Податок на добавлену вартість

ПИТАННЯ: 1.Відповідно до чинного законодавства від податку, на добавлену вартість звільнено вартість будівельно-монтажних робіт по спорудженню об'єктів виробничого призначення сільськогосподарських підприємств.

Чи слід це розуміти так, що ця пільга поширюється на всі будівельні організації незалежно від форми власності"

2.Як нараховується податок на добавлену вартість при реалізації автомобіля, придбаного до 6 січня 1993 року?

3.Госпрозрахункова стоматологічна поліклініка здійснює послуги по протезуванню зубів пенсіонерам, учасникам та інвалідам війни й іншим категоріям населення. Кошти на ці послуги фінансуються з бюджету. Чи підлягають обкладанню податком на добавлену вартість вказані послуги?

4.Підприємство надає ритуальні послуги, в тому числі виготовляє пам'ятники. Чи має воно право на відшкодування сум податку на добавлену вартість, що сплачені постачальникам за придбані матеріальні ресурси та надані послуги?

5.Сільськогосподарське підприємство видає своїм працівникам у рахунок заробітної плати продукцію власного виробництва. Чи необхідно зменшити суму податку на добавлену вартість, що віднесена на дебет рахунку 68 ("Розрахунки з бюджетом") при одержанні матеріально-технічних ресурсів, призначених для виробництва сільськогосподарської продукції, у разі, коли її визначена частина видається своїм працівникам у рахунок заробітної плати?

6.Українське підприємство уклало в 1996 році контракт про спільну діяльність з іноземним інвестором. Чи повинно підприємство сплачувати податок на добавлену вартість при ввезенні на митну територію України обладнання, якщо воно надходить як іноземна інвестиція?

Чи матиме підприємство право на відшкодування податку на добавлену вартість із бюджету у разі експорту продукції, виготовленої завдяки спільній діяльності з іноземним інвестором?

7.Який порядок відшкодування сум перевищення сплаченого постачальникам податку на добавлену вартість над отриманим від замовників за виконані обсяги міжнародних перевезень?

8.Який порядок визначення оподатковуваного обороту по податку на добавлену вартість по послугах, що надаються об'єктами невиробничої сфери та об'єктами соціально-культурного призначення, що знаходяться на балансі підприємств?

9.Де балансі підприємства утримується медпункт. Чи нараховується податок на добавлену вартість на нараховану заробітну плату працівників, які його обслуговують?

10.Чи підлягає відшкодуванню з бюджету податок на добавлену вартість за товари, придбані на території України па реалізовані на території України за іноземну валюту іноземному замовнику як давальницька сировина?

ВІДПОВІДЬ: 1.Відповідно до п.1 ст. З Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 4-92 "Про податок на добавлену вартість" об'єктами оподаткування є обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), крім їх реалізації за іноземну валюту.

Відповідно до п. 1 ст. 5 цього ж Декрету з урахуванням внесених до нього змін вартість будівельно-монтажних робіт по спорудженню об'єктів виробничого призначення сільськогосподарських підприємств звільнена від податку на добавлену вартість.

Згідно з Законом України від 19.11.93 р. N 3630-XII "Про внесення змін до декретів Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" і "Про акцизний збір" пільги по цих податках надаються рішенням Верховної Ради України по конкретних товарах (продукції), а не для окремих категорій платників. Тому зазначені роботи звільняються від обкладання податком на добавлену вартість незалежно від форм власності та підпорядкованості будівельних організацій, що виконують ці роботи.

2.Відповідно до пп. "б" п. 18 та п. 108 інструкції "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість", затвердженої наказом ГДПІ України від 10.02.93 р. N 3 і зареєстрованої в Мінюсті України 31.03.93 р. за N18, до обороту, який обкладається податком на добавлену вартість, не включаються продаж, обмін, безплатна передача основних засобів, придбаних і введених в експлуатацію до 06.01.93 р., за винятком їх реалізації за цінами, що перевищують балансову вартість (крім сільськогосподарських підприємств). У разі реалізації автомобіля, придбаного до 06.01.93 р. за ціною, що перевищує балансову вартість, податком на добавле ну вартість обкладається різниця між ціною реалізації і балансовою вартістю.

3.Відповідно до пп. "д" п. 13 інструкції "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість", затвердженої наказом ГДПІ України від 10.02.93 р. N3 та зареєстрованої в Мінюсті України 31.03.93 р. за N18, до об'єкта обкладання податком на добавлену вартість не відносяться державні дотації (доплати), субсидії та компенсації. Таким чином, якщо стоматологічні послуги здійснюються за рахунок бюджетних коштів (тобто надаються громадянам безкоштовно), то вони не підлягають обкладанню податком на добавлену вартість. У разі надання платних стоматологічних послуг вони підлягають обкладанню податком на добавлену вартість у загальновстановленому порядку.

