Угода
між Урядом України і Урядом Республіки Бєларусь
про вільну торгівлю

( Угоду ратифіковано Законом
N 531-XIV від 19.03.
99 )

( Зміни до Угоди див. в Протоколі
від 18.10.2005 )

Уряд України і Уряд Республіки Бєларусь, що іменуються надалі Сторонами,

грунтуючись на Договорі між Білоруською Радянською Соціалістичною Республікою і Українською Радянською Соціалістичною Республікою, підписаному 20 грудня 1990 року,

прагнучи до розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною і Республікою Бєларусь на основі рівності та взаємної вигоди,

виходячи із суверенного права кожної держави проводити самостійну зовнішньоекономічну політику,

маючи намір сприяти зростанню економічної активності, забезпеченню повної зайнятості, підвищенню продуктивності та раціональному використанню ресурсів,

прагнучи сприяти гармонійному розвиткові і зростанню світової торгівлі, усуненню перешкод на шляху її розвитку,

домовилися про нижченаведене:

Стаття 1

1. Сторони не застосовують мито, податки і збори, що мають еквівалентну дію на експорт і/або імпорт товарів, що виходять з митної території однієї із держав і призначені для митної території іншої держави. Винятки з цього торговельного режиму за погодженою номенклатурою товарів оформляються окремим Протоколом або Угодою, що є невід'ємною частиною цієї Угоди.

2. Для мети цієї Угоди та на період її дії товарами, що виходять з територій обох держав, вважаються:

а) повністю вироблені на території країни, або

б) що підлягали обробці та території країни з використанням сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, що виходять з третіх країн та, що змінили у зв'язку з цим належність за класифікацією гармонізованої системи опису і кодування товарів хоча б за одним із шести перших знаків;

в) вироблені з використанням зазначених в п. б) сировини, матеріалів і комплектуючих виробів при умові, що їх сукупна вартість не перебільшує фіксовану частку експортної ціни товарів, які реалізуються.

Докладні правила виходу товарів будуть погоджені Сторонами в окремому документі, що буде невід'ємною частиною цієї Угоди.

Стаття 2

Сторони не будуть:

прямо або побічно обкладати товари іншої Сторони, які підпадають під дію цієї Угоди, внутрішніми податками або зборами, що перевищують відповідні податки або збори, якими обкладаються аналогічні товари внутрішнього виробництва або товари, що виходять із третіх країн;

вводити стосовно імпорту або експорту товарів, що підпадають під дію цієї Угоди, будь-які спеціальні обмеження або вимоги, які у аналогічній ситуації не застосовуються до аналогічних товарів внутрішнього виробництва або товарів, що виходять із третіх країн;

застосовувати щодо складування, перевантаження, зберігання, перевезення товарів, що виходять із іншої держави, а також до платежів і переказів платежів правила інші, ніж ті, які застосовуються в аналогічних випадках щодо власних товарів або товарів, що виходять з третіх країн.

Стаття 3

1. Сторони будуть утримуватись від застосування кількісних обмежень або еквівалентних ним заходів на експорт і/або імпорт товарів у рамках цієї Угоди.

2. Кількісні обмеження, що згадані в п. 1 цієї статті, можуть встановлюватися в односторонньому порядку в розумних межах і на суворо визначений строк тільки у випадках:

з метою здійснення заходів, передбачених статтею 4 цієї Угоди, або

якщо який небудь товар імпортується на територію однієї із країн у такій зрослій кількості або на таких умовах, які завдають або загрожують завдати збитків вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів.

3. Кількісні обмеження, згадані у п. 1 цієї статті, можуть також встановлюватись за взаємною домовленістю Сторін і включаються у щорічні Протоколи або Угоди, що згадані у п. 1 статті 1 цієї Угоди.

4. Сторона, що застосовує кількісні обмеження згідно з п. 2 цієї статті, зобов'язана за запитом іншої Сторони надавати необхідну інформацію про причини введення, форми і можливі строки застосування згаданих обмежень.

5. Сторони будуть прагнути вирішувати всі питання, що виникають у зв'язку із застосуванням кількісних обмежень відповідно до п. 2 цієї статті, шляхом консультацій.

6. При виборі заходів згідно з цієї статтею Сторони будуть надавати пріоритет тим з них, які справляють найменший негативний вплив на досягнення мети цієї Угоди.

Стаття 4

Сторони домовились, що розрахунки можуть здійснюватись у національних валютах після укладання уповноваженими банками Сторін відповідної Угоди.

Сальдо взаємних платежів буде розраховуватись на кінець року і сплачуватиметься товарами і послугами.

Стаття 5

Кожна Сторона не буде допускати реекспорту товарів, щодо експорту яких інша Сторона, звідки виходять ці товари, застосовує заходи тарифного і/або нетарифного регулювання.

