МІНІСТЕРСТВО ЗОВНІШНІХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ I ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
ПРАВИЛА
від 01.01.98
м.Київ
Зведення правил зовнішньоторговельного співробітництва
України з державами-учасницями СНД
Зміст
Розділ I. Режим торгівлі
1.1. Режим торгівлі з державами-учасницями СНД і країнами Балтії
1.1.1. Паритетність діючих договорів про вільну торгівлю
1.2. Національний режим квотування і ліцензування у 1997 році
1.3. Особливості торгівлі окремими видами продукції і товарів
Розділ II. Митні платежі і митний контроль
2.1. Оподаткування та порядок стягнення податків
2.2. Мито
2.3. Акцизні збори
2.4. Податок на додану вартість
2.5. Митні збори за митне оформлення
2.6. Реєстрація (облік) зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
2.7. Митний контроль
2.7.1. Визнання походження товарів у зовнішній торгівлі з країнами СНД і Балтії
2.7.2. Основні митні документи і підтвердження
Розділ III. Умови здійснення розрахунків
3.1. Нормативно-законодавча база для здійснення міждержавних розрахунків
3.2. Діючи вимоги до порядку проведення розрахунків та санкції, які застосовуються до суб'єктів ЗЕД при їх порушенні
Розділ IV. Умови запровадження індикативних цін у сфері
зовнішньоекономічної діяльності та визначення
мінімальної митної вартості окремих товарів
4.1. Запровадження індикативних цін на окремі види товарів
4.2. Діючий порядок встановлення мінімальної митної вартості при імпорті окремих видів товарів
Розділ V. Умови поставок товарів і порядок
розв'язання господарських спорів
5.1. Встановлений порядок поставок товарів між господарюючими суб'єктами країн СНД
5.2. Розв'язання спорів між господарюючими суб'єктами країн СНД у державному арбітражі
5.3. Розв'язання спорів у Міжнародному комерційному арбітражі
5.4. Рекомендації господарюючим суб'єктам
5.4.1. Рекомендації по тексту договорів та порядку їх укладання
5.4.2. Державний арбітраж
5.4.3. Міжнародний комерційний арбітраж
Розділ VI. Умови співробітництва в рамках
виробничої кооперації
Додатки:
1. Перелік підакцизних товарів
2. Схема застосування тарифних і нетарифних заходів у зовнішньоторговельних зв'язках України з країнами СНД і Балтії
Розділ I. Режим торгівлі
1.1. Двосторонні угоди про вільну торгівлю підписані зі всіма країнами СНД, крім Таджикистану та країнами Балтії.
Станом на 01.01.98 р. зазначені угоди діють у відносинах з Російською Федерацією, Білоруссю, Молдовою, Азербайджаном, Грузією, Вірменією, Узбекистаном, Туркменистаном, Литвою, Естонією та з Латвією.
Основними положеннями всіх угод є наступні:
1. Незастосування ввізного мита по відношенню до товарів національного виробництва країни-експортера.
2. Застосування ПДВ і акцизного збору при імпорті товарів за ставками, що не перевищують встановлені для аналогічних товарів національного виробництва країни-імпортера.
3. Кількісні обмеження імпорту окремих товарів у разі необхідності застосовуються на обмежений термін за умови надання обгрунтованої мотивації шляхом проведення двосторонніх консультацій.
Протоколом до Угоди з Російською Федерацією від 24.06.93 р. оговорені загальні прямі вилучення з режиму вільної торгівлі, що стосуються експорту товарів, які підпадають під національне законодавство про експортний тариф, а також про квотування і ліцензування експорту.
Іншими угодами прямі вилучення не оговорені, але передбачена можливість введення, у разі необхідності, вилучень по окремих товарних групах за погодженим переліком.
Угоди з Казахстаном (укладена 17.09.94 р.) та з Киргизстаном (укладена 26.05.95 р.) подані до ВР України для ратифікації. Угода про вільну торгівлю з Казахстаном подана на ратифікацію з Протоколом про вилучення, що є невід'ємною частиною Угоди.
1.1.1. Паритетність діючих договорів про вільну торгівлю.
Режим вільної торгівлі з вилученнями діє у відносинах України з Російською Федерацією та Узбекистаном. Предметом вилучень з режиму вільної торгівлі з боку Росії є кількісні обмеження на ввезення цукру білого.
З боку Узбекистану - кількісні обмеження на експорт кольорових та дорогоцінних металів, перлів та бурштину, сирої нафти, бавовноволокна та кількісні обмеження на імпорт лікарських засобів.
З боку України у відносинах з Узбекистаном діють вилучення предметом яких є кількісні обмеження експорту великої рогатої худоби та овець, шкір ВРХ, руд та брухту дорогоцінних та кольорових металів, брухт чорних металів.
Угода про вільну торгівлю з Латвією не розповсюджується на продукцію і товари з 1 по 24 групи за ТН ЗЕД.
Інші угоди про вільну торгівлю діють без вилучень.
Багатостороння Угода про створення зони вільної торгівлі від 15.04.94, підписана всіма країнами-учасницями СНД, ратифікована Молдовою, Казахстаном, Узбекистаном, Киргизстаном, Азербайджаном та Таджикистаном. Україна Угоду не ратифікувала.
1.2. Національний режим квотування і ліцензування у 1998 році.
Перелік товарів, експорт та імпорт яких у 1998 році підлягає квотуванню та ліцензуванню затверджено постановою КМ України від 05.01.98 р. N 7.
Перелік товарів, експорт яких підлягає квотуванню та ліцензуванню*:
------------------------------------------------------------------
Назва товару ¦ Код ТН ЗЕД
------------------------------------------+-----------------------
Бурштин ** ¦ 26.16
Руди і концентрати дорогоцінних металів ¦ 25.30 90000
Метали дорогоцінні в колоїдному стані; ¦ 28.43
сполуки неорганічні та органічні ¦
дорогоцінних металів, визначеного або ¦
невизначеного хімічного складу; амальгами ¦
дорогоцінних металів ¦
Алмази оброблені або необроблені, але ¦ 71.02
неоправлені і незакріплені ** ¦
Дорогоцінне каміння (крім алмазів) і ¦ 71.03
напівдорогоцінне каміння, оброблене або ¦
необроблене ** ¦
Срібло (включаючи срібло з гальванічним ¦ 71.06
покриттям золотом або платиною) ¦
необроблене, напівоброблене або у вигляді ¦
порошку ** ¦
Золото (золото з гальванічним покриттям ¦ 71.08
платиною) необроблене, напівоброблене або ¦
у вигляді порошку ** ¦
Платина необроблена, напівоброблена або у¦ 71.10
вигляді порошку ** ¦
Відходи та брухт дорогоцінних металів і ¦ 71.12
металів, оплакованих дорогоцінними ¦
металами ** ¦
Монети (тільки з дорогоцінних металів) **¦ 71.18
------------------------------------------------------------------
*) ліцензії видаються за погодженням з Мінфіном
**) експорт зазначених товарів безпосередньо Державною скарбницею Національного банку здійснюється без ліцензій.
Переліки товарів, експорт яких до країн-членів, відповідно, європейського Союзу, європейського об'єднання вугілля та металу та США підлягає квотуванню та ліцензуванню містять окремі категорії чорних металів і виробів з них; окремі види текстильних товарів, феросиликомарганець, магній необроблений та прокат плоский із заліза та нелегованої сталі.
Перелік товарів, імпорт яких підлягає ліцензуванню:
------------------------------------------------------------------
Назва товару ¦ Код ТН ЗЕД
--------------------------------+---------------------------------
Хімічні засоби захисту рослин* ¦38.08 (крім окремих партій імпо-
¦ртних засобів захисту та регуля-
¦торів росту рослин, які ввозять-
¦ся безоплатно виключно для дер-
¦жавних випробувань та демонстра-
¦ційних дослідів у науково-дос-
¦лідних установах Української
¦академії аграрних наук, МОЗ та
¦Мінагропрому)
Фармацевтичні препарати** ¦30.01, 30.03-30.06 (за винятком
¦ветеринарних препаратів, стомато-
¦логічного та шовного матеріалів
¦за кодами 30.06 10100,
¦30.06 10900, 30.06 40000)
Препарати косметичні та засоби ¦33.02-34.02 (за винятком емуль-
особистої гігієни** ¦гатора за кодом 34.02 11000)
Ветеринарні препарати*** ¦30.1 31000-30.02 90900
Платівки, стрічки та інші ¦85.24 (крім 85.24 21100,
носії для запису звуку або ¦85.24 22100, 85.24 23100,
аналогічних записів, записані, ¦85.24 23900, 85.24 90910 - ві-
включаючи матриці і форми для ¦деокасети для професійної відео-
виготовлення платівок, крім ¦апаратури формату ВЕТАСАМ SP,
виробів групи 37**** ¦U-МАТІС SP із записами програм
¦для ефірної трансляції)
------------------------------------------------------------------
*) за погодженням з Мінагропрому,
**) за погодженням з Держкоммедбіопрому,
***) за погодженням з Державним департаментом ветеринарної медицини Мінагропрому,
****) за погодженням з Державним агентством з авторських і суміжних прав при КМ України.
1.3. Особливості торгівлі окремими видами продукції і товарів
Згідно з діючим законодавством України реалізація спирта етилового, коньячного і плодового здійснюється державними підприємствами, уповноваженими на це КМ України при наявності спеціального дозволу (ліцензії).
Реалізація лікарських засобів та особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається КМ України також здійснюється на підставі ліцензій, що видається КМ України або спеціально уповноваженим ним органом виконавчої влади.
Підстава:
1. Закон України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" (481/95-ВР) від 19.12.95 р.
2. Положення про порядок надання державним підприємствам повноважень на експорт, імпорт та оптову торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим затверджено постановою КМ України від 30.07.96 р. N 850.
3. Закон України "Про внесення зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 23 грудня 1997 року N 775/97-ВР.
4. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про підприємництво" від 23 грудня 1997 року N 762/97-ВР.
Розділ II. Митні платежі і митний контроль
2.1. Оподаткування та порядок стягнення податків.
Згідно з законодавством України експорт товарів, в основному, звільнений від сплати мита, акцизів та ПДВ за умови здійснення розрахунків у іноземній валюті.
У відповідності з діючим законодавством підставою для переміщення через митний кордон України товарів, що імпортуються, є сплата наступних податків, якщо вказані податки стосуються даного товару згідно з чинним законодавством України:
- мито;
- акцизи;
- податок на додану вартість;
- митні збори за митне оформлення.
Об'єктом оподаткування при визначенні суми податку є митна вартість товарів, визначена у відповідності з установленим порядком. Таким чином, у системі застосування внутрішньодержавних податків Україна додержується принципу призначення, згідно з яким експорт товарів, в основному, звільняється від стягнення всіх видів податків і оподатковується імпорт товарів на митну територію держави. Зазначений принцип встановлений у зовнішньоторговельних відносинах між державами - членами СОТ.
Справляння, контроль за правильністю обчислення та своєчасністю сплати акцизного збору та податку на додану вартість при імпорті товарів покладено на органи Держмитслужби. Сплата податків здійснюється при митному оформленні товарів одночасно зі справлянням мита та митних зборів.
2.2. Мито.
