Договір
про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу
між Україною та Республікою Грузія

(Договір ратифіковано Постановою ВР
N 4021-12 від 24.02.94)

Україна і Республіка Грузія, надалі іменовані "Високі Договірні Сторони",

- спираючись на зв'язки, що склалися історично, багатовікові традиції доброго спілкування між їх народами,

- вважаючи, що подальший розвиток відносин дружби і взаємовигідного співробітництва між ними відповідає корінним інтересам обох держав і служить справі миру і безпеки,

- сповнені рішучості побудувати на своїх територіях демократичні правові держави,

- підтверджуючи свою відданість загальновизнаним нормам міжнародного права, цілям і принципам Статуту Організації Об'єднаних Націй,

- прагнучи внести всій вклад у розбудову мирної, демократичної і єдиної Європи на основі положень Хельсінського Заключного акта, інших документів Наради з безпеки та співробітництва в Європі,

- визнаючи необхідність підвищення якісного рівня своїх відносин та зміцнення правової бази співробітництва між двома державами,

домовились про таке:

Стаття 1

Високі Договірні Сторони розвивають свої відносини як дружні держави. Вони зобов'язуються послідовно керуватися принципами взаємної поваги їх державного суверенітету, територіальної цілісності і непорушності існуючих кордонів, рівноправності і невтручання у внутрішні справи одна одної, незастосування сили чи загрози силою, мирного врегулювання спорів, поважання прав людини і основних свобод, сумлінного виконання зобов'язань, а також іншими загальновизнаними нормами міжнародного права.

Стаття 2

Високі Договірні Сторони співробітничатимуть з метою зміцнення миру, підвищення стабільності й безпеки як у глобальному, так і в регіональному масштабі.

Вони сприяють продовженню процесу роззброєння, становленню і зміцненню систем та інститутів колективної безпеки, посиленню миротворчої ролі Організації Об'єднаних Націй та Наради з безпеки і співробітництва в Європі, підвищенню ефективності регіональних механізмів безпеки й співробітництва.

Стаття 3

Високі Договірні Сторони зобов'язуються вирішувати спори, що можуть виникнути між ними, виключно мирними засобами і таким чином, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир та безпеку.

Вони також використовуватимуть всі наявні в них можливості для того, щоб врегулювання спірних міжнародних проблем здійснювалось на основі норм міжнародного права, мирними засобами з використанням відповідних механізмів, що передбачені як Статутом ООН, так і новими структурами НБСЄ, що створюються.

Стаття 4

Високі Договірні Сторони ніколи і ні за яких обставин не використають свої збройні Сили одна проти одної. Кожна з Високих Договірних Сторін зобов'язується не допускати використання її території для підготовки та здійснення агресії або інших насильницьких дій проти іншої Сторони.

У випадку, якщо одна з Сторін стане об'єктом агресії, інша Сторона не видаватиме агресору будь-якої воєнної допомоги або іншого сприяння.

Стаття 5

Сторони тісно взаємодіють в рамках міжнародних організацій, членами яких вони є, а також на багатосторонніх конференціях і форумах з метою надання незворотного характеру позитивним змінам у Європі та у взаємовідносинах між державами в цілому, стимулювання міжнародного співробітництва у всіх галузях.

Стаття 6

Високі Договірні Сторони надають першорядного значення подальшому розвиткові, зміцненню та інституціоналізації загальноєвропейського процесу. Вони заявляють про готовність зробити конкретний внесок у формування єдиних європейських просторів - правового, економічного, культурного, екологічного, технологічного, транспортного та інших, сприяти цим самим зближенню європейських народів, спираючись на такі цінності, як мир, верховенство закону, поважання прав людини, політичний плюралізм, соціальна справедливість, свобода думки, совісті та віросповідання.

Стаття 7

Високі Договірні Сторони домовилися про проведення регулярних консультацій між главами держав і урядів, представниками органів державної влади і управління.

Предметом таких консультацій будуть ключові проблеми сучасності, зміцнення безпеки й співробітництва в світі та Європі, в тому числі в районі Чорного моря, подальший розвиток двосторонніх відносин, а також будь-які інші питання, що становлять взаємний інтерес.

