ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

РІШЕННЯ
від 03.03.99, N 17-18/3
м.Київ

Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента
України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що
стримують розвиток підприємницької діяльності" Севастопольською міською державною адміністрацією

На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність Державний комітет України з питань розвитку підприємництва встановив:

Розпорядженням від 08.12.98 N 2301-р "Про рекламну діяльність у м.Севастополі" Севастопольська міська державна адміністрація затвердила Положення про рекламну діяльність та порядок розміщення рекламно-інформаційної продукції на території м.Севастополя (далі Положення) (Додаток N 1 до Розпорядження), а також створила робочий орган з питань регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами (Додаток N 2 до Розпорядження).

Норми Положення суперечать Закону України від 03.07.96 N 270/96-ВР "Про рекламу", Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також постанові Кабінету Міністрів України від 23.09.98 N 1511 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами" та постанові Кабінету Міністрів України від 17.08.98 N 1310 "Про порядок оскарження центральними органами виконавчої влади, головами місцевих державних адміністрацій рішень Державного комітету з питань розвитку підприємництва".

1. Відповідно до п.2.1 Положення оплата за видачу дозволу на розміщення об'єктів зовнішньої реклами здійснюється згідно з діючими тарифами (за термін не більше одного року, але не менше трьох місяців).

Цей пункт не відповідає п.19 постанови КМУ від 23.09.98 N 1511, згідно з яким дозвіл надається на термін від шести місяців до п'яти років з урахуванням терміну, зазначеного у заявці.

Крім того, у п.2.1 Положення встановлено необгрунтовано високі тарифи на розміщення зовнішньої реклами та ще й в умовних одиницях, що суперечить ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", згідно з яким валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Встановлення високих тарифів на розміщення зовнішньої реклами є економічно недоцільним, оскільки наслідком в довгостроковому періоді буде зменшення кількості рекламних оголошень та надходжень від плати за тимчасове користування місцями розташування зовнішньої реклами, для споживачів - менше інформації про товари і послуги, для підприємців - більші витрати коштів на залучення покупців.

2. Відповідно до п.2.2 Положення райдержадміністраціям надається право на укладення договорів щодо розміщення реклами. П.3.2 Положення також містить норму щодо необхідності попереднього укладення договору з райдержадміністрацією для надання дозволу на розміщення реклами.

Проте чинним законодавством не передбачено укладання договорів на розміщення реклами з районними державними адміністраціями. Згідно з п.20 постанови КМУ від 23.09.98 N 1511 зареєстрований та виданий дозвіл є підставою для встановлення спеціальної конструкції.

Крім цього, відповідно до п. 5 постанови КМУ від 23.09.98 N 1511 компетентним органом у сфері розміщення реклами є робочий орган, який створюється (призначається) Київською та Севастопольською міською державною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

3. Пункт 3.1 Положення містить норму, згідно з якою для розміщення рекламно-інформаційної продукції на території міста рекламодавець повинен звернутися до ради з питань регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами (робочий орган - МКП "Муніципальне житло").

Таким чином, МПК "Муніципальне житло, який є самостійним розповсюджувачем зовнішньої реклами, надано право розглядати заявки та готувати дозволи на розміщення зовнішньої реклами для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Це суперечить п.2 постанови КМУ від 23.09.98 N 1511, де робочий орган визначається як структурний підрозділ (зокрема органу містобудування та архітектури) або працівник структурного підрозділу Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, що створюється (призначається) цими органами з метою регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами.

А вказана у п.3.1 Положення рада з питань регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами відповідно до п.3 постанови КМУ від 23.09.98 N 1511 створюється для розроблення порядку розміщення зовнішньої реклами, тобто для розроблення Положення.

4. Некоректною з юридико-технічної точки зору виглядає частина 2 Зауваження 2 пункту 3.2 Положення, згідно з якою "термін дії дозволу може бути пролонгований на наступний строк після укладання рекламодавцем додаткового договору з райдержадміністрацією і у випадку не додержання ним правил і положень розміщення реклами на території м.Севастополя".

5. Частина друга п.4.1 Положення передбачає, що до зовнішнього вигляду зовнішньої реклами в зоні історичної спадщини встановлюються підвищені вимоги, проте, які саме "підвищені вимоги", не вказується. Така невизначеність припускає суб'єктивний підхід у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами в зоні історичної спадщини.

