ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних
інститутів і організацій, які розробляють та
виготовляють боєприпаси, їх елементи
та вироби спецхімії

З метою запобігання втраті науково-технічного, інтелектуального, технологічного та виробничого потенціалу підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії, оновлення та поновлення мобілізаційних потужностей для забезпечення національної безпеки держави, поліпшення фінансового стану зазначених суб'єктів цим Законом передбачено порядок списання і реструктуризації податкової заборгованості та падання деяких пільг.

Стаття 1. Визначення термінів та понять

У цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються у такому значенні:

платники податків і зборів (обов'язкових платежів) - далі платники податків - підприємства, науково-дослідні інститути та організації, перелік яких визначено в статті 3 цього Закону, що розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії, на які згідно з законодавством України покладено обов'язок сплачувати податки та збори (обов'язкові платежі);

податкова заборгованість - не сплачені до бюджетів та державних цільових фондів за підсумками господарської діяльності станом на 1 січня 2000 року суми податків і зборів (обов'язкових платежів), перелік яких визначено у статті 2 цього Закону, пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на цю заборгованість відповідно до законодавства України;

платіжні вимоги - відповідний банківський документ, на підставі якого здійснюється стягнення податкової заборгованості;

контролюючі органи - державні органи, які в межах своєї компетенції, визначеної законом, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу;

боєприпаси - вид озброєння, призначений для ураження живої сили противника, знищення його бойової техніки, руйнування укріплень, споруд, виконання інших завдань (освітлення місцевості, розкидання агітаційної літератури тощо);

елементи боєприпасів - окремі деталі та вузли, які застосовуються при виготовленні боєприпасів;

вироби спецхімії - вибухові речовини промислового та військового призначення, порохи, ініціюючі та піротехнічні суміші, сумішні ракетні палива та вироби на їх основі.

Стаття 2. Поширення дії Закону на види заборгованості

До податків і зборів (обов'язкових платежів), на які поширюються списання та реструктуризація податкової заборгованості, належить заборгованість, яка виникла внаслідок несплати:

податку на прибуток підприємств;

податку на додану вартість;

прибуткового податку з громадян;

збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

збору на обов'язкове соціальне страхування;

збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

збору до Державного інноваційного фонду;

відрахування та збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування;

сум пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на заборгованість зі сплати зазначених у цій статті податків та зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 3. Платники податків, до яких застосовується цей Закон

Цей Закон застосовується до таких підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії:

Донецький казенний завод хімічних виробів (м. Донецьк);

Донецьке відкрите акціонерне товариство "Точмаш" (м. Донецьк);

Горлівський казенний хімічний завод (Донецька область);

Хімічне казенне об'єднання імені Петровського (м. Петровське, Луганська область);

виробниче об'єднання "Луганський верстатобудівний завод" (м. Луганськ);

Рубіжнянський казенний хімічний завод "Зоря" (м. Рубіжне, Луганська область);

Черкаський приладобудівний завод (м. Черкаси);

казенний завод "Імпульс" (м. Шостка, Сумська область);

казенний завод "Зірка" (м. Шостка, Сумська область);

Хімічне об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (м. Павлоград, Дніпропетровська область);

відкрите акціонерне товариство "Завод імені Т.Г. Шевченка" (м. Вільнянськ, Запорізька область);

Черкаський науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" (м. Черкаси);

Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів (м. Шостка, Сумська область);

Макіївський державний проектний інститут (м. Макіївка, Донецька область).

Стаття 4. Списання податкової заборгованості

Відповідно до цього Закону списанню з платників податків як безнадійні до сплати підлягають суми податкової заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих відповідно до законодавства України і не сплачених за підсумками їх господарської діяльності станом на 1 січня 2000 року.

Стаття 5. Реструктуризація податкової заборгованості

Платники податків, які мають податкову заборгованість зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених у статті 2 цього Закону, за станом господарської діяльності на 1 січня 2000 року, мають право на реструктуризацію такої заборгованості на умовах, передбачених цим Законом.

У разі наявності взаємної заборгованості платника податку і відповідних бюджетів провадиться взаємозалік такої заборгованості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Взаємозалік цієї заборгованості провадиться у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом.

Реструктуризації на умовах, визначених цією статтею, підлягає податкова заборгованість платників податку, яка залишилася після проведення такого взаємозаліку.

Стаття 6. Порядок списання податкової заборгованості

Списання податкової заборгованості з платників податків провадиться шляхом відкликання відповідним контролюючим органом із банківських установ платіжних вимог та інших документів, які є підставою для списання банком сум заборгованості на суму, що підлягає списанню відповідно до цього Закону.

Відкликання платіжних вимог проводиться у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом.

Виконання уповноваженими банками платіжних вимог контролюючих органів, виставлених на основі рішень про стягнення податкової заборгованості, з дня набрання чинності цим Законом зупиняється.

