Консультации : Заміна вікон


Материал подготовлен специалистами редакции журнала "Бюджетная бухгалтерия"

КОНСУЛЬТУЄ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНА СЛУЖБА

Заміна вікон

Щорічною комісією зі списання майна установи складено акт про те, що дерев'яні вікна (фактичний строк їх експлуатації - 37 років) частково зношені, стали старими та спорохнілими, сприяють відтоку тепла з приміщення та потребують заміни. На підставі акта комісії керівником установи прийнято рішення з метою зменшення споживання енергоресурсів замінити старі дерев'яні вікна на металопластикові в кількості 34 шт. (при загальній кількості вікон - 110 шт.), установити підвіконня та відливи, виконати роботи зі шпаклювання косяків. У зв'язку з цим просимо відповісти на такі запитання:

1. Чи можна виконати заміну вікон, якщо вони дійсно фізично зношені, однак їх граничний строк експлуатації не закінчився? Чи необхідно для цього залучати до складу комісії сторонніх фахівців для визначення непридатності вікон? Чи достатньо для проведення заміни вікон тільки акта комісії?

2. Установа планує самостійно придбати металопластикові вікна та передати їх підрядній організації для виконання робіт. Чи можна це зробити і якщо так, то як відобразити ці операції в бухгалтерському обліку?

3. Чи є роботи із заміни вікон та шпаклювання косяків ремонтом кабінетів? До якого виду робіт належать заміна вікон, підвіконь, відливів та штукатурення косяків: поточного чи капітального? За яким КЕКВ здійснюються видатки на придбання вікон, а також видатки на оплату робіт з їх установлення?

4. Чи можна відходи, що залишаться після демонтажу старих дерев'яних вікон, передати підрядній організації та зарахувати їх вартість у зменшення вартості наданих послуг із заміни вікон?

Питання, що стосуються заміни вікон, неодноразово розглядалися на сторінках газети «Бюджетна бухгалтерія». Однак, як свідчать листи, що надходять до редакції, ця тема продовжує залишатися актуальною і сьогодні. Тому розглянемо докладно всі зазначені вище запитання послідовно.

1. Вимоги до порядку списання майна встановлено Порядком списання об'єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2007 р. N 1314 (далі - Порядок N 1314), та Типовою інструкцією про порядок списання майна бюджетних установ, затвердженою наказом Держказначейства від 29.11.2010 р. N 447 (далі - Типова Інструкція N 447). Так, однією з причин списання майна є його непридатність для подальшого використання (фізичний знос). Питаннями визначення непридатності майна та встановлення неможливості й неефективності проведення відновлювального ремонту, а також оформленням необхідної документації для його списання за наказом керівника установи займається постійно діюча комісія. Саме на комісію зі списання покладаються, зокрема, такі функції, як:

- проведення обстеження майна, що підлягає списанню. Для цього використовується необхідна технічна документація (технічні паспорти, дефектні відомості та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку;

- установлення можливості або неможливості відновлення та подальшого використання майна в цій установі та внесення пропозицій щодо його продажу, безоплатної передачі або ліквідації;

- установлення конкретних причин списання майна (фізичний знос, моральне старіння, порушення нормальних умов експлуатації, пошкодження внаслідок аварії тощо).

Тому саме до повноважень комісії зі списання належить проведення огляду об'єктів необоротних активів, установлення факту непридатності старих дерев'яних вікон до експлуатації, а також неможливості та неефективності проведення їх відновлювального ремонту.

Додамо також, що відповідно до Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010 - 2015 роки, затвердженої постановою КМУ від 01.03.2010 p. N 243, одним із видів заходів, спрямованих на відновлення будівель та приведення їх теплотехнічних характеристик у відповідність до сучасних вимог, норм та стандартів, зменшення втрат енергоресурсів, а також поліпшення умов перебування працівників, є роботи із заміни вікон.

Отже, якщо комісією зі списання буде надано висновок про те, що старі дерев'яні вікна стали непридатними та їх заміна сприятиме підвищенню енергоефективності та енергозбереженню в установі, то у керівника установи будуть аргументовані обґрунтування для прийняття рішення про необхідність здійснення зазначених заходів.