Експортне мито в Україні діє на окремі товарні позиції - живу худобу та шкіряну сировину. Порядок справляння вивізного (експортного) мита при експорті живої худоби та шкіряної сировини суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності регулюється Законом України від 07.05.96 р. N 180/96-ВР "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.97 р. N 182 "Про порядок експорту живої худоби сільськогосподарськими товаровиробниками - юридичними особами без сплати вивізного (експортного) мита".
Імпорт товарів супроводжується стягненням мита. Ставки ввізного мита і перелік товарів, у відношенні до яких вони застосовуються, визначені "єдиним митним тарифом України" ( 4а-93, 4б-93, 4в-93 ) та змінами і доповненнями до нього.
Ставки ввізного мита встановлюються ї змінюються Законами ВР України.
Ставки ввізного мита, які слід використовувати у роботі, надані у підготовленому Держмитслужбою систематизованому зводі ставок ввізного мита (лист ДМК України від 30.08.96 р. N 11/2-6451) враховуючи наступні зміни і доповнення.
При ввезенні товарів з країн у відношеннях з якими діють угоди про вільну торгівлю, мито не стягується. Діючий порядок при цьому передбачає підтвердження походження товарів з наданням документів за встановленою формою.
Преференції з ввізного мита поширюються також на товари, походженням з митних територій країн СНД які поставляються в рамках Угоди про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав-учасниць СНД від 23 грудня 1993 року.
2.3. Акцизні збори.
Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 18-92 "Про акцизний збір" товари, що експортуються за умови розрахунків в іноземній валюті, звільняються від оподаткування акцизним збором.
Товари, які імпортуються в Україну, обкладаються акцизним збором згідно з чинним законодавством України. Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір та ставки цього збору встановлені:
1. Законом України від 06.02.96 р. N 30/96-ВР "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби".
2. Закон України від 12.06.97 р. N 339/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої".
3. Законом України від 24.05.96 р. N 216/96-ВР "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них".
4. Закон України від 23.12.97 р. N 767/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)".
Перелік підакцизних товарів наведений у додатку N 1.
Порядок обчислення і сплати податку визначений у наступних документах:
1. Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 18-92 "Про акцизний збір".
2. "Інструкція про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України", затверджена наказом ГДПІ від 31.05.94 N 44.
3. "Порядок справляння податку на добавлену вартість та акцизного збору у разі ввезення товарів на митну територію України", затверджений постановою КМ України від 27.01.97 р. N 66.
4. Інструктивний лист ДПА України від 13.01.97 р. N 16-1142/10-262 "Про податок на додану вартість і акцизний збір".
Ввезення на митну територію України підакцизних товарів вино-горілчаних та тютюнових виробів можливе за умови обов'язкового їх маркування. Зазначені товари повинні маркуватися спеціальною маркою, яка підтверджує легальність ввозу і право на реалізацію цих товарів на території України.
Підстава:
1. "Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджене постановою КМ України від 24.10.96 р. N 1284.
Маркірування спирту харчового, вино-горілчаних виробів, тютюну та тютюнових виробів при ввезенні на митну територію держави законодавчо введені також в Російській Федерації та інших країнах СНД.
2.4. Податок на додану вартість.
У міжнародній практиці існує два механізми справляння ПДВ в зовнішньоторговельних відносинах, які грунтуються на наступних принципах:
а) принцип призначення - товари оподатковуються за місцем їх споживання, тобто при споживанні у країні-імпортері.
б) принцип походження - товари оподатковуються за місцями їх виробництва, тобто стягнення податків в даному випадку відбувається при експорті товарів. Вадою принципа походження є відмінність між механізмами та рівнями оподаткування товарів, що імпортуються, та вітчизняних товарів, особливо якщо у країні походження при експорті застосовується інша ставка.
Застосування принципа походження тягне необхідність врегулювання питання "подвійного оподаткування зовнішньої торгівлі" у зовнішньоекономічних стосунках, що пов'язане з високим рівнем податкової координації між країнами та передбачає прийняття системи розподілу податків.
Застосування принципу призначення у механізмі оподаткування імпорту податком на додану вартість згідно з діючими у країнах СОТ домовленостями передбачає, що ставка податку на додану вартість не повинна перевищувати внутрішню при реалізації вітчизняних товарів.
Перевагою принципу призначення є можливість додержання та контролювання однакового рівня оподаткування на момент кінцевої реалізації по відношенню до імпортуємих та національних товарів.
Податок на додану вартість застосовується відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР.
Експорт товарів за межі митної території України законодавчо звільнений від ПДВ (податок обчислюється за нульовою ставкою).
Згідно із змінами до Закону введеними Законом України від 26.09.97 N 550/97-ВР до 1 січня 1999 року у разі експорту товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних операцій сума податку у зв'язку з придбанням товарів не збільшує податковий кредит, а відноситься до валових витрат платника податку.
Товари, які імпортуються в Україну, обкладаються податком на додану вартість згідно з чинним законодавством. Ставка податку на додану вартість встановлена Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР і становить 20% об'єкта оподаткування.
Згідно з встановленим порядком ПДВ не стягується митними органами при ввезенні товарів (послуг) з митної території Росії та Білорусії.
Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є митна вартість товарів, що імпортуються на територію України, з урахуванням сум мита та митних зборів, а по товарах на які законами України встановлено акцизний збір, - і сум акцизного збору.
До 1 січня 1999 року ввезення товарів критичного імпорту для вітчизняного виробництва (крім їх ввезення на умовах переробки давальницької сировини) здійснюється без сплати ПДВ.
Перелік товарів критичного імпорту визначений постановою КМ України від 07.10.97 N 1106 "Про перелік товарів критичного імпорту, ввезення яких здійснюється без сплати податку на додану вартість".
Порядок обчислення і сплати податку визначені Інструкцією про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України, затвердженою наказом ГДПІ від 31.05.94 N 44.
2.5. Митні збори за митне оформлення.
За митне оформлення товарів і транспортних засобів, а також товарів не для комерційних цілей, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, у міжнародних поштових відправленнях і вантажем при вартості товарів більш ніж 1000 дол.США стягуються митні збори у розмірі 0.2% митної вартості товарів, але не більш еквівалента 1000 дол.США.
Митні збори нараховуються по вантажній митній декларації і справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів за вантажною митною декларацією, з урахуванням положень "Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією", затвердженого наказом Держмитслужби України від 21.02.97 N 81.
Ставки митних зборів установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. N 65 "Про ставки митних зборів".
Всі митні платежі сплачуються у національній валюті України за курсом Національного банку на час сплати.
2.6. Реєстрація (облік) зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
Облік (реєстрація) окремих видів зовнішньоекономічних контрактів запроваджена згідно з постановою КМ України від 24.10.94 р. N 734 "Про лібералізацію експортних операцій" та Указу Президента України від 07.11.94 р. N 659/94 "Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні".
Порядок здійснення реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів) Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України та інструкції по заповненню свідоцтв затверджені наказом МЗЕЗторгу від 24.02.96 р. N 133-а (з наступними змінами і доповненнями).
Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів здійснюється відповідно до зазначеного Указу Президента, Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (327/95-ВР).
Діючими нормативними актами визначено конкретний перелік товарів та випадків, присутність яких у договорі (контракті) потребує обліку останніх у МЗЕЗторзі України:
- товари, експорт яких здійснюється відповідно до конкретних заходів з метою запобігання антидемпінгових процедур (перелік товарів наведений у додатку N 7 до наказу МЗЕЗторгу від 24.02.96 р. N 133-а та у таблиці 2.6.1.)
таблиця 2.6.1.
Перелік товарів, експорт яких здійснюється відповідно
до конкретних заходів з метою запобігання
антидемпінгових процедур
------------------------------------------------------------------
найменування продукції ¦ Код ТН ЗЕД
--------------------------------+---------------------------------
живі тварини ¦01.02, 01.04
уран ¦2844
аміак ¦2814
штучний корунд ¦2818 00 000
карбід кремнію ¦2849 20 000
карбамід ¦3102 10 010, 3102 10 900,
¦3102 10 100, 3102 10 910,
¦3102 10 990
нітрат амонію ¦3102 30 900
хлорід калію ¦3104 20 100, 3104 20 500,
¦3104 20 900
шкірсировина та шкіра ¦41.01, 41.04 (крім 41.04 10 100)
чавун переробний ¦72.01
ферросілікомарганець ¦7202 30 000, 7202 99.50
ферохром ¦7202 49 100, 7202 49 500
феросиліцій ¦7202.21.00, 7202.21.10,
¦7202.21.90
відходи та брухт чорних ¦
металів ¦7204
прокат плоский із заліза ¦7208.32.00
та нелегованої сталі ¦7208.33.00
шириною не менше 600 мм ¦7208.42.00
гарячекатаний, не ¦7208.43.00
плакований, без ¦
електролітичного або ¦
іншого покриття ¦
магній необроблений ¦8104 30 000, 8104 11 000,
¦8104 19 000
титанова губка ¦8108 10 501
------------------------------------------------------------------
- товари походженням з України, щодо яких міжнародними договорами передбачено добровільні обмеження експорту та на імпорт яких введені односторонні кількісні обмеження деякими державами і економічними угрупуваннями (перелік товарів наведений у додатках NN 6 і 8 до зазначеного наказу та у таблиці 2.6.2) в разі, коли експорт здійснюється до країн, в яких (або щодо яких) існують відповідні кількісні обмеження експорту товарів (перелік таких країн наводиться у додатку N 9 до наказу та у таблиці 2.6.3)
таблиця 2.6.2
Перелік товарів походженням з України, щодо яких
міжнародними договорами передбачено добровільні
обмеження експорту та на імпорт яких введені
односторонні кількісні обмеження (квотування,
контингенування, ліцензування) деякими державами,
економічними угрупуваннями, митними союзами
------------------------------------------------------------------
найменування продукції ¦ Код ТН ЗЕД
---------------------------+--------------------------------------
Текстильні вироби ¦5111, 5112, 5204 (крім 5204 20 000),
¦5205, 5206, 5208, 5210, 5211, 5212,
¦5306, 5308, 5311, 5508, 5509, 5510,
¦5512, 5513, 5514, 5515, 5516, 5607,
¦5802, 5803, 5807, 5811, 5905, 6101,
¦6102, 6103, 6104, 6105, 6106, 6107,
¦6108, 6109, 6110, 6112, 6113, 6114,
¦6115, 6117, 6201, 6202, 6203, 6204,
¦6205, 6206, 6210, 6211, 6301, 6302,
¦6303, 6304, 6305, 6307, 6308,
Напівфабрикати із заліза та¦
нелег.сталі ¦7207
Прокат плоский із заліза та¦7208
нелегов.сталі ¦
Прокат плоский із заліза та¦7209
нелегов.сталі ¦
Прокат плоский із заліза та¦7210
нелегов.сталі ¦
Прокат плоский із заліза та¦7211
нелегов.сталі ¦
Прокат плоский із заліза та¦7212
нелегов.сталі ¦
Прутки горячекатані у ¦
вільно змотаних ¦7213
Прутки ін. із заліза та ¦7214
нелегованої сталі ¦
Кутки фасонні та спеціальні¦7216
Прокат плоский з ¦
нержавіючої сталі ¦7219
Прутки з нержавіючої сталі,¦7221
горячекатані ¦
Прутки з нержавіючої сталі ¦
інші ¦7222
Сталь легована інша в ¦
зливках ¦7224
Прокат плоский з інших ¦
легованих сталей ¦7225
Прутки горячекатані з ¦
інших легованих ¦7227
Прутки з інших легованих ¦
сталей ¦7228
Конструкції шпунтові з ¦
чорних металів ¦7301
------------------------------------------------------------------
таблиця 2.6.3
Перелік країн, до яких експорт товарів
підлягає обліку-реєстрації в МЗЕЗторгу України
Країни-члени європейського Бельгія, Нідерланди, Люксембург,
Союзу Федеративна Республіка Німеччина,
Данія, Греція, Іспанія, Франція,
Об'єднане Королівство Великобританії
та Північної Ірландії, Ірландія,
Італія, Португалія
Нові країни-члени єС Австрія, Фінляндія, Швеція
Країни-члени Північно- Сполучені Штати Америки, Канада,
американської угоди про Мексіка
вільну торгівлю (НАФТА)
- контракти (договори), на підставі яких здійснюються операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносин, обліку (реєстрації) не підлягають за винятком випадків, коли контрактом передбачена реалізація готової продукції в країні виконавця або вивезення її до іншої країни;
- товари походженням з України, експорт яких здійснюється в рамках бартерних (товарообмінних) операцій, чи операцій з зустрічною торгівлею, в разі, якщо предметом експортної частини цих договорів є товари зазначені у додатках N 7 і N 8, та у додатку N 6 (в разі здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій з країнами, перелік яких наведений у табл. 2.6.3)
Діюча законодавчо-нормативна база у сфері обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів): Указ Президента України від 07.11.94 р. N 659/94 (ст.1) із змінами, внесеними Указом Президента України від 17.11.94 р. N 681/94; наказ МЗЕЗторгу від 24.02.96 р. N 133-а, спільний наказ МЗЕЗторгу та Мінпрому України від 08.07.96 р. N 368/127 "Про порядок здійснення обліку (реєстрації) договорів (контрактів) на експорт відходів та брухту чорних і кольорових металів", наказ МЗЕЗторгу від 23.12.96 р. N 797 "Про внесення змін і доповнень до наказу МЗЕЗторгу від 24.02.96 р. N 133-а", наказ МЗЕЗторгу від 28.03.96 р. N 174-а, наказ МЗЕЗторгу від 05.02.97 р. N 77, наказ МЗЕЗторгу від 29.01.97 р. N 25, наказ МЗЕЗторгу від 26.09.97 р. N 504, наказ МЗЕЗторгу від 15.12.97 р. N 651.
