ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 04.06.93, N 3
м.Київ
Про внесення змін і доповнень у деякі постанови
Пленуму Верховного Суду Української РСР в кримінальних справах
У зв'язку зі зміною чинного законодавства Пленум Верховного Суду України ПОСТАНОВЛЯЄ:
I. Внести зміни і доповнення в такі постанови Пленуму Верховного Суду України.
1. У постанові Пленуму від 2 березня 1973 року N 2 "Про судову практику в справах про обман покупців" із змінами, внесеними постановами Пленуму від 25 січня 1974 року N 3, від 11 липня 1975 року N 8, від 26 грудня 1975 року N 11 та від 23 грудня 1983 року N 8:
1) із абзацу першого преамбули виключити слово "радянській";
2) із абзацу шостого преамбули і пункту 7 виключити слова "громадського впливу";
3) у абзаці восьмому преамбули, пунктах 1 та 17, у абзаці другому пункту 10 слова "громадського майна", "громадське майно" замінити відповідно словами "колективного майна", "колективне майно";
4) перше речення абзацу дев'ятого преамбули виключити;
5) абзац перший пункту 1 викласти у такій редакції: "Звернути увагу судів на необхідність вжиття заходів по усуненню зазначених недоліків і суворого виконання закону при розгляді справ про обман покупців";
6) пункт 14 викласти у такій редакції:
"14. Дії службових осіб, які вчинили обман покупців, пов'язаний з незаконним продажем товарів зі складів, баз, підсобних та інших приміщень підприємств (організацій) державної торгівлі (громадського харчування), інших державних підприємств (організацій), споживчої кооперації на порушення встановлених правил, а так само під час транспортування, або приховування товарів від покупців, якщо шкода, заподіяна цими діями державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян не є істотною, кваліфікуються за сукупністю, як обман покупців і порушення правил торгівлі (ст.ст.155, 155-3 КК України ( 2002-05 ), а якщо шкода визнана істотною - як обман покупців і зловживання службовим станом (ст.ст.155, 165 КК України ( 2002-05 )";
7) у пункті 16 слова "громадського майна" та "кооперативним чи громадським підприємствам, установам, організаціям або колгоспам" замінити відповідно словами "колективного майна", "колективним підприємствам, установам, організаціям або колгоспам";
8) перше речення пункту 20 виключити.
У другому реченні цього пункту слова та цифри "ст.23 КПК УРСР" замінити словами і цифрами "ст.ст.23, 23-2 КПК України ( 1001-05 )";
9) у пункті 21 слова "Судовій колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР і обласним судам" замінити словами "судам касаційної та наглядної інстанцій".
2. У постанові Пленуму від 28 вересня 1973 року N 8 "Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу":
1) в абзаці сьомому преамбули слова "В ухвалах" замінити словами "У постановах";
2) в абзаці восьмому преамбули слова "ухвали, постановленої відповідно" і "ухвал" замінити відповідно словами "постанови судді, винесеної відповідно", "постанов";
3) абзац третій пункту 2 виключити;
4) у пункті 4 слова "суд виносить ухвалу", "в ухвалі суду" і "в ухвалі" замінити відповідно словами "суддя виносить постанову", "у постанові судді", "у постанові";
5) у пунктах 7 та 9 слова "ухвала" і "ухвали", замінити відповідно словами "постанова", "постанови";
6) у пункті 8 слова "ухвала, постановлена в порядку ст.408 УРСР" замінити словами "постанова, винесена суддею в порядку передбаченому ст.408 КПК України" ( 1003-05 ).
3. У постанові Пленуму від 25 січня 1974 року N 2 "Про судову практику в кримінальних справах, які порушують не інакше як за скаргою потерпілого, та практику передачі таких справ і матеріалів на розгляд товариських судів" із змінами, внесеними постановами Пленуму від 30 грудня 1977 року N 7 та від 27 лютого 1981 року N 2:
1) в абзаці першому преамбули слова "суди республіки" і "судових органів республіки" замінити відповідно словами "суди України", "судів";
2) із абзацу четвертого преамбули виключити слово "соціалістичного";
3) із абзацу шостого преамбули виключити слово "народні";
4) в абзаці другому пункту 1 слова "дійовим засобом боротьби з посяганням на здоров'я, честь та гідність радянських громадян" замінити словами "однією з умов здійснення права громадян на судовий захист від посягань на їх здоров'я, честь та гідність";
5) у пункті 3-а слово "народного" замінити словами "районного (міського)";
6) із пункту 5 виключити слова "а суд - ухвалу";
7) у пункті 10 слова "забезпечити виконання п.9 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4 "Про судовий вирок", згідно з яким в разі" замінити словами "враховувати, що";
8) в абзаці першому пункту 11 слова "та відповідних постанов пленумів Верховного Суду СРСР і УРСР" замінити словами "та постанов Пленуму Верховного Суду України";
9) друге речення пункту 12 викласти у такій редакції: "При цьому слід мати на увазі, що при вирішенні питання про відмову в порушенні кримінальної справи і передачу матеріалів на розгляд товариського суду суддя, згідно зі статтями 12 ( 1001-05 ) і 99-1 ( 1002-05 ) КПК України, зобов'язаний повідомити про це потерпілого і його представника, які вправі оскаржити таке рішення протягом семи днів з дня одержання копії постанови до вищестоящого суду в порядку, передбаченому частиною другою ст.354 КПК України (1003-05)";
10) пункт 13 викласти у такій редакції: "13. Згідно з частинами 1 і 3 ст.51 Кримінального кодексу України звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, з передачею матеріалів справи на розгляд товариського суду допускається, якщо діяння не являє великої суспільної небезпеки, вчинене вперше і буде визнано, що її виправлення і перевиховання можливе без застосування кримінального покарання.
Роз'яснити судам, що вчиненими вперше можуть розглядатися такі діяння, які містять ознаки злочину, що не являють великої суспільної небезпеки, коли винна особа раніш взагалі не скоювала таких діянь, або була звільнена від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, або актом амністії. Положення частини 3 ст.51 Кримінального кодексу України розповсюджується й на осіб, судимість яких погашена чи знята у встановленому законом порядку";
11) із абзацу другого пункту 14 слова "та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 9 квітня 1965 року N 1 "Про практику передачі судами справ і матеріалів на розгляд товариських судів" виключити;
12) із абзацу першого пункту 15 виключити слово "народного", у абзаці другому цього пункту слово "народного" замінити словами "районного (міського)";
13) у пункті 16 слова і цифри "ст.23 КПК УРСР" замінити словами і цифрами "ст.ст. 23, 23-2 КПК України", а слова "з метою посилення запобіжного та виховного впливу судових процесів" - виключити.
4. У постанові Пленуму від 16 травня 1975 року N 4 "Про практику розгляду судами Української РСР клопотань про погашення і дострокове зняття судимості" із змінами, внесеними постановою Пленуму від 30 грудня 1977 року N 7:
1) в абзаці першому пункту 4 слова "та постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 18 березня 1970 року N 4 "Про обчислення строку погашення судимості" виключити;
2) у пункті 12 слова "ухвалі", "суд", "ухвали суд" і "Ухвала" замінити відповідно словами "постанові", "суддя", "постанови суддя", "постанова".
5. У постанові Пленуму від 26 грудня 1975 року N 10 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства про умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну покарання більш м'яким та виконання постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 19 жовтня 1971 року N 9 з цих питань" із змінами, внесеними постановою Пленуму від 23 грудня 1983 року N 8:
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про практику застосування судами України законодавства про умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну покарання більш м'яким";
2) абзац перший преамбули викласти у такій редакції:
"Обговоривши матеріали узагальнення судової практики умовно-дострокового звільнення від покарання і заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, Пленум Верховного Суду України відмічає, що суди, керуючись законом, підвищили рівень розгляду справ цієї категорії";
3) в абзаці другому преамбули слова "що негативно позначається на боротьбі із злочинністю" виключити;
4) абзац третій преамбули виключити;
5) в абзаці п'ятому преамбули виключити слово "народні";
6) в абзаці восьмому преамбули слово "ухвали" замінити словом "постанови";
7) в абзаці першому пункту 1 слово "республіки" замінити словом "України", а слова "і вказівок, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 19 жовтня 1971 року N 9 "Про судову практику умовно-дострокового звільнення засуджених від покарань і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" виключити.
В абзаці другому цього пункту виключити слова "посилення боротьби із злочинністю";
8) у пункті 2 слова "Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 19 жовтня 1971 року N 9" виключити;
9) в абзаці другому пункту 3 слова "Суди" і "ухвалами" замінити відповідно словами "Судді", "постановами";
10) в абзаці першому пункту 4 слова "за ухвалою суду" замінити словами "за постановою судді".
Із першого речення абзацу другого цього пункту виключити слова "на що вже звертав увагу Пленум Верховного Суду СРСР у пунктах 6 і 14 своєї постанови від 19 жовтня 1971 року N 9", а у другому реченні цього абзацу слова "факт повернення з будівництва у місце позбавлення волі", замінити словами "факт повернення з місця обов'язкового залучення до праці для відбування позбавлення волі";
11) пункт 5 викласти у такій редакції:
"5. При умовно-достроковому звільненні від основного покарання засуджених, до яких було застосовано додаткове покарання, зазначене у ст.31 Кримінального кодексу України ( 2001-05 ) (позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю), суди в усіх випадках за поданням органу, який відає виконанням покарання, або за своєю ініціативою зобов'язані обговорювати питання про звільнення засудженого і від додаткового покарання. Рішення судді з цього питання повинне бути відображене у резолютивній частині постанови.
Якщо при умовно-достроковому звільненні від основного покарання питання про звільнення засудженого від зазначеного додаткового покарання було вирішено судом негативно, то повторний розгляд цього питання може відбутися лише по закінченню строків, встановлених п.5 ст.407 КПК України ( 1003-05 ).
У тих випадках, коли питання про умовно-дострокове звільнення від додаткового покарання засудженого, який повністю відбув основне покарання, виникло під час відбування ним додаткового покарання, суд може звільнити його від цього покарання після фактичного відбуття встановленої законом частини додаткового покарання і при наявності інших умов, що вказані в законі";
12) в абзаці другому пункту 7 слова "відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 19 жовтня 1971 року N 9 суддя в ході підготовки справи до розгляду одноособово повертає ці матеріали для відповідного оформлення, а коли виявлено в судовому засіданні, то суд виносить відповідну ухвалу, вказавши підстави повернення матеріалу" замінити словами "то суддя в ході підготовки справи до розгляду повертає ці матеріали для відповідного оформлення, а коли це виявлено в судовому засіданні, - виносить відповідну постанову, вказавши підстави повернення матеріалу";
13) у другому реченні пункту 8 слово "суд" замінити словом "суддя";
14) у пункті 9 слово "політико-виховної роботи" замінити словами "виховної роботи";
15) в абзаці другому пункту 10 слова і цифри "і п.4 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 19 жовтня 1971 року N 9" виключити;
16) в абзаці другому пункту 14 слова "висновок прокурора" замінити словами "думка прокурора";
17) у пункті 15 слова "ухвалах" і "ухвали" замінити відповідно словами "постановах", "постанови";
18) пункт 16 викласти у такій редакції:
"16. Визнати необхідним, що суди, розглядаючи справи про умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, для приєднання до справи повинні надсилати копії постанов до суду, який постановив вирок, а також спостережної комісії або комісії у справах неповнолітніх за місцем проживання, обраним засудженим, або трудовому колективу чи окремим особам при покладенні на них обов'язку по нагляду за умовно-достроково звільненим і проведенню з ним виховної роботи";
19) пункт 17 постанови викласти у такій редакції:
"17. Судам касаційної та наглядної інстанцій необхідно посилити нагляд за розглядом судами справ про умовно-дострокове звільнення засуджених від покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, систематично узагальнювати судову практику в справах даної категорії і вживати необхідних заходів до своєчасного усунення виявлених недоліків".
6. У постанові Пленуму від 2 липня 1976 року N 4 "Про питання, що виникли в судовій практиці в справах про знищення та пошкодження державного і громадського майна шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежної безпеки" із змінами, внесеними постановами Пленуму від 22 грудня 1978 року N 9 та від 6 липня 1979 року N 6;
1) у назві і тексті постанови слова "громадського майна" замінити словами "колективного майна";
2) пункт 1 викласти у такій редакції:
"1. Звернути увагу судів на необхідність усунення зазначених недоліків розгляду судових справ про знищення та пошкодження державного колективного майна, особливо підпалу або внаслідок порушення правил пожежної безпеки";
3) абзац третій пункту 7 доповнити словами "залишення людей без житла або засобів до існування, тривале припинення або дезорганізація роботи підприємства, установи, організації і т.п.";
4) абзац другий пункту 8 викласти у такій редакції:
"При цьому судам слід керуватися роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року N 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна";
5) у пункті 9 слова і цифри "ст.23 КПК УРСР" замінити словами і цифрами "ст.ст. 23, 23-2 КПК України ( 1001-05 )";
6) у пункті 10 слова "обласним судам та Київському міському суду" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій";
7) доповнити постанову пунктом 5-1 такого змісту:
"5-1. У тих випадках, коли внаслідок умисного знищення або пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу потерпілому з необережності було заподіяно смерть або тяжкі тілесні ушкодження, скоєне слід кваліфікувати тільки за ч.2 чи ч.3 ст.39 Кримінального кодексу України (2001-05 ). Якщо ж винний передбачав і бажав або свідомо допускав настання цих наслідків, скоєне повинно кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 чи 3 ст.89 і, відповідно, ст.ст. 93, 94 або 101 Кримінального кодексу України".
