Документ втратив чиннiсть!

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

(Закон втратив чинність на підставі Закону
Верховної Ради України
N 150-VI від 20 березня 2008 ро
ку)

( Додатково див. Тимчасове положення про закупівлю товарів,
робіт і послуг за державні кошти, затверджене Постановою КМ
N 274 від 28.03.2008 )

Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти

Цей Закон встановлює загальні правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

Розділ I Загальні положення

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

замовник - органи державної влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм установи та організації, а також установи і підприємства, уповноважені відповідно Кабінетом Міністрів України або органами місцевого самоврядування здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти;

органи державної влади - орган законодавчої влади, міністерства, інші центральні чи місцеві органи виконавчої влади, органи судової влади чи прокуратури;

державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом;

державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти державних цільових фондів, кошти Пенсійного фонду України, державні кредитні ресурси;

постачальник (виконавець) (далі - виконавець) - суб'єкт господарювання (резидент або нерезидент), який підтвердив намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подав тендерну пропозицію;

товари - продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів;

роботи - будь-яка діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічним переозброєнням діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомки та інші, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самого будівництва;

послуги - будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування;

тендерна документація - документація, що готується замовником та передається виконавцям для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмету закупівлі;

тендерний комітет - група спеціалістів, що призначається замовником відповідальною за здійснення процедур закупівлі згідно з положеннями цього Закону;

тендерна пропозиція - пропозиція щодо певного предмета закупівлі, яка готується та подається виконавцем замовнику відповідно до вимог тендерної документації;

альтернативна тендерна пропозиція - пропозиція, яка може бути подана виконавцем замовнику додатково у складі тендерної пропозиції, якщо це передбачено процедурою закупівлі і відрізняється від пропозиції, розробленої відповідно до умов, передбачених тендерною документацією;

акцепт тендерної пропозиції - прийняття замовником тендерної пропозиції та надання згоди на її оплату. Тендерна пропозиція вважається акцептованою, якщо замовником в установлений у тендерних документах строк подано письмове підтвердження виконавцю у акцепті тендерної пропозиції після визначення його переможцем процедури закупівлі;

торги - порядок здійснення конкурентного відбору виконавців щодо закупівлі товарів, виконання робіт, надання послуг за процедурами, встановленими цим Законом;

преференційна поправка - спосіб надання замовником переваги вітчизняному виробнику при визначенні переможця процедур закупівель шляхом застосування відсоткової межі до ціни його тендерної пропозиції у порівнянні з найбільш вигідною серед поданих у розмірах, встановлених цим Законом;

договір про закупівлю - будь-який договір купівлі між замовником та виконавцем - переможцем процедур закупівлі, який укладається в результаті їх здійснення;

забезпечення тендерної пропозиції (далі - тендерне забезпечення) надання виконавцем замовнику гарантій щодо забезпечення виконання ним зобов'язань, які виникають у зв'язку з поданням тендерних пропозицій, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити у готівкових коштах, векселі;

забезпечення виконання договору про закупівлю - надання виконавцем замовнику гарантій виконання ним вимог договору про закупівлю, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити у готівкових коштах, векселі;

вітчизняний виробник - суб'єкт підприємництва - резидент, який здійснює виробництво товарів, виконує роботи чи надає послуги на території України.

Стаття 2. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів.

2. Особливості відносин, що виникають у зв'язку з закупівлею товарів, робіт і послуг, що здійснюються в межах державного оборонного замовлення, а також з закупівлею інших спеціально визначених Кабінетом Міністрів України (специфічних) товарів (робіт і послуг), визначаються окремими актами законодавства України.

Стаття 3. Спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг

1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг (далі - уповноважений орган) визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Основними функціями уповноваженого органу є:

розробка нормативно-правових актів щодо функціонування системи державних закупівель;

проведення обліку закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та торги, що відбулися;

участь в економічному обгрунтуванні окремих статей видатків Державного бюджету України;

погодження іншої, ніж відкриті торги, процедури закупівлі, що здійснюється у порядку, встановленому уповноваженим органом;

підготовка та подання до Кабінету Міністрів України квартальних звітів щодо здійснення замовниками закупівель;

розгляд та надання висновків із спірних питань у разі їх виникнення до моменту укладення угоди про закупівлю;

роз'яснення порядку застосування законодавства України про закупівлі;

подання разом із Рахунковою палатою до Верховної Ради України щорічного звіту щодо здійснення замовниками закупівель;

контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;

подання матеріалів у правоохоронні органи стосовно фактів про порушення правил закупівель, за які передбачена адміністративна чи кримінальна відповідальність;

співробітництво з органами Антимонопольного комітету України щодо виявлення порушень антимонопольного законодавства у сфері здійснення закупівель;

консультаційна та методична допомога замовникам у здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, у тому числі надання зразків тендерної документації, іншої інформації щодо здійснення закупівель;

організація навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення їх кваліфікації з виданням відповідного сертифіката встановленого зразка;

міжнародне співробітництво у сфері закупівель та підтримка участі вітчизняних товаровиробників у торгах щодо закупівель за межами України;

видання "Вісника державних закупівель".

