Угода
про прийняття єдиних технічних приписів
для колісних транспортних засобів, предметів
обладнання та частин, які можуть бути встановлені
та/або використані на колісних транспортних засобах,
і про умови взаємного визнання офіційних затверджень,
виданих на основі цих приписів *
Включає поправки, що набули чинності 16 жовтня 1995 року
( Про приєднання до Угоди додатково див. Закон
N 1448-III від 10.02.2000 )
___________________
* Попередня назва Угоди: Угода про прийняття єдиних умов офіційного затвердження про взаємне визнання офіційного затвердження предметів обладнання та частин механічних транспортних засобів, укладена в Женеві 20 березня 1958 року.
Преамбула
Договірні Сторони,
Прийнявши рішення про внесення поправки до Угоди про прийняття єдиних умов офіційного затвердження і про взаємне визнання офіційного затвердження предметів обладнання та частин механічних транспортних засобів, укладеної в Женеві 20 березня 1958 року, та
Бажаючи встановити єдині технічні приписи, яким повинні відповідати з метою використання в країнах, що їх виготовляють, деякі транспортні засоби, предмети обладнання та частини,
Бажаючи затвердити ці технічні приписи, по можливості, в своїх країнах, і
Бажаючи полегшити використання в своїх країнах транспортних засобів, предметів обладнання та частин, офіційно затверджених на основі цих приписів компетентними органами іншої Договірної Сторони,
Домовились про таке:
Стаття 1
1. Договірні Сторони встановлюють через Адміністративний комітет, що складається з усіх Договірних Сторін відповідно до правил процедури, викладених у Додатку 1, і на основі положень, які містяться у нижченаведених статтях і пунктах, Правила для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, що можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах. За необхідності технічні вимоги включатимуть альтернативні варіанти і, по можливості, будуть орієнтовані на експлуатаційні характеристики і містити в собі описи методів випробувань. Умови надання офіційних затверджень за типом конструкції і їх взаємного визнання будуть включені для їх використання тими Договірними Сторонами, які вирішують застосовувати ці правила через офіційне затвердження за типом конструкції.
Для цілей цієї Угоди:
Термін "колісні транспортні засоби, предмети обладнання та частини" включає будь-які колісні транспортні засоби, предмети обладнання та частини, характеристики яких впливають на безпеку дорожнього руху, охорону навколишнього середовища та економію енергії.
Термін "офіційне затвердження за типом конструкції на підставі Правил" вказує на адміністративну процедуру, через яку компетентні органи Договірної Сторони після проведення необхідних перевірок заявляють, що транспортний засіб, предмети обладнання або частини, подані виготовлювачем, відповідають приписам цих Правил. Надалі виготовлювач засвідчує, що всі транспортні засоби, предмети обладнання та частини, що з'явились на ринку, були виготовлені у повній відповідності до офіційно затвердженого типу.
Для цілей застосування цих Правил замість процедури офіційного затвердження можуть використовуватись різні адміністративні процедури. Єдиною загальновідомою адміністративною процедурою, що застосовується в деяких державах-членах Європейської економічної комісії, є процедура самосертифікації, за допомогою якої виготовлювач засвідчує без будь-якого попереднього адміністративного контролю, що кожний виріб, який з'являється на ринку, відповідає положенням цих Правил; шляхом вибіркової перевірки на ринку компетентні адміністративні органи можуть перевірити відповідність виробів, офіційно затверджених на основі процедури самосертифікації, приписам цих Правил.
2. До складу Адміністративного комітету входять усі Договірні Сторони відповідно до правил процедури, викладених у Додатку 1. Після встановлення Правил відповідно до процедури, зазначеної у Додатку 1, Адміністративний комітет передає їх Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй, далі "Генеральний секретар". Після цього Генеральний секретар у найкоротший термін сповіщає Договірні Сторони про ці Правила.
Правила вважаються прийнятими, якщо протягом шести місяців з моменту сповіщення Генеральним секретарем більш ніж третина Договірних Сторін, які є такими на момент сповіщення, не поінформує Генерального секретаря про свою незгоду в цими Правилами.
