Угода
про співробітництво та взаємодопомогу
в митних справах
(Угоду ратифіковано Законом
N 1301-XIV від 15.12.99, ВВР, 2000, N 1, ст.6 )
Дата підписання: 15.04.1994
Дата набуття чинності: 31.01.2000
Держави-учасниці цієї Угоди в особі Урядів, що іменуються далі - Сторони,
підтверджуючи свою прихильність до цілей та принципів установчих документів про створення Співдружності Незалежних Держав,
бажаючи розвивати дружні відносини, в тому числі шляхом співробітництва в галузі митної справи,
прагнучи шляхом співробітництва митних служб сприяти розвиткові та прискоренню пасажирського і вантажного сполучення між Сторонами,
маючи на увазі, що митні правопорушення завдають збитків економічним інтересам Сторін,
переконані тому, що дотримання митного законодавства і боротьба з митними правопорушеннями можуть більш успішно здійснюватися при співробітництві митних служб Сторін,
домовилися про таке:
Стаття 1
Визначення
Для цілей цієї Угоди застосовувані терміни означають:
митне законодавство - сукупність правових норм Сторін, що регулюють порядок ввезення, вивезення та транзиту товарів, ручної поклажі й багажу пасажирів, валютних та інших цінностей, міжнародних поштових відправлень, стягнення мита, зборів, інших платежів, надання пільг, встановлення заборон та обмежень, а також контролю за переміщенням товарів через митні кордони Сторін;
митні служби - центральні митні органи Сторін; митне правопорушення порушення або спроба порушення митного законодавства;
особа - фізична чи юридична особа; наркотичні засоби - речовини,
наркотичні засоби - речовини, включені ООН до списків Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року з наступними змінами та доповненнями;
психотропні речовини - речовини, включені ООН до списків Конвенції про психотропні речовини 1971 року з наступними змінами.
Стаття 2
Сфера застосування Угоди
На підставі цієї Угоди митні служби в рамках своєї компетенції та з дотриманням законодавства Сторін співробітничатимуть з метою:
а) удосконалення пасажирського і вантажного сполучення між Сторонами;
б) забезпечення правильного стягнення мита, зборів та інших платежів, а також застосування митних пільг;
в) запобігання, припинення та розслідування митних правопорушень.
Стаття 3
Спрощення митних формальностей
1. Митні служби:
а) вживають за взаємною згодою належних заходів для спрощення митного оформлення;
б) визнають митні забезпечення одна одної (пломби, відбитки печаток, штампи), митні документи, а у разі потреби накладають власні митні забезпечення на товари, що переміщуються.
2. Товари і транспортні засоби, що прямують транзитом, звільняються від митного огляду, за винятком випадків, коли є підстави вважати, що їх ввезення, вивезення і транзит заборонені відповідно до законодавства Сторін, або має місце митне правопорушення.
Стаття 4
Надання свідчень
1. Митні служби надають одна одній на запит свідчення, які підтверджують, що товари, вивезені з території однієї Сторони, ввозяться на територію іншої Сторони на законних підставах. У свідченнях зазначаються вид та результати митних процедур, відповідно до яких оформлялися товари. Це стосується також тих випадків, коли товари реекспортуються з території іншої Сторони.
2. Митні служби надають одна одній на запит відомості про те, що надані підпорядкованими їм митними органами свідчення або інші документи є дійсними та містять усі необхідні дані.
Стаття 5
Боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів і
психотропних речовин
1. Митні служби з метою активізації дій, спрямованих на запобігання, розслідування та припинення незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин без попереднього запиту і в можливо короткий строк повідомляють одна одній відомості:
а) про осіб, відносно яких відомо, що вони займаються незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин або підозрюються в цьому;
б) про транспортні засоби, включаючи контейнери та поштові відправлення, відносно яких відомо, що вони використовуються для незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин або викликають підозру в такому використанні.
2. Митні служби без попереднього запиту інформують одна одну про застосовувані способи незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, а також про нові методи контролю за ними.
3. Отримані будь-якою із Сторін відповідно до пунктів 1 та 2 цієї статті відомості, повідомлення і документи можуть передаватися її правоохоронним та іншим державним органам, що займаються боротьбою з наркоманією та незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин.
