Консультации : Якщо замовник відмовляється підписувати акти виконаних робіт

Материал подготовлен специалистами редакции журнала "Налоговое планирование"
www.nalogovnet.com

Якщо замовник відмовляється
підписувати акти виконаних робіт

Пропоную читачам проаналізувати деякі норми законодавства України.

Як визначено ст. 193 Господарського кодексу, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а якщо немає конкретних вимог щодо виконання зобов’язання, – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а якщо не встановлено таких умов та вимог, – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу).

Статтею 838 Цивільного кодексу встановлено, що підрядчик має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядчик виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов’язків за договором підряду, а перед замовником – за порушення субпідрядником свого обов’язку.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядчикові обумовлену ціну після остаточного здавання роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або за згодою замовника достроково (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4 ст. 882 Цивільного кодексу передбачено, що передавання робіт підрядчиком і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона.

Розглянемо приклад.

10.02.2007 р. між ВАТ “АЛЬФА” (надалі – генпідрядник) та ПП “ОМЕГА” (надалі – субпідрядник) було укладено контракт (надалі – контракт), відповідно до умов якого субпідрядник у межах договірної ціни виконує на свій ризик власними і залученими силами та засобами реконструкцію будівлі замовника, здає виконані роботи в обумовлені строки генпідряднику і замовнику, бере участь у здаванні закінчених об’єктів будівництва в цілому робочій комісії, усуває протягом гарантійного строку експлуатації об’єкта за свій кошт дефекти, зумовлені неякісним виконанням робіт.

Строки виконання робіт сторонами передбачено у розділі 3 контракту. Строки виконання субпідрядником окремих видів робіт передбачені графіком їх виконання.

Відповідно до п. 4.1 контракту генпідрядник забезпечує оплату робіт субпідрядника в порядку, передбаченому контрактом, у межах коштів, одержаних від замовника. Генпідрядник протягом 5 банківських операційних днів від дати підписання цього контракту переказує субпідрядникові аванс у сумі, узгодженій сторонами. Погашення авансу здійснюється в місяці, наступному за тим, в якому було отримано аванс. Згідно з п. 4.9 контракту генпідрядник здійснює проміжні платежі за виконані роботи в розмірі 80% від договірної вартості виконаних субпідрядником за відповідний період робіт. Решту суми генпідрядник виплачує при остаточних розрахунках з субпідрядником. Проміжні платежі за виконані субпідрядником роботи генпідрядник здійснює протягом 10 днів після підписання акта виконаних робіт і переказу коштів на ці роботи замовником. Сторони встановили, що остаточні розрахунки за виконані роботи з субпідрядником здійснюються протягом 7 днів після підписання акта робочої комісії та усунення всіх недоробок.

Оскільки незважаючи на неодноразові звернення, підрядчик не виконав взятих на себе зобов’язань за контрактом, а саме не підписав усіх актів приймання виконаних субпідрядником робіт та не розрахувався з субпідрядником, останній змушений був звернутися до суду.

Відповідач (підрядчик) не визнав заборгованість у суді, посилаючись на те, що матеріали справи не містять підтвердних документів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

З наданих субпідрядником доказів випливає, що позивач виконав у повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано судові жодних доказів для спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Акт приймання виконаних підрядних робіт – це документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання “Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат”. Акт складається підрядчиком (субпідрядником для генпідрядника) та подається замовнику (забудовнику).

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено обов’язок замовника прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відхилень від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядчикові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відхилення від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

З доказів у справі випливає, що позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості виконаних ним робіт не надходило.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання з виконання будівельно-монтажних робіт, які передбачені контрактом, а відповідач безпідставно ухиляється від покладених на нього зобов’язань, не підписуючи надіслані на його адресу акти приймання виконаних підрядних робіт за певний період та не здійснює відповідного розрахунку.

Згідно з частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач безпідставно не підписав та не повернув позивачу акти виконаних робіт у строк, встановлений договором, у повному обсязі за виконані підрядні роботи не розрахувався. А тому, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку не спростував обставини, повідомлені позивачем, і розміру позовних вимог не оспорив, позов у частині стягнення основного боргу визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Не можна залишати без уваги акти виконаних робіт. Якщо є зауваження, – викладіть їх у письмовій формі. Передбачте цей порядок розгляду акта у контракті. А за порушення встановленого порядку – ще й додаткові штрафні санкції! Адже це двосторонній документ і в його вчасному та правильному оформленні зацікавленні обидві сторони.

Журнал "Налоговое планирование"
№ 5 , (01.05.2008)
ООО "Центр Бизнес-Сервис"