3. Уповноважений орган має право:

подавати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення замовника, відповідального за здійснення процедури закупівлі, у разі якщо предмет закупівлі належить до сфери діяльності кількох замовників;

вимагати від замовників звіт про результати здійснення процедури закупівлі відповідно до цього Закону та реалізацію договорів про закупівлю;

установлювати строки надання замовниками інформації про закупівлі, що плануються, укладені договори про закупівлі та їх виконання;

у разі виявлення порушень у процедурах закупівель вживати заходів згідно із цим Законом;

створювати регіональні видання "Вісника державних закупівель", визначати межі його розповсюдження та умови публікації оголошень в ньому;

визначати своїм рішенням:

форму або зразок оголошення про проведення процедур закупівлі та запрошення до участі в них;

додаткову інформацію, яка зазначається в оголошенні та запрошенні;

форму звіту про результати здійснення процедури закупівлі та додаткові вимоги до нього.

Стаття 4. Міжнародні зобов'язання України щодо здійснення
закупівель

Якщо норми міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, містять положення, відмінні від норм цього Закону, то застосовуються норми міжнародного договору України.

Стаття 5. Недискримінація виконавців

Вітчизняні та іноземні виконавці беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах відповідно до положень цього Закону, за винятком випадків, коли застосовуються положення статті 6 цього Закону.

Стаття 6. Умови захисту вітчизняного ринку

1. Замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної поправки до її ціни або обмежує участь у процедурі закупівлі виключно вітчизняними виробниками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за умови, що очікувана вартість предмета закупівлі не перевищує суму, еквівалентну:

для товарів - 200 тисячам євро;

для послуг - 300 тисячам євро;

для робіт - 4 мільйонам євро.

Розмір преференційної поправки повинен становити 10 відсотків ціни тендерної пропозиції.

2. Замовник застосовує преференційну поправку до ціни тендерної пропозиції, поданої підприємствами Українського товариства сліпих, Українського товариства глухих, Спілки організацій інвалідів України та підприємствами України, працівниками яких є особи, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі.

У цих випадках розмір преференційної поправки повинен становити 15 відсотків ціни тендерної пропозиції, навіть за умови участі у процедурі закупівлі лише вітчизняних виробників.

3. У разі якщо предметом закупівлі є послуги чи роботи, що здійснюються на території України, замовник має право вимагати від іноземного виконавця, що бере участь у процедурі закупівлі, виконання цих послуг чи робіт з використанням вітчизняної сировини, матеріалів та робочої сили.

4. Про застосування умов, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, замовник повинен поінформувати виконавців у оголошенні про здійснення процедури закупівлі. Рішення замовника про застосування таких умов не може бути змінено до закінчення процедури закупівлі.

Стаття 7. Несхвальні дії виконавців

1. За погодженням з уповноваженим органом замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що виконавець пропонує, дає або погоджується дати прямо або опосередковано будь-якій посадовій особі чи колишньому службовцю замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція про найм на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або на застосування замовником певного виду процедури закупівлі.

2. Інформація про відхилення тендерної пропозиції та підстави для відхилення у разі підтвердження зазначених у частині першій цієї статті несхвальних дій виконавця подається замовником у звіті про результати проведення процедури закупівлі та протягом семи календарних днів повідомляється виконавцю, який їх допустив.

Розділ II

Загальні умови здійснення закупівлі

Стаття 8. Публікація оголошень про здійснення закупівлі

1. Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення процедури попередньої кваліфікації публікуються у "Віснику державних закупівель", що видається уповноваженим органом, в інших друкованих засобах масової інформації, у відповідних міжнародних виданнях згідно з частиною третьою цієї статті.

2. Процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї у "Віснику державних закупівель", за винятком:

здійснення закупівлі, очікувана вартість якої або частка державних коштів у якій не перевищує суму, еквівалентну 10 тисячам євро (для робіт 40 тисячам євро);

застосування замовником процедури закупівлі у одного виконавця чи торгів з обмеженою участю у порядку, встановленому цим Законом.

3. Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення процедури попередньої кваліфікації розміщуються у відповідних міжнародних виданнях чи міжнародній мережі електронного зв'язку у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну:

для товарів - 200 тисячам євро;

для послуг - 300 тисячам євро;

для робіт - 4 мільйонам євро.

Стаття 9. Форма повідомлень під час здійснення процедур
закупівлі

1. Дійсними визнаються тільки ті заяви та повідомлення, що були подані у письмовій формі, встановленій замовником.

2. Якщо під час здійснення процедур закупівлі сторони передавали інформацію в інших формах, ніж письмова, зміст такої інформації повинен бути письмово підтверджений ними.

Стаття 10. Мова, що застосовується під час здійснення
процедури закупівлі

1. Оголошення про здійснення процедури закупівлі, запрошення до участі у процедурах закупівлі, повідомлення про проведення процедури попередньої кваліфікації, а також тендерна документація готуються українською мовою та однією з іноземних мов, що використовуються у міжнародній торгівлі, у разі якщо участь у процедурі закупівлі не обмежується вітчизняними виконавцями. Тексти повинні бути автентичними, визначальним є україномовний текст.

2. Тендерні пропозиції подаються мовою (мовами), зазначеною (зазначеними) замовником у тендерній документації.

Стаття 11. Відмова в участі у процедурі закупівлі

1. Рішення про відмову виконавцю в участі у процедурі закупівлі приймається у разі, якщо:

виконавця у встановленому порядку визнано банкрутом чи стосовно нього порушено справу про банкрутство;

замовник отримав інформацію про те, що:

фізичну особу, яка є виконавцем, було засуджено за злочин, вчинений під час здійснення процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято і не погашено у встановленому порядку;

посадову особу виконавця, яку призначено ним відповідальною за здійснення процедури закупівлі, було засуджено за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято і не погашено у встановленому порядку.