7. У постанові Пленуму від 29 квітня 1977 року N 2 "Про практику призначення судами Української РСР додаткових мір покарання у вигляді конфіскації майна або позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю в справах про розкрадання державного або громадського майна" із змінами, внесеними постановами Пленуму від 19 березня 1982 року N 3 та від 23 грудня 1983 року N 8:
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про практику призначення судами додаткових мір покарання у вигляді конфіскації майна або позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю в справах про розкрадання державного або колективного майна";
2) абзац перший преамбули викласти у такій редакції:
"Передбачені ст.ст. 31 і 35 Кримінального кодексу України ( 2001-05 ) додаткові покарання - конфіскація майна і позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю надають судам можливість повної реалізації принципу індивідуального підходу до призначення покарання особам, винним у розкраданні державного чи колективного майна";
3) в абзаці преамбули слова "республіки" і "громадського майна" замінити відповідно словами "України", "колективного майна";
4) в абзаці третьому преамбули слова "недоліки, що послабляє ефективність боротьби з такими злочинами" замінити словами "істотні недоліки і помилки";
5) в абзаці четвертому преамбули слова "соціалістичного майна" замінити словами "державного чи колективного" та "в справі боротьби з цими злочинами, а також їх запобіганні" замінити відповідно словами "колективного майна", "у повноті реалізації принципу індивідуалізації покарання";
7) у пункті 2 слова "громадського майна" замінити словами "колективного майна", а слова "відповідно до п.25 постанови Пленуму Верховного Суду від 11 липня 1972 року N 4 виключити;
8) у пункті 5 слова "відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 вересня 1953 року N 7", у пункті 8 слова "заслання, вислання, або" і у пункті 9 слова "відповідно до роз'яснення, даним у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 22 грудня 1964 року N 18" - виключити;
9) у пункті 10 слова "обласним і Київському міському судам при розгляді справ про розкрадання державного і громадського майна" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій при розгляді справ про розкрадання державного чи колективного майна".
8. У постанові Пленуму від 22 грудня 1978 року N 8 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Української РСР норм кримінально-процесуального законодавства, якими передбачені права потерпілих від злочинів" із змінами, внесеними постановою Пленуму від 29 червня 1984 року N 6:
1) в абзаці першому преамбули слова "Конституцією СРСР і Конституцією УРСР" замінити словами "Конституцією України";
2) у пункті 1 слова і цифри "ст.57 Конституції СРСР і ст.55 Конституції УРСР" замінити словами і цифрами" "ст.55 Конституції України ( 888-09 )";
3) другий абзац п.11 доповнити реченням такого змісту:
"За злісне ухилення від явки в суд потерпілий несе відповідальність за ч.1 ст.185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10), а за дачу завідомо неправдивих показань - за ст.178 Кримінального кодексу України ( 2002-05 )";
4) в абзаці другому пункту 13 слово "суду" замінити словами "суду (судді)";
5) в абзаці 15 слова і цифри "ст.12 КПК УРСР" і "до вищестоящого суду" замінити відповідно словами і цифрами "статті 12 і частини третьої статті 99-1 КПК України", "протягом семи днів з дня одержання копії постанови або ухвали до вищестоящого суду в порядку, передбаченому частиною другою статті 354 КПК України".
9. У постанові Пленуму від 26 червня 1981 року N 5 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства і виконання постанов Пленуму Верховного Суду СРСР та Пленуму Верховного Суду УРСР в справах про злочини неповнолітніх і про втягнення їх у злочинну та іншу антигромадську діяльність" із змінами, внесеними постановою Пленуму від 12 жовтня 1989 року N 10:
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про практику застосування судами України законодавства в справах про злочини неповнолітніх і про втягнення їх у злочинну та іншу антигромадську діяльність";
2) абзац перший преамбули викласти у такій редакції:
"Обговоривши матеріали узагальнення практики застосування судами законодавства в справах про злочин неповнолітніх і про втягнення їх у злочину та іншу антигромадську діяльність Пленум відмічає, що суди в основному правильно застосовують законодавство у справах цієї категорії. Разом з тим у роботі деяких судів є істотні недоліки. Окремі суди ще не завжди враховують вимоги закону і вказівки Пленуму Верховного Суду України про необхідність забезпечувати такий рівень судової діяльності, який максимально сприяв би правильному застосуванню закону при розгляді справ про злочини неповнолітніх. У деяких випадках суди неналежно виконують вимоги процесуального закону, що визначає умови і порядок розгляду цих справ. Трапляються факти засудження осіб, які за віком не були суб'єктами злочину";
3) абзац другий преамбули виключити;
4) абзац шостий преамбули і пункт 2 виключити;
5) у пункті 6 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" виключити;
6) пункт 7 викласти у такій редакії: "7. Судам належить ширше залучати громадськість до виправлення і перевиховання неповнолітніх, засуджених умовно або із застосуванням відстрочки вироку, і при наявності клопотань трудових колективів і громадських організацій передавати їх цим організаціям або колективам для перевиховання і виправлення. Суду належить також на підставі ст.445 КПК України ( 1003-05 ) обговорити питання про необхідність призначення громадського вихователя.";
7) пункт 9 викласти у такій редакції:
"9. При вирішенні питань про відшкодування збитків, заподіяних злочинними діями неповнолітніх, суди повинні керуватися статтями 51, 93-1 (1001-05 ) і 328 ( 1003-05 ) Кримінально-процесуального кодексу України, статтями 447, 459-1 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), постановами Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року N 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" і від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди";
3) у пункті 10 постанови слова "Пленуму Верховного Суду УРСР і" та "з урахуванням роз'яснень, даних у постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 вересня 1989 року N 11 "Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах" виключити;
9) у пункті 11 постанови слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанції".
10. У постанові Пленуму від 25 вересня 1981 року N 7 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства та виконання постанов Пленуму Верховного Суду СРСР і Пленуму Верховного Суду УРСР у справах про розкрадання державного та громадського майна" із змінами, внесеними постановою Пленуму від 23 грудня 1983 року N 8:
1) назву викласти в такій редакії:
"Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна";
2) у тексті постанови слова "громадського майна" замінити словами "колективного майна";
3) в абзаці першому преамбули постанови слова "і постанов Пленуму Верховного Суду СРСР і Пленуму Верховного Суду УРСР, вжили заходів щодо посилення боротьби з розкраданням народного добра і" замінити словами "і постанов Пленуму Верховного Суду України";
4) в абзаці другому преамбули слова "і ефективність судової діяльності по запобіганню розкраданням і їх викоріненню" замінити словами "цієї категорії", слова "Верховного Суду СРСР і" виключити, а слово "пленумів" замінити словом "Пленуму";
5) в абзаці шостому преамбули слова і цифри "ст. 23 КПК УРСР" замінити словами і цифрами "ст.ст. 23, 23-2 КПК України ( 1001-05 )";
6) абзац сьомий преамбули виключити;
7) абзац перший пункту 1 викласти у такій редакції: "Зобов'язати суди усунути зазначені недоліки в розгляді справ про розкрадання державного та колективного майна на основі суворого додержання закону і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України з цих питань";
8) у пунктах 2, 4 і 5 слова "державної чи громадської організації", "державною або громадською організацією", "державне або громадське майно", "державній або громадській організації" і "державного майна" замінити відповідно словами "підприємства, установи, організації, колгоспу, кооперативу чи іншої громадської організації", "підприємством, установою, організацією, колгоспом, кооперативом чи іншою громадською організацією", "державне або колективне майно", "підприємству, установі, організації, колгоспу, кооперативу чи іншій громадській організації", "державного чи колективного майна";
9) у пункті "б" пункту 6 слова "у відповідності з роз'ясненням, що міститься у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 11 липня 1972 року N 4 "Про судову практику в справах про розкрадання державного або громадського майна" виключити.
У підпункті "в" цього ж пункту слова "майна, яке належить соціалістичній установі або перебуває у її володінні" замінити словами "державного чи колективного майна, яке належить підприємству, установі, організації або перебуває у їх володінні";
10) пункт 8 викласти у такій редакції:
"8. При визначенні вартості викраденого майна та розміру матеріальних збитків судам слід керуватися нормами законодавства про ціни і ціноутворення та роз'ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року N 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна". При цьому слід мати на увазі, що роздрібними визнаються не тільки державні фіксовані ціни, а й регульовані, а також договірні (вільні) ціни, за якими товари реалізуються підприємствами (організаціями) державної торгівлі та споживчої кооперації.
Вартість викраденого майна визначається за роздрібними, закупівельними чи іншими цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування заподіяних злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді".
11) абзац перший пункту 9 викласти у такій редакції:
"Судам слід мати на увазі, що у справах про розкрадання державного чи колективного майна, коли заподіяні підприємству, установі, організації матеріальні збитки стягуються у кратному обчисленні (ст.135 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ), дії винних за ознакою значного, великого або особливо великого розміру розкрадання у всіх випадках повинні кваліфікуватися, виходячи з вартості викраденого, яка визначається залежно від виду продукції за роздрібними, закупівельними або іншими цінами;
12) в абзаці першому пункту 10 слова "соціалістичного майна" замінити словами "державного чи колективного майна".
В абзаці другому цього ж пункту слова "у постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 серпня 1980 року N 6 "Про практику призначення судами додаткових покарань" та" виключити;
13) в абзаці першому пункту 12 слова "пленумів Верховного Суду СРСР та Верховного Суду УРСР" замінити словами "Пленуму Верховного Суду України";
14) у пункті 13 слова і цифри "ст.23 КПК УРСР" замінити словами і цифрами "ст.ст. 23, 23-2 КПК України ( 1001-05 )", а слова "соціалістичної власності" замінити словами "державної і колективної власності";
15) пункти 14 і 16 виключити;
16) у пункті 15 слова "обласних та Київського міського судів" і "соціалістичної" замінити відповідно словами "обласних, Київського і Севастопольського міських судів", "державної і колективної".
У другому реченні цього ж пункту слова "координуючи цю роботу з органами юстиції, прокуратури та внутрішніх справ" і "республіки та посилення боротьби з розкраданнями" виключити.
11. У постанові Пленуму від 25 грудня 1981 року N 9 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства і виконання постанови Пленуму Верховного Суду СРСР в справах про умисне вбивство" із змінами, внесеними постановою Пленуму від 23 грудня 1988 року N 11";
1) у назві постанови слова "і виконання постанови Пленуму Верховного Суду СРСР" виключити;
2) в абзацах першому і дев'ятому преамбули виключити відповідно слова "і роз'яснення, які містяться в постанові N 4 Пленуму Верховного Суду СРСР від 27 червня 1975 року "Про судову практику в справах про умисне вбивство", "Пленуму Верховного Суду СРСР і";
3) в абзаці другому преамбули слова "які знижують ефективність боротьби з цим небезпечним злочином" виключити;
4) абзац десятий преамбули викласти у такій редакції:
"Суди не завжди з'ясовують причини і умови, спричиняють вчиненню злочинів, інколи залишають без реагування випадки антигромадської поведінки окремих громадян, неналежно контролюють виконання постановлених окремих ухвал";
5) у пункті 1 слова "тому рішуча боротьба з ними є їх найважливішим завданням" замінити словами "зобов'язати їх усунути зазначені недоліки в розгляді справ цієї категорії";
6) в абзаці другому пункту 2 слова "в розпорядчому засіданні" замінити словами "в стадії віддання до суду";
7) пункт 5 доповнити абзацом третім такого змісту:
"При скоєнні злочину у співучасті судам слід мати на увазі, що такі кваліфікуючі ознаки, як скоєння вбивства особливо небезпечним рецидивістом або особою, яка раніше скоїла умисне вбивство, повинні ураховуватися при кваліфікації дій тільки тих співучасників, до яких ці ознаки відносяться безпосередньо";
8) у пункті 6 слова "Керуючись роз'ясненнями, які містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР в цих справах" виключити;
9) у пункті 9 слова "Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР у справах даної категорії" замінити словами "Судам належить урахувати, що";
10) абзац перший пункту 10 замінити трьома абзацами такого змісту:
"При кваліфікації умисного вбивства за п."е" ст.93 КК України (2001-05), як вчиненого з особливою жорстокістю, необхідно мати на увазі, що законом особлива жорстокість пов'язується як із способом вбивства, так і з іншими обставинами, які свідчать про прояв винним особливої жорстокості.
Ознака особливої жорстокості наявна, зокрема, у випадках, коли перед позбавленням життя чи в процесі вбивства до потерпілого застосовувались катування, мордування або вчинювався глум над ним, або коли вбивство скоєне способом, який завідомо для винного пов'язаний із заподіянням потерпілому особливих страждань (нанесення великої кількості тілесних ушкоджень, використання отрути, що спричиняє особливий біль, спалення людини живцем, тривале позбавлення їжі, води і т.п.), особлива жорстокість може виявлятися також при вбивстві в присутності осіб, близьких потерпілому, коли винний усвідомлював, що своїми діями спричиняє їм особливі страждання. Знищення або розчленування та з метою приховування злочину не може бути підставою для кваліфікації вбивства, як вчиненого з особливою жорстокістю.
Судам слід мати на увазі, що умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникає внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, або при перевищенні меж необхідної оборони, яке хоч би і містить ознаки особливої жорстокості слід кваліфікувати за ст.ст. 95 або 97 КК України ( 2001-05 )".
У зв'язку з цим абзац другий цього пункту вважати абзацом четвертим;
11) абзац перший пункту 12 викласти у такій редакції: "Судам слід мати на увазі, що мотивувальна частина вироку має відповідати вимогам ст.334 КПК України ( 1003-05 ) і роз'ясненням, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року N 5 "Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку";
12) в абзаці першому пункту 13 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" виключити;
13) пункт 15 виключити;
14) в абзаці другому пункту 13 слова і цифри "ст.23 КПК УРСР" замінити словами і цифрами" ст.ст. 23, 23-2 КПК України".
