МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 29.05.99 N 29/5
м.Київ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
10 червня 1999 р. за N 362/3655
(Наказ втратив чинність на підставі
Наказу Міністерства юстиції України
від 28.12.2006 N 111/5)
Про Єдиний реєстр доручень
З метою підвищення рівня захисту майнових прав громадян та юридичних осіб, профілактики злочинів проти власності та вдосконалення функціонування Єдиного реєстру доручень НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про Єдиний реєстр доручень (додається).
2. Внести такі зміни і доповнення до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністра юстиції України від 14 червня 1994 року N 18/5, зареєстрованої в Мін'юсті 7 липня 1994 року за N 152/361:
абзац перший пункту 33 викласти в такій редакції:
"При укладенні угоди представником перевіряються його повноваження. Доручення, яке надає повноваження представникові, подається нотаріусу. Дійсність доручень на право користування та розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру доручень. На примірнику доручення, що залишається у справах державної нотаріальної контори чи в приватного нотаріуса, робиться відмітка про перевірку дійсності доручення за даними Єдиного реєстру доручень",
абзац перший пункту 89 доповнити реченням такого змісту:
"Доручення на право користування та розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі доручень у порядку, встановленому Положенням про Єдиний реєстр доручень".
3. Надати право перевірки дійсності доручень на право управління та розпорядження транспортними засобами Державтоінспекції МВС України за допомогою Єдиного реєстру доручень.
4. Порядок перевірки дійсності доручень Державтоінспекцією МВС України визначається відповідно до Положення про Єдиний реєстр доручень та пункту 2 спільного Наказу Міністерства юстиції України та Міністерства внутрішніх справ України від 21 січня 1999 року N 4/5/39 "Про спільну діяльність щодо виявлення викрадених транспортних засобів та уникнення їх незаконного придбання і реалізації", зареєстрованого в Мін'юсті 2 лютого 1999 року за N 57/3350.
5. Погодити, встановлений державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, тариф за реєстрацію одного доручення в Єдиному реєстрі доручень у розмірі однієї четвертої неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з урахуванням ПДВ. Кошти, які надходять державній нотаріальній конторі або приватному нотаріусу від реєстрації доручень, розподіляються в такому співвідношенні:
70% з урахуванням ПДВ перераховуються на рахунок ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України;
30% з урахуванням ПДВ залишаються державній нотаріальній конторі або приватному нотаріусу з метою покриття витрат, пов'язаних з реєстрацією доручень.
6. Плата за реєстрацію доручень у Єдиному реєстрі доручень, що стягується державними нотаріальними конторами, передбачається в Тарифах за надання додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані з вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру. На одержані державними нотаріальними конторами кошти не розповсюджується дія пункту 1.2 наказу Міністерства юстиції України від 15 жовтня 1996 року N 280/6.
7. Департаменту нотаріату та ліцензування юридичної практики (Круковес Н.В.), ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (Огнев'юк В.О.):
подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 21 травня 1998 року N 493/98);
довести наказ до відома начальників Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, регіональних філій ДП "Інформаційний центр" та забезпечити належне його застосування в роботі.
8. Визнати таким, що втратив чинність, Наказ Міністерства юстиції України від 6 травня 1998 року N 21/5 "Про затвердження Положення про Єдиний реєстр доручень", зареєстрований в Мін'юсті 11 травня 1998 року за N 302/2742.
9. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Міністра юстиції України Стичинського Б.С.
Міністр С.Р.Станік
Затверджено
Наказ Міністерства юстиції
України 29.05.99 N 29/5
Положення про Єдиний реєстр доручень
Це Положення, розроблене з метою підвищення рівня захисту майнових прав громадян та юридичних осіб, профілактики злочинів проти власності, встановлює порядок створення, ведення та користування Єдиним реєстром доручень в Україні.
1. Загальні положення
Єдиний реєстр доручень - це комп'ютерна база даних, у якій здійснюється обов'язкова реєстрація посвідчених нотаріусами доручень на право користування та розпорядження майном, в тому числі транспортними засобами (далі - доручення), а також реєстрація припинення їх дії.
Держатель Єдиного реєстру доручень - Міністерство юстиції України, що забезпечує його функціонування. Держатель установлює порядок внесення та надання відомостей з Єдиного реєстру доручень.
Адміністратор Єдиного реєстру доручень - державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, що має повний прямий доступ до комп'ютерної бази даних і відповідає за належне створення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення Єдиного реєстру доручень, за збереження та захист даних та надання доступу реєстраторам і користувачам до Єдиного реєстру доручень.
Реєстратори Єдиного реєстру доручень - державні нотаріальні контори, та приватні нотаріуси, що уклали відповідні угоди з Адміністратором, мають повний прямий доступ до Єдиного реєстру доручень через комп'ютерну мережу, вносять записи до Єдиного реєстру доручень про посвідчені доручення, про припинення дії доручень та перевіряють дійсність доручень шляхом запитів до Єдиного реєстру доручень.
Користувачі Єдиного реєстру доручень - державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси та інші установи і організації, що уклали відповідні угоди з Адміністратором, мають доступ до Єдиного реєстру доручень через комп'ютерну мережу, перевіряють дійсність доручень шляхом запитів до Єдиного реєстру доручень.
