ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про комітети Верховної Ради України
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 19, ст.134 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 117/95-ВР від 04.04.95,
ВВР, 1995, N 19, ст.135 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 40-XIV від 14.07.98, ВВР, 1998, N 40-41, ст.250
N 1430-III від 10.02.2000 )
( У назві і тексті Закону слова "постійні комісії"
замінені словом "комітети" у відповідних відмінках
згідно із Законом N 40-XIV від 14.07.98 )
Розділ 1. Загальні положення
Стаття 1.
1. Повноваження комітетів Верховної Ради України (далі - комітети ) визначаються Конституцією України ( 888-09 ) та цим Законом. Завдання і компетенція комітетів визначаються положеннями про відповідні комітети, що затверджуються Верховною Радою України, Регламентом ( 129а/94-ВР , 129б/94-ВР ) та постановами Верховної Ради України.
2. Порядок створення, ліквідації або реорганізації комітетів, обрання та відкликання голів комітетів визначається Регламентом Верховної Ради України.
3. Організація роботи комітетів визначається цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.
Стаття 2.
Перелік комітетів, функціональна спрямованість їх діяльності визначаються Верховною Радою України з урахуванням важливості проблем державного, господарського, соціально-культурного будівництва, а також інших факторів об'єктивного характеру.
Стаття 3.
Комітети є відповідальними перед Верховною Радою України і їй підзвітними. Діяльність комітетів координує Президія Верховної Ради України.
Стаття 4.
Комітети будують свою роботу на основі законності, гласності, рівноправності, вільного колективного обговорення і вирішення питань.
Розділ 2. Функції і повноваження комітетів
Стаття 5.
Основними функціями комітетів є:
1) законопроектна робота, яка включає організацію розробки за дорученням Верховної Ради України чи з власної ініціативи проектів законів та інших актів, що розглядаються Верховною Радою України, попередній розгляд та підготовку висновків і пропозицій щодо законопроектів, внесених іншими суб'єктами законодавчої ініціативи, доопрацювання та редагування за дорученням Верховної Ради України чи з власної ініціативи окремих законопроектів за наслідками розгляду їх у першому та наступних читаннях, визначення завдань щодо розробки законопроектів чи їх структурних частин, узагальнення зауважень і пропозицій, що надійшли внаслідок їх всенародного обговорення;
2) збір, вивчення, дослідження інформації з питань, що належать до компетенції комітетів, організація слухань з цих питань, в тому числі на засіданнях Верховної Ради України;
3) здійснення контролю за дотриманням та реалізацією Конституції та законів України, інших нормативних актів Верховної Ради України, за відповідністю підзаконних актів Конституції, законам України, а також вивчення ефективності їх застосування;
4) вивчення доцільності та ефективності дій Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, їх посадових осіб у питаннях, віднесених до компетенції комітетів, підготовка та подання відповідних висновків на розгляд Верховної Ради України та її Президії;
5) участь у складанні, прийнятті, контролі за виконанням державного бюджету в частині, що віднесена до компетенції комітетів, з метою забезпечення доцільності, економності та ефективності використання державних коштів;
6) попередній розгляд та підготовка висновків і пропозицій щодо ратифікації чи денонсації міжнародних договорів і угод, проектів перспективних програм економічного і соціально-культурного розвитку України, звітів про їх виконання та інших питань, що розглядаються Верховною Радою України;
7) попереднє обговорення кандидатур посадових осіб, які відповідно до Конституції та законів України обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, заслуховування та підготовка для розгляду Президією та Верховною Радою України відповідних висновків щодо цих кандидатур;
8) обговорення кандидатур посадових осіб, призначення яких відповідно до законодавства погоджується з комітетами, підготовка відповідних висновків щодо цих осіб.
Стаття 6.
1. Відповідно до Конституції України комітетам належить право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України. Це право здійснюється комітетами в порядку, визначеному статтею 11 Закону України "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 ).
2. Комітет, визначений головним з певного законопроекту чи проекту іншого акта Верховної Ради України, узагальнює та систематизує пропозиції, поправки і висновки інших комітетів та готує їх на розгляд Верховної Ради України. Вона має право також вносити пропозиції і поправки під час розгляду законопроекту на своєму засіданні.
