ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
09.11.2006 N 11360/6/15-0616

Про плату за землю

Дцлжавна податкова адміністрація Україні розглянула листи щодо плати за землю та повідомляє наступне.

Статтею 2 Закону України від 03.07.92 р. N 2535-ХІІ "Про плату за землю" (у редакції Закону України від 19.09.96 р. N 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 2535-ХІІ) встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Підставою для нарахування земельного податку, як визначено ст. 13 Закону N 2535-ХІІ, є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності,-договір оренди такої земельної ділянки.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами, Законом України від 06.10.98 р. N 161-XIV "Про оренду землі" (у редакції Закону України від 02.10.2003 р. N 1211-IV, зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 161 -XIV) та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону N 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку в користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону N 2535-ХІІ).

Річна орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, як визначає ст. 21 Закону N 161-XIV, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10% їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлено більший розмір орендної плати.

Отже, орендар земель державної і комунальної власності відповідно до вимог чинного законодавства є платником орендної плати за землю на підставі укладеного з відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади договором оренди землі.

Заступник Голови Л. Є. БОЄНКО