Реекспорт таких товарів у треті країни може здійснюватися тільки за письмовою згодою і за умов, що визначаються уповноваженим органам держави, яка є країною виходу цих товарів. У разі невиконання цього положення Сторона, інтереси якої порушені, має право в односторонньому порядку вживати заходи щодо регулювання вивозу товарів на територію держави, яка допустила несанкціонований реекспорт. У разі реекспорту таких товарів держава,на території якої вони були вироблені, має право вимагати компенсацію шкоди.

Стосовно цієї статті під реекспортом слід розуміти вивіз товару, що надходить з митної території одної із держав, як це визначено п. 2 статті 1 цієї Угоди, іншою державою за межі митної території останньої з метою експорту у третю країну.

Стаття 6

Сторони будуть обмінюватись на регулярній основі інформацією з митних питань, в т.ч. митною статистикою в повному обсязі. Відповідні уповноважені органи Сторін погоджують порядок обміну такою інформацією.

Стаття 7

1. Сторони прагнутимуть зближувати рівні митних ставок, що застосовуються у торгівлі з третіми країнами, і з цією метою погодились на проведення регулярних консультацій.

2. Сторони будуть інформувати одна одну про діючі митні тарифи та про всі винятки з них.

Стаття 8

Сторони визнають несумісною з метою цієї Угоди недобросовісну ділову практику і зобов'язуються не допускати і усувати такі, зокрема, її методи:

договори між підприємствами, рішення, що прийняті об'єднанням підприємств і загальні методи ділової практики, які мають своєю метою завадити чи обмежити конкуренцію або порушити умови для неї на територіях обох держав;

дії, за допомогою яких одне або кілька підприємств використовують своє домінуюче становище, обмежуючи конкуренцію на всій або на значній частині територій обох держав.

Стаття 9

При здійсненні заходів тарифного і нетарифного регулювання двосторонніх економічних відносин для обміну статистичною інформацією, проведення митних процедур Сторони погодились використовувати єдину дев'ятизначну товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), основану на Гармонізованій системі опису і кодування товарів і Комбінованій тарифно-статистичній номенклатурі Європейського економічного співтовариства. При цьому, для власних проблем Сторони за необхідністю розвивають товарну номенклатуру за межами дев'яти знаків.

Сторони домовились, що введення еталонного екземпляра Товарної номенклатури здійснюється на взаємно погодженій основі через представництво у відповідних міжнародних організаціях.

Стаття 10

Сторони погодились на тому, що дотримання принципу свободи транзиту є найважливішою умовою досягнення мети цієї Угоди і істотним елементом процесу їх підключення до системи міжнародного поділу праці і кооперування.

В цьому зв'язку кожна із обох держав забезпечить безперешкодний транзит через її територію товарів, що виходять з митної території іншої держави і/або третіх країн та призначених для митної території іншої держави чи будь-якої третьої країни, і будуть надавати експортерам, імпортерам або перевізникам усі наявні і необхідні для забезпечення транзиту засоби і послуги на умовах не гірших ніж ті, на яких ті ж засоби і послуги надаються власним експортерам, імпортерам або перевізникам будь-якої третьої держави.

Сторони згодні з тим, що тарифи на транзит будь-яким видом транспорту, включаючи тарифи на навантажувально-розвантажувальні роботи, будуть економічно обгрунтовані.

Стаття 11

Ця Угода не забезпечує праву будь-якій із Сторін вживати за загальноприйняті у міжнародній практиці заходи, які вона вважає не обхідними для захисту своїх життєвих інтересів або що безумовно необхідні для виконання міжнародних договорів, учасником яких вона є або має намір стати, якщо ці заходи стосуються:

інформації, що зачіпає інтереси національної оборони;

торгівлі зброєю, боєприпасами, і військовою технікою;

досліджень або виробництва, що пов'язані з потребою оборони;

поставок матеріалів та устаткування, що використовуються в ядерній промисловості;

захисту суспільної моралі, громадського порядку;

захисту промислової або інтелектуальної власності;

золота, срібла або інших дорогоцінних металів і каміння; захисту здоров'я людей, тварин, рослин.

Стаття 12

З метою проведення погодженої політики експортного контролю стосовно третіх країн Сторони створять Міждержавну координаційну раду з експортного контролю у складі глав національних державних органів експортного контролю, у функції якого входить затвердження єдиних контрольних списків, розглядання фактів порушення вимог експортного контролю та підготовки пропозицій щодо введення і відміни санкцій.

Стаття 13

Положення цієї Угоди замінюють положення угод, укладених раніше між Сторонами, тою мірою, в якій останні або несумісні з першими або ідентичні їм. Сторони доручать своїм уповноваженим органам підготувати відповідний протокол з цього питання.