Що стосується складу комісії зі списання, то його визначено в п. 6 Типової інструкції N 447 та п. 9 Порядку N 1314. Як правило, до складу комісії включають працівників установи. І лише у випадку, коли комісією встановлюється факт непридатності до використання майна, що перебуває під наглядом державних інспекцій, для участі в роботі комісії залучається представник відповідної інспекції. Він підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, який додається до акта. Отже, необхідність залучення до складу комісії зі списання сторонніх фахівців для визначення непридатності майна стосується тільки того майна, яке перебуває під наглядом державних інспекцій (наприклад, автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників тощо).

Після того як керівником установи прийнято рішення про заміну старих дерев'яних вікон на металопластикові, в обов'язковому порядку має бути оформлено документи, на підставі яких визначаються фактичні обсяги робіт. Для цього складається дефектний акт, форму якого наведено в додатку до спільного листа Держбуду та Держжитлокомунгоспу від 24.02.2005 р. N 7/8-134, N 4/3-260. Також складається кошторисна документація виходячи з діючих цін, норм, розцінок і тарифів з урахуванням вимог Правил визначення вартості будівництва ДБНД. 1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду від 27.08.2000 р. N 174.

Крім того, якщо вартість предмета закупівлі для товарів та послуг дорівнює або перевищує 100 тис. грн., а для робіт - 300 тис. грн., то виникає необхідність у проведенні процедур закупівель відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. N 2289-VI.

2. Досить часто бюджетні установи самостійно придбавають деталі, матеріали, запчастини тощо з метою передачі їх підрядній організації для виконання ремонту та технічного обслуговування об'єктів необоротних активів. У цьому випадку придбані матеріальні цінності повинні обов'язково оприбутковуватися на баланс установи та в бухгалтерському обліку відображатися на таких субрахунках:

- 202 «Обладнання, конструкції і деталі до установки». Як зазначало Держказначейство в листі від 17.11.2008 р. N 15-04/2554-19642, на цьому субрахунку ведеться облік будівельних конструкцій і деталей, зокрема: залізобетонних та дерев'яних конструкцій, блоків і збірних частин будівель та споруд; збірних елементів; обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної системи (опалювальні котли, радіатори тощо). Крім того, на цьому субрахунку також обліковуються вітчизняне та імпортне обладнання, що потребує монтажу та призначене для встановлення, та інші матеріальні цінності, необхідні для будівництва;

- 204 «Будівельні матеріали» - у разі придбання будівельних матеріалів для капітального будівництва, які використовуються у процесі будівельних та монтажних робіт;

- 234 «Господарські матеріали і канцелярське приладдя» - у разі придбання будівельних матеріалів для поточного ремонту.

Передача придбаних бюджетною установою матеріальних цінностей замовникам оформляється накладними. Для цього застосовується типова форма N 3-3, затверджена наказом Держказначейства «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. N 130.

Зауважимо: взаємовідносини між бюджетною організацією (замовником) та підрядниками має бути оформлено договором підряду. У цьому договорі необхідно передбачити строки виконання робіт, права та обов'язки сторін, порядок оплати робіт тощо. Крім того, у ньому необхідно вказати, за рахунок якої сторони (замовника - бюджетної установи чи підрядника) буде придбано матеріали для ремонту. Після закінчення робіт оформляються акти приймання-передачі виконаних робіт, де вказується кількість витрачених матеріалів замовника.

При виконанні капітального ремонту вартість матеріалів, переданих підрядній організації, відображається в окремих рядках Акта приймання виконаних будівельних робіт (типова форма N КБ-2В) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма N КБ-3). Приклади оформлення типових форм щодо виконання будівельних робіт з використанням матеріалів замовника наведено на с. 27, 28 збірки офіційних документів та роз'яснень «Ціноутворення в будівництві», 2010, лютий, N 2 (див. лист Мінрегіонбуду від 16.03.2010 р. N 12/19-3-9-14-295).

У цьому випадку замовники оплачують підрядній організації вартість виконаних робіт без урахування вартості переданих матеріалів.

Зауважимо: замовники повинні здійснювати контроль за використанням своїх матеріалів, переданих підрядній організації.

Покажемо на прикладі порядок відображення операцій із заміни вікон у бухгалтерському обліку.

Приклад. Установою для проведення ремонту будівлі придбано металопластикові вікна, підвіконня, відливи, будівельні матеріали (штукатурка, фарба, цемент, гіпс, металевий профіль на суму 40800 грн. (у тому числі ПДВ - 6800 грн.)). Для виконання робіт з установлення вікон, підвіконь, відливів, шпаклювання косяків установою укладено договір з підрядною організацією на суму 10200 грн. (у тому числі ПДВ - 1700 грн,). Виконання робіт підрядною організацією підтверджено актом виконаних робіт, затвердженим керівником установи. В акті зазначено, що для проведення ремонту витрачені матеріали замовника.