4. На основі законодавства Сторін і за взаємною згодою митні служби використовують у разі потреби метод контрольованих поставок наркотичних засобів і психотропних речовин з метою виявлення осіб, причетних до їх незаконного обігу.
Рішення про використання методу контрольованих поставок приймаються Сторонами окремо в кожному конкретному випадку і можуть у разі потреби враховувати фінансові домовленості Сторін.
5. Сторони можуть поширити сферу дії цієї Угоди і на речовини, що застосовуються для виробництва наркотичних засобів і психотропних речовин.
Стаття 6
Передача відомостей
1. Митні служби передають одна одній на запит, у тому числі шляхом пересилання повідомлень, протоколів та інших матеріалів або їх завірених копій, відомості, що є в їхньому розпорядженні:
а) про обставини, пов'язані із стягненням мита, зборів та інших платежів, а також застосуванням митних пільг;
б) про вчинені дії або такі, що мають бути вчинені, які суперечать митному законодавству Сторони, що подає запит.
2. Митні служби в можливо короткий строк повідомляють одна одній, в тому числі без попереднього запиту, відомості про можливі митні правопорушення, в боротьбі з якими є особлива заінтересованість Сторін. Це передусім стосується митних правопорушень при переміщенні:
а) товарів, що можуть становити загрозу навколишньому природному середовищу або здоров'ю населення;
б) зброї, боєприпасів, вибухових і отруйних речовин, вибухових пристроїв;
в) предметів, що мають значну історичну, художню, культурну або археологічну цінність;
г) товарів, які підлягають відповідно до законодавства Сторін обкладенню великим митом або податками;
д) товарів, що мають особливо важливе значення і включені до переліків, погоджених митними службами, які підпадають під нетарифні обмеження або підлягають обкладенню великим митом або податками.
Стаття 7
Передача документів
1. Митні служби обмінюються між собою протягом трьох місяців після набрання чинності цією Угодою копіями чинних законодавчих та інших нормативних актів з митних питань і надалі негайно інформуватимуть одна одну про всі зміни і доповнення митного законодавства.
2. Митна служба однієї Сторони на запит митної служби іншої Сторони передає копії рішень адміністративних органів з питань застосування митного законодавства.
3. У запитах про передачу документів відповідно до цієї статті на відміну від вимоги, передбаченої підпунктом "д" пункту 2 статті 11 цієї Угоди, суть справи може не описуватися.
4. Отримання документів підтверджується митною службою, яка подає запит, із зазначенням дати отримання.
Стаття 8
Обмін досвідом і надання допомоги
1. Митні служби обмінюються інформацією:
а) про досвід своєї діяльності і застосування технічних допоміжних засобів;
б) про нові засоби і способи вчинення митних правопорушень;
в) з інших митних питань, що становлять інтерес для всіх Сторін.
2. Митні служби надають одна одній допомогу в галузі митної справи, включаючи:
а) обмін співробітниками у випадках, що становлять взаємний інтерес, з метою ознайомлення з технічними засобами, які використовуються митними службами;
б) навчання і допомогу в удосконаленні спеціальних навичок співробітників;
в) обмін експертами з митних питань;
г) обмін професійними, науковими і технічними відомостями, що стосуються митних питань.
Стаття 9
Розслідування
1. На запит митної служби однієї Сторони митна служба іншої Сторони проводить перевірку або розслідування з питань, передбачених пунктами "б" і "в" статті 2 цієї Угоди. Результати перевірки або розслідування повідомляються митній службі, яка подає запит, відповідно до порядку, передбаченого пунктом 1 статті 6 цієї Угоди.
2. Перевірка або розслідування проводиться відповідно до законодавства, чинного на митній території Сторони, якій подається запит. Митна служба, якій подається запит, проводить перевірку чи розслідування, діючи від свого імені.
3. Митна служба, якій подається запит, може дозволити офіційним особам митної служби, яка подає запит, бути присутніми під час перевірки чи розслідування.
Стаття 10
Експерти і свідки
У разі коли судові або адміністративні органи однієї Сторони у зв'язку з митними правопорушеннями, що розглядаються, звертаються з відповідним запитом, митна служба іншої Сторони може уповноважити своїх співробітників виступити як свідки або експерти на таких судових чи адміністративних розглядах. Ці співробітники дають показання або висновки за фактами, встановленими ними під час виконання службових обов'язків. У запиті про участь у судовому або адміністративному розгляді має бути зазначено, щодо якої справи та в якому статусі повинен виступати співробітник митної служби, якій подається запит.