2.7. Митний контроль.
2.7.1. Визнання країни походження товарів у зовнішній торгівлі України з країнами СНД і Балтії.
У відношенні товарів, які походять з країн СНД і обертаються в рамках угод про вільну торгівлю між цими державами, застосовуються Правила визначення країни походження товарів, затверджені Рішенням Ради глав урядів СНД від 24.09.93. Підтвердженням походження товару є подання митним органам країни призначення декларації-сертифікату (сертифікат форми СТ-1) про походження товару, виданого уповноваженим органом країни походження товару.
Непредставлення належно оформленого сертифіката або відомостей про походження не є підставою для непропуску вантажу на митну територію України. Пільги по стягненню податків у цьому разі не надаються.
В Україні походження товарів як з країн СНД, так і Балтії може визначатися на підставі маркування, товаросупровідних та інших документів, які свідчать про походження товарів. У випадках ввезення товарів з наданням пільг, передбачених двосторонніми угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з країнами СНД та Балтії, для визначення країни походження застосовуються положення відповідної угоди про вільну торгівлю. При цьому пред'явлення сертифіката форми СТ-1 (для країн СНД) чи сертифіката EUR.1 (для країн Балтії) потребується у відповідності до вимог міжнародної угоди про вільну торгівлю.
Підстава:
Доручення КМ України від 23.02.98 р. за N 19534/45.
Підтвердженням походження товару у разі його ввезення на митну територію України в рамках Загальної системи преференцій є сертифікат походження за формою А.
Підстава:
Угода про Правила визначення походження товарів країн, що розвиваються при наданні тарифних преференцій у рамках Загальної системи преференцій від 12.04.96 р.
Верифікація (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України здійснюється виключно Державною митною службою України. Сертифікати видаються та засвідчуються ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами. Перевірка сертифікатів про походження товарів з України провадиться митними органами а posteriori за зверненням митних адміністрацій зарубіжних країн.
Підстава:
1. Постанова КМ України від 30.07.96 р. N 846 "Про верифікацію сертифікатів про походження товарів з України";
2. Положення про проведення митними органами верифікації сертифікатів про походження товарів з України (затверджене наказом Держмитслужби від 01.04.97 р. N 143).
2.7.2. Основні митні документи і підтвердження.
Основними документами і підтвердженнями, контроль за якими при митному оформленні експортно-імпортних операцій покладено на митні органи України, є наступні:
1. Вантажна митна декларація.
Основний документ при митному оформленні товарів.
Підстава:
1. Митний кодекс України (1970-12).
2. Наказ Держмиткому України від 30.12.91 р. N 7.
3. Постанова КМ України від 09.06.97 р. N 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію".
2. Книжка МДП (при TIR-перевезеннях).
Підстава:
Конвенція МДП 1975 року.
3. Документ про сплату ПДВ, акцизів і мита.
До заповненої декларації повинен додаватися екземпляр платіжного доручення з відміткою банку про прийняття до сплати, що підтверджує здійснення проплати, обов'язкової при імпорті товарів.
Підстава:
1. Наказ ДМС України від 21.02.97 р. N 81 (митні збори).
2. Наказ ДМК України від 31.05.93 р. N 132 (мито).
3. Лист ДМК України від 27.06.96 р. N 11/3-4429 (акциз, ПДВ).
4. Декларація про валютні цінності, що знаходяться на рахунках в іноземних банках, підтверджена регіональним управлінням Національного банку України та органами податкової інспекції.
Підстава:
1. Указ Президента України від 18.06.94 р. N 319/94.
5. Вантажні і товаросупровідні документи.
(коносамент, міжнародна товарно-транспортна накладна про перевезення міжнародним автотранспортом, міжнародна авіаційна накладна, залізнична накладна та інші).
Підстава:
Митний кодекс України ( 1970-12 ).
6. Сертифікат походження товару.
При ввезенні товару на митну територію України сертифікат про походження товару обов'язково подається при наданні пільг, передбачених двосторонніми угодами про вільну торгівлю, укладеними з країнами СНД та Балтії.
Довідка. Походження товарів з Російської Федерації, Республіки Бєларусь, Туркменистану по не підакцизним товарам може визначатись на основі товаросупровідних документів та маркування. При цьому, у разі неможливості визначення походження по представленим документам та маркуванню, застосовується сертифікат СТ-1.
Сертифікат про походження товару також подається:
- на товари, завезення яких з даної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) або іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
- якщо це передбачено міжнародними угодами, в яких Україна бере участь, а також законодавством України в галузі охорони природи, здоров'я населення, захисту прав українських споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;
- у випадках, коли в документах відсутні відомості про походження товарів.
Сертифікати про походження товарів з України видаються та засвідчуються ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами. Ці сертифікати подаються митним органам України у разі надання митних пільг, умовою для застосування яких є підтвердження українського походження товару.
7. Сертифікат відповідності для товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації при ввезенні в Україну, а також при їх вивозі до країн СНД і Балтії, які ввели цю вимогу до визначеної номенклатури товарів.
8. Картка реєстрації контракту. Видається МЗЕЗторгом України і територіальними управліннями зовнішньоекономічних зв'язків. Номенклатура товарів, при експорті яких реєстрація контрактів є обов'язковою, визначається МЗЕЗторгом України.
Розділ III. Умови здійснення розрахунків
3.1. Нормативно-законодавча база для здійснення міждержавних розрахунків.
В розрахунках з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності країн СНГ і Балтії використовується іноземна валюта або українська гривня. Правові підстави для використання української грошової одиниці як засобу платежу викладені в інструктивному листі Національного банку України та Кабінету Міністрів України від 26.04.93 р. N 19029/730, N 100146 а також у інструктивних листах НБУ та КМ України від 01.08.96 р. N 13-109/1189-4265 та від 06.08.96 р. N 63-2093/98, інструктивному листі НБУ від 27.08.96 р. N 13-120/1336 "Про розрахунки у російських рублях при здійсненні ЗЕД".
Україна, а також Російська Федерація, Казахстан, Молдова, Киргизстан, Узбекистан приєдналися до VIII статті Статуту МВФ, чим фактично ввели в дію режим конвертованості своїх національних валют за поточними (експортно-імпортними) операціями.
Соціальнозначимі платежі на основі двосторонніх домовленостей здійснюються з Російською Федерацією, Білоруссю, Молдовою, Казахстаном, Туркменистаном, Литвою, Азербайджаном, Вірменією та Узбекистаном.
