ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
УКАЗ
( Указ втратив чинність на підставі Указу Президента
N 947/2003 від 29.08.2003 )
Про Положення
про державний експортний контроль в Україні
З метою забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України щодо нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки, вдосконалення державного контролю за здійсненням міжнародних передач озброєнь, військової та спеціальної техніки, окремих видів сировини, матеріалів, обладнання і технологій, що можуть бути використані для їх створення, захисту національної безпеки України, відповідно до пункту 1 статті 106 Конституції України постановляю:
1. Затвердити Положення про державний експортний контроль в Україні (додається).
2. Кабінету Міністрів України привести у двомісячний строк свої рішення у відповідність з Положенням про державний експортний контроль в Україні.
Президент України Л.КУЧМА
м.Київ, 13 лютого 1998 року
N 117/98
Затверджено
Указом Президента України
від 13 лютого 1998 року N 117/98
Положення
про державний експортний контроль в Україні
Загальні положення
1. Це Положення регулює порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами озброєнь, військової та спеціальної техніки, окремих видів сировини, матеріалів, обладнання і технологій, що можуть бути використані для їх створення, з метою забезпечення національної безпеки та додержання Україною міжнародних зобов'язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеження передач звичайних видів озброєння.
2. Для цілей цього Положення використовуються такі терміни:
1) державний експортний контроль - комплекс заходів, які здійснюють державні органи щодо забезпечення державного контролю за міжнародними передачами товарів, що контролюються, їх використанням юридичними і фізичними особами відповідно до міжнародних б України та інтересів національної безпеки;
2) товари - будь-які вироби, технології, послуги або інформація, що в сукупності або окремо підлягають державному експортному контролю;
3) товари військового призначення - озброєння, боєприпаси, військова і спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі вироби для їх виробництва, вибухові речовини і матеріали та обладнання, спеціально призначені для розроблення, виробництва або використання зазначених виробів; послуги у сфері проектування, розроблення, конструювання, виготовлення, виробництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, експлуатації, демілітаризації, знищення, збуту, придбання або використання виробів чи технологій військового призначення, відповідні посередницькі послуги, технічні дані та технічна допомога, що надаються іноземним юридичним або фізичним особам в Україні чи за її межами; спеціальна інформація в будь-якій формі (за винятком інформації, опублікованої у відкритій пресі), необхідна для розроблення, виробництва або використання виробів військового призначення у формі проектів, планів, креслень та їх копій, схем, діаграм, моделей, формул, специфікацій, програмного забезпечення, посібників та інструкцій, викладених на папері або інших матеріальних носіях інформації; проведення інструктажів, здійснення заходів щодо підвищення кваліфікації, навчання, практичне освоєння методів роботи, консультування, які в сукупності або окремо підлягають державному експортному контролю;
4) товари подвійного використання - окремі види виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій та роботи і послуги, пов'язані з ними, які крім основного цивільного призначення можуть бути використані під час розроблення, виробництва або використання озброєння, військової чи спеціальної техніки і підлягають державному експортному контролю;
5) міжнародні передачі товарів - експорт (реекспорт), імпорт товарів, що контролюються, їх транзит через територію України, тимчасове вивезення за межі України або тимчасове ввезення на територію України;
6) експорт - продаж або передача на інших законних підставах товарів, що контролюються, іноземним суб'єктам господарської діяльності та їх вивезення за митний кордон України або без нього, включаючи реекспорт товарів з митної території України, в тому числі:
а) передача товарів в Україні посольству чи представнику будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцю чи особі без громадянства;
б) передача в Україні або за її межами управління (контролю) товаром юридичній особі іноземної держави чи її представнику або іноземцю, в тому числі через засоби зв'язку;
в) надання послуг військового призначення за межами України юридичній або фізичній особі іноземної держави чи особі без громадянства;
г) фактичне відвантаження товарів з метою дальшої їх передачі або переміщення за межі України;
7) імпорт - закупівля або одержання на інших законних підставах від іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів, що контролюються, та їх ввезення на територію України, включаючи одержання їх представником будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцем чи особою без громадянства на території України;
8) реекспорт - продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що контролюються, раніше імпортованих на територію України, або продаж товарів, експортованих з України, третім державам;
9) транзит - переміщення товарів, що контролюються, через територію України без будь-якого використання на її території;
10) тимчасове вивезення товарів, що контролюються, за межі України (далі - тимчасове вивезення товарів) - вивезення товарів з території України до іноземної держави з обов'язковим поверненням в Україну;
11) тимчасове ввезення товарів, що контролюються, на територію України (далі - тимчасове ввезення товарів) - ввезення товарів на територію України з іноземної держави з обов'язковим поверненням до держави, з якої їх було ввезено.
