Як правильно написати заперечення податковому інспектору
Податковому інспектору
Кожний ваш аргумент має бути підтверджений пунктом з нормативного акта
Підприємство Н. перевірила податкова адміністрація за результатами діяльності за 1995-1996 роки та 1-ше півріччя 1997 року. Податкові інспектори за наслідками перевірки написали акт, в якому звинуватили підприємство у безліцензійній діяльності, завищенні окремих витрат і, відповідно, заниженні податку на прибуток, у перевищенні ліміту каси. Підприємство Н. не погодилось із звинуваченнями і вирішило відстоювати свої права. Акт податкової підписав керівник підприємства Н. з посиланням на заперечення, додані до акта. Публікуємо типові заперечення, які можуть пригодитись і Вам після чергової перевірки податкової адміністрації.
"Державній податковій адміністрації _____________________________________ району м._________________________________________
Заперечення
до акта перевірки, проведеної ст. державними податковими ревізорами-інспекторами ________________за 1995, 1996 та 1 півріччя 1997 р.
Перевірка проводилась з "___ "___________________ січня 1998 р. по___________________ лютого 1998 р.
В акті перевірки наведено записи, які без будь-якого обгрунтування або посилання на статтю чи пункт нормативного акта звинувачують нас в порушеннях податкового законодавства, зокрема в заниженні сум по сплаті податків, але такі записи в акті не відповідають дійсності.
Безліцензійна діяльність
Згідно з актом, нас звинувачено в тому, що підприємство займалось безліцензійною торгівлею жалюзі та в результаті отримало прибуток
____________________________тис. грн.
Цей запис в акті не відповідає дійсності. Фактично на нашому підприємстві було створено цех з виробництва жалюзі. З придбаних матеріалів у цеху виготовлялись на замовлення жалюзі різних типорозмірів, на кожне замовлення складалась калькуляція, яка погоджувалася із замовником та затверджувалась, а в цеху щомісяця складався звіт про виготовлення готової продукції. Причому встановлення (монтаж) жалюзі на місці, у замовника, проводилось робітниками нашого цеху.
Таким чином, це був виробничий процес, а не торгівля, і звинувачення нас у безліцензійній торгівлі є безпідставним.
Податок на прибуток
В акті перевірки нас звинувачено в тому, що на витрати виробництва було віднесено:
1. Вартість проїзних карток________________ грн.
2. Вартість послуг сторонніх організацій з охорони___________________ грн.
3. Вартість капітального ремонту_______________________ грн.
Всього_____________________ грн.
Причому в акті перевірки в жодному випадку немає посилання на статтю або пункт нормативного документа, який порушено, а також немає якихось інших обгрунтувань.
Вартість проїзних карток
В акті перевірки без посилання на статтю закону нас звинувачено в тому, що по нашому підприємству за 1995-1996 роки та 1 півріччя 1997 року віднесено на витрати виробництва вартість проїзних карток на суму ______________ грн, у зв'язку з чим було занижено прибуток та платежі до бюджету з податку на прибуток.
Проте з цим звинуваченням не можна погодитись, оскільки воно суперечить чинному законодавству, роз'ясненням з цього приводу ДПА України, а тому таке звинувачення є безпідставним.
Згідно з п. 9.1.6 статті 9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. N334/94-ВР на витрати виробництва відносяться витрати, пов'язані з управлінням виробництвом, зокрема матеріально-технічне забезпечення апарату управління підприємства та його структурних підрозділів, включаючи транспортне обслуговування, пов'язане з управлінням виробництвом.
Причому в законі про оподаткування прибутку підприємств ніяких обмежень щодо транспортного обслуговування, пов'язаного з управлінням виробництвом, не наведено.
Таким чином, п. 9.1.6 закону дозволяє відносити на витрати виробництва вартість проїзних карток, що є нічим іншим як транспортним обслуговуванням, пов'язаним з управлінням виробництвом.
Наприклад, робітникам цеху з виготовлення жалюзі видавались проїзні картки виключно через виробничу необхідність, оскільки потрібно було на місці, у замовника, провести необхідні заміри, уточнити тип жалюзі, а потім, після їх виготовлення, знову їхати до замовника для їх установлення-монтажу.
Причому в кожному окремому випадку складалась калькуляція вартості жалюзі, і в цю калькуляцію включалась вартість проїзних карток, а тому віднесена на витрати виробництва вартість проїзних карток відшкодовувалась замовником.
За аналогічних умов видавались проїзні картки також на відділ рекламного агентства.
З цього приводу є спеціальне роз'яснення ДПА України, наведене у листі від 19.04.97 р. N19-0212/11-2941.
Наводимо зміст цього листа: "Державна податкова адміністрація України щодо віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг) витрат, пов'язаних із транспортним обслуговуванням виробництва, повідомляє. Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. N334/94-ВР (підпункт 9.1.6 пункту 9.1 статті 9) на собівартість продукції (робіт, послуг) відносяться витрати на матеріально-технічне забезпечення апарату управління та його структурних підрозділів, включаючи транспортне обслуговування, пов'язане з управлінням виробництвом.
Враховуючи вищенаведене, віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг) витрат підприємства на придбання проїзних квитків робітникам не суперечить чинному законодавству, якщо виробничий процес підприємства пов'язаний з переміщенням таких робітників від одного об'єкта до іншого. Обов'язковою умовою при цьому є наявність документів, які засвідчують фактичні маршрути такого переміщення робітників".
У нашому випадку документами, які засвідчують переміщення робітників, є погоджена з замовником та затверджена калькуляція.
