Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорської Республіки
про співробітництво та надання взаємної допомоги в галузі
попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків

( Угоду ратифіковано Законом України
N 1163-XIV від 19.10.99 р. )

Кабінет Міністрів України та Уряд Угорської Республіки, далі - Сторони, усвідомлюючи небезпеку, яку несуть для обох країн надзвичайні ситуації;

визнаючи, що співробітництво у галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків сприятиме добробуту і безпеці обох держав;

враховуючи користь, яку можуть отримати обидві Сторони від обміну науковою і технічною інформацією у вищезазначеній галузі;

беручи до уваги можливість виникнення надзвичайних ситуацій, які не можуть бути ліквідовані силами і засобами однієї з Сторін, а також викликану цим необхідність в координації дій Сторін з метою попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків;

підтримуючи зусилля Організації Об'єднаних Націй в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків, поважаючи і підтверджуючи загальновизнані норми і правила, які існують в рамках різних міжнародних організацій, відповідних міжнародних угод, а також прагнучи сприянню розвитку національних законодавств в цій галузі;

домовились про таке:

Стаття 1
Предмет Угоди

1. Ця Угода визначає принципи і рамки скоординованої діяльності Сторін, умови надання допомоги у разі надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків, а також інші форми співробітництва.

2. Ця Угода застосовується у разі надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків, які Сторони не можуть подолати власними силами.

Стаття 2
Визначення

Поняття, які використовуються в цій Угоді, мають такі значення:

"допомога" - предмети, матеріали, фахівці та послуги Сторони, що надає, необхідні для забезпечення потреб Сторони, що запитує;

"Сторона, що запитує" - Сторона, яка звертається до іншої Сторони з проханням про надання допомоги;

"Сторона, що надає" - Сторона, яка задовольняє прохання іншої Сторони про надання допомоги;

"група з надання допомоги" - фахівці, група фахівців Сторони, що надає, у тому числі члени формувань цивільної оборони, призначена для надання допомоги і забезпечена необхідним оснащенням;

"надзвичайна ситуація" - подія, яка виникла на об'єкті або території, що спричинена стихійним лихом або людською діяльністю, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат, завдати шкоду здоров'ю людей і довкіллю та вимагає вжиття надзвичайних заходів;

"оснащення" - матеріали, технічні та транспортні засоби, необхідні для надання допомоги, спорядження групи з надання допомоги, матеріали, необхідні для їхнього функціонування, і особисте спорядження членів групи;

"вантаж допомоги" - матеріальні засоби, що служать для зменшення наслідків надзвичайних ситуацій, призначені для безкоштовного розподілу серед населення, яке постраждало внаслідок надзвичайної ситуації;

"держава транзиту" - держава будь-якої Сторони, через територію якої, включаючи повітряний простір і територіальні води, перевозяться групи з надання допомоги, оснащення та вантаж допомоги у треті країни;

"персональні дані" - відомості, які можуть бути пов'язані з певною фізичною особою, висновки, що випливають з цих відомостей і стосуються цієї особи, зокрема, прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, місце проживання тощо, інші відомості, необхідні для ідентифікації цієї особи.

Стаття 3
Принципи, за якими надається допомога

1. Сторони співробітничають відповідно до умов цієї Угоди, внутрішнього законодавства, а також до міжнародних угод, учасницями яких вони є, з метою негайного надання відповідної інформації та допомоги в разі надзвичайних ситуацій.

2. У разі надзвичайної ситуації, що виникла на території держави будь-якої Сторони, ця Сторона може звертатися з проханням про надання допомоги до іншої Сторони. Сторона, що надає, згідно з своїми можливостями, допомагає Стороні, що запитує, групами з надання допомоги, оснащенням та вантажем допомоги, які призначені для запобігання та/або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

3. Допомога надається безкоштовно, якщо Сторони не домовилися про інше.

4. Сторона, що запитує, забезпечує умови безперешкодного отримання і безкоштовного розподілу вантажу допомоги виключно серед населення, яке постраждало внаслідок надзвичайної ситуації.

5. У ході надання допомоги Сторони забезпечують використання груп з надання допомоги лише згідно з їхнім призначенням, рівнем підготовки та оснащення.