Стаття 11
Форма і зміст запиту
1. Запит, передбачений пунктом 1 статті 9 цієї Угоди, надсилається в письмовій формі. Необхідні для виконання запиту документи повинні додаватися в оригіналах, офіційно завірених копіях або фотокопіях.
2. Запит має містити такі дані:
а) митний орган, інтереси якого покладено в основу запиту;
б) вид процедури;
в) прізвища, адреси та інші дані про учасників процедури;
г) предмет та причина запиту;
д) короткий опис суті справи та його юридична кваліфікація.
Стаття 12
Виконання запиту
1. Митні служби сприяють одна одній у виконанні запитів відповідно до законодавства Сторін і в межах своєї компетенції.
2. У виконанні запиту відмовляється, якщо його виконання може завдати шкоди суверенітету, безпеці, суперечить законодавству або міжнародним зобов'язанням Сторони, якій подається запит.
3. Про відмову в сприянні виконанню запиту, а також про причини відмови негайно повідомляється в письмовій формі митній службі, яка подала запит.
Стаття 13
Документи
1. Передача на запит дійсних документів здійснюється в тих випадках, коли офіційно завірених копій або фотокопій цих документів недостатньо.
2. Дійсні документи повинні бути повернуті митній службі, якій подається запит, у можливо короткий строк.
3. Під час застосування положень цієї статті не повинні обмежуватися права і законні інтереси Сторони, якій подається запит, або держави, яка не є учасницею цієї Угоди.
Стаття 14
Використання отриманих відомостей
Митні служби можуть використовувати як докази отримані відповідно до цієї Угоди відомості та документи у своїх протоколах, повідомленнях та інших матеріалах, під час проведення перевірок або розслідувань, у судових чи адміністративних розглядах у зв'язку з митними правопорушеннями, що розглядаються. Оцінка цих відомостей та документів, а також можливість і порядок їх використання в судових чи адміністративних розглядах, визначаються відповідно до законодавства Сторони, що подає запит.
Стаття 15
Відшкодування витрат
1. Митна служба, що подає запит, відшкодовує митній службі, якій подається запит, витрати, що були понесені у процесі виконання запиту відповідно до цієї Угоди для оплати праці експертів та перекладачів, які не працюють в митній службі, якій подається запит.
2. Відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням положень статті 8 цієї Угоди, може бути предметом окремих домовленостей між митними службами Сторін.
Стаття 16
Виконання Угоди
1. Передбачене цією Угодою співробітництво здійснюється безпосередньо між митними службами.
2. Митні служби видають у рамках своєї компетенції необхідні для виконання цієї Угоди нормативні акти.
3. З метою виконання цієї Угоди митні служби забезпечать взаємне представництво при цих службах, встановлять необхідні зв'язки між підпорядкованими їм митними органами, а також можуть здійснювати спільний митний контроль.
Стаття 17
Прикінцеві положення
1. Положення цієї Угоди не зачіпають зобов'язань, взятих Сторонами відповідно до інших міжнародних договорів.
2. Ця Угода набуває чинності з дня здачі на зберігання депозитарію третього повідомлення про виконання Сторонами, що її підписали, внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.
3. Ця Угода укладається на п'ять років і автоматично продовжуватиметься на наступні п'ятирічні періоди. Кожна Сторона може заявити про вихід з цієї Угоди, повідомивши про це в письмовій формі, не пізніше ніж за 6 місяців, депозитарія цієї Угоди, який розсилає таку заяву всім Сторонам.
4. Ця Угода відкрита для приєднання будь-якої держави за згодою Сторін.
Вчинено в місті Москві 15 квітня 1994 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, який надішле державам, що підписали цю Угоду, його завірену копію.
За Уряд Азербайджанської За Уряд Республіки Молдова
Республіки (підпис)
(підпис)За Уряд Республіки Вірменія За Уряд Російської Федерації
(підпис) (підпис)За Уряд Республіки Білорусь За Уряд Республіки Таджикистан
(підпис) (підпис)За Уряд Грузії За Уряд Туркменістану
(підпис) (підпис)За Уряд Республіки Казахстан За Уряд Республіки Узбекистан
(підпис) (підпис)За Уряд Киргизької Республіки За Уряд України
(підпис) (підпис)