Офіційний переклад

Метрична конвенція

(Про приєднання України до Метричної конвенції див. Закон
N 2445-VIII від 23.05.2018)

Перша стаття 1 (1875 р.)

Високі Договірні Сторони зобов’язуються заснувати й утримувати на загальні кошти постійну наукову установу Міжнародне бюро з мір та ваг зі штаб-квартирою в Парижі1.

__________

1 Декрет N 70-820 від 9 вересня 1970 р., в якому опубліковано Угоду між урядом Французької Республіки та Міжнародним комітетом з мір та ваг щодо штаб-квартир Міжнародного бюро з мір та ваг та його привілеїв та імунітетів на території Франції від 25 квітня 1969 року (опубліковано в офіційному журналі Французької Республіки від 18 вересня 1970 р.), з поправками, внесеними угодою від 7 червня 2005 р. та шляхом листування від 6 та 23 липня 2007 р., ратифікованими законом N 2008-738 від 28 липня 2008 р. (опубліковано в офіційному журналі Французької Республіки від 30 липня 2008 р.).

Стаття 2 (1875 р.)

Французький уряд вживатиме необхідних заходів задля сприяння придбанню або, у разі потреби, спорудженню спеціально призначеної для цієї мети будівлі на умовах, визначених доданим до цієї Конвенції Регламентом.

Стаття 3 (1875 р.)

Міжнародне бюро діятиме під виключним керівництвом та спостереженням Міжнародного комітету з мір та ваг, який, у свою чергу, підпорядковується Генеральній конференції з мір та ваг, що складається з делегатів від усіх договірних урядів.

Стаття 4 (1875 р.)

Головування на Генеральній конференції з мір та ваг доручається чинному президенту Паризької академії наук.

Стаття 5 (1875 р.)

Організація Бюро, так само як склад і функції Міжнародного комітету й Генеральної конференції з мір та ваг, визначаються Регламентом, що додається до цієї Конвенції.

Стаття 6 (1875 р.)

На Міжнародне бюро з мір та ваг покладено:

1. Всі звірення і повірки нових прототипів метра та кілограма.

2. Зберігання міжнародних прототипів.

3. Періодичні звірення національних еталонів із міжнародними прототипами та їх свідками, а також звірення еталонних термометрів.

4. Звірення нових прототипів із основними еталонами неметричних мір та ваг, які застосовуються в різних країнах і в науці.

5. Повірка і звірення геодезичних жезлів.

6. Звірення еталонів і точних шкал, що повіряються на прохання урядів, учених співтовариств або майстрів та учених.

(Примітка TJQ: на момент підписання Конвенції "artistes" та "savants" мали відношення до майстрів (artisans), які виготовляли високоточні еталони та шкали та, власне, вчених).

Стаття 7 (1921 р.)

Після того, як Комітет проведе роботу з погодження мір, що належать до електричних одиниць, і Генеральна конференція винесе з цього питання одноголосну ухвалу, на Бюро буде покладено створення та зберігання еталонів електричних одиниць і їхніх свідків, а також звірення з цими еталонами національних еталонів або інших точних еталонів.

Крім того, Бюро будуть доручені визначення, що стосуються фізичних констант, більш точне знання яких сприятиме підвищенню точності й кращому забезпеченню одноманітності в тих сферах, до яких належать вищезазначені одиниці (Ст. 6 і 1-й абзац Ст. 7).

Врешті, на Бюро покладається робота з погодження аналогічних визначень, сформульованих в інших інститутах.

Стаття 8 (1921 р.)

Міжнародні прототипи й еталони, а також їхні свідки зберігатимуться в Бюро; доступ до сховища надається виключно Міжнародному комітетові.

Стаття 9 (1875 р.)

Усі витрати з організації та обладнання Міжнародного бюро з мір та ваг, а також щорічні витрати на утримання та витрати Комітету покриваються внесками договірних держав, що встановлюються за шкалою, яка ґрунтується на сучасній чисельності їхнього населення.

Стаття 10 (1875 р.)

Стаття 10 для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Міжнародні документи".

Стаття 11 (1875 р.)

Уряди, які скористаються належним кожній державі правом приєднатися до цієї Конвенції, повинні будуть зробити внесок, розмір якого буде визначено Комітетом на підставах, установлених Статтею 9; цей внесок буде призначено для вдосконалення наукового обладнання Бюро2.