6. Групи з надання допомоги завершують діяльність після виконання ними завдань або тоді, коли про це приймуть спільне рішення Компетентні органи Сторін. Після цього групи з надання допомоги без затримки повертаються на територію держави Сторони, що надає.

Стаття 4
Запити про допомогу і обмін інформацією

1. У разі надзвичайної ситуації Сторони на підставі запиту надають одна одній допомогу через Компетентні органи.

У запиті про надання допомоги Сторона, що запитує, зазначає:

- місце, час, характер, масштаби та стан надзвичайної ситуації на даний момент;

- інформацію про заходи з надання допомоги, вже вжиті і такі, які плануються, детально визначає пріоритети допомоги, що запрошується.

2. Сторона, що надає, негайно приймає рішення про надання допомоги та інформує Сторону, що запитує, про можливість та умови її надання.

3. Дані, зазначені в пункті 1 цієї статті, постійно оновлюються для відображення останніх подій і змін в оперативній обстановці.

Стаття 5
Форми надання допомоги

1. Допомога може надаватися шляхом направлення груп з надання допомоги, шляхом передачі оснащення, вантажів допомоги, необхідної інформації або іншим відповідним чином.

2. Надання допомоги включає в себе пошукові, аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що здійснюються в надзвичайних ситуаціях, діяльність, що має на меті рятування життя людей, захист здоров'я населення, евакуацію населення на територію держави іншої Сторони, зниження екологічних, культурних, матеріальних втрат та інших вторинних впливів.

Стаття 6
Евакуація населення та його повернення

1. Якщо в разі надзвичайної ситуації з зони лиха на території держави Сторони, що запитує, евакуюються особи на територію держави Сторони, що надає, вони забезпечуються всім необхідним до моменту їхнього якнайшвидшого повернення Стороною, що надає. Сторона, що запитує, відшкодовує витрати щодо перебування і повернення цих осіб, якщо вони не є громадянами держави іншої Сторони.

2. Обидві Сторони приймають назад осіб, які були евакуйовані на територію держави іншої Сторони.

3. Особи, які евакуюються на територію держави Сторони, що надає, перетинають державний кордон за документами, що посвідчують особу, а в разі їхньої відсутності - за списками, складеними відповідними органами Сторони, що запитує.

Стаття 7
Транзит

Сторони на підставі запиту та на основі цієї Угоди сприяють забезпеченню безперешкодного пропуску через територію своїх держав груп з надання допомоги, оснащення і вантажу допомоги, якщо будь-яка з них є державою транзиту.

Стаття 8
Компетентні органи

1. З питань надання допомоги та реалізації положень цієї Угоди, компетентними органами (далі - Компетентні органи) є:

з української Сторони:

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

з угорської Сторони:

Міністерство внутрішніх справ Угорської Республіки.

2. Компетентні органи Сторін інформують один одного про підрозділи та осіб, які призначені для підтримання подальшого зв'язку.

3. Компетентні органи при виконанні цієї Угоди можуть виходити на прямий зв'язок один з одним. З цією метою взаємно повідомляють один одному точні дані для підтримання зв'язку, зокрема адресу та атрибути зв'язку.

4. Кожна Сторона забезпечує безперервне функціонування свого Компетентного органу і підрозділу зв'язку. У разі зміни Компетентного органу та підрозділу зв'язку Сторони письмово інформують одна одну.

Стаття 9
Спільна комісія

1. Для реалізації положень цієї Угоди, Компетентні органи Сторін засновують Спільну комісію з питань співробітництва у галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків. Умови створення та функції Спільної комісії визначаються Компетентними органами Сторін.

2. Спільна комісія проводить свої засідання по черзі в Україні та в Угорській Республіці в разі необхідності та за узгодженням Компетентних органів Сторін.

3. Спільна комісія планує та координує взаємну діяльність згідно з цією Угодою та стежить за її виконанням.

Стаття 10
Координація та управління наданням допомоги
у разі надзвичайних ситуацій

1. На території Сторони, що запитує, аварійно-рятувальними роботами, роботами з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням допомоги потерпілому населенню управляють органи та особи, уповноважені на це згідно з законодавством держави цієї Сторони.

