Документ : Документальне підтвердження валових витрат

Документальне підтвердження валових витрат

Найголовнішим аргументом бухгалтера в любій ситуації є документ. На жаль, іноді бувають випадки коли документи губляться, або взагалі відсутні. Тоді у бухгалтера та і в керівника підприємства може виникнути ряд неприємних ситуацій, і не тільки при перевірці, але й в стосунках з партнерами. Гадаємо, що інформація опублікована в даній статті буде Вам у нагоді.

Законодавство
про первинні документи

Закон про прибуток зазначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 Закону про прибуток). Правила ведення податкового обліку встановлені ст. 11 Закону про прибуток. І вони не містять переліку первинних документів, визначених як підтвердні для віднесення господарських операцій у склад валових витрат.

Зверніть увагу!

Проте ігнорувати вимоги пп. 5.3.9 Закону про прибуток неприпустимо. З приводу того, що є первинними документами для підтвердження валових витрат, існує своєрідне пояснення судових органів. В Ухвалі ВАС визначено, що ст. 11 Закону про прибуток встановлено правила ведення податкового обліку. Згідно з п. 11.2 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тому звернемося до ст. 3 Закон про бухоблік, де зазначені податкова та інші види звітності, які використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 9 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій служать первинні документи, які фіксують факт здійснення таких операцій.

Вимоги до змісту та форми первинних документів

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону про бухоблік). Докладний опис вимог до первинного документу і його заповнення можна знайти в Положенні № 88:

- первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України;

- на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України (п. 2.7 Положення № 88);

- у випадках, установлених законодавством, а також міністерствами і відомствами України, бланки первинних документів можуть бути віднесені до бланків суворої звітності. Порядок використання та обліку бланків первинних документів суворої звітності, а також коло госпоперацій, які оформлюють на таких бланках, установлюють окремі нормативні акти (п. 2.9 Положення № 88).

Зверніть увагу !

У п. 2.7 Положення № 88 ідеться: документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм. Таким чином, створюючи ці документи самостійно, Ви одержуєте повноцінний первинний документ. Виняток - бланки суворої звітності.

Вимоги до первинних документів

Наводимо вимоги до первинних документів, визначені ст. 9 Закону про бухоблік.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: .

- назву документа (форми);

- дату і місце складання:

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиниць виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, саме первинні бухгалтерські документи беруть до уваги для підтвердження валових витрат.

Види первинних документів

Наведемо приблизний перелік документів первинного обліку.

Форми розрахункових і платіжних документів наводяться в Інструкції № 22 і в Наказі № 51. Це такі форми:

- меморіальний ордер (додатки 1, 24, 25, 26 до Інструкції № 22);

- платіжне доручення (додаток 2 до Інструкції № 22);

- платіжна вимога-доручення (додаток 3 до Інструкції № 22);

- платіжна вимога (додаток 4 до Інструкції № 22);

- розрахунковий чек (додатки 5 і 6 до Інструкції №22);

- акредитив (додаток 7 до Інструкції № 22 );

- КО-1 "Прибутковий касовий ордер";

- КО-2 "Видатковий касовий ордер" та інші.

Розрахунковими документами є: касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо, які підтверджують факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, видані у випадках, передбачених цим Законом,і зареєстровані реєстратором розрахункових операцій або заповнені вручну (ст. 2 Закону № 265).

Перелік видів первинних документів, що засвідчують факт одержання товарів, робіт, послуг, досить широкий.

Почнемо з найбільш проблемних: податкової накладної і ТТН.

Товарно-транспортна накладна

ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (Правила №363).

Думка ВГС

Однак у Постанові № 34 ВГС України дійшов висновку, що підтвердити валові витрати можна і без ТТН. На думку суду, валові витрати можуть бути підтверджені рахунками за транспортні послуги, платіжними дорученнями про перерахування коштів за транспортні послуги, актами здачі-приймання виконаних робіт із перевезення вантажів та податковими накладними. Аналогічну позицію ВГС України демонструє і в інших своїх постановах: у справах №41/132ата № 5/1961-3/213.