Валюта платежу, в якій суб'єкти господарської діяльності України можуть здійснювати розрахунки з контрагентами з країн СНД та Балтії, обумовлена в діючих міжбанківських угодах:
------------------------------------------------------------------
Країна та назва відповідної¦Національна валюта¦ Валюта платежів
міжбанківської угоди ¦ країни ¦
---------------------------+------------------+-------------------
1 ¦ 2 ¦ 3
------------------------------------------------------------------
Країни СНД
------------------------------------------------------------------
Азербайджанська Республіка ¦ ¦- національні
(Угода про організацію ¦азербайджанський ¦валюти,
міжбанківських розрахунків ¦ ¦- вільноконвертова-
між Національним банком ¦ ¦ні валюти третіх
України і Національним ¦ манат ¦країн відповідно
банком Азербайджанської ¦ ¦до чинного законо-
Республіки від 21.02.94 р.)¦ ¦давства кожної
¦ ¦держави
Республіка Білорусь ¦ ¦- національні
(Угода про організацію ¦ білоруський ¦валюти,
розрахунків між ¦ ¦- вільноконвертова-
Національним банком ¦ рубль ¦ні валюти третіх
України і Національним ¦ ¦країн відповідно
банком Республіки Білорусь ¦ ¦до чинного законо-
від 14.02.95 р.) ¦ ¦давства кожної
¦ ¦держави
Республіка Вірменія ¦ ¦- національні
(Угода між Національним ¦ вірменський ¦валюти,
банком України і ¦ ¦- вільноконвертова-
Центральним банком ¦ драм ¦ні валюти третіх
Республіка Вірменія про ¦ ¦країн відповідно
організацію розрахунків ¦ ¦до чинного законо-
від 23.09.94 р.) ¦ ¦давства кожної
¦ ¦держави
Республіка Грузія ¦ ¦- національні
(Угода про організацію ¦ грузинський ¦валюти,
розрахунків між ¦ ¦- вільноконвертова-
Національним банком ¦ ларі ¦ні валюти третіх
України і Національним ¦ ¦країн відповідно
банком Республіки Грузії ¦ ¦до чинного законо-
від 09.01.95 р. ( 268_002 )¦ ¦давства кожної
¦ ¦держави
Республіка Казахстан ¦ ¦- національні
(Угода між Національним ¦ ¦валюти відповідно
банком України і ¦ казахський ¦до чинного законо-
Національним банком ¦ ¦давства кожної
Казахстану про організацію ¦ теньге ¦держави,
розрахунків від 20.01.94 ¦ ¦- вільноконверто-
р.) ¦ ¦вані валюти третіх
¦ ¦країн,
¦ ¦- валюта контракту
Киргизська Республіка ¦ ¦- національні
(Угода між Національним ¦ киргизький ¦валюти,
банком України і ¦ ¦- вільноконвертова-
Національним банком ¦ сом ¦ні валюти третіх
Киргизії про організацію ¦ ¦країн відповідно
розрахунків від 06.03.95 ¦ ¦до чинного законо-
р.) ¦ ¦давства кожної
¦ ¦держави
Республіка Молдова ¦ ¦- національні
(Угода про організацію ¦ молдавський ¦валюти відповідно
розрахунків між ¦ ¦до чинного законо-
Національним банком ¦ лей ¦давства кожної
України і Національним ¦ ¦держави
банком Молдови від ¦ ¦
22.02.94 р.) ¦ ¦
Російська Федерація ¦ ¦- національні
(Угода між Національним ¦ ¦валюти
банком України і ¦ російський ¦
Центральним банком ¦ ¦
Російської Федерації про ¦ рубль ¦
організацію розрахунків і ¦ ¦
платежів від 03.10.92 р.) ¦ ¦
Республіка Таджикистан ¦ ¦- російські рублі,
(Угода між Урядами та ¦ таджицький ¦- національні
Національними банками ¦ ¦валюти
України і Таджикистану від ¦ рубль ¦
20.04.93 р.) ¦ ¦
Республіка Туркменистан ¦ ¦- не обумовлено, у
(Угода між Національним ¦ туркменський ¦тому числі у наці-
банком України і ¦ ¦ональних валютах
Національним банком ¦ манат ¦
Туркменистану про ¦ ¦
організацію міжбанківських ¦ ¦
розрахунків від 11.01.94 ¦ ¦
р.) ¦ ¦
Республіка Узбекистан ¦ ¦- національні
(Угода між Урядом і ¦ узбецький ¦валюти відповідно
Національними банком ¦ ¦до чинного законо-
України та Урядом і ¦ сум ¦давства
Національним банком ¦ ¦
Республіки Узбекистан від ¦ ¦
06.09.94 р.) ¦ ¦
------------------------------------------------------------------
Країни Балтії
------------------------------------------------------------------
Естонська Республіка ¦ ¦- національні
(Угода між Національним ¦ естонська ¦валюти,
банком України і Банком ¦ ¦- вільноконвертова-
Естонії) ¦ крона ¦ні валюти третіх
¦ ¦країн відповідно
¦ ¦до чинного законо-
¦ ¦давства кожної
¦ ¦держави
Латвійська Республіка ¦ ¦- національні
(Угода про організацію ¦ латвійський ¦валюти,
розрахунків між Банком ¦ ¦- вільноконвертова-
Латвії і Національним ¦ лат ¦ні валюти третіх
банком України від ¦ ¦країн відповідно
04.12.96 р.) ¦ ¦до чинного законо-
¦ ¦давства кожної
¦ ¦держави
Литовська Республіка ¦ ¦- національні
(Угода про організацію ¦ литовський ¦валюти,
розрахунків між ¦ ¦- вільноконвертова-
Національним банком ¦ літ ¦ні валюти третіх
України і Банком Литви від ¦ ¦країн відповідно
05.06.96 р.) ¦ ¦до чинного законо-
¦ ¦давства кожної
¦ ¦держави
------------------------------------------------------------------
3.2. Діючі вимоги до порядку проведення розрахунків та санкції, які застосовуються до суб'єктів ЗЕД при їх порушенні.
У відповідності з спільною постановою КМ України та НБ України від 14.04.97 р. N 335 вимогу щодо попередньої оплати за зовнішньоекономічним договором (контрактом) відповідно до постанови КМ України від 09.08.93 р. N 609 скасовано.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" N 185/94-ВР від 23.09.94 р. "Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності, з моменту підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності". Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Порушення резидентами зазначених термінів тягне за собою стягнення пені у розмірі 0.3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) за кожний день прострочення у іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України.
Перевищення терміну (90 днів) ввезення товарів, що імпортуються за бартерним договором потребує висновку МЗЕЗторгу щодо можливості подовження терміну виконання бартерного контракту. Порушення строків ввезення товарів тягне за собою стягнення пені у розмірі 0.3 відсотка від вартості неодержаних товарів. Застосування штрафних санкцій покладено на органи Державної податкової Адміністрації.
Перевищення терміну (90 днів) ввезення продукції при операціях з давальницькою сировиною також тягне за собою застосування штрафних санкцій стягнення пені у розмірі 0.3 відсотка від митної вартості давальницької сировини.
Підстава:
1. Указ Президента України від 27.01.95 р. N 84/95
2. Указ Президента України від 26.07.95 р. N 660/95
3. Указ Президента України від 19.12.95 р. N 1163/95
4. Постанова КМ України від 30.08.95 р. N 699
5. Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.95 р. N 327/95-ВР
6. Наказ Мінфіну від 13.02.96 р. N 26 "Про затвердження Положення про порядок видачі, обліку, погашення та відстрочення оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах"
7. Наказ МЗЕЗ від 25.09.95 р. N 54 "Про порядок видачі разового індивідуального дозволу (ліцензії) на перевищення установлених термінів ввезення товарів (виконання роьіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами"
Підготовку висновків щодо обгрунтованості перевищення термінів повернення виручки в іноземній валюті за зовнішньоекономічними договорами консигнації покладено на МЗЕЗторг України.
Для надання висновків щодо обгрунтування перевищення термінів повернення валютної виручки по договорам консигнацій суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України (консигнант), що є стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), подає до МЗЕЗторгу (при вартості договору (контракту) вище 500000 дол.США), до Міністерства торгівлі, зовнішньоекономічних зв'язків та захисту прав споживачів АР Крим, обласні, Київське та Севастопільське міські управління ЗЕЗ (в залежності від вартості договору (контракту) на загальних підставах наступні документи:
- лист-звернення з обгрунтуванням причин перевищення термінів повернення валютної виручки;
- копію контракту, завірену у встановленому порядку;
- копії документів, що посвідчують стан виконання контракту на дату звернення до МЗЕЗторгу (копії вантажних митних декларацій, довідку консигнатора щодо залишків товарів на складах на зазначену дату, довідку банка щодо надходження платежів);
- документи, які підтверджують обгрунтованість причин затримки розрахунків по договору (контракту).
У разі необхідності МЗЕЗторг, Міністерство торгівлі, зовнішньоекономічних зв'язків та захисту прав споживачів Автономної Республіки Крим, обласні, Київське та Севастопільське міські управління ЗЕЗ можуть вимагати інші документи.
Підстава:
1. Постанова КМ України від 28.12.94 р. N 882 "Про Порядок віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення";
2. Порядок надання висновків щодо обгрунтованості перевищення термінів повернення виручки в іноземній валюті за договорами консигнації (зі змінами, внесеними наказом МЗЕЗторгу України від 19.03.97 р. N 146 затверджений наказом МЗЕЗторгу від 09.10.95 р. N 81;
3. Наказ МЗЕЗторгу від 19.03.97 р. N 146 "Про внесення змін та доповнень до наказу МЗЕЗторгу від 09.10.95 р. N 81".
Розділ IV. Умови запровадження індикативних цін у сфері
зовнішньоекономічної діяльності та визначення
мінімальної митної вартості окремих товарів
4.1. Запровадження індикативних цін на окремі види товарів.
У відповідності з діючим порядком МЗЕЗторг запроваджує індикативні ціни на товари:
щодо експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгові розслідування чи процедури;
щодо яких застосовуються спеціальні імпортні процедури відповідно до ст. 19 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 );
щодо експорту яких встановлено режим квотування та/або ліцензування;
щодо експорту яких встановлені спеціальні режими;
експорт яких здійснюється у порядку, передбаченому ст. 20 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";
в інших випадках на виконання міжнародних зобов'язань України.
Індикативні ціни, затверджені МЗЕЗторгом згідно з положеннями ст. 2 Указу Президента України от 10.02.96 р. N 124/96 і п.5 Положення про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого зазначеним Указом Президента України, є обов'язковими для використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності при укладенні та здійсненні всіх видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
Підстава:
1. Указ Президента України "Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" від 10.02.96 р. N 124/96;
2. Положення про Методику формування та використання індикативних цін, яке затверджене наказом МЗЕЗторгу від 08.08.96 р. N 506;
3. Наказ МЗЕЗторгу від 08.08.96 р. N 507.
4.2. Діючий порядок встановлення мінімальної митної вартості при імпорті окремих видів товарів.
Законодавством України з метою вдосконалення справляння ПДВ передбачено визначення мінімальної вартості та індикативних цін при імпорті наступних видів товарів:
- тютюнових виробів
- автомобілів
- лікеро-горілчаних виробів та пива
- теле- відеотехніки та мікрохвильових печей
Підстава:
1. Постанова КМ України від 18.11.96 р. N 1408 "Про встановлення індикативних цін на імпортні тютюнові вироби, що застосовуються при обчисленні розмірів сплати податку на добавлену вартість";
2. Постанова КМ України від 24.10.96 р. N 1282 "Про мінімальну митну вартість імпортних автомобілів та шин до них" (із змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 27.01.97 р. N 64);
3. Постанова КМ України від 02.12.96 р. N 1433 "Про встановлення мінімальної митної вартості на імпортні лікеро-горілчані вироби та пиво";
4. Постанова КМ України від 26.05.97 р. N 502 "Про встановлення мінімальної митної вартості на деякі товари, що підлягають обкладенню акцизним збором".
Розділ V. Умови поставок товарів і порядок розв'язання
господарських спорів
5.1. Встановлений порядок поставок товарів між господарюючими суб'єктами країн СНД.
Умови поставок регулюються багатосторонньою Угодою "Про загальні умови поставок товарів між організаціями держав-учасниць СНД", укладеною 20 березня 1992 р. у Києві і підписаною всіма країнами СНД, крім Азербайджану та Грузії. Азербайджан приєднався до Угоди 26 березня 1994 р.
Угодою визначено, що договір (контракт) є єдиним документом, що визначає права і обов'язки сторін при поставках усіх видів товарів. Підприємства вільні у виборі предмету договору, за винятком випадків поставок товарів за міждержавними угодами. Договори можуть бути прямими (між постачальником і покупцем) або укладатись за допомогою посередницьких фірм і організацій. Угода регулює питання вирішення справ, що випливають з договірних відносин між господарюючими суб'єктами, а також виконання рішень по них.
У договорі обов'язково визначається предмет контракту, номенклатура (асортимент), кількість і якість товарів, ціна, загальна сума контракту, умови, терміни поставки, умови і форми розрахунків, валюта платежів, відвантажувальні і платіжні реквізити, фінансові відомості та юридичні адреси учасників, терміни надходження валютної виручки, заходи, що передбачають фінансову відповідальність за порушення умов договору, порядок сплати сторонами різних зборів, пов'язаних із виконанням зовнішньоторговельної операції. При відсутності цих умов договір вважається неукладеним. Договір підписується керівником суб'єкту господарювання або уповноваженими ним особами, скріплюється печаткою. Відповідальність за виконання договорів несуть суб'єкти, що їх уклали. Договори укладаються шляхом складання одного документа, що підписується сторонами, або шляхом прийняття постачальником замовлення покупця до виконання, якщо у замовленні містяться всі умови, необхідні для поставки товару.
