ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про охорону атмосферного повітря
( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1992, N 50, ст.678 )
( Вводиться в дію Постановою ВР N 2708-12 від 16.10.92,
ВВР 1992, N 50, ст.679 )
( із змінами, внесеними згідно із Законом
N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР 1995, N 13, ст. 85 )
Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.
Цей Закон спрямований на збереження сприятливого стану атмосферного повітря, його відновлення і поліпшення для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, а також відвернення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище.
Він визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги у галузі охорони та використання атмосферного повітря.
Розділ I
Загальні положення
Стаття 1. Завдання Закону про охорону атмосферного повітря
Завданням Закону про охорону атмосферного повітря є регулювання відносин у цій галузі з метою збереження, поліпшення та відтворення стану атмосферного повітря, відвернення і зниження шкідливого хімічного, фізичного, біологічного та іншого впливу на атмосферне повітря, забезпечення раціонального використання атмосферного повітря для виробничих потреб, а також зміцнення правопорядку і законності у цій сфері.
Стаття 2. Законодавство про охорону атмосферного повітря
Відносини у галузі охорони та використання атмосферного повітря регулюються цим Законом, розробленим відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), та іншими актами законодавства України.
Стаття 3. Управління у галузі охорони атмосферного повітря
Управління у галузі охорони атмосферного повітря здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство охорони здоров'я України, місцеві органи державної виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
Розділ II
Стандартизація і нормування у галузі охорони
атмосферного повітря
Стаття 4. Завдання стандартизації і нормування у галузі
охорони атмосферного повітря
Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони атмосферного повітря від забруднення, шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів та забезпечення екологічної безпеки.
Стаття 5. Стандарти у галузі охорони атмосферного повітря
Державні стандарти у галузі охорони атмосферного повітря є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання та охорони атмосферного повітря, методи контролю за станом атмосферного повітря, вимоги щодо запобігання шкідливому впливу на атмосферне повітря, встановлюють інші вимоги щодо охорони і використання атмосферного повітря.
Стандарти у галузі охорони атмосферного повітря розробляються і вводяться в дію Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та Міністерством охорони здоров'я України у порядку, що визначається законодавством України.
Стаття 6. Нормативи у галузі охорони атмосферного повітря
У галузі охорони атмосферного повітря встановлюються:
нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря;
нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарними джерелами;
граничні нормативи утворення забруднюючих речовин, які відводяться у атмосферне повітря при експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд і об'єктів;
нормативи використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення;
нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел та шкідливого впливу їх фізичних факторів.
Законодавством України можуть встановлюватись й інші нормативи у галузі охорони атмосферного повітря.
Стаття 7. Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря
Для оцінки стану атмосферного повітря встановлюються єдині для території України нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря, а саме:
гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у атмосферному повітрі для людей і об'єктів навколишнього природного середовища;
гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого фізичного та біологічного впливу на атмосферне повітря для людей і об'єктів навколишнього природного середовища.
У разі необхідності для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватись більш суворі нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин та рівні інших шкідливих впливів на атмосферне повітря.
Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря розробляються і вводяться в дію Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
Стаття 8. Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих
речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря і
шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на нього
Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на нього встановлюються для кожного стаціонарного джерела викидів або іншого шкідливого фізичного та біологічного впливу на атмосферне повітря по кожній із забруднюючих речовин та фактору фізичного чи біологічного впливу.
Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на нього встановлюються на рівні, при якому сумарні викиди забруднюючих речовин і шкідливий фізичний та біологічний вплив всіх джерел у даному районі, з урахуванням перспективи його розвитку, в період дії встановленого нормативу не призведуть до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворими нормативами).
Проекти нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами розробляються підприємствами, установами та організаціями і затверджуються органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і Міністерства охорони здоров'я України. Ці проекти погоджуються з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у частині:
строків виконання заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин до нормативних рівнів;
строків відселення людей і винесення об'єктів соціального призначення з санітарно-захисних зон;
зниження обсягів виробництва та викидів забруднюючих речовин у період несприятливих метеорологічних умов.
Проекти нормативів гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря розробляються підприємствами, установами, організаціями і затверджуються органами Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у частині строків здійснення заходів щодо зниження шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів до нормативних рівнів.
