Консультации : Порядок звернення до Європейського суду з прав людини

Порядок звернення до Європейського суду з прав людини

Європейський cуд з прав людини є міжнародним органом, який за певних умов може розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на порушення їхніх прав, викладених у Європейській Конвенції з прав людини. Ця Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язались дотримуватись певних основних прав людини. Ці права викладені у самій Конвенції та у чотирьох Протоколах до неї (Протоколи № 1, 4, 6 і 7), ратифікованих лише окремими державами. У додатку знаходяться тексти цих документів та застереження до них, з якими слід уважно ознайомитись.

Ви можете звернутися до Суду, якщо вважаєте, що ви особисто і безпосередньо є жертвою порушення однією з держав одного або кількох основних прав.

Суд може розглядати лише ті заяви, в яких йдеться про порушення одного або кількох прав, гарантованих Конвенцією та Протоколами до неї. Суд не є апеляційним судом по відношенню до національних судових інстанцій і не уповноважений ні скасовувати, ні змінювати їхні рішення. Суд також не може від вашого імені безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, проти якого спрямована ваша заява.

Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію або відповідні Протоколи, і які стосуються подій, що мали місце після визначених дат. Ці дати відрізняються в залежності від того, проти якої держави спрямована заява, і від того, чи стосується заява права, гарантованого самою Конвенцією або одним із Протоколів до неї.

Ви можете звертатися до Суду лише зі скаргами на факти, за які несе відповідальність орган влади (законодавчої, виконавчої, судової та ін.) однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних організацій.

Згідно зі ст. 35 § 1 Конвенції Суд приймає заяви до розгляду лише після використання усіх внутрішніх засобів правового захисту і лише впродовж 6 місяців від дати винесення остаточного рішення. Стосовно України (у цивільному та кримінальному процесі) йдеться про звичайну процедуру судового провадження, яка передбачає можливість касаційного оскарження прийнятого судового рішення. (Крім цього, процедура “у порядку нагляду” у звичайному судовому процесі не є засобом правового захисту, який необхідно вичерпати згідно зі ст. 35 § 1 Конвенції”). Суд не зможе розглянути по суті заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності.

Надзвичайно важливо, щоб перед зверненням до Суду ви використали усі засоби правового захисту у державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до позитивного вирішення питання, що є предметом оскарження, та здійснення яких безпосередньо залежить від заявника; в супротивному випадку вам необхідно буде довести, що засоби захисту, які ви не використали, є неефективними. Це означає, що вам слід спочатку звернутися до національних судів, яким підсудна ваша справа, для захисту по суті своїх прав, про порушення яких ви заявляєте перед Судом.

Використовуючи належні засоби захисту, ви повинні дотримуватись національних процедурних правил, включаючи передбачені законом строки. Якщо, наприклад, ваш позов було відхилено з причини пропуску терміну оскарження, через недотримання правил підсудності чи підвідомчості, або порушення встановлених законом процедурних правил, Суд не зможе розглянути по суті вашу заяву.

Однак якщо ви оскаржуєте судове рішення, наприклад, вирок, вам не потрібно робити спроби порушити процедуру перегляду справи після проходження звичайної судової процедури оскарження. Також не потрібно використовувати несудові процедури або звертатися з проханнями про помилування або амністію. Петиції (в Парламент, до голови держави або уряду, міністра або уповноваженого з прав людини) не вважаються засобами правового захисту, які необхідно використати.

Після винесення остаточного рішення компетентним судом або органом влади ви маєте 6 місяців для того, щоб подати заяву до Суду. Шестимісячний термін відраховується з моменту ознайомлення вас або вашого адвоката з остаточним судовим рішенням, винесеним в процесі звичайного оскарження, а не з моменту подальших відмов поновити розгляд вашої справи чи дати вашого прохання про помилування або амністію, або будь-якого іншого звернення несудового характеру до органів влади.

Перебіг шестимісячного терміну припиняється в момент отримання Судом або вашого першого листа, в якому чітко викладено - хоча б у стислій формі - предмет заяви, яку ви маєте намір подати, або заповненого формуляра заяви. Простого запиту з проханням надати інформацію недостатньо для зупинення перебігу шестимісячного терміну.

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням ви можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію.

Суд не приймає заяви за телефоном або електронною поштою, якщо вони не дублюються звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Страсбурзі (Суд знаходиться у цьому місті) для усного викладення обставин вашої справи.

Усю кореспонденцію стосовно вашої скарги необхідно надсилати за адресою:

The Registar

Еurореаn Соurt оf Нuman Rights

Соunсіl оf Eurоре

F-67075 STRASBOURG CEDEX

FRANСЕ-ФРАНЦІЯ

Після отримання вашого першого листа або формуляра заяви Секретаріат Суду надсилає вам відповідь з повідомленням про те, що на ваше ім’я було відкрито тимчасову справу, номер якої потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду. У подальшому до вас можуть звернутися за додатковою інформацією, документами чи роз’ясненнями, пов’язаними із заявою. У той же час Секретаріат не може надати вам інформацію щодо законодавства держави, проти якої спрямована заява, або давати юридичні консультації стосовно застосування або тлумачення національного права.