Договірні відносини сторін можуть бути встановлені також шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами або передані факсом. В цьому випадку кожна із сторін повинна мати докази, що підтверджують направлення (передачу) іншій стороні відповідних пропозицій і відповідей на них.
Зміни, розірвання або продовження терміну дії договору оформлюються додатковою угодою сторін.
Сторона, що отримала проект договору, у 20-ти денний термін підписує його і один екземпляр повертає іншій стороні. Якщо у неї є заперечення по наданому проекту, договір підписується з протоколом розбіжностей, про що в обов'язковому порядку робиться відмітка у договорі. При відсутності такої відмітки заперечення не мають юридичної сили.
Сторона, що отримала договір з протоколом розбіжностей, у 20-денний термін розглядає їх, включає в договір всі прийняті пропозиції іншої сторони, а неприйнятні умови в той же термін передає органу, що розв'язує господарські суперечки за місцем знаходження постачальника.
Якщо спори, що виникли, не будуть передані до розгляду органу, що розв'язує господарські суперечки у 20-ти денний термін з моменту їх отримання, то договір вступає в силу в редакції сторони, що направила протокол розбіжностей.
Одностороння відмова від виконання договору (повністю або частково) допускається:
- при поставці неякісного або нестандартного товару або товару з відхиленням від технічних умов або зразків;
- при оголошенні однієї з сторін неспроможною або банкрутом;
- при завищенні постачальником цін на товари без попереднього узгодження з покупцем.
У випадку розірвання договору на вказаних підставах, зацікавлена сторона повинна попереджати про це іншу сторону не пізніше, ніж за місяць. Покупець має право також відмовитись (повністю або частково) від передбаченого договором товару за умови повного відшкодування постачальнику збитків, що при цьому виникають.
5.2. Розв'язання спорів між господарюючими суб'єктами країн СНД у державному арбітражі.
Порядок розв'язання господарчих спорів між підприємствами країн СНД встановлений Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарчої діяльності від 20.03.92 р. Угода вступила у дію 19.12.92 р. та станом на 01.01.98 р. діє для України, Росії, Білорусі, Узбекистану, Киргизстану, Казахстану, Вірменії, Таджикистану та Азербайджану. Угода регулює питання вирішення справ, що випливають з договірних відносин між господарюючими суб'єктами, а також виконання рішень по них. Угода визначає, також, порядок подання позовів, у тому числі промисловими підприємствами країн СНД одне одному, зокрема, по поверненню грошових боргів.
Спори про укладання договорів поставки товарів за міждержавними угодами розглядаються арбітражними (господарчими) судами держав-учасниць СНД за місцем знаходження підприємств-постачальників. Спори про зміни і розірвання договорів поставки розглядаються арбітражними (господарчими) судами незалежно від підстави укладання договору за місцем знаходження постачальників (виробників).
Сплата неустойки (штрафу, пені) і відшкодування збитків, спричинених невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором.
Господарюючі суб'єкти кожної держави мають на території інших держав право безперешкодно звертатись до Арбітражних Судів та інших органів (компетентні суди), можуть виступати в них, порушувати клопотання, подавати позови та здійснювати інші процесуальні дії.
Рішення, винесені компетентними судами однієї держави, підлягають виконанню на території інших держав. Рішення, винесені компетентним судом однієї держави в частині перетворення стягнення на майно відповідача, підлягає виконанню на території іншої держави органами, призначеними судом або визначеними законодавством цієї держави.
5.3. Розв'язання спорів у Міжнародному комерційному арбітражі.
Правовідносини, що виникають за міжнародними договорами купівлі-продажу товарів та вимоги до цих договорів у міжнародній торгівлі встановлюються згідно з правилами та розробленими уніфікованими нормами і положеннями, що визнаються у більшості країн світу. Згадані правила виходять з визнання міжнародного комерційного арбітражу (третейського суду), як дієвого засобу для комплексного вирішення спорів у сфері міжнародної торгівлі у тому числі й спорів між господарюючими суб'єктами країн СНД. Ефективність та дієвість комерційного арбітражу у вирішенні спорів між країнами СНД пояснюється вичерпною правовою визначеністю наслідків встановлення договірних відносин та обов'язками, прийнятими на себе країнами, що приєдналися до інституту Міжнародного комерційного арбітражу.
Довідка. До Конвенції ООН про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958 р.) приєдналися: Україна (1960 р.), Російська Федерація, правонаступник по відношенню до членства СРСР з 1991 р.), Білорусь (1960 р.), Латвія (1992 р.), Естонія (1993 р.), Грузія (1994 р.), Казахстан (1995 р.), та Узбекистан (1996 р.).
Згідно з Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24.02.94 р. N 4002-12 Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України є самостійною постійно діючою арбітражною установою. Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж" розроблений саме на підставі моделі типового закону, прийнятого Комісією ООН по праву міжнародної торгівлі і схваленого Генеральною Асамблеєю ООН для можливого використання державами, що забезпечує інтеграцію України у світове господарство.
З метою передання спорів по договору (контракту) до Міжнародного комерційного арбітражу, Сторони міжнародного договору повинні укласти арбітражну угоду, яка може бути укладена у формі окремої угоди, або у вигляді арбітражного застереження у контракті. У відповідності з наказом МЗЕЗторгу від 28.11.96 р. N 773 у розділі контракту про арбітраж вказується місце арбітражного суду, повна його назва, країна та матеріальне право, яке застосовуватиметься при розгляді спорів та обумовлені випадки, за яких сторони можуть звертатися до суду. Міжнародний комерційний арбітражний суд (МКАС) при ТПП України рекомендує арбітражне застереження у наступній редакції:
"Любой спор, возникающий по настоящему договору, или в связи с ним, подлежит передаче на рассмотрение и окончательное разрешение в Международный коммерческий арбитражный суд при Торгово-промышленной палате Украины.
Стороны согласны с тем, что в процессе рассмотрения и разрешения спора будет применяться регламент Международного коммерческого арбитражного суда при Торгово-промышленной палате Украины."
МКАС при ТПП України рекомендує, також, визначати матеріальне право, яким будуть регулюватися відносини за контрактом. За згодою сторін, до арбітражного застереження слід додати наступне положення: "Правом, регулирующим настоящий договор, является материальное право Украины."
Сторони повноважні оговорити, також, число арбітрів у арбітражному суді та мову арбітражного розгляду.
МКАС при ТПП України здійснює свою діяльність згідно з Регламентом МКАС при ТПП України, затвердженим Рішенням Президії ТПП України від 25.08.94 р., протокол N 107(3). Зазначений Регламент містить наступні стадії арбітражного судочинства:
- порушення арбітражного судочинства за справою;
- підготовка до арбітражного розгляду справи;
- розгляд справи;
- винесення арбітражного рішення і припинення розгляду справи;
- оскарження арбітражного рішення.
Арбітражні збори і витрати, пов'язані з розглядом справ у МКАС при ТПП України регламентовані Положенням про арбітражні збори і витрати (Додаток до Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України із змінами і доповненнями, внесеними Рішенням Президії ТПП України від 18.04.95 р., Протокол N 115(4).
Арбітражний збір визначається в залежності від ціни позову згідно з ставками:
------------------------------------------------------------------
сума позову у дол.США¦ арбітражний збір в дол.США
----------------------+-------------------------------------------
до 50000 ¦6% від суми позова, але не менше 600
від 50000 до 100000 ¦3000 + 4% від суми позова більше 50000
від 100001 до 200000 ¦5000 + 3% від суми позова більше 100000
від 200001 до 500000 ¦8000 + 2% від суми позова більше 200000
від 500001 до 1000000 ¦14000 + 1% від суми позова більше 500000
від 1000001 до 5000000¦19000 + 0.5% від суми позова більше 1000000
більше 5000001 ¦39000 + 0.3% від суми позова більше 5000000
------------------------------------------------------------------
5.4. Рекомендації господарюючим суб'єктам.
5.4.1. Рекомендації по тексту договорів та порядку їх укладання
1. Форма зовнішньоекономічного договору (контракту) повинна відповідати Положенню про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому наказом МЗЕЗторгу України від 05.10.95 р. N 75.
2. Договір (контракт) укладається у відповідності з положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ), інших законодавчих актів у сфері зовнішньоекономічної діяльності та міжнародних договорів України.
3. Умови поставки товарів (надання послуг), визначення обов'язків контрагентів щодо поставок товарів, встановлення моменту переходу ризиків від однієї сторони до іншої у контракті указується у відповідності та з використанням термінології "Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" у редакції 1990 року.
4. При визначенні умов платежів необхідно прийняти до уваги, що вимоги до відповідних положень договорів (контрактів) надані у спільній постанові КМ та НБ України від 21.06.95 р. N 444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті".
5. Всі договори (контракти) на експорт з України чорних металів (72-73 група ТН ЗЕД) згідно з наказом МЗЕЗторгу від 29.11.96 р. N 774 "Про заходи щодо недопущення вжиття антидемпінгових заходів відповідними державними органами іноземних держав щодо експорту з України чорних металів" повинні мати розділ "Антидемпінгові застереження", або відповідну статтю договору. Положення щодо антидемпінгових застережень у договорі (контракті) МЗЕЗторг рекомендує складати у наступній редакції:
"Покупатель принимает на себя полную ответственность за соблюдение антидемпингових норм. правил и процедур на своем национальном рынке и рынках дальнейшей реализации предмета контракта, обязуется не проводить операции на этих рынках по ценам, которые являются демпинговыми согласно с законодательством и международными договорами соответствующей страны и быть единым ответчиком по всем возможным антидемпинговым искам и претензиям".
6. При складанні розділу щодо форс-мажорних обставин, особливо бартерних договорів, необхідно враховувати, що відповідно до статті 79 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (м.Відень, 1980 рік) сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого з своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було викликано перепоною поза її контролем. Зазначена Конвенція набула чинності для України 01.02.91 р. Підтвердженням дії форс-мажорних обставин є довідка ТПП країни, на території якої відбулися ці обставини (підстава: наказ МЗЕЗторгу від 05.10.95 р. N 75).
5.4.2. Державний арбітраж.
1. Станом на 1 березня 1997 року Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарчої діяльності діє для України, Росії, Білорусі, Узбекистану, Киргизстану, Казахстану, Вірменії та Таджикистану.
2. Якщо при розгляді справи в іншій країні СНД порушено визначений угодою порядок розгляду суперечки, слід звернутись до суду загальної компетенції цієї країни.
3. У випадку, коли компетентний суд країни СНД відмовляється розглядати позов, необхідно звернутись до суду загальної компетенції цієї країни.
4. Якщо комерційний банк іншої країни відмовляється виконати рішення українського або національного суду, слід звернутись до суду загальної компетенції цієї країни.
5. У випадку, коли у боржника немає грошей на рахунку, можна взяти наказ про перетворення стягнення на його майно і передати його безпосередньому судовому виконавцю за місцем знаходження боржника.
6. У максимально можливих випадках передбачати у договорах розгляд спірних питань в арбітражних судах України.