2. Команда для груп з надання допомоги може даватися виключно через керівників цих груп.

3. Компетентний орган або уповноважені органи Сторони, що запитує, інформують керівників цих груп про обстановку, яка склалася в зоні надзвичайної ситуації та на конкретних ділянках робіт, визначають порядок виконання таких робіт, і, в разі необхідності, забезпечують ці групи перекладачами та іншими необхідними засобами.

4. Сторона, що запитує, вживає необхідних правоохоронних заходів щодо забезпечення безпеки членів груп з надання допомоги, надає безкоштовне та невідкладне медичне обслуговування, харчування та житло, а також забезпечує членів груп предметами першої необхідності в разі вичерпання їхніх власних запасів.

Стаття 11
Порядок перетинання державного кордону та правила
перебування на території іншої держави

1. З метою забезпечення ефективності та оперативності надання допомоги Сторони гарантують, що формальності, необхідні для перетинання кордону, будуть зведені до необхідного мінімуму.

2. Члени груп з надання допомоги, які беруть участь у наданні допомоги, можуть перетинати державний кордон та перебувати на території іншої держави за будь-якими документами, що посвідчують особу, без дорожніх документів, віз та дозволів на перебування. Керівник групи з надання допомоги, за вимогою, має пред'явити направлення на надання допомоги, у якому зазначено вид допомоги, що надається, характер групи з надання допомоги, список членів групи, а також повинен пред'явити своє дійсне службове посвідчення з фотокарткою або інший документ, що посвідчує особу. У термінових випадках направлення можна посвідчити також іншими відповідними способами.

Сторони обмінюються зразками чинних документів, що посвідчують особу.

3. У термінових випадках дозволяється перетинати державний кордон поза пунктами пропуску. У такому випадку необхідно негайно повідомити відповідний митний та прикордонний органи.

4. Члени груп з надання допомоги мають право носити однокрій, який є звичайним на території держави Сторони, що надає, та відноситься до загальноприйнятого у цій державі спорядження. Сторони не обмежують використання пізнавальних знаків, що застосовуються на транспортних засобах іншої Сторони.

5. Члени груп з надання допомоги, перебуваючи на території держави Сторони, що запитує, повинні дотримуватися законодавства цієї держави про перебування іноземців.

6. Сторони дотримуються положень, що містяться у пунктах 1-5 цієї статті, також у випадках, коли держава однієї з Сторін є транзитною.

Компетентні органи своєчасно сповіщають один одного про необхідність транзиту і домовляються про вид та спосіб транзиту, а в разі необхідності забезпечують транспортне супроводження групи з надання допомоги під час перетинання транзитної території.

Стаття 12
Ввезення, вивезення і транзит оснащення
та вантажів допомоги

1. Сторони сприяють спрощенню перевезення оснащення та вантажів допомоги через державний кордон. При перетинанні кордону керівник групи з надання допомоги має пред'явити митним органам іншої Сторони перелік оснащення та перелік вантажу допомоги, що ввозяться або вивозяться. Оскільки у термінових випадках кордон дозволяється перетинати і поза пунктів пропуску, цей перелік необхідно негайно передати відповідному митному органу.

2. Групи з надання допомоги мають право ввозити та вивозити тільки оснащення та вантажі допомоги.

3. Заборони та обмеження на товарообіг не поширюються на оснащення та вантажі допомоги, що перевозяться через кордон. Оснащення та вантажі допомоги, якщо їхнє цільове призначення підтверджене документально, звільняються також від мита, податків та інших зборів.

4. Для автомобілів, що перевозять групи з надання допомоги та вантажі допомоги, не потрібні міжнародні дорожні транспортні дозволи.

5. Оснащення, яке не було використане або знищене, Сторона, що надає, доставляє назад. У випадку, якщо предмети оснащення залишаються на території Сторони, що запитує, як вантаж допомоги, про цей факт із зазначенням кількості, виду, місця застосування цього оснащення необхідно повідомити Компетентному органу Сторони, що запитує, який в свою чергу невідкладно повідомляє про це відповідний митний орган цієї Сторони. Митний орган Сторони, що запитує, поводиться у подальшому з цим оснащенням відповідно до свого національного законодавства.

