ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

РОЗ'ЯСНЕННЯ
від 13.11.98 N 02-5/433
м.Київ

Арбітражним судам України

Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень
президії Вищого арбітражного суду України щодо
вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням
моральної шкоди

З метою правильного визначення підвідомчості спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди, президія Вищого арбітражного суду України вважає за необхідне внести такі зміни і доповнення до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України.

1. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 29.02.96 N 02-5/95 про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди":

1.1. У тексті роз'яснення слова "юридична особа", "юридичної особи" замінити відповідно словами "підприємство чи організація", "підприємства чи організації" зазначені у статті 1 АПК ( 1798-12 );

1.2. Абзац четвертий пункту 1 доповнити словами "якщо інше не передбачено законом";

1.3. Пункти 9 та 9.1 викласти у такій редакції:

"9. У вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної підприємству чи організації поширенням відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, порочать ділову репутацію підприємства чи організації або завдають шкоди їх інтересам, необхідно виходити з такого.

9.1. Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачі по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, оприлюднення в іншій формі, у тому числі в заявах, оголошеннях тощо.

Відповідно до чинного законодавства обов'язок відшкодування моральної шкоди покладений на автора інформації (фізичну особу) та на орган масової інформації, які несуть відповідальність, виходячи із ступеня вини кожного з них. Оскільки без участі у справі автора - фізичної особи спір про відшкодування моральної шкоди вирішити неможливо, а арбітражному суду непідвідомчі спори за участю фізичних осіб, позивач може звернутися до арбітражного суду з позовом до органу масової інформації лише у тому випадку, коли цей орган не надав позивачеві відомостей про автора і, отже, всю вину за поширення відомостей, які порочать ділову репутацію, взяв на себе. Якщо ж позов подано лише до органу масової інформації, який повідомив позивача про автора, спір підлягає вирішенню загальним, а не арбітражним судом.

Позов, поданий до органу масової інформації та автора, також підлягає розгляду загальним судом (пункт 1 частини першої статті 24 Цивільного процесуального кодексу України ( 1501-06 ).

Прийняття рішення про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, неможливе без їх попереднього спростування. Тому справи у спорах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням таких відомостей, підлягають розгляду арбітражними судами лише за умови попереднього вирішення питання про їх спростування у загальному суді або добровільно (у тому числі на вимогу заявника) особою, яка поширила відомості. Докази такого спростування повинні бути додані до відповідної позовної заяви";

1.4. Пункт 10 виключити.

У зв'язку з цим пункти 11 і 12 вважати відповідно пунктами 10 і 11.

2. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 08.02.96 N 02-5/62 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ арбітражним судам":

2.1. У пункті 2.11. слово "спори" замінити словами "справи у спорах";

2.2. Доповнити роз'яснення пунктом 2.12. такого змісту: "2.12. Справи у спорах, пов'язаних із спростуванням відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать ділову репутацію підприємств чи організацій або завдають шкоди їх інтересам (стаття 7 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), підлягають вирішенню загальним, а не арбітражними судами.

Справи у спорах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням таких відомостей органом масової інформації, можуть розглядатись арбітражними судами лише тоді, коли згаданий орган не надав позивачеві відомостей про автора і, отже, всю вину за поширення відомостей взяв на себе та за умови попереднього вирішення питання про їх спростування у суді загальної юрисдикції або органом масової інформації на вимогу заявника". До відповідної позовної заяви повинні бути додані докази такого спростування. У разі неподання цих доказів арбітражний суд повинен повертати позовну заяву на підставі пункту 3 статті 63 Арбітражного процесуального кодексу України (1798-12 ), а якщо справу вже порушено - залишати позов без розгляду відповідно до пункту 5 статті 81 названого Кодексу.

В.о.Голови Вищого арбітражного суду України А.Осетинсь