Цивільним законодавством практично в усіх країнах надається можливість звернення іноземних і фізичних осіб до судів загальної компетенції зі скаргою на будь-яку юридичну чи фізичну особу, що знаходиться під юрисдикцією даної держави. При цьому повинні бути витримані принаймні чотири вимоги:
- перше, позовне клопотання повинно бути направлене до суду тільки через міністерства юстиції обох держав;
- друге, мито повинно бути сплаченим у національній валюті, а позов оформлений у відповідності з діючим у даній країні законодавством;
- третє, між країною позивача і країною відповідача повинна діяти міжурядова угода про взаєморозрахунки, що передбачає конвертацію однієї національної валюти в іншу, в тому числі при примусовому стягненні;
- четверте, між обома державами повинна бути укладена угода про взаємне визнання судових рішень.
Довідка. Україна не приєднується до Угоди про порядок взаємного виконання рішень арбітражних, господарчих та економічних судів на територіях держав-учасниць Співдружності, проект якої підготовлений для розгляду органами МЕК ЕС. На розгляд Верховної Ради України подано проект Закону України "Про визнання в Україні рішень іноземних судів і арбітражів", яким передбачено введення порядку виконання рішень, відповідно Конвенції ООН, підписаної Україною 29.12.58 р., і Угоді про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарчої діяльності від 20.03.92 р.
5.4.3. Міжнародний комерційний арбітраж.
1. При укладанні договорів з господарюючими суб'єктами Росії, Білорусі, Латвії, Естонії, Грузії, Казахстану та Узбекистану, які приєдналися до Конвенції ООН про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень від 1958 р., передбачати вирішення спорів у Міжнародному комерційному арбітражі.
2. При укладанні договору, за можливістю, місто розгляду спорів по договору, або у зв'язку з договором, намагатися визначати МКАС при ТПП України.
3. Обов'язково використовувати у положенні контракту про арбітраж арбітражне застереження у редакції, що її рекомендує МКАС при ТПП України (п.8.3).
4. Намагатися вносити у текст арбітражного застереження посилання на матеріальне право України для регулювання відносин за договором (п.8.3).
5. Наведені у п.8.3 розміри суми арбітражного збору сплачуються при розгляді справи у Арбітражному суді у складі трьох арбітрів, у випадку розгляду справи особисто одним арбітром, сума арбітражного збору зменшується на 30%.
Розділ VI. Умови співробітництва в
рамках виробничої кооперації
23 грудня 1993 р. у м.Ашгабаті і 15 квітня 1994 р. у м.Москві на засіданні Ради глав урядів підписана Угода про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав-учасниць СНД і Протокол про механізм її реалізації, які передбачають дієві заходи по забезпеченню державної підтримки здійсненню і розвитку кооперації між підприємствами всіх форм власності, галузевими і міжгалузевими комплексами на основі їх прямих виробничих зв'язків, а також у рамках фінансово-промислових груп і транснаціональних виробничих об'єднань, спільних підприємств.
Угодою передбачається незастосування ввізних і вивізних мит, податків, акцизів і кількісних обмежень по відношенню до товарів, які поставляються по кооперації, крім готової продукції, у рамках митних режимів переробки, а також ряд інших заходів, по стимулюванню розвитку виробничої кооперації між підприємствами і галузями у межах Співдружності.
Повідомлення до депозитарію про виконання внутрішньодержавних процедур щодо введення Угоди у дію надійшли від Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Росії, України, Молдови та Киргизстану. Угода набула чинності з 10.05.95 р.
Україною Угода введена в дію постановою КМ України від 18.05.94 р. N 323 "Про затвердження Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав-учасниць СНД" (з урахуванням змін, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 28.10.94 р. N 740, від 08.12.95 р. N 989 та від 11.06.96 р. N 634). Положення доведене до митниць інструктивним листом Держмиткому від 16.06.94 р. N 11/3-1164.
Порядок переміщення через митний кордон України продукції і товарів, що поставляються за виробничою кооперацію запроваджений "Положенням про порядок переміщення через митний кордон України та обліку товарів, що поставляються згідно з міжвідомчими угодами з виробничої кооперації" затвердженим наказом Держмитслужби України від 25.04.97 р. N 189.
Нормативні документи щодо введення Угоди у дію прийняті всіма країнами-учасницями СНД.
Порядок застосування ПДВ і акцизів при здійсненні взаємопоставок по виробничій кооперації визначений у прийнятому Радою глав урядів держав-учасниць СНД 17.01.97 р. "Положенні про порядок застосування ПДВ і акцизів по поставках товарів (послуг) по виробничій кооперації при розрахунках між господарюючими суб'єктами держав-учасниць СНД".
Двосторонні угоди про виробничу кооперацію укладені з Азербайджаном, Грузією, Туркменистаном, Казахстаном, Узбекистаном та Киргизстаном. Введені у дію угоди з Азербайджаном, Грузією, Туркменистаном, Узбекистаном.
Зауваження
Структура збірника та зміст розділів постійно оновлюються у відповідності з діючою законодавчо-нормативною та договірно-правовою базами України та країн СНД і Балтії.
Розгляд питань щодо зовнішньоторговельних відносин з країнами СНД і Балтії при внесенні змін і доповнень до збірника здійснює Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі, управління багатостороннього економічного співробітництва з країнами СНД.
Додаток N 1
Перелік підакцизних товарів
------------------------------------------------------------------
Код виро-¦Опис товару згідно з ¦Ставки ак- ¦Ставки специ-
бів за ¦Гармонізованою системою ¦цизного ¦фічного ввізно-
Гармоні- ¦опису та кодування товарів ¦збору твер-¦го мита (повні
зованою ¦ ¦дих сумах з¦і пільгові)
системою ¦ ¦одиниці ре-¦
опису та ¦ ¦алізованого¦
кодування¦ ¦товару ¦
товарів ¦ ¦(продукції)¦
¦ ¦або у від- ¦
¦ ¦сотках до ¦
¦ ¦обороту +---------------
¦ ¦ ¦повні ¦пільгові
---------+----------------------------+-----------+------+--------
1. ¦ 2. ¦ 3. ¦ 4. ¦ 5.
------------------------------------------------------------------
30/96-ВР від 6 лютого 1996 року
------------------------------------------------------------------
24.02 ¦ Сигари (в тому числі сигари¦5 ЕКЮ з 100¦10 ЕКЮ¦ 5 ЕКЮ
10000 ¦ з обрізаними кінцями), си-¦ шт. ¦ з 100¦ з 100
¦ гарили (сигари тонкі), ін- ¦ ¦ шт. ¦ шт.
¦ ше ¦ ¦ ¦
24.02 ¦ Сигарети з тютюну або його ¦ 2 ЕКЮ з ¦ 5 ЕКЮ¦2,5 ЕКЮ
20000 ¦ замінників цигарки (з ура- ¦ 1000 шт. ¦з 1000¦ з 1000
¦ хуванням статті 3 цього За-¦ ¦ шт. ¦ шт.
¦ кону) ¦ ¦ ¦
24.03 ¦ Тютюн для паління (в тому ¦ 2 ЕКЮ з 1 ¦ 5 ЕКЮ¦2,5 ЕКЮ
10000 ¦ числі з замінниками або ¦ кг ¦з 1 кг¦ з 1 кг
¦ без замінників тютюну в ¦ ¦ ¦
¦ будь-якій пропорції) ¦ ¦ ¦
24.03 ¦ Тютюн для жування, тютюн ¦ 2 ЕКЮ з 1 ¦ 5 ЕКЮ¦2,5 ЕКЮ
99100 ¦ для нюхання ¦ кг ¦з 1 кг¦ з 1 кг
¦ ¦ ¦ ¦
24.01 ¦ Тютюнова сировина. ¦ 0 ¦ 2 ЕКЮ¦ 1 ЕКЮ
¦ Тютюнові відходи ¦ ¦за 100¦ за 100
¦ ¦ ¦ кг ¦ кг
24.03 ¦ Інший промислово виготовле-¦ 0 ¦ 5 ЕКЮ¦2,5 ЕКЮ
(крім ¦ ний тютюн і промислові¦ ¦з 1 кг¦ з 1 кг
24.03 ¦ замінники тютюну ¦ ¦ ¦
99100 ¦ ¦ ¦ ¦
24.03 ¦ ¦ ¦ ¦
10000) ¦ ¦ ¦ ¦
------------------------------------------------------------------
339/97-ВР 12 червня 1997 року
------------------------------------------------------------------
22.04 ¦ Вина виноградні натуральні,¦ 0,15 ЕКЮ ¦ 0,6 ЕКЮ
(крім ¦ включаючи кріплені (з ура-¦ за 1 л ¦ за 1 л
22.04.10¦ хуванням статті 3 цього За-¦ ¦
22.04.30)¦ кону) ¦ ¦
