Угода
між Урядом України і
Урядом Російської Федерації
про співробітництво в сфері охорони
промислової власності

Уряд України і Уряд Російської Федерації, які називаються надалі Сторонами,

бажаючи рзвивати торговельний обмін, а також економічне, промислове, наукове і технічне співробітництво,

розуміючи необхідність полегшення процедури подання та розгляду заявок на видачу охоронних документів заявників України в Російській Федерації і заявників Російської Федерації в Україні,

прагнучи здійснювати та розвивати співробітництво в сфері охорони та використання об'єктів промислової власності на основі взаємної вигоди та рівності,

погодились щодо нижченаведеного:

Стаття 1

При поданні заявок на видачу охоронних документів, одержанні охоронних документів і підтриманні їх чинності заявники та патентні повірені обох держав на основі принціпу взаємності можуть вести справи безпосередньо з патентними відомствами Сторін.

При цьому патентні повірені обох держав мають право в межах цієї Угоди представляти інтереси тільки національних заявників.

Заявникам Російської Федерації надається право подавати в Патентне відомство України заявки на видачу охоронних документів України і вести по них листування російською мовою.

Стаття 2

Сторони визнають дію на своїх територіях раніше виданних охоронних документів СРСР на об'єкти промислової власності на умовах, встановлених законодавством кожної Сторони.

Сторони передбачають у своїх нормативних актах право на перетворення авторських свідоцтв СРСР на винаходи та свідоцтв СРСР на промислові зразки на національні патенти, не обмежуючи можливості такого передворення строками меншими, ніж строки дії патенту на винахід та патенту на промисловий зразок.

Сторони вживають заходи до того, щоб у відповідні національні нормативні акти було внесено положення, згідно з яким дія раніше виданих охоронних документів СРСР на об'єкти промислової власності може бути припинена на території кожної з держав у випадку невідповідності об'єкту, що охороняється, умовам охороноспроможності, передбаченим законодавством, яке діяло на дату подання заявки.

Стаття 3

Мито за подання заявок, видачу охоронних документів, підтримання їх чинності та здійснення інших юридично значущих дій, пов'- язаних з охороною промислової власності, а також платежі за проведення пошуку та надання інших послуг сплачуються в валюті, що пеРосійської Федерації для сплати мита та платежів національними заявниками відповідно до курсу, узгодженого компетентними органами України і Російської Федерації.

Стаття 4

Фізичні та юридичні особи однієї держави будуть користуватися на території іншої держави патентними фондами, бібліотеками, банками даних, які мають відношення до промислової власності, на тих же умовах, що й власні фізичні та юридичні особи.

Стаття 5

Сторони визнають, що будь-яка фізична або юридична особа, яка до дати подання клопотання про видачу національного патенту по заявці на видачу авторського свідоцтва (свідоцтва) СРСР або по авторському свідоцтву (свідоцтву) СРСР сумлінно в інтересах своєї справи або свого підприємства використала в Україні або в Російській Федереції винахід (промисловий зразок) або зробила необхідні для цього приготування, має право продовжувати використання винаходу (промислового зразка) або використати його у відповідності із такими приготуваннями без укладення ліцензійної угоди. При цьому зазначена особа виплачує авторам винаходу (промислового зразка) винагороду у відповідності з законодавством тієї держави, в якій мали місце зазначені використання або приготування.

Стаття 6

Сторони зобов'язуються забезпечити виплату винагороди авторам за використання винаходів (промислових зразків), що охороняються авторськими свідоцтвами (свідоцтвами) СРСР, у відповідності з законодавством тієї держави, в якій мало місце зазначене використання.

Стаття 7

Відповідальними за реалізацію цієї Угоди є патентні відомства Сторін:

в Україні - Державне патентне відомство України,

в Російській Федерації - Комітет Російської Федерації по патентах і товарних знаках.

Сторони утворять змішену робочу групу з питань промислової власності.

Стаття 8

У випадку виникнення розбіжностей з будь-яких питань, що випливають з цієї Угоди або пов'язані з її виконанням, представниками Сторін проконсультуються між собою і докладуть необхідних зусиль для досягнення врегулювання.

Стаття 9

Дана Угода набуває чинності з дати її підписання Сторонами, буду діяти протягом 2 років і автоматично продовжуватися на подальші річні періоди, якщо жодна з Сторін письмово не повідомить іншу Сторону про свої наміри припинити дію цієї Угоди не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення чергового періоду.

До даної Угоди можуть вноситись зміни та доповнення по взаємному узгодженню Сторін.

Укладено в м. Києві 30 червня 1993 р. у двох примірниках, кожний українською і російською мовами, прицьому обидва тексти мають однакову силу.