12. У постанові Пленуму від 25 грудня 1981 року N 10 "Про виконання судами Української РСР законодавства і керівних постанов Пленуму Верховного Суду СРСР та Пленуму Верховного Суду УРСР з питань призначення покарання" із змінами, внесеними постановою Пленуму від 23 грудня 1983 року N 8:
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про виконання судами України законодавства з питань призначення покарання";
2) абзац перший преамбули викласти у такій редакції:
"Обговоривши матеріали узагальнення судової практики, Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди України в основному правильно призначають основні і додаткові міри кримінального покарання";
3) в абзаці другому преамбули слова "у справі успішного перевиконання засуджених та запобігання новим злочинам" виключити;
4) у пункті 1 виключити слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і";
5) у пункті 2 слова "громадського майна" замінити словами "колективного майна";
6) в абзаці другому пункту 3 слова "Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3" виключити;
7) пункт 5 викласти у такій редакції:
"5. Вказати судам на необхідність усунення помилок, пов'язаних з необгрунтованим застосуванням ст.44 КК України ( 2001-05 ), відповідно до якої призначення особі більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, можливе лише за наявності виняткових обставин справи в сукупності з даними про особу винного. При цьому виключними можуть визнаватися обставини (в тому числі і передбачені законом в якості пом'якшуючих відповідальність), котрі суттєво зменшують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину. У мотивованій частині вироку суд має вказати, які саме обставини, встановлені по справі, він визнає винятковими і у поєднанні з даними про особу підсудного кладе в основу застосування ст.44 КК України";
8) в абзаці другому пункту 9 слова "відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3" виключити;
9) у пункті 13 виключити цифри і слова "27, 28", "заслання, вислання";
10) у пункті 16 виключити слова "і роз'яснень, що містяться у п.13 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3";
11) у пункті 17 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
13. У постанові Пленуму від 25 грудня 1981 року N 11 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства про примусове лікування і трудове перевиконання хронічних алкоголіків" із змінами, внесеними постановами Пленуму від 11 жовтня 1985 року N 9 від 28 березня 1986 року N 4:
1) у назві і тексті постанови слова "трудове перевиховання" замінити словами "трудове виховання";
2) в абзаці другому преамбули виключити слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і";
3) в абзаці третьому преамбули слова "громадських організацій, трудових колективів, державних органів, а також членів сім'ї чи близьких родичів" замінити словами "трудових колективів, державних органів, установ, громадських організацій або близьких родичів";
4) абзац п'ятий преамбули доповнити словами "про систематичне порушення на грунті алкоголізму при цьому громадського порядку або прав інших осіб";
5) абзац восьмий преамбули викласти у такій редакції:
"Деякі суди не реагують окремими постановами на факти невиконання законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму.";
6) перше речення пункту 1 викласти у такій редакції:
"Звернути увагу судів на необхідність суворого виконання законодавства про направлення на примусове лікування і трудове виховання хронічних алкоголіків і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові N 7 від 11 жовтня 1985 року "Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва та алкоголізму, викорінення самогоноваріння";
7) пункт 2 доповнити словами "і систематично порушують при цьому громадський порядок або права інших осіб";
8) підпункт "а" першого абзацу пункту 3 викласти у такій редакції:
"а) клопотання трудового колективу, державного органу, установи, громадської організації чи близьких родичів";
9) у пункті 9 виключити слова "частіше практикувати розгляд матеріалів про направлення хронічних алкоголіків на примусове лікування в трудових колективах і за місцем проживання", а слова "посилення боротьби з пияцтвом і алкоголізмом" замінити словами "подолання пияцтва і алкоголізму";
10) у пункті 10 слова "обласним і Київському міському" замінити словами "обласним, Київському і Севастопольському міським";
11) доповнити постанову пунктом 7-1 такого змісту:
"7-1. Судам слід мати на увазі, що згідно зі ст.41 Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 серпня 1966 року (в редакції від 20 січня 1991 року ( 663-12 ) продовження строку перебування особи в лікувально-трудовому профілакторії може мати місце лише на підставі медичного висновку у разі систематичного порушення особою порядку примусового лікування і трудового виховання, внаслідок чого заходи лікувально-виховного впливу не дали позитивних наслідків".
14. У постанові Пленуму від 19 березня 1982 року N 2 "Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру":
1) в абзаці другому преамбули слова "ефективність судової діяльності по запобіганню небезпечній поведінці душевнохворих" замінити словами "ефективність застосування правових засобів відносно душевнохворих";
2) абзац перший пункту 3 викласти у такій редакції:
"Розглядаючи справи про застосування примусових заходів медичного характеру, суди повинні ураховувати, що такі заходи у вигляді поміщення в психіатричну лікарню із звичайним, посиленим або з суворим наглядом, передбачені ст.13 КК України ( 2001-05 ), можуть застосовуватися відносно осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння в стані недоступності або вчинили такі діяння в стані осудності, але захворіли до винесення вироку на душевну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Порядок провадження у цих справах установлений главою 34 КПК України ( 1003-05 ). Питання, пов'язані із застосуванням примусових заходів медичного характеру відносно осіб, які захворіли на хронічну душевну хворобу під час відбуття покарання, вирішуються у відповідності з вимогами ст.411 КПК України ( 1003-05 );
3) в абзаці другому пункту 6 слово "ухвали" замінити словами "ухвали (постанови)";
4) у пункті 8 слово "ухвала" замінити словами "ухвала (постанова)";
5) в абзацах третьому і четвертому пункту 9 слова "в ухвалі" і "ухвалу" замінити відповідно словами "в ухвалі (постанові)", "ухвалу (постанову)";
6) у пункті 16 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанції", а слова "координуючи роботу з органами юстиції, прокуратури, внутрішніх справ і охорони здоров'я" виключити.
15. У постанові Пленуму від 25 червня 1982 року N 4 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за спекуляцію і хід виконання постанов Пленуму Верховного Суду СРСР з цього питання" із змінами, внесеними постановами Пленуму від 23 грудня 1983 року N 8, від 3 лютого 1989 року N 1, від 12 жовтня 1989 року N 10:
1) із назви постанови виключити слова "і хід виконання" постанов Пленуму Верховного Суду СРСР з цього питання";
2) в абзаці першому преамбули виключити слово "радянській" і третє речення;
3) другий абзац преамбули викласти у такій редакції:
"Вивчення судової практики в справах про спекуляцію свідчить, що суди, виконуючи закон, вирішують ці справи в основному правильно";
4) в абзаці третьому преамбули слова "боротьби з цим злочином" замінити словами "застосування законодавства";
5) в абзаці сьомому преамбули виключити слова "й роз'яснень Пленуму Верховного Суду СРСР";
6) друге і третє речення абзацу восьмого преамбули виключити;
7) перше речення пункту 1 викласти у такій редакції: "Звернути увагу судів на необхідність при розгляді справ про спекуляцію суворого виконання вимог закону";
8) у пункті 2 виключити слова "На виконання п.1 постанови Пленуму Верховного Суду від 13 грудня 1974 року N 11 суди", а після слова "спекуляцію" доповнити словом "суди";
9) абзац перший пункту 3 доповнити словами "чи організованою групою".
У другому абзаці цього ж пункту слова "в п.11 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 13 грудня 1974 року N 11" замінити словами "в пунктах 11, 12 і 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1981 року N 10 "Про виконання судами України законодавства з питань призначення покарання";
10) пункт 5 викласти у такій редакції:
"5. Роз'яснити судам, що автомобілі, мотоцикли та інші належні винним транспортні засоби, використані як знаряддя злочину, підлягають конфіскації на підставі ст.81 КПК України ( 1001-05 )";
11) абзац другий пункту 6 викласти у такій редакції:
"Предметами спекуляції можуть бути товари як вітчизняного, так і іноземного виробництва або інші предмети (зокрема, документи державних підприємств, організацій, що надають право на одержання певного майна чи грошових сум або придбання майнових вигод (облігації, сертифікати, тощо), на проїзд будь-яким транспортом, відвідування видовищних закладів, оплачені касові чеки, путівки в санаторії й будинки відпочинку тощо)".
Доповнити пункт абзацом третім такого змісту:
"Перепродаж товарів, скуплених за межами України, не містить складу злочину, пердбаченого ст.154 КК України ( 2002-05 )";
12) пункт 6-2 виключити;
13) абзац перший пункту 7 виключити. У абзаці другому цього пункту слова "Якщо в спекуляції брала участь група осіб" замінити словами "Якщо спекуляція вчинена за попереднім зговором групою осіб";
14) пункт 10 доповнити новим абзацом першим такого змісту: "Спекуляція, вчинена службовою особою або іншим працівником торгівлі чи підприємства, що здійснює реалізацію товарів або інших предметів населенню, з використанням свого службового стану підлягає кваліфікації за ч.2 ст.154 КК України". У зв'язку з цим абзаци перший, другий, третій, четвертий і п'ятий вважати відповідно абзацами другим, третім, четвертим, п'ятим і шостим.
У абзаці другому цього ж пункту слова "Роз'яснити судам, що сприяння службових осіб державних і кооперативних торгівельних та інших організацій" замінити словами "Разом з тим сприяння службових осіб підприємств (організацій) торгівлі та інших організацій".
У абзаці третьому слова "коли службова особа" замінити словами "коли інша службова особа".
Абзац четвертий викласти у такій редакції:
"Дії неслужбових осіб по продажу товарів спекулянтам зі складів, баз, підсобних та інших приміщень підприємств (організацій) державної торгівлі (громадського харчування), інших державних підприємств (організацій) споживчої кооперації на порушення встановлених правил, а так само під час транспортування, або приховування товарів від покупців належить кваліфікувати як співучасть у спекуляції за статтями 19, 154 КК України, а якщо дії вчинені за попереднім зговором групою осіб чи у великих і особливо великих розмірах або особою, раніше судимою за порушення правил торгівлі, за сукупністю статтей 155-3 ( 2002-05 ) і 19-154 КК України ( 2001-05, 2002-05 );
15) у першому абзаці пункту 12 виключити слова "З метою подальшого вдосконалення діяльності по запобіганню спекуляції".
Абзац другий цього пункту виключити;
16) в абзаці першому пункту 13 слова "частіше розглядати їх за місцем проживання і роботи правопорушників" і у абзаці другому слова "вартості і кількості скуплених і перепроданих товарів або інших предметів" - виключити.
Абзац шостий пункту виключити;
17) в абзаці першому пункту 14 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
В абзаці другому цього пункту виключити слова "у вигляді промислу" і доповнити абзац словами "та організованими групами";
18) доповнити постанову пунктом 5-1 такого змісту:
"5-1. При встановленні факту скуповування товарів, на які є державні роздрібні ціни, як одного з обов'язкових ознак складу спекуляції, судам слід мати на увазі, що відповідно до роз'яснення, даного в Постанові Верховної Ради України від 26 січня 1993 року "Про застосування статей 154, 155-6 Кримінального кодексу України ( 2002-05 ) та статей 160-2, 208-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення" ( 2941-12 ), крім зазначених у частині першій ст.154 КК України ( 2002-05 ) підприємств (організацій) державної торгівлі та споживчої кооперації, які реалізують населенню товари за державними роздрібними цінами, іншими підприємствами, які здійснюють реалізацію товарів чи інших предметів, є належні державі чи споживчій кооперації бази і склади, в яких товари безпосередньо реалізуються населенню, магазини-склади по продажу дрібнооптових партій товарів організації і підприємства, що надають послуги населенню, а також державні каси по продажу квитків на проїзд усіма видами транспорту і каси по продажу квитків на відвідування видовищних закладів.
Роздрібними визнаються не тільки державні фіксовані ціни, а й регульовані, а також договірні (вільні) ціни, за якими товари реалізуються зазначеними підприємствами (організаціями)".
16. У постанові Пленуму від 10 жовтня 1982 року N 6 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства у справах, пов'язаних з порушеннями правил охорони праці" із змінами, внесеними постановами Пленуму від 3 жовтня 1986 року N 9 та від 12 жовтня 1989 року N 10:
1) в абзаці другому преамбули слова "у боротьбі за безпеку праці" виключити;
2) абзац третій преамбули виключити;
3) в абзаці п'ятому преамбули слова "Всупереч роз'ясненню Пленуму Верховного Суду СРСР" замінити словами "Всупереч закону";
4) абзац перший пункту 1 викласти у такій редакції:
"Звернути увагу судів на необхідність підвищення якості розгляду справ, пов'язаних з порушеннями правил охорони праці, і усунення наявних в практиці недоліків".
У абзаці другому цього пункту слова "і вказівки, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 5 грудня 1986 року N 16 "Про практику застосування судами кримінального законодавства, направленого на охорону безпечних умов праці і безпеки гірничих, будівельних та інших робіт" виключити;
5) в абзаці першому пункту 4 слова "виходячи з вказівок, що містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 11 липня 1972 року N 5 "Про практику застосування судами виправних робіт без позбавлення волі" замінити словами "роз'яснити, що";
6) останнє речення пункту 5 виключити;
7) в абзаці першому пункту 6 слова "постанов Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4 "Про судовий вирок" і Пленуму Верховного Суду УРСР від 28 лютого 1975 року N 2 "Про деякі недоліки при постановленні вироків судами Української РСР" замінити словами "постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року N 5 "Про виконання судами законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку";
8) у пункті 18 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій", а слова "координуючи цю роботу з професійними органами, а також органами юстиції, прокуратури і Держгіртехнагляду" - виключити.
17. У постанові Пленуму від 24 грудня 1982 року N 7 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства у справах про автотранспортні злочини" із змінами, внесеними постановою Пленуму від 28 березня 1986 року N 4:
1) у назві і тексті постанови слова "автотранспортні", "автотранспорту", "автотранспортних", "автотранспортними", "автотранспортного" і "автотранспортним" замінити відповідно словами "транспортні", "транспорту", "транспортних", "транспортного", "транспортним";
2) абзац перший преамбули викласти у такій редакції:
"Обговоривши узагальнення судової практики у справах про злочинне порушення правил безпеки і експлуатації транспорту, Пленум Верховного Суду України зазначає, що при вирішенні справ цієї категорії суди в основному правильно застосовують діюче законодавство";
3) останнє речення абзацу другого преамбули виключити;
4) пункт 1 викласти у такій редакції: "1. Вказати судам на необхідність поліпшення їх діяльності і неухильного виконання вимог закону при вирішенні справ про транспортні злочини";
5) у пункті 2 слова "підвищувати виховне значення судових процесів, найбільш актуальні справи розглядати в трудових колективах" виключити;
6) у пункті 4 слова "і вказівок, даних у постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 16 березня 1971 року N 1 "Про судову експертизу в кримінальних справах" та "і п.14 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 16 березня 1971 року N 1" виключити;
7) в абзаці першому п.6 слова "соціалістичної чи особистої власності" замінити словами "державної і колективної чи приватної власності".
Абзац другий цього пункту викласти у такій редакції:
"Роз'яснити судам, що відповідно до ст.ст. 8 і 9 КК України ( 2001-05 ) злочини, передбачені статтями 215, 215-2, 215-4, 217 і 246 КК України (2002-05 ) мають розглядатися як вчинені з необережності";
8) в абзаці першому пункту 7 слова "Судам слід мати на увазі, що відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 6 жовтня 1970 року N 11 "замінити словами "Роз'яснити судам, що";
9) пункт 8 виключити;
10) абзац перший пункту 10 після слова "державних" доповнити словом "кооперативних", а слово "індивідуальних" замінити словом "приватних";
11) абзац другий пункту 14 виключити; 12) пункт 15 викласти у такій редакції: "15. Судам касаційної та наглядної інстанції необхідно посилити нагляд за розглядом судами справ про транспортні злочини, систематично узагальнювати судову практику і вживати конкретних заходів до усунення виявлених помилок і недоліків"; 13) доповнити постанову пунктом 6-1 такого змісту: "6-1. Судам слід мати на увазі, що згідно з приміткою до ст.215 КК України ( 2002-05 ) під транспортними засобами у цій статті та статтями 215-2 і 215-4 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби".
