ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
26.01.2004 N 1189/7/15-2317

Державним податковим
адміністраціям в Автономній
Республіці Крим, областях,
мм. Києві та Севастополі

Про податок на додану вартість

У зв'язку з особливостями та змінами в оподаткуванні, які було прийнято Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ), Державна податкова адміністрація України, в частині приватизації державного майна, повідомляє наступне.

З 1 січня 2004 року відповідно до пункту 49 статті 80 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" ( 1344-15 ) припинено дію пп. 5.1.19 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), згідно з яким звільнялися від оподаткування податком на додану вартість операції з приватизації державного та комунального майна, крім безоплатної приватизації житлового фонду. Визначення поняття приватизації наведено в статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ), відповідно до якої приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності.

Об'єкт оподаткування.

Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) до об'єктів приватизації належать: майно підприємств, цехів, виробництва, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства з структури якого вони виділяються; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти; акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.

Статтею 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) передбачено порядок оформлення договірних відносин приватизації шляхом оформлення угод приватизації. При приватизації об'єкта державного майна укладається відповідний договір купівлі-продажу, а відповідно до п. 6 цієї статті при продажу акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації або корпоратизації, договір купівлі-продажу не укладається, крім продажу їх пакетом згідно з планом приватизації (план розміщення акцій).

З метою оподаткування податком на додану вартість операцій з приватизації державного майна такі операції необхідно розмежовувати. Так, операції з продажу за компенсацію об'єктів приватизації, що здійснюються у відповідності до договору купівлі-продажу, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до пп. 3.1.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (далі - Закон) та оподатковуються за повною ставкою податку на додану вартість. Якщо у відповідності до договорів купівлі-продажу пакета акцій або акцій товариства, що належать державі у господарських товариствах, здійснюється продаж таких акцій, то такі операції згідно з пп. 3.2.1 статті 3 Закону ( 168/97-ВР ) не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Що стосується оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної приватизації об'єктів у відповідності до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" ( 290/96-ВР ), то відповідь з цього питання буде додатково надана після його опрацювання з Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України.

База оподаткування податком на додану вартість.

Об'єкти оподаткування, що визначені статтею 3 Закону ( 168/97-ВР ), що частково вказані в попередньому пункті, оподатковуються за ставкою 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 Закону. Визначена сума податку на додану вартість додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Так, п. 4.1 статті 4 Закону ( 168/97-ВР ) встановлено, що база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням загальнодержавних податків (зборів, платежів), збільшена на будь-яку суму коштів, на вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), що продаються.

Таким чином, сума податку на додану вартість, обчислена виходячи із початкової вартості при об'яві конкурсу, а при фактичному продажу виходячи із кінцевої ціни, додається до визначених цін, незалежно від способів продажу (неконкурентні, конкурентні). На думку ДПА України, для того щоб уникнути непорозумінь при продажу об'єктів приватизації, необхідно на всіх етапах, як при початковій оцінці майна, так і при кінцевій, враховувати податок на додану вартість в загальній ціні продажу.

Одночасно з цим слід врахувати те, що статтею 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) встановлена відповідальність за порушення законодавства про приватизацію, на виконання якої постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.97 N 910 ( 910-97-п ) затверджено розмір та порядок сплати штрафних санкцій. Враховуючи те, що розмір санкції, яку сплачують покупці у разі повної або часткової несплати в установлений Законом України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) термін коштів за об'єкт приватизації, встановлено у відсотках до ціни, за яку куплено цей об'єкт, а також те, що така ціна включає і суму податку на додану вартість, то із отриманої суб'єктом приватизації у вигляді санкції суми коштів виділяється податок на додану вартість, який в установленому порядку перераховується до бюджету (наприклад, ціна продажу об'єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість становить 12000 тис. грн. Сума санкції 20 відсотків від ціни продажу становить 2400 тис. грн. (12000 х 20 %). Сума 2400 тис. грн. підлягає розподілу, із якої 2000 тис. грн. - розмір санкції, а 400 тис. грн. - податок на додану вартість, який перераховується до бюджету).

Порядок нарахування податку на додану вартість.

Сума податку на додану вартість, обчислена виходячи із бази оподаткування є податковими зобов'язаннями, які виникають у відповідності до правил, встановлених п. 7.3 статті 7 Закону ( 168/97-ВР ), а саме датою виникнення податкових зобов'язань при продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок, як оплата, отримана за товари (роботи, послуги), або дата відвантаження товарів (дата передачі права власності на об'єкт), а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг). Такий порядок не розповсюджується на операції з продажу товарів (робіт, послуг), оплата вартості яких відбувається за рахунок бюджетних коштів.