Порядок розробки і затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря встановлюється Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, а нормативів гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на нього Міністерством охорони здоров'я України і Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
Стаття 9. Граничні нормативи утворення забруднюючих речовин,
які відводяться у атмосферне повітря при експлуатації
технологічного та іншого обладнання, споруд і об'єктів
Для різних технологічних процесів, технологічного та іншого обладнання, споруд і об'єктів залежно від часу розробки та введення в дію технологій і обладнання, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:
нормативи граничних обсягів утворення забруднюючих речовин для окремих типів технологічного та іншого обладнання;
вимоги щодо впровадження технологічних процесів в частині впливу на утворення забруднюючих речовин;
регламенти використання та втрат сировини.
Вказані нормативи розробляються підприємствами, установами та організаціями і затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
Стаття 10. Нормативи використання атмосферного повітря як
сировини основного виробничого призначення
Для зниження шкідливого впливу на атмосферне повітря встановлюються нормативи його використання як сировини основного виробничого призначення.
Нормативи обсягів використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення, порядок їх розробки та затвердження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 11. Нормативи вмісту забруднюючих речовин у
відпрацьованих газах пересувних джерел та
шкідливого впливу їх фізичних факторів
Для кожного типу пересувних джерел, що експлуатуються на території України, встановлюються нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та шкідливого впливу їх фізичних факторів, які розробляються з урахуванням наявності технічних рішень щодо зменшення утворення забруднюючих речовин, зниження рівнів шкідливого впливу фізичних факторів, очищення відпрацьованих газів та економічноі доцільності. Порядок розробки і затвердження цих нормативів встановлюється Міністерством охорони навколишнього природного середовища України і Міністерством охорони здоров'я України.
Розділ III
Заходи щодо охорони атмосферного повітря
Стаття 12. Обов'язки підприємств, установ і організацій
щодо охорони атмосферного повітря
Підприємства, установи і організації, діяльність яких пов'язана з викидами забруднюючих речовин у атмосферне повітря, шкідливим впливом фізичних та біологічних факторів на нього, зобов'язані:
здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання умов і вимог, передбачених у дозволах на викиди забруднюючих речовин та на інший шкідливий вплив;
вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зниження шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів;
забезпечувати безперебійну ефективну роботу та підтримання у справному стані споруд, устаткування і апаратури для очищення викидів та зменшення рівнів іншого шкідливого впливу;
здійснювати контроль за обсягом та складом забруднюючих речовин, що викидаються у атмосферне повітря, і рівнями іншого шкідливого впливу та вести їх постійний облік;
мати заздалегідь розроблені спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок аварійних ситуацій і несприятливих метеореологічних умов та вживати заходів для ліквідації причин та наслідків забруднення атмосферного повітря.
Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення грунтів, вод та інших природних об'єктів.
Стаття 13. Регулювання викидів забруднюючих речовин у
атмосферне повітря стаціонарними джерелами
Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись тільки за дозволами, які видаються органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Обсяги цих викидів визначаються на основі нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря.
Порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 14. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або
припинення викидів забруднюючих речовин у
атмосферне повітря і шкідливого впливу
фізичних та біологічних факторів на нього
Діяльність, пов'язана з порушенням умов і вимог щодо викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на нього, передбачених дозволами, може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено Кабінетом Міністрів України, Урядом Республіки Крим, місцевими органами державної виконавчої влади, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування в межах їх компетенції відповідно до законодавства України.
Стаття 15. Регулювання рівнів шкідливого впливу фізичних та
біологічних факторів на атмосферне повітря
Рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря встановлюються на основі нормативів, а у випадках, коли на них видано дозвіл, - повинні додержуватися й інші вимоги, передбачені цим дозволом. Дозволи видаються Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та їх органами на місцях з урахуванням встановленого статтею 8 цього Закону порядку затвердження нормативів гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря.
Місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні своєї діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів до запобігання та недопущення перевищення встановлених рівнів акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого фізичного та біологічного впливу на атмосферне повітря і здоров'я людини.
Стаття 16. Регулювання шкідливих впливів на атмосферне
повітря при відсутності нормативів
Шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються. У виняткових випадках такі впливи допускаються тимчасово лише з дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства охорони здоров'я України за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря.