Стаття 7.
Комітети мають право:
1) опубліковувати у пресі до внесення на розгляд Верховної Ради України у першому читанні проекти законів, що належать до їх компетенції, та звертатися до наукових установ і організацій, громадян та їх об'єднань з пропозицією висловити свою думку щодо цих законопроектів. У разі опублікування законопроекту повинні бути вказані всі розробники законопроекту, його структурних частин, а також ініціатори його внесення;
2) укладати в межах виділених комітетам коштів договори з науковими установами, навчальними закладами та спеціалістами на науково-інформаційний пошук, розробку, доопрацювання та експертизу законопроекту, залучати до цієї роботи працівників міністерств і відомств, місцевих органів влади;
3) вносити пропозиції до Верховної Ради України про проведення всенародного голосування (референдуму) з найважливіших питань державного життя країни.
Стаття 8.
1. Комітети з питань, що належать до їх відання, здійснюють контроль за виконанням Конституції та законів України, інших нормативних актів Верховної Ради України центральними органами державної виконавчої влади та місцевої влади, підприємствами і організаціями незалежно від форм власності, а також контроль за законністю, економністю та ефективністю витрат з державного бюджету. Результати цієї роботи повинні бути письмово оформлені і доведені до відома відповідних органів та посадових осіб.
2. Комітети у межах своєї компетенції вивчають практику застосування, впровадження та виконання прийнятих законів або їх окремих положень та ефективність їх дії.
3. Комітети розглядають будь-які пропозиції, що свідчать про потребу у прийнятті нових законодавчих актів або у внесенні змін і доповнень до чинних законодавчих актів, і в разі необхідності готують відповідний висновок на розгляд Верховної Ради України.
4. Комітети можуть також проводити дослідження тенденцій та прогнозування розвитку ситуації стосовно питань, що належать до їх компетенції.
5. Усі органи державної виконавчої влади, підприємства, установи і організації, їх посадові особи зобов'язані виконувати законні вимоги комітетів щодо надання їм оригіналів необхідних матеріалів і документів та їх копіювання.
6. Рекомендації комітетів підлягають обов'язковому розгляду органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та об'єднань громадян, підприємствами, установами і організаціями. Про результати розгляду та вжиті заходи повинно бути повідомлено комітетам у встановлений ними строк.
Стаття 9.
1. Комітети під час попереднього обговорення кандидатур посадових осіб, які відповідно до Конституції та законів України обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, а також при здійсненні своїх контрольних функцій можуть приймати обов'язкові для розгляду відповідними органами та посадовими особами рішення щодо невідповідності окремих керівників займаним посадам, а також ставити питання про їх відповідальність за порушення законодавства чи несумлінне виконання службових обов'язків.
2. У зв'язку з розглядом кандидатур посадових осіб, які відповідно до Конституції та інших законів України обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, комітети мають право вимагати необхідні для цього документи. Перелік таких документів визначається комітетами відповідно до законодавства України.
Стаття 10.
1. Комітети під час здійснення своїх функцій мають право в порядку контролю за додержанням Конституції і законів України, інших правових актів, прийнятих Верховною Радою України, контролю за законністю, економністю та ефективністю витрат, що здійснюються з державного бюджету, заслуховувати Першого віце-Прем'єр-міністра, віце-прем'єрів, міністрів України, керівників державних комітетів, відомств, інших органів державної виконавчої влади і організацій, профспілкових органів, а також органів місцевого самоврядування і об'єднань громадян, окремих громадян.
2. На пропозицію комітету керівники цих органів та організацій, інші посадові особи зобов'язані прибути на її засідання та дати роз'яснення щодо питань, які розглядаються цим комітетом в порядку виконання контрольних повноважень. За нез'явлення на засідання комітету, надання недостовірної, неповної інформації, відмову надати інформацію або за навмисне її приховування вони несуть відповідальність відповідно до законодавства України. Це положення не поширюється на інформацію, що становить державну таємницю, доступ до якої регулюється спеціальним законодавством.
