Які суми включати до валових витрат

Доходи лікарні

ЗАПИТАННЯ: Лікарня отримала у вигляді благодійної допомоги продукцію одного з підприємств. Не маючи можливості використати цю продукцію для власних потреб, вирішила її реалізувати, а кошти використати для розвитку своєї діяльності. Чи підлягають оподаткуванню кошти, отримані від реалізації?

ВІДПОВІДЬ: Відповідно до пп. 7.11.1 (абз. "а") п.7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції від 22.05.97 р. зі змінами і доповненнями) лікарня, що утримується за рахунок коштів відповідного бюджету, є неприбутковою установою.

Підпунктом 7.11.2 цієї ж статті передбачено, що кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань неприбутковій установі, звільнено від оподаткування.

У разі ж реалізації безкоштовно отриманого майна (в даному випадку безкоштовно отриманої продукції одного з підприємств) одержані лікарнею доходи слід вважати доходами від господарської діяльності.

У зв'язку з обмеженням фінансування бюджетних установ (а саме закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, архівних установ), доходи, які визначені у пп. 7.11.2, та доходи, отримані від господарської діяльності, згідно з пп. 7.11.8 зараховуються до складу кошторису (на спеціальний рахунок) на утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису. Форму єдиного кошторису затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.98 р. N 164 та наказом Мінфіну України від 19.02.98 р. N 38.

Звіт не подається

ЗАПИТАННЯ: Чи правомірні дії податкових інспекцій, що відмовляються приймати звіт та розрахунки про результати діяльності виконавця довгострокових договорів (форми N 1-ДДЗ, N 2-ДДЗ, N 3-ДДЗ), адже ці розрахунки розроблені самою податковою службою?

ВІДПОВІДЬ: Дійсно, зазначені вище звіт та розрахунки розроблені Державною податковою адміністрацією України на виконання п. 7.10 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції від 22.05.97 р.). Порядок ведення і складання податкового звіту про результати діяльності виконавця довгострокових договорів (контрактів) затверджено наказом ДПА України від 31.07.97 р. N 275 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.08.97 р. за N 318/2122).

Відповідно до п. 1.6 зазначеного порядку розрахунок сум доходу і перерахунок податкових зобов'язань, що включаються до звіту, проводяться за встановленими формами N 2-ДДЗ та N 3-ДДЗ. Вказані розрахунки до податкового органу не подаються, а зберігаються у платника податку.

Що стосується Звіту (форма N 1-ДДЗ), то пункт 1.9 зазначеного вище Порядку зобов'язує платника податку - виконавця довгострокових договорів (контрактів) подати його до податкової інспекції разом з декларацією про прибуток підприємства у встановлені законодавством терміни (не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом).

Оренда цілісного майнового комплексу

ЗАПИТАННЯ: Колектив працівників орендує цілісний майновий комплекс державного підприємства. Хто повинен нараховуванні амортизацію по основних фондах цього комплексу: орендар чи орендодавець? Якщо орендар, то чи враховується в цьому випадку амортизація при визначенні оподатковуваного прибутку?

ВІДПОВІДЬ: Питання оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства врегульовано законом України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" (в редакції від 14.03.95 р.)

Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданими йому державою земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання (ст. 4 Закону).

Цілісний майновий комплекс є одним з об'єктів оренди, на які розповсюджується зазначений закон.

Статтею 23 зазначеного Закону передбачено, що амортизаційні відрахування на орендоване майно залишаються у розпорядженні орендаря і використовуються на відновлення орендованих основних фондів. Виходячи з цього, саме орендар проводить нарахування амортизації по основних фондах в разі оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції від 22.05.97 р.) сума амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст. 8 та 9 цього Закону, враховується при визначенні оподатковуваного прибутку.

Орендар - представництво

ЗАПИТАННЯ: Нерезидент, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, орендує приміщення під офіс. Оплата оренди приміщення здійснюється в національній валюті України, але коригується в залежності від зміни курсу національної валюти України по відношенню до долара США. Чи враховується така орендна плата у складі валових витрат представництва?