Правила охоплюють такі аспекти:
(а) відповідні колісні транспортні засоби, предмети обладнання або частини;
(b) технічні вимоги, які, за необхідності, можуть включати альтернативні варіанти;
(с) методи випробувань, за допомогою яких мають підтверджуватись вимоги, пред'явлені до експлуатаційних характеристик;
(d) умови надання офіційних затверджень за типом конструкції і їхнього взаємного визнання, включаючи будь-які знаки офіційного затвердження та умови забезпечення відповідності продукції до встановлених вимог;
(е) дата(дати) набуття чинності цих Правил.
У Правилах можуть, в разі необхідності, наводитися посилання на лабораторії, акредитовані компетентними органами, в яких мають проводитись приймальні випробування типів колісних транспортних засобів, предметів обладнання або частин, поданих на офіційне затвердження.
3. Після прийняття Правил Генеральний секретар сповіщає про це в найкоротший термін всі Договірні Сторони, зазначаючи, які з Договірних Сторін висловили свою незгоду і стосовно яких ці Правила не набудуть чинності.
4. Прийняті Правила набувають чинності у визначений ними термін (терміни) як Правила, що додаються до цієї Угоди, для всіх Договірних Сторін, котрі не надіслали повідомлення про свою незгоду.
5. У момент здачі на зберігання документа про приєднання будь-яка нова Договірна Сторона може заявити, що вона не зв'язана деякими із доданих до цієї Угоди Правилами або що вона не зв'язана жодним із них. Якщо в цей час процедура, передбачена пунктами 2, 3 і 4 цієї статті, вже проводиться стосовно будь-якого проекту Правил або прийнятих Правил, Генеральний секретар передає цей проект або прийняті Правила новій Договірній Стороні, і вони набувають чинності як Правила для нової Договірної Сторони тільки на умовах, зазначених у пункті 4 цієї статті. Генеральний секретар сповіщає всі Договірні Сторони про дату набуття чинності цими Правилами. Генеральний секретар доводить також до їхнього відома всі заяви про незастосування деяких Правил, які будь-яка Договірна Сторона може зробити відповідно до положень цього пункту.
6. Будь-яка Договірна Сторона, що застосовує ті чи інші Правила, може в будь-який момент повідомити за рік Генерального секретаря про те, що її адміністрація має намір припинити їх застосування. Генеральний секретар передає таке повідомлення іншим Договірним Сторонам.
Надані офіційні затвердження діють до моменту їх скасування.
Якщо якась Договірна Сторона припиняє видавати офіційні затвердження на підставі яких-небудь Правил, вона:
забезпечує належний контроль за відповідністю виготовлення виробів, стосовно до яких вона раніше надала офіційне затвердження за типом конструкції;
вживає необхідних заходів, викладених у статті 4, в разі одержання від будь-якої Договірної Сторони, яка продовжує застосовувати ці Правила, повідомлення про невідповідність;
продовжує сповіщати компетентні органи інших Договірних Сторін про скасування офіційних затверджень, як це передбачено в статті 5;
продовжує розповсюдження існуючих офіційних затверджень.
7. Будь-яка Договірна Сторона, що не застосовує ті чи інші Правила, може в будь-який час сповістити Генерального секретаря про те, що в майбутньому вона має намір їх застосовувати; надалі ці Правила набувають чинності для цієї Сторони на шістдесятий день після такого повідомлення. Генеральний секретар сповіщає всі Договірні Сторони про кожний випадок набуття Правилами чинності для нової Договірної Сторони відповідно до положень цього пункту.
8. Надалі Договірні Сторони, відносно яких діють будь-які Правила, будуть іменуватися "Договірні Сторони, що застосовують Правила".
Стаття 2
Кожна Договірна Сторона, що застосовує Правила, головним чином через офіційне затвердження за типом конструкції, надає офіційні затвердження за типом конструкції і знаки офіційного затвердження, описані в будь-яких Правилах, для цих типів колісних транспортних засобів, предметів обладнання або частин, на які поширюються ці Правила, за умови, що вона має технічну компетенцію і задоволена заходами по забезпеченню відповідності цього виробу офіційно затвердженому типу, як передбачено в Додатку 2. Кожна Договірна Сторона, що застосовує Правила через офіційне затвердження за типом конструкції, відмовляє в наданні офіційних затверджень за типом конструкції і знаків офіційного затвердження, на які поширюються ці Правила, якщо згадані вище умови не виконані.