22.04.10¦ Вина ігристі, шампанське ¦ 0,3 ЕКЮ ¦ 2 ЕКЮ
¦ ¦ за 1 л ¦ за 1 л
22.04.30¦ Інші сусла виноградні (в ¦ - ¦ 0,05 ЕКЮ
¦ тому числі коньячні і ¦ ¦ за 1 л
¦ шампанські виноматеріали) ¦ ¦
22.05 ¦ Вермути та інші вина вино- ¦ 0,5 ЕКЮ ¦ 2 ЕКЮ
¦ градні натуральні з добав- ¦ за 1 л ¦ за 1 л
¦ кою рослинних або ароматич-¦ ¦
¦ них екстрактів (з урахуван-¦ ¦
¦ ням статті 3 цього Закону) ¦ ¦
22.06 ¦ Інші напої зброжені (сидр ¦ 0,5 ЕКЮ ¦ 0,5 ЕКЮ
¦ яблучний, сидр грушевий - ¦ за 1 л ¦ за 1 л
¦ перру, медовий напій) (з ¦ ¦
¦ урахуванням статті 3 цього ¦ ¦
¦ Закону) ¦ ¦
22.07 ¦ Спирт етиловий неденатуро- ¦ 3 ЕКЮ ¦ 2 ЕКЮ
¦ ваний з вмістом спирту не ¦ за 1 л, ¦ за 1 л,
¦ менш як 80 відсотків об'є- ¦100-відсот-¦ 100-
¦ му; етиловий та інші спи- ¦кового ¦ відсоткового
¦ ртні напої; денатуровані, ¦спирту ¦ спирту
¦ будь-якої міцності ¦ ¦
22.08.10¦ Складові спиртові напівфаб-¦ - ¦ 5 ЕКЮ
(крім ¦ рикати, які використовують-¦ ¦ за 1 л,
22.08.101¦ ся для виготовлення напоїв;¦ ¦ 100-
00) ¦ інші (в тому числі коньяч- ¦ ¦ відсоткового
¦ ний спирт) ¦ ¦ спирту
22.08 ¦ Напої ароматичні гіркі з ¦ 3 ЕКЮ ¦ 7,5 ЕКЮ
10100 ¦ вмістом спирту за об'ємом ¦ за 1 л, ¦ за 1 л,
¦ від 44,2 відсотка до 49,2 ¦100-відсот-¦ 100-
¦ відсотка ¦кового ¦ відсоткового
¦ ¦спирту ¦ спирту
22.08.20-¦ Міцні спиртні напої (в тому¦ 3 ЕКЮ ¦ 7,5 ЕКЮ
22.08 90¦ числі коньяк, бренді), ¦ за 1 л, ¦ за 1 л,
190 ¦ отримані у результаті ¦100-відсот-¦ 100-
¦ дистиляції (перегонки) ¦кового ¦ відсоткового
¦ виноградного вина або ¦спирту ¦ спирту
¦ вичавок винограду (з ¦ ¦
¦ урахуванням статті 3 цього ¦ ¦
¦ Закону) ¦ ¦
22.08. ¦ Горілка; сливова, грушева ¦ 3 ЕКЮ ¦ 7,5 ЕКЮ
90310- ¦ або вишнева, спиртова ¦ за 1 л, ¦ за 1 л,
22.0-8 ¦ настойка (крім лікерів) ¦100-відсот-¦ 100-
90390 ¦ ¦кового ¦ відсоткового
¦ ¦спирту ¦ спирту
22.08.905¦ Інші спиртні напої, лікери ¦ 3 ЕКЮ ¦ 5 ЕКЮ
10- ¦ та інші алкогольні напої ¦ за 1 л, ¦ за 1 л,
22.08 ¦ ¦100-відсот-¦ 100-
90790 ¦ ¦кового ¦ відсоткового
¦ ¦спирту ¦ спирту
22.08 ¦ Спирт неденатурований ети- ¦ 3 ЕКЮ ¦ 2 ЕКЮ
90910, ¦ ловий з концентрацією спир-¦ за 1 л, ¦ за 1 л,
22.08 ¦ ту за об'ємом менш як 80 ¦100-відсот-¦ 100-
90990 ¦ відсотків ¦кового ¦ відсоткового
¦ ¦спирту ¦ спирту
------------------------------------------------------------------
216/96-ВР 24 травня 1996 року
------------------------------------------------------------------
¦ Транспортні засоби з порш- ¦ ¦
¦ невим двигуном внутрішнього¦ ¦
¦ згоряння із запалюванням ¦ ¦
¦ від іскри та з кривошипно- ¦ ¦
¦ шатунним механізмом: ¦ ¦
87.03.21¦ з об'ємом циліндрів двигуна¦ 0,2 ЕКЮ ¦ 0,05 ЕКЮ
¦ не більш як 1000 куб.см, ¦за 1 куб.см¦ за 1 куб.см
¦ нові і ті, які були у ¦ ¦
¦ користуванні ¦ ¦
87.03.22¦ з об'ємом циліндрів двигуна¦ 0,2 ЕКЮ ¦ 0,1 ЕКЮ
¦ більш як 1000 куб.см, але ¦за 1 куб.см¦ за 1 куб.см
¦ не більш як 15000 куб.см, ¦ ¦
¦ нові і ті , які були в ¦ ¦
¦ користуванні ¦ ¦
87.03.23¦ з об'ємом циліндрів двигуна¦ ¦
¦ більш як 1500 куб.см, але ¦ ¦
¦ не більш як 3000 куб.см ¦ ¦
¦ ¦ ¦
¦ з об'ємом циліндрів двигуна¦ 0,3 ЕКЮ ¦ 0,1 ЕКЮ
¦ більш як 1500 куб.см, але ¦за 1 куб.см¦ за 1 куб.см
¦ не більш як 2200 куб.см, ¦ ¦
¦ нові і ті, які були в ¦ ¦
¦ користуванні ¦ ¦
¦ ¦ ¦
¦ з об'ємом циліндрів двигуна¦ 0,6 ЕКЮ ¦ 0,4 ЕКЮ
¦ більш як 2200 куб.см, але ¦за 1 куб.см¦ за 1 куб.см
¦ не більш як 3000 куб.см, ¦ ¦
¦ нові і ті, які були в ¦ ¦
¦ користуванні ¦ ¦
87.03.24¦ з об'ємом циліндрів двигуна¦ 1,0 ЕКЮ ¦ 0,8 ЕКЮ
¦ більш як 3000 куб.см, нові ¦за 1 куб.см¦ за 1 куб.см
¦ і ті, які були в ¦ ¦
¦ користуванні ¦ ¦
¦ Інші автомобілі з двигуном ¦ ¦
¦ внутрішнього згоряння (ди-¦ ¦
¦ зельні та напівдизельні ¦ ¦
¦ двигуни, що працюють на ¦ ¦
¦ пальному з низьким цетано-¦ ¦
¦ вим числом): ¦ ¦
87.03.31¦ з об'ємом циліндрів двигуна¦ 0,2 ЕКЮ ¦ 0,1 ЕКЮ
¦ не більш як 1500 куб.см, ¦за 1 куб.см¦ за 1 куб.см
¦ нові і ті, які були в ¦ ¦
¦ користуванні ¦ ¦
87.03.32¦ з об'ємом циліндрів двигуна¦ 0,3 ЕКЮ ¦ 0,15 ЕКЮ
¦ більш як 1500 куб.см, але ¦за 1 куб.см¦ за 1 куб.см
¦ не більш як 2500 куб.см, ¦ ¦
¦ нові і ті, які були в ¦ ¦
¦ користуванні ¦ ¦
87.03.33¦ з об'ємом циліндрів двигуна¦ 0,8 ЕКЮ ¦ 0,8 ЕКЮ
¦ більш як 2500 куб.см, нові ¦за 1 куб.см¦ за 1 куб.см
¦ і ті, які були в ¦ ¦
¦ користуванні ¦ ¦
87.03.90¦ Інші (з електродвигуном, ¦ 100 ЕКЮ ¦ 300 ЕКЮ
¦ інші) ¦ за 1 шт. ¦ за 1 шт.
40.11.100¦ Шини пневматичні гумові для¦ 5 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
00 ¦ легкових автомобілів ¦ за 1 шт. ¦ за 1 шт.
¦ (включаючи автомобілі ¦ ¦
¦ легкові багатомісні з ¦ ¦
¦ відкидним бортом і ¦ ¦
¦ спортивні автомобілі) ¦ ¦
87.03.10¦ Автомобілі, спеціально ¦ 0,6 ЕКЮ ¦ 0,4 ЕКЮ
¦ призначені для руху по ¦за 1 куб.см¦ за 1 куб.см
¦ снігу; спеціальні ¦ ¦
¦ автомобілі для перевезення ¦ ¦
¦ гравців в гольф та інші ¦ ¦
¦ подібні транспортні засоби ¦ ¦
87.11 ¦ Мотоцикли (включаючи мопе- ¦ 0,2 ЕКЮ ¦ 0,4 ЕКЮ
40000, ¦ ди) і велосипеди з встанов-¦за 1 куб.см¦ за 1 куб.см
87.11 ¦ леним допоміжним двигуном, ¦ ¦
50000, ¦ з колясками або без них, з ¦ ¦
87.11 ¦ об'ємом циліндрів двигуна ¦ ¦
90000 ¦ більше 500 куб.см, але не ¦ ¦
¦ більше 800 куб.см; більше ¦ ¦
¦ 800 куб.см; інші ¦ ¦
87.16 ¦ Причепи і напівпричепи жит-¦ 100 ЕКЮ ¦ 100 ЕКЮ
10990 ¦ лові, масою більше 3500 кг ¦ за 1 шт. ¦ за 1 шт.
------------------------------------------------------------------
767/97-ВР 23 грудня 1997 року
------------------------------------------------------------------
09.01 ¦ Кава ¦ 0,2 ЕКЮ ¦ 0,1 ЕКЮ
¦ ¦ за 1 кг ¦ за 1 кг
16.04 ¦ Ікра осетрових ¦ 5 ЕКЮ ¦ 10 ЕКЮ
30100 ¦ (чорна ікра) ¦ за 1 кг ¦ за 1 кг
16.04 ¦ Замінник ікри ¦ 3 ЕКЮ ¦ 6 ЕКЮ
30900 ¦ (червона ікра) ¦ за 1 кг ¦ за 1 кг
16.05 ¦ Краби готові або консерво- ¦ 2 ЕКЮ ¦ 6 ЕКЮ
10000 ¦ вані ¦ за 1 кг ¦ за 1 кг
16.05 ¦ Креветки готові або консер-¦ 0,5 ЕКЮ ¦ 4 ЕКЮ
20000 ¦ вовані ¦ за 1 кг ¦ за 1 кг
16.05 ¦ Омари готові або консерво- ¦ 2,5 ЕКЮ ¦ 8 ЕКЮ
30000 ¦ вані ¦ за 1 кг ¦ за 1 кг
16.05 ¦ Інші ракоподібні готові або¦ 1 ЕКЮ ¦ 4 ЕКЮ
40000 ¦ консервовані ¦ за 1 кг ¦ за 1 кг
18.06.20¦ Харчові продукти з вмістом ¦ 0,1 ЕКЮ ¦ 0,5 ЕКЮ
18.06.31¦ какао у брикетах, пластин- ¦ за 1 кг ¦ за 1 кг
18.06.32¦ ках або плитках ¦ ¦
18.06 ¦ Шоколад із начинкою або без¦ 0,3 ЕКЮ ¦ 0,9 ЕКЮ
90110- ¦ начинки, інші шоколадні ¦ за 1 кг ¦ за 1 кг
18.06. ¦ продукти ¦ ¦
90390 ¦ ¦ ¦
21.01. 10¦ Тільки розчинна кава ¦ 0,8 ЕКЮ ¦ 3 ЕКЮ
110 ¦ ¦ за 1 кг ¦ за 1 кг
22.03.00¦ Пиво солодове ¦ 0,04 ЕКЮ ¦ 0,3 ЕКЮ
¦ ¦ за 1 л ¦ за 1 л
42.03 ¦ Тільки одяг із натуральної ¦ 35% ¦ 10 ЕКЮ
10000 ¦ шкіри ¦ ¦ за 1 шт.
43.03 ¦ Тільки одяг хутровий із ¦ 30% ¦ 20 ЕКЮ
10900 ¦ норки ¦ ¦ за 1 шт.
43.03 ¦ Тільки одяг хутровий із ¦ 30% ¦ 15 ЕКЮ
10900 ¦ нутрії, песця або лисиці ¦ ¦ за 1 шт.
71.13- ¦ Ювелірні вироби ¦ 35% ¦ 20%
71.14 ¦ ¦ ¦
82.15 10¦ Набори кухонні або столові,¦ 10% ¦ 20%
¦ які мають (принаймні один ¦ ¦
¦ виріб) електролитичне ¦ ¦
¦ покриття із дорогоцінних ¦ ¦
¦ металів ¦ ¦
82.15 ¦ Набори кухонні або столові,¦ 10% ¦ 20%
91000 ¦ покриті електролітичним ¦ ¦
¦ способом дорогоцінними ¦ ¦
¦ металами ¦ ¦
82.16 ¦ Печі мікрохвильові ¦ 5 ЕКЮ ¦ 20 ЕКЮ
50000 ¦ ¦ за 1 шт. ¦ за 1 шт.
85.20 ¦ Магнітофони та інша звуко- ¦ 5% ¦ 10%
¦ записувальна апаратура, яка¦ ¦
¦ має або не має звуковідтво-¦ ¦
¦ рювальні пристрої ¦ ¦
85.21 ¦ Апаратура для відеозапису і¦ 5% ¦ 10%
10310 ¦ відеовідтворення з ¦ ¦
85.21 ¦ телевізійною камерою, ¦ ¦
10390 ¦ вмонтованою в той же ¦ ¦
¦ корпус, або без неї; інша ¦ ¦
93.03.20¦ Рушниці спортивні, мислив- ¦ 20 ЕКЮ ¦ 20 ЕКЮ
¦ ські та для стрільби по ¦ за 1 шт. ¦ за 1 шт.