3. Комітети мають право вимагати присутності посадових осіб, керівників установ та організацій, зазначених у частині першій цієї статті, на засіданні Верховної Ради України під час розгляду відповідного питання.
4. Комітети під час здійснення своїх контрольних повноважень мають право доручати відповідним органам проведення оперативно-розшукових дій, передбачених статтями 2, 5, 6 та пунктами 1, 3, 4 статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ).
Стаття 11.
Комітети мають право вносити пропозиції щодо порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України, робити на них доповіді і співдоповіді з питань, віднесених до їх відання, визначати доповідачів (співдоповідачів).
Стаття 12.
1. Комітети мають право звернутися з питань, віднесених до їх відання, до Голови Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, а також керівних органів, які утворюються або затверджуються Верховною Радою України, інших установ, закладів, організацій і підприємств незалежно від форм власності.
2. Звернення комітетів розглядаються в порядку, передбаченому Законом України "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 ).
3. За дорученням Верховної Ради України та її Президії, а також за власною ініціативою комітети готують висновки щодо окремих пропозицій або запитів народних депутатів України, поданих у встановленому законом порядку.
Стаття 13.
Комітети мають право вносити пропозиції щодо заслуховування на сесії Верховної Ради України звіту Кабінету Міністрів України про його роботу в цілому або з окремих питань, а також звітів керівників міністерств України та керівників інших органів державної виконавчої влади.
Стаття 14.
1. Комітети можуть звертатися до Конституційного Суду України. Перелік питань і порядок звернення до Конституційного Суду України визначаються законодавством про конституційне судочинство.
2. Комітети мають право вносити до Верховної Ради України пропозиції щодо тлумачення окремих положень законів та інших нормативних актів Верховної Ради України і порядку їх застосування.
3. Комітети в межах своєї компетенції мають право у своїх рішеннях давати роз'яснення щодо застосування положень чинних законів України. Роз'яснення комітетів не мають статусу офіційного тлумачення і не можуть змінювати встановлені чинними законами норми.
Стаття 15.
Комітети за погодженням з Президією Верховної Ради України здійснюють зв'язки з відповідними органами парламентів іноземних держав, можуть брати участь у роботі міжнародних організацій і форумів з питань, що належать до їх відання.
Комітети можуть делегувати своїх членів до складу офіційних парламентських делегацій для зарубіжних візитів.
Стаття 16.
Комітети зобов'язані:
1) якісно, відповідно до вимог чинного законодавства, готувати законопроекти для розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України, здійснювати попередній їх розгляд, редагування та підготовку питань, що належать до їх відання;
2) періодично звітувати перед Верховною Радою України про свою роботу;
3) своєчасно виконувати доручення Верховної Ради України та її Президії з питань законопроектної та організаційної роботи, інформувати Президію Верховної Ради України про хід їх виконання;
4) вивчати і враховувати у своїй діяльності громадську думку, розглядати листи громадян, в яких містяться пропозиції щодо вдосконалення законодавства та практики його реалізації, і своєчасно реагувати на них;
5) у разі невиконання або неналежного виконання головами комітетів своїх обов'язків Верховна Рада України може достроково відкликати їх з посади, ліквідувати чи реорганізувати комітет у порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради України.
Розділ 3. Організація роботи комітетів
Стаття 17.
1. Основною формою роботи комітетів є засідання. Засідання комітетів є правомочними, якщо на них присутня більш як половина від затвердженого Верховною Радою України складу його членів, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 4.6.3 Регламенту Верховної Ради України ( 129б/94-ВР ).
2. Засідання комітетів проводиться відкрито і гласно, крім випадків, коли за рішенням комітету проводиться закрите засідання. Для здійснення звукозапису, кіно- і відеозйомок, трансляції засідання по радіо і телебаченню потрібна згода комітету.
3. На закритому засіданні, крім членів комітету, можуть бути присутніми запрошені на засідання особи.
Стаття 18.
1. За рішеннями комітетів на їх засіданнях можуть проводитися слухання з питань, що належать до їх компетенції. Мета слухань - отримання всебічної інформації щодо питань, які розглядаються, їх вивчення і обговорення. Слухання протоколюються і стенографуються, підсумкові документи за їх результатами не складаються. Інформація, отримана під час слухань, використовується для прийняття рішень комітетів. Для участі у слуханні комітет може залучати осіб, зазначених у статті 10 цього Закону.