У разі порушення контролюючим органом цього терміну платник податку має право звернутися до арбітражного суду з позовом про скасування рішення контролюючого органу в частині, яка відовідає цьому Закону.

Стаття 7. Порядок прийняття рішення щодо реструктуризації
та списання податкової заборгованості

Платники податку у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом приймають рішення щодо реструктуризації податкової заборгованості, зазначеної у статті 2 цього Закону, та у тижневий строк з дня прийняття цього рішення письмово повідомляють про це контролюючий орган, де вони обліковуються.

Контролюючий орган, де обліковується платник податку, зобов'язаний зареєструвати у двотижневий строк з дня отримання повідомлення платника податку щодо прийняття рішення про реструктуризацію податкової заборгованості та відкрити облікову картку реструктурованої податкової заборгованості.

Таке повідомлення платника податку повинно мати:

повну назву платника податку або збору (обов'язкового платежу), його юридичну адресу, статистичний код та податковий номер;

банківський рахунок (рахунки) платника податку;

баланс фінансово-господарської діяльності платника податку за періоди, за результатами яких здійснюється реструктуризація податкової заборгованості;

розрахунок відповідної податкової заборгованості, що підлягає реструктуризації, та графік її погашення.

Зазначене повідомлення має бути підписано керівником і головним бухгалтером платника податку або посадовими особами, які їх заміщують та мають право підпису фінансово-господарських документів.

Якщо зазначене повідомлення має помилки в розрахунках або описки, відповідний контролюючий орган зобов'язаний самостійно виправити ці помилки та описки і у двотижневий строк з дня його отримання повідомити про такі виправлення та про реєстрацію повідомлення платника податку.

У разі виникнення спірних питань щодо права платника податку на списання та реструктуризацію такої заборгованості, розрахунків цієї заборгованості або якщо платник податку не згоден з виправленнями відповідним контролюючим органом помилок і описок у повідомленні щодо прийняття рішення про реструктуризацію заборгованості, такі спори вирішуються у встановленому законом порядку.

Стаття 8. Особливі умови списання заборгованості

За умови сплати за 2000 (звітний) рік платниками податків сум податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України та державних цільових фондів, що дорівнюють або таких, що перевищують суми податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахованих відповідно до законодавства для сплати в 1998 році, платникам податків списується вся сума податкової заборгованості до Державного бюджету України та державних цільових фондів за підсумками господарської діяльності станом на 1 січня 2000 року.

За підсумками господарської діяльності 2000 року платники податків, які виконали умови, передбачені у цій статті, подають до відповідних контролюючих органів заяви про списання податкової заборгованості.

Відповідні контролюючі органи у двотижневий строк приймають рішення про списання цієї заборгованості.

При невиконанні умов, визначених цією статтею, реструктуризація поширюється на суми не сплачених платниками податків за підсумками господарської діяльності станом на 1 січня 2000 року, крім сум, передбачених статтею 4 цього Закону, і провадиться на умовах, визначених цим Законом.

Стаття 9. Порядок реструктуризації податкової заборгованості

Реструктуризована податкова заборгованість платників податків, зазначених у статті 3 цього Закону, не підлягає індексації, на неї не можуть нараховуватися проценти за податковим кредитом, а також пеня, застосовуватися штрафні та фінансові санкції, передбачені законодавством України.

Суми податкової заборгованості, реструктуризовані в порядку, визначеному цим Законом, у разі несплати платником податків у встановлені цим Законом строки стягуються відповідними контролюючими органами у безспірному порядку.

Суми податкової заборгованості по обов'язкових платежах без урахування нарахованих відповідно до законодавства України сум пені, штрафних і фінансових санкцій реструктуризуються шляхом відстрочення та розстрочення платежів.

Розстрочення їх сплати надається строком на 60 місяців. Сплата реструктуризованої податкової заборгованості починається з 1 січня 2003 року і здійснюється рівними частками до 15 числа кожного місяця.

Строки позовної давності, визначені цивільним законодавством України, не поширюються на вимоги, що випливають зі сплати реструктуризованої податкової заборгованості.

До прийняття контролюючим органом рішення про реструктуризацію податкової заборгованості стягнення цієї заборгованості уповноваженими банками зупиняється.

Стаття 10. Порядок списання та реструктуризації податкової
заборгованості зі сплати місцевих податків і зборів

Рішення про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків, визначених цим Законом, зі сплати місцевих податків і зборів, а також пені, штрафних і фінансових санкцій, нарахованих відповідно до законодавства України на цю заборгованість, приймаються відповідною місцевою радою в місячний строк з дня набрання чинності цим Законом згідно з умовами, визначеними цим Законом.