Стаття 3
Колісні транспортні засоби, предмети обладнання або частини, стосовно яких будь-яка Договірна Сторона надала офіційне затвердження за типом конструкції відповідно до статті 2 цієї Угоди і які були виготовлені або на території Договірної Сторони, що застосовує ці Правила, або на території іншої країни, вказаної Договірною Стороною, яка належним чином офіційно затвердила типи колісних транспортних засобів, предметів обладнання або частин, що розглядаються, вважатимуться такими що відповідають законодавству всіх Договірних Сторін, що застосовують зазначені Правила через офіційне затвердження за типом конструкції.
Стаття 4
Коли компетентні органи будь-якої Договірної Сторони, що застосовує Правила через офіційне затвердження за типом конструкції, виявляють, що деякі колісні транспортні засоби, предмети обладнання або частини, що мають знаки офіційного затвердження, привласнені, згідно з зазначеними Правилами, однією із Договірних Сторін, не відповідають офіційно затвердженим типам, вони повідомляють про це компетентні органи Договірної Сторони, яка надала офіційне затвердження. Ця Договірна Сторона вживає необхідних заходів для приведення цих виробів у відповідність до офіційно затверджених типів і сповіщає інші Договірні Сторони, що застосовують Правила через офіційне затвердження за типом конструкції, про вжиті нею заходи, які можуть включати, в разі необхідності, скасування офіційного затвердження. При наявності можливої загрози безпеці дорожнього руху або навколишньому середовищу і після одержання інформації про невідповідність офіційно затвердженому типу (типам) Договірна Сторона, яка видала офіційне затвердження, інформує в результаті цього всі інші Договірні Сторони про становище, що склалося. Договірні Сторони можуть заборонити на своїй території продаж і використання таких колісних транспортних засобів, предметів обладнання або частин.
Стаття 5
Компетентні органи кожної Договірної Сторони, що застосовує Правила через офіційне затвердження за типом конструкції, щомісячно направляють компетентним органам інших Договірних Сторін перелік колісних транспортних засобів, предметів обладнання або частин, в офіційному затвердженні яких їм було відмовлено або офіційне затвердження яких було скасовано протягом цього місяця; крім того, при одержанні запиту від компетентного органу іншої Договірної Сторони, що застосовує Правила через офіційне затвердження за типом конструкції, негайно направляють цьому компетентному органу всю відповідну інформацію для обгрунтування свого рішення надати, відмовити в наданні або скасувати офіційне затвердження колісного транспортного засобу, предметів обладнання або частин на підставі цих Правил.
Стаття 6
1. Країни-члени Європейської економічної комісії, країни, допущені до участі в роботі Комісії з консультативним статусом відповідно до пункту 8 положення про коло відання Комісії, і регіональні організації економічної інтеграції, створені державами-членами Європейської економічної комісії, яким їхні держави-члени передали повноваження щодо питань, охоплюваних цією Угодою, включаючи повноваження приймати рішення, що мають обов'язкову чинність для їхніх держав-учасниць, можуть стати Договірними Сторонами цієї Угоди.
З метою визначення кількості голосів, згаданої в пункті 2 статті 1 і в пункті 2 статті 12, регіональні організації економічної інтеграції беруть участь у голосуванні, маючи кількість голосів за числом своїх держав-членів, що є членами Європейської економічної комісії.
2. Країни-члени Організації Об'єднаних Націй, які можуть брати участь у деяких видах діяльності Європейської економічної комісії відповідно до пункту 11 положення про коло відання Комісії, і регіональні організації економічної інтеграції цих країн, яким їхні держави-члени передали повноваження щодо питань, охоплюваних цією Угодою, включаючи повноваження приймати рішення, що мають обов'язкову силу для їхніх держав-членів, можуть стати Договірними Сторонами цієї Угоди.
З метою визначення кількості голосів, згаданої в пункті 2 статті 1 і в пункті 2 статті 12, регіональні організації економічної інтеграції беруть участь у голосуванні, маючи кількість голосів за числом своїх держав-членів, що є членами Організації Об'єднаних Націй.
