Ще один місцевий податок?

Чи обов'язково сплачувати збір за право використання приміщень, що знаходяться в центральній частині міста? Що це за збір, копи він уведений і яким законом регулюються його нарахування і сплата?

Збір за право використання суб'єктами підприємницької діяльності приміщень, пов'язаних з їх діяльністю, які знаходиться в центральній частині населеного пункту і в будівлях, що є пам'ятниками історії та культури, установлений Законом N 1065 ( 1065-14 ). Названий Закон, прийнятий Верховною Радою України 17.09.99 р. та опублікований 21.10.99 р., вніс доповнення до Декрету N 56-93, що регулює нарахування і сплату місцевих податків і зборів. Ці доповнення полягають в наступному.

1) Збір внесений до переліку місцевих податків і зборів, що визначаються Декретом N 56-93.

Згідно зі статтею 18 Декрету N 56-93 органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Це питання, згідно зі статтею 26 Закону N 280/97-ВР, вирішується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської рад. У рішенні ради повинні бути зазначені об'єкт оподаткування, платники, конкретні ставки, порядок обчислення, термін сплати, відповідальність 1 контроль за сплатою по кожному окремому платежу.

2) Законом N 1065 як об'єкт обкладення збором за право використання приміщень у центральній частині населеного пункту встановлена площа такого приміщення.

3) У числі платників збору названі юридичні особи всіх форм власності, їх філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, у тому числі представництва іноземних юридичних осіб, а також фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали відповідний дозвіл на право використання зазначених приміщень.

4) Законом N 1065 визначено, що ставки збору встановлюються за один квадратний метр площі приміщення, за використання якої справляється цей збір. Причому з розрахунку на рік розмір збору не може перевищувати:

- на території міст Києва, Севастополя, Сімферополя та обласних центрів - 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні - 34 грн.);

- на території інших населених пунктів - 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (на сьогодні - 8,50 грн.).

5) Законом N 1065 установлено, що збір справляється під час видачі дозволів на право використання суб'єктами підприємницької діяльності приміщень, пов'язаних з їх діяльністю, що знаходяться в центральній частині населеного пункту і в будівлях, які є пам'ятниками історії і культури. Порядок видачі дозволів визначається органами місцевого самоврядування.

Відповідно до заключних положень Закону N 1065 цей Закон набуває чинності з 1 січня 2000 року. Сільським, селищним, міським радам приписано у тримісячний термін прийняти рішення про встановлення місцевого збору згідно із цим Законом.

Отже, збір повинен бути введений, і для суб'єктів підприємницької діяльності, які займають значні площі в центрах населених пунктів, він складе чималеньку суму (з розрахунку всього лише на 100 кв. м - максимальна сума 3400 грн. на рік.

Однак чи все так однозначно?

По-перше, норми, установлені Законом N 1065, дуже розпливчасті. Що таке "центральна частина міста"? Яким чином, визначається межа центральної частини? Її, по суті, повинна визначити місцева рада своїм рішенням про введення збору. Але якими критеріями. будуть керуватися депутати?

Що таке "право використання"? Хто суб'єкт такого права, і що взагалі означає це поняття в Законі N 1065? Якщо, наприклад, суб'єкт підприємницької діяльності - власник приміщення, то він на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається майном, що належить йому. Власник має право виконувати зі своїм майном будь-які дії, що не суперечать законодавству, у тому числі використати його для здійснення господарської діяльності. Чи повинен він сплачувати цей збір? Або, наприклад, суб'єкт підприємницької діяльності має право власності на деяке приміщення в центрі, але здав його в оренду іншому суб'єкту підприємницької діяльності. Хто в цьому випадку повинен бути платником збору - власник (оскільки він використовує приміщення у своїй діяльності шляхом здачі його в оренду) чи орендар (оскільки він використовує приміщення у своїй діяльності, розташувавши у ньому свій офіс)?

Що це за новий дозвільний документ "дозвіл на право використання приміщень"? Як часто він повинен видаватися? Оскільки Законом N 1065 установлено, що під час отримання такого дозволу і справляється збір, значить, останній повинен сплачуватися на початку року (кварталу, місяця), тобто гроші у суб'єкта підприємницької діяльності вилучаються ще до того, як він їх заробить, "використовуючи" таке "приміщення".

По-друге, збір за право використання суб'єктами підприємницької діяльності приміщень у центральній частині населеного пункту і в будівлях, які є пам'ятниками історії і культури, не названий у числі місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), перелічених у статті 15 Закону N 77 "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" (77/97-ВР ). Це означає, що він не є обов'язковим, адже відповідно до статті 1 названого Закону податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачене цим Законом, сплаті не підлягають. Цей збір хоч і був установлений Законом України (а саме Законом N 1065), однак не був включений до Закону N 77, чого вимагає та ж стаття.

По-третє, згідно з підпунктом 5.2.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом N 77. Оскільки Законом N 77 збір, що розглядається нами, не встановлений, він не може включатися до складу валових витрат і сплачується лише за рахунок прибутку, що залишається у підприємства після оподаткування, виключно на добровільних засадах.

По-четверте, відомо, що 23.12.99 р. Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності підтримав законопроект, що стосується скасування Закону N 1065, який скоро надійде на розгляд Верховної Ради.

По-п'яте, не чекаючи "милості" зверху, можна впливати на депутатів місцевої ради, оскільки:

- у Законі N 1065 сказано, що місцеві ради повинні прийняти рішення про встановлення місцевого збору, але обов'язково встановлювати його не повинні;

- у статті 15 Закону N 77 конкретно вказані місцеві податки і збори, що є обов'язковими для встановлення місцевими радами за наявності об'єктів оподаткування і відповідних умов. Оскільки збір за право використання приміщень у центральній частині населеного пункту названою статтею не передбачений, то не може бути й мови про обов'язкове його введення;

- оскільки статтею 17 Декрету N 56-93 органам місцевого самоврядування дозволено в межах їх компетенції вводити пільгові податкові ставки, звільняти від їх сплати певні категорії платників надавати відстрочки по сплаті місцевих податків і зборів, на території конкретної адміністративно-територіальної одиниці може бути значно звужене коло платників збору, що розглядається;

- і нарешті, у Законі N 1065 названа лише верхня межа ставки збору, нижньої межі взагалі немає, отже, ставка може бути як завгодно малою.