6. Положень пунктів 3 та 5 необхідно відповідно дотримуватись також при перевезенні медичних препаратів, що містять наркотики та психотропні речовини. Групи з надання допомоги можуть перевозити ці препарати тільки в кількості, необхідній для надання невідкладної медичної допомоги. Використовувати їх має право лише кваліфікований медичний персонал відповідно до чинного законодавства держави Сторони, що надає. Обіг таких препаратів Сторони не відносять до обігу наркотиків та психотропних речовин, що визначений у міжнародних договорах, учасницями яких Сторони є.

7. Ввезення на територію Сторони, що запитує, зброї та боєприпасів, крім промислових вибухівок, заборонено.

8. Органи, уповноважені на це внутрішнім законодавством Сторони, що запитує, мають право здійснювати контроль за використанням та зберіганням оснащення та матеріалів, зазначених у пунктах 3-6 цієї статті.

9. Положення, що містяться у пунктах 1-8, застосовуються також і у випадках транзитних перевезень.

10. Сторона, що запитує, проводить хімічне та радіоактивне обеззаражування оснащення. Якщо немає можливості провести подібне обеззаражування, оснащення залишають на території держави Сторони, що запитує.

Стаття 13
Використання повітряних суден

1. Для перевезення груп з надання допомоги, оснащення та вантажу допомоги, а також для оперативного надання допомоги може бути використаний повітряний вид транспорту.

2. Компетентний Орган Сторони, що надає, повідомляє Компетентному Органу Сторони, що запитує, про рішення використовувати повітряні судна для надання допомоги з зазначенням даних про повітряне судно, його типу, країни реєстрації та розпізнавального знаку, кількості членів екіпажу, характеру вантажу, розкладу польоту та списку пасажирів, маршруту польоту, що передбачається, місця посадки, а також даних про час польоту.

3. Сторони забезпечують можливість перельоту повітряних суден з території держави Сторони, що надає, через територію своїх держав з метою, зазначеною в пункті 1, а також можливість зльоту та посадки на призначеному місці поза міжнародних аеропортів.

4. Сторона, що надає, звільняється від оплати за проліт, посадку, стоянку на аеродромі та зліт з нього повітряних суден, а також за навігаційні послуги при виконанні завдань, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди.

5. Польоти повітряних суден повинні здійснюватись відповідно до правил, що встановлені Міжнародною організацією цивільної авіації (ІСАО) та держави кожної з Сторін, якщо інше не обговорене цією Угодою.

6. Про відшкодування витрат, що понесені при наданні допомоги, за пальне і технічне обслуговування повітряних суден Компетентні органи Сторін будуть домовлятися окремо у кожному конкретному випадку.

Стаття 14
Відшкодування збитків

1. По відношенню одна до одної Сторони відмовляються від претензій на відшкодування збитків, у тому числі збитків довкіллю, якщо член групи з надання допомоги заподіє шкоду в зв'язку з виконанням завдань, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди.

По відношенню одна до одної Сторони також відмовляються від претензій на відшкодування збитків, що спричинені здоров'ю члена групи з надання допомоги або у разі його смерті, якщо це сталося під час виконання завдань, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди.

2. Якщо член групи з надання допомоги Сторони, що надає, у зв'язку з виконанням завдань, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди, заподіє шкоду третій особі на території держави Сторони, що запитує, то відповідальність за це несе Сторона, що запитує.

3. Положення пунктів 1-2 недійсні, якщо шкода була заподіяна членом групи з надання допомоги навмисно або через грубу необережність.

4. Дія положень пунктів цієї статті розповсюджується лише на випадки, які сталися в період між прибуттям групи з надання допомоги на територію держави Сторони, що запитує, та вибуттям з цієї території.

5. Компетентні органи Сторін тісно співпрацюють в інтересах спрощення розгляду претензій щодо відшкодування збитків. З цією метою вони обмінюються всією наявною інформацією.