У ваших інтересах своєчасно і старанно відповідати на листи Секретаріату. Будь-яка затримка з відповіддю або відсутність відповіді можуть розцінюватися як те, що ви не зацікавлені у продовженні провадження у вашій справі. А тому якщо ви не повернете заповнений формуляр заяви протягом року або не відповісте належним чином на будь-який з листів, відправлених вам у подальшому Секретаріатом, вашу справу буде знищено.

Якщо ви вважаєте, що ваша заява стосується одного з прав, гарантованих Конвенцією або Протоколами до неї, і що всі умови, викладені вище, задоволені, ви повинні акуратно і розбірливо заповнити формуляр заяви і повернути його до Суду не пізніше 6 тижнів.

Згідно з положеннями ст. 47 Регламенту Суду необхідно, щоб ваша заява містила наступне:

а) короткий виклад фактів, які ви бажаєте оскаржити, та природу ваших скарг;

б) які права, гарантовані Конвенцією, були, на вашу думку, порушені;

в) відомості про засоби правового захисту, якими ви скористалися;

г) перелік офіційних рішень у вашій справі, із зазначенням дати кожного рішення та інстанції, яка його винесла (суд або інший орган влади), а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа додайте копії самих рішень. (Документи не будуть вам повернені. А тому у ваших інтересах надсилати виключно ксерокопії, а не оригінали).

Ст. 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана вами як заявником або вашим представником.

Якщо ви не бажаєте оприлюднення вашої особи, ви повинні зробити відповідну заяву і викласти причини подібного відступу від загального правила вільного доступу до інформації в процесі судового розгляду. Суд може дозволити анонімність у виключних та виправданих випадках.

Законом України № 3477 від 23.02.2006 р. (далі - Закон) передбачено виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з обов’язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Ст. 1 Закону визначаються терміни в такому значенні:

Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Суд - Європейський суд з прав людини.

Комісія - Європейська комісія з прав людини.

Практика Суду - практика Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Рішення є обов’язковим для виконання Україною відповідно до ст.46 Конвенції і згідно зі ст. 2 Закону.

Порядок виконання Рішення визначається Законом України “Про виконавче провадження”, іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Ст. 3 Закону забезпечено фінансування витрат на виконання Рішення, що здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

У ст. 4 Закону дається стислий виклад Рішення.

Протягом трьох днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного орган представництва готує та надсилає для опублікування в газетах “Урядовий кур’єр” і “Голос України” стислий виклад Рішення українською мовою (далі - стислий виклад Рішення), який має включати:

а) офіційну назву Рішення мовою оригіналу та в перекладі українською мовою;

б) номер заяви до Суду;

в) дату постановлення Рішення;

г) стислий виклад фактів у справі;

д) стислий виклад питань права;

е) переклад резолютивної частини Рішення.

Зазначені у ч. 1 цієї статті видання публікують стислий виклад Рішення протягом 7 днів від дня його одержання.

У ст. 5 Закону дано сповіщення про Рішення.

Протягом трьох днів Орган представництва надсилає стислий виклад Рішення Стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб’єктам, прямо причетним до справи, за якою постановлено Рішення, разом з копією оригінального тексту.

Ст. 6. Закону передбачено переклад та оприлюднення Рішення.

З метою виконання заходів загального характеру держава забезпечує переклад та опублікування повних текстів Рішень українською мовою спеціалізованим у питаннях практики Суду юридичним виданням, що має поширення у професійному середовищі правників.

Автентичність перекладу повних текстів Рішень засвідчується Органом представництва.

Визначення видання, яке здійснюватиме переклад та опублікування повних текстів Рішень, а також замовлення необхідної кількості примірників видання з метою забезпечення судів, органів прокуратури, юстиції, внутрішніх справ, служби безпеки, установ виконання покарань, інших зацікавлених суб’єктів провадяться на конкурсній основі Органом представництва.

Забезпечення суддів опублікованим перекладом повних текстів Рішень покладається на державний орган, відповідальний за організаційно-матеріальне забезпечення судів.

Ст. 7 Закону передбачено звернення Рішення до виконання в частині виплати відшкодування.

Протягом 3 днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:

а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз’ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;

б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини Рішення. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.

Державна виконавча служба упродовж 3 днів з дня надходження документів, зазначених у пункті “б” цієї частини, відкриває виконавче провадження.

Неподання Стягувачем заяви про виплату відшкодування не є перешкодою для виконання Рішення.

Згідно зі ст. 8 Закону виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного.