__________

2 Міжнародний комітет з мір та ваг на своїй 49-й сесії (жовтень 1960 р.) вирішив, що внесок (вступний внесок), про який сказано у Ст. 11, з 1 січня 1961 р. дорівнюватиме річному внескові.

Стаття III
(Положення, додані Угодою від 1921 р.)3

Кожна держава зможе приєднатися до цієї Конвенції, сповістивши про своє приєднання французькому урядові, який повідомить про це всім державам-учасницям і голові Міжнародного комітету з мір та ваг.

Будь-яке нове приєднання до Конвенції від 20 травня 1875 р. приведе до обов’язкового приєднання до цієї Угоди.

__________

3 Див. Примітку на стор. 3.

Стаття 12 (1875 р.)

Високі Договірні Сторони залишають за собою право вносити за загальною згодою до цієї Конвенції всі зміни, користь яких буде визнано на підставі досвіду.

Стаття 13 (1875 р.)

Після закінчення дванадцятирічного строку одна чи інша із Високих Договірних Сторін може денонсувати цю Конвенцію.

Уряд, який скористається правом припинити для себе чинність Конвенції, зобов’язаний заявити про свій намір за рік наперед; тим самим цей уряд відмовляється від усіх прав на співволодіння міжнародними прототипами і Бюро.

Стаття 14 (1875 р.)

Цю Конвенцію буде ратифіковано згідно з конституційними законами кожної держави; обмін ратифікаційними грамотами відбудеться в Парижі протягом шестимісячного строку або, якщо буде можливо, раніше. Конвенція набере чинності з 1 січня 1876 р.

На засвідчення цього повноважні представники держав підписали її та скріпили гербовими печатками.

Додаток

Регламент

Перша стаття (1875 р.)

Міжнародне бюро з мір та ваг буде розміщене у спеціальній будівлі, що цілком забезпечує необхідний порядок і стабільність.

Окрім приміщення, пристосованого для зберігання прототипів, у цій будівлі розміщуватимуться зали для встановлення компараторів і ваг, лабораторія, бібліотека, архів, робочі кабінети посадових осіб і приміщення для наглядачів і обслуговуючого персоналу.

Стаття 2 (1875 р.)

На Міжнародний комітет покладено придбання та пристосування цієї будівлі, а також оснащення обладнанням, для якого його призначено.

У разі якщо Комітету не вдасться придбати відповідної будівлі, її буде збудовано під його керівництвом і за його планами.

Стаття 3 (1875 р.)

Стаття 3 для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Міжнародні документи".

Стаття 4 (1875 р.)

Міжнародний комітет замовить необхідні прилади, такі як: компаратори штрихових мір, обладнання для визначення абсолютних значень коефіцієнтів розширення, ваги для зважування в повітрі й вакуумі, стрічкові та дротові геодезичні компаратори, тощо.

Стаття 5 (1875 р.)

Витрати з придбання або зі спорудження будівлі та видатки на установку й купівлю приладів і апаратів не повинні перевищити загальної суми 400000 франків.

Стаття 6 (1921 р.)

1. Щорічна дотація Міжнародного бюро складається з двох частин: фіксованої та додаткової.

2. Фіксовану частину в принципі встановлено в розмірі 250000 франків, але за одностайним рішенням Комітету її може бути збільшено до 300000 франків. Її вносять усі держави й автономні колонії, що приєдналися до Метричної конвенції до шостої Генеральної конференції.

3. Додаткова частина складається зі внесків держав і автономних колоній, які вступили в Конвенцію після згаданої Генеральної конференції.

4. За пропозицією директора Комітетові доручається встановити річний бюджет, який не перевищує суми, обчисленої за умов двох попередніх абзаців. Щороку цей бюджет зазначається в спеціальному фінансовому звіті для інформування урядів Високих Договірних Сторін.

5. У випадку якщо Комітет вважатиме за потрібне збільшити фіксовану частину щорічної дотації до суми, що перевищуватиме 300000 франків, або змінити розрахунок внесків, визначених статтею 20 цього Регламенту, він має повідомити про це урядам для своєчасного надання ними необхідних вказівок своїм делегатам до наступної Генеральної конференції з тим, щоб обговорення під час неї були обґрунтованими. Це рішення матиме чинність лише в тому випадку, якщо жодна з договірних держав не висловить заздалегідь або на Конференції суперечної думки.4

6. Якщо будь-яка держава протягом трьох років не робитиме покладених на неї внесків, то суму цих внесків буде розподілено між іншими державами пропорційно їх власним внескам. Додаткові суми, які вносяться в такому випадку державами для поповнення загальної суми дотації Бюро, розглядаються як аванс, виданий державі, яка має заборгованість, і він підлягає відшкодуванню, якщо ця держава сплатить свою заборгованість за внесками.