Стаття 15
Форми співробітництва

1. Співробітництво в рамках цієї Угоди включає:

а) прогнозування, попередження надзвичайних ситуацій та оцінку їхніх наслідків, включаючи при цьому обмін науковим, технічним та практичним досвідом;

b) організацію для фахівців конференцій, занять, наукових програм та професійних курсів, у тому числі співробітництво між відповідними навчальними закладами та проведення спільних навчань;

с) обмін інформацією про загрозу надзвичайної ситуації, а також про її наслідки, особливо у тих випадках, коли загроза стосується території держави іншої Сторони;

d) розслідування причин надзвичайних ситуацій.

2. Здійснюючи співробітництво, передбачене пунктом 1 цієї статті, Сторони застосовують відповідні положення цієї Угоди за винятком пунктів 1 та 2 статті 11.

Стаття 16
Співробітництво з міжнародними та
національними організаціями

Сторони на основі взаємної домовленості можуть залучати зацікавлені міжнародні та національні організації та установи до заходів, що пов'язані з реалізацією цієї Угоди.

Стаття 17
Захист персональних даних

У тому випадку, коли на підставі даної Угоди передаються персональні дані, необхідно керуватися внутрішнім законодавством Сторін, беручи до уваги наступне:

а) отримувач може використовувати персональні дані лише для цілей, визначених даною Угодою, і лише з дотриманням умов, визначених передавачем;

b) на прохання передавача, отримувач інформує передавача про використання персональних даних, а також про результати, отримані за їх допомогою;

с) персональні дані можуть бути передані лише органам, що беруть участь у виконанні цієї і уповноважені на опрацювання персональних даних Угоди (далі - органи, уповноважені на опрацювання персональних даних). Отримувач може передавати персональні дані лише за попередньою письмовою згодою передавача;

d) передавач зобов'язаний слідкувати за правильністю даних, що передаються, а також за їхньою необхідністю і відповідністю з огляду на мету передачі. При цьому необхідно враховувати заборони щодо передачі, які визначені внутрішнім законодавством. У тому випадку, якщо буде встановлено, що передані дані є неправильними або їх не можна було передавати, необхідно без затримки повідомити про це отримувача. Отримувач повинен виправити отримані дані або знищити їх;

е) у тому випадку, коли передавачу, відповідно до чинного законодавства належить знищити персональні дані у визначений термін, передавач повідомляє про цей термін отримувача. Незалежно від згаданого терміну передані персональні дані підлягають знищенню, якщо вони не потрібні для тієї мети, з якою були передані;

f) передавач та отримувач зобов'язані вести облік переданих і отриманих персональних даних;

g) передавач і отримувач зобов'язані ефективно захищати передані персональні дані від несанкціонованого доступу, незаконного внесення в них змін та розголошення.

Стаття 18
Відношення до інших міжнародних угод

Ця Угода не зачіпає прав та обов'язків Сторін, що передбачені іншими укладеними ними міжнародними угодами.

Стаття 19
Врегулювання спірних питань

Будь-які спірні питання відносно тлумачення або застосування цієї Угоди будуть вирішуватись Компетентними органами Сторін шляхом переговорів, а в разі необхідності - по дипломатичних каналах.

Стаття 20
Поправки до Угоди

За взаємною домовленістю Сторони можуть вносити до цієї Угоди необхідні доповнення та зміни, які оформлюються відповідними протоколами.

Протоколи до Угоди набирають чинності на 30 день від дати отримання останньої дипломатичної ноти про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття ними чинності.

Стаття 21
Заключні положення

1. Ця Угода укладена на невизначений термін і набирає чинності на 30 день від дати отримання останньої дипломатичної ноти про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

2. Угода може бути денонсована кожною із Сторін. Угода втрачає чинність через 6 місяців від дати отримання однією із Сторін дипломатичної ноти іншої Сторони про своє бажання припинити дію цієї Угоди.

3. Положення цієї Угоди продовжуватимуть застосовуватись щодо зобов'язань, які виникли на її основі і не були виконані на момент припинення її дії, до повного виконання таких зобов'язань.

Вчинено у м. Будапешті 27 жовтня 1998 року в двох примірниках, кожний українською та угорською мовами, причому всі тексти є автентичними.