2. Слухання проводяться відкрито, крім випадків, коли комітет прийме рішення про закрите засідання.
3. Для проведення слухання комітет визначає кворум, який не може бути меншим, ніж три члени. Під час слухань кожен член комітету має право ставити запитання промовцям та одержувати відповіді на них. Слухання не може бути припинено, поки всі бажаючі не використають це право. Слухання проводиться в межах одного робочого дня. Комітет може прийняти рішення про продовження слухання.
4. Комітети повинні повідомляти про дату, місце проведення слухання та питання, що виносяться на обговорення, не менш як за тиждень до його початку.
5. На вимогу не менш як трьох членів комітету, шляхом подачі письмового запиту на ім'я Голови відповідного комітету, на засідання комітету від його імені повинні бути викликані додатково особи з питання, що заслуховується.
Стаття 19.
1. За результатами обговорення питання на засіданнях комітетів більшістю голосів присутніх членів комітету, крім випадків, передбачених цим Законом, шляхом голосування (відкритого, поіменного або закритого) приймаються:
1) рішення - з питань, що стосуються організації роботи комітетів;
2) рекомендації - щодо розгляду Верховною Радою України питань, які вносяться особами і органами, які мають право законодавчої ініціативи, а також щодо контрольної діяльності комітетів;
3) висновки - щодо законопроектів і проектів інших актів, внесених на розгляд Верховної Ради України суб'єктами, які мають право законодавчої ініціативи, а також щодо кандидатур, які пропонуються для обрання, призначення чи затвердження Верховною Радою України або призначення яких відповідно до постанов Верховної Ради України погоджується з комітетами, крім випадків, визначених цим Законом або Регламентом Верховної Ради України.
2. Відкрите голосування здійснюється особисто членами комітетів підняттям руки. Підрахунок голосів під час відкритого голосування здійснює секретар комітету. За пропозицією, підтриманою третиною присутніх на засіданні членів комітету, результати голосування заносяться до протоколу засідання комітету (поіменне голосування). В окремих встановлених законодавством випадках комітети проводять таємні голосування шляхом подачі бюлетенів.
3. Рішення, рекомендації, висновки комітетів може бути переглянуто, якщо за це подано більшість голосів членів комітету від її загального складу. Зазначені документи надсилаються органам та посадовим особам, які брали участь у засіданні комітету.
Стаття 20.
1. На кожному засіданні комітету ведеться протокол, а в окремих випадках за рішенням комітету - стенограма засідання.
В протоколі зазначаються:
1) номер протоколу, дата, час і місце проведення засідання;
2) прізвище головуючого на засіданні, список членів комітету, присутніх на засіданні та відсутніх, з зазначенням причин їх відсутності, список запрошених або викликаних осіб та тих з них, які присутні на засіданні;
3) порядок денний засідання;
4) розглянуті питання порядку денного, список депутатів, а також запрошених і викликаних осіб, які виступили під час їх обговорення;
5) назви документів, розглянутих на засіданні комітету або поширених серед членів комітету;
6) результати голосування з питань порядку денного, в тому числі поіменного, якщо таке проводилось;
7) прийняті рішення, рекомендації, висновки.
2. До протоколу додається стенограма засідання, якщо було прийнято рішення про її ведення, прийняті комітетом документи і окрема думка членів комітету, які голосували проти або утрималися від голосування, разом з мотивами голосування.
3. Протокол засідання комітету підписують головуючий на засіданні та секретар цього комітету.
4. Протоколи і стенограми засідань комітетів зберігаються у встановленому порядку і за зверненням народного депутата України надаються для ознайомлення, якщо законом або постановою Верховної Ради України не встановлено інший порядок ознайомлення з документами комітетів. В такому ж порядку депутатам надається й інша документація комітетів (звіти про відрядження, плани роботи, звіти про використання коштів тощо).
5. Протокол і стенограма засідання комітету є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення і прийняття рішення, рекомендації чи висновку комітету.