18. У постанові Пленуму від 1 квітня 1983 року N 1 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства про відповідальність за хабарництво" із змінами, внесеними постановою Пленуму від 12 жовтня 1989 року N 10:
1) в абзаці першому преамбули виключити слова "а також керівні роз'яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного суду СРСР від 23 вересня 1977 року N 16 "Про практику в справах про хабарництво";
2) в абзаці другому преамбули виключити слова "які знижують ефективність боротьби з цими небезпечними злочинами";
3) перше речення абзацу сьомого преамбули виключити;
4) абзац перший пункту 1 викласти в такій редакції: "Звернути увагу судів на необхідність суворого додержання закону при розгляді справ про хабарництво".
Абзац другий цього пункту виключити;
5) абзац другий пункту 2 виключити, у зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом другим;
6) пункт 3 виключити;
7) абзац третій пункту 6 викласти у такій редакції: "Одноразову співучасть в одержані хабара слід кваліфікувати за ст.19 ( 2001-05) і ч.2 або ч.3 ст.168 КК України ( 2002-05 ), як вчинену за кваліфікуючих обставин, лише у тому разі, коли буде встановлено, що ця особа сприяла одержувачу хабара у вимаганні хабара або була співучасником в одержанні хабара у великому і особливо великому розмірі, а також хабара одночасно від кількох хабародавців та усвідомлювала, що відносно кожного з них службовій особі, яка одержала хабара, необхідно буде вчинити самостійні дії;
8) у пункті 11 слова і цифри "ч.2 ст.168" замінити словами і цифрами "ч.3 ст.168";
9) в абзаці другому пункту 12 слова "Виходячи з роз'яснення, що міститься в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування судами загальних начал призначення покарання" замінити словами "Судам слід мати на увазі, що";
10) в абзаці першому пункту 13 слова "в справі боротьби з цими злочинами, а також у запобіганні їм" замінити словами "у запобіганні цим злочинам".
В абзаці четвертому цього пункту слова "в орган, який нагородив державною нагородою або присвоїв почесне, військове чи інше звання, про їх позбавлення" замінити словами "Президенту України про їх позбавлення державної нагороди, почесне звання чи військового звання вищого офіцерського складу";
11) пункт 15 виключити;
12) в абзаці першому пункту 16 слова і цифри "ст.23 КПК УРСР" замінити словами і цифрами "ст.ст. 23 і 23-2 КПК України".
Доповнити пункт абзацом другим такого змісту:
"Судам належить також виносити на адресу відповідних органів окремі ухвали про вжиття заходів до позбавлення хабародавця одержаних за хабар певних прав, пільг і переваг".
Абзац другий цього пункту вважати абзацом третім, виключити в ньому слово "державні" та друге речення;
13) у пункті 17 постанови слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
19. У постанові Пленуму від 24 червня 1983 року N 3 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства в справах про розкрадання продовольчих товарів, їх втрату і псування в системі державної торгівлі та споживчої кооперації":
1) абзац перший преамбули виключити;
2) абзац другий преамбули викласти у такій редакції: "Обговоривши матеріали узагальнення практики застосування судами законодавства в справах про розкрадання продовольчих товарів, їх втрату чи псування в системі державної торгівлі та споживчої кооперації, пленум зазначає, що суди України забезпечують в основному правильне застосування законодавства, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України при розгляді кримінальних справ даної категорії";
3) в абзаці третьому преамбули слова "і знижують запобіжно-виховне значення судових процесів" виключити;
4) в абзаці десятому преамбули слова "рідко розглядають справи цієї категорії безпосередньо в торговельних підприємствах і організаціях за участю представників трудових колективів" виключити;
5) в абзаці першому пункту 1 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" виключити.
Абзац другий цього пункту викласти у такій редакції:
"Своєю діяльністю по розгляду справ даної категорії суди мають сприяти успішному виконанню заходів по сталому постачанню населення всіма видами продовольства";
6) в абзаці першому пункту 3 слова "громадським майном", "громадської організації" замінити відповідно словами "колективним майном", "кооперативної чи громадської організації";
7) абзац перший пункту 9 викласти у такій редакції:
"Звернути увагу судів на необхідність посилення уваги по розгляду справ про дрібне розкрадання в торгівлі, забезпечення їх розгляду у встановленому порядку і в строки, передбачені законом";
8) в абзаці першому пункту 10 слова "продовольчих товарів" замінити словами "матеріальних цінностей".
Абзац третій цього пункту викласти у такій редакції:
"Суди повинні мати на увазі, що при розкраданні, нестачі, умисному знищенні чи умисному псуванні матеріальних цінностей збитки визначаються за державними роздрібними цінами. Роздрібними визначаються не тільки державні фіксовані ціни, а й регульовані, а також договірні (вільні) ціни, за якими товари реалізуються зазначеними підприємствами (організаціями)".
В абзаці четвертому слова "із застосуванням коефіцієнта" виключити;
9) пункт 11 викласти у такій редакції: "У тих випадках, коли відповідно до ст.135 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) законодавством встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні, при кваліфікації дій осіб, винних у розкраданні, умисному знищенні, умисному псуванні, нестачі або втраті окремих видів майна та інших цінностей, судам необхідно виходити з одноразової вартості викраденого, такого, що не вистачає, або втраченого майна";
10) в абзаці першому пункту 12 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР від 23 березня 1979 року N 1 "Про практику застосування судами законодавства про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином" замінити словами "Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року N 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна";
11) пункт 14 після цифр "23" доповнити цифрами "23-2"; 12) пункт 15 виключити; 13) у пункті 16 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
20. У постанові Пленуму від 23 грудня 1983 року N 6 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність" із змінами, внесеними постановами Пленуму від 28 березня 1986 року N 4 та від 12 жовтня 1989 року N10:
1) абзац третій преамбули і пункт 11 після цифр "23" доповнити цифрами "23-2";
2) абзац другий пункту 3 доповнити реченням такого змісту: "Вирішуючи зазначені питання, суди повинні урахувати не тільки показання самого обвинуваченого, але й ретельно перевіряти їх відповідність конкретним обставинам справи".
Абзац третій цього пункту виключити;
3) в абзаці другому пункту 4 виключити слова "відповідно до роз'яснення, яке міститься в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 3 грудня 1976 року N 16";
4) абзац третій пункту 5 виключити;
5) пункт 8 викласти в такій редакції: "8. Суди повинні мати на увазі, що для наявності складу злочину, передбаченого ст.208 або ст.ст. 208-1, 208-2, ч.2 ст.229-5 Кримінального кодексу України ( 2002-05 ), не має значення ступінь сп'яніння, а також той факт, що неповнолітній раніше вживав спиртні напої, наркотичні речовини чи немедичне вживання лікарських та інших засобів, які не є наркотичними і які викликають одурманювання";
6) абзац перший пункту 10 після цифр "208-1" доповнити цифрами "208-2";
7) у першому реченні пункту 11 слова "та наркотичних речовин" замінити словами "наркотичних речовин, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання";
8) у пункті 12 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про практику застосування судами України законодавства про повторні злочини";
2) абзац перший преамбули викласти у такій редакції:
"Обговоривши матеріали узагальнення практики застосування судами України законодавства про повторні злочини, Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди, виконуючи закон, вирішують справи цієї категорії в основному правильно";
3) в абзаці другому преамбули слова "боротьби з рецидивною злочинністю" замінити словами "застосування законодавства щодо рецидивістів";
4) пункт 1 викласти у такій редакції:
"1. Звернути увагу судів на необхідність дальшого вдосконалення їх діяльності і усунення наявних недоліків по розгляду справ про повторні злочини на основі суворого дотримання вимог закону";
5) в абзаці другому пункту 3 слова "Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 25 червня 1976 року N 4" виключити;
6) у пункті 4 виключити слова "роз'яснень, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування судами загальних начал призначення покарання";
7) у першому абзаці пункту 5 слова "і керуватися при цьому роз'ясненнями, даними в постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 18 березня 1970 року N 4 "Про обчислення строку погашення судимості" виключити;
8) абзац другий пункту 9 виключити;
9) абзац перший пункту 10 викласти у такій редакції: "Звернути увагу судів на необхідність суворо додержуватись вимог ст.25 КК України про призначення видів виправно-трудових установ особам, засудженим до позбавлення волі";
10) у пункті 11 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" виключити;
11) абзац перший пункту 12 і пункт 14 виключити; 12) у пункті 13 слова і цифри "ст.23 КПК УРСР" замінити словами і цифрами "ст.ст. 23, 23-2 КПК України ( 1001-05 )"; 13) пункт 15 викласти у такій редакції: "15. Судові колегії в кримінальних справах Верховного Суду України, обласним, Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України систематично вивчати практику застосування судами законодавства про повторні злочини, використовуючи матеріали узагальнень для запобігання судовим помилкам і підвищення рівня судової діяльності".
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про хід виконання судами України законодавства, а також постанов Пленуму Верховного Суду України з питань призначення покарання";
2) в абзаці четвертому преамбули виключити слова "і застосування замість позбавлення волі покарання у вигляді направлення у виховно-трудовий профілакторій";
3) у пункті 2 слова "Згідно з вказівками Пленуму Верховного Суду СРСР, що містяться у п.1 постанови від 29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування судами загальних начал призначення покарання" виключити;
4) у пункті 3 слова "Суди повинні неухильно додержувати п.9 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3 і тоді" замінити словами "Вказати судам, що";
5) абзац перший пункту 4 і пункт 8 виключити;
6) у пункті 5 слова "Виходячи з вимог Пленуму Верховного Суду СРСР, які містяться у п.2 постанови від 23 грудня 1970 року N 14 (в редакції постанови Пленуму від 21 вересня 1977 року N 12) "Про судову практику по застосуванню умовного засудження до позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці" виключити;
7) у пункті 7 виключити слова "відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 4 березня 1961 року N 1 "Про судову практику по застосуванню умовного засудження";
8) у пункті 9 слова "слід керуватися роз'ясненнями, що містяться у п.п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 серпня 1980 року N 6 "Про практику призначення судами додаткових покарань", згідно з якими у тих випадках" замінити словами "суди повинні мати на увазі, що";
9) у пункті 11 виключити слова "Суди зобов'язані неухильно виконувати роз'яснення, що містяться у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 серпня 1980 року N 6 про те, що";
10) у пункті 12 слова "Обласним і Київському міському судам" замінити словами "Обласним, Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
23. У постанові Пленуму від 11 жовтня 1985 року N 7 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства, спрямованого на посилення боротьби з пияцтвом та алкоголізмом, викорінення самогоноваріння" із змінами, внесеними постановою Пленуму від 3 жовтня 1986 року N 10:
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викорінення самогоноваріння";
2) в абзаці першому преамбули слова "посилення боротьби з пияцтвом і алкоголізмом" замінити словами "подолання пияцтва і алкоголізму";
3) в абзаці другому преамбули слова "боротьби з цим соціально небезпечним злом" замінити словами "застосування законодавства";
4) друге речення абзацу четвертого преамбули виключити;
5) в абзаці п'ятому преамбули слова "трудове перевиховання" замінити словами "трудове виховання";
6) в абзаці восьмому преамбули слова "по запобіганню злочинам та іншим правопорушенням, що вчинюються на грунті пияцтва й алкоголізму" замінити словами "при розгляді справ цієї категорії";
7) у пункті 1 слова "в діяльності по боротьбі з цим соціально небезпечним злом" замінити словами "які є в діяльності по розгляду справ про злочини та інші правопорушення, що вчинюються на грунті пияцтва й алкоголізму";
8) у пункті 3 слова "за винятком випадків, коли вона зазначена в диспозиції кримінального закону (ст.215-1 КК УРСР)" виключити;
9) абзац перший пункту 6 викласти в такій редакції:
"Розглядаючи справи про самогоноваріння, суди повинні враховувати, що кримінальна відповідальність за ч.1 ст.149 КК України ( 2002-05 ) настає лише за виготовлення або зберігання самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення з метою продажу або виготовлення з цією метою апаратів для їх вироблення, а так само торгівлю зазначеними спиртними напоями чи апаратами. Тому в судовому засіданні необхідно ретельно досліджувати ці обставини, оскільки їх з'ясування має важливе значення для висновку про наявність в діях особи складу злочину".
В абзаці другому цього пункту слово "збуту" замінити словом "продажу".
Абзац третій виключити; 10) в абзаці першому пункту 7 виключити слова "(з метою збуту або без мети збуту)".
В абзаці третьому цього пункту слова "з метою збуту" і "їх збут" замінити відповідно словами "з метою продажу", "їх продаж";
11) пункт 8 викласти у такій редакції:
"8. Звернути увагу судів на те, що ч.2 ст.149 КК України ( 2002-05 ) передбачає кримінальну відповідальність за окремий склад злочину виготовлення з метою продажу пива, вина, горілчаних, лікерних та коньячних виробів або торгівлю цими алкогольними напоями при відсутності у особи спеціального дозволу (ліцензії) на заняття цією діяльністю відповідно до Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) від 7 лютого 1991 року";
12) пункт 9 викласти у такій редакції:
"9. Роз'яснити, що дії службових осіб, які відпускають сировину, продукти і матеріали, надають транспортні засоби або приміщення завідомо для виготовлення або зберігання з метою продажу самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення або виготовлення з цією метою апаратів для їх вироблення, належить кваліфікувати за ст.ст. 19 і ч.1 ст.149 КК України, а якщо вони завдали істотної шкоди державним чи громадським інтересам, та додатково і за ст.165 КК України ( 2002-05 )";
13) абзац перший пункту 11 виключити;
В абзаці другому цього пункту слова "за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 156-1 та 19, 154 КК УРСР "замінити словами "за ст.ст. 19 ( 2001-05 ), 154 КК України ( 2002-05 )".