3. Приєднання до Угоди із внесеними до неї поправками нових Договірних Сторін, які не є Сторонами Угоди 1958 року, здійснюється шляхом здачі на зберігання Генеральному секретарю відповідного документа після набуття чинності Угоди з внесеними до неї поправками.
Стаття 7
1. Вважається, що Угода із внесеними до неї поправками набуває чинності через дев'ять місяців з моменту її перепровадження Генеральним секретарем усім Договірним Сторонам Угоди 1958 року.
2. Вважається, що Угода із внесеними до неї поправками не набуває чинності, якщо Договірні Сторони Угоди 1958 року висловлять будь-яке заперечення впродовж шестимісячного періоду з моменту її перепровадження їм Генеральним секретарем.
3. Для будь-якої нової Договірної Сторони, що приєднується до цієї Угоди із внесеними до неї поправками, Угода із внесеними до неї поправками набуває чинності на шістдесятий день з часу здачі на зберігання документа про приєднання.
Стаття 8
1. Будь-яка Договірна Сторона може денонсувати цю Угоду шляхом направлення Генеральному секретарю відповідного повідомлення.
2. Денонсація набуває чинності через дванадцять місяців з дня одержання Генеральним секретарем такого повідомлення.
Стаття 9
1. Будь-яка нова Договірна Сторона, визначена у статті 6 цієї Угоди, може в момент приєднання або в будь-який інший час повідомити шляхом направлення Генеральному секретарю відповідного повідомлення про те, що дія цієї Угоди поширюється на всі або деякі території, за зовнішні зносини яких вона несе відповідальність. Угода застосовується на території або територіях, вказаних у повідомленні, починаючи із шістдесятого дня з моменту його отримання Генеральним секретарем.
2. Будь-яка нова Договірна Сторона, визначена у статті 6 цієї Угоди, що зробила відповідно до пункту 1 цієї статті заяву про поширення дії цієї Угоди на будь-яку територію, за зовнішні зносини якої вона відповідає, може денонсувати Угоду окремо відносно цієї території відповідно до положень статті 8.
Стаття 10
1. Будь-який спір між двома або більше Договірними Сторонами відносно тлумачення чи застосування цієї Угоди має, по можливості, вирішуватися шляхом переговорів між ними.
2. Будь-який спір, який не буде вирішений шляхом переговорів, направляється на вимогу однієї з Договірних Сторін, що беруть участь у спорі, на арбітражний розгляд і відповідно передається на розгляд одному або декільком арбітрам, обраним за загальною згодою Сторін, що беруть участь у спорі. Якщо протягом трьох місяців після надходження вимоги про проведення арбітражного розгляду Сторони, що вступивши в спір, не можуть дійти згоди щодо вибору арбітра або арбітрів, будь-яка з цих Сторін може звернутися до Генерального секретаря з проханням призначити єдиного арбітра, якому передається цей спір для вирішення.
3. Рішення арбітра або арбітрів, призначених відповідно до положень пункту 2 цієї статті, має обов'язкову силу для Договірних Сторін, що беруть участь у спорі.
Стаття 11
1. Кожна нова Договірна Сторона може при приєднанні до цієї Угоди заявити, що вона не вважає себе зв'язаною статтею 10 Угоди. Інші Договірні Сторони не будуть зв'язані статтею 10 по відношенню до будь-якої нової Договірної Сторони, що зробила таке застереження.
2. Будь-яка Договірна Сторона, що зробила застереження відповідно до пункту 1 цієї статті, може в будь-який момент зняти її шляхом направлення відповідного повідомлення Генеральному секретарю.
3. Ніякі інші застереження до цієї Угоди або до запропонованих до неї Правил не допускаються, проте будь-яка Договірна Сторона може відповідно до положень статті 1 заявити, що вона не має наміру застосовувати деякі Правила або що вона не має наміру застосовувати жодного з них.