Порядок відображення таких операцій у бухобліку наведемо в таблиці.

На з/п  Зміст господарської операції   Кореспонденція субрахунків  Сума, грн. 
дебет  кредит 
1    Оприбутковано вікна, підвіконня, відливи, будівельні матеріали (без урахування ПДВ)  202, 204, 234  675  34000 
2    Віднесено на видатки установи суму ПДВ    801 (802, 811)  675  6800 
Перераховано оплату за отримані матеріальні цінності  675  321 (323)  40800 
4    Передано вікна, підвіконня, відливи, будівельні матеріали підрядній організації для проведення ремонту  631  202, 204, 234  34000 
5    Відображено видатки на проведення ремонту, виконаного підрядною організацією (на підставі акта виконаних робіт)  801 (802, 811)  631  10200 
Списано вартість матеріалів замовника, витрачених під час проведення ремонту  801 (802, 811)  631  34000 
Перераховано оплату підрядній організації за виконані роботи  631  321 (323)  10200 

Згідно з п. 1.16 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. N 64, витрати, пов'язані з проведенням ремонту необоротних активів, не відносяться на збільшення вартості необоротних активів, а відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Таким чином, при виконанні робіт із заміни вікон, установлення підвіконь, відливів, шпаклювання косяків, тобто виконанні робіт, які не пов'язані з дообладнанням, реконструкцією, модернізацією об'єкта необоротних активів, їх вартість не відноситься не збільшення вартості будівлі, в якій проводився ремонт, а відображається у складі фактичних видатків установи.

3. Для правильного розмежування запланованих заходів, спрямованих на підтримання об'єктів необоротних активів у робочому стані, потрібно насамперед визначити, до якого виду ремонту належать роботи: поточного чи капітального. Сутність поточного та капітального ремонтів визначено в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 р. N 7/7-401, на який також посилалося Держказначейство в листах від 10.06.2010 р. N 17-10/1440-10262 та від 14.04.2008 р. N 3.4-04/1074-6139.

Так, капітальний ремонт будівлі є комплексом ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлення та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв'язку з їх фізичним зносом та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, покращення планування будівлі та благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин.

Поточний ремонт є комплексом ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та запобігання передчасному зносу конструкцій та інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що належать до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію). Поточний ремонт є засобом запобігання зносу конструкцій та інженерного обладнання будівлі, а капітальний - необхідністю в разі фактичного зносу будівлі.

Основним документом, що дає можливість зорієнтуватися при розмежуванні робіт на ті, які належать до поточного ремонту, і на ті, що належать до ремонту капітального, є Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держкомітету України з питань ЖКГ від 10.08.2004 р. N 150 (далі - Перелік N 150).

Далі розглянемо, до якого виду ремонту належать згідно з Переліком N 150 роботи із заміни вікон, підвіконь, відливів, оштукатурювання.

Так, до поточного ремонту належать:

«1.2.2. Стіни:

<...>

1.2.2.12. Ремонт та заміна відливних дощок, покриттів цоколю, відливів вікон; <...>

1.2.8. Прорізи:

1.2.8.1. Виправлення віконних рам та дверей із заміною до 5 % всієї площі зимових рам та до 3 % загальної кількості дверей;

<...>

1.2.8.4. Установлення нових віконних та дверних наличників;

1.2.8.5. Ремонт та заміна окремих віконних коробок та підвіконь до 2 % загальної їх кількості;

<...>

1.2.9. Штукатурні та малярні роботи: <...>

1.2.9.9. Частковий ремонт штукатурки віконних та дверних косяків».

У свою чергу, до капітального ремонту належать:

«2.8. Прорізи:

2.8.1. Заміна віконних рам, дверних полотен та підвіконних дощок з фарбуванням та встановленням нових приладів і склінням;

2.8.2. Заміна новими віконних та дверних коробок, рам та косяків з наличниками або перев'язування їх з додаванням нових матеріалів з повним їх забиванням;

<...>

2.9. Штукатурні та малярні роботи:

2.9.1. Штукатурення стін та стель наново або місцями більше 1 кв. м;

2.9.2. Малярні та відбійні роботи, викликані ремонтом стель або штукатуренням стін;

2.9.3. Фарбування віконних рам, дверей, стель, стін та підлог після проведеного капітального ремонту цих конструкцій;

<...>

2.9.6. Оббивання стін та стель сухою штукатуркою».