Таким чином, як згідно із законом (п. 9.1.6), так і згідно з роз'ясненням ДПА України вартість проїзних квитків всього на суму__________ грн віднесена на витрати виробництва на законних підставах.
Вартість послуг сторонніх організацій з охорони
За актом перевірки нас звинувачено в тому, що на витрати виробництва віднесено___________ грн, оплачених за охорону фірмі "К".
Дійсно, згідно з договором від "___ "______________ р. ми оплатили за надані послуги з охорони___________ грн, і ця сума віднесена на витрати виробництва.
Таке відображення витрат з обліку повністю відповідає вимогам п. 21 Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верховної Ради України від 27 червня 1995 р. N247/95-ВР.
Зокрема в п. 21 Правил визначено, що до матеріальних витрат належать: "забезпечення правил техніки безпеки праці, протипожежної і сторожової охорони (включаючи оплату послуг сторонніх підприємств за пожежну та сторожову охорону)".
Як бачимо, послуги сторонніх організацій за сторожову охорону дозволяється відносити на витрати виробництва, а тому наведені з цього приводу в акті перевірки звинувачення є безпідставними.
Вартість ремонтних робіт
Протягом 1996 року для нашого підприємства п'ять фірм виконували роботи з поточного ремонту орендованих для виробничих цілей приміщень. Вартість поточного ремонту (без ПДВ) становила______________ грн.
На підставі п. 21 "г" Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вартість поточного ремонту була віднесена на витрати виробництва. Однак перевіряючі з ДПА ____________без будь-якого обгрунтування, без посилання на нормативний документ зробили висновок та записали до акта звинувачення на нашу адресу про те, що 100 відсотків виконаних робіт є капітальним ремонтом, а тому не підлягають віднесенню на витрати виробництва.
Проте такий запис в акті є безпідставним, оскільки він суперечить наявним документам, а також характеру виконаних робіт, які за своїм змістом є поточним ремонтом.
У наявних договорах з підрядниками та актах прийомки виконаних робіт визначено, що виконані роботи є поточним ремонтом. Причому роботи виконували 5 фірм, і всі підтвердили (підписами і печатками), що виконані роботи належать до поточного ремонту.
Наприклад, згідно з актом прийомки робіт з поточного ремонту за листопад 1996 р. фірма "Д" виконала робіт на_____________ грн, у т.ч. ПДВ____________ грн. Вартість цих робіт (без ПДВ) у сумі______________ грн була віднесена на витрати виробництва.
Згідно з актом виконувались такі роботи:
- підготовка до побілки стін і стелі;
- клейове пофарбування стін і стель;
- пофарбування радіаторів і труб;
- пофарбування стін у матовий колір;
- пофарбування вікон і підвіконників;
- декоративне оброблення стін коридору;
- заміна газового крана;
- прибирання приміщень після ремонту.
Вартість зазначених робіт у загальному обсязі становить понад 80 відсотків, і за своєю суттю ці роботи однозначно відносяться до поточного ремонту.
Аналогічний характер виконаних робіт і в інших випадках, тобто виконувались роботи з побілки і фарбування стін, стелі, вікон та підвіконників, ремонт або заміна кранів, розеток, фарбування труб і радіаторів опалення, ремонт місцями електропроводки, ремонт замків тощо.
Зазначимо, що поточний ремонт проводився лише в кімнатах і коридорах орендованого приміщення.
Загальновідомо (дивись довідник з капітального ремонту), що до капітального ремонту відносяться роботи з відновлення основних конструктивних елементів (покрівлі, стін, підлоги, фундаментів, систем опалення, водопостачання та водовідведення), тобто при капітальному ремонті усувається фізичне зношення основних конструктивних елементів.
Таким чином, виконані роботи належать до поточного ремонту і підлягають зарахуванню на витрати виробництва.
Якщо погодитись із висновками ревізорів і вважати виконані роботи капітальним ремонтом, то і в такому випадку ці витрати підлягали повністю зарахуванню на витрати виробництва.
Бо пунктом 24 "г" Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верховної Ради України від 27.06.93 р. N247/95-ВР, визначено, що витрати на здійснення капітального ремонту орендованих будівель (приміщень) нежитлового призначення відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) щомісяця рівними частками протягом строку дії договору оренди.
Строк оренди нашого приміщення, згідно з типовою угодою N_/96 на оренду нежитлових приміщень з ТБО "Л" закінчувався ЗІ грудня 1996 р., а тому витрати на ремонт орендованих приміщень, якщо їх вважати капітальним ремонтом, також підлягали б віднесенню на витрати виробництва у 1996 році.
Ліміт каси
В акті перевірки зазначено, що станом на 6 червня 1996 р. було перевищення ліміту каси в сумі 3175 грн. Це твердження є безпідставним, оскільки кошти на виплату зарплати були отримані 31 травня, на 1-2 травня припадали вихідні дні (субота-неділя), але у зв'язку з тим, що 2 травня в неділю було релігійне свято (Трійця), вихідний день перенесли на 3 червня, а виплату зарплати було продовжено 4 та 5 червня.
Відповідно до Закону України N35/93-ВР від 27 січня 1995 р. "Про внесення доповнень до статті 67 Кодексу законів про працю України" у разі коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Таким чином, виплата зарплати проводилась упродовж трьох днів - 31 травня, 4 та 5 червня, а 6 червня залишок коштів було здано в банк.
З наведеного видно, що готівка в касі на 6 червня зберігалась із дотриманням норм, визначених п. 9 Порядку ведення касових операцій".