такої ж ширини - посередині штабеля згори донизу довжиною не менше 0,5 м;

у разі навантаження лісоматеріалів і дров у напіввагони до верхнього рівня бортів або вище бортів при навантаженні сторчма: зверху на всю довжину кожного штабеля нанести дві діагональні лінії (у вигляді букви X) шириною не менше 5 см.

Лісоматеріали і дрова, завантажені в криті вагони, на відкритий рухомий склад у пакетах, контейнерах, а також із "шапкою", не маркуються.

18. Усі написи і знаки наносяться чітко й розбірливо. Фарба для нанесення надписів і знаків повинна бути водостійкою, світлостійкою, стійкою до впливу зміни температур, швидко висихати, не стиратися і не розмазуватись. Не допускається застосовувати матеріали, які можуть пошкодити вантаж.

19. При маркуванні вантажів у випадках, не передбачених цим розділом, застосовуються вимоги держстандартів або іншої нормативно-технічної документації щодо маркування вантажів.

20. Навантаження вагонів здійснюється з дотриманням Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, Правил перевезення вантажів і забезпеченням безпеки руху, схоронності вантажів, безпечного виконання вантажних робіт.

21. Легкозаймисті вантажі, зазначені в додатку, а також нелегкозаймисті вантажі, які упаковані з використанням легкозаймистих матеріалів, потребують підбору й підготовки критих вагонів у протипожежному відношенні згідно з "Правилами перевозок опасных грузов по железным дорогам", затвердженими 05.04.96 Радою залізничного транспорту держав-учасниць СНД.

Відбір і підготовка вагонів (контейнерів) під перевезення: бавовни-волокна, вати бавовняної, килимових та текстильних виробів, льону, трикотажу, хутра та хутряних виробів провадиться у порядку, передбаченому пунктами 8-24 додатка 7 вищезазначених Правил.

22. Забороняється навантаження в один вагон вантажів, які за своїми властивостями можуть пошкодити або зіпсувати інші вантажі.

23. Навантаження довгомірних вантажів (довжиною більше 3 м) у криті вагони призначенням на місця загального користування і перевезення їх у прямому змішаному сполученні не допускається. Завантаження зазначених вантажів у криті вагони, які направляються на місця незагального користування, допускається при наявності згоди одержувача на таке перевезення, про що відправник робить у графі 4 накладної відмітку: "Перевезення в критому вагоні узгоджено з одержувачем".

24. Навантаження вантажів, що легко розбиваються (скляних, керамічних, чавунних виробів тощо), алюмінієвого й емальованого посуду тощо повинно провадитись обережно. При виконанні вантажних операцій необхідно виконувати вимоги написів на вантажних місцях: "Обережно", "Не кидати", "Скло", "Верх" , "Не кантувати" тощо. Вантаж розміщується у вагоні так, щоб ці написи було видно в процесі вивантаження; важкі вантажі розміщуються внизу, а легкі зверху.

25. Тарно-пакувальні і штучні вантажі в міждверному просторі вагона повинні бути укладені без зазорів, загороджені щитами, брусками або дошками товщиною не менше 40 мм та міститися на відстані не менше 25 см від дверей.

26. Забороняється приймати до перевезення вантажі у вагонах, завантажених з перевищенням їх вантажопідйомності, та в інших випадках, передбачених Правилами перевезення окремих видів вантажів.

27. Вантажі, зазначені в Переліку, який затверджено наказом Міністерства транспорту України від 20.01.97 N 18, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.97 за N 36/1840, приймаються до перевезення під воєнізованою охороною залізниці, за що відправник сплачує залізниці окрему плату.

За окремою угодою між відправником і залізницею під воєнізованою охороною залізниці можуть прийматися до перевезення вантажі, найменування яких відсутні в цьому Переліку.

У разі супроводження вантажу під час перевезення провідником відправника (одержувача) плата за охорону не справляється.

Зміни до переліку вантажів, що охороняються під час перевезення воєнізованою охороною залізниці, можуть вноситися з дозволу Мінтрансу за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України у встановленому порядку.

28. Договір про перевезення вважається укладеним з моменту прийняття вантажу до перевезення, що засвідчується накладенням календарного штемпеля станції відправлення в перевізних документах.

29. У частині, не передбаченій цими Правилами, приймання вантажів до перевезення провадиться згідно з правилами перевезень окремих їх видів.

30. Відправник може здійснювати добровільне страхування вантажів в установленому законодавством порядку.

Начальник Департаменту
транспортної політики Г.М. Легенький

Додаток
до пункту 21 Правил приймання
вантажів до перевезення

Перелік
легкозаймистих вантажів, які при навантаженні
потребують підбору й підготовки вагонів у
протипожежному відношенні