ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
19.07.2018 N 3172/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат у вигляді
штрафів, пені, неустойки, що нараховуються на користь інших платників податку
на прибуток за невиконання або неналежне виконання
зобов’язання за договором поставки, позики

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат у вигляді штрафів, пені, неустойки, що нараховуються на користь інших платників податку на прибуток за невиконання або неналежне виконання зобов’язання за договором поставки, позики та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підпунктом 1 п. 2 ст. 11 ЦКУ встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 546 ЦКУ виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно п. 1 та 2 ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 551 ЦКУ предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно пп. 3 п. 1 ст. 611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Отже, забезпечення виконання договору, яке не підлягає поверненню у разі порушення зобов’язань підпадає під визначення неустойки.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно пп. 140.5.11 п. 140.5 ст.140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Отже, фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що є платниками податку на прибуток (юридичних осіб), та збільшується на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб) та платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.