Стаття 21.
1. Для розгляду на засіданнях комітетів питань, що належать до їх відання, можуть бути запрошені представники Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, автори та ініціатори внесених законопроектів, науковці, консультанти і експерти, фахівці-практики та інші особи, присутність яких на засіданні визнана необхідною. Комітети забезпечують цих осіб документами, що мають розглядатися на їх засіданні.
2. Комітети зобов'язані завчасно, але не пізніш як за три дні до засідання, в письмовій формі повідомити керівництво органів влади, підприємств, установ і організацій, присутність представників яких на засіданні визнана необхідною, а також авторів законопроектів про час і місце засідання та перелік питань, що розглядатимуться на ньому.
3. В повідомленні запрошеним на засідання комітету також зазначається, які документи і матеріали бажано мати з собою. Запрошена особа зобов'язана прибути на засідання своєчасно.
Стаття 22.
1. Засідання комітету відповідно до затвердженого ним плану роботи, або за дорученням Верховної Ради України чи її Президії, або за власною ініціативою скликає Голова комітету.
2. Голова комітету зобов'язаний скликати засідання комітету, якщо на цьому наполягає не менш як третина членів комітету. В разі, коли Голова комітету на вимогу його членів не скликає засідання, вони можуть зібратися самостійно і за наявності кворуму обрати головуючого для ведення засідання.
3. Розклад роботи комітету не менш як на двотижневий термін складається Головою комітету з урахуванням доручень Верховної Ради України, її Президії, стану підготовленості питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.
4. Про зміни до розкладу роботи комітету Голова комітету повідомляє його членів не пізніш як за чотири дні до засідання у період між пленарними засіданнями Верховної Ради України і не пізніш як за 24 години - під час проведення пленарних засідань. Про термінове скликання засідання комітету оголошується на засіданні Верховної Ради України.
5. Додатково до порядку денного засідання комітету можуть бути включені лише питання, що стосуються організації роботи його підкомітетів, робочих груп і членів комітету, якщо на цьому наполягає не менш як половина присутніх на засіданні його членів.
6. Проекти актів, документи, інформаційні матеріали надаються членам комітету та запрошеним особам не пізніш як за три дні до їх розгляду на засіданні комітету (не рахуючи дня їх вручення, вихідних та святкових днів), якщо комітет своїм рішенням не встановив інший термін надання матеріалів з окремого питання порядку денного.
Стаття 23.
1. Організація роботи комітетів покладається на їх голів.
2. Голова комітету:
1) забезпечує складання плану його роботи;
2) забезпечує виконання плану-графіка робіт над законопроектами та проектами інших актів Верховної Ради України, щодо яких комітет визначено головним;
3) запрошує в разі необхідності для участі у роботі комітету та робочих груп фахівців;
4) як член Президії Верховної Ради України представляє комітет у Президії Верховної Ради України та у відносинах з іншими державними органами, об'єднаннями громадян, а також відповідними органами парламентів іноземних держав та міжнародними організаціями;
5) підписує документи, прийняті комітетом, чим засвідчує відповідність їх змісту прийнятим рішенням;
6) організує роботу по виконанню рішень комітету, інформує її членів про хід їх виконання;
7) доповідає Верховній Раді України про роботу комітету та його наслідки не рідше ніж один раз на рік, інформує Президію Верховної Ради України про позицію комітету щодо питань, розглянутих на його засіданнях;
8) здійснює координацію роботи комітету з іншими комітетами та відповідними підрозділами Секретаріату Верховної Ради України;
9) пропонує кандидатури на посаду заступника Голови та секретаря комітету; ( Пункт 9 частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1430-III від 10.02.2000 )
10) дає доручення заступнику Голови комітету, головам підкомітетів, секретарю з організаційних питань; 11) забезпечує керівництво секретаріатом комітету; 12) головує на засіданні комітету; 13) інформує членів комітету про офіційні документи, листи, що надійшли до комітету, а також робить інші повідомлення, що стосуються діяльності комітету;
14) забезпечує ведення кошторису витрат комітету, інформує комітет та надає звіти Президії Верховної Ради України про використання виділених комітету коштів;
15) виконує також інші функції, передбачені Регламентом, законодавчими актами, рішеннями Верховної Ради України, її Президії, розпорядженнями Голови Верховної Ради України та його заступників;
16) веде прийом громадян від імені Президії Верховної Ради України.