2. Причини відмови виконавцю в участі у процедурі закупівлі відповідно до цієї статті зазначаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі і протягом семи календарних днів з дня прийняття відповідного рішення повідомляються заінтересованому виконавцю.

Стаття 12. Тендерні комітети та обмеження щодо участі в них

1. Порядок створення і головні функції тендерних комітетів визначаються окремим рішенням уповноваженого органу.

2. Особи, які є близькими родичами (подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки) керівників або представників виконавців (юридичних, а також фізичних осіб) не можуть входити до складу тендерного комітету, а також бути експертами з питань щодо дотримання процедури закупівлі.

Стаття 13. Процедури здійснення закупівлі

Закупівля може здійснюватися шляхом таких процедур:

відкритих торгів;

торгів з обмеженою участю;

двоступеневих торгів;

запиту цінових пропозицій (котирувань);

закупівлі в одного постачальника (виконавця).

Стаття 14. Умови застосування процедур закупівель

1. Основною процедурою здійснення закупівель є відкриті торги.

2. Застосування інших, ніж відкриті торги, процедур закупівлі, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує 100 тисяч євро, потребує погодження з уповноваженим органом у встановленому ним порядку.

3. Замовник не має права ділити закупівлю на частини з метою уникнути застосування процедур, передбачених цим Законом.

Стаття 15. Кваліфікаційні вимоги до виконавців

1. Замовник може вимагати від виконавця надання інформації щодо його відповідності таким кваліфікаційним вимогам:

наявність відповідного дозволу або ліцензії на виконання певних робіт чи послуг;

наявність коштів, обладнання та працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

сплата податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених законодавством України;

здійснення підприємницької діяльності відповідно до положень його статуту;

відсутність підстав для відмови в торгах, передбачених статтею 11 цього Закону;

виконання аналогічних договорів.

2. Кваліфікаційні вимоги, встановлені цією статтею, зазначаються у документації, необхідній для здійснення процедури попередньої кваліфікації (якщо така процедура застосовується), тендерній документації чи інших документах, пов'язаних з поданням тендерних пропозицій.

3. Замовник не повинен встановлювати дискримінаційні вимоги до виконавців.

4. Замовник відхиляє пропозицію виконавця щодо участі у процедурі закупівлі на будь-якому етапі у разі, якщо:

виконавець надає недостовірну інформацію щодо його відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам;

виконавець не відповідає встановленим кваліфікаційним вимогам;

виконавець вчиняє дії, передбачені статтею 7 цього Закону.

Стаття 16. Процедура попередньої кваліфікації виконавців

1. До оголошення про здійснення процедури закупівлі чи до надання запрошення до участі у процедурі закупівлі замовник має право здійснити процедуру попередньої кваліфікації виконавців.

2. Інформація про здійснення процедури попередньої кваліфікації підлягає публікації у "Віснику державних закупівель", у відповідних міжнародних виданнях згідно з положеннями частини третьої статті 8 цього Закону та повинна бути надіслана виконавцям не пізніше ніж за 45 календарних днів до оголошення торгів або надання запрошень до участі у процедурах закупівлі. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 15 календарних днів з викладенням причин зміни у звіті про результати здійснення процедури закупівлі.

3. В інформації про здійснення процедури попередньої кваліфікації обов'язково зазначаються:

найменування та адреса замовника;

вид, кількість та місце поставки товарів, вид та місце виконання робіт або вид та місце надання послуг;

строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

визначення вимог, яким повинен відповідати виконавець;

місце та остаточний строк подання заявок на участь у процедурі попередньої кваліфікації;

інша необхідна інформація, що обгрунтовано вимагається замовником.

4. Замовник не пізніше ніж за 14 календарних днів до остаточного строку подання заявок на участь у процедурі попередньої кваліфікації надає всім виконавцям, що виявили бажання брати участь у процедурі:

інструкції щодо підготовки та подання заявок на участь у процедурі попередньої кваліфікації;

стислий виклад критеріїв та процедури оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам;

інформацію про документи, необхідні виконавцю для підтвердження відповідності поставленим вимогам;

прізвища, посади та способи зв'язку з представниками замовника, відповідальними за здійснення цієї процедури.

5. Замовник здійснює відбір виконавців для подальшої участі у процедурі закупівлі виключно на підставі їх відповідності умовам, зазначеним у частинах третій та четвертій цієї статті.

6. Замовник протягом п'яти календарних днів після завершення процедури попередньої кваліфікації повідомляє кожного виконавця, що брав у ній участь, про результати її здійснення.

7. До подальшої участі у процедурі закупівлі допускаються лише ті виконавці, які пройшли відбір за результатами здійснення процедури попередньої кваліфікації.