Стаття 14

Ніщо в цій Угоді не перешкоджає Сторонам встановлювати відносини, що не суперечать меті і умовам цієї Угоди з державами, які не є сторонами цієї Угоди, а також з їх об'єднаннями і міждержавними організаціями.

Стаття 15

Спори між Сторонами щодо тлумачення або застосування положень цієї Угоди будуть вирішуватись шляхом переговорів.

Стаття 16

Для реалізації мети цієї Угоди і вироблення рекомендацій щодо удосконалення торговельно-економічного співробітництва між двома країнами Сторони погодились заснувати спільну Українсько-Бєларуську комісію.

Стаття 17

Сторони погодились з тим, що Україна може заснувати у Республіці Бєларусь своє Торговельне представництво, а Республіка Бєларусь може заснувати в Україні своє Торговельне представництво. Правовий статус цих Торговельних представництв, їх функції і місцезнаходження будуть погоджені Сторонами додатково.

Стаття 18

Будь-яка держава за умови, що Сторони схвалюють це, може приєднатися до цієї Угоди на умовах, які будуть погоджені між державою, що приєднується, і Сторонами.

Стаття 19

Ця Угода набуває чинності з дати обміну письмовими повідомленнями про виконання Сторонами всіх необхідних для цього формальностей.

Угода втрачає силу після закінчення дванадцяти місяців з дати письмового повідомлення однієї із Сторін про припинення її дії.

Вчинено у м.Києві 17 грудня 1992 р. у двох примірниках, кожний українською і бєларуською мовами, причому всі тексти мають однакову силу.

За Уряд України  За Уряд Республіки Білорусь 

Протокол
між Урядом України і Білорусь
про вилучення з режиму вільної торгівлі
до Угоди між Урядом України і Урядом
Республіки Білорусь про вільну торгівлю
від 17 грудня 1992 року

Уряд України та Уряд Республіки Білорусь, які надалі іменуються "Договірні Сторони",

у відповідності до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю від 17 грудня 1992 року,

домовились про наступне:

Стаття 1

Договірні Сторони встановлюють вилучення з режиму вільної торгівлі, які передбачені цим Протоколом, що поширюються на:

1. Товари, що підпадають під дію Закону України від 7 травня 1996 року N 180/96-ВР "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" (додаток N1)

2. Цукор білий у відповідності з постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 30 липня 1997 року N 992 "Про внесення доповнення в постанову Ради Міністрів Республіки Білорусь від 10 лютого 1997 року N72".

Стаття 2

Стосовно товарів, які підлягають обкладанню митом у відповідності до Статті 1 цього Протоколу, Договірні Сторони нададуть один одному режим найбільшого сприяння в тому, що стосується:

- мита і зборів, що стягуються при експорті, включаючи методи стягнення такого мита та зборів;

- положень, які торкаються митного оформлення транзиту транспортування, складування, перевантаження та інших подібних послуг;

- видачі експортних (імпортних) ліцензій;

- правил, які торкаються продажу, закупівлі, транспортування, розподілу і використання товарів на внутрішньому ринку.

Стаття 3

Ліцензування і квотування експорту/імпорту товарів (робіт, послуг) здійснюється у відповідності з національними законодавствами Сторін, діючими на момент проведення митного оформлення товарів, при їх експорті із України в Республіку Білорусь або при їх імпорті із Республіки Білорусь в Україну.

Стаття 4

Цей Протокол є невід'ємною частиною Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю від 17 грудня 1992 року.

Цей Протокол набуває чинності з дати письмового повідомлення про виконання Договірними Сторонами всіх необхідних для цього внутрішньодержавних процедур.

Цей Протокол діє на період до заключення нового Протоколу, передбаченого Статтею 1 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю від 17 грудня 1992 року.

Вчинено в м.Києві 13 лютого 1998 року в двох дійсних примірниках, кожен українською, білоруською та російською мовами, при цьому всі тексти мають однакову силу. У випадку розбіжностей у тлумаченні цього Протоколу переважну силу має текст російською мовою.

За Уряд України  За Уряд Республіки Білорусь 

Додаток 1
до Протоколу про вилучення з режиму
вільної торгівлі до Угоди між Урядом України і
Урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю

Номенклатура товарів, які підлягають
обкладанню митом з боку України

Код ТН ЗЕД  Найменування товарів 
01.02.90100
01.02.90310
01.02.90330
01.02.90350
01.02.90370
01.02.90900
01.04.10
41.01
41.02
41.03.90000  
молодняк великої рогатої худоби
нетелі
корови
бики
воли
та інші
вівці живі
шкури великої рогатої худоби
овець або ягнят
тільки свиней