Стаття 12
Внесення поправок до Правил, доданих до цієї Угоди, може проводитись відповідно до нижченаведеної процедури:
1. Поправки до Правил приймаються Адміністративним комітетом, як це передбачено пунктом 2 статті 1, відповідно до процедури, зазначеної в Додатку 1. За необхідності, поправка може включати в себе як альтернативний варіант існуючі вимоги. Договірні Сторони вказують, які альтернативні варіанти в межах Правил вони будуть застосовувати. Договірні Сторони, що застосовують альтернативний варіант (варіанти) в межах Правил, не зв'язані обов'язком щодо визнання офіційних затверджень, наданих на підставі попереднього альтернативного варіанту (варіантів) в межах одних і тих же Правил. Договірні Сторони, що застосовують тільки останні поправки, не зв'язані зобов'язанням визнавати офіційні затвердження, надані на підставі попередніх поправок або на підставі Правил без внесених до них поправок. Договірні Сторони, що застосовують Правила із внесеною раніше серією поправок або Правила без внесених до них поправок, визнають офіційні затвердження, надані відповідно до серії поправок, внесених пізніше. Після прийняття поправки до Правил Адміністративний комітет направляє її Генеральному секретарю. Після цього Генеральний секретар у найкоротший термін сповіщає про цю поправку Договірні Сторони, що застосовують ці Правила.
2. Поправка до Правил вважається прийнятою, якщо протягом шести місяців з моменту повідомлення Генерального секретаря більш ніж третина Договірних Сторін, що застосовують ці Правила на момент повідомлення, не поінформує Генерального секретаря про свою незгоду з цією поправкою. Якщо після завершення цього періоду часу Генеральний секретар не отримає заяви про незгоду від більш ніж третини Договірних Сторін, що застосовують Правила, Генеральний секретар у найкоротший термін оголошує, що поправка вважається прийнятою і обов'язковою для тих Договірних Сторін, що застосовують Правила, які не заявили про свою незгоду з нею. Якщо до Правил вноситься поправка і не менше однієї п'ятої Договірних Сторін, що застосовують Правила без внесеної поправки, надалі заявляють, що вони віддають перевагу і в подальшому будуть їх застосовувати, то Правила без внесеної поправки будуть розглядатися як альтернатива Правилам з внесеною поправкою і будуть офіційно включені до Правил як такі, причому вони набувають чинності з моменту прийняття цієї поправки або набуття нею чинності. В такому разі Договірні Сторони, що застосовують ці Правила, несуть зобов'язання, аналогічні зобов'язанням, викладеним у пункті 1.
3. Якщо яка-небудь нова Договірна Сторона приєднується до цієї Угоди в період між направленням Генеральним секретарем повідомлення про поправку до Правил і набуттям нею чинності, то ці Правила набувають чинності для цієї Договірної Сторони тільки через два місяці після офіційного прийняття нею цієї поправки або через два місяці після закінчення шестимісячного періоду з моменту повідомлення цієї Сторони Генеральним секретарем про запропоновану поправку.
Стаття 13
Внесення поправок до тексту самої Угоди і додатків до неї може проводитись відповідно до нижчевикладеної процедури:
1. Будь-яка Договірна Сторона може запропонувати одну або більше поправок до цієї Угоди і додатків до неї. Текст будь-якої запропонованої поправки до Угоди і додатків до неї направляється Генеральному секретарю, який надсилає його всім Договірним Сторонам і сповіщає всі інші країни, зазначені в пункті 1 статті 6 цієї Угоди.
2. Будь-яка запропонована поправка, надіслана відповідно до пункту 1 цієї статті, вважається прийнятою, якщо впродовж шести місяців від дня надсилання Генеральним секретарем запропонованої поправки жодна з Договірних Сторін не пред'явить заперечень.
3. Генеральний секретар в найкоротший термін сповіщає всі Договірні Сторони про кожне заперечення проти запропонованої поправки. Якщо проти запропонованої поправки висловлено заперечення, вона вважається відхиленою і не має ніякої сили. При відсутності заперечень поправка набуває чинності для всіх Договірних Сторін через три місяці після закінчення шестимісячного терміну, передбаченого пунктом 2 цієї статті.
Стаття 14
Окрім повідомлень, згаданих у статтях 1, 12 і 13 до цієї Угоди, Генеральний секретар повідомляє Договірні Сторони:
(а) про випадки приєднання відповідно до статті 6;
(b) про дати набуття чинності цією Угодою відповідно до статті 7;
(с) про випадки денонсації відповідно до статті 8; (d) про повідомлення, одержані відповідно до статті 9; (е) про заяви і повідомлення, одержані відповідно до пунктів 1 і 2 статті 11;
(f) про набуття чинності будь-якою поправкою відповідно до пунктів 1 і 2 статті 12;
(g) про набуття чинності будь-якою поправкою відповідно до пункту 3 статті 13.
