МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЯ
від 06.05.1999 року
Реєстрація застав знизить комерційні ризики
Міністерство юстиції України розповсюдило інформацію з приводу реєстрації застав
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про заставу" від 21 жовтня 1997 року N 583/97-ВР запроваджується державна реєстрація застав рухомого майна. Державний реєстр застав рухомого майна має розпочати свою діяльність 1 березня 1999 року.
Застава рухомого майна підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі застав рухомого майна, держателем якого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1998 р. N 1185 "Про Порядок ведення Державного реєстру застав рухомого майна" визначено Міністерство юстиції України.
У Державному реєстрі підлягає реєстрації і податкова застава. Податкова застава запроваджена Указом Президента від 4 березня 1998 року "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами". Податкова застава - це спосіб забезпечення платником податків податкової заборгованості.
Реєстрація застав рухомого майна здійснюється з метою:
здійснення переважного права заставодержателя у задоволенні вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше прав;
надання інформації в інтересах юридичних та фізичних осіб про заставлене рухоме майно або про відсутність застав рухомого майна.
Реєстрація застав рухомого майна надасть змогу знизити комерційні ризики. Це полягає, наприклад, у тому, що особа, яка хоче придбати транспортний засіб, перед прийняттям такого рішення щодо конкретного майна може впевнитися в тому, що таке майно не перебуває у заставі.
Державний реєстр є єдиною комп'ютерною базою даних, яка забезпечує зберігання інформації про наявність та відсутність застави рухомого майна, її надання та захист від несанкціонованого доступу.
Реєстраторами Державного реєстру є державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, комерційні банки, які згідно з відповідними договорами з Держінформ'юстом приймають заяви про внесення записів до Державного реєстру, внесення змін до записів, виключення записів із Державного реєстру, приймають запити, надають витяги та виконують інші функції.
Слід підкреслити, що реєстрація застав рухомого майна є добровільною. Закон не передбачає обов'язку реєструвати заставу рухомого майна, але переваги, які надаються у випадку реєстрації і є тим важелем, при якому реєстрація застави рухомого майна не запроваджу ється в обов'язковому порядку.
Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця.
Форма подання заяви є досить простою і вимагає, щоб особи, які бажають подати повідомлення про заставу, надали мінімум інформації:
для юридичних осіб:
резидентів - їх найменування, юридичну адресу та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;
нерезидентів - їх найменування, юридичну адресу та країну, де зареєстрована особа;
для фізичних осіб:
громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу їх постійного місця проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб;
для іноземців - прізвище, ім'я, по батькові (у разі наявності такого), адресу їх постійного місця проживання за межами України;
загальний опис предмета застави, який визначається сторонами, якщо предметом застави є рухоме майно, що підлягає державній реєстрації відповідно до законодавства (транспортні засоби: автомобілі, причепи, катери, судна, літаки тощо), до загального опису включаються відомості щодо серійного номера транспортного засобу, назви моделі та року виробництва;
підпис заявника.
Застава рухомого майна укладена до 1 березня 1999 р. може бути зареєстрована протягом 60 днів з 1 березня 1999 р. Якщо заява про реєстрацію застави рухомого майна подана протягом зазначеного періоду, переважне право у задоволенні вимог із заставленого майна визначається на підставі дати укладення договору застави.
Будь-яка фізична чи юридична особа може користуватись інформацією в Державному реєстрі шляхом підключення до нього через комп'ютерну мережу. Підключення здійснюється адміністратором Державного реєстру на підставі договору про користування Державним реєстром. Розмір плати за користування інформацією у Державному реєстрі встановлюється Мін'юстом. Кошти спрямовуються на забезпечення функціонування реєстру.
Заступник міністра юстиції України Леонід ЄФІМЕНКО