ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
N 02-7/1-13б/1188 від 04.08.2000
м.Київ
Стосовно протесту на постанову судової колегії по перегляду
рішень,ухвал, постанов Вищого Арбітражного суду України
Президія Вищого арбітражного суду України у складі головуючого на Президії в.о. Голови Вищого арбітражного суду України Гречківського М.П., членів Президії Демченка С.Ф., Любинської Т.В., Плахотнюк С.О., Москаленко В.С., Джунь В.В., Карабаня В.Я., Овечкіна В.Е. та секретаря президії Рябцевої О.О., розглянула у засіданні протест Голови Вищого арбітражного суду України Притики Д.М. на постанову судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 29.07.99 N 04-1/1-5/37 у справі N 1/18 за позовом аудиторської фірми - товариства з обмеженою відповідальністю "Діло-Аудит", м.Львів (далі - ТОВ "Діло-Аудит") до Кабінету Міністрів України про визнання недійсною постанови останнього від 26.01.99 N 85 "Про порядок зарахування до Державного бюджету України на 1999 рік частини амортизаційних відрахувань". У засідання Президії сторони не викликалися. Заслухавши доповідь про обставини справи N 1/18 та доводи протесту, Президія Вищого арбітражного суду України встановила:
Рішенням Вищого арбітражного суду України (суддя Гусак М.Б.) від 12.03.99 позов було задоволено, постанова Кабінету Міністрів України від 26.01.99 N 85 "Про порядок зарахування до Державного бюджету на 1999 рік частини амортизаційних відрахувань" була визнана недійсною. Мотивами для задоволення позову в рішенні зазначено те, що по-перше, Конституція України не наділяє Кабінет Міністрів правом видавати постанови щодо порядку і механізму реалізації (виконання) законів, в тому числі і з питань податків, а отже, приймаючи заперечувану постанову, відповідач перевищив власні повноваження, а по-друге, чинні на момент розгляду спору судом закони не зобов'язують сплачувати 10 відсотків амортизаційних відрахувань в доход держбюджету.
За заявою відповідача судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України (перший заступник Голови Гречківський М.П., суддя Мілевський Й.Р.) перевірила в порядку нагляду рішення від 12.03.99 у справі N 1/18 і своєю постановою від 29.07.99 залишила це рішення без зміни за тих же мотивів.
У своєму протесті Голова Вищого арбітражного суду України просить скасувати усі судові рішення у справі N 1/18, а в позові відмовити в зв'язку з тим, що судові інстанції у цій справі порушили норми матеріального права, які підлягали застосуванню.
Президія Вищого арбітражного суду України дійшла висновку про підставність мотивів протесту.
Заперечувана постанова Кабінету Міністрів України від 26.01.99 N 85 була прийнята на виконання пункту 22.24 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та пункту 5 статті 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" ( 378-14 ), що були чинними на час ухвалення цієї постанови. Приписи заперечуваної постанови містять порядок реалізації (виконання) норм зазначених законів про централізацію у Державному бюджеті України 10 відсотків суми амортизаційних відрахувань, нарахованих підприємствами і організаціями, для здійснення заходів щодо структурної перебудови економіки. Висновок судових інстанцій про те, що Кабінет Міністрів України, приймаючи заперечувану постанову, вийшов за межі своїх повноважень, визначених у ст.116 Конституції України (254к/96-ВР), є помилковим, оскільки згідно пункту 1 цієї конституційної норми Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, виконання законів України. Це повноваження реалізується шляхом видання актів відповідно до вимог ст.117 Конституції України, в якій зазначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
У пункті 22.24 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) в редакції Закону від 29.12.98 N 371-XIV , що був чинним на час ухвалення заперечуваної постанови Кабінету Міністрів України, було встановлено, що до 10 відсотків амортизаційних відрахувань, нарахованих підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, може централізуватися у Державному бюджеті України для реалізації заходів щодо структурної перебудови економіки. Конкретний розмір централізованих амортизаційних відрахувань визначається Законом України про Державний бюджет України.
Згідно пункту 5 статті 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" ( 378-14 ) до доходів Державного бюджету України на 1999 рік зараховуються 10 відсотків суми амортизаційних відрахувань, нарахованих підприємствами і організаціями.
Отже, з цих нормативних положень випливає, що, по-перше, централізація частини нарахованих амортвідрахувань у Державному бюджеті України не є запровадженням нового податку, а, по-друге, сплата централізованих амортизаційних відрахувань є обов'язковим для платників податку на прибуток згідно вимог зазначених законів.
У зв'язку з викладеним рішення усіх інстанцій Вищого арбітражного суду України у справі N 1/18 підлягають скасуванню, а в позові ТОВ "Діло-Аудит" має бути відмовлено.
Керуючись ст.ст.49, 97 - 98, 106 - 108 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Президія Вищого арбітражного суду України постановила:
1. Протест Голови Вищого арбітражного суду України у справі N 1/18 задовольнити.
2. Скасувати рішення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 та постанову судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 29.07.99 у справі N 1/18, в позові ТОВ "Діло-Аудит" відмовити.
3. Судовій колегії з розгляду спорів Вищого арбітражного суду України видати наказ про стягнення з ТОВ "Діло-Аудит" державного мита в сумі 127 грн. 50 коп. за умови подання доказів про відшкодування позивачу за раніше прийнятими рішеннями витрат по сплаті сум держмита.
Головуючий на Президії, в.о. Голови Вищого арбітражного суду України М.Гречківський