3. Голова комітету наприкінці терміну скликання Верховної Ради України забезпечує підготовку і передачу Голові Верховної Ради України:
1) супровідних записок з даними про виконану роботу та стан справ щодо кожного законопроекту;
2) переліку законопроектів, з яких комітет було визначено головним і розгляд яких не було завершено;
3) документів щодо внесених і прийнятих законопроектів.
Стаття 24.
1. Члени комітету з дозволу Голови комітету можуть виїжджати у відрядження у зв'язку з діяльністю комітету та для вирішення питань, що належать до відання комітету.
2. Для прийняття рішення щодо відрядження на ім'я Голови комітету у письмовій формі подається заява, яка повинна містити такі відомості:
1) мета і завдання відрядження;
2) термін відрядження;
3) маршрут поїздки та пункти, які передбачається відвідати;
4) прізвища членів комітету і працівників його секретаріату, які виїжджають у відрядження;
5) хто здійснює матеріально-технічне і фінансове забезпечення відрядження.
3. За підсумками відрядження члени комітету та працівники його секретаріату складають звіт на ім'я Голови комітету, в якому дається інформація про результати відрядження, кількість днів перебування у відрядженні, маршрути поїздок, одержані суми добових. Звіти зберігаються у секретаріаті комітету і надаються депутатам для ознайомлення.
4. Голови комітетів подають звіт про свої відрядження на ім'я Голови Верховної Ради України.
5. Кожний народний депутат України має право ознайомитись із звітом Голови будь-якого комітету в Секретаріаті Верховної Ради України.
Стаття 25.
1. Кожен комітет має власний кошторис.
2. Голова комітету за погодженням з його членами складає до кожної сесії Верховної Ради України кошторис витрат комітету, де повинно бути передбачено:
1) кошти на оплату праці працівників секретаріату;
2) кошти на планові відрядження;
3) кошти, пов'язані з оплатою праці та відрядженнями спеціалістів, залучених на договірній основі для розробки та проведення наукових експертиз проектів законодавчих актів;
4) інші кошти, необхідні для забезпечення роботи комітету (парламентські слухання, проведення конференцій, семінарів, офіційних прийомів і зустрічей, прес-конференцій тощо);
5) кошти на представницькі витрати.
Стаття 26.
1. Обрання перших заступників голів комітетів здійснюється Верховною Радою України у порядку, встановленому для обрання голів комітетів Регламентом Верховної Ради України. На засіданні комітету за пропозицією його Голови, більшістю голосів від затвердженого Верховною Радою України його складу, відкритим голосуванням обирається заступник (заступники) Голови комітету. ( Частина перша статті 26 в редакції Закону N 1430-III від 10.02.2000 )
2. Перший заступник, заступник та секретар комітету не можуть бути членами однієї фракції (групи). ( Частина друга статті 26 в редакції Закону N 1430-III від 10.02.2000 )
3. Голова комітету в межах своїх повноважень розподіляє обов'язки між першим заступником і заступником (заступниками) Голови комітету. ( Стаття 26 в редакції Закону N 40-XIV від 14.07.98 )
Стаття 27.
1. Секретар комітету обирається з членів комітету на його засіданні. Він не може бути членом депутатської групи (фракції), до складу якої входить Голова комітету.
2. Секретар комітету:
1) бере участь у складанні плану роботи комітету;
2) бере участь у складанні плану-графіка робіт над законопроектами та розкладу засідань комітету;
3) контролює ведення діловодства комітету та його секретаріату, підписує разом з Головою комітету протоколи його засідання;
4) веде облік засідань комітету та присутніх на засіданнях;
5) контролює виконання рішень комітету та забезпечення членів комітету необхідними документами і матеріалами;
6) контролює виконання перспективних і поточних планів роботи комітету.
Стаття 28.