7. Держави, за якими існує заборгованість за три роки, припиняють користуватися правами та перевагами, що надаються участю у Метричній конвенції.

8. Через наступні три роки держава, що не платить внесків, виключається з Конвенції, і розрахунок внесків поновлюється відповідно до правил статті 20 цього Регламенту.

__________

4 Відповідно до цієї процедури після тринадцятої Генеральної конференції з мір та ваг (жовтень 1968 р.) річні дотації приймаються кожною Генеральною конференцією.

Стаття 7 (1875 р.)

Генеральна конференція, згадана у Ст. 3 Конвенції, збиратиметься у Парижі за скликанням Міжнародного комітету не рідше одного разу на шість років.

Її місія полягає в обговоренні і пропонуванні заходів, необхідних для поширення й удосконалення метричної системи, а також затвердженні нових фундаментальних метрологічних визначень, розроблених у період між її сесіями. Вона отримує звіт Міжнародного комітету щодо виконаних робіт та проводить за допомогою закритого голосування оновлення половини складу Міжнародного комітету.

Голосування на Генеральній конференції проводяться за державами; кожна держава має право на один голос. Члени Міжнародного комітету беруть участь за правом в засіданнях конференції; вони можуть бути одночасно делегатами від своїх урядів.

Стаття 8 (1921 р.)

Міжнародний комітет, згаданий у статті 3 Конвенції, складається із вісімнадцяти членів, кожен із яких представляє різну державу.

Під час оновлення половини складу Міжнародного комітету насамперед вибувають члени, яких було обрано тимчасово для заміщення вакансій на період між двома сесіями Конференції; інші вибувають шляхом жеребкування.

Вибулих членів може бути переобрано.

Стаття 9 (1921 р.)

Міжнародний комітет обирає своїх голову та секретаря шляхом закритого голосування. Про ці призначення повідомляється урядам Високих Договірних Сторін.

Голова і секретар Комітету, а також директор Бюро мають представляти різні країни.

Після свого утворення Комітет може розпочати нові вибори або призначення лише через три місяці після того, як всіх членів буде повідомлено про вакансію, що стала причиною голосування.

Стаття 10 (1921 р.)

Міжнародний комітет керує всіма метрологічними роботами, які Високі Договірні Сторони вирішать проводити спільно.

Крім того, на нього покладено спостереження за зберіганням прототипів і міжнародних еталонів.

Врешті, він може організувати спільну роботу фахівців з питань метрології та погоджувати результати цих робіт.

Стаття 11 (1921 р.)

Комітет збирається не рідше одного разу на два роки.

Стаття 12 (1921 р.)

Голосування в Комітеті враховують за більшістю голосів; у разі розділення голосів порівну голос голови є вирішальним. Рішення набувають чинності лише в тому разі, якщо кількість присутніх членів становить не менше половини обраних членів Комітету.

За дотримання цієї умови відсутні члени можуть делегувати право голосу присутнім членам, які мають надати докази цього делегування. Те ж саме стосується і призначень, які вирішуються закритим голосуванням.

Директор Бюро має вирішальний голос у Комітеті.

Стаття 13 (1875 р.)

У період між сесіями Комітет має право радитися шляхом листування.

У цьому випадку для того, щоб рішення було законним, потрібно, щоб усі члени Комітету висловили свою думку.

Стаття 14 (1875 р.)

Міжнародний комітет з мір та ваг тимчасово заміщає вакансії, які виникають; вибори відбуваються шляхом листування, причому кожного зі членів запрошують узяти в них участь.

Стаття 15 (1921 р.)

Міжнародний комітет розробляє детальний регламент щодо організації та робіт Бюро і визначає розмір зборів, що стягуються за додаткові роботи, передбачені статтями 6 і 7 Конвенції.

Ці збори підуть на вдосконалення наукового обладнання Бюро. Із загальної суми зборів, стягнутих Бюро, можуть проводитися щорічні відрахування до пенсійного фонду.

Стаття 16 (1875 р.)

Усі відносини Міжнародного комітету з урядами Високих Договірних Сторін здійснюються через їхніх дипломатичних представників у Парижі.