3. Міжнародні передачі товарів здійснюються виключно під державним контролем, який забезпечує їх відповідність інтересам національної безпеки, зовнішній та оборонній політиці УкраЇни.
4. Експорт окремих категорій товарів військового призначення та подвійного використання не допускається до країн, стосовно яких Організацією Об'єднаних Націй встановлено заборону на їх поставки.
5. Забороняються міжнародні передачі ядерної, біологічної та хімічної зброї, а також матеріалів, устаткування і технологій, спеціально призначених для її створення. В окремих випадках за рішенням Кабінету Міністрів України може бути дозволено транзит таких товарів через територію України.
Забороняються також міжнародні передачі товарів, якщо їх здійснення суперечить міжнародним зобов'язанням України, інтересам національної безпеки, цілям боротьби з тероризмом і підтримання взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права, а також у разі відсутності належних гарантій щодо кінцевого використання товарів.
6. Чинність цього Положення поширюється на експорт (реекспорт), імпорт, транзит та будь-які інші види діяльності, пов'язані з міжнародними передачами товарів, включених до Списків товарів, міжнародні передачі яких підлягають експортному контролю, включаючи надання посередницьких послуг, виробничу, науково-технічну та іншу кооперацію, демонстрацію експонатів на міжнародних виставках та ярмарках з метою рекламування, проведення випробувань, прибережну і прикордонну торгівлю та операції з обміну товарами, що здійснюються у встановленому порядку суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України (далі - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності).
7. Чинність цього Положення не поширюється на:
1) переміщення озброєння та військової техніки у зв'язку із заходами, що проводять Збройні Сили та інші військові формування України за межами її території або військові формування іноземних держав на території України в рамках міжнародних договорів;
2) вивезення, ввезення табельної і службово-штатної зброї військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу та іншими особами, які відповідно до законодавства мають право носіння зброї.
8. Порядок державного контролю за здійсненням міжурядових експортних поставок товарів з метою надання військової допомоги згідно з умовами міжнародних договорів України визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення щодо можливості переміщення товарів за межі України, пов'язаних з наданням екстреної допомоги іноземним державам, приймається Радою національної безпеки і оборони України.
9. Державний експортний контроль в Україні здійснюють спеціально уповноважені органи з питань державного експортного контролю (далі - органи експортного контролю) - Урядова комісія з політики експортного контролю та Державна служба експортного контролю України відповідно до їх повноважень.
10. Спеціально уповноважені органи з питань державного експортного контролю мають право залучати до здійснення заходів експортного контролю інші центральні органи виконавчої влади.
11. У вирішенні питань державного експортного контролю беруть участь Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, коли це зачіпає інтереси забезпечення національної безпеки або пов'язано з міжнародними передачами товарів, стосовно можливості здійснення яких не досягнуто згоди на рівні Урядової комісії з політики експортного контролю, або з передачами товарів до держав, щодо яких є обмеження Організації Об'єднаних Націй на їх поставки.
Міжнародні передачі товарів, що підлягають
державному експортному контролю
12. Державному експортному контролю підлягають міжнародні передачі товарів таких категорій:
1) товари, що стосуються ядерної діяльності та можуть бути використані у створенні ядерної зброї;
2) товари, що можуть бути використані у створенні хімічної, бактеріологічної (біологічної) та токсичної зброї;
3) вироби ракетної техніки, обладнання, матеріали і технології, у тому числі після відповідної доробки, що використовуються або можуть бути використані у створенні ракетної зброї;
4) товари військового призначення;
5) товари подвійного використання.
Процедури застосування експортного контролю за міжнародними передачами зазначених категорій товарів визначаються відповідними положеннями, які затверджує Кабінет Міністрів України.
13. Відповідно до зазначених у пункті 12 цього Положення категорій товарів Державна служба експортного контролю України разом із заінтересованими міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади складає Списки товарів, міжнародні передачі яких підлягають експортному контролю, які затверджує Кабінет Міністрів України. Списки товарів переглядаються не менш як два рази на рік.