Стаття 17. Заходи щодо охорони атмосферного повітря
при аварійних ситуаціях і несприятливих
метеорологічних умовах
Підприємства, установи і організації, викиди забруднюючих речовин або шкідливі впливи фізичних та біологічних факторів яких при перевищенні встановлених граничних нормативів, аваріях та несприятливих метеореологічних умовах можуть призвести до надзвичайних екологічних ситуацій, зобов'язані мати заздалегідь розроблені спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря, погоджені з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства охорони здоров'я України, місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
При виникненні таких надзвичайних екологічних ситуацій керівники підприємств, установ і організацій зобов'язані негайно у встановленому порядку повідомити про це органи, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря, і вжити заходів щодо охорони атмосферного повітря та ліквідації причин і наслідків його забруднення.
Стаття 18. Регулювання діяльності, що впливає на
погоду і клімат
Діяльність, спрямована на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях, може здійснюватися підприємствами, установами і організаціями тільки за дозволами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Підприємства, установи і організації відповідно до міжнародних угод зобов'язані скорочувати і в подальшому повністю припинити виробництво і використання хімічних речовин, що шкідливо впливають на озоновий шар, а також скорочувати викиди діоксиду вуглецю та інших речовин, накопичення яких у атмосферному повітрі може призвести до негативних змін клімату.
Стаття 19. Заходи щодо відвернення і зменшення забруднення
атмосферного повітря автотранспортними та іншими
пересувними засобами і установками та шкідливого
впливу їх фізичних факторів
З метою відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря автотранспортними та іншими пересувними засобами і установками та шкідливого впливу їх фізичних факторів здійснюються:
розробка і виконання комплексу заходів щодо зниження токсичності викидів, знешкодження шкідливих речовин та зменшення шкідливого фізичного впливу при проектуванні, виробництві, експлуатації та ремонті автомобілів, літаків, суден, інших пересувних засобів і установок;
переведення транспортних засобів на менш токсичні види енергії і палива;
раціональне планування і забудова населених пунктів з дотриманням необхідної відстані до автомобільних шляхів;
виведення з густонаселених житлових кварталів за межі міста автотранспортних підприємств, автозаправних станцій, вантажного транзитного автомобільного транспорту;
обмеження в'їзду автомобільного транспорту та інших пересувних засобів і установок у сельбищні зони, місця відпочинку і туризму;
поліпшення утримання в належному стані автомобільних шляхів та вуличних покриттів;
впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього руху;
вдосконалення технологій транспортування і зберігання палива, забезпечення постійного контролю за якістю палива на нафтопереробних підприємствах та автозаправних станціях;
вдосконалення діяльності контрольно-регулювальних та діагностичних пунктів по перевірці вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автотранспортних та інших пересувних засобів і установок, а також їх шкідливого фізичного впливу на атмосферне повітря.
Виробництво та експлуатація транспортних та інших пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах перевищує нормативи або рівні шкідливого впливу фізичних факторів, забороняються.
Стаття 20. Виконання вимог щодо охорони атмосферного
повітря при застосуванні засобів захисту
рослин, мінеральних добрив та інших препаратів
Переліки засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, використання яких дозволяється в господарській діяльності, а також способи їх застосування погоджуються з Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
При створенні нових препаратів повинні розроблятися нормативи гранично допустимих концентрацій і методи визначення залишкової кількості цих препаратів у атмосферному повітрі.
Підприємства, установи та організації, а також громадяни зобов'язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, щоб не допустити забруднення атмосферного повітря.
Стаття 21. Виконання вимог щодо охорони атмосферного повітря
при видобуванні корисних копалин та проведенні
вибухових робіт
Видобування корисних копалин та вибухові роботи повинні проводитися з додержанням правил щодо відвернення або зниження рівнів забруднення атмосферного повітря способами, погодженими з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, Міністерством охорони здоров'я України та іншими органами відповідно до законодавства України.
Розміщення в населених пунктах нових териконів і відвалів, які можуть бути джерелами забруднення атмосферного повітря або іншого шкідливого впливу на нього, забороняється.
Стаття 22. Виконання вимог щодо охорони атмосферного повітря
від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами
Складування, зберігання або розміщення виробничого, побутового сміття та інших відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, допускається лише при наявності спеціального дозволу на визначених місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування територіях у межах встановлених ними лімітів з додержанням нормативів екологічної безпеки і при можливості їх подальшого господарського використання.
Не допускається спалювання зазначених відходів на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог щодо охорони атмосферного повітря.
Власники або уповноважені ними органи управління підприємств, установ і організацій зобов'язані забезпечувати переробку, утилізацію та своєчасне вивезення відходів, що забруднюють атмосферне повітря, на підприємства, які використовують їх як сировину, або на спеціальні звалища.