Стаття 11. Відповідальність за несплату реструктуризованої
податкової заборгованості

Несплата платником податку реструктуризованої податкової заборгованості на умовах цього Закону протягом трьох місяців з вини керівника цього платника податку є підставою для розірвання контракту з керівником такого платника податку.

Стаття 12. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім підпунктів 1 - 4 пункту 6 цієї статті, які набирають чинності з 1 січня 2001 року.

2. Починаючи з 1 січня 2001 року підприємства, науково-дослідні інститути та організації, зазначені у статті 3 цього Закону, звільняються від сплати збору до Державного інноваційного фонду.

3. Щорічно, починаючи з 2001 року у Державному бюджеті України окремим рядком визначається фінансування витрат на капітальне будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення підприємств, науково-дослідних інститутів та організацій згідно із статтею 3 цього Закону, на утилізацію боєприпасів, утримання та створення мобілізаційних потужностей.

4. Кабінету Міністрів України та Фонду державного майна України забезпечити першочергову передачу до 1 січня 2001 року у комунальну власність об'єктів права державної власності (об'єктів соціальної інфраструктури, які належать державним підприємствам, науково-дослідним інститутам і організаціям, визначеним у статті 3 цього Закону, або не увійшли до їх статутних фондів при їх створенні у процесі приватизації (корпоратизації).

5. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін після набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити прийняття і виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

6. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) статтю 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (2097-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 19, ст. 259; 1993 р., N 24, ст. 270; 1996 р., N 41, ст. 192; 1999 р., N 31, ст. 253; 2000 р., N 3, ст. 20, N 21, ст. 163, із змінами, внесеними Законом України від 8 червня 2000 року N 1807-III доповнити пунктом "м" такого змісту:

"м) товари (крім підакцизних), що ввозяться з метою виготовлення боєприпасів, їх елементів та виробів спецхімії. Обсяги ввезення таких товарів визначаються Кабінетом Міністрів України";

2) частину першу статті 12 Закону України "Про плату за землю" (2535-12) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 1997 р., N 47, ст. 294; 1999 р., N 15, ст. 83, N 18, ст. 140, N 32, ст. 264, N 38, ст. 352, N 39, ст. 356; 2000 р., N 2, ст. 16, N 32, ст. 260) доповнити пунктом 17 такого змісту:

"17) підприємства, науково-дослідні інститути та організації, визначені статтею 3 Закону України "Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів та організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії";

3) статтю 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156, N 37, ст. 239, N 38, ст. 250, N 47, ст. 294, N 51, ст. 305, ст. 307; 1998 р., N 10, ст. 37, N 17, ст. 83, N 18, ст. 95, N 20, ст. 100, N 33, ст. 224; 1999 р., N 4, ст. 33, N 7, ст. 53, ст. 54, N 15, ст. 83, ст. 88, N 18, ст. 140, ст. 142, N 26, ст. 214, ст. 216, N 31, ст. 250, N 32, ст. 264, N 35, ст. 302, N 38, ст. 338, ст. 341, ст. 343, ст. 352, N 39, ст. 356, ст. 357, N 51, ст. 446; 2000 р., N 2, ст. 16, N 3, ст. 20, N 10, ст. 78, N 22, ст. 172, із змінами, внесеними Законом України від 13 липня 2000 року N 1874-III доповнити пунктом 11.30 такого змісту:

"11.30. До 1 січня 2010 року звільняються від оподаткування: операції з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (крім підакцизних), які використовуються для розширення виробництва та виробничої діяльності підприємств з виготовлення боєприпасів, їх елементів, та виробів спецхімії. Обсяги ввезення цих товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України; операції з продажу боєприпасів, їх елементів та виробів спецхімії за державними замовленнями та роботи, послуги і операції з матеріалами, одержаними внаслідок утилізації боєприпасів та виробів спецхімії, термін зберігання яких закінчився";

4) статтю 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., 27, ст. 181; 1998 р., N 2, ст. 7, N 10, ст. 35; 1999 р., N 2-3, ст. 21, N 4, ст. 33, N 32, ст. 264, N 38, ст. 338, N 39, ст. 357; 2000 р., N 5, ст. 34, із змінами, внесеними Законом України від 8 червня 2000 року N 1807-III доповнити пунктом 7.18 такого змісту:

"7.18. До валових витрат платників податку відносяться суми, спрямовані на реінвестування або інвестування розвитку виробництва боєприпасів, їх елементів та виробів спецхімії. Ця сума не може перевищувати суми прибутку, яку одержав би платник податку, не включаючи цю суму реінвестування, інвестування до валових витрат";

5) пункт 3 статті 6 Закону України "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом на 31 березня 1997 року" (314/97-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 34, ст. 209; 1998 р., N 52, ст. 323) після слів "гірничодобувних підприємств з підземного видобутку сировини" доповнити словами "та підприємств, що розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії".

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 21 вересня 2000 року
N 1991-III