До цих Списків товарів за поданням заінтересованих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади Державна служба експортного контролю України за погодженням з Урядовою комісією з політики експортного контролю може вносити зміни і доповнення з наступним їх затвердженням Кабінетом Міністрів України.
В окремих випадках, якщо це важливо для додержання Україною своїх зобов'язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення та обмеження передач звичайних озброєнь, за рішенням Кабінету Міністрів України процедури експортного контролю застосовуються стосовно товарів, не зазначених у Списках товарів.
14. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зобов'язаний звернутися до Державної служби експортного контролю України за одержанням дозволу на право здійснення експорту товарів або відповідних роз'яснень, якщо йому стало відомо про можливість використання товарів для створення зброї масового знищення, засобів її доставки або звичайних озброєнь, не дивлячись на те, що дані товари не включено до зазначених Списків товарів.
Загальні процедури застосування державного експортного
контролю за міжнародними передачами товарів
15. Процедури застосування державного експортного контролю передбачають:
1) надання повноважень на право здійснення міжнародних передач товарів, визначених законодавством;
2) розгляд і вирішення органами експортного контролю питань про можливість проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів);
3) узгодження органами експортного контролю проектів міжнародних договорів України, які стосуються міжнародних передач товарів, що контролюються;
4) розгляд і вирішення органами експортного контролю питань щодо можливості здійснення міжнародних передач товарів в кожному окремому випадку;
5) надання державних гарантій (міжнародних імпортних сертифікатів України) щодо використання імпортованих товарів;
6) встановлення виключних умов здійснення експорту заявленого товару;
7) повернення в Україну товару експортером у разі виникнення підстав вважати, що кінцеве його використання суперечить змісту дозволу та матеріалам заявки, на підставі яких було надано дозвіл, і якщо це пов'язано із заподіянням шкоди державі внаслідок порушення зобов'язань України щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів доставки та обмеження передач звичайних видів озброєння;
8) митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон;
9) надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності органам експортного контролю будь-якої інформації щодо товарів, які експортуються, умов здійснення міжнародних передач таких товарів, їх кінцевих споживачів та посередників, гарантій щодо кінцевого використання товарів, що експортуються або імпортуються, у заявлених цілях;
10) інформування органів експортного контролю про обставини (в разі їх виявлення), які змінюють умови здійснення міжнародних передач товарів після одержання дозволів на такі передачі;
11) проведення перевірок використання товарів у заявлених цілях;
12) проведення службових розслідувань, пов'язаних з порушенням правил та процедур експортного контролю.
16. Для здійснення міжнародних передач товарів, зазначених у частині другій статті 20 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності попередньо одержують спеціальні повноваження.
Перелік документів, що подає суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності для одержання повноважень на право здійснення міжнародних передач товарів, та порядок одержання таких повноважень визначається Кабінетом Міністрів України.
17. Державна служба експортного контролю України проводить експертизу заяв та додатково поданих документів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності на здійснення відповідних міжнародних передач товарів.
3а результатами експертизи Державна служба експортного контролю України приймає рішення про:
1) видачу позитивного або негативного висновку:
а) щодо можливості проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на міжнародні передачі товарів, що контролюються, або на експорт будь-яких товарів до держав, стосовно яких існує заборона або обмеження Організації Об'єднаних Націй, на поставки таких товарів;
б) на право здійснення транзиту товарів, що контролюються;
в) на право здійснення тимчасового вивезення товарів за межі України чи тимчасового ввезення товарів на територію України;
2) надання дозволу на право здійснення міжнародних передач товарів, що контролюються, у тому числі із зазначенням особливих умов передачі, або відмови у наданні такого дозволу чи необхідності розгляду питання Урядовою комісією з політики експортного контролю;
3) скасування наданого дозволу на право здійснення міжнародних передач товарів або тимчасового припинення його чинності;
4) видачу імпортного сертифіката України на товари, що контролюються, або відмову в його видачі.
Рішення Державної служби експортного контролю України може бути оскаржене суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності до Урядової комісії з політики експортного контролю протягом десяти днів з моменту його прийняття.