Стаття 15
1. Якщо на дату застосування викладених вище положень розпочато процедури, передбачені пунктами 3 і 4 статті 1 Угоди без поправок, з метою прийняття нових Правил, то ці нові Правила набувають чинності відповідно до положень пункту 5 згаданої статті.
2. Якщо на дату застосування викладених вище положень розпочато процедури, передбачені пунктом 1 статті 12 Угоди без поправок, з метою прийняття поправки до яких-небудь Правил, то ця поправка набуває чинності відповідно до положень згаданої статті.
3. Якщо всі Договірні Сторони цієї Угоди висловлять згоду, то будь-які Правила, прийняті відповідно до положень Угоди без поправок, можуть розглядатися як Правила, прийняті відповідно до викладених вище положень.
Додаток 1
Склад і правила процедури Адміністративного комітету
Стаття 1
До складу Адміністративного комітету входять усі Договірні Сторони Угоди із внесеними до неї поправками.
Стаття 2
Виконавчий секретар Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй забезпечує секретаріатське обслуговування Комітету.
Стаття 3
Щорічно на своїй першій сесії Комітет обирає голову та заступника голови.
Стаття 4
Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй скликає Комітет під егідою Європейської економічної комісії щоразу, коли потрібно прийняти нові Правила або поправку до Правил.
Стаття 5
Запропоновані нові Правила виносяться на голосування. Кожна країна Договірна Сторона Угоди - має один голос. Для прийняття рішення потрібен кворум у складі не менше половини Договірних Сторін. З метою визначення кворуму регіональні організації економічної інтеграції, що є Договірними Сторонами Угоди, беруть участь у голосуванні, маючи кількість голосів за числом своїх держав-членів. Представник регіональної організації економічної інтеграції може віддавати голос за суверенні держави, що входять до складу цієї організації. Проект нових Правил приймається більшістю в дві третини голосів присутніх членів, що беруть участь у голосуванні.
Стаття 6
Запропоновані поправки до Правил виносяться на голосування. Кожна країна - Договірна Сторона Угоди, що застосовує ці Правила - має один голос. Для прийняття рішення потрібен кворум у складі не менше половини Договірних Сторін, що застосовують ці Правила. З метою визначення кворуму регіональні організації економічної інтеграції, що є Договірними Сторонами Угоди, беруть участь у голосуванні, маючи кількість голосів за числом своїх держав-членів. Представник регіональної організації економічної інтеграції може віддавати голос за ті суверенні держави, що входять до складу цієї організації, які застосовують ці Правила. Проект поправок до Правил приймається більшістю в дві третини голосів присутніх членів, що беруть участь у голосуванні.
Додаток 2
Відповідність методів виробництва
1. Первісна оцінка
1.1. Компетентний орган тієї або іншої Договірної Сторони, що надає офіційне затвердження, має - до надання офіційного затвердження за типом конструкції - перевіряти наявність задовільних заходів і процедур за типом конструкції - перевіряти наявність задовільних заходів і процедур щодо забезпечення ефективного контролю, для того щоб транспортні засоби, предмети обладнання або частини в процесі виробництва відповідали затвердженому типу.
1.2. Виконання вимоги, передбаченої в пункті 1.1, має бути перевірено органом, що надає офіційне затвердження за типом конструкції, і може бути перевірено також від імені і на прохання органу, що надає офіційне затвердження за типом конструкції, компетентним органом іншої Договірної Сторони, що надає офіційне затвердження. В цьому випадку згаданий останнім компетентний орган готує підтвердження відповідності, в якому відзначається, що зазначені зони і виробничі одиниці відповідають умовам виготовлення виробу (виробів), який підлягає затвердженню за типом конструкції.
1.3. Компетентний орган, що надає офіційне затвердження, має також визнавати реєстрацію виготовлювача в рамках узгодженого стандарту ІСО 9002 (сфера дії якого поширюється на виріб (вироби), який підлягає офіційному затвердженню) або аналогічного акредитаційного стандарту, що задовольняє вимоги пункту 1.1. Виготовлювач має подати докладну інформацію про реєстрацію і повідомити компетентному органу, що надає офіційне затвердження, про будь-які зміни терміну або сфери дії цієї реєстрації.