ВІДПОВІДЬ: Підпунктом 1.18.1 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції від 22.05.97 р.) визначено, що оперативний лізинг (оренда) - це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, який не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії лізингової (орендної) угоди. Основні фонди, передані в оперативний лізинг, залишаються у складі основних фондів орендодавця.

Згідно із підпунктом 5.5.1 статті 5 вищенаведеного Закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати", пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами або у вигляді орендної плати) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.10 названого Закону до процентів включається платіж за використання майна, отриманого в користування. Тобто, платіж за використання майна, отриманого в користування для ведення господарської діяльності, є орендною платою і включається до валових витрат орендаря.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.98 N 1998 вказано, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обгрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни.

Таким чином, умови орендодавця щодо коригування ціни оренди, згідно із зміною курсу національної валюти України по відношенню до долара США суперечать вказаній постанові Кабінету Міністрів України. Що стосується правомірності віднесення до валових витрат сум курсових різниць, що виникають при сплаті орендної плати, то згідно із підпунктом 7.3.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" на валові витрати платника податку відноситься від'ємне значення перерахунку іноземної валюта в національну валюту України, що перебувала на обліку платника податку на кінець звітного періоду. Оскільки згідно із договором оплата оренди приміщення здійснюється в національній валюті і України і коригується в залежності від зміни курсу національної валюти України по відношенню до долара США, то сума збільшення орендної плати, що утворилася в результаті зміни офіційного валютного курсу НБУ, не відноситься на валові витрати орендаря.

В той же час витрати платника податку по сплаті орендної плати, розмір якої скориговано орендодавцем в порядку, що не протирічить діючому законодавству, зокрема у зв'язку із зміною кон'юнктури, індексу інфляції тощо, відносяться до валових витрат орендаря згідно із підпунктом 5.5.1 статті 5 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Основні фонди отримано безоплатно

ЗАПИТАННЯ: Підприємства комунального господарства отримали за рішенням місцевих органів виконавчої влади основні фонди: відомче житло та інженерні мережі і споруди. Чи нараховується при цьому амортизація, адже витрат на придбання об'єктів цими підприємствами не понесено?

ВІДПОВІДЬ: Щодо амортизації відомчого житла, безоплатно прийнятого на баланс житлово-експлуатаційних контор, то згідно зі Складом витрат підприємств житлового господарства, пов'язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій, що входять до квартирної плати (плати за утримання житла), затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 22.06.98 р. N 939, витрати на амортизацію житла не входять до квартирної плати.

Отже, підприємства житлово-комунального господарства не нараховують амортизацію на об'єкти житлового фонду, зокрема отриманого безоплатно відомчого, житлового фонду, що перебувають на їхньому балансі і використовуються виключно за призначенням.

Що стосується амортизації інженерних мереж та споруд, безоплатно отриманих у комунальну власність для подальшої експлуатації, то згідно з Методичними рекомендаціями щодо розрахунку економічно обгрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги, затверджених наказом Держбуду від 29.03 99 р. N 78 і погодженого з Мінекономіки України, витрати на амортизацію усіх основних фондів повинні враховуватися при затвердженні тарифу на комунальні послуги.

Вказане не протирічить ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції від 22.05.97 р.).

Кредиторська заборгованість

ЗАПИТАННЯ: Теплоелектростанція на кінець 1998 року мала кредиторську заборгованість перед газопостачальним підприємством за спожитий природний газ. Чи розповсюджується на таку заборгованість дія пп. 7.3.6 ст. 7 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо ціна на природний газ встановлювалась у доларах США і перераховувалась в гривні за офіційним курсом Національного банку України на відповідну дату?

ВІДПОВІДЬ: Згідно з наказом Міністерства економіки України від 31.10.97 N 121 розрахунки за природний газ в 1998 році здійснювалися споживачами газу в гривнях за ціною, встановленою у доларах США і перерахованою за офіційним курсом Національного банку України на день надходження коштів на рахунок постачальника газу.

Підпунктом 7.3.6 статті 7 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції від 22.05.97 р. зі змінами і доповненнями) визначено, що з метою оподаткування будьяка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що перебували на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна або від'ємна різниця між результатом такого перерахунку та балансовою вартістю іноземної валюти або заборгованості включається відповідно до валових доходів чи валових витрат платника податку - кредитора за наслідками звітного періоду.