Установи та організації, яким може бути надано право користування Єдиним реєстром доручень (за умови, якщо перевірка дійсності доручень потрібна їм у зв'язку з виконанням покладених на них обов'язків і не порушує таємниці нотаріальних дій), визначаються Міністерством юстиції України.
2. Порядок реєстрації доручень
2.1. Реєстрація доручень здійснюється шляхом внесення до Єдиного реєстру доручень реєстраційного запису.
2.2. Внесення реєстраційного запису до Єдиного реєстру доручень здійснюється Реєстратором або Адміністратором. Реєстратор здійснює реєстрацію в день посвідчення доручення або отримання заяви про реєстрацію доручень в Єдиному реєстрі доручень від інших нотаріусів. Адміністратор здійснює реєстрацію в день отримання заяви про реєстрацію доручень в Єдиному реєстрі доручень.
2.3. Реєстраційний запис має містити такі відомості:
- номер та серію спеціального бланка нотаріальних документів, на якому викладено текст доручення;
- дату посвідчення доручення;
- строк дії доручення;
- номер запису в реєстрі нотаріальних дій;
- посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який посвідчив доручення.
2.4. Державні та приватні нотаріуси, які не мають власних систем комп'ютерного доступу до Єдиного реєстру доручень, здійснюють реєстрацію доручень шляхом подання відповідних заяв про реєстрацію доручень Адміністратору або Реєстратору. Заява про реєстрацію доручень в Єдиному реєстрі доручень подається державними та приватними нотаріусами не пізніше наступного дня після посвідчення доручення.
2.5. За реєстрацію доручення в Єдиному реєстрі доручень справляється плата в розмірі, встановленому державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України за погодженням з Міністерством юстиції України.
2.6. Кошти, які надходять Адміністратору від реєстрації доручень, спрямовуються виключно на матеріально-технічне та технологічне забезпечення функціонування та розвиток Єдиного реєстру доручень.
3. Порядок внесення відомостей про припинення дії доручення
3.1. У Єдиний реєстр доручень вносяться відомості про припинення дії доручення у разі одержання нотаріусами таких заяв:
- від особи, яка видала доручення, - про його скасування;
- від особи, якій видано доручення, - про відмову від нього.
3.2. Відомості про припинення дії доручення вносяться також у разі одержання нотаріусом таких повідомлень:
- про припинення діяльності юридичної особи, від імені якої видано доручення;
- про смерть громадянина, який видав доручення, про визнання його недієздатним, обмежено дієздатним або безвісти пропалим.
3.3. Реєстраційний запис про припинення дії доручення має містити такі відомості:
- підставу припинення доручення;
- дату припинення доручення;
- прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, якому надійшло повідомлення про припинення дії доручення.
- серію та номер спеціального бланка нотаріальних документів, на якому викладено текст доручення, дія якого припиняється;
- дату посвідчення доручення, дія якого припиняється;
- номер запису в реєстрі нотаріальних дій щодо доручення, дія якого припиняється;
- посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який посвідчив доручення, дія якого припиняється.
3.4. Внесення відомостей до Єдиного реєстру доручень про припинення дії доручення здійснюється Реєстратором або Адміністратором у день одержання ним відомостей про припинення дії доручення.
3.5. На прохання особи, яка бажає припинити дію доручення, що було посвідчено відповідно до чинного законодавства до введення в дію Єдиного реєстру доручень або не було зареєстровано в цьому реєстрі з інших причин, нотаріус одночасно вносить до Єдиного реєстру доручень реєстраційний запис та відомості про припинення дії такого доручення.
Розмір плати за послуги, передбачені абзацом першим цього пункту, визначається згідно з пунктом 2.5 цього Положення.
3.6. Внесення відомостей до Єдиного реєстру доручень про припинення дії доручення здійснюється безоплатно.
4. Користування Єдиним реєстром доручень
4.1. Нотаріуси при посвідченні угоди за участю осіб, які діють на підставі доручень, користуються даними Єдиного реєстру доручень, перевіряючи за їх допомогою дійсність цих доручень, строк їх дії тощо.
4.2. Реєстрація доручень в Єдиному реєстрі доручень та перевірка дійсності доручень здійснюються на підставі відповідних договорів з Адміністратором.
4.3. Державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси, які не мають систем комп'ютерного доступу до Єдиного реєстру доручень, реєструють доручення та перевіряють їх дійсність через Адміністратора або Реєстраторів на підставі відповідного договору.
4.4. Перевірка дійсності доручень, за допомогою Єдиного реєстру доручень, виконується Адміністратором або Реєстраторами лише за запитом, що містить серію та номер спеціального бланка нотаріальних документів, на якому викладено текст доручення.
4.5. Адміністратор здійснює комплекс організаційних заходів щодо забезпечення захисту інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі доручень.
Нотаріуси та інші посадові особи, причетні до формування та функціонування Єдиного реєстру доручень, за дії, що тягнуть за собою розголошення відомостей, які містяться у ньому, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Директор Департаменту нотаріату та ліцензування юридичної практики Н.В.Круковес.