Угода
між Україною та Швейцарською Конфедерацією
про сприяння та взаємний захист інвестицій

Дата підписання: 20.04.1995

( Угода ратифікована Законом України
N 509/96-ВР від 15.11.96 р. )

Дата набрання чинності для України: 21.01.1997

Преамбула

Уряд України та Швейцарська Федеральна Рада, які тут і надалі іменуються "Договірні Сторони",

бажаючи інтенсифікувати економічне співробітництво для взаємної вигоди обох Держав,

маючи намір створювати та підтримувати сприятливі умови для інвестицій інвесторів однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони,

визнаючи потребу заохочувати та захищати іноземні інвестиції з метою сприяння економічному добробуту обох Держав,

домовились про таке:

Стаття 1
Визначення

Для цілей цієї Угоди:

1. Термін "інвестор" відноситься стосовно кожної Договірної Сторони до:

(а) фізичних осіб, які згідно з законом цієї Договірної Сторони вважаються їхніми громадянами;

(б) юридичних осіб, включаючи компанії, корпорації, ділові асоціації та інші організації, які засновані або інакше належним чином організовані згідно з законом цієї Договірної Сторони і мають своє місцезнаходження разом з реальною економічною діяльністю на території цієї ж Договірної Сторони;

(в) юридичних осіб, які засновані не за законом цієї Договірної Сторони, але ефективно контролюються фізичними особами, вищезазначеними в п.а) або юридичними особами, вищезазначеними в п.б).

2. Термін "інвестиції" включатиме будь-який вид активів і, зокрема:

(а) рухоме та нерухоме майно, так само як і будь-які інші права in rem, такі як сервітути, іпотеки, права утримання, застави;

(б) акції, долі або будь-які інші види участі в компаніях;

(в) вимоги щодо грошей або будь-яких інших зобов'язань, що мають економічну цінність;

(г) авторські права, права промислової власності (такі, як патенти, діючі моделі, промислові дізайни або зразки, торговельні або сервісні марки, торговельні назви, покажчики походження), ноу-хау та гудвіл;

(д) концесії згідно з державним законом, включаючи концесії на розвідування, видобування або експлуатацію природних ресурсів, так само як і всі інші права, надані за законом, контрактом або рішенням влад згідно із законом.

3. Термін "доходи" означає суми, отримані внаслідок інвестиції та, зокрема, але не виключно, включає прибуток, відсоток, приріст капіталу, дивіденди, ліцензійні платежі та гонорари.

4. Термін "територія" означає територію кожної Договірної Сторони та включає морські райони, які прилягають до узбережжя відповідної держави, тобто виключну економічну зону та континентальний шельф, наскільки ця держава вправі здійснювати суверенні права або юрисдикцію в цих районах згідно з міжнародним правом.

Стаття 2
Сфера застосування

Ця Угода застосовуватиметься до інвестицій на території однієї Договірної Сторони, які зроблені згідно з її законами та правилами інвесторами іншої Договірної Сторони до або після набрання чинності цією Угодою.

Стаття З
Сприяння, допуск

1. Кожна Договірна Сторона на своїй території сприятиме, наскільки це можливо, інвестиціям інвесторів іншої Договірної Сторони та допускатиме такі інвестиції згідно з її законами та правилами.

2. Коли Договірна Сторона допускатиме інвестицію на своїй території, вона гарантуватиме, згідно з її законами та правилами, необхідні дозволи у зв'язку з такою інвестицією та з виконанням ліцензійних угод та контрактів для технічної, комерційної та адміністративної допомоги. Кожна Договірна Сторона, коли б то не було потрібно, докладатиме зусиль щодо надання необхідного дозволу для діяльності консультантів та інших кваліфікованих осіб іноземного громадянства.

Стаття 4
Захист, поводження

1. Кожна Договірна Сторона захищатиме на своїй території інвестиції, зроблені згідно з її законами та правилами інвесторами іншої Договірної Сторони, та не буде перешкоджати необгрунтованими або дискримінаційними заходами управлінню, утримуванню, користуванню, володінню, розширенню, продажу та, якщо таке станеться, ліквідації таких інвестицій.

2. Кожна Договірна Сторона забезпечуватиме справедливе та неупереджене ставлення на її території по відношенню до інвестицій інвесторів іншої Договірної Сторони. Такий режим не може бути менш сприятливим, ніж той, що надається кожною Договірною Стороною інвестиціям, зробленим на її території її власними інвесторами, або такий, що надається кожною Договірною Стороною інвестиціям, зробленим на її території інвесторами найбільш привілейованої нації, в разі, якщо останній режим є більш сприятливим.