Отже, податкову накладну сміливо можна вважати первинним документом, який підтверджує валові витрати. Адже пп. 7.2.3 Закону про ПДВ характеризує її як звітний податковий і одночасно розрахунковий документ.

ТТН на практиці

На практиці ТТН і податкові накладні виписують далеко не завжди. Наприклад, товар передають покупцю зі складу за видатковою накладною без ТТН Податкову накладну не виписують, тому що продавець не платник ПДВ, або ж обсяг операції дозволяє не оформлювати и в інших випадках, передбачених пп 7.2.6 Закону про ПДВ Про яке транспортування ТМЦ може йтися при купівлі таких дрібниць, як канцтовари, туалетний папір, миючі засоби тощо? Їх звичайно передають за накладною на відпуск товару або з касовим товарним чеком, актом приймання-передачі ТМЦ тощо.

Думка Мінфіну

На жаль, немає узагальнюючої форми акта виконаних робіт, наданих послуг або накладної на відпуск товарів, рахунка-фактури Але це не значить, що перелічені документи не є первинними Так, в Листі № 31 визначено, що квитанція до прибуткового касового ордеру, видана підприємством, яке прийняло готівку від підзвітної особи, разом із накладною на відпуск товарів (матеріальних цінностей), є первинними документами, заповнені реквізити яких забезпечують ідентифікацію дати, назви, кількості та вартості товарів, особи, яка прийняла готівку у підзвіт, і особи (підприємства), яка прийняла готівку за відпуск товару, для відображення в регістрах бухгалтерського обліку операцій з видачі готівки у підзвіт, оприбуткування придбаних за ці кошти товарів і витрачання готівки підзвітною особою

Отже, головне, щоб документ підтверджував подію, яка відбулася, та мав обов'язкові для первинних документів реквізити

Наслідки відсутності первинних документів

Майже кожен бухгалтер часто стикається з проблемою неправильно оформлених та/або несвоєчасно отриманих первинних документів Це може призвести до таких наслідків

- переплата з податку на прибуток та/або ПДВ (може бути спричинена несвоєчасним отриманням та/або неправильним оформленням податкової накладної, накладної на товар, авансового звіту тощо),

- незаконне заниження валового доходу і податкових зобов'язань з ПДВ (це обов'язково станеться, якщо до бухгалтерії будуть передані документи на відвантаження товару вже після подання звітності)

Дуже важливо!

Якщо виникнуть такі проблеми, то бухгалтер змушений буде переробити бухгалтерський та податковий облік і відкоригувати звітність і як результат доведеться платити недоїмку, штрафні санкції та пеню. Справа може закінчитися навіть притягненням до кримінальної відповідальності

Ніколи не відображайте в обліку операції, не підтверджені первинними документами, сподіваючись на абияк і повіривши в обіцянки керівника (чи інших осіб), що ці документи надійдуть пізніше Не беріть на себе додаткову відповідальність! Завжди приймайте до виконання лише правильно оформлені документи.

Як вирішити проблему

Для вирішення проблеми своєчасної подачі первинних документів необхідно видати два накази керівника

- про затвердження графіку документообігу,

- про відповідальність за його невиконання

Необхідність видачі такого графіку передбачена вимогами Положення № 88.

Окрім Положення № 88, рекомендації про створення графіку документообігу можна знайти в Положенні № 105. Воно є чинним на території України і, що найголовніше, містить зразок графіку для прикладу. Звісно, кожен бухгалтер може взяти його за основу. Проте, як уже зазначалося вище, решту доведеться робити самотужки. І для цього бухгалтер, зрозуміло, повинен досконало знати специфіку діяльності свого підприємства.

Що робити, якщо первинні документи втрачено

Причини втрати, знищення або псування документів різні: від недбалості або необережності працівників до стихійного лиха (пожежа, повінь), аварії, крадіжки тощо. У бухгалтера відразу ж виникає питання, як бути, якщо витрати, пов'язані з господарською діяльністю підприємства, реально зроблені (й навіть, можливо, вже були включені до валових витрат одного з попередніх звітних періодів), а ось із підтвердними документами трапилася одна з перелічених вище прикростей?

У Законі про прибуток ми бачимо два варіанти податкового обліку таких витрат: валовитратний та безвитратний.