1. Члени комітетів зобов'язані:
1) бути присутніми на засіданнях комітетів та їх підкомітетів, до складу яких вони входять;
2) брати участь у роботі комітетів та їх підкомітетів;
3) дотримувати порядку на засіданнях комітетів, їх підкомітетів, робочих чи підготовчих груп;
4) виконувати доручення, визначені рішеннями комітету.
2. Члени комітетів мають право:
1) вносити пропозиції про розгляд на засіданнях комітетів будь-якого питання, що належить до їх відання, а також брати участь в обговоренні рекомендацій, пропозицій, висновків, прийнятті рішень та підготовці законопроектів. Пропозиція члена комітету на його вимогу повинна бути проголосована на засіданні комітету;
2) викласти свою окрему думку як додаток до рішення, рекомендації чи висновку комітету.
Стаття 29.
1. Для забезпечення конкретних напрямів своєї діяльності комітет створює із свого складу підкомітети.
2. Підкомітет може створюватися у складі не менш як трьох членів комітету. Члени комітету можуть входити до складу кількох підкомітетів. Діяльність підкомітетів забезпечується відповідними підрозділами секретаріату або працівником апарату комітету, що входить до структури секретаріату.
3. Голова підкомітету обирається на засіданні комітету відкритим голосуванням більшістю голосів членів комітету від їх фактичної кількості.
Стаття 30.
1. Повноваження підкомітетів, їх перелік та кількісний склад з урахуванням вимог частини другої статті 29 цього Закону визначаються положенням про комітет.
2. Кожен підкомітет має право проводити засідання, слухання проектів законодавчих актів і звітувати комітету з питань, переданих йому на розгляд або віднесених до його компетенції.
3. Підкомітет не може без згоди Голови комітету проводити засідання одночасно з засіданням комітету.
4. Голова підкомітету зобов'язаний скласти графік засідань підкомітету на кожний наступний місяць і погодити його з Головою комітету, а також здійснювати підготовку засідань підкомітету.
5. Всі члени комітету незалежно від того, чи є вони членами підкомітетів, можуть відвідувати засідання будь-якого підкомітету та брати участь в обговоренні питань з правом дорадчого голосу.
Стаття 31.
1. Для підготовки проектів законодавчих актів Верховної Ради України, проектів рішень, рекомендацій, висновків комітетів і розгляду питань, що обговорюються на засіданнях комітетів, можуть створюватися робочі групи і призначатись їх керівники.
2. До складу робочої групи включаються члени комітету, інші народні депутати України, які не є членами цього комітету, за їх згодою, а також можуть включатися працівники Секретаріату Верховної Ради України, науково-дослідних інститутів і навчальних закладів, фахівці-практики, автори проектів.
3. Робочу групу очолює народний депутат України, якщо він в ініціативному порядку бере на себе відповідальність за підготовку відповідного законопроекту.
4. Робоча група подає напрацьовані нею матеріали на розгляд комітету.
5. До роботи у робочих групах за рішенням комітету можуть залучатися фахівці на контрактній основі з оплатою за виконану роботу за рахунок виділених на ці цілі коштів Верховної Ради України.
Фахівці, консультанти, експерти на час роботи в комітеті можуть за їх бажанням звільнятися від виконання службових або виробничих обов'язків із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.
Стаття 32.
1. Питання, що належать до відання кількох комітетів, можуть за їх ініціативою, а також за дорученням Верховної Ради України чи її Президії розглядатися комітетами спільно. Спільні засідання веде один із голів цих комітетів за їх взаємною згодою. У разі необхідності спільне засідання за рішенням комітетів можуть вести Голова Верховної Ради України або його заступники.
2. Рішення, прийняті на спільному засіданні комітетів, підписуються головами відповідних комітетів. Голосування з обговорюваних питань проводиться окремо.
3. Спільне засідання комітетів, на якому розглядається пропозиція про дачу згоди на затримання, арешт чи притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності народного депутата України, веде Голова Верховної Ради України, а у разі його відсутності - заступник Голови Верховної Ради України.
Стаття 33.
Процедурні питання роботи комітетів, не передбачені цим Законом, регулюються відповідно до Регламенту Верховної Ради України.
