ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
28.09.2018 N 4227/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Про порядок оподаткування ПДВ
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо виникнення податкових наслідків з ПДВ у разі проведення процедури реорганізації, шляхом перетворення, а саме у зв'язку із зміною організаційно-правової форми з ПАТ на ТОВ та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).
Відповідно до частини першої і другої статті 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено; що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пункту 98.1 статті 98 розділу II ПКУ під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання:
для господарських товариств - зміна організаційно-правового статусу товариства, що тягне за собою зміну коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими;
поділ платника податків на декілька осіб, а саме поділ його майна між статутними фондами новоутворених юридичних осіб та/або фізичними особами, внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який поділяється;
виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується;
реєстрацію фізичної особи як суб'єкта господарювання без скасування її попередньої реєстрації як іншого суб'єкта господарювання або з таким скасуванням.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Під постачанням товарів згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Щодо питання 1
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ і анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 - 184 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за N 1456/26233 (далі - Положення N 1130).
Законодавчі підстави для анулювання реєстрації особи як платника ПДВ визначено статтею 184 розділу V ПКУ.
Згідно з підпунктом "б" пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ (далі - Реєстр) і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених розділом V ПКУ.
Пунктом 184.2 статті 184 розділу V ПКУ визначено, що анулювання реєстрації особи як платника ПДВ на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації особи як платника ПДВ здійснюється на дату:
подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації особи як платника ПДВ;
зазначену в судовому рішенні;
припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник ПДВ;
що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ.
Пунктом 5.2 розділу V Положення N 1130 визначено, що анулювання реєстрації особи як платника ПДВ згідно з підпунктом "б" пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ може бути ініційоване платником ПДВ - юридичною особою після складання комісією з припинення (комісією з реорганізації, ліквідаційною комісією) або ліквідатором ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу у разі реорганізації платника ПДВ відповідно до законодавства шляхом приєднання, злиття, поділу та перетворення (якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення).
Для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою N 3-ПДВ. Таку заяву платники ПДВ, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (пункт 5.3 розділу V Положення N 1130).
Водночас для платника ПДВ, який реорганізується, у тому числі, шляхом перетворення, ПКУ визначені особливості здійснення процедури анулювання реєстрації особи платника ПДВ.
Відповідно до пункту 183.17 статті 183 розділу V ПКУ та пункту 3.15 розділу III Положення N 1130 особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником ПДВ як інша новоутворена особа в порядку, визначеному ПКУ, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов'язки із сплати податку у зв'язку з розподілом податкових зобов'язань чи податкового боргу.
Особа, утворена шляхом перетворення платника ПДВ, реєструється платником ПДВ з урахуванням таких особливостей:
1) якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата державної реєстрації платника ПДВ - юридичної особи, припиненої в результаті перетворення, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи, то реєстрація платником ПДВ новоутвореної юридичної особи проводиться за процедурами перереєстрації, визначеними Положенням N 1130;
2) якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення та така юридична особа протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, одночасно подає контролюючому органу заяви про реєстрацію її платником ПДВ та про анулювання такої реєстрації особи, припиненої шляхом перетворення, то у цьому випадку датами реєстрації платником ПДВ новоутвореної юридичної особи та анулювання такої реєстрації припиненої юридичної особи є дата внесення до Реєстру відповідних записів.
Якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням N 1130, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.
До дати реєстрації юридична особа, утворена у результаті перетворення, використовує дані реєстрації припиненої юридичної особи.
При цьому процедуру перереєстрації платників ПДВ визначено розділом IV Положення N 1130.
Отже, у разі реорганізації юридичної особи шляхом перетворення анулювання реєстрації такої особи як платника ПДВ може здійснюватися як за ініціативою платника податку, так і на підставі рішення контролюючого органу.
У разі якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення, то така особа протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, зобов'язана одночасно подати до контролюючого органу за місцем перебування на податковому обліку:
заяву про реєстрацію платника ПДВ за формою N 1-ПДВ;
заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою N 3-ПДВ.
У разі якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата державної реєстрації платника ПДВ - юридичної особи, припиненої в результаті перетворення, то заява про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою N 3-ПДВ до контролюючого органу не подається, а реєстрація платником ПДВ новоутвореної юридичної особи проводиться за процедурами перереєстрації, визначеними Положенням N 1130, зокрема, шляхом подання до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткової реєстраційної заяви із позначкою "Перереєстрація". При цьому другий аркуш такої реєстраційної заяви за формою N 1-ПДВ платником ПДВ не заповнюється та не подається до контролюючого органу.
Щодо питання 2
Згідно з підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
Отже, операція з передачі майна від платника податку, який реорганізується, шляхом перетворення, до його правонаступника не є об'єктом оподаткування. При цьому за такою операцією податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не нараховуються.
Щодо питання 3
У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (пункт 184.9 статті 184 розділу V ПКУ).
При цьому у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункт 184.6 статті 184 розділу V ПКУ).
Щодо питання 4
Відповідно до пункту 198.7 статті 198 розділу V ПКУ сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:
приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;
поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Отже, у випадку реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення зазначається лише один правонаступник.
Заявлена сума має бути підтверджена контролюючим органом за результатами документальної перевірки, після чого правонаступник отримує право заявити підтверджену суму від'ємного значення для включення її до складу власного податкового кредиту та заповнити таблицю 3 додатка 2.
За умови заповнення таким правонаступником у складі податкової декларації з ПДВ таблиці 3 додатка 2, підлягає заповненню рядок 16.3 податкової декларації з ПДВ. У такому рядку зазначається підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від'ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника.
Щодо питань 5, 6, 7 та 8
Правила складання податкової накладної / розрахунка коригування до податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) та формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ визначено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 N 276).
Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ (пункт 201.8 статті 201 розділу V ПКУ).
Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема:
податковий номер платника податку (продавця та покупця) (підпункт "г" пункту 201.1 статті 201 ПКУ);
повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг послуг (підпункт "в" пункту 201.1 статті 201 ПКУ);
повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг (підпункт "д" пункту 201.1 статті 201 ПКУ).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ складається податкова накладна та реєструється в ЄРПН продавцем (постачальником) товарів/послуг на покупця (отримувача) таких товарів/послуг у встановлені ПКУ терміни. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є для покупця (отримувача) товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.
У разі, якщо при проведенні процедури реорганізації платника податку, шляхом перетворення, відбувається анулювання реєстрації його як платника ПДВ та реєстрація правонаступника як новоутвореного платника податку, то у такого новоутвореного платника податку - правонаступника відсутні законодавчі підстави для формування податкового кредиту згідно з податковими накладними / розрахунками коригування до податкових накладних, що були складені і зареєстровані в ЄРПН на реорганізованого платника податку.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).