18. Для проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на здійснення експорту товарів, що контролюються, а також у разі наявності обмежень на постачання будь-яких інших товарів до іноземної держави експортер попередньо отримує позитивний висновок Державної служби експортного контролю України на право проведення таких переговорів.
Про початок проведення переговорів з питань експорту товарів, що контролюються, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності у триденний строк повідомляють Державну службу експортного контролю України.
19. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності у п'ятнадцятиденний строк від дня закінчення переговорів або укладення договорів (контрактів) подають Державній службі експортного контролю України звіти про підсумки переговорів або укладення договорів (контрактів).
20. Для реалізації права на здійснення міжнародних передач товарів та проведення переговорів щодо здійснення передач товарів, що контролюються, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності попередньо реєструються в Державній службі експортного контролю України.
21. Експорт товарів, які є матеріальними носіями інформації, віднесеної до державної таємниці, здійснюється відповідно до законодавства України з питань охорони державної таємниці.
22. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повертає в Україну вивезений товар за свій рахунок у разі виникнення підстав вважати, що кінцеве використання товару суперечить змісту дозволу та заяви, на підставі якої було надано дозвіл, і якщо це пов'язано із заподіянням шкоди державі внаслідок порушення зобов'язань України щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеження передач звичайних видів озброєння.
23. Державна служба експортного контролю України подає щорічно до 1 березня Кабінету Міністрів України та Раді національної безпеки і оборони України звіт за встановленою формою про свою діяльність за минулий рік та пропозиції щодо дальшого вдосконалення експортного контролю.
Дозволи на право здійснення міжнародних передач товарів
24. Міжнародні передачі товарів, що контролюються, здійснюються виключно на підставі дозволів Державної служби експортного контролю України. В окремих випадках такі дозволи можуть бути надані за рішеннями Урядової комісії з політики експортного контролю, Кабінету Міністрів України або Ради національної безпеки і оборони України.
Здійснення експорту товарів військового призначення дозволяється суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності виключно за умови укладення ним зовнішньоекономічного договору (контракту) з іноземним суб'єктом господарської діяльності, уповноваженим на це урядом держави - одержувача товарів.
25. Дозвіл є єдиною підставою для прийняття товару до митного оформлення, але не звільняє від подання митній установі інших документів, необхідних для здійснення митного оформлення та митного контролю відповідно до законодавства України.
26. Дозвіл на право здійснення міжнародних передач товарів, що контролюються, може бути генеральним чи разовим.
Генеральний дозвіл підтверджує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на здійснення експорту або імпорту товарів із визначенням особливих умов поставки, держави (групи держав) призначення або походження товарів, кінцевих користувачів і є дійсним протягом встановленого строку, але не більше трьох років.
Разовий дозвіл на здійснення міжнародних передач товарів видається на підставі укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту), підтверджує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на здійснення міжнародних передач товарів із визначенням їх кількості та вартості, особливих умов поставки, іноземного суб'єкта (суб'єктів) господарської діяльності, держави призначення або походження товарів і є дійсним протягом встановленого строку, але не більше одного року.
27. Дозвіл на право здійснення міжнародних передач товарів оформляється на бланку встановленого зразка і скріплюється підписом голови Державної служби експортного контролю України або його заступника та відповідною печаткою.
28. Дозвіл на право здійснення міжнародних передач товарів не підлягає передачі іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. У разі припинення юридичної особи або її перереєстрації як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності дозвіл не переходить до правонаступника або перереєстрованого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
29. Дозвіл на право здійснення міжнародних передач товарів скасовується або його дія тимчасово припиняється Державною службою експортного контролю України у разі:
1) потреби у цьому в цілях зовнішньої політики, національної безпеки або захисту вітчизняного товаровиробника;
2) припинення юридичної особи;
3) визнання суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності банкрутом;
4) встановлення фактів, які свідчать, що дозвіл на право здійснення міжнародних передач товарів було надано на підставі недостовірних або неповних даних;
5) встановлення фактів порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності вимог щодо особливих умов поставки, з урахуванням яких було надано дозвіл;
6) внесення змін до зовнішньоекономічного договору (контракту) після одержання дозволу на право здійснення міжнародних передач товарів;
7) встановлення фактів порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності законодавства чи міжнародних зобов'язань України щодо експортного контролю, вимог цього Положення.