Стаття 17. Звіт про результати здійснення процедури закупівлі

1. У звіті про результати здійснення процедури закупівлі за встановленою формою, який зберігається замовником протягом трьох років, обов'язково зазначаються:

стислий опис предмета закупівлі;

найменування та адреси виконавців, що подали тендерні пропозиції, заявки на участь у процедурі попередньої кваліфікації, найменування та адреса виконавця, з яким укладено договір про закупівлю, а також ціна цього договору;

ціна і стислий опис інших основних умов кожної тендерної пропозиції та договору про закупівлю, а також додаткові умови, запропоновані виконавцями;

стислий виклад критеріїв порівняння та оцінки тендерних пропозицій і визначення переможця процедури закупівлі;

у разі відхилення окремих або всіх тендерних пропозицій - обгрунтування підстав відхилення;

дата публікації оголошення про заплановану закупівлю та оголошення про результат здійсненої закупівлі у "Віснику державних закупівель";

виклад причин і обставин, якими керувався замовник торгів під час обрання іншої процедури закупівлі, ніж процедура відкритих торгів, з обгрунтуванням її вибору;

стислий виклад будь-яких запитів щодо роз'яснення умов здійснення процедури попередньої кваліфікації або тендерної документації, відповідей на них, а також будь-яких змін цієї документації;

у разі якщо в результаті торгів не було укладено договір про закупівлю, - виклад підстав такого рішення;

у разі застосування умов, передбачених статтею 6 цього Закону, - виклад підстав такого застосування;

у разі відхилення тендерної пропозиції відповідно до положень цього Закону - виклад підстав для відхилення;

відомості про кваліфікацію виконавців, що подали тендерні пропозиції; заявки на участь у процедурі попередньої кваліфікації або запис про відсутність таких заявок; підстави застосування процедури попередньої кваліфікації виконавців; подані оскарження, позови та результати їх розгляду; зупинення процедури закупівлі; склад тендерного комітету.

2. За винятком випадків, коли цього вимагає рішення суду, арбітражного суду, тендерний комітет не повинен розкривати:

інформацію, надання якої суперечить законодавству, не відповідає державним інтересам, законним комерційним інтересам сторін чи порушує принципи чесної конкуренції;

інформацію, що стосується розгляду, оцінки та порівняння тендерних пропозицій, крім зазначеної в абзаці шостому частини першої цієї статті.

Розділ III

Процедури відкритих торгів та торгів з обмеженою участю

Стаття 18. Умови застосування процедур відкритих торгів та
торгів з обмеженою участю щодо закупівлі товарів, робіт, послуг

1. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право надавати всі заінтересовані виконавці, запрошені замовником шляхом публікації оголошення відповідно до положень статті 8 цього Закону.

2. Під час проведення торгів з обмеженою участю тендерні пропозиції мають право надавати лише ті виконавці, які запрошені замовником взяти участь у процедурі закупівлі.

3. Процедури торгів з обмеженою участю можуть застосовуватися у разі, якщо:

товари, роботи чи послуги через їх складний або спеціалізований характер можуть бути запропоновані обмеженою кількістю виконавців;

закупівля товарів, робіт чи послуг у зв'язку з їх спеціальним призначенням становить державну таємницю.

4. Під час проведення торгів з обмеженою участю замовник запрошує до участі у процедурі закупівлі таку кількість виконавців, яка могла б забезпечити вибір найбільш вигідної пропозиції та конкуренцію, але не менше двох.

Стаття 19. Інформування виконавців про проведення процедури
відкритих торгів та торгів з обмеженою участю

1. В оголошенні про проведення відкритих торгів обов'язково зазначаються:

найменування та юридична адреса замовника торгів;

вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт або надання послуг;

строк поставки товарів, виконання робіт або надання послуг;

кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати виконавці;

інформація про застосування умов захисту вітчизняного виробника відповідно до положень статті 6 цього Закону;

способи та місце отримання тендерної документації та розмір плати за неї (якщо таку плату встановлено замовником);

місце та строк подання тендерних пропозицій;

місце та дата розкриття тендерних пропозицій.

2. У запрошенні до участі у торгах з обмеженою участю обов'язково повинна бути зазначена інформація, передбачена абзацами другим - сьомим частини першої цієї статті.

3. Строк для подання тендерних пропозицій має становити 45 календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів чи відправлення запрошення до участі в них. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 15 календарних днів. Причини скорочення строку викладаються у звіті; вони не повинні свідчити про наміри замовника послабити конкуренцію між виконавцями.

Стаття 20. Порядок надання тендерної документації

1. Замовник надсилає виконавцю тендерну документацію протягом семи календарних днів з дня отримання від виконавця запиту про надання необхідних документів.

2. У разі проведення торгів з обмеженою участю на закупівлю товарів і послуг тендерна документація надсилається одночасно із запрошенням до участі у торгах.

3. За надання тендерної документації замовник має право вимагати плату, яка не повинна перевищувати суму, необхідну для покриття витрат на підготовку такої документації та її розсилання.

4. У разі проведення торгів на закупівлю робіт тендерна документація надсилається після попередньої оплати виконавцем витрат на її підготовку.

5. У разі здійснення процедури попередньої кваліфікації тендерна документація надсилається всім виконавцям, що за її результатами пройшли відбір.

Стаття 21. Тендерна документація

1. Тендерна документація повинна містити:

інструкцію щодо підготовки тендерних пропозицій;

перелік критеріїв, які висуваються тендерним комітетом з метою оцінки відповідності виконавців встановленим кваліфікаційним вимогам;

інформацію про необхідність документального підтвердження відповідності виконавців встановленим кваліфікаційним вимогам;

інформацію про характер і необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі:

- відповідну технічну специфікацію, плани, креслення, малюнки, підготовлені відповідно до частин другої та третьої цієї статті;

- кількість товару;

- місце, де мають бути виконані роботи чи надані послуги;

- додаткові послуги, які мають бути надані;

- строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції;

зазначення основних умов, які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю чи проекту договору про закупівлю;