Стаття 23. Відвернення і зниження шуму
З метою відвернення, зниження і досягнення безпечних рівнів виробничих та інших шумів повинні здійснюватися:
створення і впровадження малошумних машин і механізмів на основі технічного нормування;
поліпшення конструкцій транспортних засобів та умов їх експлуатації, а також утримання в належному стані залізничних і трамвайних колій, автомобільних шляхів, вуличних покриттів;
розміщення підприємств, транспортних магістралей, аеродромів та інших об'єктів з джерелами шуму при плануванні і забудові населених пунктів відповідно до встановлених санітарно-технічних вимог та карт шуму;
виробництво будівельних матеріалів, конструкцій і технічних засобів та споруд з необхідними акустичними властивостями;
організаційні заходи для відвернення і зниження виробничих, комунальних, побутових і транспортних шумів, включаючи введення раціональних схем і режимів руху залізничного, повітряного, водного та автомобільного транспорту у межах населених пунктів.
Громадяни зобов'язані додержувати вимог, встановлених з метою боротьби з побутовим шумом у квартирах, а також у дворах жилих будинків, на вулицях, у місцях відпочинку та інших громадських місцях.
Розділ VI
Додержання вимог щодо охорони атмосферного повітря
при проектуванні, будівництві та реконструкції промислових об'єктів
Стаття 24. Виконання вимог щодо охорони атмосферного повітря
при розміщенні і розвитку міст та інших населених пунктів
Планування, розміщення, забудова і розвиток міст та інших населених пунктів повинні здійснюватися з урахуванням екологічної ємкості територій, додержанням вимог щодо охорони, раціонального використання та екологічної безпеки атмосферного повітря.
В населених пунктах, у зоні яких на атмосферне повітря впливає діяльність кількох підприємств, установ і організацій, за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування розробляються зведені проекти нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на нього. У випадках, коли за розрахунками у зведених проектах або результатами спостережень за станом атмосферного повітря перевищуються нормативи екологічної безпеки, органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства охорони здоров'я України можуть встановлювати для окремих підприємств, установ і організацій більш суворі нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів. У таких випадках ці підприємства, установи і організації зобов'язані розробити додаткові заходи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і зниження рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на нього у порядку, визначеному статтею 8 цього Закону.
При неможливості зменшення викидів забруднюючих речовин і зниження рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря до встановлених нормативів діяльність відповідних підприємств, установ, організацій, споруд та інших об'єктів припиняється або їх виробничий профіль підлягає зміні відповідно до статей 15, 17, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ).
Стаття 25. Санітарно-захисні зони
З метою охорони атмосферного повітря в районах житлової забудови, масового відпочинку і оздоровлення населення при визначенні місць розміщення нових, реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, які впливають на стан атмосферного повітря, встановлюються санітарно-захисні зони.
Якщо в результаті порушення встановлених розмірів та режиму санітарно-захисних зон виникає необхідність у відселенні населення, виведенні з цих зон об'єктів соціального призначення або здійсненні інших заходів, підприємства, установи та організації, місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування повинні вирішувати питання про фінансування необхідних робіт і заходів та строки їх реалізації. У випадках, коли здійснення зазначених заходів спричинено введенням нових нормативів, їх фінансування та строки реалізації вирішуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 26. Погодження місць забудови, проектів будівництва і
реконструкції підприємств, споруд та інших об'єктів,
що впливають на стан атмосферного повітря
При визначенні місць забудови, проектуванні будівництва і реконструкції підприємств, споруд та інших об'єктів, що впливають на стан атмосферного повітря, проводиться погодження з органами, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря, та іншими органами відповідно до законодавства України.
Стаття 27. Умови розміщення, проектування, будівництва,
реконструкції і введення в експлуатацію
підприємств, споруд та інших об'єктів, які
впливають на стан атмосферного повітря
Проектування, розміщення, будівництво і введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, вдосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування повинно здійснюватись з обов'язковим додержанням норм екологічної безпеки, врахуванням сукупної дії викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на нього всіма діючими і запланованими для будівництва спорудами та іншими об'єктами, а також з урахуванням накопичення забруднення в атмосфері, транскордонного його перенесення, особливостей кліматичних умов.
Забороняється будівництво та введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, які не відповідають вимогам щодо охорони атмосферного повітря.
Стаття 28. Екологічна експертиза
Для визначення екологічної безпеки при проектуванні, розміщенні і будівництві нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів проводиться екологічна експертиза у порядку, що визначається законодавством України.