Порядок оформлення та розгляду заяв на одержання дозволів
на право здійснення міжнародних передач товарів
30. Для прийняття рішення щодо можливості надання дозволу на право здійснення міжнародних передач товарів суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності надсилає до Державної служби експортного контролю України лист із стислим викладом мети звернення, до якого додаються:
1) заява типової форми у трьох примірниках;
2) документ, який підтверджує зобов'язання кінцевого споживача товару та всіх посередників (за їх наявності) щодо використання товару виключно у заявлених цілях;
3) інші документи залежно від категорії товарів.
У разі експорту товарів, що як державне майно належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, крім майна, що належить державним підприємствам на праві повного господарського відання, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності до заяви додає копію рішення відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади щодо можливості продажу таких товарів.
Під час проведення експертизи заяв на отримання дозволу на право здійснення міжнародних передач товарів органи експортного контролю мають право затребувати від заявника додаткову інформацію, необхідну для об'єктивного та своєчасного проведення експертизи.
Документи, складені іноземною мовою, подаються із засвідченими перекладами на державну мову.
31. Для здійснення експорту товарів до зовнішньоекономічного договору (контракту) включаються такі відомості:
1) мета і місце використання товару;
2) кінцевий споживач товару;
3) зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності щодо використання товару виключно у заявлених цілях;
4) кінцеве призначення та кількість товару.
В окремих випадках на вимогу Державної служби експортного контролю України до зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа включається зобов'язання про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності або відповідним державним органам України права на проведення перевірок використання експортованих товарів за призначенням та видачу сертифіката підтвердження доставки товарів або надання повноважним державним органом держави призначення товарів іншого документа, який підтверджує ввезення товару на територію держави призначення.
Державна служба експортного контролю України має право встановлювати умови, на підставі яких надається дозвіл на здійснення міжнародних передач товарів та проведення переговорів щодо здійснення передач товарів, що контролюються, в тому числі щодо порядку транспортування товарів, надання відповідних документів стосовно підтвердження доставки або використання товарів тощо.
32. Розгляд заяв на одержання дозволу на право здійснення міжнародних передач товарів, що контролюються, провадиться Державною службою експортного контролю України із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших міністерств, центральних органів виконавчої влади, установ, організацій та підприємств.
Відповідні міністерства та інші центральні органи виконавчої влади готують висновки у двотижневий строк. Цей строк може бути продовжено до місяця, якщо за рішенням Державної служби експортного контролю України до проведення експертизи залучаються державні експерти з питань державної таємниці.
Коли зробити висновки у встановлені строки через об'єктивні причини неможливо, міністерство, інший центральний орган виконавчої влади повідомляють про це Державну службу експортного контролю України та обгрунтовують строки підготовки висновків.
Якщо висновки або зазначене повідомлення не одержано протягом установленого строку, Державна служба експортного контролю України має право вважати, що заперечень проти здійснення міжнародної передачі товарів з боку органу, до якого було надіслано запит щодо висновків, немає.
33. Строк розгляду заяви встановлюється залежно від категорії товарів, але не може перевищувати від дня одержання всіх необхідних документів:
1) 45 днів - щодо експорту (реекспорту) товарів військового призначення;
2) 30 днів - щодо експорту (реекспорту) товарів подвійного використання;
3) 15 днів - щодо імпорту та транзиту товарів.
До строку розгляду заяв не зараховується час, необхідний для одержання від заявника додаткової інформації.
У разі, коли додаткова інформація протягом двох місяців не надійшла, заява вважається відхиленою і розгляду не підлягає.
34. Строк розгляду заяви може бути продовжено за умови погодження цього питання з Урядовою комісією з політики експортного контролю.
35. Для одержання висновку щодо можливості здійснення тимчасового вивезення за межі України товарів для демонстрації на виставках, ярмарках, з метою реклами, проведення випробувань та з іншою подібною метою, якщо це не передбачає переходу права власності на товар, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності надсилає до Державної служби експортного контролю України лист із стислим викладом мети звернення, до якого додає:
1) заяву типової форми у трьох примірниках;
2) документ, який містить відомості про найменування виставки (ярмарку), місце і строк експонування товарів та зобов'язання (гарантії) щодо зворотного ввезення товарів в Україну без зміни їх кількісних і якісних характеристик;
3) посвідчені копії документів, згідно з якими здійснюється вивезення товарів (запрошення для участі у виставці (ярмарку), контракт або угода з іноземним партнером тощо).