Орієнтуючись на наведений вище перелік робіт, що виконуються під час проведення поточного та капітального ремонтів, установа може визначити, до якого виду ремонту (поточного чи капітального) належать заплановані роботи.

Оскільки в ситуації, що розглядається, установа проводить заміну вікон у кількості 34 шт. (при загальній кількості вікон - 110 шт), і ця кількість становить більше 2 % від загальної кількості вікон у приміщенні, то такі роботи належать до капітального ремонту. І лише в разі якщо заміна вікон складає менше 2 % від загальної кількості вікон, установа може класифікувати такі роботи як поточний ремонт. Нагадаємо: питання, що стосуються проведення капітального ремонту, докладно розглядалися у статті «Капітальний ремонт: що потрібно знати бухгалтеру» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, N 9).

Зауважимо, що заміну вікон потрібно розглядати саме як ремонтні роботи будівельних конструкцій (тобто будівлі в цілому), а не як ремонт конкретного кабінету. Так, наприклад, Правилами утримання житлових будинків і прибудинкових територій, затвердженими наказом Держкомітету України з питань ЖКГ від 17.05.2005 р. N 76, передбачено: до заходів щодо технічного обслуговування та ремонту будівельних конструкцій належить перевірка стану вікон і дверей (п. 4.6). Переліком N 150 заходи щодо заміни вікон також віднесено до ремонту прорізів будівлі (п.п. 1.2.8 та п. 2.8).

Оскільки список запланованих ремонтних робіт у цій ситуації є чималим і включає не лише заміну вікон, підвіконь, відливів, а й штукатурні роботи, потрібно правильно скласти проектно-кошторисну документацію на такі роботи. Перелік питань, на які звертають увагу працівники КРУ під час перевірки правильності оформлення проектно-кошторисної документації, визначено в розд. 6 Методичних рекомендацій з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затверджених наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 р. N 39. Тому ознайомитися з цими вимогами, безсумнівно, буде корисним для бюджетних установ. Слід також мати на увазі, що за правильність віднесення витрат до поточного та капітального ремонтів відповідальність несе розпорядник бюджетних коштів. Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Держказначейства від 25.11.2008 р. N 495, видатки на придбання та виготовлення меблів (столів, стільців, шаф, тумбочок тощо), жалюзі, ролетів, металевих ґрат, віконних та дверних блоків здійснюється за КЕКВ 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м'який інвентар та обмундирування». Тому вартість вікон, придбаних установою, списується на фактичні видатки за КЕКВ 1131.

Порядок застосування КЕКВ при здійсненні видатків на придбання матеріалів для поточного та капітального ремонту й оплати підрядній організації за виконані роботи Держказначейство роз'яснювало в листах від 31.05.2010 р. N 15-04/1260-9359, від 30.06.2010 р. N 17-06/1658-11769, від 08.07.2010 р. N 17-06/1752-12613.

Наведемо в таблиці, які КЕКВ застосовуються для відображення зазначених видатків.

КЕКВ  Примітка 
1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м'який інвентар та обмундирування»  Застосовується для відображення видатків, пов'язаних з придбанням будівельних матеріалів для проведення поточного ремонту 
1134 «Оплата послуг (крім комунальних)»  Застосовується для оплати робіт, виконаних підрядною організацією з поточного ремонту будівель, приміщень 




2133 «Капітальний ремонт інших об'єктів»
  
Застосовується для здійснення видатків на придбання будівельних матеріалів за рахунок коштів, які передбачені на капітальний ремонт та використовуються у процесі ремонтних робіт 
Застосовується для оплати робіт, виконаних підрядною організацією з капітального ремонту будівель, приміщень 

Після проведення ремонту об'єктів необоротних активів (незалежно від того, проводився поточний чи капітальний ремонт) оформляється Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів за типовою формою N ОЗ-2 (бюджет). В Акті вказується кошторисна вартість робіт відповідно до затвердженого розрахунку видатків, необхідних для їх здійснення, та фактична вартість закінчених робіт.