Враховуючи викладене, дія зазначеного пункту Закону не розповсюджується з метою оподаткування прибутку на ТЕС, оскільки кредиторська заборгованість виникла згідно з укладеними угодами, що передбачали розрахунки за спожитий природний газ виключно в національній валюті України - гривні. Тобто зазначене підприємство не мало підстав зменшувати своє податкове зобов'язання у 1998 році в результаті здійснення перерахунку у зв'язку зі зміною офіційного валютного (обмінного) курсу Національного банку України.

Крім того, зазначене також підтверджується пунктом 73 "Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. N 250 (зі змінами і доповненнями), яким визначено, що курсові різниці виникають за операціями в іноземній валюті.

Слід враховувати, що 18.12.98 прийнято постанову Кабінету Міністрів України N 1998 "Про удосконалення порядку формування цін", пунктом 1 якої, зокрема, визначено, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Крім того, цим пунктом передбачено, що під час формування цін вважати обгрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни.

При цьому пунктом 2 цієї постанови Мінекономіки, Мінтрансу, Держнафтогазпрому, НКРЕ дано доручення привести свої нормативно-правові акти у відповідність до вимог пункту 1 цієї постанови, встановивши до 20.12.98 регульовані ціни і тарифи на продукцію та послуги в гривнях.

Враховуючи зазначене, газопостачальні підприємства повинні здійснити відповідний перерахунок раніше встановленої у доларах США ціни за природний газ у відповідності до прийнятої постанови.

Фонд гарантування вкладів

ЗАПИТАННЯ: Чи включаються до складу валових витрат комерційного банку внески до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб?

ВІДПОВІДЬ: Підпунктом 12.2.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції від 22.05.97 р.) зазначено, що будь-який банк, а також будь-яка фінансова установа, створена згідно з нормами відповідних законів, крім страхових компаній, зобов'язані створювати страховий резерв для відшкодування можливих втрат по основному боргу (без процентів та комісій) за всіма видами кредитів та інших активних операцій, які відносяться до їхньої господарської діяльності згідно із законодавством.

Залучення коштів населення на депозитні вклади відноситься до пасивних операцій банку. Таким чином, законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено можливість віднесення даного збору до складу валових витрат банку.

Проте, у відповідності до п. 4 Указу Президента України від 10.09.98 р. N 996/98 "Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків" суми збору, внесені ДО Фонду аранжування вкладів фізичйихосіб, включаються до складу валових витрат банку.

Враховуючи те, що вказаний Указ Президента України набрав чинності, суми збору, внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, повинні відноситись до валових витрат відповідних банків.

Платникам єдиного податку

ЗАПИТАННЯ: Підприємство, що перейшло на сплату єдиного податку, отримує додаткові доходи від надання приміщення в оренду. Чи враховуються такі доходи при складанні Розрахунку сплати єдиного податку, який щоквартально подається до податкової інспекції?

ВІДПОВІДЬ: Зазначений у запитанні розрахунок складається підприємством платником єдиного податку з використанням Книги обліку доходів і витрат господарських операцій суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (форма та порядок ведення затверджені наказом ДПА України від 13.10.98 р. N 477, що пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України 27.10.98 р. за N 689/3129).

При цьому, рядок 02 Розрахунку "Обсяг виторгу від реалізації товарів (робіт, послуг)" визначається за вартістю товарів відвантажених, робіт виконаних та послуг наданих, виходячи з підсумкових даних графи 4 Книги обліку доходів і витрат за звітний період.

Відповідно до Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат до складу даних графи 4 "Доходи" включаються дані графи 6 "Доходи від здійснення фінансових операцій", тобто сума доходів, отриманих у вигляді процентів, роялті та інших.

Враховуючи те, що згідно з п. 1.10 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції від 22.05.97 р.) до процентів належить платіж за використання майна, отриманого в користування (орендні, у тому числі лізингові та рентні операції), то доходи підприємства від надання в оренду приміщення також враховуються при складанні Розрахунку сплати єдиного податку, який щоквартально подається підприємством-платником єдиного податку до податкової інспекції.