Щодо всіх справ, вирішення яких вимагає втручання французької влади, Комітет звертається до Міністерства закордонних справ Франції.

Стаття 17 (1921 р.)

Установлений Комітетом Регламент визначає максимальний чисельний склад кожної категорії персоналу Бюро.

Директора та його помічників призначає Міжнародний комітет шляхом закритого голосування. Їх призначення має бути доведене до відома урядів Високих Договірних Сторін.

Директор призначає інших членів персоналу в межах, установлених Регламентом, згаданим у першому абзаці цієї Статті.

Стаття 18 (1921 р.)

Директор Бюро має доступ до сховища міжнародних прототипів лише з дозволу Комітету й у присутності хоча б одного із його членів.

Місце зберігання прототипів можна відкрити лише за допомогою трьох ключів, із яких один зберігатиметься у директора Архіву Франції, другий - у голови Комітету, а третій - у директора Бюро.

Для регулярних звірень Бюро повинне використовувати лише еталони категорії національних прототипів.

Стаття 19 (1907 р.)

На кожній сесії директор Бюро представляє Комітетові:

1. Фінансовий звіт щодо операцій попереднього періоду, за який, після перевірки, директор звільняється від зобов’язань.

2. Звіт про стан обладнання.

3. Загальний звіт про роботи, виконані від часу попередньої сесії.

Бюро Міжнародного комітету, у свою чергу, надсилає всім урядам Високих Договірних Сторін річний звіт щодо адміністративного та фінансового стану Бюро, що містить передбачувані витрати на наступний період, а також таблицю внесків договірних держав.

Голова Комітету представляє Генеральній конференції звіт про роботи, виконані від часу її останньої сесії.

Звіти та публікації Комітету й Бюро складаються французькою мовою та передаються урядам Високих Договірних Сторін.

Стаття 20 (1921 р.)

1. Шкала внесків, про яку згадано у статті 9 Конвенції, встановлюється для фіксованої частини, що базується на дотації, вказаної в статті 6 цього Регламенту, та чисельності населення; незважаючи на чисельність населення, стандартний внесок кожної держави не може складати менше 0,5 % і більше 15 % від загальної дотації.

2. Для встановлення цієї шкали спочатку визначається те, які держави відповідають умовам для цього мінімуму та цього максимуму, потім частину суми внесків, що залишилася, розподіляють між іншими державами прямо пропорційно чисельності їх населення5.

3. Обчислені таким чином розміри внесків мають чинність на весь період між двома послідовними генеральними конференціями і можуть бути змінені в проміжку лише в таких випадках:

а) якщо одна із держав-учасниць три роки поспіль не робила своїх внесків;

б) якщо, навпаки, у зв’язку з унесенням державою, яка не проводила платежів понад трьох років, прострочених нею внесків потрібно повернути іншим урядам внесені ними аванси.

4. Додаткова частина внеску обчислюється на основі чисельності населення та дорівнює таким, які зробили би держави, що приєдналися до Конвенції раніше на таких же умовах.

5. Якщо будь-яка держава, що приєдналася до Конвенції, заявить про своє бажання поширити свої переваги на одну чи більше її залежних колоній, то для обчислення шкали внесків чисельність населення цих колоній додається до чисельності населення цієї держави.

6. Якщо будь-яка колонія, що визнана автономною, бажає приєднатися до Конвенції, то її приєднання до цієї Конвенції, відповідно до рішення метрополії, необхідно розглядати як приєднання залежної від неї колонії, або як договірної держави.

__________

5 Одинадцята, Шістнадцята та Вісімнадцята Генеральна конференція з мір таі ваг прийняла нові положення, які роблять недійсними положення абзаців 1 і 2 статті 20. Ці нові положення ґрунтуються на правилах, що використовуються Організацією Об’єднаних Націй для розрахунку внесків за збереження максимальних і мінімальних процентних відношень внесків.

Стаття 21 (1875 р.)

Витрати на виготовлення міжнародних прототипів, так само як і еталонів і свідків, які мають бути долучені до них, Високі Договірні Сторони відшкодовують за шкалою, встановленою у попередній статті.

Вартість звірення і повірки еталонів на вимогу держав, які не є учасниками цієї Конвенції, визначає Комітет відповідно до розмірів зборів, встановлених на підставі статті 15 Регламенту.

Стаття 22 (1875 р.)

Цей Регламент має таку саме чинність і значення, як і Конвенція, до якої його додано.