опис окремої частини або частин предмета закупівлі, щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції у разі, якщо виконавцям дозволяється подати тендерні пропозиції тільки стосовно частини товарів, робіт чи послуг, що закуповуються;

спосіб оцінки і порівняння альтернативних тендерних пропозицій;

методику розрахунку ціни тендерної пропозиції із зазначенням того, чи повинна вона включати інші елементи, крім вартості самих товарів, робіт чи послуг, наприклад, витрати на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, сплату митних тарифів, податків тощо;

інформацію про валюту (валюти), у якій (яких) має бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції;

зазначення мови (мов), якою (якими) мають бути складені тендерні пропозиції;

вимоги замовника щодо надання тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору про закупівлю;

умови повернення чи неповернення тендерного забезпечення;

зазначення способу, місця та кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

виклад процедури надання роз'яснень щодо тендерної документації, а також повідомлення про намір замовника провести збори виконавців;

зазначення строку, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;

зазначення місця, дати та часу розкриття тендерних пропозицій;

зазначення прізвища, посади та адреси однієї чи кількох посадових осіб або інших працівників замовника, уповноважених здійснювати зв'язок із виконавцями;

інформацію про додаткові умови, необхідні для акцепту тендерної пропозиції.

2. Технічна специфікація, плани, креслення, малюнки чи описи предмета закупівлі, що вимагаються замовником, повинні містити:

детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, з викладенням об'єктивних технічних та якісних характеристик;

вимоги щодо технічних характеристик функціонування предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або коли доцільнішим є наведення таких показників;

посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію товарів, робіт чи послуг, що закуповуються з використанням існуючих міжнародних або національних стандартів, норм та правил.

3. Технічна специфікація не повинна містити посилань на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі коли таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".

Стаття 22. Надання роз'яснень щодо тендерної документації та
внесення до неї змін

1. Виконавець має право не пізніше ніж за сім календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації. Замовник протягом трьох робочих днів повинен дати відповідь на запит виконавця.

2. Не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення строку подання тендерних пропозицій замовник має право з власної ініціативи чи за результатами запитів виконавців внести зміни до тендерної документації та повідомити про зазначені зміни письмово всіх виконавців, яким замовник надав тендерну документацію.

3. Якщо замовник проводить збори з метою роз'яснення будь-яких запитів щодо тендерної документації, він повинен вести протокол цих зборів з викладенням у ньому всіх роз'яснень щодо запитів і надіслати його всім виконавцям, яким було надано тендерну документацію, незалежно від їх присутності на зборах.

4. У разі несвоєчасного подання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації, її змін або якщо внесені до тендерної документації зміни є суттєвими, замовник повинен продовжити строк подання тендерних пропозицій. Рішення про продовження строку подання тендерних пропозицій приймається замовником з урахуванням того, що такий строк повинен бути достатнім для врахування виконавцями зазначених змін, доповнень або роз'яснень та своєчасного подання тендерних пропозицій, але не більшим ніж три робочих дні.

Стаття 23. Забезпечення тендерної пропозиції

1. Замовник повинен зазначити у тендерній документації вимоги щодо надання тендерного забезпечення, його розмірів, форми, а також випадки, коли тендерне забезпечення не повертається виконавцю.

2. На вимогу замовника виконавець під час подання тендерної пропозиції одночасно вносить тендерне забезпечення, розмір якого не повинен перевищувати одного відсотка очікуваної вартості у разі проведення торгів на закупівлю робіт та п'яти відсотків у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.

3. У разі якщо тендерне забезпечення буде вноситися за виконавця будь-яким іншим підприємством, установою чи організацією, виконавець повинен погодити таке рішення із замовником до подання тендерної пропозиції.

4. Тендерне забезпечення не повертається замовником у разі:

відкликання або зміни тендерної пропозиції виконавцем після закінчення строку її подання;

непідписання виконавцем, що став переможцем торгів, договору про закупівлю;

ненадання виконавцем, що став переможцем торгів, необхідних гарантій щодо виконання договору про закупівлю після акцепту його тендерної пропозиції, якщо надання таких гарантій передбачено тендерною документацією.

5. Замовник не може претендувати на тендерне забезпечення і повинен повернути відповідну суму виконавцю протягом 10 календарних днів з дня настання підстави для повернення тендерного забезпечення у разі:

закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного у тендерній документації;

укладення договору про закупівлю з виконавцем, що став переможцем торгів;

відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання, якщо це передбачено у тендерній документації;

закінчення процедур закупівлі без укладення договору про закупівлю з жодним із виконавців, що подали тендерні пропозиції.

Стаття 24. Порядок подання тендерних пропозицій

1. Тендерна пропозиція подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи виконавця у запечатаному конверті або в іншій формі, зазначеній у тендерних документах. На запит виконавця замовник підтверджує отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу отримання.

2. Тендерна пропозиція обов'язково супроводжується документом, що підтверджує надання виконавцем тендерного забезпечення у разі, якщо його надання передбачено тендерною документацією.

3. Тендерні пропозиції, отримані замовником після закінчення строку їх подання, не розкриваються і повертаються виконавцям, що їх подали.

4. Замовник має право до закінчення встановленого строку подання тендерних пропозицій прийняти рішення про його продовження у разі, якщо один чи більше виконавців не можуть подати свої тендерні пропозиції до зазначеного строку через об'єктивні причини. Повідомлення про продовження строку, можливі зміни місця та процедури розкриття тендерних пропозицій негайно надсилається кожному виконавцю, якому було надано тендерну документацію.

