ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 22.02.1991р.N 1
м.Київ
Про завдання судів України по підвищенню рівня
правосуддя
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами
Пленуму Верховного Суду України
N 3 від 04.06.93
N 12 від 03.12.97 )
Зростання злочинності та інших порушень закону, загрозливе погіршення криміногенної ситуації, збільшення кількості тяжких злочинів, поєднаних з насильством, жорстокістю, зухвальством, незадовільна боротьба з організованими формами злочинності й корупцією, порушеннями громадського порядку та іншими правопорушеннями загострюють соціальну напруженість в Україні, завдають моральної і матеріальної шкоди суспільству, дезорганізують роботу підприємств, установ, організацій, призводять до зневіри людей у дієвості закону та гарантованості захисту прав і свобод державою. ( Абзац перший преамбули в редакції Постанови КМ N 12 від 03.12.97 )
Все це вимагає докорінного поліпшення роботи судів, які своєю діяльністю по розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення покликані сприяти зміцненню законності й правопорядку в Україні, надійно захищати права та свободи людини і громадянина. ( Абзац другий преамбули в редакції Постанови КМ N 12 від 03.12.97 )
Суди в основному забезпечують правильне застосування законів, справедливий розгляд судових справ і скарг громадян. Разом з тим у їх діяльності є чимало недоліків і упущень, що негативно позначаються на ефективності правосуддя. Не завжди повно і всебічно встановлюються обставини злочину, допускаються помилки при дослідженні та оцінці доказів, застосуванні норм кримінального та кримінально-процесуального законодавства, призначенні покарання. Мають місце факти необгрунтованого засудження громадян.
Допускаються ще помилки при розгляді трудових, сімейно-шлюбних, житлових, майнових та інших цивільно-правових спорів та справ про адміністративні правопорушення. В деяких судах не зжиті факти формалізму і тяганини при розгляді справ, низького рівня організації і проведення судових засідань, не завжди виконується передбачений законом обов'язок вживати заходи до запобігання правопорушень.
Касаційні та наглядні інстанції обласних і Київського міського судів не повною мірою використовують їх можливості в підвищенні рівня діяльності нижчого рівня судів. ( Абзац п'ятий преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )
Пленум Верховного Суду України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Судовим колегіям Верховного Суду України, Верховному суду Автономної Республіки Крим, обласним, міжобласному, Київському та Севастопольському міським, районним (міським), а також військовим судам України відповідно до вимог Конституції України рішуче домагатись підвищення рівня своєї діяльності, ефективності правосуддя, забезпечувати своєчасний розгляд судових справ і скарг громадян, правильне й однакове застосування законодавства.
В умовах несприятливої криміногенної ситуації, викликаної загрозливим зростанням злочинності та інших правопорушень, судам належить шляхом точного і неухильного застосування законодавства забезпечити надійний захист прав та свобод людини і громадянина, прав та охоронюваних законом інтересів державних і громадських підприємств, установ, організацій від порушень і протиправних посягань.
2. Звернути увагу судів на необхідність посилення їх ролі у зміцненні законності і правопорядку в Україні. Судді повинні поліпшити організацію своєї роботи, підвищити рівень культури судових процесів, виявляти високу принциповість і непримиренність до будь-яких порушень законності та правопорядку, чуйне й уважне ставлення до людей, їх звернень, листів і заяв. Слід рішуче протидіяти спробам впливу на суддів у будь-який спосіб і втручання посадових осіб у вирішення конкретних судових справ,
Судочинство в кримінальних і цивільних справах повинно здійснюватись у повній відповідності з чинним законодавством, на основі рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом, незалежності суддів і підкорення їх лише законові та з додержанням інших конституційних засад судочинства.
3. Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, ст.2 КПК України (1001-05) суди повинні забезпечити правильне застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний. ( Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 )
4. У центрі уваги судів мають постійно перебувати питання неухильного виконання законодавства, спрямованого на посилення охорони життя, здоров'я, честі й гідності, недоторканності та безпеки людини, на захист прав усіх суб'єктів права власності й господарювання, на боротьбу з організованими формами злочинності, посадовими зловживаннями, хабарництвом, ухиленням від сплати податків, наркоманією, розпалюванням національної і релігійної ворожнечі, порушеннями громадського порядку та іншими небезпечними злочинами. ( Пункт 4 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 )
5. Зобов'язати суди вжити додаткових заходів до усунення помилок у практиці призначення мір кримінального покарання, яке повною мірою повинно відповідати меті виправлення і перевиховання
6. З метою зміцнення законності у цивільно-правових відносинах судам належить вдосконалювати свою діяльність по розгляду цивільних справ, домагатись підвищення ефективності застосування правових засобів як для всебічного захисту прав і законних інтересів громадян і організацій, так і припинення спроб використовувати надані законом права всупереч їх соціальному призначенню.
7. Суди мають вдосконалити практику розгляду справ по спорах, пов'язаних з користуванням житловою площею, справ, що виникають із сімейно-шлюбних відносин, особливо справ про розірвання шлюбу, встановлення батьківства, утримання і виховання дітей, та вживати заходів до виявлення і усунення причин і умов, що сприяли розпаду сім'ї, гостро реагувати на факти безвідповідального ставлення до сімейних обов'язків, виховання дітей.
8. Суди повинні забезпечити суворе і неухильне застосування законодавства, спрямованого на охорону природи і раціональне використання природних ресурсів. Виходячи з положень ст.50 Конституції України про те, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, суди при розгляді справ про екологічні правопорушення зобов'язані виявляти всіх причетних до їх вчинення осіб і обговорювати питання про притягнення останніх до кримінальної чи адміністративної відповідальності та відшкодування завданої цими правопорушеннями шкоди. ( Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 )
9. Звернути увагу судів на необхідність поліпшення розгляду справ про адміністративні правопорушення, і особливо про дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку, військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку, прояв неповаги до суду, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції, посягання на власність, правопорушення в галузі охорони природи, у сфері послуг, фінансів і підприємницької діяльності та інші правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції судів.