¦ мішенях, інші, включаючи ¦ ¦
¦ комбіновані дробовики - ¦ ¦
¦ гвинтівки ¦ ¦
¦ ¦ ¦
93.03.30¦ Гвинтівки спортивні, мисли-¦ 20 ЕКЮ ¦ 20 ЕКЮ
¦ вські та для стрільби по ¦ за 1 шт. ¦ за 1 шт.
¦ мішенях, інші ¦ ¦
93.04 ¦ Зброя інша (пружинні ¦ 10 ЕКЮ ¦ 10 ЕКЮ
000000 ¦ пневматичні та газові ¦ за 1 шт. ¦ за 1 шт.
¦ рушниці і пістолети, ¦ ¦
¦ дубинки), крім ¦ ¦
¦ класифікованої в товарній ¦ ¦
¦ позиції N 9307 ¦ ¦
02.07 ¦ Частини тушок домашньої ¦ 0,03 ЕКЮ ¦ 0,7 ЕКЮ
39130 ¦ птиці (окорочки, половинки,¦ за 1 кг ¦ за 1 кг
02.07 ¦ четвертинки) свіжі або ¦ ¦
39230 ¦ охолоджені ¦ ¦
02.07 ¦ Частини тушок домашньої ¦ 0,03 ЕКЮ ¦ 0,7 ЕКЮ
41510 ¦ птиці (окорочки) заморожені¦ за 1 кг ¦ за 1 кг
¦ Легкі дистиляти: ¦ ¦
27.10 ¦ для специфічних процесів ¦ 12 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
00110 ¦ переробки ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
27.10 ¦ для хімічних перетворень в ¦ 12 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
00150 ¦ процесах не вказаних в ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
¦ 27.10 00110 ¦ ¦
¦ Спеціальні бензини: ¦ ¦
27.10 ¦ уайт-спирит ¦ 12 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
00210 ¦ ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
27.10 ¦ інші ¦ 20 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
00250 ¦ ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
¦ Бензини моторні: ¦ ¦
¦ ¦ ¦
27.10 ¦ бензини авіаційні ¦ 20 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
00310 ¦ ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
27.10 ¦ А-72, А-76, А-80; ¦ 8 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
00330 ¦ ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
27.10 ¦ ¦ ¦
00350 ¦ ¦ ¦
¦ А-90, А-91, А-92, АІ-93; ¦ 20 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
¦ ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
¦ А-94, А-95, А-96, А-98 та ¦ 40 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
¦ бензини моторні інших ма- ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
¦ рок ¦ ¦
27.10 ¦ паливо бензинове реактивне ¦ 20 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
00370 ¦ ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
27.10 ¦ інші легкі фракції ¦ 20 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
00390 ¦ ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
¦ Середні дистиляти: ¦ ¦
27.10 ¦ для специфічних процесів ¦ 12 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
00410 ¦ переробки ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
27.10 ¦ для хімічних перетворень в ¦ 12 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
00450 ¦ процесах, не вказаних в ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
¦ 27.10 00410 ¦ ¦
¦ для інших цілей гас ¦ ¦
¦ (керосин): ¦ ¦
27.10 ¦ паливо реактивне ¦ 12 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
00510 ¦ ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
27.10 ¦ інший ¦ 20 ЕКЮ ¦ 15 ЕКЮ
00550 ¦ ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
27.10 ¦ Важкі дистиляти (дизильне ¦ 6 ЕКЮ ¦ 1,5 ЕКЮ
00610 ¦ пальне) ¦за 1000 кг ¦ за 1000 кг
27.10 ¦ ¦ ¦
00650 ¦ ¦ ¦
27.10 ¦ ¦ ¦
00690 ¦ ¦ ¦
85.23 ¦ Тільки аудіокасети без ¦ 0,05 ЕКЮ¦ 0,1 ЕКЮ
¦ записів ¦ за 1 шт. ¦ за 1 шт.
85.23 ¦ Тільки відеокасети без ¦ 0,2 ЕКЮ¦ 0,2 ЕКЮ
¦ записів ¦ за 1 шт. ¦ за 1 шт.
85.24 ¦ Тільки аудіокасети із ¦ 0,1 ЕКЮ¦ 0,2 ЕКЮ
¦ записами ¦ за 1 шт. ¦ за 1 шт.
85.24 ¦ Тільки відеокасети із ¦ 0,5 ЕКЮ¦ 1 ЕКЮ
¦ записами ¦ за 1 шт. ¦ за 1 шт.
85.24 ¦ Компакт-диски ¦ 0,2 ЕКЮ¦ 0,8 ЕКЮ
90100 ¦ ¦ за 1 шт. ¦ за 1 шт.
94.01 ¦ Меблі для сидіння (крім ¦ 5% ¦ 15%
¦ зазначених в позиції ¦ ¦
¦ 94.02), які трансформуються¦ ¦
¦ або не трансформуються в ¦ ¦
¦ ліжка, їх частини ¦ ¦
94.03.10¦ Меблі які використовуються ¦ 5% ¦ 15%
¦ в закладах (офісні). ¦ ¦
¦ Приймачі телевізійні ¦ ¦
¦ (включаючи відеомонітори і ¦ ¦
¦ відеопроектори), поєднані ¦ ¦
¦ з радіоприймачем або ¦ ¦
¦ апаратурою, яка записує ¦ ¦
¦ або відтворює звук або ¦ ¦
¦ зображення: ¦ ¦
85.28.10¦ кольорового зображення ¦ 0,8 ЕКЮ ¦ 0,2 ЕКЮ
¦ ¦ за 1 см ¦ за 1 см
¦ ¦ розміру ¦ розміру
¦ ¦ екрану по ¦ екрану по
¦ ¦ діагоналі ¦ діагоналі
------------------------------------------------------------------
Додаток 2
Застосування країнами СНД у двосторонніх
зовнішньоторговельних відносинах з Україною
нетарифного і тарифного регулювання і систем
оподаткування зовнішньоекономічної діяльності
(Станом на 01.01.98 р.)
------------------------------------------------------------------
країна ¦ експорт ¦ імпорт
+----------------------------+---------------------------
¦квотуван-¦мито ¦акциз ¦ ПДВ ¦квотуван-¦мито ¦акциз¦ ПДВ
¦ня та/або¦ ¦ ¦ ¦ня та/або¦ ¦ ¦ при
¦ліцензу- ¦ ¦ ¦ ¦ліцензу- ¦ ¦ ¦ввозі
¦вання ¦ ¦ ¦ ¦вання ¦ ¦ ¦
---------+---------+-----+------+-----+---------+-----+-----+-----
1 ¦ 2 ¦ 3 ¦ 4 ¦ 5 ¦ 6 ¦ 7 ¦ 8 ¦ 9
---------+---------+-----+------+-----+---------+-----+-----+-----
Російська¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
Федерація¦не заст. ¦ не ¦ не ¦заст.¦ заст. ¦ не ¦заст.¦ не
(режим ¦ ¦заст.¦заст.*¦ ¦ ¦заст.¦ ¦заст.
в.т.) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
Азербайд-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
жан ¦ заст. ¦ не ¦заст. ¦заст.¦ заст. ¦ не ¦заст.¦ не
(режим ¦ ¦заст.¦ ¦ ¦ ¦заст.¦ ¦заст.
в.т.) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
Білорусь ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
(режим ¦не заст.*¦ не ¦заст. ¦заст.¦не заст.*¦ не ¦заст.¦ не
в.т.) ¦ ¦заст.¦ ¦ ¦ ¦заст.¦ ¦заст.
Вірменія ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
(режим ¦ заст. ¦ не ¦заст. ¦заст.¦ заст. ¦ не ¦ не ¦ не
в.т.) ¦ ¦заст.¦ ¦ ¦ ¦заст.¦заст.¦заст.
Грузія ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
(режим ¦ заст. ¦ не ¦ не ¦заст.¦ заст. ¦ не ¦заст.¦заст.
в.т.) ¦ ¦заст.¦заст. ¦ ¦ ¦заст.¦ ¦
Казахстан¦ заст. ¦заст.¦заст. ¦заст.¦ заст. ¦заст.¦заст.¦заст.
Киргиз- ¦ заст. ¦заст.¦ не ¦заст.¦ заст. ¦заст.¦заст.¦заст.
стан ¦ ¦ ¦заст. ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
Молдова ¦не заст.*¦ не ¦заст. ¦заст.¦ не заст.¦ не ¦заст.¦заст.
(режим ¦ ¦заст.¦ ¦ ¦ ¦заст.¦ ¦
в.т.) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
Таджики- ¦ заст. ¦заст.¦заст. ¦заст.¦ заст. ¦заст.¦заст.¦ не
стан ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦заст.
Туркмени-¦ заст. ¦ не ¦ не ¦заст.¦ заст. ¦ не ¦заст.¦ не
стан (ре-¦ ¦заст.¦заст. ¦ ¦ ¦заст.¦ ¦заст.
жим в.т.)¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
Узбеки- ¦ заст. ¦ не ¦заст. ¦заст.¦ заст. ¦ не ¦заст.¦ не
стан (ре-¦ ¦заст.¦ ¦ ¦ ¦заст.¦ ¦заст.
жим в.т.)¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
------------------------------------------------------------------
Застосування країнами Балтії у двосторонніх
зовнішньоторговельних відносинах з Україною
нетарифного і тарифного регулювання і систем
оподаткування зовнішньоекономічної діяльності
(Станом на 01.01.98 р.)
------------------------------------------------------------------
країна ¦ експорт ¦ імпорт
+----------------------------+---------------------------
¦квотуван-¦мито ¦акциз ¦ ПДВ ¦квотуван-¦мито ¦акциз¦ ПДВ
¦ня та/або¦ ¦ ¦ ¦ня та/або¦ ¦ ¦ при
¦ліцензу- ¦ ¦ ¦ ¦ліцензу- ¦ ¦ ¦ввозі
¦вання ¦ ¦ ¦ ¦вання ¦ ¦ ¦
---------+---------+-----+------+-----+---------+-----+-----+-----
1 ¦ 2 ¦ 3 ¦ 4 ¦ 5 ¦ 6 ¦ 7 ¦ 8 ¦ 9
---------+---------+-----+------+-----+---------+-----+-----+-----
Латвія ¦ не заст.¦ не ¦ не ¦ не ¦ заст. ¦ не ¦заст.¦заст.
(режим ¦ ¦заст.¦заст. ¦заст.¦ ¦заст.¦ ¦
в.т.) ¦ ¦ *¦ ¦ ¦ ¦ *¦ ¦
Литва ¦ не заст.¦ не ¦ не ¦ не ¦ не заст.¦ не ¦заст.¦заст.
(режим ¦ ¦заст.¦заст. ¦заст.¦ ¦заст.¦ ¦
в.т.) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ *¦ ¦
Естонія ¦ не заст.¦ не ¦ не ¦ не ¦ не заст.¦ не ¦заст.¦заст.
(режим ¦ ¦заст.¦заст. ¦заст.¦ ¦заст.¦ ¦
в.т.) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
------------------------------------------------------------------
* Примітка: Режим оподаткування застосовується з вилученнями.