1.4. При одержанні запиту від компетентного органу іншої Договірної Сторони орган, що надає офіційне затвердження, направляє потім підтвердження відповідності, згадане в останньому реченні пункту 1.2, або повідомляє про те, що він не може надати таке підтвердження.
2. Відповідність виробництва
2.1. Будь-який транспортний засіб, предмет обладнання або частина, офіційно затверджені на підставі Правил, доданих до цієї Угоди, повинні бути виготовлені таким чином, щоб вони відповідали офіційно затвердженому типу, задовольняючи вимогам, викладеним в цьому Додатку або вищезгаданих Правилах.
2.2. Компетентний орган будь-якої Договірної Сторони, що надає офіційне затвердження за типом конструкції на підставі Правил, що додаються до цієї Угоди, має перевірити наявність адекватних заходів і документованих планів проведення перевірок, які повинні бути узгоджені з виготовлювачем для кожного офіційного затвердження, для проведення через певні проміжки часу таких випробувань або відповідних перевірок, що необхідні для перевірки постійної відповідності офіційно затвердженому типу, включаючи, особливо у відповідних випадках, випробування, зазначені у згаданих Правилах.
2.3. Власник офіційного затвердження повинен, зокрема:
2.3.1. забезпечити наявність процедур ефективного контролю відповідності виробів (транспортних засобів, предметів обладнання або частин) офіційно затвердженому типу;
2.3.2. мати доступ до необхідного контрольного обладнання для перевірки відповідності кожного офіційно затвердженого типу;
2.3.3. забезпечити реєстрацію даних про результати випробувань і зберігання доданих документів протягом періоду часу, визначеного за узгодженням з компетентним органом, що надає офіційне затвердження. Цей період не повинен перевищувати 10 років;
2.3.4. аналізувати результати кожного типу випробувань з метою перевірки і підтримання стабільних характеристик продукції з врахуванням відхилень, що допускаються в умовах промислового виробництва;
2.3.5. забезпечити, щоб кожний тип виробу підлягав принаймні тим перевіркам, які приписані цим Додатком, і випробуванням, приписаним у застосовуваних Правилах;
2.3.6. забезпечити, щоб у разі невідповідності виробництва, виявленої при проведенні цього типу випробувань на будь-якій вибірці зразків або випробуваних деталей, проводилися нова вибірка зразків і нові випробування. У зв'язку з цим належить вжити всіх необхідних заходів для відновлення відповідності виробництва.
2.4. Компетентний орган, який надав офіційне затвердження за типом конструкції, може в будь-який час перевірити відповідність застосовуваних методів контролю відносно кожної виробничої одиниці. Звичайна періодичність цих перевірок має відповідати заходам (якщо такі здійснюються), передбаченим відповідно до пункту 1.2 або 1.3 цього Додатка, і повинна забезпечувати, щоб відповідні види контролю переглядались через період часу, що відповідає атмосфері довір'я, створеній компетентним органом.
2.4.1. При кожній перевірці інспектору мають надаватись протоколи випробувань і виробничі журнали технічного контролю.
2.4.2. Якщо характер випробувань є адекватним, інспектор може провести довільну вибірку зразків, перевірка яких проводиться в лабораторії виготовлювача (або технічною службою, якщо це передбачено доданими до цієї Угоди Правилами). Мінімальна кількість зразків може бути визначена на підставі результатів, одержаних при перевірці самим виготовлювачем.
2.4.3. Якщо рівень контролю незадовільний або з'являється необхідність перевірити правильність випробувань, проведених відповідно до пункту 2.4.2., інспектор повинен відібрати зразки, які відсилаються технічній службі, що проводить випробування, для офіційного затвердження за типом конструкції.
2.4.4. Компетентний орган, що надає офіційне затвердження, може проводити будь-яку перевірку або випробування, приписані цим Додатком або застосовуваними Правилами, доданими до цієї Угоди.
2.4.5. У разі одержання незадовільних результатів у ході однієї з перевірок компетентний орган, що надає офіційне затвердження, має забезпечити негайне вжиття всіх необхідних заходів для відтворення відповідності виробництва.