Постанова : Про питання, що виникли в судовій практиці в справах про знищення та пошкодження державного і колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежної безпеки

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 02.07.76, N 4
м.Київ

Про питання, що виникли в судовій практиці в справах про
знищення та пошкодження державного і колективного майна
шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежної
безпеки

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України
N 9 від 22.12.78
N 6 від 06.07.79
N 3 від 04.06.93
N 12 від 03.12.97 )

( У назві і тексті постанови слова "громадського майна"
замінено словами "колективного майна" згідно з
Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3
від 04.06.93 )

Знищення та пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежної безпеки нерідко завдає великих збитків народному господарству та спричиняє інші тяжкі наслідки.

Як показало вивчення судової практики, суди при розгляді справ про такі злочини в основному правильно застосовують чинне кримінальне і процесуальне законодавство. Разом з тим допускаються помилки в кваліфікації злочинів, випадки призначення винним мір покарання, які не відповідають ступеню суспільної небезпечності вчиненого злочину.

При розгляді справ суди не завжди вирішують питання про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних знищенням або пошкодженням майна.

Мають місце факти, коли суди не вживають необхідних заходів до встановлення причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів.

З метою усунення недоліків у роботі судів, забезпечення однаковості в застосуванні ними законодавства Пленум Верховного Суду України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Звернути увагу судів на необхідність усунення зазначених недоліків розгляду судових справ про знищення та пошкодження державного чи колективного майна, особливо шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежної безпеки. ( Пункт 1 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )

2. Під знищенням державного або колективного майна слід розуміти доведення цього майна до повної непридатності щодо його цільового призначення. Внаслідок знищення майно перестає існувати або повністю втрачає свою цінність. Знищення лісового масиву означає, що лісовий масив втратив своє народногосподарське, кліматичне або культурно-естетичне значення.

Пошкодженням майна визнаються погіршення якості, зменшення цінності речі або приведення речі на якийсь час у непридатний, за її цільовим призначенням, стан. Під істотним пошкодженням лісового масиву слід розуміти заподіяння шкоди, яка значно погіршує якість лісу, зменшує його цінність.

У випадках, коли для вирішення питання про те, чи втратило майно своє цільове призначення або наскільки зменшилася внаслідок вчиненого діяння його цінність, потрібні спеціальні знання, рекомендувати судам призначати проведення відповідної експертизи.

3. Умисним знищенням або пошкодженням державного чи колективного майна шляхом підпалу є знищення або пошкодження цього майна вогнем у випадках, коли створюється загроза життю та здоров'ю людей або заподіяння значних матеріальних збитків. Тому умисне знищення або пошкодження майна вогнем, яке не створювало такої загрози (наприклад, спалення речі у печі), не може розглядатися як кваліфікуюча ознака і тягне відповідальність за ч.1 ст.89 КК України ( 2001-05 ).

4. Роз'яснити, що за ч.1 ст.220-1 КК України ( 2002-05 ) кримінальна відповідальність настає за порушення правил пожежної безпеки, що не призвело до виникнення пожежі і вчинено особою, яка раніше притягалася протягом року до адміністративної відповідальності за таке ж порушення.

Частина 2 ст.220-1 КК України охоплює ті випадки порушення правил пожежної безпеки, що призвели до пожежі, які заподіяли легкі тілесні ушкодження одній або кільком особам, або середньої тяжкості тілесні ушкодження одній особі, або заподіяли організаціям чи громадянам матеріальну шкоду, яка не є значною, а також випадки, коли такі дії взагалі не заподіяли шкоди здоров'ю громадян чи істотного матеріального збитку.

Відповідальність за ч.2 і ч.3 ст.220-1 КК України не пов'язана з обов'язковим застосуванням до винного раніше за порушення правил пожежної безпеки заходів адміністративного стягнення.

5. Злочин, відповідальність за який встановлена ст.89 КК України, передбачає умисну вину як у формі прямого, так і непрямого умислу.

Злочин, передбачений ч.1 ст.220-1 КК України, може вчинюватись як з необережності, так і умисно; кваліфіковані ж види цього злочину, передбачені ч.2 і ч.3 цієї ж статті КК, характеризуються необережною формою вини.

5-1. У тих випадках, коли внаслідок умисного знищення або пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу потерпілому з необережності було заподіяно смерть або тяжкі тілесні ушкодження, скоєне слід кваліфікувати тільки за ч.2 чи ч.3 ст.89 КК України. Якщо ж винний передбачав і бажав або свідомо допускав настання цих наслідків, скоєне повинно кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених чч. 2 і 3 ст.89 і, відповідно, статтями 93, 94 або 101 КК України ( 2001-05 ). ( Постанову доповнено пунктом 5-1 згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N3 від 04.06.93

6. Поняття "людські жертви" (ч.3 ст.89 ( 2001-05 ) і ч.3 ст.220-1 КК України ( 2002-05 ) передбачає загибель однієї або кількох осіб.

7. Питання про те, що слід розуміти під "особливо великою шкодою" (ч.3 ст.89 КК України) та "іншими тяжкими наслідками" (ч.3 ст.220-1 КК України), має вирішуватися судом у кожному окремому випадку стосовно до конкретних обставин справи.

До "особливо великої шкоди" внаслідок знищення або пошкодження державного чи колективного майна належить, наприклад, виведення з ладу повністю або на тривалий час виробничих підприємств (окремих цехів, дільниць) та інших важливих споруд (гребель, систем водо- та енергопостачання, зв'язку тощо), загибель великої кількості худоби, спалення або пошкодження лісових масивів на значних площах або інше заподіяння матеріальних збитків у особливо великих розмірах.

Під "іншими тяжкими наслідками" слід розуміти, зокрема, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній або кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом та більше особам або заподіяння значної матеріальної шкоди державній, громадській організації або громадянам, залишення людей без житла або засобів до існування, тривале припинення або дезорганізація роботи підприємства, установи, організації і т.п. ( Абзац третій пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )

При вирішенні питання про те, чи є матеріальні збитки значними або особливо великими, слід враховувати не тільки вартість, розмір знищеного або пошкодженого майна в натуральному вигляді (вага, обсяг, кількість предметів), але і його значимість для народного господарства.

7-а. Суб'єктом злочину, передбаченого ст.220-1 КК України, можуть бути як посадові особи, так і громадяни, які винні в порушенні установлених правил пожежної безпеки. ( Пункт 7-а із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 )

8. Звернути увагу судів на необхідність при розгляді кожної справи про знищення або пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежної безпеки відповідно до чинного законодавства вирішувати питання про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином.

При цьому судам слід керуватися роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 р. N 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна". (Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )

9. При розгляді справ про знищення чи пошкодження державного або колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежної безпеки судам відповідно до статей 23, 23-2 КПК України ( 1001-05 ) необхідно ретельно з'ясовувати причини та умови, які сприяли вчиненню кожного з цих злочинів, та у встановленому законом порядку вживати заходів до їх усунення. ( Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )

10. Судовій колегії в кримінальних справах Верховного Суду України, іншим судам касаційної та наглядної інстанцій при розгляді справ про знищення або пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежної безпеки своєчасно виправляти помилки нижчестоящих судів, спрямовувати їх діяльність на суворе додержання законів при розгляді справ цієї категорії і в необхідних випадках реагувати на допущені порушення закону шляхом винесення окремих ухвал (постанов). ( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93, N 12 від 03.12.97 )