5. Тендерні пропозиції залишаються дійсними впродовж зазначеного у тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від виконавців продовження дії тендерних пропозицій.

Виконавець має право:

відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним тендерного забезпечення;

погодитися з вимогою та продовжити строк дії наданих ним тендерної пропозиції та тендерного забезпечення.

6. Виконавці, які не продовжують строку дії своїх тендерних забезпечень, вважаються такими, що відхилили вимогу щодо продовження дії своїх тендерних пропозицій.

7. Якщо інше не передбачено тендерною документацією, виконавець має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого тендерного забезпечення. Такі зміни чи заява про відкликання тендерної пропозиції можуть бути враховані у разі, якщо вони отримані замовником до закінчення строку подання тендерних пропозицій.

Стаття 25. Забезпечення виконання договору про закупівлю

1. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт, послуг замовник має право вимагати від виконавця - переможця процедури закупівлі внесення ним під час укладення договору про закупівлю забезпечення його виконання.

2. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 15 відсотків його кошторисної вартості під час здійснення закупівлі товарів і послуг та відповідно 5 відсотків у разі закупівлі робіт.

Стаття 26. Розкриття, оцінка та порівняння тендерних
пропозицій

1. Розкриття тендерних пропозицій відбувається у день, час та у місці, зазначених у тендерній документації.

2. До участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій замовником повинні бути допущені всі виконавці, що подали тендерні пропозиції, або їх уповноважені представники.

3. Під час розкриття тендерних пропозицій перевіряється наявність всіх необхідних документів, передбачених інструкцією щодо їх підготовки, правильність їх оформлення, а також мають бути оголошені замовником присутнім представникам виконавця найменування та адреса кожного виконавця, ціна кожної тендерної пропозиції. У разі запиту зазначені дані повідомляються виконавцям, які подали тендерні пропозиції, але не були присутніми під час їх розкриття. Ці відомості зазначаються у звіті про результати здійснення процедури закупівлі.

4. Замовник має право звернутися до виконавців за роз'ясненнями змісту їх тендерних пропозицій з метою полегшення їх розгляду, оцінки та порівняння.

5. Замовник не повинен ініціювати будь-які переговори з виконавцем щодо внесення змін до змісту поданої тендерної пропозиції, включаючи зміни її ціни та коригування тендерної пропозиції.

6. Під час розкриття тендерних пропозицій можливе виправлення арифметичних помилок, виявлених у поданій тендерній пропозиції, за умови отримання письмової згоди виконавця на таке виправлення.

7. Замовник визначає виконавця - переможця торгів із числа тих тендерних пропозицій, які не були відхилені на основі критеріїв оцінки тендерних пропозицій, зазначених у тендерній документації.

Такими критеріями оцінки можуть бути:

найнижча ціна;

строк поставки (виконання);

якість, естетичні та функціональні характеристики, екологічна чистота;

післяпродажне обслуговування;

умови розрахунків;

можливість економічних переваг, що з'являються у зв'язку з реалізацією тендерної пропозиції;

експлуатаційні витрати, пов'язані з використанням завершеного будівництвом об'єкта;

передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, послуг, що пропонуються виконавцем.

8. У разі якщо для визначення найкращої тендерної пропозиції використовуються критерії інші, ніж ціна, у тендерній документації має бути визначений (якщо це можливо) їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій.

9. Замовник має право запросити від виконавця - переможця процедури закупівлі повторне підтвердження відповідності його кваліфікаційним вимогам згідно із статтею 15 цього Закону. У разі відмови виконавця надати таке підтвердження замовник має відхилити його тендерну пропозицію і визначити серед інших пропозицій найкращу.

10. Для оцінки тендерних пропозицій можуть залучатися відповідні експертні організації чи окремі експерти, рекомендації яких можуть бути використані під час визначення переможця процедури закупівлі.

11. Інформація щодо розгляду, оцінки та порівняння тендерних пропозицій не надається виконавцям або іншим особам, які офіційно не брали участі у процедурі закупівлі, за винятком випадків, коли така інформація вимагається уповноваженим органом для розгляду поданої на його адресу скарги щодо порядку здійснення процедури закупівлі.

Стаття 27. Відхилення тендерних пропозицій

1. Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо:

виконавець не відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим статтею 15 цього Закону;

тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації;

виконавець, який подав тендерну пропозицію, не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки;

виконавець своїми діями призвів до виникнення обставин, зазначених у статті 7 цього Закону.

2. Замовник може відхилити всі тендерні пропозиції до акцепту тендерної пропозиції, якщо це передбачено у тендерній документації.

Стаття 28. Відміна торгів чи визнання торгів такими, що не
відбулися

1. Торги відміняються у разі, якщо:

на участь у торгах було подано менше двох тендерних пропозицій;

було відхилено всі тендерні пропозиції відповідно до вимог статті 27 цього Закону.

2. Торги визнаються такими, що не відбулися, у разі:

якщо ціна найбільш вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі;

якщо здійснення закупівлі перестало відповідати державним потребам внаслідок настання непередбачуваних об'єктивних обставин (дії непереборної сили).

3. Рішення про відміну торгів замовник повідомляє шляхом публікації оголошення у "Віснику державних закупівель" із зазначенням причин.

4. Повідомлення про відміну торгів, а також визнання торгів такими, що не відбулися, надсилається замовником всім постачальникам (виконавцям) протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.