Абзац четвертий викласти у такій редакції:
"Скуповування з метою продажу і наступний перепродаж самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення і апаратів для їх вироблення підлягає кваліфікації за ч.1 ст.149 КК України за ознаками зберігання або торгівлі зазначеними спиртними напоями чи апаратами";
14) пункт 12 викласти у такій редакції:
"12. При розгляді справ про порушення правил торгівлі спиртними напоями необхідно мати на увазі, що:
а) дії осіб, які реалізують спиртні напої зі складів, баз, підсобних та інших приміщень підприємств (організацій) державної торгівлі (громадського харчування), інших державних підприємств (організацій), споживчої кооперації на порушення встановлених правил, а так само під час транспортування, при наявності ознак злочину, слід кваліфікувати за ст.155-3 КК України (2002-05);
б) продаж працівником торгівельного підприємства або підприємства громадського харчування, який не є службовою особою, спиртних напоїв з порушенням правил торгівлі, поєднаним з одержанням незаконної винагороди від громадянина шляхом вимагання, кваліфікується за ст.155-2 КК України, а за наявності умов, передбачених ст.155-3 КК УКраїни, - за сукупністю цих статей;
в) якщо службова особа підприємства торгівлі або підприємства громадського харчування відпускає спиртні напої з порушенням правил торгівлі за хабар, то такі дії належить кваліфікувати за ст.168 КК України (2002-05), а при наявності умов, зазначених у ст.155-3 КК України, за сукупністю цих статей;
15) пункти 13 і 23 виключити;
16) абзац другий пункту 14 після слова "державних" доповнити словом "кооперативних", а слово "індивідуальних" замінити словом "приватних";
17) перше речення пункту 15 викласти у такій редакції: "Призначаються покарання особі, яка вчинила злочин, передбачений ст.215-4 КК України (2002-05 ), суди повинні враховувати, що санкція цієї статті передбачає обов'язкове застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів". У другому реченні пункту слово "їх" замінити словом "його";
18) у пункті 16 слова і цифри "ч.1 ст.215-1 і 156-1" виключити;
19) у пункті 17 слова "збуту самогону, інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення і апаратів для їх виготовлення, спекуляції спиртним" замінити словами "виготовлення і продажу спиртних напоїв і апаратів для виготовлення самогону, інших міцних напоїв домашнього вироблення, спекуляції спиртними напоями";
20) в абзаці першому пункту 18 слово "перевиховання" замінити словом "виховання".
Абзац другий цього пункту викласти у такій редакції:
"Ураховуючи, що за змістом ст.1 Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 серпня 1966 року "Про примусове лікування і трудове виховання хронічних алкоголіків" зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради УРСР від 28 січня 1991 року, направленню на таке лікування підлягають особи, які ухиляються від добровільного лікування або продовжують пиячити після лікування і систематично порушують при цьому громадський порядок або права інших осіб, судам слід перевіряти ці обставини, а також наявність у матеріалах медичного висновку про необхідність і можливість лікування, клопотання трудових колективів, державних органів, установ, громадських організацій або близьких родичів";
21) у пункті 19 слова "має важливе значення у боротьбі з пияцтвом і" виключити;
22) в абзаці першому пункту 20 слова "оскільки правильне і своєчасне їх вирішення спрямовано на запобігання злочинам та іншим правопорушенням" виключити;
23) в абзаці другому пункту 21 слово "народний" виключити;
24) у пункті 24 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
1) абзац перший преамбули викласти у такій редакції:
"Дальше зміцнення законності, підвищення рівня здійснення правосуддя пов'язані з неухильним втіленням у життя конституційних принципів правосуддя";
2) у пункті 1 слова "запобіжно-виховний вплив судових процесів" виключити;
3) пункт 3 виключити;
4) у пункті 10 виключити слово "радянської". Доповнити цей пункт абзацом другим такого змісту:
"У справах, зазначених у частині другій ст.33-1 КПК України ( 1001-05 ), які за згодою обвинуваченого можуть розглядатися суддею одноособово, суддя повинен з'ясувати у кожного з підсудних, чи погоджується він на розгляд справи суддею одноособово. При незгоді будь-кого з підсудних на розгляд справи суддею одноособово справа розглядається колегіально. Згідно з частиною 2 ст.283 КПК України ( 1003-05 ) заява підсудного про розгляд справи суддею одноособово чи у складі трьох суддів є обов'язковою як для суду, так і самого підсудного";
5) друге речення абзацу першого пункту 11 доповнити словами "а суддя постанови".
Абзац другий цього пункту після слова "ухвалу" доповнити словами "а суддя - постанову";
6) пункт 12 після слів "і ухвалою", "ухвалу", і "ухвалою" доповнити відповідно словами "(постановою судді)", "(постанові судді)", "а суддя постановою";
7) в абзаці другому пункту 13 слово "суд" замінити словами "суд (суддя)";
Абзац четвертий цього пункту викласти у такій редакції: "При колегіальному розгляді справи судом у складі трьох суддів чи у складі двох суддів і трьох народних засідателів (ст.17 КПК України ( 1001-05 ) відповідно до принципу рівності суддів у судовому засіданні головуючий не вправі зняти запитання, поставлене допитуваній особі іншим суддею чи народним засідателем";
8) абзац перший пункту 15 після слів "ухвала" і "в ухвалі" доповнити відповідно словами "(постанова судді)", "а суддя - у постанові";
9) перше речення пункту 18 викласти у такій редакції: "Роз'яснити судам, що відповідно до вимог ст.ст. 98 ( 1002-05 ), 276, 278 ( 1003-05 ) КПК України порушення кримінальної справи за новим обвинуваченням чи щодо нової особи проводиться шляхом винесення судом ухвали, а суддею - постанови";
10) абзац перший пункту 19 після слова "ухвалою" доповнити словами "а суддя - постановою", а в абзаці третьому цього пункту слово "суд" замінити словами "суд (суддя)";
11) у пункті 20 слова "суддів", "суд", "суддями" замінити словами "суддів (судді)", "суд (суддя)", "суддями (суддею)";
12) абзац четвертий пункту 21 доповнити реченням такого змісту:
"Якщо справа розглядалась суддею одноособово, зауваження на протокол судового засідання розглядаються ним одноособово".
В абзаці п'ятому цього пункту слова "суддів, які розглядали справу" замінити словами "суддів чи судді, який розглядав справу одноособово".
Абзац шостий пункту після слів "В ухвалі суду" доповнити словами "(постанові судді)";
13) в абзаці першому пункту 22 слова "обласним та Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій". У другому абзаці цього пункту слова "добиваючись підвищення запобіжно-виховного впливу судових процесів" замінити словами "добиваючись усунення наявних недоліків".
1) абзац перший преамбули викласти у такій редакції:
"Згідно з Конституцією України ( 888-09 ) усі органи і службові особи держави повинні діяти на основі законності";
2) у пунктах 1 і 3 слово "соціалістичної" виключити;
3) у пункті 7 слова "громадським або особистим майном" і "проти соціалістичної або особистої власності громадян" замінити відповідно словами "колективним або приватним майном", "проти державної і колективної або приватної власності";
4) у пункті 13 слова "в орган, що присвоїв почесне, військове чи інше звання про їх позбавлення "замінити словами "Президенту України про позбавлення засудженого державної нагороди, почесного звання чи військового звання вищого офіцерського складу";
5) у пункті 15 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
1) у назві і абзаці першому преамбули слова "і виконання постанови Пленуму Верховного Суду СРСР" виключити;
2) пункт 1 викласти у такій редакції:
"1. Звернути увагу судів на необхідність усунення зазначених недоліків і неухильне виконання вимог законодавства, яке регламентує адміністративну і кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду";
3) у пункті 2 слово "соціалістичного" виключити;
4) в абзаці четвертому пункту 6 слова "судам необхідно керуватися роз'ясненням, що міститься в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 5 липня 1974 року N 6 у редакції постанови Пленуму від 15 листопада 1984 року N 26, згідно з яким" виключити;
5) у пункті 12 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
27. У постанові Пленуму від 27 червня 1986 року N 6 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства про протокольну форму досудової підготовки матеріалів":
1) в абзаці першому преамбули і пункті 1 слово "республіки" виключити;
2) в абзаці другому преамбули слова "у боротьбі зі злочинністю" виключити;
3) в абзаці другому пункту 2 слова і цифри "ст.156-1", "ст.196" виключити;
4) в абзаці дванадцятому пункту 3 слова "В ухвалі" замінити словами "В постанові судді";
5) абзац другий пункту 4 виключити;
6) пункт 5 викласти у такій редакції: "5. Роз'яснити, що відповідно до ст.430 КПК України ( 1003-05 ) суддя своєю постановою одноособово приймає рішення про повернення матеріалів досудової підготовки органу дізнання для з'ясування істотних додаткових обставин, необхідних для порушення і розгляду кримінальної справи, про відмову в порушенні кримінальної справи, про застосування щодо правопорушника запобіжного заходу;
7) у пункті 6 слова "ухвалі суду чи" виключити;
8) у пункті 7 слова "суддя одноособово або суд в розпорядчому засіданні зобов'язані" замінити словами "суддя одноособово зобов'язаний";
9) перше речення абзацу другого пункту 10 викласти у такій редакції:
"Необхідно суворо виконувати вимоги ч.3 ст.430 КПК України ( 1003-05 ) про вручення підсудному копії постанови судді про порушення справи і віддання до суду не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді";
10) у пункті 11 слова "ухвали суду чи" виключити, а слова "в цих процесуальних документах" замінити словами "у цьому процесуальному документі";
11) у пункті 14 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про практику застосування судами України законодавства і виконання постанови Пленуму Верховного Суду України у справах, пов'язаних з порушенням правил охорони праці";
2) в абзаці першому преамбули слова "матеріали перевірки" і "республіки" замінити відповідно словами "практики", "України", а слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" виключити;
3) в абзаці третьому преамбули слово "підвищену" замінити словом "суспільну";
4) у пункті 1 слово "в постановах" замінити словами "в постанові", а слова "Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 травня 1967 року N 4 "Про практику розгляду судових справ, пов'язаних з порушенням правил охорони праці і техніки безпеки, і підвищенні ролі суддів у запобіганні цим правопорушенням" і" виключити;
5) у пункті 3 слово "постановах" замінити словом "постанові", а слова "Пленуму Верховного суду СРСР від 30 травня 1967 року N 4 і" виключити;
6) пункт 6 викласти у такій редакції:
"6. Судовій колегії у кримінальних справах Верховного Суду України, обласним, Київському і Севастопольському міським судам забезпечити постійний нагляд за належним виконанням нищестоящими судами вимог закону і постанов Пленуму Верховного Суду України, спрямованих на створення здорових і беспечних умов праці, запобігання аваріям і нещасним випадкам на виробництві";
7) абзац другий пункту 7 виключити.
29. У постанові Пленуму від 3 жовтня 1986 року N 10 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства, спрямованого на посилення боротьби з пияцтвом і алкоголізмом, викоренення самогоноваріння, і виконання постанов Пленуму Верховного Суду СРСР і Пленуму Верховного Суду УРСР з цього питання":
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння, і виконання постанови Пленуму Верховного Суду України з цього питання";
2) абзаци перший і другий преамбули викласти у такій редакції:
"Пленум Верховного Суду України, обговоривши узагальнення судової практики по застосуванню законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викорінення самогоноваріння, і матеріали практики роботи судів Запорізької і Чернігівської областей, зазначає, що суди в основному забезпечують правильне застосування антиалкогольного законодавства і виконання постанови Пленуму Верховного Суду України з цього питання.
Разом з тим у діяльності судів є істотні недоліки і помилки. Деякі суди не завжди виконують вимоги антиалкогольного законодавства і роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 жовтня 1985 року N 7 "Про практику застосування судами законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викорінення самогоноваріння". Зазначені у цій постанові помилки і недоліки усуваються повільно";
3) в абзаці шостому преамбули слово "пленумів" замінити словом "Пленуму";
4) в абзаці першому пункту 1 слово "постанов" замінити словом "постанови", а слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" - виключити.
Абзац другий цього пункту виключити;
5) у пункті 5 слова "п.5 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування судами загальних начал призначення покарання" і" виключити;
6) пункт 7 викласти у такій редакції:
"7. Судам необхідно послідовно удосконалювати профілактичну роботу. Шляхом винесення окремих ухвал реагувати на кожний випадок порушення законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння";
7) абзац перший пункту 8 викласти у такій редакції:
"Судовим колегіям Верховного Суду України, іншим судам касаційної та наглядної інстанції посилити нагляд за точним і неухильним додержанням антиалкогольного законодавства, встановити належний контроль за виконанням постанови Пленуму Верховного Суду України з цього питання і вжити заходів, що забезпечують винесення законних і обгрунтованих рішень у кожній справі".
30. У постанові Пленуму від 27 березня 1987 року N 2 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства у справах про розкрадання державного та громадського майна на підприємствах і в організаціях агропромислового комплексу":
1) у назві і тексті постанови слова "державного та громадського майна", "державного і громадського майна", "державного чи громадського майна", "державного або громадського майна" і "соціалістичного майна" замінити відповідно словами "державного та колективного майна", "державного і колективного майна", "державного чи колективного майна", "державного або колективного майна";
2) абзац перший преамбули виключити;
3) абзац другий преамбули викласти у такій редакції: "Обговоривши практику застосування судами законодавства в кримінальних справах про розкрадання державного та колективного майна на підприємствах і в організаціях агропромислового комплексу Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди в основному правильно застосовують закон при розгляді справ цієї категорії;
4) пункт 1 викласти у такій редакції:
"1. Звернути увагу судів на необхідність рішучого усунення недоліків у роботі по розгляду кримінальних справ про розкрадання державного та колективного майна на підприємствах і в організаціях агропромислового комплексу при неухильному додержанні закону та керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України щодо його застосування";
5) із пункту 3 виключити слова "відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 15 листопада 1984 року N 21";
6) абзац перший пункту 8 викласти у такій редакції":
"Звернути увагу судів на необхідність посилення уваги до розгляду адміністративних справ про дрібні крадіжки зерна, корів, м'ясомолочної та іншої продовольчої продукції, дрібні розкрадання, що призвели до розукомплектування автомобілів, тракторів, сільськогосподарської та іншої техніки, оскільки вони заподіюють суспільству великої шкоди";
перше речення абзацу третього і абзац п'ятий пункту виключити.
У абзаці третьому слова і цифри "ч.1 ст.85 КК УРСР" замінити словами і цифрами "ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10)";
7) пункт 9 викласти у такій редакції:
"9. При розгляді справ судам необхідно звертати особливу увагу на правильне визначення розміру збитків, завданих розкраданнями продукції рослинництва, худоби, птиці, їх молодняка, м'ясомолочної продукції, зерна, корів, кормових культур і іншого майна, керуючись при цьому нормами законодавства про ціни і ціноутворення та роз'ясненнями, які містяться у п.п. 8 і 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 вересня 1981 року N 7 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна" і постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року N 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна".