Стаття 29. Додержання вимог щодо охорони атмосферного
повітря при використанні відкриттів, винаходів,
корисних моделей, промислових зразків,
раціоналізаторських пропозицій, застосуванні
нової техніки, імпортних устаткування, технологій і систем
Забороняється використання відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, застосування нової техніки, імпортних устаткування, технологій і систем, якщо вони не відповідають встановленим в Україні вимогам щодо охорони атмосферного повітря. У разі порушення встановлених вимог така діяльність припиняється уповноваженими на те державними органами, а винні особи притягуються до відповідальності. ( Стаття 29 в редакції Закону N 75/95-ВР від 28.02.95 )
Розділ V
Регулювання відносин у галузі використання
атмосферного повітря
Стаття 30. Використання атмосферного повітря як сировини
основного виробничого призначення
Використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення здійснюється підприємствами, установами і організаціями відповідно до розроблених ними нормативів на підставі дозволів, що видаються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
Порядок розробки цих нормативів та видачі дозволів визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 31. Обов'язки підприємств, установ і організацій,
діяльність яких пов'язана з використанням атмосферного
повітря як сировини основного виробничого призначення
Підприємства, установи і організації, діяльність яких пов'язана з використанням атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення, повинні передбачати заходи, які б забезпечували мінімально необхідне використання атмосферного повітря, а також здійснювати облік обсягів атмосферного повітря, яке витрачається на виробничі потреби. Ці ж вимоги повинні додержуватися і при проектуванні нових підприємств, споруд і вдосконаленні технологічних процесів та устаткування.
Використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення з перевищенням встановлених обсягів забороняється.
Стаття 32. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або
припинення використання атмосферного повітря
як сировини основного виробничого призначення
Використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення у разі порушення умов дозволів і вимог нормативів може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено органами, зазначеними у статті 14 цього Закону.
Розділ VI
Економічний механізм забезпечення охорони
атмосферного повітря
Стаття 33. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення
охорони та використання атмосферного повітря
Для забезпечення охорони та ефективного використання атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають:
- встановлення лімітів викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря та інших шкідливих впливів на нього;
- встановлення лімітів використання повітря як сировини основного виробничого призначення;
- встановлення нормативів плати і розмірів платежів за викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та інші шкідливі впливи на нього;
- встановлення нормативів плати за перевищення лімітів викидів, інших шкідливих впливів та видачу дозволів на використання атмосферного повітря;
- встановлення нормативів плати за використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення;
- надання підприємствам, установам, організаціям і громадянам податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні ними маловідхідних, безвідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологічних процесів, здійсненні інших природоохоронних заходів відповідно до законодавства.
Стаття 34. Порядок встановлення лімітів викидів забруднюючих
речовин у атмосферне повітря і рівнів шкідливого
впливу фізичних та біологічних факторів на нього
Ліміти викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами визначаються для підприємств, установ та організацій з урахуванням гранично допустимих обсягів викидів і доводяться до них як тимчасово погоджені величини викидів забруднюючих речовин щодо кожного компонента.
Ліміти викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря встановлюються для підприємств органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у формі видачі дозволів на викиди.
Гранично допустимі рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря встановлюються органами Міністерства охорони здоров'я України.
Порядок встановлення лімітів викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 35. Порядок визначення нормативів плати і стягнення
платежів за забруднення атмосферного повітря та
за інші шкідливі впливи на нього
Платежі за викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та за інші шкідливі впливи на нього стягуються з підприємств, установ і організацій. Стягнення платежів не звільняє від відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря. Розміри вказаних платежів встановлюються Урядом Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями на підставі лімітів викидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на нього і нормативів плати за них.
Порядок встановлення нормативів плати і стягнення платежів за забруднення атмосферного повітря та за інші шкідливі впливи на нього визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 36. Плата за використання атмосферного повітря як
сировини основного виробничого призначення
Плата за використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення встановлюється на підставі нормативів його використання та нормативів плати за одиницю обсягу атмосферного повітря.
Порядок встановлення нормативів використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення, нормативів плати та стягнення платежів за нього встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 37. Розподіл платежів за забруднення атмосферного
повітря, інші шкідливі впливи на нього та
використання атмосферного повітря як сировини
основного виробничого призначення
Розподіл платежів за забруднення атмосферного повітря, інші шкідливі впливи на нього та за використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення здійснюється відповідно до статті 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ).