Стаття 29. Акцепт тендерної пропозиції та укладення договору
про закупівлю

1. Замовник акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою.

2. Повідомлення про акцепт тендерної пропозиції надсилається переможцю торгів протягом п'яти календарних днів з дня їх закінчення.

У тижневий строк замовник дає оголошення у "Віснику державних закупівель", яким інформує інших виконавців про результати торгів і зазначає назву та місцезнаходження виконавця-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою.

3. З виконавцем, тендерну пропозицію якого було акцептовано, протягом чотирнадцяти робочих днів укладається договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.

4. У разі відмови виконавця, тендерну пропозицію якого було акцептовано, підписати договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації замовник повторно визначає найкращу тендерну пропозицію з тих, строк дії яких ще не минув, за винятком випадків, коли всі тендерні пропозиції було відхилено.

Розділ IV

Процедура двоступеневих торгів

Стаття 30. Умови застосування процедури двоступеневих торгів

1. Процедура двоступеневих торгів застосовується у таких випадках:

замовник не може скласти конкретний перелік товарів (робіт) або визначити вид послуг, а також якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з виконавцями;

всі тендерні пропозиції, подані виконавцями на відкриті торги, замовник відхилив через змову виконавців щодо ціни відповідного товару, робіт чи послуг, а також коли виконавці, які подали тендерні пропозиції, не відповідали вимогам, викладеним у тендерній документації;

для нових будівельних робіт, які є повторенням подібних будівельних робіт, що відповідають типовому проекту, щодо якого первинний договір про закупівлю було укладено згідно з положеннями розділу III цього Закону;

предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів або розроблень, надання консультаційних та інших спеціальних послуг.

2. Процедура двоступеневих торгів здійснюється у два етапи:

на першому етапі всім виконавцям пропонується подавати попередні тендерні пропозиції, без зазначення ціни. Тендерна документація при цьому повинна лише передбачати пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійної та технічної компетентності виконавців та їх відповідності кваліфікаційним вимогам.

Замовник проводить переговори з будь-ким із виконавців. Після отримання попередніх пропозицій замовник має право внести зміни до тендерної документації щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки пропозицій відповідно до цього Закону. Про зміну умов тендерної документації замовник інформує всіх виконавців під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів;

на другому етапі замовник пропонує виконавцям, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, надати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

3. Виконавці, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, до участі у другому етапі торгів надають тендерні забезпечення своїх пропозицій у разі, якщо це передбачено тендерною документацією.

4. Далі процедура двоступеневих торгів проводиться так само, як і процедура відкритих торгів.

Стаття 31. Запрошення до участі у процедурі
двоступеневих торгів та строки подання попередніх тендерних пропозицій

1. В оголошенні про здійснення процедури двоступеневих торгів обов'язково зазначаються:

найменування та юридична адреса замовника;

опис предмета закупівлі, у тому числі необхідні його технічні та інші параметри, а у разі, якщо предметом закупівлі є виконання робіт, - їх вид та орієнтовні строки виконання робіт;

перелік критеріїв, що висуваються замовником під час оцінки тендерних пропозицій;

строки та місце подання попередньої тендерної пропозиції.

2. Строк подання виконавцями попередніх пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим ніж 30 календарних днів з дня опублікування оголошення про здійснення процедури двоступеневих торгів.

Розділ V

Процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі у одного виконавця

Стаття 32. Порядок застосування процедури запиту цінових
пропозицій (котирувань)

1. Замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) для закупівель вже готових для вжитку товарів чи послуг, які не виробляються спеціально або за окремими специфікаціями замовника і для яких є постійно діючий ринок, та за умов, що вартість закупівлі не перевищує суму, еквівалентну 10 тисячам євро (для робіт - 40 тисячам євро).

2. Під час застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) замовник подає запит щодо цінових пропозицій (котирувань) не менше ніж трьом виконавцям.

3. Кожному виконавцю, до якого звернено запит, повинно бути повідомлено про те, чи включаються у вартість товарів чи послуг витрати на транспортування, страхування, сплату мита, податків та інших зборів і обов'язкових платежів.

4. Кожен виконавець має право подати тільки одну цінову пропозицію, яка не може бути в подальшому змінена. Пропозиція подається у запечатаному конверті чи в іншій формі, визначеній замовником, не пізніше встановленого ним строку.

5. Пропозиції розкриваються у визначений замовником час. До розкриття тендерних пропозицій мають бути запрошені всі виконавці, що подали свої пропозиції. Замовник протягом шести календарних днів інформує про результати здійснення процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) усіх виконавців, що подали свої цінові пропозиції, але не були присутні під час розкриття пропозицій.

6. Замовник укладає договір про закупівлю з тим виконавцем-переможцем, який подав пропозицію з найнижчою ціною, що задовольняє замовника.

Стаття 33. Умови застосування процедури закупівлі у одного
виконавця

1. Закупівля у одного виконавця - це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з виконавцем після проведення з ним переговорів.