При цьому слід мати на увазі, що розмір збитків, який підлягає відшкодуванню, визначається за державними роздрібними цінами, а якщо останні нижче оптових, закупівельних (заготівельних), то застосовуються оптові, закупівельні (заготівельні) ціни".
8) пункти 10, 11, 13, 19 виключити;
9) в абзаці другому пункту 12 слова "Міністерство фінансів Союзу РСР 9 листопада 1981 року роз'яснило, що" виключити;
10) пункт 14 викласти у такій редакції:
"14. Суди повинні мати на увазі, що при кваліфікації дій винних необхідно виходити з вартості викраденого на момент вчинення злочину, обчисленої в однократному розмірі за існуючими роздрібними цінами. Якщо роздрібної ціни на викрадене майно не було, його вартість обчислюється в однократному розмірі за оптовою, закупівельною (заготівельною) або іншою ціною відповідно до законодавства про ціни і ціноутворення. При кваліфікації дій винного вартість викраденої худоби, свиней, овець, кіз визначається у тому ж розмірі за існуючими на момент вчинення злочину державними закупівельними цінами";
11) у пункті 20 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
1) в абзаці першому преамбули слово "республіки" замінити словом "України" і доповнити цей абзац словами "чи військового звання вищого офіцерського складу";
2) в абзаці четвертому преамбули слова "про доцільність внесення подання до відповідного органу" замінити словами "про внесення подання Президенту України";
3) в абзаці шостому преамбули слова "до Президії Верховної Ради СРСР" замінити словами "Президенту України";
4) абзац перший пункту 2 викласти у такій редакції:
"Особливу увагу судам необхідно звернути на додержання діючого порядку вилучення державних нагород і документів на них нагрудних знаків та документів про присвоєння почесних звань у разі взяття під варту або засудження до позбавлення волі, а також про порядок зберігання і повернення нагород власнику після звільнення з-під варти";
5) у пункті 3: абзац перший викласти у такій редакції: "Роз'яснити судам, що передбачені ст.37 КК України ( 2001-05 ) підстави і порядок позбавлення військових і спеціальних звань, а також державних нагород і почесних звань широкому тлумаченню не підлягають";
в абзаці другому слова і цифри "в силу п.2 ч.4 ст.23 КК УРСР" замінити словами "в силу п.2 ч.3 ст.23 КК України";
в абзаці третьому слово "СРСР" замінити словом "України"; абзац четвертий викласти у такій редакції: "Засуджені за тяжкі злочини особи вищого офіцерського складу можуть бути позбавлені цього звання за поданням суду тільки Президентом України";
6) в абзаці першому пункту 4 слова "вищими органами державної влади та управління Союзу РСР, союзних і автономних республік" замінити словами "Президентом України";
абзац другий цього пункту викласти у такій редакції:
"Встановивши, що спеціальне звання підсудному присвоєне Президентом України, суд у вироку вирішує питання про внесення подання Президенту України про його позбавлення";
7) пункт 5 викласти у такій редакції:
"5. Роз'яснити, що вирішення питання про внесення подання про позбавлення засудженого державної нагороди або почесного звання не є додатковим покаранням. При постановленні вироку суд не має права прийняти рішення про позбавлення державної нагроди, а також про позбавлення почесного звання, незалежно від того, яким органом воно присвоєне.
Разом з тим при засудженні за тяжкий злочин особи, яка має державну нагороду чи почесне звання, суд відповідно до ч.2 ст.37 КК України (2001-05) приймає рішення про внесення подання Президенту України про позбавлення його державної нагороди чи почесного звання";
8) у пункті 6 слова "про внесення подання до відповідного органу про позбавлення засудженого державної нагороди" замінити словами "про подання Президенту України про позбавлення засудженого державної нагороди чи почесного звання";
9) в абзаці першому пункту 7 слова "інформувати про це відповідно Вищу атестаційну комісію при Раді Міністрів СРСР, або Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти СРСР" замінити словами "інформувати про це відповідно Вищу атестаційну комісію при Кабінеті Міністрів України або Міністерство освіти України". Абзац другий цього пункту викласти у такій редакції: "Таким же чином слід діяти при засудженні за злочин особи, яка має почесне інше звання, присвоєне уповноваженим на те відомчим органом"; 10) пункти 8 і 10 виключити; 11) у пункті 9 виключити слова "Виходячи зі змісту роз'яснення, яке міститься в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 25 лютого 1967 року N 2 "Про практику застосування судами ст.31 Основи кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік", "доцільності", "доцільність" і "відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 серпня 1980 року N 6 "Про практику призначення судами додаткових покарань"; 12) пункт 11 викласти у такій редакції: "11. Звернути увагу суддів на необхідність точного виконання статтей 27 і 28 Положення про порядок і умови виконання в Україні кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених, маючи на увазі, що подання про позбавлення засудженого державних нагород, почесного, військового чи спеціального звання разом з копією вироку, нагородами і документами до них повинні направлятися в п'ятиденний строк після набрання вироком законної сили Президентові України. Вжити заходів до своєчасного одержання і додання до кримінальної справи документів про виконання вироку щодо позбавлення військового або спеціального звання, а також про прийняття Президентом України рішення про позбавлення засудженого державної нагороди або почесного звання";
13) у пункті 12 слова "обласним, Київському міському судам" замінити словами "обласним, Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
32. У постанові Пленуму від 25 березня 1989 року N 3 "Про застосування судами Української РСР кримінально-процесуального законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування":
1) в абзаці першому преамбули виключити слово "соціалістичної";
2) абзац другий преамбули виключити;
3) в абзаці третьому преамбули слова "Виконання цього завдання" замінити словом "Це";
4) в абзаці десятому преамбули слова "ухвали судів" замінити словами "ухвали судів (постанови суддів)";
5) у пункті 2 слова "з розпорядчого засідання" і "а також враховувати роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 28 листопада 1980 року N 8 "Про практику застосування судами законодавства при відданні обвинуваченого до суду" виключити.
Доповнити цей пункт абзацом третім такого змісту:
"При цьому судам слід мати на увазі, що відповідно до частини четвертої ст.232 КПК України ( 1002-05 ) прокурор має право відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений не відданий до суду";
6) у пункті 6 виключити слова "та роз'ясненнями, що містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4 "Про судовий вирок";
7) у пункті 7 виключити слова "необхідність неухильного виконання вказівок Пленуму Верховного Суду СРСР, що містяться в п.5 постанови від 30 червня 1969 року "Про судовий вирок" та п.п. 7, 8 постанови від 5 грудня 1986 року N 15 "Про дальше зміцнення законності при здійсненні правосуддя", про";
8) у пункті 9 виключити слова "з розпорядчого засідання";
9) абзац перший пункту 10 викласти у такій редакції: "Судам слід мати на увазі, що у разі вчинення особою, засудженою із відстрочкою виконання вироку (ст.46-1 КК України ( 2001-05 ) нового злочину після закінчення строку відстрочки виконання вироку справа про новий злочин може бути розглянута лише при наявності даних про звільнення засудженого від покарання чи направлення його для відбуття позбавлення волі, призначеного першим вироком";
10) в абзаці першому пункту 12 слова "в ухвали суду, який повертав" замінити словами "в ухвали суду (постанови судді), які повертали";
11) абзац другий пункту 17 після слів "винести ухвалу" і "свою ухвалу" доповнити відповідно словами "а суддя - постанову", "(постанову)";
12) пункт 18 після слів "мотивовану ухвалу", "і ухвалу" доповнити відповідно словами "а суддя - постанову", "(постанову)";
13) в абзаці першому пункту 20 слова "з розпорядчого засідання" замінити словами "зі стадії віддання до суду". Цей абзац після слів "Ухвала" і "В ухвалі" доповнити відповідно словами "суду (постанова судді)", "постанові".
В абзаці третьому пункту слова "ухвали" і "опротестування ухвали" замінити відповідно словами "ухвали (постанови)", "внесення окремого подання на ухвалу (постанову);
14) у пункті 21 слово "ухвалі" замінити словами "ухвалі (постанові судді)";
15) пункт 23 після цифр і слів "23" і "окремих ухвал" доповнити відповідно цифрами і словами "23-2", "(постанову)";
16) у пункті 24 слово "протестом" замінити словом "поданням".
Цей же пункт після слів "ухвалу суду" доповнити словами "(постанову судді)";
17) у пункті 25 слова "обласним та Київському міському судам" замінити словами "обласним, Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про хід виконання судами України вимог законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння, а також керівних постанов Пленуму Верховного Суду України з цього питання";
2) абзац перший преамбули викласти у такій редакції:
"Розглянувши матеріали судової практики застосування законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння, Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди України в основному правильно застосовують закон і роз'яснення Пленуму Верховного Суду України у справах цієї категорії";
3) перше речення абзацу другого преамбули викласти у такій редакції:
"Разом з тим у роботі судів по застосуванню зазначеного законодавства ще трапляються істотні недоліки";
4) в абзаці 5 преамбули слово "збутом" замінити словом "продажем";
5) абзац шостий преамбули, пункти 6 і 8 виключити;
6) в абзаці 7 преамбули слова "в постанові і Пленуму Верховного Суду СРСР N 15 від 1 листопада 1985 року "Про практику застосування судами законодавства, спрямованого на посилення боротьби з пияцтвом і алкоголізмом", а також у постановах Пленуму Верховного Суду УРСР з цього питання" замінити словами "в постанові Пленуму Верховного Суду України N 7 від 11 жовтня 1985 року "Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викорінення самогоноваріння";
7) абзац дев'ятий преамбули викласти у такій редакції:
"Рівень профілактичної діяльності судів не повною мірою відповідає вимогам закону. Не в усіх випадках при розгляді справ виявляються причини та умови, що сприяли пияцтву й алкоголізму";
6) абзац перший пункту 1 викласти у такій редакції:
"Звернути увагу судів на наявні недоліки в застосуванні законодавства, а також у виконанні роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, спрямованих на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння";
9) у пункті 4 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" виключити;
10) у пункті 5 слово "збуту" замінити словом "продажу";
11) пункт 7 після слова "Самогоноварінням" доповнити словами "і виготовленням з метою продажу алкогольних напоїв". Друге речення цього пункту виключити;
12) у пункті 9 виключити слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і";
13) у пункті 10 слово "перевиховання" замінити словом "виховання";
14) пункт 11 викласти у такій редакції: "11. Зобов'язати суди підвищити рівень профілактичної роботи, систематично аналізувати практику застосування антиалкогольного законодавства, шляхом винесення окремих ухвал (постанов) реагувати на виявлені при розгляді справ недоліки у виконанні зазначеного законодавства, які сприяли скоєнню злочинів і інших правопорушень;
15) у пункті 12 слова "обласних і Київському міського судів" замінити словами "інших судів касаційної та наглядної інстанцій".
34. У постанові Пленуму від 23 грудня 1988 року N 11 "Про практику застосування судами республіки законодавства і виконання постанов Пленуму Верховного Суду СРСР і Пленуму Верховного Суду УРСР в справах про умисне вбивство":
1) у назві постанови слова "постанов Пленуму Верховного Суду СРСР і Пленуму Верховного Суду УРСР" замінити словами "постанови Пленуму Верховного Суду України";
2) в абзаці першому преамбули слово "республіки" замінити словом "України", а слова "в постановах Пленуму Верховного Суду СРСР від 27 червня 1975 року N 4 "Про судову практику в справах про вбивство" і Пленуму Верховного Суду УРСР від 25 грудня 1981 року N 9 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства і виконання постанови Пленуму Верховного Суду СРСР в справах про умисне вбивство" замінити словами "в постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1981 року N 9 "Про практику застосування судами України законодавства в справах про умисне вбивство";
3) в абзаці другому преамбули виключити слова "які знижують ефективність судового впливу на боротьбу з посяганнями, спрямованими проти життя і здоров'я громадян";
4) у пункті 1 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР від 27 червня 1975 року N 4 і" та "із розпорядчого засідання" виключити;
5) у пункті 2 слова "Судам необхідно суворо виконувати роз'яснення, які містяться в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР в цих справах про те" замінити словами "роз'яснити судам";
6) у пунктах 3 і 5 виключити відповідно слова "п.5 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР і", "п.12 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР і";
7) у пункті 4 слово "СРСР" замінити словом "України";
8) у пункті 6 слово "Пленуму Верховного Суду СРСР від 16 серпня 1984 року N 14 "Про застосування судами законодавства, що забезпечує право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань" замінити словами "Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 року N 2 "Про практику застосування судами України законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільно-небезпечних посягань";
9) пункт 7 після цифр "23" доповнити цифрами "23-2";
10) у пункті 8 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за спекуляцію та виконання постанови Пленуму Верховного Суду України з цього питання";
2) третє речення абзацу першого преамбули виключити;
3) абзац четвертий преамбули і п.6 виключити;
4) у пункті 1 слово "постанов" замінити словом "постанови", а слова "Пленуму Верховного Суду СРСР від 13 грудня 1974 року і" виключити;
5) пункт 3 після слова "неодноразово" доповнити словами "або за попереднім зговором групою осіб";
6) в абзаці першому пункту 5 виключити слова "Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 вересня 1988 року N 11 "Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов)".
Абзац другий цього пункту після слова "депутатів" доповнити словами "чи місцевої державної адміністрації";
7) у пункті 7 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про виконання судами України законодавства в справах про повторні злочини і виконання постанов Пленуму Верховного Суду України з цього питання";
2) абзац перший преамбули і п.9 виключити;
3) в абзаці другому преамбули слова "рецидивна" замінити словом "повторна";
4) в абзаці третьому преамбули виключити слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і", а слова "спрямованого на боротьбу з рецидивною злочинністю" замінити словами "в справах про повторні злочини";
5) абзац дев'ятий преамбули після слова "депутатів" доповнити словами "та місцевої державної адміністрації", а слово "перевихованню" замінити словом "вихованню";
6) в абзаці першому пункту 1 виключити слова "зміцнення соціалістичної законності та правопорядку, запобігання рецидивній злочинності".