Розділ VII
Контроль у галузі охорони атмосферного повітря
Стаття 38. Контроль у галузі охорони атмосферного повітря
Контроль у галузі охорони атмосферного повітря спрямовується на забезпечення додержання вимог законодавства про охорону і використання атмосферного повітря всіма державними органами, а також підприємствами, становами, організаціями та громадянами.
Стаття 39. Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря
Державний контроль у галузі охорони і використання атмосферного повітря здійснюється:
місцевими органами державної виконавчої влади;
Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та його органами на місцях;
Міністерством охорони здоров'я України та його органами на місцях у частині додержання нормативів екологічної безпеки (гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у атмосферному повітрі, гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу), інших правил і нормативів, спрямованих на попередження негативного впливу на здоров'я людей;
Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України та її органами на місцях у частині додержання нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та шкідливого впливу фізичних факторів, встановлених для відповідного типу автомобільного транспорту та сільськогосподарської техніки;
іншими державними органами, а також органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
Стаття 40. Виробничий контроль за охороною
атмосферного повітря
Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями, іншими органами в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона шкідливо впливає або може вплинути на стан атмосферного повітря.
Підприємства, установи, організації та інші органи зобов'язані здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів у атмосферне повітря від забруднюючих речовин і зниження шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів, оснащенням їх приладами, необхідними для постійного нагляду за ефективністю очищення, додержанням нормативів викидів забруднюючих речовин і рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів та додержанням інших вимог законодавства у галузі охорони атмосферного повітря.
Стаття 41. Громадський контроль у галузі охорони
атмосферного повітря
Громадський контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища відповідно до статті 36 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ).
Розділ VIII
Державний облік та моніторинг у галузі охорони
атмосферного повітря
Стаття 42. Державний облік у галузі охорони
атмосферного повітря
Державному обліку підлягають:
об'єкти, які шкідливо впливають або можуть вплинути на стан атмосферного повітря;
обсяги атмосферного повітря, що використовується як сировина основного виробничого призначення;
види і обсяги шкідливих речовин, що викидаються у атмосферне повітря;
види і розміри шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря.
Державний облік здійснюється за критеріями, що визначаються:
- у частині викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення - Міністерством охорони навколишнього природного середовища України;
- у частині шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря - Міністерством охорони здоров'я України.
Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється за єдиною системою у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 43. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
Збір, обробка, збереження та аналіз інформації про стан атмосферного повітря здійснюються у рамках єдиної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства охорони здоров'я України, Державного комітету України по гідрометеорології, а також підприємствами, установами і організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря.
Розділ IX
Правопорушення у галузі охорони атмосферного
повітря і відповідальність за них
Стаття 44. Порушення законодавства про охорону
атмосферного повітря
Правопорушеннями у галузі охорони атмосферного повітря є:
порушення прав громадян на екологічно безпечний стан атмосферного повітря;
перевищення лімітів та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря;
перевищення нормативів гранично допустимих рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря;
викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів;
здійснення незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат;
впровадження відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівля у зарубіжних країнах і експлуатація технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не відповідають встановленим вимогам щодо охорони атмосферного повітря;
порушення правил складування і утилізації промислових та побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, що спричинило забруднення атмосферного повітря;
проектування і будівництво об'єктів з порушенням норм і вимог щодо охорони і використання атмосферного повітря;
невиконання розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони та використання атмосферного повітря;
відмова від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, джерела забруднення, а також приховування або перекручення відомостей про стан екологічної обстановки, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря.
Законодавством України може бути встановлено відповідальність й за інші правопорушення у галузі охорони та використання атмосферного повітря.
Особи, винні у порушенні законодавства про охорону атмосферного повітря, несуть відповідальність відповідно до актів законодавства України.
Спори з питань охорони і використання атмосферного повітря вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.
Стаття 45. Відшкодування збитків, заподіяних в результаті
порушення законодавства про охорону атмосферного повітря
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, у порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Розділ X
Міжнародні відносини
Стаття 46. Участь України у міжнародному співробітництві
в галузі охорони атмосферного повітря
Україна бере участь у міжнародному співробітництві в галузі охорони атмосферного повітря відповідно до законодавства України та міжнародних угод, ратифікованих Україною.
Якщо міжнародними договорами встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору.
Президент України Л. Кравчук
м. Київ, 16 жовтня 1992 року
N 2707-XII