6. Частина перша п.5.1 Положення передбачає штрафні санкції за порушення правил Положення:

- самовільне встановлення 250 - 350 у.о.

- невідповідність сюжету 80 - 100 у.о.

- порушення правил утримання 100 у.о. (аварійне утримання)

- використання міської символіки 300 - 350 у.о. без дозволу

Встановлення штрафів в умовних одиницях суперечить ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", згідно з яким валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. Крім цього, передбачені випадки порушень та розміри штрафів не відповідають випадкам порушень і розмірам штрафів, зазначених у п.4 ст.27 Закону України від 03.07.96 N 270/96 ( 270/96-ВР ) "Про рекламу", відповідно до якого Державний комітет у справах захисту прав споживачів та його органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають право накладати штрафи на суб'єктів підприємницької діяльності:

за розповсюдження реклами щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження такої реклами;

за розповсюдження реклами, забороненої чинним законодавством, - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження такої реклами;

за порушення порядку виготовлення та розповсюдження реклами, - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження такої реклами;

за недотримання вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження такої реклами.

Частиною другою п.5.1 Положення встановлено, що кошти від стягнення штрафних санкцій за порушення рекламодавцями правил Положення надходять в районний бюджет на цільовий бюджетний рахунок ст. "Оплата за рекламну діяльність" і на розрахунковий рахунок Управління у справах захисту прав споживачів у рівних частинах. Це суперечить п.5 статті 27 Закону України від 03.07.96 р. N 270/96 ( 270/96-ВР ) "Про рекламу", у відповідності з яким суми стягнутих штрафів розподіляються в такому співвідношенні: 70 відсотків - до державного бюджету, 30 відсотків - державному органу, який наклав стягнення, для організації і проведення робіт по створенню науково-дослідної, матеріально-технічної та інформаційної бази удосконалення та регулювання рекламної діяльності.

7. Пункт 6.3 Положення встановлює, що демонтоване рекламно-інформаційне обладнання підлягає поверненню їх власникам після сплати відповідного штрафу за їх самовільне розміщення, а також компенсації витрат, пов'язаних з їх демонтажем, транспортуванням і зберіганням (через місяць після проведення демонтажу рекламно-інформаційне обладнання переходить у власність підприємства, яке здійснило демонтаж).

Ця норма суперечить законодавству про власність. В Положенні не вказується, на підставі яких законодавчих актів рекламно-інформаційне обладнання переходить у власність підприємства, яке здійснило демонтаж.

8. Звертає увагу склад Ради з питань регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами (Додаток N 2 до Розпорядження), куди не ввійшли, як це пропонується в п.3 постанови від 23.09.98 N 1511 , представники об'єднань громадян, об'єднань підприємств. Відсутність представників громадськості свідчить про недостатнє врахування інтересів суб'єктів підприємницької діяльності під час розробки Положення.

9. Видане Севастопольською міською державною адміністрацією Розпорядження від 08.12.98 N 2301-р "Про рекламну діяльність у м.Севастополі" не було погоджено з Державним комітетом України з питань розвитку підприємництва. При цьому вимога щодо необхідності такого погодження передбачена п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.98 N 1310 "Про порядок оскарження центральними органами виконавчої влади, головами місцевих державних адміністрацій рішень Державного комітету з питань розвитку підприємництва". Це є порушенням діючої в Україні процедури впровадження нормативних актів з питань підприємницької діяльності.

У зв'язку з виявленням положень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, Державний комітет України з питань розвитку підприємництва ВИРІШИВ:

Запропонувати Севастопольській міській державній адміністрації в місячний термін скасувати Розпорядження від 08.12.98 N 2301-р "Про рекламну діяльність у м. Севастополі", оскільки воно містить норми, які грубо порушують чинне законодавство. При розробці нового Розпорядження погодити його з Держпідприємництвом, як це передбачено п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.98 N 1310. Забезпечити максимальне скорочення витрат суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаних з розповсюдженням зовнішньої реклами і отриманням дозволу на це.

Рішення Державного комітету України з питань розвитку підприємництва щодо усунення обмежень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, є обов'язковим для виконання.

Голова О.Кужель