Політичні консультації на найвищому рівні провадяться в міру необхідності. Зустрічі міністрів закордонних справ провадяться не менше як один раз на рік.

Сторони сприяють створенню необхідних умов для широкого обміну досвідом та інформацією між представниками урядів, відповідних міністерств та відомств, а також неурядових організацій.

Стаття 8

Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує громадянам та особам без громадянства, що постійно проживають на її території, (далі - громадяни), незалежно від їх національності, статі, мови, релігії, політичних та інших переконань, громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права та свободи у відповідності з законодавством і загальновизнаними міжнародними стандартами в галузі прав людини.

Кожна з Високих Договірних Сторін захищає права своїх громадян, які проживають на території іншої Сторони, надає їм заступництво та підтримку у відповідності з загальновизнаними нормами міжнародного права.

Стаття 9

Високі Договірні Сторони підтверджують, що поважання прав громадян, які належать до національних меншин, рівно як і дотримання ними зобов'язань перед державою, в якій вони проживають, є істотним фактором миру, справедливості, стабільності та демократії.

Сторони гарантують громадянам, які постійно проживають на їх території і які належать до національних меншин, ефективно і у повному обсязі здійснювати права людини і основні свободи і користуватися ними без будь-якої дискримінації і в умовах повної рівності перед законом.

Сторони забезпечують захист етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин на своїй території і створюють умови для її збереження і розвитку.

З метою забезпечення доступу національним меншинам, етнічна батьківщина яких знаходиться на території іншої Сторони, до цінностей їх національних культур, кожна із Сторін сприяє створенню бібліотек і забезпечення їх літературою та передплатою періодичних видань українською та грузинською мовами відповідно, заохочує відкриття музеїв, театрів та інших закладів, що пов'язані з культурою іншої країни, а також сприяє діяльності національних культурних товариств іншої Сторони.

Стаття 10

Високі Договірні Сторони забезпечують сприятливі умови для розвитку взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва. З цією метою вони надають одна одній режим найбільшого сприяння.

Сторони забезпечують одна одній сприятливі економічні, фінансові, правові та інші умови для розвитку господарської, у тому числі підприємницької діяльності, а також всіляко заохочують різні форми кооперації та прямих зв'язків між фізичними та юридичними особами обох держав.

Кожна з Високих Договірних Сторін утримуватиметься від дій, що завдають іншій Стороні економічних збитків.

Стаття 11

Високі Договірні Сторони з метою розвитку економіки обох держав співробітничають у галузях, що становлять взаємний інтерес.

Сторони сприяють збереженню, розвиткові і раціональному використанню коопераційних зв'язків, що склалися.

Конкретні сфери економічної діяльності між сторонами регулюватимуться окремими угодами.

Стаття 12

Високі Договірні Сторони, усвідомлюючи необхідність створення правових норм, що запобігають взаємним претензіям та гарантують захист прав власності Сторін, вирішують питання, що стосуються взаємного визнання прав і регулювання відносин власності, на основі окремих угод.

Стаття 13

Високі Договірні Сторони, які є причорноморськими державами, тісно співробітничають в рамках Стамбульської Декларації про Чорноморське економічне співробітництво від 25 червня 1992 року.

Сторони і надалі всебічно сприятимуть підвищенню ролі ефективності Чорноморського економічного співробітництва.

Стаття 14

Високі Договірні Сторони надають пріоритетного значення забезпеченню екологічної безпеки, охороні навколишнього природного середовища і раціональному використанню водних ресурсів. Діючи у відповідності з двосторонніми і багатосторонніми угодами, Сторони вживатимуть необхідних заходів по запобіганню забрудненню навколишнього середовища, забезпеченню раціонального і ресурсозберігаючого природокористування, сприятимуть розробці та здійсненню спільних природоохоронних програм і проектів, особливо в екологічно напружених районах, прагнучи створення всеохоплюючої міжнародної системи екологічної безпеки і взаємодії.

Сторони укладуть окрему угоду з цих питань.