3. Якщо Договірна Сторона надає особливі переваги інвесторам будь-якої третьої Держави внаслідок угоди, яка встановлює зону вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок або сходну регіональну організацію або внаслідок угоди про уникнення подвійного оподаткування, то вона не буде зобов'язана надавати такі переваги інвесторам іншої Договірної Сторони.

Стаття 5
Перекази

1. Кожна Договірна Сторона, на території якої були зроблені інвестиції інвесторами іншої Договірної Сторони, дозволятиме цим інвесторам необмежений переказ платежів, які стосуються цих інвестицій, зокрема:

(а) прибутків від інвестицій;

(б) сум, які стосуються здобутих позик або інших прийнятих на себе за контрактом зобов'язань щодо інвестицій;

(в) додаткових внесків капіталу, необхідних для утримання або розвитку інвестиції;

(г) виручки, включаючи можливі оцінки капіталу, які виникають внаслідок продажу або часткової або повної ліквідації інвестиції.

2. Перекази здійснюватимуться без затримки у вільно конвертованій валюті. Вони робитимуться за обмінним курсом, який застосовуюється на дату переказу згідно з діючими правилами обміну.

Стаття 6
Позбавлення права власності, компенсація

1. Жодна з Договірних Сторін не застосовуватиме безпосередньо або побічно заходи експропріації, націоналізації або будь-які інші заходи, які мають такий же самий характер або такий же самий ефект щодо інвестицій інвесторів іншої Договірної Сторони, якщо такі заходи не вживаються у державних інтересах на недискримінаційному рівні та згідно з належним законним процесом та за умови, що буде зроблено ефективну та адекватну компенсацію. Сума компенсації, включаючи відсоток, визначатиметься у валюті, в якій була зроблена інвестиція або в будь-якій іншій валюті, прийнятній для інвестора. Вона сплачуватиметься без затримки інвестору, який визначений для цього, незалежно від його місцезнаходження або місця проживання.

2. Інвестори однієї Договірної Сторони, інвестиції яких зазнали збитків внаслідок війни або іншого збройного конфлікту, революції, надзвичайного стану або заколоту, який мав місце на території іншої Договірної Сторони, користуватимуться з боку останньої режимом згідно зі Статтею 4, параграфом (2) цієї Угоди щодо реституції, відшкодування збитків, компенсації або іншого врегулювання.

Стаття 7
Більш сприятливі умови

Незалежно від умов, встановлених цією Угодою, застосовуються більш сприятливі умови, які були або можуть бути узгоджені будь-якою Договірною Стороною з інвестором іншої Договірної Сторони.

Стаття 8
Принцип суброгації

Якщо одна з Договірних Сторін надала будь-яку фінансову гарантію проти некомерційних ризиків стосовно інвестиції одного з її інвесторів на території іншої Договірної Сторони, остання визнаватиме права першої Договірної Сторони внаслідок принципу суброгації щодо прав інвестора, коли першою Договірною Стороною зроблені платежі за цією гарантією.

Стаття 9
Спори між Договірною Стороною та інвестором
іншої Договірної Сторони

1. З метою дружнього вирішення спорів між Договірною Стороною та інвестором іншої Договірної Сторони та без шкоди щодо Статті 10 цієї Угоди (Спори між Договірними Сторонами), між зацікавленими сторонами проводитимуться консультації.

2. Якщо ці консультації не призведуть до вирішення на протязі шести місяців від дати прохання щодо врегулювання, інвестор може передати спір до міжнародного ad hoc арбітражного суду, який, доки не буде іншої домовленості на протязі трьох місяців між сторонами спору, буде заснований згідно з Арбітражними Правилами Комісії Організації Об'єднаних Націй з Права Міжнародної Торгівлі (UNCITRAL) ( 995_059 ).

3. В разі, якщо обидві Договірні Сторони стануть членами Конвенції про Врегулювання Інвестиційних Спорів між Державами та громадянами інших Держав, що відкрита для підписання в Вашінгтоні, Округ Колумбія, 18 березня 1965 року, спори згідно з цією Статтею можуть за проханням інвестора, як альтернатива процедурі, згаданій у параграфі (2) цієї Статті, бути переданими до Міжнародного Центру Врегулювання Інвестиційних Спорів (ICSID).

4. Кожна Договірна Сторона, таким чином, дає згоду на передачу інвестиційного спору до міжнародного арбітражу.

