МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 20 від 31.01.2000
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
11 лютого 2000 р. за N 85/4306
Про затвердження Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання"
( Із змінами, внесеними згідно з
Наказами Міністерства фінансів
N 304 від 30.11.2000
N 989 від 10.12.2002
N 353 від 05.03.2008
N 1125 від 25.09.2009
N 1591 від 09.12.2011
N 627 від 27.06.2013 )
На виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. N 1706, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" (далі - Положення (стандарт) 11), схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, що додається.
2. Установити, що вказане Положення (стандарт) 11 набуває чинності з 1 липня 2000 року.
3. Передбачити, що інші нормативні акти Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить Положенню (стандарту) 11.
Заступник Міністра А.В.Литвин
Затверджено
Наказ Міністерства
фінансів України
31.01.2000 N 20
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
11 лютого 2000 р. за N 85/4306
Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання"
Загальні положення
1. Це положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності.
2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності). ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1591 від 09.12.2011 )
3. Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов'язань, установлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
4. Терміни, що використовуються в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями. ( Пункт 4 доповнено новим абзацом другим згідно з Наказом Міністерства фінансів N 627 від 27.06.2013 )
Забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.
Непередбачене зобов'язання - це:
1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або
2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.
Обтяжливий контракт - контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.
Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. ( Пункт 4 доповнено новим абзацом восьмим згідно з Наказом Міністерства фінансів N 627 від 27.06.2013 )
Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Визнання та оцінка зобов'язання
5. Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
6. З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:
довгострокові;
поточні;
( Абзац четвертий пункту 6 виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів N 627 від 27.06.2013 )
непередбачені зобов'язання.
доходи майбутніх періодів. ( Пункт 6 доповнено абзацом шостим згідно з Наказом Мінфіну N 304 від 30.11.2000 )
7. До довгострокових зобов'язань належать:
довгострокові кредити банків;
інші довгострокові зобов'язання; ( Абзац третій пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 627 від 27.06.2013 )
відстрочені податкові зобов'язання;
довгострокові забезпечення. ( Абзац п'ятий пункту 7 в редакції Наказу Міністерства фінансів N 627 від 27.06.2013 )
8. Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.
9. Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо:
позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;
не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
10. Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.
11. Поточні зобов'язання включають:
короткострокові кредити банків;
поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі видані;
поточні забезпечення;
інші поточні зобов'язання. ( Пункт 11 в редакції Наказу Міністерства фінансів N 627 від 27.06.2013 )
12. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.
13. Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на:
виплату відпусток працівникам;
додаткове пенсійне забезпечення;
виконання гарантійних зобов'язань;
реструктуризацію, виконання зобов'язань при припиненні діяльності; ( Абзац п'ятий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1125 від 25.09.2009 )
виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.
Суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"). ( Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 989 від 10.12.2002, N 353 від 05.03.2008 )
14. Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.
Сума забезпечення на виплату відпусток визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. ( Пункт 14 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів N 627 від 27.06.2013 )
15. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть зазнані, й після початку реалізації цього плану.
16. Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов'язані з діяльністю підприємства, що триває. Забезпечення довгострокових зобов'язань визнаються у сумі їх теперішньої вартості.
Забезпечення щодо обтяжливого контракту визначається в сумі неминучих витрат, пов'язаних з його виконанням. Сума неминучих витрат, пов'язаних з виконанням обтяжливого контракту, визначається за найменшою з двох величин: витрат на виконання контракту або витрат на сплату неустойки (штрафів, пені) за невиконання контракту. Витрати на виконання обтяжливого контракту оцінюються за різницею між витратами на його виконання і доходами (втратами) від виконання іншого контракту, укладеного з метою мінімізації втрат від виконання обтяжливого контракту. ( Пункт 16 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1125 від 25.09.2009 ) ( Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 989 від 10.12.2002 )
17. Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.
18. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.
Після завершення робіт з демонтажу, переміщення об'єктів основних засобів та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання, залишок (недостатність) забезпечення на відновлення земельних ділянок визнається іншим операційним доходом (іншими операційними витратами). ( Пункт 18 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства фінансів N 353 від 05.03.2008 )
19. Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.
Розкриття інформації про зобов'язання
у примітках до фінансової звітності
20. У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:
20.1. Сума та строки погашення зобов'язання, яке було виключене із складу поточних зобов'язань відповідно до п.8 цього Положення (стандарту) з обгрунтуванням причин цього.
20.2. Перелік і суми зобов'язань, що включені до статей балансу "Інші довгострокові зобов'язання", "Інші поточні зобов'язання".
21. Підприємство щодо кожного виду забезпечень наводить таку інформацію:
21.1. Цільове призначення, причини невизначеності та очікуваний строк погашення.
21.2. Залишок забезпечення на початок і кінець звітного періоду.
21.3. Збільшення забезпечення протягом звітного періоду внаслідок створення забезпечення або додаткових відрахувань.
21.4. Сума забезпечення, що використана протягом звітного періоду.
21.5. Невикористана сума забезпечення, що сторнована у звітному періоді.
21.6. Сума очікуваного відшкодування витрат іншою стороною, що врахована при оцінці забезпечення.
22. За кожним видом непередбачених зобов'язань наводиться така інформація:
22.1. Стислий опис зобов'язання та його сума.
22.2. Невизначеність щодо суми або строку погашення.
22.3. Сума очікуваного погашення зобов'язання іншою стороною.
Начальник управління методології
бухгалтерського обліку В.М.Пархоменко