4.Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 30.04.93 р. N 43-93 "Про внесення змін і доповнень до деяких декретів Кабінету Міністрів України про податки" ритуальні послуги від податку на добавлену вартість звільнені.

Головна державна податкова інспекція України своїм листом від 05.07.93 р. N 34-100 "Про застосування Декрету Кабінету Міністрів України "Про внесення змін і доповнень до деяких декретів Кабінету Міністрів України про податки" повідомила, що починаючи з 18.05.93 р. від обкладання податком на добавлену вартість звільнені ритуальні послуги похоронних бюро, цвинтарів, крематоріїв та інших підприємств, включаючи виготовлення пам'ятників, могильних плит, проведення обрядів і церемоній релігійними організаціями. При цьому не підлягають обкладанню податком на добавлену вартість предмети культу (свічки, проскури, хрестики й інші релігійні товари), які реалізуються безпосередньо релігійними організаціями під час проведення відповідних ритуальних послуг.

На підставі листа Міністерства статистики України від 02.04.96 р. N 08-3-7/20 не підлягають обкладанню податком на добавлену вартість послуги, пов'язані з підготовкою тіла померлого до поховання: обмивання, бальзамування, одягання, послуги перукаря та косметолога за умови, якщо ці послуги включаються у звіт за формою N 1 "Ритуальні послуги" та якщо вони виконані спеціалізованими підприємствами, створеними для надання перелічених послуг, наприклад, підприємства, підпорядковані управлінню ритуальних послуг.

Відповідно до п. 4 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" та п. 48 інструкції "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість", затвердженої наказом ГДПІ України від 10.02.93 р. N 3, зареєстрованої в Мінюсті України 31.03.93 р. за N18, підприємства, що надають вищеназвані послуги, суми ПДВ, які сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, за придбані матеріальні ресурси, паливо, що використовуються для здійснення цих послуг, відносять на їх собівартість.

5.Відповідно до Закону України від 01.07.93 р. N 3355-XII "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України" від податку на добавлену вартість звільняється сільськогосподарська продукція та продукція її переробки, видана в рахунок оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств, крім товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою ("Перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. N 244, надрукований у N 5 "Вісника" за 1996 р.).

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" та п. 48 інструкції "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість", затвердженої наказом ГДПІ України від 10.02.93 р. N 3, зареєстрованої в Мінюсті України 31.03.93 р. за N18, з товарів (робіт, послуг), які звільнені від оподаткування, суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, які використовуються для виготовлення зазначеної продукції, відносяться на їх собівартість.

У разі видачі робітникам заробітної плати натурою сільськогосподарське підприємство повинно відкоригувати (зменшити) дебет рахунку 68 і віднести зазначені суми податку на добавлену вартість на собівартість цієї продукції.

6.Відповідно до Закону України від 19.03.96 р. N 93-96-ВР "Про режим іноземного інвестування" підприємство з іноземними інвестиціями це підприємство (організація) будь-якої організаційно правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

Згідно зі ст. 20 цього Закону підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки відповідно до законодавства України.

Діюче законодавство не передбачає спеціальних пільг по податку на добавлену вартість для підприємств з іноземними інвестиціями.

У разі, якщо підприємство отримує іноземну інвестицію у вигляді обладнання і ввозить його на митну територію України, то відповідно до Указу Президента України від 30.06.96 р. N 499/95 "Про справляння податку на добавлену вартість з імпортних товарів" таке обладнання не підлягає обкладанню податком на добавлену вартість під час переміщення через митний кордон України за умови його використання для власних чи виробничих потреб (крім переліченого в постановах Кабінету Міністрів України від 31.05. 96 р. N 602, від 02.08.96 р. N 907, від 14.08.96 р. N 967).

У разі використання обладнання не для виробничих та власних потреб, а для наступної його реалізації, податок на добавлену вартість справляється виходячи з вартості обладнання з урахуванням податку на добавлену вартість, але не нижче за митну вартість, перераховану в національній валюті за курсом, установленим Національним банком України на день подання декларації.

Відповідно до п. 63 інструкції "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України", затвердженої наказом ГДПІ України від 31.05.94 р. N 44 і зареєстрованої в Мінюсті України 29.06.94 р. за N 140/349, податок на добавлену вартість не справляється як за реалізацію з розрахунками в іноземній чи національній валюті, так і шляхом обміну чи передачі на експорт за межі митних кордонів України товарів (робіт, послуг), включаючи товари (продукцію), що виготовлені завдяки спільній діяльності.