2. Процедура закупівлі у одного виконавця застосовується замовником після погодження в установленому порядку з уповноваженим органом у разі:

закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов'язаної із захистом авторських прав;

відсутності конкуренції (з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені (виконані) тільки певним виконавцем, і при цьому немає альтернативи;

потреби у здійсненні додаткових поставок первинним виконавцем, призначених для часткової заміни або розширення поставок, коли зміна виконавця може призвести до закупівлі обладнання або послуг, які не відповідають вимогам взаємозаміни з наявним обладнанням або послугами;

необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови, що договір буде укладено з виконавцем цих робіт, якщо такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним договором. При цьому загальна вартість договору на додаткові роботи не повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного договору;

закупівлі товарів, робіт чи послуг, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю;

укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного конкурсу;

закупівель, які здійснюються за значно нижчими від ринкових цінами, що діють протягом дуже короткого строку;

закупівлі послуг щодо виконання наукових досліджень та розробок, медичних та побутових послуг;

виникнення нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими економічними чи соціальними обставинами, яких замовник не міг передбачити.

Розділ VI

Договір про закупівлю

Стаття 34. Основні вимоги до договору про закупівлю

1. Договір про закупівлю набуває чинності з моменту його підписання замовником та виконавцем, визначеним переможцем процедури закупівлі.

2. Договір про закупівлю укладається тільки у письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу України.

3. Копія укладеного договору про закупівлю подається уповноваженому органу на його вимогу.

Стаття 35. Відмова замовника від виконання умов договору про
закупівлю

1. У разі виникнення обставин, які неможливо було передбачити під час укладення договору про закупівлю та які призвели до зміни ситуації, за якої закупівля перестала відповідати державним інтересам, замовник може, за погодженням з уповноваженим органом, внести зміни до будь-якої частини укладеного договору про закупівлю чи відмовитися від його виконання протягом одного місяця з дня виникнення таких обставин відповідно до порядку, встановленого Цивільним кодексом України.

2. Якщо відмова замовника виконувати умови договору про закупівлю була спричинена обставинами, передбаченими частиною першою цієї статті, замовник зобов'язаний оплатити фактично виконану виконавцем частину договору про закупівлю товарів, робіт, послуг, а також компенсувати неотримані доходи.

3. Якщо замовник відмовляється задовольнити претензії виконавця щодо виконання договірних зобов'язань або не надає відповіді по суті претензії, виконавець має право відповідно до закону звернутися до суду чи арбітражного суду.

Розділ VII

Оскарження щодо застосування процедур закупівель

Стаття 36. Право на оскарження дій замовника

1. Будь-який виконавець, який вважає, що він зазнав або може зазнати збитків внаслідок порушення замовником процедур закупівлі, встановлених цим Законом, має право на оскарження дій замовника згідно з положеннями цього розділу Закону.

2. Об'єктом оскарження не може бути:

вибір процедури здійснення закупівлі;

застосування замовником положень статті 6 цього Закону;

рішення замовника про відхилення всіх тендерних пропозицій.

Стаття 37. Порядок подання та розгляду скарг з приводу
порушення замовником процедури закупівлі

1. До укладення договору про закупівлю скарга з приводу порушення замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності подається виконавцем, що бере в ній участь, замовнику або уповноваженому органу. У разі надходження скарги протягом трьох робочих днів з дня її одержання останній інформує про це замовника.

2. Замовник або уповноважений орган можуть не розглядати скаргу, якщо вона була подана пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня настання підстави для її подання.

3. Подання скарги відповідно до частини першої цієї статті зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 15 календарних днів.

4. Не пізніше п'яти календарних днів після отримання скарги замовник або уповноважений орган повинні повідомити всіх виконавців, яких стосується ця скарга, про її зміст, час і місце розгляду. Під час розгляду скарги будь-який виконавець має право взяти у цьому розгляді участь. Виконавець, який не брав участі у розгляді скарги, позбавляється права на подальше звернення з вимогами, аналогічними до тих, що були розглянуті.

5. Якщо скаргу не врегульовано шляхом переговорів на підставі взаємної згоди, замовник або уповноважений орган протягом 15 календарних днів з дня її отримання приймає обгрунтоване рішення, у якому необхідно зазначити:

у разі якщо скаргу не задоволено, - причини такого рішення;

у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково, - заходи, які вживатимуться для врегулювання конфлікту.

6. Якщо скаргу розглядає замовник, зазначене рішення надсилається уповноваженому органу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

7. У разі виявлення порушень встановленого порядку проведення процедури закупівлі за скаргою виконавців, які впливають на об'єктивність визначення переможця процедури закупівлі або призводять до дискримінації виконавців, уповноважений орган має право визнати результати такої процедури закупівлі недійсними та зобов'язати замовника розпочати нові процедури закупівлі.

Рішення уповноваженого органу про визнання результатів торгів недійсними є обов'язковим як для замовника, так і для виконавців, і є підставою для звернення до суду або арбітражного суду з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з участю у торгах. Відшкодування витрат здійснюється на основі рішення суду або арбітражного суду.

8. Примірник рішення замовника або уповноваженого органу щодо розгляду скарги надсилається виконавцям, які подали скаргу, протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття.

9. Рішення замовника або уповноваженого органу є остаточним, якщо замовник або виконавець протягом 15 календарних днів з дня його прийняття не звернувся до суду чи арбітражного суду згідно з частиною дев'ятою цієї статті.

10. Якщо замовник або уповноважений орган не приймає рішення у строк, зазначений в абзаці першому частини п'ятої цієї статті, виконавці, які подали скаргу, або замовник вправі звертатися в установленому порядку до суду або арбітражного суду відповідно до закону.

Стаття 38. Відповідальність за порушення законодавства про
здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за
державні кошти

За порушення вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, розробленими на його виконання, замовники, організатори торгів та їх учасники несуть адміністративну чи кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Розділ VIII

Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 22 лютого 2000 року
N 1490-III