Абзац другий цього пункту викласти у такій редакції:
"Неухильно виконуючи вимоги закону і роз'яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1984 року N 5 "Про практику застосування судами України законодавства про повторні злочини", суди повинні вжити заходів до дальшого поліпшення діяльності по розгляду справ, не допускаючи послаблень до осіб, що вчинили злочини повторно";
7) у пункті 4 слова "керуватися роз'ясненням, викладеним у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 21 червня 1985 року N 8 "Про судову практику по застосуванню відстрочки виконання вироку" про те, що" замінити словами "враховувати те, що";
8) у пункті 6 виключити слова "забезпечує ефективну боротьбу з рецидивною злочинністю і" та "Пленуму Верховного Суду СРСР від 25 червня 1976 року N 4, від 9 грудня 1982 року N 9 і", а слово "постановах" замінити словом "постанові";
9) у пункті 7 слова "Послаблює профілактику рецидивної злочинності" виключити, а слово "перевихованню" замінити словом "вихованню";
10) абзац другий пункту 8 після слова "депутатів" доповнити словами "чи місцевої державної адміністрації", а слово "первихованню" замінити словом "вихованню";
11) у пункті 10 слова "обласним і Київському міському судам" і "по боротьбі з рецидивною злочинністю" замінити відповідно словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій", "про повторні злочини", а слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" та "злочинності і" виключити.
37. У постанові Пленуму від 12 жовтня 1989 року N 8 "Про практику розгляду судами республіки кримінальних справ у касаційному порядку":
1) в абзаці другому преамбули слова "і роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 17 грудня 1971 року N 10 зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 1 грудня 1983 року N 9 "Про практику розгляду судами кримінальних справ у касаційному порядку" виключити;
2) в абзаці першому пункту 1 слова "обласних, Київського міського судів" замінити словами "обласних, Київського і Севастопольського міських судів, військових судів регіонів і Військово-Морських Сил України"; виключити слово "соціалістичної";
3) у пункті 2 слова "(протесту)" і "принесено касаційного протесту" замінити відповідно словами "(подання)", "внесено касаційне подання";
4) у пункті 5 слова "Виходячи з роз'яснень, що містяться у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 17 грудня 1971 року N 10" замінити словами "Роз'яснити, що";
5) у пункті 6 слова "і роз'ясненнями, що містяться у п.13 названої Постанови Пленуму Верховного Суду СРСР" виключити;
6) у пункті 7 слово "протестом", замінити словом "подання";
7) у пункті 9 слова "Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.18 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 17 грудня 1971 року N 10" виключити;
8) у пункті 10 виключити слова "і постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування судами загальних начал призначення покарання" і "згідно з вказівками, викладеними в п.14 вищеназваної постанови";
9) в абзаці першому пункту 13 слова "і постанов Пленумів Верховного Суду СРСР від 29 серпня 1980 року N 6 "Про практику призначення судами додаткових покарань" і Верховного Суду УРСР від 29 квітня 1977 року N 2 з цього питання" замінити словами "і постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 квітня 1977 року N 2 про практику призначення судами додаткових мір покарання".
В абзаці другому цього пункту слово "протест" замінити словами "касаційне подання";
10) абзац перший пункту 14 викласти у такій редакції: "Роз'яснити, що суд касаційної інстанції вправі"; у п.п. "б" цього пункту слово "протестом" замінити словом "подання";
11) в абзаці третьому пункту 15 слово "протестах" замінити словом "подання";
12) в абзацах першому, третьому і п'ятому пункту 17 слова "протесту", "протест" замінити словом "подання".
Абзац четвертий цього пункту викласти у такій редакції:
"До початку розгляду в касаційній інстанції справи, прокурор, який вніс подання, а також особа, що подала скаргу, мають право доповнити, змінити або відкликати їх. Вищестоящий прокурор, його заступник мають право доповнити або змінити подання, але не вправі його відкликати. Рішення прокурора, який вніс подання, про відкликання подання, є обов'язковим для суду, і з цього питання ухвала не виноситься";
13) пункт 18 викласти у такій редакції:
"18. Судам слід мати на увазі, що в силу ст.354 КПК України ( 1003-05 ) ухвали, винесені в суді першої інстанції під час розгляду справи, який закінчується постановленням вироку (про відмову в допиті свідків, витребуванні документів, у призначенні експертизи та ін.) окремому оскарженню не підлягають. Заперечення проти них можуть бути включені у касаційну скаргу (подання). Ухвали (постанови судді), не пов'язані з вироком, можуть бути оскаржені або на них може бути внесено окреме подання прокурором, але після винесення вироку. Ухвали суду (постанови судді) про направлення справи на додаткове розслідування (ст.281 КПК України (1003-05), про порушення справи за новим обвинуваченням (ст.276 КПК України (1003-05 ) касаційному оскарженню не підлягають, але прокурор може внести на них окреме подання.
Особи, які не є учасниками судового розгляду, мають право оскаржити ухвали суду і постанови судді, що стосуються їх інтересів (окремі ухвали (постанови судді), ухвали (постанови судді) про порушення кримінальної справи щодо нової особи та ін.), строк на оскарження таких судових рішень обчислюється з дня, коли названим особам стало відомо про це.
Окремі скарги і подання розглядаються в такому ж порядку, як і касаційні.
При надходженні окремої скарги (подання) на ухвалу (постанову судді) про відмову поновити пропущений строк на оскарження або на внесення подання касаційна інстанція у разі визнання причини пропуску строку поважною поновлює його і скасовує ухвалу суду першої інстанції (постанову судді) після чого, якщо додержано вимог, статей 349 і 358 КПК України ( 1003-05 ), розглядає касаційну скаргу (подання). Це рішення включається у текст касаційної ухвали.
При залишенні без задоволення окремої скарги чи подання касаційна скарга (подання), подана з пропуском строку на оскарження вироку, не розглядається";
14) із абзацу другого пункту 21 слова "Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 16 червня 1978 року N 5 "Про практику застосування судами законів, що забезпечують обвинуваченому право на захист" виключити;
15) в абзаці другому пункту 23 слова "або юстиції" виключити.
В абзаці четвертому цього пункту слово "протести" замінити словом "подання";
16) у пункті 24 слова "обласним, Київському міському судам" замінити словами "обласним, Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
38. У постанові Пленуму від 22 грудня 1989 року N 11 "Про застосування судами республіки законодавства, що регламентує перегляд у порядку нагляду судових рішень в кримінальних справах":
1) абзац другий преамбули викласти у такій редакції:
"Перевірка скарг і кримінальних справ у порядку нагляду судами України здійснюється, в основному, відповідно до вимог закону";
2) у пункті 1 слова "і роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 5 квітня 1985 року N 2 "Про застосування судами законодавства, що регламентує перегляд у порядку нагляду вироків, ухвал, постанов у кримінальних справах" виключити;
3) в абзаці другому пункту 4 виключити слова "згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 5 квітня 1985 року N 2";
4) абзаци перший і другий пункту 5 викласти у такій редакції:
"Звернути увагу судів, що згідно зі ст.384 КПК України ( 1003-05 ) особа, яка принесла протест, вправі до початку розгляду протесту в судовому засіданні доповнити або змінити його, а в ході судового засідання вона може лише висловити іншу, ніж у протесті, думку.
Протест, який приніс прокурор, може бути доповнений або змінений також вищестоящим прокурором. Права відкликати протест, принесений прокурором, вищестощий прокурор не має";
5) останній абзац пункту 7 виключити;
6) у пункті 8 слова "Прокурору УРСР", "Прокуратуру УРСР" і "Генеральним прокурором СРСР, Прокурором УРСР" замінити відповідно словами "Генеральному прокурору України", "Генеральну Прокуратуру України", "Генеральним прокурором України";
7) у пункті 9 виключити слова "Виходячи з роз'яснень, що містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 5 квітня 1985 року N 2";
8) у пункті 15 слова "слід мати на увазі, що виходячи з роз'яснень, які містяться у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 5 квітня 1985 року N 2" замінити словами "виходячи з вимог закону";
9) у пунктах 17 і 18 виключити відповідно слова "згідно з роз'ясненями, що містяться у п.14 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 5 квітня 1985 року N 2" і "керуючись п.17 вищеназваної постанови Пленуму Верховного Суду СРСР";
10) в абзаці другому пункту 21 слова "скарги (протесту)" замінити словами "скарги (подання)";
11) у пункті 24 слова "п.2 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 22 грудня 1964 року N 18 "Про деякі процесуальні питання, що виникли в судовій практиці при виконанні вироків" замінити словами "у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року N 11 "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків";
12) в абзаці другому пункту 25 слова "Згідно з роз'ясненями, що містяться у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 вересня 1988 року N 11 "Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов)" виключити.
39. У постанові Пленуму від 26 січня 1990 року N 1 "Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи":
1) в абзаці першому преамбули слова "рішучої боротьби з порушенням природоохоронного законодавства" і друге речення замінити словами "підвищення рівня здійснення правосуддя в справах про відповідальність за порушення природоохоронного законодавства";
2) в абзаці третьому преамбули слова "не повною мірою виконуються роз'яснення Пленуму Верховного Суду СРСР у питаннях пов'язаних з розглядом справ даної категорії" виключити;
3) пункт 1 викласти у такій редакції:
"1. Звернути увагу судів на необхідність усунення наявних недоліків і вдосконалення практики розгляду кримінальних та цивільних справ про порушення законодавства про охорону природи, забезпечення правильного і однакового застосування цього законодавства, неухильного додержання положень Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) про те, що однією з гарантій екологічних прав громадян є невідворотність відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища";
4) у пункті 2 слова "практикувати розгляд актуальних справ у виїзних судових засіданнях, за участю представників трудових колективів і громадських організацій" виключити;
5) у пункті 4 слова "роз'яснень, що містяться в п.п. 4, 5, 6 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 7 липня 1983 року N 4 з питань розгляду" замінити словами "вимог законодавства при розгляді";
6) абзац перший пункту 9 виключити.
В абзаці другому цього пункту слова "із зазначеною метою" замінити словами "з метою незаконного заняття рибним промислом, незаконного полювання, незаконної порубки лісу";
7) у пунктах 10 і 11 виключити відповідно слова "необхідно керуватися роз'ясненнями, що містяться в п.14 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 7 липня 1983 року N 4, відповідно до якого", "відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 7 липня 1983 року N 4";
8) абзац другий пункту 13 в кінці доповнити словами "і Законом України від 17 червня 1992 року "Про порядок застосування кримінальних покарань і заходів адміністративного стягнення у вигляді штрафу" ( 2467-12 );
9) у пункті 15 слова "Відповідно до роз'яснень, даних у п.п. 21, 22 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 7 липня 1983 року N 4 замінити словами "Звернути увагу судів, що", а слово "суди" замінити словом "вони",
10) у пункті 16 цифри "173" замінити цифрами "117";
11) пункт 18 викласти у такій редакції: "18. Визначаючи в справах про лісопорушення розмір заподіяної шкоди, зокрема, необхідно враховувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1992 року N 432 "Про відповідальність за шкоду заподіяну лісу та природним об'єктам рослинного світу" збільшено у 25 разів таксу, затверджену постановою Ради Міністрів УРСР від 25 травня 1982 року N 301 "Про відповідальність за порушення лісового законодавства", а також, що розмір шкоди, заподіяної лісу та природним об'єктам рослинного світу, самовільною заготівлею недеревних рослинних ресурсів на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за спеціальним дозволом, обчислюється за таксою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1992 року N 432";
12) з абзацу першого п.19 виключити слова "Союзу РСР". Абзац другий цього пункту доповнити таким реченням: "При цьому необхідно враховувати, що зазначені такси збільшені у 25 разів постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1992 року N 432 "Про відповідальність за шкоду, заподіяну лісу та природним об'єктам рослинного світу".
13) в абзаці першому п.20 слова "ст.61 Закону УРСР від 27 листопада 1981 року "Про охорону і використання тваринного світу" замінити словами "ст.58 Закону України від 3 березня 1993 року "Про тваринний світ" ( 3041-12 )". В абзаці другому слова "які мають мисливський квиток" замінити словами "які досягли 18-річного віку й одержали у встановленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин".
Абзац третій і четвертий п.20 об'єднати і викласти в такій редакції:
"Визначаючи розмір шкоди в цих випадках, слід виходити з такс для нарахування розміру стягнень за збитки, заподіяні незаконним добуванням або знищенням диких звірів і птахів (крім видів, занесених до Червоної книги України) їх жител, біотехнічних споруд, затверджених Міністерством охорони навколишнього природного середовища і Міністерством лісового господарства України 12 лютого 1993 року При цьому необхідно враховувати, що за незаконне добування або знищення диких тварин на території державного заповідника, державного природного національного парку, державного зоологічного заказника стягнення проводиться по таксі на відповідний вид тварин, збільшеній в два рази";
14) пункт 21 викласти у такій редакції:
"21. При вирішенні позовів про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним добуванням риби і водних тварин, судам слід керуватись ст.58 Закону України "Про тваринний світ" ( 3041-12 ) і відповідними правилами рибальства, що встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Залежно від характеру правопорушення розмір такої шкоди, зокрема, визначається за затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 1992 року N 325 "Про посилення охорони запасів цінних видів риб, морських ссавців, водних безхребетних і водних рослин" таксами:
- для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної цінним видам риб, морських ссавців, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах України внаслідок їх незаконного добування або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства;
- для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної ресурсам живих організмів "сидячих" видів, що є природним багатством континентального шельфу України, внаслідок їх незаконного добування або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства;
- для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної живим ресурсам виключної (морської) економічної зони України, а також запасам анадромних видів риб, що утворюються у ріках України, за межами вказаної зони внаслідок їх незаконного добування або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства.
При застосуванні цих такс слід мати на увазі, що за шкоду, заподіяну заготівлею ікри осетрових і лососевих риб, стягується сума в розмірі десятикратної вартості заготовленої ікри згідно з діючими роздрібними цінами на ікру вищого сорту.
Розмір шкоди, заподіяної рибному господарству України, юридичними особами, в тому числі іноземними, внаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони рибних запасів добування або знищення рибних запасів, інших водних тварин і рослин, що знаходяться в територіальних та внутрішніх морських водах, на континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (для анадромних видів риб, що утворюються в ріках України, і за межами вказаної зони), у поверхових водах, визначається відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству, внаслідок порушення правил охорони рибальства та охорони рибних запасів, затвердженої Комітетом України по рибному господарству і рибній промисловості 28 серпня 1992 року і Міністерством охорони навколишнього природного середовища 11 вересня 1992 року. Розмір стягнень за шкоду, заподіяну незаконним виловом громадянами риби нецінних видів, має обчислюватись стосовно до цієї Методики.