Відповідно до п. 65 вищеназваної інструкції при експортуванні товарів (робіт, послуг) за іноземну валюту підприємствами та організаціями (як виробниками, так і посередниками), що здійснюють посередницькі послуги, суми податку на добавлену вартість, що сплачені постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на собівартість виробництва таких товарів (робіт, послуг), придбані і введені в експлуатацію з 06.01.93 р. основні виробничі фонди та взяті на облік нематеральні активи, а також суми податку (підприємств, що здійснюють посередницькі функції), сплачені постачальникам цих товарів (робіт, послуг), підлягають відшкодуванню з відповідних бюджетів вказаним підприємствам або зараховуються в рахунок чергових платежів за умови надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок підприємств (копії розрахункових документів), подання вантажної митної декларації зі штампом митниці "пропуск дозволено", якщо не минув річний строк з дня оплати податку постачальникам.

7.Підприємство, яке здійснює міжнародні перевезення пасажирів та вантажів і користується пільгою по податку на добавлену вартість (п. 63 інструкції "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, 1 товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України", затвердженої наказом ГДПІ України від 31.05.94 р. N44 та зареєстрованої в Мінюсті України 29.06.94 р. за N 140/349), суми податку на добавлену вартість, що сплачені постачальникам за сировину, матеріали, комплектуючі вироби, які використані для таких перевезень (або для надання інших послуг), відносить на розрахунки з бюджетом у порядку, передбаченому п. 44 інструкції ГДПІ України від 10.02.93 р. N 3 "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість", якщо розрахунки за ці перевезення (чи послуги) здійснено в іноземній валюті. У декларації по податку на добавлену вартість (форма за додатком N 1 до інструкції N 3) сума такого податку включається в рядок 1, аналогічно вартості матеріальних ресурсів, придбаних для виготовлення товарів (робіт, послуг), які звільнені від оподаткування відповідно до підпунктів "а" - "д" пункту 31 інструкції N 3.

У разі здійснення розрахунків за міжнародні перевезення пасажирів та вантажів у національній валюті (а також шляхом товарообмінних чи бартерних операцій) суми податку на добавлену вартість, що сплачені постачальникам за сировину, матеріали, комплектуючі вироби, які використані для таких перевезень, при розрахунках з бюджетом не враховуються, а включаються до вартості перевезень (послуг), а податок на добавлену вартість за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік матеріальні активи покриваються за рахунок джерел їх придбання в порядку, вказаному в пункті 48 інструкції N 3. В декларації по по датку на добавлену вартість (форма за додатком N 1 до інструкції N 3) сума такого податку в рядок 1 не включається, аналогічно вартості матеріальних ресурсів, придбаних для виготовлення товарів (робіт, послуг), які звільнені від оподаткування відповідно до підпунктів "е" - "р" пункту 31 інструкції N 3.

У доповнення до наведеного слід зазначити, що при одночасному виконанні міжнародних перевезень (так само, як і інших послуг) як за розрахунками в національній, так 1 в іноземній валюті, при обчисленні платежів до бюджету проводиться розподіл сум податку на добавлену вартість по придбаних і введених в експлуатацію основних виробничих фондах та взятих на облік нематеріальних активах, які використовуються для виконання таких перевезень в порядку, передбаченому п. 40 інструкції N 3.

8.Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12,92 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" та п. 42 інструкції ГДПІ України від 10.02.93 р. N З "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість" податок на добавлену вартість, сплачений при придбанні товарів, робіт та послуг, що використовуються для невиробничих потреб, покривається за рахунок відповідних джерел фінансування і на розрахунки з бюджетом не відноситься.

У тому разі, якщо об'єктами соціально-культурного призначення, що знаходяться на балансі підприємства, реалі- зуються товари, виконуються роботи чи надаються послуги, що підлягають обкладанню податком на добавлену вартість, сума податку, який підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, одержаними від споживачів за реалізовані такими об'єктами товари (роботи, послуги), і сплаченими сумами податку, або такими, що підлягають сплаті постачальникам за матеріальні ресурси ,вартість яких відноситься на витрати виробництва даної продукції (робіт, послуг).

При цьому необхідно зазначити, що згідно з п. 19 вказаної інструкції в разі реалізації чи виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг за цінами нижче собівартості, в тому числі і безкоштовно, оподатковуваний оборот з реалізації таких товарів, робіт та послуг визначається, виходячи з їх собівартості і прибутку на подібні товари, роботи, послуги, а від'ємна різниця між нарахованим податком на добавлену вартість і одержаним з покупців покривається за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

Враховуючи зазначене, при реалізації товарів, робіт, послуг об'єктами, які знаходяться на балансі підприємства і утримуються за рахунок прибутку, оподатковуваним оборотом буде сума, не менша від суми фактичних витрат на утримання зазначених об'єктів.