Стаття 15

Високі Договірні Сторони розвивають співробітництво в галузі освіти, науки і техніки, заохочуючи прямі зв'язки між учбовими закладами, науково-дослідницькими та проектно-конструкторськими закладами і підприємствами, здійснення спільних програм і розробок, особливо на пріоритетних напрямках і галузі передових технологій.

Сторони взаємодіють і створюють сприятливі умови у підготовці кадрів, обміні вченими, фахівцями, аспірантами та студентами, взаємно визнають документи про загальну середню освіту, провадять необхідну роботу, пов'язану із взаємним визнанням дипломів про середню професійно-технічну, вищу освіту, вчені ступені та звання, а також сприяють поглибленню тісних контактів на довготривалій основі між їх національними академіями та науковими центрами. Сторони співробітничають у питаннях захисту прав на інтелектуальну та наукову власність. Сторони укладуть окрему угоду з питань науки та освіти.

Стаття 16

Високі Договірні Сторони підтверджують прагнення розвивати та поглиблювати контакти і зв'язки в галузі культури та мистецтва. Сторони всіляко сприяють розширенню культурних обмінів, поглибленому ознайомленню народів двох країн з їх культурно-історичною спадщиною, досягненнями сучасної культури, співробітництву у справі збереження історико-художніх і культурних пам'яток, заохочують на взаємній основі відкриття та діяльність культурно-інформаційних центрів.

Стаття 17

Високі Договірні Сторони підтримують і розвивають широкі зв'язки та діалог між українським та грузинським народами в дусі взаєморозуміння і дружби, поваги до звичаїв, релігійних особливостей та самобутності двох народів.

Сторони сприяють розширенню контактів між громадянами своїх країн, розвиткові співробітництва по лінії громадянських об'єднань та релігійних організацій, а також засобів масової інформації з метою організації спільних програм трансляції та ретрансляції радіо- й телепередач обох держав.

Особлива увага приділятиметься поглибленню контактів та зв'язків між парламентами та іншими виборними органами влади двох країн. Сторони сприятимуть співробітництву по лінії поріднених міст.

Стаття 18

Високі Договірні Сторони співробітничають в сфері боротьби із злочинністю, в тому числі з її організованими формами, що мають міждержавний та міжрегіональний характер, тероризмом, повітряним та морським піратством, нелегальною міграцією, корупцією, незаконними фінансовими операціями, фальшивомонетництвом, незаконним обігом наркотичних і психотропних речовин, незаконними операціями зі зброєю, боєприпасами, вибуховими, отруйними і радіоактивними речовинами, контрабандою, включаючи незаконний вивіз культурних, історичних, археологічних цінностей.

Сторони укладуть окремі угоди з цих та інших питань, що становлять взаємний інтерес.

Стаття 19

Високі Договірні Сторони забезпечують умови для нормальної роботи та на основі взаємності всіляко сприяють діяльності акредитованих на їх території дипломатичних, консульських, торговельних та інших офіційних представництв іншої Сторони.

Стаття 20

Високі Договірні Сторони укладуть окремі договори та угоди про співробітництво в інших сферах міждержавних або міжвідомчих відносин, що становлять взаємний інтерес.

Стаття 21

Цей Договір не зачіпає прав і зобов'язань щодо діючих договорів та угод, укладених Високими Договірними Сторонами з іншими державами.

Стаття 22

Високі Договірні Сторони заявляють, що цей Договір не спрямований проти третіх країн. Обидві Сторони розглядають своє співробітництво як складовий та динамічний елемент подальшого розвитку процесу НБСЄ.

Стаття 23

Цей Договір підлягає ратифікації і набуває чинності в день обміну ратифікаційними грамотами.

Стаття 24

Цей Договір укладається терміном на десять років. Його дія автоматично продовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна з Сторін не заявить шляхом письмового повідомлення про своє бажання денонсувати його, але не пізніше, ніж за шість місяців до закінчення відповідного строку Договору.

Стаття 25

Цей Договір буде зареєстрований в секретаріаті ООН у відповідності з статтею 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Здійснено у місті Києві 13 квітня 1993 року у двох примірниках, кожний українською та грузинською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.