Обчислення шкоди, заподіяної рибному господарству в результаті скидання у рибогосподарські водойми стічних вод та інших відходів, а також спричинених внаслідок проведення будівельних та інших видів робіт, проводиться за відповідними методиками;
15) пункт 22 виключити;
16) в абзаці третьому п.24 слова "на поточний рахунок природоохоронних органів" замінити словами "в місцевий позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища". В абзаці четвертому цього ж пункту слова "доход держави" замінити словами "місцевий позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища";
17) доповнити постанову п.16-1 такого змісту:
"16-1. Відповідно до Закону України від 16 червня 1992 року "Про природно-заповідний фонд України" ( 2456-12 ) розмір шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначається на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться згідно з цим законом, і такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням цього законодавства, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року N287 ".
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про виконання судам України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку";
2) в абзаці першому преамбули слова "Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4 "Про судовий вирок" і" виключити, а слово "постанов" замінити словом "постанови";
3) в абзаці четвертому преамбули слова "і роз'ясненям, даним у постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4" виключити:
4) у пункті 2 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР від 28 листопада 1980 року N 8 "Про практику застосування судами законодавства при відданні обвинуваченого до суду" і" виключити, а слово "постанов" замінити словами "і постанови";
5) у пункті 3 слова "У розпорядчих засіданнях" виключити;
6) у абзаці пункту 4 слова "з розпорядчого засідання" замінити словами "зі стадії віддання до суду";
7) пункт 5 після слова "засіданні" доповнити словами "чи суддя одноособово";
8) у абзаці першому пункту 9 слово "колегіального" замінити словом "відкритого".
Абзац другий цього пункту виключити;
9) пункт 10 після слів "складом суду" доповнити словами "чи суддею одноособово";
10) у пункті 13 виключити слова "і постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4 "Про судовий вирок", а слово "республіки" замінити словом "України";
11) у пункті 16 виключити слова "і п.4 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4";
12) в абзаці першому пункту 17 виключити слова "і соціалістичною правосвідомістю".
Цей абзац після слова "колегіально" доповнити словами "чи суддя одноособово";
13) у пункті 18 виключити слова "і роз'яснень, даних в п.п. 7-9 Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4";
14) у пункті 19 виключити слова "призначення покарання у вигляді направлення до виховно-трудового профілакторію" і "Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування загальних начал призначення покарання", від 29 серпня 1980 року N 6 "Про практику призначення судами додаткових покарань", від 31 липня 1981 року N 3 "Про практику призначення покарання при вчиненні кількох злочинів і по декількох вироках, та іншими постановами Пленуму Верховного Суду СРСР і";
15) із пункту 20 виключити слова "Пленуму Верховного Суду СРСР від 23 березня 1979 року N 1 "Про практику застосування судами законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином" і" виключити, а слова "постановах" замінити словом постанові";
16) пункт 26 після слова "ухвалу" доповнити словом "(постанову)";
17) у пункті 27 слова "п.17 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4" виключити;
18) у пункті 29 слова "і Київському міському судам" замінити словами "Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
1) у пунктах 1, 2 і 3 виключити відповідно слова "і роз'яснень Пленуму Верховного Суду СРСР з цих питань", відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування судами загальних начал призначення покарання" і відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3";
2) у пунктах 6 і 10 виключити відповідно слова "і роз'яснень Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3 "Про практику призначення покарання при вчиненні кількох злочинів і за кількома вироками" і "відповідно до роз'яснення п.7 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3";
3) у пункті 15 виключити слова "при призначенні покарання суду слід керуватися п.10 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3, тобто";
4) абзац другий пункту 16 замінити п'ятьма абзацами такого змісту:
"Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком слід вважати:
- при умовному засудженні (ст.45 КК України ( 2001-05 ), а також при відстрочці виконання вироку в порядку передбаченому ст.46-1 КК України (2001-05 ), або в порядку, передбаченому ст.405 КПК України ( 1003-05 ), увесь строк покарання (за винятком часу утримання під вартою в порядку міри запобіжного заходу або затримання);
- при умовному засудженні до позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці і при умовному звільненні з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці - невідбуту частину обов'зкового строку роботи і час, протягом якого засуджений ухилявся від роботи;
- при умовно-достроковому звільненні від покарання - частину покарання, від якої засуджений був фактично умовно-достроково звільнений.
При призначенні покарання за скоєння нового злочину особі, якій внаслідок акту помилування або на підставі ст.ст. 52, 53 КК України невідбута частина покарання була замінена більш м'яким покаранням, до покарання за знову вчинений злочин приєднується повністю або частково невідбута частина більш м'якого покарання".
У зв'язку з цим абзац третій пункту вважати абзацем сьомим;
5) у пункті 17 виключити слова "відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3";
6) у пунктах 19 і 20 виключити відповідно слова "відповідно до роз'яснень, що містяться в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 11 липня 1972 року N 5 "Про практику застосування судами виправних робіт без позбавлення волі" і "роз'яснення, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 11 липня 1972 року N 5 про те";
7) в абзаці першому пункту 21 слова "Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 21 червня 1985 року N 8 "Про судову практику застосування відстрочки виконання вироку" виключити, а слово "вироку" замінити словами і цифрами "вироку (ст.46-1 КК України ( 2001-05 )";
8) із абзацу першого пункту 23 виключити цифри і слова "27", "28", "заслання, вислання";
9) у пункті 24 слова "і Київському міському судам" замінити словами "Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
42. У постанові Пленуму від 28 вересня 1990 року N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі і гідності громадян та організацій":
1) у назві постанови і пунктах 1, 3 слова "і гідності" замінити словами "гідності і ділової репутації";
2) в абзаці другому п.6 виключити слова "відповідно до ст.28 Закону СРСР "Про пресу та інші засоби масової інформації";
3) пункт 7 в кінці доповнити словами "(ст.37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 )";
4) в абзаці першому п.9 слова "згідно зі ст.26 Закону СРСР "Про пресу та інші засоби масової інформації" замінити словами "відповідно до ст.37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (2782-12) та іншого законодавства";
5) абзац перший пункту 14 постанови після слів "а суд" доповнити словами "чи суддя одноособово".
Абзац другий цього пункту після слів "ухвали суду" доповнити словами "(постанови судді)";
6) у пункті 20 слова "а суд - винести ухвалу" замінити словами "а суд (чи суддя одноособово) - винести ухвалу (постанову)";
7) в абзаці другому п.21 слова "За ст.39 Закону СРСР "Про пресу та інші засоби масової інформації" замінити словами "За ст. 440-1 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), ст.49 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) і виключити слова "засобом масової інформації".
Абзац третій пункту викласти у такій редакії:
"Моральна шкода відшкодовується засобом масової інформації, іншою юридичною особою, службовою чи громадянином за рішенням суду в грошовій або іншій матеріальній формі. Розмір вішкодування у таких випадках визначається з урахуванням характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, інших негативних наслідків, але має бути не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати, відносно відповідачів фізичних осіб може бути враховано їх майновий та сімейний стан";
8) у пункті 22 слова "ст.27 Закону СРСР "Про пресу та інші засоби масосої інформації" замінити словами "ст.37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 );
9) доповнити постанову пунктом 22-1 такого змісту:
"22-1. Судам необхідно враховувати, що згідно з п.10 ст.64 ЦПК (1501-06) (в редакції Закону України від 6 травня 1993 року ( 3188-12 ) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, його ціна визначається загальною сумою всіх вимог, за винятком вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Тому заявлені у справі про захист честі, гідності і ділової репутації вимог про відшкодування моральної шкоди додатково державним митом не оплачуються, Якщо ці вимоги заявляються самостійно, вони оплачуються державним митом за ставками, встановленими для позовів немайнового характеру";
10) у пункті 25 слова "обласним та Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
43. У постанові Пленуму від 21 грудня 1990 року N 11 "Про практику застосування судами Української РСР процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків":
1) в абзаці другому преамбули і пункті 1 слова "судами республіки законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду СРСР і Пленуму Верховного Суду УРСР" замінити словами "судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України";
2) пункт 2 доповнити абзацом третім такого змісту:
"Не може бути звернений до виконання або виконуватися вирок, у частині засудження за діяння, караність якого після винесення вироку була усунута нововиданим кримінальним законом";
3) пункт 3 після слів "у статтях" доповнити цифрами "405-1";
4) із пункту 8 виключити слова "заслання, вислання";
5) абзац перший пункту 14 після слова "статтями" доповнити цифрами "405-1".
В абзаці другому цього пункту слова "судом колегіально" замінити словами "відповідно судом колегіально чи суддею одноособово";
6) в абзаці другому пункту 16 слова "В ухвалі суд повинен" замінити словами "суд в ухвалі (суддя в постанові) повинні".
Абзац третій після слів "ухвали" і "ухвалу" доповнити відповідно словами "(постанови судді)", "постанову".
Абзац четвертий після слів "ухвали суду" доповнити словами "(постанови судді)",
Абзац шостий після слів "ухвала" і "ухвали" доповнити словами "(постанова судді)", "(постанови судді)";
7) пункт 17 після слова "ухвал" доповнити словами "(постанов судді)".
У цьому ж пункті слова "та Київському міському судам" замінити словами "Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
44. У постанові Пленуму від 22 лютого 1991 року N 1 "Про завдання судів республіки по підвищенню рівня правосуддя, виходячи з вимог постанови Верховної Ради Української РСР від 29 листопада 1990 року "Про невідкладні заходи по зміцненню законності і правопорядку в республіці":
1) в абзаці шостому преамбули слово "народних" замінити словами "районних (міських)";
2) у пункті 1 слова "обласним, Киїівському міському і народним судам республіки" замінити словами "обласним, Київському і Севастопольському міським і районним (міським), а також військовим судам України";
3) пункт 3 викласти у такій редакції:
"3. Відповідно до вимог ст.2 КПК України ( 1001-05 ) суди повинні забезпечити правильне застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Судовий розгляд кримінальних справ повинен максимально сприяти зміцненню законності і правопорядку, охороні прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб";
4) у пункті 5 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" виключити;
5) у пункті 15 слова "обласним і Київському міському" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
45. У постанові Пленуму від 28 червня 1991 року N 3 "Про судову практику в справах про хуліганство":
1) абзац другий преамбули викласти у такій редакції:
"Проте в діяльності судів ще є істотні недоліки";
2) пункт 1 викласти у такій редакції: "1. Звернути увагу судів на необхідність усунення зазначених недоліків і поліпшення всієї іх діяльності по розгляду справ про хуліганство";
3) пункт 11 викласти у такій редакції:
"11. Публічний глум над Державним гербом, Державним прапором або Державним гімном України або офіційно встановленим або піднятим гербом чи прапором іноземної держави, глум над могилою, умисне знищення, зруйнування чи зіпсування пам'яток історії і культури або природних об'єктів, взятих під охорону держави, вчинені з хуліганських спонукань, повинні кваліфікуватися відповідно за статтями 187-2, 207, 212 та ч.2 ст.206 КК України ( 2002-05 )";
4) у пункті 14 слова "громадського" і "особистого" замінити відповідно словами "колективного", "приватного";
5) у пункті 20 слова "Враховуючи, що для успішної боротьби з хуліганством важливе значення має своєчасне виявлення і покарання осіб, які вчинили цей злочин, судом треба" замінити словами "Зобов'язати суди".
1) абзац перший преамбули після слова "право" доповнити словами "кожної особи";
2) в абзаці третьому преамбули слова "що знижує їх активність у боротьбі зі злочинністю" виключити";
3) абзац другий пункту 1 викласти у такій редакції:
"Вирішити справи даної категорії, суди повинні виходити з того, що у відповідності з законом кожна особа має право на необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади, тому точним і неухильним застосуванням закону повинні забезпечити громадянам реальну можливість активно протидіяти таким посяганням";
4) абзаци перший і другий пункту 3 замінити трьома абзацами такого змісту:
"Звернути увагу судів, що згідно зі ст.15 КК України ( 2001-05 ) необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання.
Не є злочином застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів, незалежно від наслідків, якщо вони здійснені для захисту від нападу озброєної особи чи нападу групи осіб, відвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи інше приміщення або якщо особа, яка здійснює захист, не могла внаслідок перегляду або сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечними діями, оцінити відповідність захисту характерові посягання.
Слід також мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент суспільно небезпечного посягання, але і при наявності реальної загрози заподіяння шкоди тому, хто обороняється. Для з'ясування цього необхідно враховувати поведінку нападаючого, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дає підставу особі, яка захищається, сприймати загрозу як реальну".
У зв'язку з цим абзац третій пункту вважати абзацом четвертим.
5) абзац перший пункту 4 викласти у такій редакції: "Згідно з ч. 4 ст.15 КК України ( 2001-05 ) перевищенням меж необхідної оборони визнається завдання тому, хто посягає, шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обстановці захисту";
6) у пункті 8 слова "Української Радянської Соціалістичної Республіки" замінити словом "України";
7) пункт 13 після цифр "23" доповнити цифрами "23-2";
8) у пункті 14 слова "обласних і Київського міського судів" замінити словами "інших судів касаційної та наглядної інстанцій".
1) останнє речення пункту 1 викласти у такій редакції:
"Тому забезпечення правильного застосування законодавства при розгляді справ цієї категорії є одним з важливих завдань судів";
2) у абзаці третьому пункту 21 слова "суд у відповідних випадках своєю ухвалою" замінити словами "у відповідних випадках суд своєю ухвалою, а суддя - постановою";
3) перше речення пункту 29 викласти у такій редакції:
"Згідно зі статтями 20 ( 1001-05 ), 243, 253 Кримінально-процесуального Кодексу ( 1003-05 ) розгляд кримінальних справ про згвалтування та інші статеві злочини допускається в закритому судовому засіданні за мотивованою постановою судді чи ухвалою суду, що винесені у стадії віддання до суду або судовому засіданні".
48. У пункті 1 постанови Пленуму від 25 грудня 1992 року N 12 "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності" слова "запобігання цим злочинам" виключити.
II. У всіх керівних постановах Пленуму Верховного Суду України слова "Української РСР", "Українська РСР", "УРСР", "республіки", "республіці" замінити відповідно словами "України", "Україна".