У разі порушення строку, зазначеного в ч.1 цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення.

Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням державна виконавча служба надсилає до Державного казначейства України постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у п. “б” ч.1 ст. 7 Закону.

Державне казначейство України протягом 10 днів від дня надходження зазначених у ч.3 цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України “Про виконавче провадження”.

Підтвердження списання, отримане від Державного казначейства України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

Державна виконавча служба протягом 3 днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.

Ст. 9 Закону розглянуто окремі питання, пов’язані з виплатою відшкодування.

Якщо встановити місцеперебування (місцезнаходження) Стягувача - фізичної особи неможливо, а також у разі смерті Стягувача - фізичної особи чи реорганізації або ліквідації Стягувача - юридичної особи сума відшкодування перераховується на депозитний рахунок державної виконавчої служби. Аналогічна процедура застосовується у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 7 Закону України “Про виконавче провадження”.

Сума відшкодування, яка знаходиться на депозитному рахунку державної виконавчої служби, перераховується:

а) на рахунок Стягувача після подання ним відповідної заяви;

б) на рахунки спадкоємців Стягувача - фізичної особи після подання ними належним чином оформлених документів, які надають їм право на отримання спадщини;

в) на рахунок правонаступника реорганізованого Стягувача - юридичної особи після подання ним належним чином оформлених документів, які підтверджують його правонаступництво;

г) на рахунки засновників (учасників, акціонерів) ліквідованого Стягувача - юридичної особи після подання ними рішень суду, які підтверджують їхній статус засновників (учасників, акціонерів) ліквідованого Стягувача - юридичної особи на момент ліквідації та визначають частку відшкодування, що належить до виплати кожному із засновників (учасників, акціонерів).

Інформацію про наявність на депозитному рахунку державної виконавчої служби суми відшкодування державна виконавча служба надсилає Органу представництва.

Позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Орган представництва, зобов’язаний протягом трьох місяців з моменту, визначеного в ч. 4 ст. 8 Закону, звернутися до суду з відповідним позовом.

Ст. 10 Закону визначено додаткові заходи індивідуального характеру.

З метою забезпечення відновлення порушених прав Стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру.

Додатковими заходами індивідуального характеру є:

а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції;

б) заходи, передбачені в рішенні Суду про дружнє врегулювання.

Відновлення попереднього юридичного стану Стягувача здійснюється, зокрема, шляхом:

а) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі;

б) повторного розгляду справи адміністративним органом.

Ст.11 Закону передбачено дії Органу представництва щодо вживання додаткових заходів індивідуального характеру.

Протягом 3 днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:

а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз’ясненням його права порушити провадження про перегляд справи та/або про його право на відновлення провадження відповідно до чинного законодавства;

б) повідомляє органи, які є відповідальними за виконання передбачених у рішенні Суду про дружнє врегулювання додаткових заходів індивідуального характеру, про зміст, порядок і строки виконання цих заходів. До повідомлення додається переклад рішення Суду про дружнє врегулювання, автентичність якого засвідчується Органом представництва.

Контроль за виконанням додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у рішенні Суду про дружнє врегулювання, покладається на Орган представництва.

Орган представництва в рамках здійснення передбаченого ч. 2 цієї статті контролю має право отримувати від органів, які є відповідальними за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у рішенні Суду про дружнє врегулювання, інформацію про хід і наслідки виконання таких заходів, а також вносити Прем’єр-міністрові України подання щодо забезпечення виконання додаткових заходів індивідуального характеру.

Ст. 12 Закону передбачено дії органів, які є відповідальними за виконання додаткових заходів індивідуального характеру.

Органи, відповідальні за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, зобов’язані:

а) невідкладно та у визначений Рішенням та/або чинним законодавством строк виконати додаткові заходи індивідуального характеру;

б) надавати інформацію на запити Органу представництва про перебіг і наслідки виконання додаткових заходів індивідуального характеру;

в) дієво та без зволікань реагувати на подання Органу представництва;

г) про виконання додаткових заходів індивідуального характеру повідомити Орган представництва.

Ст. 13 Закону передбачено заходи загального характеру.

Вони вживаються з метою забезпечення додержання державою положень Конвенції, порушення яких встановлене Рішенням, усунення недоліків системного характеру, які лежать в основі виявленого Судом порушення, а також усунення підстави для надходження до Суду заяв проти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в Суді.

Заходами загального характеру є заходи, спрямовані на усунення зазначеної в Рішенні системної проблеми та її першопричини, зокрема:

а) внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування;

б) внесення змін до адміністративної практики;

в) забезпечення юридичної експертизи законопроектів;

г) забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики Суду прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, працівників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов’язана із правозастосуванням, а також із триманням людей в умовах позбавлення свободи;

д) інші заходи, які визначаються - за умови нагляду з боку Комітету Міністрів Ради Європи - державою-відповідачем відповідно до Рішення з метою забезпечення усунення недоліків системного характеру, припинення спричинених цими недоліками порушень Конвенції та забезпечення максимального відшкодування наслідків цих порушень.

