ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 15 березня 1993 р. N 34-100

Про оподаткування податком на добавлену вартість
підприємств з іноземними інвестиціями

У зв'язку з численними запитами підприємств, організацій та установ про оподаткування податком на добавлену вартість у 1993 році підприємств з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу, а також з метою правильного тлумачення чинного законодавства Головна Державна податкова інспекція України роз'яснює:

Відповідно до статті 32 Закону "Про іноземні інвестиції" товари, роботи, послуги власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу звільняються від податку на добавлену вартість на період п'яти років з моменту офіційної реєстрації таких підприємств.

При цьому згідно з Законом України від 20 грудня 1991 р. N 2007 "Про податок на добавлену вартість", який діяв у 1992 році, надання пільг по цьому податку в одних випадках пов'язувалось з повним відшкодуванням із бюджету сум податку, сплачених постачальникам, за придбані сировину, матеріали, товари (роботи, послуги), а в інших, у тому числі і для підприємств з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу, - такі витрати підприємств по сплаті постачальникам податку зменшували їхні власні кошти або відносились на собівартість виробництва товарів (робіт, послуг), наслідком чого було підвищення їх кінцевої вартості.

Відсутність джерела відшкодування сплаченого податку за рахунок сум податку від реалізації власної продукції, який оплачувався б кінцевим споживачем, або за рахунок коштів бюджету ставила в нерівні умови підприємства переробних та інших галузей, що використовували товари (роботи, послуги) власного виробництва спільних підприємств.

Слід зазначити, що такий порядок відшкодування сплачених постачальникам сум податку на добавлену вартість за придбані товарно-матеріальні цінності застосовується також й іншими країнами, включаючи країни європейської співдружності, в яких лише по дуже обмеженій кількості пільг проводиться відшкодування податку за рахунок коштів бюджету.

У зв'язку з відсутністю джерела відшкодування сум податку, сплачених постачальникам за придбані товарно-матеріальні цінності, що вимагало від цих підприємств збільшення собівартості продукції власного виробництва, та з метою поліпшення умов для залучення інвестицій Урядом України було прийнято рішення Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" скасувати, починаючи з 6 січня 1993 року, для таких підприємств вказану пільгу та запровадити відшкодування сум податку, сплачених не тільки за придбані та введені в експлуатацію основні виробничі фонди і нематеріальні активи.

Виходячи з того, що дію частини восьмої статті 32 Закону України "Про іноземні інвестиції" зупинено Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" починаючи з 6 січня 1993 року, чинність Декрету Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1992 р. N 6-92, який введено з 30 грудня 1992 року, на підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу поширюється, починаючи з 6 січня 1993 року.

Що стосується статті 9 Закону України "Про іноземні інвестиції", яка передбачає умови захисту іноземних інвестицій, то податок на добавлену вартість в Україні було введено в дію Законом України від 20 грудня 1991 р. N 2007 "Про податок на добавлену вартість" з 1 січня 1992 року і на момент введення в дію Закону України "Про іноземні інвестиції", а саме 31 березня 1992 року, він уже діяв і прийняття вказаного Декрету не є наступним законодавчим актом про новий податок.

Водночас повідомляємо, що для підприємств з іноземними інвестиціями, капітал яких повністю належить іноземному інвестору, змін в оподаткуванні податком на добавлену вартість товарів (робіт, послуг) власного виробництва не сталося і вони, як і у 1992 році, підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Перший заступник начальника О.I.Шитря