Строк розгляду зазначеної в цьому пункті заяви не перевищує 15 днів.
Особливості контролю під час здійснення транзиту товарів
36. Транзит товарів, що контролюються, через територію України здійснюється за умови одержання суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або іноземним суб'єктом господарської діяльності позитивного висновку Державної служби експортного контролю України.
Для одержання висновку про можливість транзиту товарів суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності або іноземний суб'єкт господарської діяльності надсилає лист із стислим викладом мети звернення, до якого додає:
1) заяву типової форми у трьох примірниках;
2) посвідчену копію експортної ліцензії держави походження товарів.
37. Транзит товарів у супроводі військових караулів здійснюється у встановленому порядку за наявності позитивного висновку Міністерства оборони України, у супроводі озброєної охорони (за винятком військових караулів) висновку Міністерства внутрішніх справ України, транзит товарів, які є небезпечними, - висновку Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.
38. У здійсненні транзиту може бути відмовлено або здійснення транзиту, що розпочався, може бути припинено у разі:
1) виникнення можливості загрози національній безпеці України, якщо товар буде поставлено до кінцевого споживача;
2) виникнення можливості заподіяння державі шкоди внаслідок аварій та екологічних катастроф під час транспортування товару;
3) коли це суперечить міжнародним зобов'язанням України щодо нерозповсюдження зброї масового знищення та у разі встановлення Організацією Об'єднаних Націй заборони або обмеження передач товарів військового призначення і товарів подвійного використання до країни призначення;
4) відмови власника товару прийняти зобов'язання щодо відшкодування шкоди в разі виникнення аварій та екологічних катастроф, пов'язаних з транспортуванням небезпечних товарів через територію України;
5) виявлення порушень митного законодавства або встановлення фактів про спроби передачі товарів не зазначеному в супровідних документах кінцевому споживачеві.
Гарантії України щодо використання імпортованих
товарів у заявлених цілях
39. Гарантії України щодо використання імпортованих товарів у заявлених цілях оформляються міжнародним імпортним сертифікатом України або іншим документом, що містить необхідний обсяг гарантій.
Імпортний сертифікат видається на товар, що підлягає імпорту, суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності або уповноваженому органу іноземної держави за його запитом.
40. Імпортний сертифікат використовується виключно з дозволу суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
41. Імпортний сертифікат втрачає чинність, якщо його не подано відповідному уповноваженому органу іноземної держави протягом шести місяців від дня видачі.
42. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зобов'язаний вимагати повернення наданого йому імпортного сертифіката від іноземного суб'єкта господарської діяльності у разі, коли:
1) вказані в ньому кількість або обсяг товарів перевищують кількість або обсяг товарів, зазначених у зовнішньоекономічному договорі (контракті);
2) зазначені в ньому кількість або обсяг товарів перевищують кількість або обсяг товарів, на які видано ліцензію відповідним уповноваженим органом іноземної держави, в тому числі і в разі відмови у видачі такої ліцензії;
3) імпортну поставку товарів не було завершено до закінчення строку його чинності;
4) до закінчення строку його чинності сталися зміни відповідно до намірів сторін.
43. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності протягом місяця інформує Державну службу експортного контролю України про одержання зазначених в імпортному сертифікаті товарів. Використання товарів усупереч імпортному сертифікату тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України.
44. У разі імпорту товарів митний орган, який здійснює митне оформлення, видає сертифікат доставки або інший документ, яким визначає, що товари надійшли в Україну.
Відповідальність у галузі державного експортного контролю
45. За порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності можуть бути застосовані такі заходи:
1) скасування позитивного висновку на право проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічного договору (контракту);
2) скасування або тимчасове припинення чинності дозволу на право здійснення експорту або імпорту товарів;
3) скасування позитивного висновку на право здійснення тимчасового вивезення товарів;
4) відкликання імпортного сертифіката (до моменту його використання);
5) скасування спеціальних повноважень на право здійснення експорту або імпорту товарів, зазначених у частині другій статті 20 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність".
3а порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності можуть застосовуватись інші заходи відповідно до законодавства України.
Глава Адміністрації Президента України Є.КУШНАРЬОВ
"Урядовий кур'єр" N 43-44, "Орієнтир" 10'98, 05.03.98, сс.1-5