Ст. 14 Закону визначено дії Органу представництва щодо вжиття заходів загального характеру.

Упродовж одного місяця з дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва готує та надсилає до Кабінету Міністрів України подання щодо вжиття заходів загального характеру (далі - подання).

Подання включає пропозиції щодо вирішення зазначеної в Рішенні системної проблеми та усунення її першопричини, зокрема:

а) аналіз обставин, що призвели до порушення Конвенції;

б) пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства;

в) пропозиції щодо внесення змін до адміністративної практики;

г) пропозиції для врахування під час підготовки законопроектів;

д) пропозиції щодо забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики Європейського суду з прав людини для суддів, прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов’язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи;

е) пропозиції щодо здійснення інших заходів загального характеру, спрямованих на усунення недоліків системного характеру, припинення спричиненого цими недоліками порушення Конвенції та забезпечення максимального відшкодування наслідків цих порушень;

є) перелік центральних органів виконавчої влади, які є відповідальними за вжиття кожного з пропонованих у поданні заходів.

Одночасно з поданням Орган представництва готує аналітичний огляд для Верховного Суду України, який включає:

а) аналіз обставин, що спричинили порушення Конвенції;

б) пропозиції щодо приведення судової практики у відповідність з вимогами Конвенції.

Одночасно з поданням Орган представництва готує та надсилає до Апарату Верховної Ради України пропозиції для врахування під час підготовки законопроектів.

Ст. 15. Дії Кабінету Міністрів України щодо вжиття заходів загального характеру

Прем’єр-міністр України відповідно до подання, передбаченого у ст. 14 Закону, визначає центральні органи виконавчої влади, які є відповідальними за виконання заходів загального характеру, та невідкладно дає їм відповідні доручення.

Центральний орган виконавчої влади, визначений у дорученні Прем’єр-міністра України, у встановлений в дорученні строк:

а) забезпечує у межах своєї компетенції видання відомчих актів на виконання заходів загального характеру та контролює їх виконання;

б) вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо прийняття нових, скасування чинних нормативно-правових актів або внесення до них змін.

Кабінет Міністрів України:

а) видає в межах своєї компетенції акти на виконання заходів загального характеру;

б) вносить у порядку законодавчої ініціативи до Верховної Ради України законопроекти щодо прийняття нових, скасування чинних законів або внесення до них змін.

Відповідні акти мають бути видані та відповідний законопроект має бути внесений Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України протягом трьох місяців від дня видання доручення Прем’єр-міністра України, передбаченого ч. 1 цієї статті.

Ст. 16. Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання Рішення

У разі невиконання або неналежного виконання Рішення винні службові особи, до повноважень яких належить це виконання і які несуть адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність, передбачену законами України.

Ст. 17. Застосування судами Конвенції та практики Суду

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Ст. 18. Порядок посилання на Конвенцію та практику Суду

Для цілей посилання на текст Конвенції суди використовують офіційний переклад Конвенції українською мовою (далі - переклад).

Для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії суди використовують переклади текстів рішень Суду та ухвал Комісії, надруковані у виданні, передбаченому ст. 6 Закону.

У разі відсутності перекладу Рішення та ухвали Суду чи ухвали Комісії суд користується оригінальним текстом.

У разі виявлення мовної розбіжності між перекладом та оригінальним текстом суд користується оригінальним текстом.

У разі виявлення мовної розбіжності між оригінальними текстами та/або в разі потреби мовного тлумачення оригінального тексту використовується відповідна практика Суду.

Ст. 19 Закону передбачено застосування у сфері законодавства та в адміністративній практиці.

Орган представництва здійснює юридичну експертизу всіх законопроектів, а також підзаконних нормативних актів, на які поширюється вимога державної реєстрації, на відповідність Конвенції, за результатами чого готує спеціальний висновок.

Нездійснення передбаченої ч. 1 цієї статті перевірки або наявність висновку про невідповідність підзаконного акта вимогам Конвенції є підставою для відмови в державній реєстрації відповідного підзаконного акта.

Орган представництва забезпечує постійну та з розумною періодичністю перевірку чинних законів і підзаконних актів на відповідність Конвенції та практиці Суду, передовсім у сферах, що стосуються діяльності правоохоронних органів, кримінального провадження, позбавлення свободи.

За результатами перевірки, передбаченої у ч.3 цієї статті, Орган представництва подає до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до чинних законів та підзаконних актів з метою приведення їх у відповідність з вимогами Конвенції та відповідною практикою Суду.

Василь Мороз,
юрист

Газета “Юрист консультує”, 36/2008, 30.06.2008
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”