Враховуючи те, що відповідно до статті 8 Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 )покупцями об'єктів приватизації є громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи, зареєстровані на території України та інших держав, а джерелом компенсації приватизованих об'єктів є їх власні та позичені кошти, кошти іноземних інвесторів, то податкові зобов'язання по операціях з приватизації об'єктів нараховуються у відповідності до пп. 7.3.1 статті 7 Закону ( 168/97-ВР ), в залежності від того яка подія відбувається раніше, надходження коштів в рахунок оплати об'єкта, що приватизується чи передача права власності на нього.

При цьому, суми податку на додану вартість, у вигляді податкових зобов'язань, включаються до першого розділу декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому кошти у вигляді оплати надійшли на рахунок, або того звітного періоду, в якому передано право власності на об'єкт приватизації.

У тих випадках, коли відбувається розірвання договору купівлі-продажу з певних причин, внаслідок чого суб'єктом приватизації повертаються покупцю кошти, або покупцем повертається суб'єкту приватизації відповідно оформлене право власності на об'єкт приватизації, то така операція тягне за собою коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які проводяться у відповідності до п. 4.5 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ). Форма та порядок заповнення розрахунку коригування затверджені наказом ДПА України від 30.05.97 N 165 ( z0233-97 ).

Податок на додану вартість на операції з продажу
об'єктів приватизації, по договорах,
укладених до 01.01.2004, з
розстрочкою платежу.

Для того, щоб у платника податку виникли зобов'язання по нарахуванню податку на додану вартість необхідно, щоб мали місце факти, або оплати, або поставки товарів (передача права власності на об'єкт). Дата укладання цивільно-правових договорів не є подією, яка впливає на дату визначення податкових зобов'язань. А тому, якщо до 1 січня 2004 року відбулося укладання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації (незалежно від обумовлених термінів компенсації), по якому не відбулися ні передача права власності, ні оплата, то лише подія укладання договору не впливає на зміну податкових зобов'язань з ПДВ.

Якщо за договорами, укладеними до 1 січня 2004 року, до цієї ж дати відбулася і передача права власності на об'єкт приватизації від суб'єкта приватизації до покупця, то в суб'єкта приватизації податкові зобов'язання в режимі звільнення мали бути відображені в декларації того звітного періоду, в якому відбувся перехід права власності, а тому відповідно по мірі надходження коштів, яке відбуватиметься після 1 січня 2004 року, податкові зобов'язання не виникатимуть.

Оподаткування податком на додану вартість
операцій з приватизації об'єктів
незавершеного будівництва.

Об'єкти незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності, включаючи законсервовані об'єкти, у відповідності до Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) є об'єктами приватизації.

Особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності, визначено Законом України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" ( 1953-14 ).

Питання оподаткування податком на додану вартість операцій з приватизації об'єктів незавершеного будівництва та законсервованих об'єктів, що перебувають у державній власності, регулюються Законом України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) і не відрізняється від порядку оподаткування, який діє для будь-яких об'єктів державної форми власності (цілісного майнового комплексу чи окремого об'єкта), та про який було викладено вище в цьому листі.

Одночасно з цим слід зазначити, що пунктом 11.4 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) встановлено, що зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватись лише внесенням змін до цього Закону, а тому норми статті 27 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" ( 1953-14 ) щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з приватизації об'єктів незавершеного будівництва та законсервованих об'єктів, що перебувають у державній власності, не можуть застосовуватись.

Порядок оподаткування податком на додану вартість
об'єктів приватизації, що перебувають у державній
власності, якщо особа, яка приватизує, не є
платником податку на додану вартість.

Податок на додану вартість відповідно до п. 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) утримується платником податку на додану вартість (продавцем) з покупця товарів (робіт, послуг) та вноситься таким платником до державного бюджету. Оскільки об'єктом оподаткування є операції з продажу товарів (робіт, послуг), що здійснюються згідно з цивільно-правовими договорами, то податок на додану вартість нараховується платником податку на кожному етапі з продажу незалежно від категорії споживача таких товарів (робіт, послуг).

А тому, суб'єкти приватизації (платники податку на додану вартість), які здійснюють операції з приватизації об'єктів, що перебувають у державній власності, зобов'язані враховувати суму податку на додану вартість в загальній ціні продажу таких об'єктів, та в порядку, встановленому законодавством, перераховувати такі суми до державного бюджету. Збільшення вартості ціни продажу об'єкта приватизації на суму податку на додану вартість не залежить від того, на якій системі оподаткування перебувають покупці, а саме, на загальній чи на спрощеній, або є фізичними особами.

Слід зазначити, що на сьогодні для обов'язкової реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та іншої юридичної особи, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, законодавством встановлено межу у розмірі 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на момент досягнення якої у такої особи виникають обов'язки по реєстрації її платником податку на додану вартість.

Крім того, якщо така особа після закінчення граничного строку, встановленого для реєстрації її як платника податку на додану вартість, здійснює оподатковувані операції з продажу без нарахування чи з нарахуванням податку на додану вартість, то до такої особи застосовуються санкції, встановлені п. 15 Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" ( 857/98 ).

Заступник Голови ДПА України Ю.Гриб