Валовитратний облік

З огляду на пп. 5.3.9 Закону про прибуток можна зробити висновок, що для віднесення витрат до валових необхідно:

1) до подання декларації за звітний період, у якому втрачено документи, або разом з нею подати податковому органу заяву про їх втрату, знищення, або псування. Закон про прибуток не дає рекомендацій з приводу складання змісту заяви. Тому ми рекомендуємо чітко зазначити в ній обставини втрати документів. Крім того, бажано додати довідку (будь-який інший документ) від офіційних органів (пожежників, ЖЕКу, міліції тощо), яка підтверджує ці обставини (якщо вони, звичайно, були);

2) до закінчення податкового періоду, наступного за звітним, вжити заходів, необхідних для відновлення таких документів (про наміри зробити це також є сенс згадати у заяві). Тобто, для цих дій у платника податків у запасі є календарний квартал, наступний за звітним періодом втрати, знищення або псування документів. За логікою в цей час податкова не повинна турбувати заявника з приводу відсутності документів.

Зверніть увагу!

Податківці, найімовірніше, будуть принципово проти відображення тимчасово не підтверджених витрат у складі валових. Причому візьмуть на озброєння вони ті самі абз. 4-6 пп. 5.3.9 Закону про прибуток, їхнім додатковим аргументом може бути той факт, що в абзацах 4-6 згаданої норми немає прямої вказівки на те, що за умови подання відповідної заяви непідтверджені витрати дозволено включати до валових. З цим можна і не погоджуватися. Читаємо третє речення абз. 5 пп. 5.3.9 Закону про прибуток: "Якщо платник податку не подасть у такий строк (мається на увазі до або одночасно з поданням звітної декларації) письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної у 1,2 рази."

Процитоване дає підстави зробити такий висновок: оскільки йдеться про недоплачений податок (формально про заниження податкових зобов'язань), Закон про прибуток ясно передбачає, що при поданні заяви й намірі відновити документи тимчасово непідтверджені витрати все-таки можна відобразити в декларації (врахувати при обчисленні податкових зобов'язань). Інакше ніякої недоплати, а значить, і підстави для нарахування пені виникнути не може. Крім того, з цитати видно: якщо документи вчасно не відновлені, валові витрати потрібно вилучити. Разом із цим на недоплачені податкові зобов'язання (за їх наявності) нараховують і сплачують пеню в розмірі 120 % облікової ставки Нацбанку України. Вона, так би мовити, є даниною бюджету за тимчасове врахування в декларації так і не підтверджених витрат.

Зверніть увагу!

Однак навіть у цьому нічого страшного немає. Не встигнувши відновити документи і, як наслідок, зменшивши валові витрати (за необхідності нарахувавши пеню), пам'ятайте, що, відновивши такі документи в одному з наступних звітних періодів, ви можете повернути своє: підтверджені витрати і сплачену пеню включити до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке відновлення (абз. 6 пп. 5.3.9 Закону про прибуток).

Пеня

Що стосується пені, то підприємство повинно обчислювати її самостійно і тільки якщо тимчасове врахування непідтверджених витрат у декларації призвело до умовної недоплати зобов'язань. У цьому випадку доцільно використовувати механізм нарахування пені за аналогією зі встановленим у ст. 16 Закону № 2181. Тобто нараховувати її з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати зобов'язань, при розрахунку яких були враховані тимчасово непідтверджені витрати, і закінчуючи днем, коли банк прийняв платіжку на сплату податкових зобов'язань за наступний звітний період (за підсумками якого вилучили так і не підтверджені витрати). Сплатити пеню правильніше за все разом із названими податковими зобов'язаннями.

Розмір пені

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з цих ставок більша, за кожний календарний день прострочення його сплати (п. 16.4.1 Закону № 2181). Отже, при розрахунку пені береться більша ставка НБУ. Нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожен календарний день прострочення платежу (приклади в Додатку № 2 до Інструкції № 290). Сплачена пеня до валових витрат не потрапляє - вона збільшить їх лише в періоді, коли підтвердні документи будуть відновлені (абз. 6 пп. 5.3.9 Закону про прибуток).