ПДВ та єдиний податок

ЗАПИТАННЯ: Підприємство - платник єдиного податку не є платником податку на додану вартість, оскільки не відповідає вимогам законодавства щодо обсягів оподатковуваних операцій. Чи виключається при заповненні рядка 02 Розрахунку сплати єдиного податку сума податку на додану вартість, що увійшла до ціни реалізованих підприємством товарів?

ВІДПОВІДЬ: Розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою складається на підставі доходної частини Книги обліку доходів і витрат такого суб'єкта. При цьому, підсумкові дані по гр. 4 "Доходи" Книги обліку доходів і витрат використовуються при заповненні рядку 02 "Обсяг виторгу від реалізації товарів (робіт, послуг)" Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою.

Відповідно до п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат господарських операцій суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом ДПА України від 13.10.98 р. N 477 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.10.98 р. за N 689/3129), не включаються до складу доходу суми акцизного збору, податку на додану вартість, отримані (нараховані) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг) за винятком випадків, коли таке підприємство-отримувач не є платником податку на додану вартість.

Зазначене положення Порядку враховує вимоги пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції від 22.05.97 р.) і переслідує мету уникнути подвійного оподаткування сум, вже внесених до бюджету.

Що стосується підприємств, які на законних підставах не є платниками податку на додану вартість, то такі підприємства включають до Розрахунку загальну суму доходу від реалізації разом з податком на додану вартість, що увійшов до ціни товарів (робіт, послуг) та не внесений до бюджету.

Спеціальна економічна зона

ЗАПИТАННЯ: Що слід розуміти під "спеціальними економічними зонами"? Якими пільгами по податку на прибуток користується зона "Яворів"?

ВІДПОВІДЬ: Відповідно до ст. 1 Закону України від 13.10.92 р. "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" спеціальна (вільна) економічна зона (БЕЗ) являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території такої зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.

У спеціальних (вільних) економічних зонах створюється пільговий режим та рівень оподаткування.

До найбільш відомих БЕЗ сьогодні належать: "Сиваш", "Славутич", "Закарпаття", "Яворів", "Курортополіс - Трускавець". '

Що стосується пільгового стягнення податку на прибуток по суб'єктах підприємницької діяльності БЕЗ "Яворів", то це передбачено Законом України від 15.01.99 р. "Про спеціальну економічну зону "Яворів" (пільговий режим діє до 1 січня 2020 року).

Пільги розповсюджуються на суб'єктів підприємницької діяльності, філії, від ділення та інші виокремлені підрозділи, які розташовані та реалізують на території СЕЗ "Яворів" (Яворівський район Львівської області, за винятком територій військового полігону та військових частин) інвестиційні проекти кошторисною вартістю, еквівалентною не менше 500 тис. дол. США (крім проектів технологічного парку), затверджені та зареєстровані відповідно до Закону. Згідно з зазначеним Законом звільняється на п'ять років від оподаткування прибуток суб'єктів СЕЗ "Яворів", отриманий на території цієї зони від реалізації інвестиційних проектів. Прибуток таких платників податку, отриманий у наступні роки реалізації інвестиційних проектів, оподатковується за ставкою 50 відсотків діючої ставки оподаткування.

Ця норма застосовується з моменту одержання суб'єктом СЕЗ "Яворів" першого прибутку від реалізації інвестиційного проекту. У разі зміни законодавства України з питань оподаткування до суб'єктів СЕЗ "Яворів" на їхню вимогу протягом періоду функціонування СЕЗ "Яворів" застосовуються особливості оподаткування, передбачені цим Законом, та податкові пільги, встановлені іншими законами України на день їх реєстрації як суб'єктів СЕЗ "Яворів" Крім того, при використанні пільг у СЕЗ "Яворів" суб'єкти зони повинні дотримуватися вимог Порядку визначення прибутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів суб'єктами спеціальної економічної зони "Яворів", та складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, затвердженого наказом ДПА України від 31.03.99 р. N 162 та зареєстрованого в Мін'юсті України 09.04.99 р. за N 227/3520.

Т.Б. САВЧЕНКО,
Л.А. ЯРОШ,
начальники відділів ДПА України