Стаття 34.
1. Комітети інформують громадськість про свою діяльність. На засідання комітетів можуть бути запрошені представники преси, телебачення, радіо.
2. Повідомлення про засідання комітетів публікуються в газеті "Голос України" та інших виданнях Верховної Ради України.
Стаття 35.
1. Організаційно-методичне, технічне, інформаційне і матеріальне обслуговування комітетів, а також забезпечення їх функціонування здійснюють Секретаріат і Управління справами Верховної Ради України, секретаріати комітетів.
2. Структура і штати секретаріатів комітетів за їх поданням затверджуються Президією Верховної Ради України.
3. Працівникам секретаріатів комітетів не може доручатися виконання обов'язків, не пов'язаних з діяльністю комітетів, крім випадків, встановлених законом.
4. Прийом та звільнення з роботи працівників секретаріатів комітетів здійснюється Секретаріатом Верховної Ради України за поданням комітетів.
5. Керівники секретаріатів комітетів мають право бути присутніми на пленарних засіданнях Верховної Ради України під час розгляду питань, що входять до компетенції їх комітетів.
Розділ 4. Вимоги щодо висновків і рекомендацій
комітетів
Стаття 36.
Комітети подають на розгляд Верховної Ради України та її Президії свої висновки, рекомендації на підготовлені ними законопроекти чи проекти інших актів. Оформлення документів комітетів має відповідати вимогам, встановленим Регламентом Верховної Ради України та цим Законом.
Стаття 37.
Висновки комітетів за наслідками попереднього розгляду проекту законодавчого акта повинні містити:
1) обгрунтування доцільності його розробки чи прийняття;
2) загальну характеристику проблем, вирішенню яких сприятиме прийняття даного законопроекту;
3) фінансово-економічне обгрунтування в разі, якщо реалізація законопроекту потребує матеріальних витрат;
4) пропозиції про запровадження нової статті бюджету щодо збільшення чи зменшення урядових надходжень або оподаткування;
5) аналіз того, чи не зумовить прийняття законопроекту додаткову інфляцію.
До висновку комітету кожен з його членів може подати свої додаткові зауваження чи окрему думку.
Стаття 38.
Висновки або рекомендації комітетів щодо обрання, призначення або затвердження Верховною Радою України кандидатур посадових осіб повинні містити:
1) перелік документів щодо посадової особи, які розглянув комітет, відповідно до чинного законодавства;
2) висновки кваліфікаційної комісії і комітету щодо рівня кваліфікації та освіти кандидата на посаду;
3) перелік документів, які додатково витребував комітет для ознайомлення із службовою кар'єрою кандидата на посаду;
4) чітко виражену точку зору комітету щодо схвалення чи заперечення стосовно кандидатури посадової особи;
5) обгрунтування і мотиви прийнятого рішення.
Стаття 39.
1. Висновок комітету щодо нагляду і контролю за діяльністю органів державної виконавчої влади або посадової особи повинен містити конкретні посилання на статті законодавчих актів України, що передбачають норми, які порушує або неналежно виконує цей орган чи посадова особа, з зазначенням фактів, які це підтверджують.
2. Висновок повинен складатися з мотивувальної і резолютивної частин. Має бути зазначено місце і час розгляду питання, перелік членів комітетів, присутніх на засіданні, а також прізвище, посада, освіта, стаж роботи посадової особи у разі розгляду її кандидатури комітетом.
3. Висновок повинен містити чітко сформульовані позитивні та негативні факти роботи органу чи посадової особи. У разі надходження або висловлення пропозиції про недовіру посадовій особі та про звільнення її із займаної посади комітет зобов'язаний відтворити цю пропозицію у своєму висновку та підготувати проект відповідного документа, якщо вирішення цього питання належить до компетенції Верховної Ради України.
4. У висновку повинні бути визначені заходи, які необхідно здійснити для усунення недоліків, виявлених комітетом, та мотивації щодо відповідальності посадової особи, рівня відповідності її займаній посаді та рекомендації щодо здійснення інших організаційних заходів.
Президент України Л. КУЧМА
м.Київ, 4 квітня 1995 року
N 116/95-ВР