5. Договірна Сторона, яка є стороною в спорі, повинна не під час процедур, пов'язаних з обговоренням, подати як захист свій імунітет або факт, що інвестор одержав компенсацію згідно зі страховим контрактом, яка покриває цілком або частково заподіяний збиток чи шкоду.

Стаття 10
Спори між Договірними Сторонами

1. Спори між Договірними Сторонами відносно тлумачення або застосування положень цієї Угоди мають бути врегульовані по дипломатичних каналах.

2. Якщо обидві Договірні Сторони не можуть дійти згоди на протязі дванадцяти місяців від початку спору між ними, він на прохання будь-якої Договірної Сторони буде переданий до Арбітражного трибуналу з трьох членів. Кожна Договірна Сторона призначить одного арбітра, і ці два арбітри призначать Голову, який буде громадянином третьої Держави.

3. Якщо одна із Договірних Сторін не призначила свого арбітра та не відповіла на пропозицію іншої Договірної Сторони зробити це призначення протягом двох місяців, арбітр призначатиметься за проханням цієї Договірної Сторони Президентом Міжнародного Суду.

4. Якщо обидва арбітри не можуть дійти згоди щодо вибору Голови на протязі двох місяців після їх призначення, останній призначатиметься за проханням будь-якої Договірної Сторони Президентом Міжнародного Суду.

5. Якщо у випадках, передбачених у параграфах 3 і 4 цієї Статті, Президент Міжнародного Суду не допущений до здійснення вищезазначеної функції, або якщо він є громадянином будь-якої Договірної Сторони, призначення буде зроблене Віце-Президентом, а якщо останній не допущений або якщо він є громадянином будь-якої Договірної Сторони, призначення буде зроблене найстаршим Суддею Суду, який не є громадянином будь-якої Договірної Сторони.

6. Підкоряючись іншим положенням, зробленим Договірними Сторонами, трибунал визначатиме свою процедуру.

7. Рішення трибуналу є остаточними та обов'язковими для кожної з Договірних Сторін.

Стаття 11
Дотримання зобов'язань

Будь-яка Договірна Сторона постійно гарантуватиме дотримання взятих нею зобов'язань стосовно інвестицій інвесторів іншої Договірної Сторони.

Стаття 12
Заключні положення

1. Ця Угода набирає чинності від того дня, коли обидва Уряди повідомили один одного про те, що вони виконали юридичні вимоги щодо укладення та набрання чинності міжнародними угодами та залишатиметься чинною на протязі 10 років. Доти, доки письмове повідомлення про припинення не буде подано за шість місяців до закінчення цього періоду, ця Угода розглядатиметься як поновлена на таких самих умовах на період в два роки, і в подальшому.

2. У випадку офіційного повідомлення стосовно припинення цієї Угоди, положення Статей з 1 по 11 продовжуватимуть застосовуватись на подальший період в десять років по відношенню до інвестицій, зроблених до отримання офіційного повідомлення.

Здійснено в м.Києві 20 квітня 1995 р. у двох примірниках українською, французькою та англійською мовами, всі тексти є рівно автентичними. У випадку розбіжностей текст англійською мовою матиме переважну силу.

Протокол

При підписанні цієї Угоди між Україною та Швейцарською Конфедерацією про сприяння та взаємний захист інвестицій, уповноважені, що підписалися нижче, домовились по наступних положеннях, які розглядатимуться як невід'ємна частина згаданої Угоди.

До Статті 1

1. Інвестор згідно зі Статтею 1, параграфом 1, літерою (в) може бути запрошений до подання підтвердження такого контролю для того, щоб бути визнаним Договірною Стороною, на території якої інвестиція була або має бути зроблена, як інвестор іншої Договірної Сторони.

2. Інвестори, зазначені в Статті 1, параграфі 1, літері (в), не можуть пред'являти претензію на підставі Статті 6 цієї Угоди, якщо компенсацію було сплачено згідно зі сходним положенням в іншій Угоді про Захист Інвестицій, укладеній Договірною Стороною, на території якої було зроблено інвестицію.

До Статті 4

Принцип національного поводження, зазначений в Статті 4, параграфі 2, не перешкоджає спеціальним умовам, які згідно з законодавством Договірних Сторін застосовується до іноземних інвесторів стосовно придбання землі та природних ресурсів на їх відповідних територіях.

Здійснено в м.Києві 20 квітня 1995 р. у двох примірниках українською, французькою та англійською мовами, всі тексти є рівно автентичними. У випадку розбіжностей текст англійською мовою матиме переважну силу.