Загальна нарахована сума пені за весь період затримання сплати податкового зобов'язання підлягає округленню до другого знака після коми (щоденну суму округляти не потрібно).

Зверніть увагу!

Абзаци 4-6 пп. 5.3.9 Закону про прибуток пояснюють платнику податків, що потрібно зробити, щоб зберегти валові витрати, якщо документи були, але з певних (часто об'єктивних) причин втрачені, знищені або зіпсовані. Ці норми не містять приписів, що їх треба застосовувати суто до витрат, раніше відображених у декларації. Отже, це стосується всіх зроблених витрат (ут. ч. й тих, які відносяться безпосередньо до поточної декларації), які на момент складання декларації за звітний період виявилися непідтвердженими.

Безвитратний облік

Розглянемо таку ситуацію. Товари оплатили і отримали. Документи втрачені, знищені або зіпсовані. Заяву про це до податкової не подали.

Розділимо витрати, не підтверджені документами, за періодом виникнення.

Поточні втрати

Витрати, які раніше не відображали в деклараціях з податку на прибуток, тобто зроблені в останньому кварталі звітного періоду. Такі витрати просто не показують у декларації за звітний період (абз. 4 пп. 5.3.9 Закону про прибуток).

Минулі витрати

Витрати, включені на законних підставах до валових одного з попередніх звітних періодів (тоді вони були ще підтверджені). На нашу думку, валові витрати звітного періоду потрібно зменшити на такі витрати.

Наприклад, візьмемо коригування нетоварних витрат (послуги сторонніх організацій тощо), а також передоплат за товари, які купуються у звичайних платників податку на прибуток (товари, не оприбутковані у звітному періоді втрати документів). Такі непідтверджені витрати відображаються зі знаком "-" (прочерк) у рядку 05.2 декларації.

Розглянемо випадок, коли запаси оприбутковані. Товари оплатили до втрати документів.

Зверніть увагу!

Балансова вартість отриманих запасів, витрати яких не включені до валових, не бере участі в перерахунку за п. 5.9 Закону про прибуток. Якщо тимчасово бездокументні запаси звітного періоду втрати документів ще знаходяться на підприємстві, коригування витрат можна відображати за допомогою рядка 02.2 декларації. При цьому балансову вартість таких запасів не включають до залишку запасів на кінець звітного періоду (до показника графи 5 таблиці 1 додатка К/1 декларації). Туди записують балансову вартість непідтверджених запасів, які також не повинні числитися в залишках на кінець звітного періоду.

Якщо ж запаси виявилися вибулими, то витрати виключають за допомогою рядка 05.2 декларації. Оскільки з минулими помилками всі ці дії не пов'язані, 5-відсотковий штраф за п. 17.2 Закону № 2181 непередбачений.

Підтверджені витрати

Якщо документи відновили, то підприємство на підставі пп. 5.2.6 Закону про прибуток підтверджені витрати включає у валові витрати. Адже цей пункт передбачає, що до валових витрат потрапляють витрати, що не потрапили до валових витрат минулих звітних періодів, у зв'язку з втратою, знищенням, або псуванням документів і підтверджені такими документами у звітному періоді.

Вартість придбаних запасів

Якщо придбані запаси на кінець звітного періоду відновлення первинних документів усе ще знаходяться на підприємстві, то разом із відновленням валових витрат за рядком 05.2 або іншим, з якого їх раніше виключили, їх балансову вартість (вилучену в минулому з перерахунку за п. 5.9 Закону про прибуток) потрібно включити до залишку запасів на кінець звітного періоду (показник графи 5 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації).

Способи відновлення документів

У тих, хто обрав варіант зменшення витрат через графу 4 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації, відновлення залежно від ситуації може відбуватися одним із двох способів:

1) документи відновлені у звітному році їх втрати: балансову вартість запасів (вилучену раніше з перерахунку за п. 5.9 Закону про прибуток) виключаємо з графи 4 таблиці 1 додатка К1/1 і переносимо до залишку запасів на кінець звітного періоду (показник графи 5 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації);

2) відновлення відбулося у наступному звітному році: балансову вартість запасів (вилучену раніше з перерахунку за п. 5.9 Закону про прибуток) включаємо до залишку запасів на кінець звітного періоду (показник графи 5 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації) плюс на вартість таких запасів збільшуємо валові витрати.