При визначенні оподатковуваного обороту при реалізації товарів, робіт чи послуг зазначеними об'єктами слід враховувати також положення Закону України від 27.05.94 р. N 25/94-ВР "Про внесення змін і доповнень до законодавчих актів" та Постанови Верховної Ради України від 26.05.95 р. N 181/95-ВР "Про організацію оздоровлення і відпочинку дітей та підлітків в Україні влітку 1995 року", згідно з якою звільняються від обкладання податком на добавлену вартість дитячі лікувальні та оздоровчі (крім міжнародних) путівки. При цьому суми податку на добавлену вартість, що сплачені, або такі, що підлягають сплаті постачальникам за матеріальні ресурси, вартість яких відноситься на собівартість таких путівок, на розрахунки з бюджетом не відносяться, а включаються до їх собівартості.

Що стосується визначення оподатковуваного обороту при наданні цієї категорії об'єктів послуг по громадському харчуванню, в тому числі і дитячих здравниць, то в даному випадку слід керуватися п. 28 інструкції N 3, тобто оподатковуваний оборот визначається як різниця між ціною реалізації покупних товарів і продукції власного виробництва, при цьому в калькуляцію такої продукції товари і сировина включаються за цінами, виплачуваними постачальникам з урахуванням податку на добавлену вартість.

Щодо зменшення оподатковуваного прибутку відповідно до Закону України від 28.12.94 р. "Про оподаткування прибутку підприємств", то в декларації про прибуток підприємства, розділ 15 (д), для цілей оподаткування балансовий прибуток зменшується на суму витрат підприємств на утримання об'єктів соці- ально-культурного призначення, що знаходяться на балансі цих підприємств, з урахуванням фактично сплачених постачальникам сум податку на добавлену вартість, за умови, коли зазначені витрати віднесено за рахунок власних коштів підприємства, за виключенням коштів, одержаних за надані платні послуги таких об'єктів як від своїх працівників, так і сторонніх громадян і організацій.

9. Відповідно до п. 24 інструкції "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість", затвердженої наказом ГДПІ України від 10.02.93 р. N З, зареєстрованої в Мінюсті України 31.03.93 р. за N 18, при виконанні робіт чи наданні послуг для власних виробничих потреб, не пов'язаних з виробничою діяльністю, оподатковуваним оборотом є сума витрат на їх виконання.

Тобто, оподатковуваний оборот по послугах, що надаються медпунктом, обчислюється виходячи з суми витрат на їх виконання (в яку в даному випадку входять і нараховані суми заробітної плати працівників, які обслуговують медпункт).

10.Відповідно до ст. 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 1994 рік", дію якої до прийняття відповідних законодавчих актів продовжено на 1995 і 1996 роки, від податку на добавлену вартість звільняється експорт за межі митних кордонів України товарів (робіт, послуг). При цьому товари вважаються експортованими, коли вони залишили територію України і їх вивезення було підтверджено митною декларацією. Згідно з п. 65 інструкції "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України", затвердженої наказом ГДПІ України від 31.05.94 р. N44 і зареєстрованої в Мінюсті України 29.06.94 р. за N 140/349, при експортуванні товарів (робіт, послуг) за іноземну валюту у підприємств, що здійснюють посередницькі функції, суми податку на добавлену вартість, сплачені постачальникам товарів (робіт, послуг), підлягають відшкодуванню з відповідних бюджетів вказаним підприємствам, або зараховуються в рахунок чергових платежів.

Законом України від 15.09.95 р. N 328/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (п. 1 ст. 4) передбачено можливість придбання іноземним замовником давальницької сировини на митній території України у суб'єктів підприємницької діяльності за іноземну валюту, обороти з реалізації якої відповідно до п. 1 ст.З Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" не е об'єктом оподаткування. Разом з тим, у випадках реалізації товарів (робіт, послуг) за іноземну валюту на території України зазначеним Декретом не передбачено відшкодування за рахунок бюджету сум податку на добавлену вартість, сплачених постачальникам матеріально-технічних ресурсів, використаних для виробництва таких товарів, а у посередників - сум податку, сплаченого постачальникам товарів.

Враховуючи те, що реалізація товарів (робіт, послуг) на території України за іноземну валюту не відноситься до реалізації їх на експорт, на такі операції не поширюється дія п. 65 вищезазначеної інструкції, а суми податку на добавлену вартість, сплачені постачальникам товарів, включаються до вартості таких товарів.