Акт складається у двох примірниках та підписується представником бюджетної установи, уповноваженим на приймання основних засобів після ремонту, та представником підрядної організації, яка здійснила ремонт. Перший примірник Акта здається до бухгалтерії установи, де здійснюються відповідні записи про виконані роботи в інвентарних картках обліку основних засобів за формою N 03-6 (бюджет). Другий примірник передається підприємству, яке здійснило ремонт. Зміни в характеристиці об'єкта, пов'язані з його ремонтом, вносяться до відповідного розділу Акта та технічного паспорта об'єкта.

4. Відразу зауважимо: відходи, що залишилися після демонтажу старих дерев'яних вікон, установа не має права зарахувати у зменшення вартості наданих послуг із заміни вікон. Це пов'язане з тим, що ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. N 2456-VI забороняє здійснювати розрахунки з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій.

Свого часу ГоловКРУ в листі від 04.02.2009 р. N 26-18/4 рекомендувало під час проведення ревізій з'ясовувати не лише питання програми, а і, зокрема, таке питання, як використання підконтрольною установою негрошової форми розрахунків (бартер, векселі).

Отже, у ситуації, що розглядається, правильно буде вчинити так.

Насамперед комісія зі списання повинна встановити можливість використання таких матеріальних цінностей до подальшої експлуатації та провести їх оцінку. При визначенні вартості матеріалів, що залишилися після демонтажу старих вікон, можна орієнтуватися на ціни, установлені пунктами приймання вторинної сировини у вашому регіоні. Для більш точного визначення вартості також можна використовувати інформацію з прайс-листів та орієнтуватися на ринкові ціни, що склалися в регіоні. За цією оціночною вартістю такі матеріали має бути оприбутковано на баланс установи на субрахунок 239 «Інші матеріали».

Здійснюючи оцінку відходів, комісія визначає не лише їх вартість, а й кількість (як правило, у кубічних або квадратних метрах), результати відображає в акті оцінки відходів. Такий документ складається в довільній формі, оскільки чинним законодавством не передбачено типової форми.

Крім того, у цьому випадку установі необхідно подати до органу Держказначейства Довідку про надходження в натуральній формі (додаток 51 до Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Держказначейства від 25.05.2004 р. N 89) не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Приклад заповнення такої Довідки було наведено в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2010, N 24, с. 36.

До речі, про необхідність оприбуткування на відповідних субрахунках бухгалтерського обліку непридатних для подальшого використання вузлів, деталей, матеріалів як вторинної сировини Держказначейство зазначало в листах від 01.09.2010 р. N 17-04-2161-16395 та від 08.04.2011 р. N 17-04/931-4925.

Також нагадаємо, що порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих у результаті ліквідації об'єктів основних засобів, розглядався у статтях «Облік вторинної сировини» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, N 24) та «Що робити з непотрібним майном» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, N 37).

Ігор ОМЕЛЬЧЕНКО,
заступник начальника КРУ в Харківській області

журнал "Бюджетная бухгалтерия"
№ 24 , (27.06.2011), стр.17
Издательский Дом "Фактор"

Вход в систему
Логин
Пароль 
Новый пользователь
Забыл пароль?

Актуальні консультації
Списання автомобіля: від «а» до «я»
Штатний розпис професійно-технічного навчального закладу за новими вимогами
Новые группы 5 и 6 плательщиков ЕН: воплощение в жизнь
Электронные деньги и расчеты карточками: правила игры для субъектов хозяйствования
Вакцинация работников предприятия против гриппа, или Я уколов не боюсь: если надо уколюсь!
Стан бази
П'ятниця, 29.03.2024
В базi 549581 документ

 Огляд останніх надходжень
Увага! важлива інформація
  21.03.2018  

Про внесення змін до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування
Постанова Кабінету Міністрів України N 180 від 07 лютого 2018 р.

Про внесення змін до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту
Постанова Кабінету Міністрів України N 181 від 07 лютого 2018 р.

  19.03.2018  

Про затвердження Змін до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України
Наказ Міністерства фінансів України N 110 від 05.02.2018 р.

Про затвердження Реєстру референтних цін (цін відшкодування) на препарати інсуліну станом на 01 лютого 2018 року
Наказ Міністерства охорони здоров'я України N 453 від 07.03.2018 р.

  15.03.2018  

Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
Закон України N 2275-VIII від 6 лютого 2018 року

[Архив новостей]
Бланки та звітність
Податкова звiтнiсть
Фiнансова звiтнiсть
Вiдрахування у фонди
Форми документiв

2005-2017 © ПАРУС