Суди про втрату документів

Не відновлено втрачені документи

Справа № 8/77-АП-06 за позовом ПП до ДПІ у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду 04.08.2006 р. Постанову господарського суду Херсонської області № 8/77-АП-06, 23.03.2006 р. залишено без змін. Постанову мотивовано тим, що позивачем необґрунтовано віднесено до складу валових витрат суми, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

Позивач не дотримався вимог вищенаведеного закону в частині заходів, направлених на поновлення первинних бухгалтерських документів, які було викрадені у підприємства, незважаючи на той факт, що податковою інспекцією було повідомлено про необхідність поновлення документів та надано час для проведення цього поновлення. У зв'язку з вищевикладеним позивач порушив пп. 5.3. Закону про прибуток та завищив валові витрати.

Згідно з пп. 7.4.1 Закону Про ПДВ у позивача були відсутні правові підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум, не підтверджених належними документами.

Суд дійшов висновку, що позивач не довів наявність у діях податкової інспекції будь-яких порушень чинного законодавства або перевищення компетенції ВВ, не пов'язані з господарською діяльністю.

Справа № 29/453 за позовом ТОВ до ДПІ в Оболонському районі м Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень щодо зобов'язання з ПДВ та з податку на прибуток. Постановою Київського апеляційного господарського суду № 29/453, 19.07.2006 р. постанову господарського суду м Києва скасовано, прийнято нову, якою в позові ТОВ відмовлено.

Постанову мотивували тим, що позивач безпідставно відніс у склад ВВ витрати за договорами, які не пов'язані з господарською діяльністю, що призвело до завищення ВВ та одночасно податкового кредиту (занижено валові доходи на суму вартості безоплатно переданих ТОВ основних засобів і ТМЦ).

Зверніть увагу!

Згідно з пп. 3.2.8 Закону про ПДВ не є об'єктом обкладання ПДВ операції, зокрема, з продажу за компенсацією сукупних валових активів платника податку іншому платнику податку.

У разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами в межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни (п 4.2 Закону Про ПДВ).

Зверніть увагу!

Коли платник купує товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься у склад ВВ виробництва і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з такою купівлею, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел та у склад податкового кредиту не включаються (пп 7.4.4 Закону Про ПДВ) Виходячи з вищевикладеного, ДПІ правомірно здійснила донарахування ПДВ по операції з передачі ТОВ основних засобів та ТМЦ.

Відсутні документи на придбання ТМЦ.

Справа № 3/13-АП за позовом ВАТ до Спеціалізованої Державної податкової Інспекції по роботі з ВПП у м Запоріжжі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким визначено 5,8 млн грн податку на прибуток Запорізьким апеляційним господарським судом постанову господарського суду Запорізької області залишено без змін.

Постанову мотивовано тим, що позивач не підтвердив належним чином оформленими документами факт придбання товару, а відтак - завищив загальну суму валових витрат та занизив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Позивач фактично отримував товар, який не являє собою товар, визначений сторонами як предмет договорів, укладених між ВАТ та його контрагентами.

Оскільки позивач невірно відобразив у первинних документах зміст здійснюваних господарських операцій, суд робить висновок, що в них відсутній обов'язковий реквізит, а саме - не визначено зміст господарської операції.

Відповідальність

Обережно!

Найважливішим етапом вирішення проблеми первинних документів є визначення відповідальності для співробітників - порушників графіка документообігу. Злісні порушники можуть і повинні бути звільнені як такі, що систематично не виконують свої трудові обов'язки (ст. 40 КЗпП).

Адмінштраф від органів КРУ

Відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, (ст. 164-2 КУпАП).

Однак зауважимо, що розглядати справу про адміністративні правопорушення у цьому випадку і накладати такий адміністративний штраф мають право органи державної контрольно-ревізійної служби (ст. 234 КУпАП).

Адмінштраф від органів статистики

Притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб у цьому випадку можуть і органи державної статистики за ст. 186-3 КУпАП. Нагадаємо, що, зокрема, згідно з цією статтею незабезпечення належного стану первинного обліку тягне за собою накладання адмінштрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 НМДГ.

Адмінштраф від податківців

Ще один адмінштраф у розмірі від 5 до 10 НМДГ, передбачений ст. 163-1 КУпАП, може бути накладений за порушення керівниками чи іншими посадовими особами порядку ведення податкового обліку. У цьому випадку протокол про таке адміністративне правопорушення складають податківці (п. 1 ст. 255 КУпАП), а штрафує винуватців суд (ст. 221 КУпАП).

Адміністративну відповідальність за втрату документів Національного архівного фонду чи документів, що підлягають внесенню до нього, установлено ст. 92-1 КУпАП. Недбале зберігання, псування, знищення, приховування, незаконна передача іншій особі таких документів, а також незаконний доступ до таких документів тягнуть за собою попередження або накладання на громадян штрафу в розмірі від 3 до 7 НМДГ і попередження або накладання на посадових осіб штрафу від 5 до 10 НМДГ. На це звертав увагу й Державний комітет архівів України в Листі № 05-75.

Податковий штраф

Втрата первинної документації може, в свою чергу, обернутися для платника податків і податковими штрафами. Нагадаємо: не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язкове ведення та зберігання яких передбачене правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 Закону про прибуток). Атому суми, включені у валові витрати і не підтверджені відповідними документами, розцінюються як неправомірно віднесені на валові витрати. Наслідком є заниження об'єкта оподаткування. А отже, до платника податків може бути застосовано штрафні санкції (нараховано пеню) за порушення податкового законодавства.

Стосовно ПДВ, наприклад, штрафонебезпечним буде включення у податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених відповідними податковими накладними (митними деклараціями, касовими чеками). Згідно з пп. 7.4.5 Закону про ПДВ, якщо на момент перевірки платника податків податковим органом суми податку, попередньо включені у склад податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документально, платник податків несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.

Зверніть увагу!

Відсутність первинної документації може бути підставою для розрахунку податківцями суми податкових зобов'язань платника податків непрямими методами (пп. 4.3.1 Закону № 2181). На сьогодні на практиці такі методи не застосовуються, оскільки немає відповідного законодавства (не прийнято закон, що визначає методику розрахунку сум податкових зобов'язань непрямими методами). Але, враховуючи нестабільну політичну ситуацію, завтра може все змінитися.

Кримінальна відповідальність

Умисне знищення, пошкодження або приховування документів, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, караються штрафом від 50 НМДГ чи обмеженням волі строком до трьох років (ст. 357 КК).

Нормативні документи

КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення.

КК - Кримінальний кодекс України.

КЗпП - Кодекс законів про працю України.

Закон № 2181 - Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, 21.12.2000 р..

Закон про бухоблік - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р.

Закон № 265 - Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР, 06.07.1995 р.

Закон про ПДВ - Закон України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР, 03.04.1997 p.

Інструкція № 290 - Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України № 290, 11.06.2003 р.

Положення № 88 - Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88, 24.05.1995 р.

Положення № 105 - Положение о документах и документообороте в бухгалтерском учете, утверждено Министерством финансов СССР № 105, 29.07.1983 г , по согласованию с ЦСУ СССР.

Інструкція № 22 - Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України № 22, 21.01.2004 р.

Правила № 363 - Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363, 14.10.1997 р.

Наказ № 51 - Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій" № 51, 15.02.1996 р.

Ухвала ВАС - Ухвала Вищого адміністративного суду України, 06.04.2006 р.

Постанова у справі № 41 /132а - Постанова вищого господарського суду України 03.08.2005 р. у справі № 41/132a

Постанова у справі № 5/1961-3/213 - Постанова вищого господарського суду України 01.07.2004 р. у справі № 5/1961-3/213

Постанова № 34 - Постанова вищого господарського суду України № 34/281, 17.02.2005 р.

Лист № 31 - Лист Міністерства фінансів України № 31-04200-30-10/4733 03.11.2003 р.

Лист № 05-75 - Лист Державного комітету архівів України № 05-75, 22.01.2003 р.

“Київський бухгалтер” № 29(263) жовтень 2007
Передплатний індекс: 22259